Магістерської роботи
Вид материала | Документы |
СодержаниеОб’єкт і предмет досліджень та його обґрунтування |
- Магістерської роботи визначається науковим керівником після обговорення з магістрантом, 402.18kb.
- Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи, 748.43kb.
- Методичні вказівки по розробці й оформленню атестаційної магістерської роботи, 736.96kb.
- Тема магістерської роботи, 1698.82kb.
- Методичні рекомендації з написання магістерської роботи для студентів спеціальності, 629.24kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ, 628.82kb.
- Магістерської роботи, 1804.79kb.
- Магістерської роботи, 64.05kb.
- Методичні рекомендації до написання магістерської роботи з соціології, 274.66kb.
- Магістерська програма Науково-методичні основи банківського обслуговування підприємств, 1151.28kb.
Рис. 2.1. Ростові речовини, що використовуються
Для проведення досліду ми застосовували апарат для пророщування насіння (рис. 2.2), який складається з металевої ванни з пристроєм для підігрівання води, металевий піднос з отворами; регулятор температури автоматичний – для підтримання перемінної температури, приставка постійної температури – для підтримання постійної температури, чашки Петрі, фланелеві прокладки з гнітом, фільтрувальний папір, спирт етиловий питний 95%-ий, голку препарувальну згідно з чинною нормативною документацією.
Перш ніж пророщувати насіння, його потрібно підготувати відповідно до вимог державного стандарту. Насіння петунії гібридної та чорнобривців розлогих ми намочували на 2 години у різних розчинах ростових речовин з різною концентрацією, а також у дистильованій воді і біологічно активній воді.
Дно, внутрішні стінки і підноси апарату, призначеного для пророщування насіння було ошпарене кип’ятком і продизенфіковане. Безпосередньо перед розкладанням насіння верхню частину підносу і розміщенням на ній круглих прокладок з гнітом було протерто спиртом.
Рис. 2.2. Апарат для пророщування насіння
Скляні ковпачки і чашки Петрі миємо в гарячій воді і насухо витираємо чистим полотенцем.
Прокладки з гнітом дезинфікуємо кип’ятінням у воді не менше 10 хвилин безпосередньо перед розкладанням насіння на пророщування. Після використання прокладки декілька раз промиваємо у воді і двічі кип’ятимо. Після першого кип’ятіння воду зливаємо, прокладки заливаємо чистою водою і знову кип’ятимо, а потім висушуємо їх.
Мити апарат для пророщування насіння і міняти в ньому воду необхідно не рідше одного разу на тиждень. Температура води при заміні повинна бути не нижча 18 – 20ºС рівень води в апараті підтримуємо на 2-3 см нижче ложе для насіння. Одночасно зі зміною води в апараті проводимо заміну ложа для пророщування насіння у випадку його за пліснявіння або підсихання.
Фільтрувальний папір нарізаємо по розміру скляного ковпачка, стерилізуємо в сушильній шафі при температурі 80 °С протягом години. Безпосередньо перед закладанням насіння на пророщування фільтрувальний папір і круглі марлеві прокладки зволожують до повної вологоємкості. Для цього їх опускають у воду, виймають і дають стекти надлишку води. Укладаємо на прокладки з гнітом круглі марлеві прокладки, а потім фільтрувальний папір так, щоб між ними не було повітря, адже саме цей факт може призвести до загнивання насіння(рис. 2.3).
Рис. 2.3. Підготовка ложа для пророщування
Після завершення терміну намочування насіння пінцетом та препарувальною голкою розкладаємо на ложі для пророщування (рис. 2.4). На одне ложе кладемо по 100 насінин. Розкладене насіння не повинно торкатись одне до одного для уникнення зараження здорового насіння хворим.
Рис.2.4. Розкладання насіння петунії гібридної
на ложе для пророщування
Кожну пробу насіння нумерують. На ковпачку першої проби проставляємо номер зразка насіння, препарат і його концентрацію, і дату розкладання насіння на пророщування (рис. 2.5).
Рис. 2.5. Початок розкладання насіння петунії гібридної
на апарат для пророщування
При пророщуванні насіння необхідно:
- підтримувати визначену температуру в апараті, перевіряючи її протягом дня три рази;
- перевіряти зволоженість ложа, не допускаючи його підсихання або перезволоження;
- промивати насіння і заміняти ложе для пророщування при появі плісняви на ложе і насінні;
- не допускати зниження температури в приміщенні, де проростає насіння, нижче 15ºС.
Початком пророщування вважають день, наступний після розкладання насіння (рис. 2.6). Завершенням пророщування – останній день обліку схожості насіння згідно з державним стандартом.
Рис. 2.6. Насіння петунії гібридної та чорнобривців розлогих,
закладене на апарат для пророщування
Облік результатів пророщування провадять у дні, встановлені державним стандартом для насіння відповідних порід. Для петунії гібридної та чорнобривців розлогих цей облік проводимо на 3 – й, 5 – й, 7 – й, 9 – й і 10 – й дні. У дні обліку проводилось систематичне видалення пророслих насінин з подальшим пересаджуванням в підготовлені субстрати.
Кожного облікового дня нормально проросле та явно загниле насіння видаляють з ложа з відповідним записом у “Карточці аналізу насіння петунії гібридної” (додаток Б) і “Карточці аналізу насіння чорнобривців” про кількість насіння для кожної проби:
- нормально проросле, видалене з ложа;
- явно загниле, видалене з ложа;
- непроросле, залишене на ложі.
Нормально пророслим вважали насіння, що розвинуло здорові проростки, довжина яких була не меншою від довжини насінини (рис. 2.7).
Рис. 2.7. Нормально проросле насіння чорнобривців
на ложі для пророщування
Ненормально проросле насіння – насіння, у якого до встановленого дня обліку схожості не досягли ступеня розвитку корінців нормально пророслого насіння; насіння, проростки яких мають ненормально збільшені сім’ядолі і укорочені корінці; насіння, проросле зі сторони, протилежній кінчику корінця, з пошкодженими корінцями або ростками.
Здорове насіння - насіння, яке до встановленого дня підрахунку схожості не проросло, але має здоровий вигляд і характерні для даного виду стан і забарвлення зародків і ендосперму.
Загниле насіння - насіння з м’яким ендоспермом або сім’ядолями, які розклалися, із загнившим зародком, з частково або повністю загнившим корінцем.
Беззародкове насіння – насіння, яке не має зародка по біологічним причинам.
Заражене ентомологічними шкідниками насіння – насіння, всередині якого знаходиться шкідник у любій фазі розвитку (личинки, лялечки, доросла комаха).
Перед виїмкою насіння з окремого ложа кінчик пінцета протираємо ватним тампоном, змоченим в спирті.
У день завершення обліку насіння, яке не проросло і залишилось на ложі, розрізають уздовж зародка окремо для кожної проби і визначать кількість здорового, ненормально пророслого, твердого, загнилого, запареного, без зародкового, порожнього, зараженого ентомошкідниками насіння окремо у кожній сотні. Одержані дані записують у “Карточку аналізу насіння” (Додаток Б).
Схожість, енергію проростання і всі категорії непророслого насіння вираховують як середнє арифметичне результатів пророщування окремих проб насіння і виражають у відсотках.
При визначенні схожості насіння розходження між результатами пророщування насіння окремих проб повинні бути не більше вказаних в табл. 4 ДСТУ [19]
Для визначення допустимих розходжень обчислюють з точністю до цілого числа середній арифметичний відсоток схожості із числа всіх проб, взятих для пророщування, і потім по середньому арифметичному відсотку схожості знаходять в тій самій таблиці в залежності від числа досліджуваних проб допустиме розходження. Потім визначають максимально фактичне розходження між показниками схожості і порівнюють його з допустимим.
Визначення схожості повторюють при розходженні результатів пророщування окремих проб на величину, більшу, ніж допустиме розходження. Якщо при повторному визначенні результати пророщування окремих проб виявляться в межах допустимих розходжень, то відсоток схожості, енергії проростання і всіх категорій непророслого насіння обчислюють по даним останнього визначення. Якщо при повторному визначенні схожості розходження між результатами пророщування окремих проб знову виявляться більше допустимого, то середні арифметичні відсотки схожості, енергії проростання і всіх категорій непророслого насіння обчислюють по результатам двох визначень.
Продовжуючи дослід, ми нормально проросле насіння петунії гібридної і чорнобривців переносили з ложа для пророщування до двох завчасно приготованих, різних за складом, субстратів (рис. 2.8). Для цього використовували мультиплати з субстратами, розчин марганцевого калію, пінцети та спирт етиловий питний 95%-вий.
Рис. 2.8. Перенесення нормально пророслого насіння чорнобривців
розлогих з ложа для пророщування
Перш ніж переносити насіння, слід підготувати субстрати зі заздалегідь обдуманим та узгодженим складом та безпоседньо добре «пролити» розчином марганцевого калію з метою «протруєння» (рис. 2.9).
Рис. 2.9. Перенесення нормально пророслого насіння чорнобривців
розлогих до мультиплат із субстратом
Догляд за перенесеними сходами квітів полягає у своєчасному поливі та відповідному підживленні за умов необхідності. З часом (через 15 днів) ми визначили відсоток приживлюваності рослин і відповідно найбільш сприятливий субстрат .
2.3. Обсяг виконаних робіт
В ході експерименту було закладено на пророщування 30 проб насіння по 100 штук в кожній (загалом 3000 насінин), з яких по 3 проби препаратів ростових речовин, кожна з яких мала три повторюваності, і контрольні варіанти, тобто попередньо замочене насіння в дистильованій воді і в біологічно активній воді (БАВ), які також мали по три повторюваності. Нормально проросле насіння (близько 600 шт.) переносили до ємкостей з двома різними за складом підготовленими субстратами.
Відповідно до програми робіт проаналізовано близько 30 фахових літературних джерел, підготовлено 30 індивідуальних апаратів, закладено на пророщування 1,5 тисячі штук насінин петунії гібридної та 1,5 тисячі штук насінин чорнобривців розлогих, проведено перенесення до ємкостей з субстратом 600 рослин. Проводився облік набухання, накльовування і проростання насіння, визначення енергії проростання і схожості насіння, інтенсивності росту проростків та облік приживлюваності та подальшого вирощування на різних субстратах. Всі отримані результати фіксувались згідно з розробленою програмою дослідження.
РОЗДІЛ 3
ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ
3.1. Вибір об’єкту досліджень та його обґрунтування
3.1.1. Петунія гібридна – одна з найулюбленіших культур в суспільстві.
Систематичне положення рослини [31].
Царство – Рослини
Відділ - Квіткові, або Покритонасінні рослини (Magnoliophyta, або Angiospermae)
Клас – Дводольні (Dicotyledones)
Підклас – Розові (Rosidae)
Порядок – Норичникові (Scrophulariales)
Родина – Пасльонові (Solanaceae)
Підродина – Пасльонові (Solanoideae)
Рід – Петунія (Petunia Juss)
Вид – Петунія гібридна (Petunia hybrida Hort.)
Петунії - неодмінні мешканки квітників, клумб, рабаток, бордюрів, ваз, балконів і вікон (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Яскравий приклад ефектного використання петуній у вазах
Вони дарують яскраві запашні каскади квітів всіх відтінків веселки з початку літа до морозів; часом квітки повністю закривають листя і пагони.
Перший вид петунії знайшли і описали в Уругваї, в околицях Монтевідео. Сталося це в 1793 році. Спочатку його віднесли до роду табак, але потім було знайдено ще декілька схожих видів, , і в 1803 році вони були об’єднані в рід петунія (Petunia). Його назва виникла від бразильського слова «рetun» - табак.
Сьогодні ж в літературі можна зустріти близько 64 видів петунії, враховуючи багато численні синоніми назв одних і тих самих видів. Необхідно визнати, що в систематиці до цього часу досить багато незрозумілого, хоча більшість видів і різновидів було знайдено і описано ще в 18-19 ст.
Ареал використання петунії надзвичайно великий, її посадки можна зустріти на всіх континентах, крім Антарктиди. Унікальна пристосованість петунії до різноманітних умов, ґрунтів і клімату, проста агротехніка, довго тривалість та яскравість цвітіння зробили її однією з улюблених культур в суспільстві [22].
Петунія садова, чи гібридна (Petunia hybrida) – багаторічна рослина родини пасльонових, що використовується як однорічна, трав’яна, прямостояча чи витка, з багатьма стеблами першого, другого та третього порядку, висотою 20-75 см. Батьківщина – тропічні райони Південної Америки, де існує 35 видів цього роду. На початку ХІХ ст. потрапила в Європу. Гібридизація деяких з них дала початок тим формам декоративної петунії, які добре відомі в усьому світі. Гібриди, так само як і вихідні види, є багаторічниками. Проте найчастіше їх вирощують як сезонні однорічники, оскільки вони не витримують навіть короткочасних приморозків на ґрунті. Цікавим є той факт, що нещодавно звернули увагу на інші природні види петунії і стали використовувати їх для виведення принципово нових сортів [3].
Петунія є найунікальнішим ботанічним родом, який відрізняється від всіх інших багатством та різноманітною палітрою забарвлення квітів. Вона може варіювати між всіма основними кольорами райдуги (червоним, синім, фіолетовим, жовтогарячим). Нерідко зустрічаються варіації з білими віночками, а також дво- чи багатоквіткові. У багатоквіткових варіаціях пігменти можуть розподілятися по-різному: зустрічають квіти і обрамлені, і поздовжньо окреслені, і з рівномірними плямами по всій площі, і несучі правильний геометричний малюнок з жилок. Внутрішня центральна частина віночка також може мати інший відтінок чи забарвлення. Походження сучасних гібридних сортів петунії в теперішній час встановити неможливо. Оскільки їх дуже часто схрещували з різними формами, то історія кожної варіації виявляється досить заплутаною. Крім того, квітникарі і сьогодні зберігають у таємниці справжню суть всіх дослідів.
Щодо морфологічних ознак, то вони є наступними. Стебло рослини розлоге, нездерев'яніле, з багатьма пагонами; прямостояче, стелиться чи звисає, довжина коливається в діапазоні від 20 до 75 см. Листки видовжено-яйцевидні чи округлі. Листки та пагони вкриті залозистими волосками. Коренева система неглибока, стрижнева. Квіти одиночні, на міцних коротких квітконіжках, розташовані в пазухах листків, з актиноморфними (полісиметричними) зрослопелюстковими віночками лійкоподібними (трубочка велика лійкоподібна) [17]; прості і махрові з хвилястим краєм, різного забарвлення, іноді з досить ніжним запахом (рис. 3.2). Діаметр квітів від 4 до 15 см. Край пелюсток може бути рівним, хвилястим чи гофрованим. Забарвлення - біле, рожеве, синє, фіолетове, червоне,жовтувате. Воно одноманітне або ж різних відтінків, від яскравого забарвлення до більш світлого. Період цвітіння з червня по жовтень. Плід - двогніздова коробочка довжиною 10-13 мм і шириною 7-8 мм, при дозріванні жовтувато-коричневого кольору. Насіння петунії досить дрібне, темно-коричневе, в деяких видів жовтувате. В 1 г його може бути від 5000 до 10000 шт, схожість зберігає протягом 3-4 наступних років.
Р
ис. 3.2. Графічне зображення петунії
Основна трудність - це вирощування розсади, саме через дрібноту насіння і виняткову світлолюбність сіянців. Ґрунт потрібний легкий, рихлий і поживний. Краще просіяти близько 1 см верхнього шару, оскільки насіння, що потрапило під грудочки, не зможе прорости. Щоб рівномірно розмістити насіння по поверхні ґрунту, його потрібно змішати з сухим просіяним піском. Але можна удатися і до старого способу: сіяти на шар снігу (його кладуть на поверхню субстрату в горщику шаром 1-1,5 см), на якому насіння добре видно; танучий сніг затягує насіння в ґрунт. Посіви розміщують в теплому світлому місці і накривають склом. При температурі не нижче 200С свіже насіння сходить через 6-7 днів. Верхній шар землі в горщику з посівами не повинен бути сирим, але і не повинен пересихати, тому сходи часто перевіряють (як мінімум двічі в день). Поливати сіянці петунії краще знизу, з піддону. Щоб уникнути появи "чорної ніжки" сходи петунії після підсихання ґрунту періодично обприскують світлим розчином марганцівки, регулярно перевертають і протирають скло, провітрюють теплицю. Оптимальний термін посіву - середина березня, в цьому випадку рослини зацвітуть в червні .
Спочатку посіви ростуть повільно. Після появи першого справжнього листа починають привчати рослини до навколишнього повітря. Якщо рослини зійшли густо, то їх прагнуть якомога раніше розпікірувати. Рідкісні посіви зручніше пікірувати у стадії 4-5 справжнього листя, причому уважно стежать, щоб не засипати точку зростання. Рослини, що прижилися, починають підгодовувати з інтервалом 7-10 днів. Якщо світла замало - дають повне мінеральне добриво, на добре освітленому місці рослинам достатньо лише азоту. У другій половині травня розсаду висаджують на постійне місце. І тут рослинам потрібне яскраве сонечко, правда, вони квітнутимуть і при невеликому затемненні.
Але такої великої кількості не дочекаєшся без постійного догляду. Хоча петунія зовсім не вибаглива до ґрунтів і посухостійка, але потрібно постійно підгодовувати її і поливати у міру підсихання ґрунту. Починають з азотних добрив або настою коров'яку (не перешкодить і пташиний послід), а потім до початку серпня з проміжком 7-10 днів рослинам дають повні мінеральні добрива. Якщо вирощувати петунії в посуді з обмеженим об'ємом субстрату, слід особливо поклопотатися про земляну суміш. В неї повинні входити вологоємні компоненти, такі як торф, і живильні, як перегній. У земляну суміш потрібно додати добрива, що поволі розчиняються. У підвісних корзинах і кашпо, розташованих на сонці, зверху до зімкнення рослин ґрунт бажано закрити мохом (рис. 3.3). Щільно зімкнутий килим петуній підживлюють, чергуючи кореневе і некореневе підживлення [4].