1. Значення І завдання аналізу маркетингової діяльності
| Вид материала | Документы |
- План Поняття системи маркетингової інформації. Значення та види маркетингової інформації, 161.89kb.
- Рефератів Тема Сутність, значення та роль промислового маркетингу, 92.61kb.
- Код модуля: мл 6025 С01 Тип модуля, 18.53kb.
- Комплекс проблем міжнародного маркетингу. Міжнародний маркетинг як результат інтернаціоналізації, 68.36kb.
- Формат опису модуля, 19.06kb.
- Формат опису модуля, 18.62kb.
- Маркетинговий комплекс підприємства І напрямки його вдосконалення. Сучасна концепція, 32.1kb.
- Реферат на тему: Сутність маркетингової товарної політики. Маркетингова концепція товару, 42.28kb.
- Тема Теоретичні основи фінансового аналізу (6 год) Охарактеризуйте класифікацію джерел, 51.88kb.
- Стратегічний аналіз як генеральний план розвитку підприємства. Зміст та завдання стратегічного, 29.64kb.
29.Аналіз матеріаломісткості продукції, значення показника і факторів його формування. Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником, визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції. Мм =М / ВП. Зростання матеріаломісткості збільшує суму матеріальних витрат, зниження – зменшує. Питома матеріаломісткість окремих виробів може бути розрахована як у вартісному, натуральному так і в умовно- натуральному вираженні. Вартісний показник питомої матеріаломісткості розраховується як відношення вартості всіх спожитих матеріалів на одиницю продукції до її ціни. Питома матеріаломісткість у натуральному та умовно-натуральному вираженні вимірюється кількістю витрачених матеріальних ресурсів на один виріб. Аналіз матеріаломісткості проводиться у наступному порядку: - розраховується матеріаломісткість продукції за декілька періодів, визначається відхилення, оцінюються зміни; - аналізується зміна матеріаломісткості за окремими елементами витрат; - визначається вплив зміни факторів на матеріаломісткість продукції; - аналізується зміна матеріаломісткості найважливіших видів виробів; - визначається вплив ефективного використання матеріальних ресурсів на зміну обсягу виробництва. Матеріаломісткість продукції перебуває під впливом зовнішніх (незалежних від діяльності підприємства) і внутрішніх (залежних від діяльності підприємства): Внутрішні фактори розглядають з двох позицій: ті, що характеризують рівень прогресивності застосовуваних конструкторських рішень (удосконалення конструкції, скорочення кількості деталей, вироблення їх з легких і дешевих матеріалів); ті, що відображають прогресивність технологічного використання матеріалів, куплених виробів, відходів. До зовнішніх факторів належать: зміна ринкових цін на сировину, матеріали, паливо, енергію і на готову продукцію; невиконання постачальниками зобов'язань за строками, розмірами та номенклатурою поставок, а також якістю сировини, яку поставляють і витрачають. Матеріаломісткість, як і матеріаловіддача, залежить від обсягу валової (товарної) продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. На матеріаломісткість спричиняють вплив наступні фактори: - структура продукції (збільшення частки матеріаломісткої продукції призводить до збільшення загальної матеріаломісткості);- рівень матеріальних витрат на окремі вироби або питома матеріаломісткість;- ціни на матеріали; - відпускні ціни на продукцію. 30. Значення , задачі і інформаційне забезпечення аналізу витрат на підприємстві. Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, цінність яких визначається на ринку. Згідно з НП(С)БО 16 «Витрати» під витратами розуміють зменшення економічної вигоди внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу, якщо вони можуть бути достовірно оцінені. Мета аналізу витрат діяльності підприємства полягає в інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів їх оптимізації та обгрунтуванні управлінських рішень щодо подальшої раціоналізації. Групування витрат за кваліфікаційними ознаками: 1. За способом перенесення вартості на продукцію:(прямі – які можуть бути безпосередньо віднесені до певного об’єкта витрат;непрямі – не можуть бути безпосередньо віднесені до певного об’єкта витрат). 2. За видами продукції:(на вироби, на групи виробів, на замовлення) 3.За економічним змістом(елементами втрат):( матеріальні, на оплату праці, відрахування на соц.заходи, амортизація, інші витрати) 4.За цільовим призначенням(статтями калькуляції):(прямі виробничі витрати на утримання і експлуатацію машин, загально виробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут) 5.За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат:(умовно-змінні витрати, умовно-постійні,інші) 6.За місцем виникнення витрат:(витрати виробництва, витрати цеху,витрати дільниці, витрати функціональних служб) 7.За календарними періодами:(поточні , одноразові) 8.За функціями управління: (виробничі, невиробничі) 9.За рівнем планування і контрольованості: (регульовані, нерегульовані) 10.За звітними періодами:(капітальні, фінансові) 11.в залежності від доцільності їх дійснення:(продуктивні,непродуктивні) 12.За ступенем залежності:(релевантні, нерелевантні- можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень) 31.Аналіз формування витрат діяльності підприємства, аналіз загальної суми витрат на виробництво. На першому етапі аналізу загальної суми витрат на виробництво необхідно надати загальну оцінку рівня собівартості, визначити відхилення звітних показників від прогнозних, оцінити їх динаміку, виявити фактори, що вплинули на ці відхилення. Аналіз динаміки, структури витрат і факторів їх зміни дає можливість своєчасно реагувати на відхилення від нормальних параметрів виробничого процесу, розробити відповідні заходи з недопущення зайвих витрат і втрат, виявити тенденції зміни витрат, розробити заходи для їх оптимізації. Поглиблюючи аналіз витрат на виробництво, необхідно врахувати їх залежність від обсягів виробництва, тобто поділ на постійні та змінні, що дозволяє провести аналіз беззбитковості і оптимізувати структуру продукції, яка випускається. Підприємства з невеликою номенклатурою продукції планують і підраховують собівартість одиниці продукції кожного основного виду. У процесі аналізу фактичну собівартість одиниці продукції кожного виду порівнюють з прогнозною та з фактичною за попередній період, визначаючи при цьому причини відхилень тенденції у змінах собівартості. Собівартість одиниці продукції у цілому по підприємству розраховується шляхом ділення загальної собівартості на обсяг виробництва. Поглиблюючи аналіз витрат на виробництво, необхідно враховувати, що собівартість продукції залежить від рівня ресурсомісткості виробництва (трудомісткості, матеріаломісткості, фондомісткості, енергомісткості) та зміни цін на споживчі ресурси в зв'язку з інфляцією. При цьому для більш об'єктивної оцінки діяльності підприємств і повного виявлення резервів при аналізі собівартості продукції необхідно враховувати вплив зовнішнього інфляційного фактору: фактичну кількість спожитих ресурсів на виробництво продукції потрібно помножити на зміну середнього рівня ціни за кожним видом ресурсів, а отримані результати додати. 32.Аналіз собівартості продукції за статтями та елементами витрат. При калькулюванні і плануванні собівартості продукції важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами і статтями калькуляції. Групування витрат за елементами необхідне для вивчення матеріаломісткості, енергомісткості, трудомісткості, фондомісткості та встановлення впливу технічного прогресу на структуру витрат. Склад елементів витрат згідно П(С)БО16 :
Для контролю і аналізу витрат, поряд з обліком їх за економічними елементами, застосовується групування витрат на виробництво за статтями калькуляції, у розрізі яких обчислюється собівартість продукції. З урахуванням вимог П(С)БО 16 промислові підприємства можуть використовувати такі калькуляційні статті: - сировина і матеріали; - купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств; - паливо і енергія на технологічні цілі; - зворотні відходи (вираховуються); - основна з/п виробничих робітників; - додаткова з/п виробничих робітників; - відрахування на соцстрах; -витрати, пов’язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції; - витрати на утримання і експлуатацію обладнання; - цехові витрати; - витрати внаслідок технічного неминучого браку; - супутня продукція (вираховується); - інші виробничі витрати. Аналіз собівартості продукції за статтями є важливою складовою оцінки результатів господарювання підприємства. Його результати дають можливість встановити, за якими статтями є економія, а за якими – перевитрачання, тим самим визначаючи конкретні напрями 33. Аналіз матеріальних витрат в собівартості продукції. В обробних галузях питома вага матеріальних витрат у с/в продукції є досить значною. Загальна сума матеріальних витрат залежить від :
У процесі аналітичного дослідження значна увага приділяється зміні матеріальних витрат за рахунок зміни рівня витрат на окремі види продукції. Для підприємств більшості галузей аналіз цієї зміни полягає у вивчені впливу 3 факторів: норми витрат, ціни, заміни матеріалів(цей фактор виражається у відхиленні норми витрат і ціни матеріалу, який замінює, від норми і ціни матеріалу, який замінюють). На кожен із цих чинників впливають фактори третього рівня: - норми витрат: чиста вага виробу,зворотні відходи, безповоротні відходи; - ціна: ціна матеріалу, структура, склад матеріалів; - заміна матеріалів. Подальший аналіз спрямований на виявлення причин, що викликали вплив розглянутих факторів, і працівників, з вини яких відбулися ці відхилення. При цьому проявляється специфіка не тільки галузі, що аналізується, але й особливості технології, організації виробництва, а також системи управління. Відхилення за рахунок нераціонального використання матеріалів виявляють за повідомленнями про зміну норм, відхиленнями від норм, актами про брак тощо; вони можуть виникати через низьку якість і некондиційність матеріалів, неефективні способи виробництва, використання замінників, низьку кваліфікацію робітників, їх недисциплінованість тощо. Відхилення за рахунок змін цін виникають внаслідок недотримання кошторису витрат на транспортування і зберігання, придбання матеріалів нижчої якості та ін. Виявлену економію оцінюють позитивно, якщо її досягнуто не за рахунок цінових факторів, застосування застарілих норм або завищення планових витрат. Вартість матеріалів є складним економічним елементом, що включає в себе як основні матеріали, так і комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливно-енергетичні витрати тощо. За кожним видом матеріалів ведеться порівняння витрат і виявляються причини відхилення. Аналіз матеріальних витрат, як правило, завершується підрахунком резервів зниження витрат і розробкою відповідних заходів щодо їх використання. 34. Аналіз витрат на заробітну плату і фонд оплати праці. У більшості галузей промисловості витрати на оплату праці мають меншу питому вагу в собівартості продукції, ніж матеріальні витрати. Проте загальновідомо, що одним із найважливіших джерел зниження собівартості продукції є швидше зростання продуктивності праці, ніж зростання середньої оплати праці. Загальна сума прямої заробітної плати залежить від: - обсягу та структури виробництва продукції; - рівня витрат на оплату прані у собівартості окремих видів продукції (залежить від трудомісткості продукції і середньогодинної заробітної плати). Проводячи аналітичне дослідження, можна визначити розмір впливу на собівартість продукції усіх розглянутих факторів, який визначається як сума добутків зміни собівартості продукції за рахунок кожного фактору на фактичний обсяг виробництва. Зі зростанням продуктивності праці створюються реальні передумови підвищення її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Тільки за такої умови створюються реальні можливості для нарощування темпів розширеного виробництва. Передусім формування витрат на оплату праці залежить від категорії працюючих, так як оплата праці робітників найбільше підлягає впливу обсягу випуску продукції (при відрядній оплаті праці) або відпрацьованого часу (при погодинній оплаті праці); оплата праці працівників визначається ча встановленим посадовим окладом і безпосередньо з обсягом випуску продукції не пов'язана. Постійна частина фонду заробітної плати залежить від середньоспискової чисельності працівників і їх середнього заробітку за відповідний період часу. Змінна частина витрат на оплату праці, передусім, залежить від обсягу випущеної продукції. Чим він більший, тим більша нараховується заробітна плата робітникам. Фактор обсягу продукції діє спільно зі структурним фактором, тобто зі зміною частки окремих виробів, що мають більшу або меншу трудомісткість і відповідно оплату за одиницю продукції. Іншим фактором, що спричиняє вплив на змінну частину оплати праці робітників, є пряма оплата праці за одиницю виробу, яка залежить від трудомісткості одиниці виробу та годинної оплати праці (розцінок за вироби), що змінюються під впливом науково-технічного прогресу та покращання організації виробництва та праці. 35. Аналіз витрат на обслуговування та управління виробництвом. Накладні витрати – це витрати на управління та обслуговування виробництва, збут продукції, які впливають на фінансовий результат діяльності підприємства. Їх визначають за сукупністю ознак:
Особливість управління накладними витратами полягає не в економії, а в пошуку та досягнення їх оптимального рівня кожного окремого підприємства. В процесі управління витрати за цільовим призначенням та місцем виникнення групують за такими комплексними статтями: загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут. Загальновиробничі витрати аналізують стосовно параметрів виробничої діяльності, а адміністративні, витрати на збут та інші аналізують стосовно періоду операційної діяльності. Накладні витрати займають значну питому вагу у собівартості продукції, однак контролювати їх важче, ніж прямі. Для здійснення контролю накладних витрат застосовують методику складання бюджету накладних витрат. За цією методикою зміна частини накладних витрат нормується так само, як визначаються стандарти прямих витрат і включаються в загальну суму бюджету на звітний період у розмірі, який відповідає максимальній виробничій потужності підприємства. Аналізуючи накладні витрати, особливу увагу звертають на зміни адміністративних витрат,витрат на збут та інших витрат. Особливість полягає в тому, що вони не відносяться на собівартість продукції, а є витратами певного аналізованого періоду і впливають на кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства. Визначальним в оцінках зміни цих витрат є їх еластичність до зміни фінансових результатів. Якщо приріст цих витрат пов’язаний з вищим приростом фінансових результатів, то такі зміни цілком виправдані.негативно треба розцінювати скорочення витрат на охорону праці, техніку безпеки, проведення наукових досліджень. 36. Аналіз витрат на 1 грн. Товарної продукції. Узагальнюючий показник собівартості промислової продукції - витрати на 1 грн. продукції. Перевагами використання даного показника є наступні: універсальність - даний показник визначається за всіма галузями та на всіх рівнях управління усувається відмінність у підходах до старої та нової продукції; охоплюється як порівняна, так і непорівняна продукція; з'являється можливість простежити динаміку змін собівартості продукції. Якщо представити собівартість товарної продукції у вигляді суми добутків собівартості одиниць продукції за кожним видом, що виготовляється, на обсяг виробництва, а вартість продукції - як добуток обсягу виробництва за кожним видом на відповідні ціни, то формула для розрахунку витрат на 1 грн. продукції буде наступною: Рв=С/ВП= ОВіСі/ ОВіЦі, де Рв - витрати на 1 грн. Продукції; ВП – вартість продукції; ОВі - обсяг виробництва у натуральних показниках і-го найменування; Сі – собівартість одиниці продукції; Ці – ціна одиниці продукції; n – кількість видів продукції. Аналіз витрат на І гри. продукції підприємства проводиться у наступній послідовності: - оцінка динаміки витрат на 1 грн. Продукції; - порівняння з даними інших підприємств, середньогалузевими показниками тощо; - виявлення впливу факторів на зміну рівня витрат на 1 грн.товарної продукції; -визначення впливу виявлених факторів на зміну прибутку підприємства. Безпосередньо на зміну рівня витрат на 1 грн. продукції впливають фактори, які знаходяться з ним у прямому функціональному зв'язку, тобто фактори першого рівня: - зміна структури випущеної продукції: цей фактор впливає на загальну суму витрат через зміну середньої собівартості одиниці продукції у зв'язку зі збільшенням або зменшенням питомої ваги конкретного виду продукції (роботи, послуги). При зростанні питомої ваги продукції, яка має витрати на 1 грн. нижче, ніж на всю продукцію, величина витрат на гривню продукції в цілому знизиться, і навпаки; - зміна рівня витрат на виробництво окремих видів продукції: собівартість продукції по суті є сумою витрат на виробництво окремих видів продукції; відповідно, чим меншою є сума витрат на виробництво окремих видів продукції, тим нижчий рівень витрат на 1 грн. продукції, і навпаки; - зміна цін на використані ресурси: характер впливу цього фактору аналогічний впливу попереднього фактору; - зміна цін на продукцію: цей фактор здійснює зворотній вплив на рівень витрат на 1 грн. продукції, тобто зниження цін спричиняє збільшення витрат на 1 грн. продукції, і навпаки. Для об'єктивної оцінки результатів роботи підприємства важливо виділити фактори, які залежать і не залежать від результатів роботи колективу. До факторів, які не залежать від результатів роботи колективу відносяться фактори зміни цін і тарифів на сировину, матеріали, перевезення готової продукції, послуг тощо. На наступному етапі аналізу визначається вплив факторів, що досліджуються, на зміну витрат на весь обсяг виробництва та на зміну суми прибутку від реалізації: -для того, щоб визначити фактичну економію (перевитрачання) на весь обсяг виробництва, необхідно економію (перевитрачання) на 1 грн. продукції помножити на фактичний обсяг виробництва продукції; -для того, щоб визначити вплив факторів на зміну суми прибутку від реалізації, необхідно абсолютні прирости (зниження) витрат на 1 грн. продукції за рахунок кожного фактора помножити на фактичний обсяг реалізації, виражений у базисних цінах. 37. Аналіз собівартості окремих виробів. Вивченню та оцінці собівартості одиниці найважливіших видів продукції економічні служби підприємства повинні приділяти особливу увагу, оскільки результати аналізу цього важливого показника використовуються для виявлення шляхів подальшого зниження собівартості продукції, проведення низки організаційно-технічних заходів щодо економії витрат на конкретних ділянках роботи. Завданнями аналізу є:
Собівартість одиниці продукції розраховують за формулою: Соп = (Пв/ П)+Зв, де Соп – с/в од. продукції; Пв – постійні витрати; Зв – змінні витрати; П – обсяг виробництва. Аналіз проводять за даними планових, проектно-кошторисних та фактичних калькуляцій в кілька етапів. На першому етапі дають загальну оцінку виконання планових (розрахункових) завдань по зниженню собівартості одиниці продукції, проводять аналітичне дослідження впливу факторів на відхилення фактичної собівартості від планової та встановлюють динаміку собівартості одиниці продукції. На відхилення фактичної собівартості одиниці продукції від планової впливають зміни: обсягу виробництва; постійних витрат; змінних витрат. Велике значення має порівняльний аналіз собівартості однакових виробів нарізних підприємствах. Такий аналіз дозволяє встановити, наскільки прогресивною є технологія їх виготовлення на даному підприємстві. Найбільш широко порівняльний аналіз можна застосовувати в харчовій та легкій промисловості. Завершальним етапом аналізу є пошук резервів зниження собівартості одиниці найважливіших видів продукції. Розрізняють поточні та перспективні резерви зниження собівартості. Поточні резерви зниження собівартості включають усі види непродуктивних витрат (явні і приховані), також перевитрати ресурсів і надмірні витрати грошових коштів, виявлені в ході аналізу. До перспективних резервів відносять:-збільшення обсягів випуску продукції;-упровадження досягнень науково-технічного прогресу;-спеціалізацію, кооперування, комбінування виробництва. 38. Значення, завдання, інформаційна база аналізу фін-х результатів. Враховуючи, що діяльність господарюючого суб'єкта може бути не тільки прибутковою, а й збитковою, формуватися за дією факторів внутрішнього і зовнішнього економічного середовища, в обліку й аналізі дають загальну оцінку фінансових результатів, які характеризуються системою абсолютних і відносних показників. Абсолютними показниками є суми прибутку (чи збитку) за структурою його утворення чи розподілу і використання. Відносні показники фінансових результатів - - значення рентабельності, які характеризують відносний (у процентах) ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу. Ці показники розраховують залежно від мети оцінки відносної прибутковості. Мета аналізу фінансових результатів визначити повноту та якість їх отримання, оцінку динаміки абсолютних і відносних показників, з'ясувати спрямованість, ступінь і частку впливу окремих факторів на зміну прибутку і рентабельності, виявити та оцінити можливі резерви їх зростання. Основні завдання аналізу фінансових результатів: - аналіз обґрунтованості плану (прогноз) досягнення фінансових результатів; - аналіз і оцінка динаміки показників прибутку і рентабельності; аналіз виконання планових показників з прибутку і рентабельності; - визначення та вимірювання впливу факторів на відхилення прибутку і рентабельності; - виявлення резервів підвищення фінансових результатів діяльності підприємств та обґрунтування заходів щодо їх мобілізації; - аналіз розподілу і використання прибутку Об'єкти аналізу фінансових результатів 1)обсяги, динаміка, структура та якість фінансових результатів 2) показники рентабельності діяльності прибутку 3) напрями розподілу та використання прибутку 4) резерви збільшення прибутку та рентабельності. Етапи аналізу фінансових результатів 1) аналіз обсягів, динаміки та структури фінансових результатів 2) оцінка впливу факторів на фінансові результати від різних видів діяльності 3) аналіз взаємозв’язку "витрати-обсяг-прибуток" 4) аналіз показників рентабельності 5) аналіз розподілу та використання прибутку підприємства, його впливу на фінансовий стан 6) аналіз резервів збільшення прибутку та підвищення рентабельності Джерела інформації аналізу фінансових результатів - дані фінансової звітності (ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 5 «Примітки до фінансової звітності», ф. 4 «Звіт про власний капітал»); дані бухгалтерського обліку (журнал 5 «Облік витрат», журнал 6 «Облік доходів і результатів діяльності»); статистична звітність (ф. 5-с «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт і послуг), (ф. 1-6 «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість», ф.6 «Рентабельність окремих видів продукції»); планові дані. У реальній практичній дійсності підприємства не завжди мають змогу отримати прибуток. Існує також така негативна форма фінансових результатів як збиток. Збиток - це певні втрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів. Отже, аналіз фінансових результатів діяльності дозволяє визначити найбільш раціональні шляхи використання ресурсів і сформувати оптимальну структуру засобів підприємства. Крім того, такий аналіз може виступати як інструмент прогнозування окремих показників діяльності підприємства. Підприємець зацікавлений у тому, щоб отримати максимум прибутку, який необхідно обґрунтувати аналітичними розрахунками. 39. Загальна схема формування фінансових результатів підприємства та їх аналіз. Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Розмір і характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи. Визначення фінансових результатів полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Так, згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати": прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати; збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати. Послідовність формування прибутку (збитку) можна розбити на такі етапи: Етап 1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 35) = Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - (Податок на додану вартість, Акцизний збір, Інші збори або податки з обороту, Інші вирахування з доходу ). етап 2. Розрахунок валового прибутку Валовий прибуток (збиток) = Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Етап 3. Визначення фінансового результату від операційної діяльності Фінансовий результат від операційної діяльності = Валовий прибуток (збиток): (рядки 050, 055) + Інші операційні доходи – Адміністративні витрати, Витрати на збут, Інші операційні витрати. Етап 4. Розрахунок фінансового результату — прибутку (збитку) — від звичайної діяльності до оподаткування Фінансовий результат - прибуток (збиток) - від звичайної діяльності до оподаткування = Фінансовий результат від операційної діяльності + Дохід від участі в капіталі, Інші фінансові доходи, Інші доходи - Фінансові витрати, Втрати від участі в капіталі, Інші витрати. Етап 5. Розрахунок фінансового результату — прибутку (збитку) — від звичайної діяльності Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток) = Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - Податок на прибуток. Фінансовий результат від звичайної діяльності (збиток) = Збиток від звичайної діяльності до оподаткування + Податок на прибуток. Етап 6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Чистий прибуток (збиток) = Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток) + Доход від надзвичайної діяльності - Податок на прибуток від надзвичайної діяльності - Витрати від надзвичайної діяльності - Зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності. 40. Аналіз складу і динаміки підприємства У процесі аналізу на першому етапі необхідно оцінити рівень і динаміку фінансових результатів; дослідити структуру прибутку звітного періоду (здійснити вертикальний аналіз); зміну окремих складових та їх вплив на суму прибутку, зміну темпів зростання прибутку в розрізі окремих складових частин (горизонтальній", аналіз). Для достовірності (реальності) висновків про стійкість темпів зростання прибутку необхідно забезпечити порівнюваність показників, що вивчаються. При аналізі динаміки показників прибутку така вимога забезпечується шляхом коригування валового прибутку на індекс цін. Після оцінки динаміки фінансових результатів необхідно провести аналіз їх структури. Але перед цим доцільно проаналізувати структуру доходів і витрат, понесених для отримання цих доходів, адже у ході їх порівняння й визначаються фінансові результати. Аналіз структури доходів і витрат і їх динаміки свідчать про доцільність здійснених витрат у порівнянні з отриманими доходами. Поряд з витратами аналізується також структура вирахувань з доходу (непрямі податки, знижки тощо). Для оцінки структури доходів, витрат (вирахувань) і фінансових результатів також використовуються дані Звіту про фінансові результати. За даними аналізу рівня, динаміки та структури фінансових результатів можуть бути прийняті наступні аналітичні висновки: 1) Загальна оцінка виконання фінансового плану з прибутку – план не виконано (план виконано) 2) Зміна окремих складових прибутку та вплив цієї зміни на загальний фінансовий результат – зміна окремих складових прибутку збільшує загальний прибуток (зміна окремих складових прибутку зменшує загальний прибуток ). 3) Зміна темпів зростання прибутку в розрізі окремих складових частин – темп зростання прибутку в порівнянні з минулим роком збільшився (темп зростання прибутку в порівнянні з минулим роком зменшився). На підставі сформованих висновків управлінським персоналом приймаються рішення щодо реальності прогнозних показників, оцінюються можливості нарощування (скорочення або припинення) виробництва певних 41. Аналіз валового прибутку та факторів, які впливають на його зміну. Прибуток відображає загальний фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Найважливіший складник загальної величини прибутку — це прибуток від реалізації продукції, величина якої формується під впливом таких показників-факторів: обсяг реалізації; структура продукції; відпускні ціни на сировину, матеріали, паливо, тарифи на енергію та перевезення; рівень витрат матеріальних і трудових ресурсів підвищення якості, конкурентноздатності і т. ін. Показник „валовий прибуток” є показником діяльності підприємств. Застосування його зумовлено введенням у практику підприємств положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які розроблені на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Цей показник використовується для оцінки виконання програми виробництва і розрахунку максимального завантаження виробничих потужностей. Валовий прибуток – це різниця між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (рядок 035 форми 2 „Звіт про фінансові результати”) і собівартістю реалізованої продукції (рядок 040 тієї самої форми) Характеристика впливу факторів: 1) Обсяг реалізації продукції - може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку: збільшення обсягу продаж рентабельної продукції призводить до збільшення прибутку; якщо продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку 2) Структура продажу - може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку: при зростанні частки реалізації рентабельної продукції сума прибутку збільшується; при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції - загальна сума прибутку зменшується 3) Собівартість продукції - собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки 4) Зміна рівня середньо-реалізаційних цін - зміна рівня середньо-реалізаційних цін і величина прибутку знаходиться у прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня відпускних цін сума прибутку зростає, і навпаки. 42. Аналіз фінансових результатів операційної діяльності Фінансові результати поділяють передусім за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають, на прибутки (збитки) від звичайної та надзвичайної діяльності. Звичайна діяльність, у свою чергу, поділяється на операційну та іншу (фінансову та інвестиційну). Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність — це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для торговельного підприємства такими будуть операції з придбання та реалізації товарів, для виробничого — придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізації, для інвестиційної компанії — формування портфелю інвестицій. Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями — виробництво, управління, збут та інші. Реальний прибуток підприємство одержує після реалізації продукції, однак нова вартість утворюється тільки в процесі виробництва. Тому, аналізуючи прибуток, який підприємство одержує у процесі реалізації продукції, можна зробити висновки щодо ефективності виробництва: саме тут знаходяться резерви зростання прибутку від реалізації. Мета внутрішнього аналізу такого прибутку - прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на систематичне збільшення прибутку підприємства. Внутрішній аналіз дає можливість розрахувати вплив більшої кількості факторів, що зумовлено обсягом використання інформації, її деталізацією. Поряд з основною діяльністю до операційної входить й інша операційна діяльність. Фінансові результати - прибуток або збиток - від такого виду діяльності складають суттєву частку загального результату та, відповідно, мають особливості методики проведення аналізу. До складу фінансових результатів від іншої операційної діяльності відносяться: => прибутки (збитки) від реалізації іноземної валюти; => прибутки (збитки) від операційної оренди; => прибутки (збитки) від операційної курсової різниці; => прибутки (збитки) від списаних раніше активів; => прибутки (збитки) від реалізації інших оборотних активів, ніж продукція, товари, роботи, послуги; =>прибутки (збитки) від штрафів, пені, неустойок; => втрати від уцінки, недостачі, псування матеріальних цінностей тощо. Детальний аналіз таких показників здійснюється за даними бухгалтерського обліку (первинними документами, обліковими регістрами, звітністю). Аналіз фінансових результатів від іншої операційної діяльності проводиться за кожним їх видом з погляду на сутність, доцільність і законність кожної операції, правильність оцінки майна, яке реалізується. При цьому необхідно встановити, чи правильно доходи і витрати віднесені до фінансових результатів, чи не було порушень діючих положень при віднесенні певних сум на збитки. При отриманні збитків від іншої реалізації, пов'язаних з перевищенням операційних витрат над доходами, у кожному конкретному випадку необхідно визначити винних осіб і причини виникнення таких збитків. 43. Аналіз фінансових результатів від звичайної діяльності Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Розмір і характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи. Визначення фінансових результатів полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Так, згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати": прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати; збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати. Отже, для визначення фінансових результатів у бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності. Під видом діяльності розуміють сукупність подібних за економічним змістом господарських операцій. Розрізняють наступні види діяльності Діяльність підприємства: 1.Звичайна - операційна (основна та інша операційна); - інша звичайна (фінансова та інвестиційна) 2. Надзвичайна Фінансовий результат від звичайної діяльності – визначається різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і сумою податку на прибуток. Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображають відшкодовані витрати та доходи від надзвичайних подій(стихійного лиха, пожеж тощо ). 44. Аналіз формування чистого прибутку Після вирахування з доходів усіх витрат, понесених для отримання цих доходів, підприємство отримує чистий прибуток. Він є одним з важливих показників кінцевих фінансових результатів підприємства. Послідовність формування прибутку (збитку) можна розбити на такі етапи: Етап 1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 35) = Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - (Податок на додану вартість, Акцизний збір, Інші збори або податки з обороту, Інші вирахування з доходу). етап 2. Розрахунок валового прибутку Валовий прибуток (збиток) = Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Етап 3. Визначення фінансового результату від операційної діяльності Фінансовий результат від операційної діяльності = Валовий прибуток (збиток): (рядки 050, 055) + Інші операційні доходи – Адміністративні витрати, Витрати на збут, Інші операційні витрати. Етап 4. Розрахунок фінансового результату — прибутку (збитку) — від звичайної діяльності до оподаткування Фінансовий результат - прибуток (збиток) - від звичайної діяльності до оподаткування = Фінансовий результат від операційної діяльності + Дохід від участі в капіталі, Інші фінансові доходи, Інші доходи - Фінансові витрати, Втрати від участі в капіталі, Інші витрати. Етап 5. Розрахунок фінансового результату — прибутку (збитку) — від звичайної діяльності Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток) = Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування - Податок на прибуток. Фінансовий результат від звичайної діяльності (збиток) = Збиток від звичайної діяльності до оподаткування + Податок на прибуток. Етап 6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Чистий прибуток (збиток) = Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток) + Доход від надзвичайної діяльності - Податок на прибуток від надзвичайної діяльності - Витрати від надзвичайної діяльності - Зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності. Усі показники, які розраховуються є факторами, які впливають на кінцевий результат - чистий прибуток або збиток. 45. Аналіз використання прибутку підприємства Ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від якості управлінських рішень, що стосуються використання одержаного прибутку. Приймаючи ці рішення, власники (менеджери) повинні всебічно зважити напрямки першочергових вкладень фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, рівня Його матеріально-технічної бази, соціального розвитку колективу, можливостей прибуткового розміщення коштів на ринку цінних паперів, у грошово-кредитній сфері тощо. Чинне законодавство України передбачає першочерговим обов'язком кожного суб'єкта підприємницької діяльності внесення до державного бюджету за рахунок прибутку податку на прибуток. Прибуток, що залишається після сплати цього податку, надходить у повне розпорядження підприємства (у господарській практиці ця частина прибутку називається «чистим» прибутком). Основні напрямки використання «чистого» прибутку: виробничо-технічний розвиток підприємства, соціальний розвиток, матеріальне заохочення (у тому числі виплата дивідендів у акціонерних товариствах), інші витрати. Завданням аналізу використання прибутку є: — оцінка виконання планових накреслень щодо структури та обсягів спрямування прибутку за відповідними напрямками і конкретними об'єктами фінансування; — виявлення варіантів ефективнішого вкладання коштів; — встановлення причин і шляхів ліквідації непродуктивних витрат за рахунок чистого прибутку Згідно П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал" можливі наступні шляхи використання чистого прибутку: 1) розподіл прибутку між учасниками (дивіденди, інші виплати); 2) поповнення статутного капіталу; 3) поповнення резервного капіталу. В установчих документах підприємства можуть бути передбачені також інші напрями розподілу чистого прибутку. Методика аналізу розподілу чистого прибутку полягає у порівнянні фактичних даних з прогнозними за минулі періоди за основними напрямами розподілу прибутку. На підставі такого аналізу визначаються відхилення і їх причини. Підлягає оцінці питома вага кожного напряму розподілу прибутку в загальній його сумі. Джерелами інформації є форма № 3 "Звіт про фінансові результати", форма № 4 "Звіт про власний капітал", фінансовий план, розрахунки використання чистого прибутку. За результатами проведеного аналізу розробляються рекомендації щодо змін пропорцій у розподілі прибутку та найбільш раціональному його використанні. 46. Аналіз показників рентабельності підприємства На короткострокову й довгострокову ліквідність або платоспроможність підприємства впливає його здатність генерувати прибуток. У цьому зв'язку розглядаємо такий аспект діяльності підприємства як рентабельність. Це і якісний і кількісний показник ефективності діяльності всякого підприємства. Як правило, при розрахунку рентабельності беруть відношення прибутку до таких показників  - рівень продажів фактори, що визначають рівень - власний капітал рентабельності  - активи діяльності підприємстваПоказники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:
До основних показників рентабельності, які використовуються у ході аналізу фінансового стану підприємства, є: 1 Рентабельність сукупних активів (рентабельність сукупного капіталу або економічна рентабельність) характеризує рівень прибутку, генерирована всіма активами підприємства, що перебувають у його використанні по балансі. Даний показник розраховується за формулою |