Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства

Вид материала

Документы

Содержание Розділ 8. ЗАПОВНЮВАЧІ ДЛЯ РОЗЧИНІВ І БЕТОНІВ високоміцний заповнювач разом із цементною матрицею забезпечує міцність бетону 8.2. Оцінка якості дрібного заповнювача Отримані значення повних залишків далі використовують для побудови кривої розсіву, положення якої аналізують щодо області допуст Присутність у піску пилуватих, глинистих і мулистих домішок Присутність у піску органічних домішок

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 67.17kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 406.83kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 582.63kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 411.94kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 1320.57kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 659.15kb.
• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 6296.28kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 315.59kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 331.39kb.
• Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства, 266.21kb.

Розділ 8. ЗАПОВНЮВАЧІ ДЛЯ РОЗЧИНІВ І БЕТОНІВ

8.1. Функції заповнювачів у бетонах і розчинах.

Класифікація заповнювачів

Заповнювачами називають пухку суміш мінеральних або органічних зерен природного чи штучного походження. В’яжучі речовини скріплюють зерна заповнювача і утворюється міцне каменеподібне тіло. У складі бетонних або розчинних композицій заповнювачі виконують ряд важливих функцій:

• займаючи в бетоні понад 80% об’єму , скорочують витрати цементної складової;
  
• підвищують модуль пружності бетонів, знижують їхню повзучість, створюють у бетоні твердий кістяк, що приймає на собе усадочні напруження і тим самим попереджує утворення тріщін;
  

• високоміцний заповнювач разом із цементною матрицею забезпечує міцність бетону;

• пористі заповнювачі знижують середню щільність і теплопровідність бетонів;

• окремі види заповнювачів ( залізна руда, чавунний дріб) роблять бетоні радіаційно-захищеними.
  

Залежно від величини зерен розрізняють:

• великі заповнювачі (гравій і щебені) – розмір часток 5...70мм;
  
• дрібні заповнювачі ( пісок ) – розмір часток 0,16...5мм.
  

За походженням заповнювачі бувають :

• природними ( отримані шляхом переробки гірських порід);
  
• штучними (доменні й паливні шлаки, золи, керамзит і т .д.).
  

За щільністю зерен заповнювачі підрозділяють на :

• щільні – щільність зерен більше 2000 кг/м3;
  
• пористі - щільність зерен до 2000 кг/м3.
  

Придатність заповнювачів, як складових бетонів або розчинів, визначається рядом параметрів. Заповнювачі повинні відповідати таким вимогам:

• мати певне зернове сполучення (оптимальне співвідношення зерен різного розміру) для того ,щоб об’єм порожнеч між зернами був мінімальним;
  
• поверхня зерен повинна забезпечувати гарне зчеплення із твердіючим в’яжучим;
  
• заповнювачі не повинні містити домішок, що перешкоджають адгезії цементного тіста до поверхні зерен.
  

76

8.2. Оцінка якості дрібного заповнювача


Піски, які застосовують для виготовлення будівельних розчинів і бетонів, можуть бути:

• природні ( гірські, яружні, річкові, морські), що являють собою пухкі суміші головним чином зерен кварцю SiO₂
  

• штучні ( важкі , легкі ), отримані дробленням щільних ( базальт, діабаз, мармур) і пористих (пемза,туф) гірських порід.
  
• 
  

Зернова сполука визначається за результатами просівання проби через стандартний набір сит. Для пісків це сита з отворами , мм: 5; 2,5; 1,25; 0,63; 0,315; і 0,16.

Після просівання встановлюють часткові залишки:  _2,5;_1,25;_0,63;_0,315 (у вагових і відсоткових одиницях), потім розраховують повні залишки. Повний залишок (А_2,5; А_1,25; А_0,63; А_0,315 і т.д.) на будь – якому ситі дорівнює сумі часткових приватних залишків на цьому ситі й усіх вище розташованих. На підставі результатів ситового аналізу розраховують модуль крупності піску:

Мкр = А_2,5+ А_1,25+ А_0,63+ А_0,315 +А_0,16/ 100.

Отримані значення повних залишків далі використовують для побудови кривої розсіву, положення якої аналізують щодо області допустимих значень (рис.12.1).

Якщо крива лежить у межах заштрихованої області стандартного графіка - заповнювач придатний для виготовлення бетонів або розчинів.

Присутність у піску пилуватих, глинистих і мулистих домішок знижує міцність і морозостійкість бетонів і розчинів. Кількість таких домішок визначається богаторазовим промиванням водою( відмулюванням). У природних пісках допускається вміст пилуватих і глинистих домішок до 3% від маси піску.

Присутність у піску органічних домішок встановлюють колориметриним методом. Пробу піску обробляють розчином їдкого натру NaOH і за зміного кольору щодо світлого еталону судять про наявність органіки. Якщо колір розчину темніше еталону, пісок не рекомендують застосовувати як заповнювач, тому що виявлені в ньому органічні домішки будуть сповільнювати строки схоплювання і твердіння бетонів і розчинів, і тим самим знижувати їхню міцність.

Рис. 8.1. - Графік зернового складу піску:

1 — допустима нижня межа крупності піску (М_к ~ 1,5); 2— рекомендована нижня межа крупності піску (М_к = 2,0) для бетонів класу В15 і вище; 3 — реко­мендована нижня межа крупності піску (М_к =* 2,5) для бетонів В25 і вище; 4 — допустима верхня межа крупності піску (М_к = 3,25) для розчинів і бетонів (заштрихована область — піски, допустимі для використання