Урок конференція

Вид материала

Урок

Содержание Невеличка довідка. Жанр Жанр уроку Тема. Дана конференція є тематичною і проводиться з актуальної теми – “Використання методик навчання водінню в екстремальних умо Тип уроку. ІУ. Короткі виступи учасників конференції. Відповідальний працівник УДАІ УМВС України у Житомирській області Ш. Представник обласної методичної служби ПТО (К.) У. Далі викладач пропонує провести урок у формі “питання-відповідь” за участі як слухачів, так і запрошених. Відповідь: відповідальний працівник УДАІ УМВС України у Житомирській області Ш. Відповідь: майстер виробничого навчання водінню В. Відповідь: представник обласної методичної служби ПТО (К.). На першому етапі На третьому етапі На четвертому етапі На п’ятому етапі На шостому етапі На сьомому етапі Відповідь: представник навчального закладу недержавної форми власності Р. У слухач. Завдання та обов’язки. Повинен знати ... Полное содержание

Подобный материал:

• Xіх міжнародна конференція «icys» (далі Конференція), яка відбудеться в Нідерландах, 74.62kb.
• V міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів, студентів, 106.58kb.
• Урок-конференція, усний журнал, урок узагальнення, 2860.51kb.
• Науково-теоретична конференція викладачів, аспірантів, співробітників та студентів, 2327.55kb.
• Науково-теоретична конференція викладачів, аспірантів, співробітників та студентів, 1395.02kb.
• Науково-теоретична конференція викладачів, аспірантів, співробітників та студентів, 1115.96kb.
• Урок міні конференція (урок довкілля 2 клас.) Тема: «Повітря», 75.93kb.
• Vі всеукраїнська науково-практична конференція, 18.58kb.
• Я україни національний фармацевтичний університет науково-практична конференція інформаційний, 35.13kb.
• Уроки с измененными способами организации, 139.22kb.

Міністерство освіти і науки України

Житомирська обласна державна адміністрація

Управління освіти і науки

Навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти

у Житомирській області

Урок – конференція

“Використання методик навчання водінню в екстремальних умовах в навчальному процесі підготовки водіїв автотранспортних засобів”

Підготувала методист навчально-методичного кабінету ПТО у Житомирській області Колчик О.Г.


Житомир 2009


Анотація.

Кожен з викладачів, неодноразово відчував дискомфорт від деякої одноманітності форм, до яких нас зобов'язує чіткий навчальний план і програмні вимоги.

Деяке варіювання форм проведення уроку переважно продиктоване дидактичними засадами: урок нового матеріалу, урок закріплення знань тощо.

Інтенсивна робота (насамперед, при розробці авторських програм, підготовці навчальної документації за індивідуальними навчальними планами та програмами) над змістовними критеріями вибору жанру уроку зумовила створення таких типів уроків, як «урок-екскурсія», «урок-дискусія», «урок-експеримент», «урок-конференція» тощо.

Стало очевидним, що глибина бачення свого предмета, наскрізні міжпредметні зв'язки, можуть і мають провокувати викладача на урок певного жанру.

Невеличка довідка. Жанр - це поняття, що означає, як відомо, насамперед певний історично сформований тип змісту й функціонування чогось (наприклад, художнього твору). Опера, роман, портрет…Кожний жанр має свої закони й межі, а також можливість взаємодії з іншими жанрами.

Пошук жанру уроку - складний і важливий момент у діяльності викладача.

Жанр уроку - це і є те необхідне бачення різних шляхів подачі матеріалу.

Цей шлях вибирають залежно від можливостей учнів, (слухачів), групи учнів (слухачів) чи одного учня (слухача).

Урок - конференція – це важлива форма навчання, яка сприяє формуванню знань, умінь та навичок учнів (слухачів), їх закріпленню та вдосконаленню, поглибленню та систематизації.

Даний урок проведений у лютому 2009 р. на курсах цільового призначення з напряму “Методика навчання водінню транспортних засобів” для категорії слухачів з числа майстрів виробничого навчання водінню та інструкторів з індивідуального навчання водінню.

Тема. Дана конференція є тематичною і проводиться з актуальної теми – “Використання методик навчання водінню в екстремальних умовах”. Використана інформація базується як на навчальному матеріалі так і на матеріалах, представлених органами ДАІ, засобами масової інформації.

Мета. Метою конференції є : мотивація слухачів курсів до використання в навчальному процесі підготовки водіїв транспортних засобів методик навчання водінню в екстремальних умовах, формування переконань у тому, що володіння даними методиками допоможе прискорити у майбутніх водіїв формування “відчуття дороги”, “відчуття безпеки”, “відчуття ситуації”.

Тип уроку. Урок узагальнення та систематизації знань.

Методичні поради. Тема конференції досить актуальна в наш час, тому підготовці і проведенню конференції слід приділити максимальну увагу. Насамперед, потрібно створити проблемну ситуацію, дати слухачам завдання підготувати інформаційний та ілюстрований матеріал щодо створення аварійних ситуацій водіями з невеликим стажем водіння та їх наслідками, старанно підібрати доповідачів і опонентів. Рекомендовано організувати та провести виставку матеріалів новітніх технологій, цікавої літератури, журналів.

Хід уроку.

І Організаційний момент.

ІІ Вступне слово викладача.

В умовах прискорених темпів автомобілізації, високої інтенсивності дорожнього руху особливу гостроту набуває проблема забезпечення безпеки дорожнього руху, вирішення якої спрямоване на збереження життя і здоров'я громадян.
   Світова спільнота давно вже стурбована такою ситуацією. У Всесвітній доповіді ООН про попередження дорожньо-транспортного травматизму наведено цифри, які свідчать, що тенденції не дуже сприятливі, особливо в країнах, що розвиваються та з перехідною економікою. Кожного року в світі на дорогах гине півтора мільйона людей. Ще приблизно 50 млн. травмуються та калічаться. Спеціалісти прогнозують збільшення втрат у найближчі 20 років на 65%. А небезпека тенденції в тому, що найчастіше гинуть люди віком від 5 до 25 років. Цього населення у світі всього 10%, а з них гине 25-30%. Тобто, гине працездатне населення, гине підростаюча зміна.

Українські ж реалії ще песимістичніші, ніж світові прогнози: порівняно з 2000 роком кількість аварій вже зросла на 43%, досягнувши торік рекордної позначки — 200 тисяч (і це тільки ті ДТП, що зареєстровані ДАІ).

Знайти вихід з дорожньо-аварійного глухого кута намагаються і представники української влади, правоохоронні органи, громадські організації і страховий бізнес.

Аналізуючи страхові випадки, ми бачимо, що є 5 основних чинників, що впливають на безпеку дорожнього руху:

• водіння автомобіля в нетверезому стані,
  
• перевищення швидкості,
  
• ігнорування ременів безпеки,
  
• їзда мотоциклістів без шоломів.
  
• і, нарешті, основна причина — молоді водії не мають стабільних навиків водіння автомобіля.
  

Цей фактор - відсутність у водіїв достатніх навиків водіння - серед головних причин аварійності на дорогах не лише в Україні, а й у всьому світі.

Спостерігається повальне, лавинне ігнорування правил дорожнього руху та загалом низька культура водіїв.

Окрім зовнішніх факторів, що спричинили ДТП, є один, не менш важливий, - людський фактор.

Більшість осіб, які перебували за кермом, не придатні для цієї роботи за своїми психофізіологічними показниками, простіше кажучи, сідати за кермо їм категорично заборонено.

На думку фахівців, —для врегулювання ситуації на дорогах необхідно в рамках Державної програми безпеки на транспорті здійснити ряд заходів

Так, потрібно:

• Постійно підвищувати кваліфікацію водіїв,
  
• Розробити і запровадити систему їх профдобору (з урахуванням психофізіологічних показників
  
• Окрім цього, контраварійна підготовка, яка зараз надається лише окремим водіям, повинна надаватися всім без винятку, щоб водій міг в критичній ситуації справитися з керуванням і уникнути аварії;
  
• Потрібно негайно міняти навчальні програми. Якнайскоріше. Світ змінився, змінилися транспортні засоби, дороги, обставини. Сьогодні в автошколах вивчають автомобілі, яких вже немає. Більшість аварій відбувається на високих швидкостях, тому потрібні вправи на рух на високих швидкостях, потрібно ввести таку програму;
  
• Іспити приймає екзаменаційна комісія. Це вчорашній день. Потрібні незалежні тестові підрозділи, з представниками ДАІ, перевізників, освітян.
  

Нещодавно світові інформагенції повідомили пікантну новину: за зразкову поведінку з в'язниці достроково випустили дочку готельного магната Гілтона. За ґратами представниця американської еліти відсиділа майже місяць, відбуваючи покарання за керування автомобілем у нетверезому стані. Якби в Україні за подібні правопорушення так само карали б усіх без винятку, не зважаючи на СТАТУС, війну на дорогах, яка щороку забирає тисячі життів і калічить десятки тисяч людей, легше було б приборкати.

Здається, визначати причини аварій всі уміють. Але чому не беруться їх усувати? Створити ефективний план покращення безпеки руху на дорогах можна тільки спільними зусиллями Міністерств внутрішніх справ, транспорту, економіки, охорони здоров'я , освіти і науки та інших причетних до цього відомств. І приймати цей план дій треба якомога скоріше, і виконувати його, бо Україні ж треба достойно зустріти Євро-2012. Як стверджують представники цих відомств, всі вони вже розробляють заходи поліпшення безпеки дорожнього руху.

ІІІ. Далі викладач представляє учасників конференції.

На нашій конференції присутні:

• відповідальний працівник УДАІ УМВС України у Житомирській області (Ш.);
  
• представник обласної методичної служби ПТО (К.);
  
• представники (викладач Ц., майстер виробничого навчання водінню В.) державного професійно-технічного навчального закладу;
  
• представник навчального закладу недержавної форми власності ( Р.);
  
• представник навчального закладу Мінтрансу України Б.
  
• журналісти регіональних ЗМІ (газета “Паралель-плюс”), (Л.).
  

ІУ. Короткі виступи учасників конференції.

Відповідальний працівник УДАІ УМВС України у Житомирській області Ш.

Тема виступу: “Загальна характеристика стану аварійності на автошляхах України”

Статистичні дані за остання три – п’ять років свідчать про невпинне зростання продажу в Україні автомобілів, переважно нових. Таке явище можна було б вітати:

• економічне зростання країни і її транспортної структури (та інфраструктури);
  
• економічне зростання добробуту громадян, збільшення робочих місць,
  

якби не вкрай негативна, загрозлива динаміка аварійності на автодорогах України.

   За останні п'ять років в Україні зареєстровано:

• 173,2 тис. дорожньо-транспортних пригод (далі - ДТП), в яких загинуло майже 28 тис. і травмовано понад 191 тис. осіб.
  
• Щорічно в дорожньо-транспортних пригодах гине 5,2 - 6,0 тис. осіб. і отримують травми різного ступеня тяжкості 37 - 40 тис. осіб.
  
• Кожні 16 хвилин у державі трапляється дорожня пригода.
  
• Майже кожні 2 години гине людина. В середньому за добу в ДТП гине 14 і отримує травми різного ступеня тяжкості понад 100 осіб.
  
• Більше 90 відсотків від загальної кількості смертельно травмованих - це особи працездатного віку. Число постраждалих у ДТП у декілька разів перевищує число постраждалих на інших видах транспорту.
  
• У минулому році зареєстровано 34,5 тис. ДТП, в яких загинуло майже 6 тис. і отримало травми близько 38 тис. осіб. Кількість загиблих на 100 травмованих у ДТП становить майже 15 осіб.
  
• У ДТП загинуло 289 і травмовано більше 4 тис. дітей.
  
• З вини власників індивідуального транспорту трапилося майже 22 тис. ДТП, в яких загинуло більше 3,8 тис., а поранено 26,2 тис. осіб.
  

476 ДТП сталося з вини водіїв автобусів, у яких загинуло 81 і травмовано 656 осіб. Поява в останні роки на ринку транспортних послуг майже 15 тисяч перевізників, які не мають профільної освіти та досвіду організації перевезень, погіршує стан безпеки на дорогах. Особливе занепокоєння викликає зростання кількості ДТП з тяжкими наслідками.


Представник обласної методичної служби ПТО (К.).

Тема виступу: “Впровадження в навчальний процес підготовки водіїв автотранспортних засобів нових державних стандартів професійно-технічної освіти”

Останніми роками дуже гостро піднімалося питання щодо збільшення терміну навчання з професії «Водій автотранспортних засобів». Тих годин, що були передбачені старими навчальними планами та програмами, очевидно, було замало.

З минулого року всі навчальні заклади Житомирщини, як і всієї України, перейшли на навчання за новими Державними стандартами професійно-технічної освіти. Правда, слід відзначити, що кількість годин на вивчення деяких предметів теоретичного курсу скорочена (наприклад, «Будова автомобіля», «Основи керування автомобілем та безпека дорожнього руху». Однак, значно збільшилась кількість годин на водіння автомобіля.

Порівняльна таблиця термінів підготовки водіїв:

Види навчання	Кількість годин за навчальним планом
	Кат. «В		Кат. «С»		Кат. «Д»		Кат. «Е»
	минула програма	ДСПТО	минула програма	ДСПТО	минула програма	ДСПТО	минула програма	ДСПТО
Теорія	157	196	318	288	130	122	114	62
Водіння а/тр засобу	30	40	50	60	15	30	10	10

У. Далі викладач пропонує провести урок у формі “питання-відповідь” за участі як слухачів, так і запрошених.


І-й слухач. Дайте характеристику стану підготовки водіїв транспортних засобів на території Житомирської області.

Відповідь: відповідальний працівник УДАІ УМВС України у Житомирській області Ш.

Керівництво Державтоінспекції Житомирщини повідомляє, що однією з причин зростання кількості ДТП стала необізнаність водіїв, стаж керування яких менший двох років. Як наслідок, наприкінці 2007 – на початку 2008 р.р. на виконання Указу Президента України від 20.11.2007 № 1121 “Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху” проведено позачергові перевірки навчальних закладів, які здійснюють підготовку водіїв автотранспортних засобів.

За їх результатами за грубі порушення навчального процесу, наприклад, в м. Києві позбавили ліцензій 32 автошколи, на Вінниччині - 5 автошкіл. На Житомирщині перевірено органами ДАІ та прокуратури було біля 70% навчальних закладів (із 76, які здійснюють підготовку водіїв). Ліцензії на той час не позбавлений жоден.

Однак в деяких були виявлені серйозні порушення в організації навчального процесу. Матеріали перевірок подані до Департаменту Державтоінспекції МВС України. Найбільші претензії у працівників ДАІ по Житомиру – ВПУ ЖДТУ. Два тижні тому направлено подання до управління освіти і науки ОДА з пропозицією розглянути питання на засіданні РЕР та позбавити ВПУ ЖДТУ ліцензії на право підготовки водіїв автотранспортних засобів. На засіданні РЕР (в грудні 2008 р.) це питання розглянуто та вжито відповідних заходів.

Якість підготовки водіїв по м. Житомиру і районах області відрізняється. Якщо у Житомирі іспити в ДАІ складають з першого разу біля 60% випускників автошкіл, ПТНЗ, то у районах — ледве до 35%.

Типові недоліки в організації навчального процесу підготовки водіїв автотранспортних засобів по Житомирській області представлені у таблиці:

- Послаблено контроль керівників навчальних закладів за ходом навчального процесу підготовки водіїв автотранспортних засобів

- Невідповідність навчально-матеріальної бази теоретичної підготовки вимогам державних стандартів професійно-технічної освіти

- Невідповідність навчально-матеріальної бази лабораторно - практичних занять вимогам державних стандартів професійно-технічної освіти

- Недостатня кількість агрегатів, вузлів, деталей, автомобілів з дизельними та інжекторними двигунами, сучасних марок автомобілів, в т.ч. іноземного виробництва

- Невідповідність навчально-матеріальної бази практичного водіння вимогам державних стандартів професійно-технічної освіти (незадовільний стан автомобільного транспорту, відсутність автотренажерів, невідповідність обладнання майданчиків та автодромів елементами та дорожніми знаками)

- Здійснення навчання за старими навчальними планами та програмами, не впроваджено нові державні стандарти професійно-технічної освіти з професії “Водій автотранспортних засобів”

- Невідповідність кадрового складу умовам ліцензування.

- Відсутність відповідної підготовки з питань методики навчання водінню автотранспортних засобів у майстрів виробничого навчання водінню (інструкторів)

- Невідповідність навчально-матеріальної бази вимогам законодавчої та нормативної бази з питань безпеки дорожнього руху, охорони праці та протипожежної безпеки

- При оформленні документації та наочності не виконується Закон України "Про мови".

- Недостатня якість підготовки водіїв автотранспортних засобів

ІІ-й слухач . Поділіться досвідом щодо організації роботи майстра виробничого навчання, зокрема, аналізу стану попередньої підготовки учнів (слухачів).

Відповідь: майстер виробничого навчання водінню В.:

“Деякі особливості роботи майстра виробничого навчання (інструктора). Що необхідно пам’ятати.”

Аналіз щодо попередньої підготовки учня	Краще піддаються навчанню люди, які прийшли “з нуля”. Їм легше пояснити, аніж тим, хто уже вважає себе «асом». Таких іноді доводиться перевчати.
Аналіз щодо віку учня	Легше оволодіти навичками водіння людям з 18 до 35 років. Після 40 навчатись уже куди складніше.
Аналіз щодо статі учня (слухача)	Із року в рік усе частіше водіями хочуть стати жінки та дівчата, але поширений міф щодо нездатності жіночої статі до керування авто Державтоінспекція відкидає. Жінки більш уважні, їздять акуратно, не поспішаючи. Для майстра виробничого навчання (інструктора), як і для будь-якого вчителя, стать не повинна мати значення. Навчити потрібно всіх, однаково.
Аналіз щодо пори року навчання	Найкращий час для навчання, як радять досвідчені інструктори, - у період з осені на зиму. Краще базові знання отримувати за нормальної погоди.
Аналіз щодо відповідальності інструктора	За будь-яких умов під час практичного водіння відповідальним за авто є інструктор. Саме він вважається водієм. Робота інструктора - не із легких. Увесь час потрібно бути вкрай зосередженим.
Аналіз щодо поведінки інструктора в екстремальних ситуаціях	Люди бувають різні, не знаєш, що у кожного на думці. Однак, в жодному разі не можна проявляти агресію до учня. Дорога – особлива територія. Випадки, коли навчальне авто потрапляє в аварію, хоч і рідко, але трапляються. При цьому, від врівноваженості та витримки інструктора, його професійної підготовки, технічної підготовки, юридичної підготовки (знань нормативної та законодавчої бази), психологічної підготовки в екстремальних ситуаціях залежить як життя і здоров*я його самого та і, саме головне, учня. Не слід забувати і про стан транспортного засобу.

ІІІ-й слухач . Як Правилами дорожнього руху визначений процес практичного навчання водінню?

Відповідь: викладач державного професійно-технічного навчального закладу Ц. Правилами дорожнього руху, ст. 24 визначений процес практичного навчання водінню:

Ст. 24. Навчальна їзда.

   24.1. Навчати водінню транспортного засобу дозволяється лише осіб, які не мають для цього медичних протипоказань, а у разі підготовки особою відповідно до вимог пункту 24.7 в індивідуальному порядку - за наявності відповідної медичної довідки.

   24.2. Особам, котрі навчаються водінню автомобіля, повинно бути не менше 16 років, а мотоцикла - 14 років. Такі особи зобов'язані мати при собі документ, що засвідчує їхній вік.

   24.3. Особа, яка навчається водінню транспортного засобу, зобов'язана знати і виконувати вимоги цих Правил.

   24.4. Початкове навчання водінню транспортного засобу повинно проводитися на закритих майданчиках, автодромах або у місцях, де відсутні інші учасники дорожнього руху.

   24.5. Навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності майстра виробничого навчання водінню (особи, яка навчає) і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.

   24.6. Майстер виробничого навчання водінню навчального закладу незалежно від його форми власності і господарювання повинен мати при собі документ на право навчання водінню і посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і несе відповідальність як водій згідно із законодавством.

   24.7. Особа, яка навчає водінню в індивідуальному порядку, повинна мати стаж водія не менше 3 років і посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Ця особа також несе відповідальність як водій згідно із законодавством.

   24.8. Механічні транспортні засоби, на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки "Учбовий транспортний засіб" відповідно до вимог підпункту "к" пункту 30.3 цих Правил. Автомобілі навчальних закладів, які систематично використовуються для навчання водінню, крім того, повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення і гальмування, дзеркалом заднього виду для майстра виробничого навчання.

   24.9. Забороняється навчання водінню транспортних засобів у житловій зоні , на дорогах для автомобілів та на автомагістралях . Перелік доріг, на яких дозволяється навчання водінню транспортних засобів, погоджується з Державтоінспекцією.

ІУ-й слухач. Як формується професійна етика майстра виробничого навчання?

Відповідь: представник обласної методичної служби ПТО (К.).

Формування професійно-етичних якостей – важлива складова ви­ховання та підготовки майбутніх майстрів виробничого навчання до майбутньої професійної діяльності. Цілеспрямоване, систематичне формування професійно-етичних якостей не тільки впливає на моральну свідомість педагога, сприяє переведенню етичних знань у особисті переконання, підвищує розуміння їхньої суспільної значу­щості, а й створює необхідну морально-психологічну атмосферу та стимулює високоморальні вчинки, регулюючи поведінку майстрів виробничого навчання.

На сьогоднішній день проблема формування професійної етики інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, зокрема майстрів виробничого навчання, залишається практично недослідженою.

Теоретичною основою формування професійної етики майстрів виробничого навчання є розгляд структури моральної якості особис­тості, підсистемами якої виступають моральна свідомість (знання, почуття) та моральна поведінка (мотиви, воля, уміння і звички діяльності). Моральна діяльність майстрів виробничого навчання є результатом рівня сформованості моральної свідомості майстрів виробничого навчання.

Основними шляхами формування професійної етики майстрів виробничого навчання є: висвітлення сутності професійної етики педагога у спеціальних курсах в процесі навчання, перепідготовки та самоосвіти фахівців; упровадження моделі формування професійної етики майстрів виробничого навчання; розробка етикету та етичного кодексу майстрів виробничого навчання тощо.

Пропонована вербально-функціональна модель має дві характерні особливості. По-перше, вона будується як словесний опис процесу формування професійної етики майстрів виробничого навчання, а по-друге, будучи моделлю функціональною, відображає послідовно етапи такого формування.

На першому етапі розробляються теоретичні концептуальні засади формування професійної етики майстрів виробничого навчання.

На другому етапі розробляються загальні критерії формування професійної етики майстрів виробничого навчання, а саме: усвідомлення етичних цінностей; критичного перегляду моральної поведінки; морального професійного вигорання; наявності моральних установок; наявності моральних переконань; відносин до суспільства, професії, праці, колег, учнів, батьків, себе; розуміння доцільності етичних норм; морально-педагогічного звичаю; значущість норми у конкретній ситуації; ієрархії моральних засад; комплексу етично-психологічних якостей.

На третьому етапі на основі конкретних критеріїв формуються морально-етичні якості майстрів виробничого навчання, а саме: ви­могливість, моральна відповідальність, добро і зло, етична компетентність, справедливість, честь і гідність, моральний вчинок, моральні мотиви, моральний аспект спілкування, педагогічний такт, толерантність тощо.

На четвертому етапі пропонується спеціальний курс “Професійна етика майстрів виробничого навчання”. В основу курсу покладено розробки класичних курсів професійної етики.

На п’ятому етапі формується етикет майстрів виробничого навчання. Практично в усьому світі етикет став нормою, неодмінною умовою життєвого успіху. На навчання гарним манерам і консультації з питань етикету за кордоном витрачаються сотні мільйонів доларів. Протягом багатьох століть людство виробило перелік норм поведінки, які сприяють взаєморозумінню Педагог живе в постійному спілкуванні з колегами, керівництвом, учнями, батьками, і від того, як він виглядає, тримається, як поводиться вдома, на роботі, у суспільстві, залежить його настрій, а отже, і його здоров'я, трудові успіхи, атмосфера на роботі при спілкуванні з учнями та колегами, і у сім'ї.

На шостому етапі розробляється “Етичний кодекс майстра вироб­ничого навчання”. Кодекс професійної етики визначає сукупність етичних вимог, що витікають з принципів і норм педагогічної моралі, і регулює його поведінку і систему відносин в процесі педагогічної діяльності. Однією з основ кодексу професійної етики майстра виробничого навчання є встановлення основних вимог, які визначають відношення майстра виробничого навчання до самого себе, до педагогічної праці, до учнівського і педагогічного колективів тощо [1].

На сьомому етапі розробляється методика та організація дослідно-експериментальної роботи, в ході якої не тільки апробуються результати дослідження, але й вносяться корективи у теоретичні та методичні розробки, удосконалюється процес формування професійної етики майстрів виробничого навчання, що дозволяє “замкнути” модель (рис. 1) та повернутися на перший етап на вищому рівні.



Рис.1. Схематичне представлення вербально-функціональної моделі

Формування професійної етики не зводиться до засвоєння норм і правил моралі. Воно спрямоване на формування моральної поведінки, відповідних моральних відносин, до вироблення таких моральних якостей як гідність, відповідальність, честь, скромність, громадська співпраця, милосердя тощо.

Завдання формування професійної етики майстрів виробничого навчання полягають у розвитку моральної свідомості, формуванні моральних почуттів і переконань; виробленні звичок моральної поведінки тощо.


Журналіст: Назвіть основні функції та завдання навчальних закладів, які здійснюють підготовку водіїв транспортних засобів з використанням методик контраварійної підготовки.

Відповідь: представник навчального закладу недержавної форми власності Р.

“Основні функції та завдання навчальних закладів,

які здійснюють підготовку водіїв транспортних засобів”

Значну долю відповідальності за низьку якість підготовки водіїв транспортних засобів повинні нести автошколи та інші навчальні заклади. Нині в Україні їх діє майже три тисячі Щороку вони видають посвідчення півмільйону водіїв. Як свідчить практика, 50% з них, якщо й здають іспити, то далеко не з першого разу. Кожен з них — потенційне джерело небезпеки на дорогах.

Слід зазначити, що водіння автомобіля в умовах сучасного міста, перенасиченого транспортними засобами, навіть за найсприятливіших умов є процесом підвищеної складності, що вимагає від водія міцних знань та практичних навичок. Крім цього, водій – це наділена духовним початком особистість, яка управляє транспортним засобом і несе пряму відповідальність за свої вчинки і непряму – за вчинки партнерів по дорожньому русі. У зв’язку з цим особливого значення набуває інтелект особистості, що визначається при керуванні автомобілем. Можна сказати, що інтелект – це властивість водія автотранспортного засобу, що виражається у його спроможності глибоко і точно відбивати у своїй свідомості рух автомобіля. Водійський інтелект складається з таких чинників:

• ясність розуму;
  
• логічність;
  
• вдумливість;
  
• широта мислення;
  
• критичність.
  

Здатність аналізувати свою поведінку на дорозі, прогнозувати ситуації – і складають індивідуальність водія.

До професійної підготовки водіїв на сучасному етапі ставляться підвищені вимоги. Для того щоб професійна підготовка кадрів не відставала від сучасних вимог, необхідно постійно удосконалювати форми і методи навчання учнів.

Як краще передавати свої знання учням і переконатись в тому, що вони правильно розуміють вивчений матеріал, як добитися твердого засвоєння матеріалу, що вивчається на уроці – ці основні питання і викладач, і майстер виробничого навчання повинні завжди ставити перед собою в процесі навчання учнів.

Бажання педагога навчити і бажання учня навчитися мають бути взаємодоповнюючими. Адже гуманістична психологія вже давно встановила, що без спротиву, без негативної психічної напруженості людина засвоює лише те, що вона сама хоче засвоїти, інакше спостерігається просте заучування без засвоєння.

Викладач має допомогти учневі зрозуміти, що вчитися – це не означає чекати, що хтось тебе навчить, а вчитися самому, правильніше – вчити себе. Учні мають усвідомити, що вміння самостійно вчитися – неодмінна умова ефективності життєдіяльності і, водночас, важлива характеристика РОЗВИНЕНОСТІ ОСОБИСТОСТІ.

Уміння самостійно вчитися і уміння допомагати іншому вчитися самостійно – справжнє мистецтво. У зв’язку з цим функції педагога (будь-то викладач, чи майстер виробничого навчання) в сучасній професійній педагогіці суттєво розширюються. Він починає окрім традиційних – освітньої і контролюючої функцій, виконувати ролі діагноста, консультанта, мотиватора, постачальника і аналітика інформації, менеджера, який допомагає розв’язувати проблеми, з якими зустрічаються учні у процесі самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Особливо важливою функцією викладача має стати стимулювання учнів до творчої самостійної діяльності і допомога йому розкрити свій внутрішній інтелектуальний та емоційно-вольовий потенціал.

Процес організації виробничого навчання водінню автомобіля в сучасних умовах, методики навчання водінню мають різко відрізнятися від традиційних «дідівських методів». Ми маємо навчити учнів не «ремеслу», а професійності, майстерності, нормам поведінки, навіть, якщо хочете, поміркованості, обережності, навчити їх передбачувати і прогнозувати.

У слухач. Розкажіть про нові вимоги до посади інструктора з індивідуального навчання водінню.

Відповідь. Представник навчального закладу Міністерства транспорту та зв’язку України Б.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 04.09.2008 № 1097 затверджено зміни до Випуску 69 „Автомобільний транспорт” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Тепер професія “інструктор з індивідуального навчання водінню” має таку кваліфікаційну характеристику.

“Інструктор з індивідуального навчання водінню”

Завдання та обов’язки. Ретельно готується під керівництвом більш кваліфікованого майстра виробничого навчання водінню до проведення занять, відпрацьовує з учнями (слухачами) вправи відповідно до програми навчання та на встановлених маршрутах (автодромі, кранодромі, майданчику). За вказівкою майстра виробничого навчання розробляє маршрутні карти для відпрацювання вправ з водіння транспортних засобів. Складає на кожну вправу план заняття, керується графіком черговості навчання транспортних засобів (роботи на техніці) й розкладом занять. Своєчасно й правильно робить записи в індивідуальних книжках обліку практичних робіт і водіння, дорожніх листах. Знає закріплених за ним учнів (слухачів), прищеплює їм любов до професії водія, елементи взаємоповаги й етики поведінки на маршрутах руху. Працює у взаємодії з викладачами та майстрами виробничого навчання, бере активну участь у виховній роботі, проводить з учнями (слухачами) індивідуальну навчально-виховну роботу. Утримує закріплений за ним транспортний засіб у постійній готовності до занять, якісно й своєчасно проводить роботи з його технічного обслуговування та ремонту. Бере активну участь в обладнанні та вдосконаленні навчального автодрому (кранодрому, майданчика), підтримує його елементи в робочому стані.

Повинен знати: вимоги нормативно-методичних документів з питань навчання водінню; навчальні плани й програми з водіння, будови й експлуатації транспортних засобів; методику практичного навчання водінню; правила та норми безпеки навчання та праці, охорони навколишнього середовища; мову, яка використовується в навчальному закладі.


Кваліфікаційні вимоги.

Інструктор з індивідуального навчання водінню I категорії: Професійно-технічна освіта, спеціальна підготовка за встановленою програмою. Підвищення кваліфікації, кваліфікаційний рівень водія 1 класу. Стаж роботи за професією інструктора з індивідуального навчання водінню II категорії – не менше 5 років.

Інструктор з індивідуального навчання водінню II категорії: Професійно-технічна освіта, спеціальна підготовка за встановленою програмою. Підвищення кваліфікації, кваліфікаційний рівень водія 2 класу. Стаж роботи за професією інструктора з індивідуального навчання водінню – не менше 3 років.

Інструктор з індивідуального навчання водінню: Професійно-технічна освіта, спеціальна підготовка за встановленою програмою. Стаж роботи за професією водія автотранспортних засобів або водія мототранспортних засобів – не менше 3 років. Позитивні висновки за всіма параметрами професійного добору.


УІ. Викладач. Підведення підсумків конференції:


«Коли наш водій їде в Європу, то відразу стає законослухняним», — констатують працівники департаменту безпеки Мінтрансу. І справа не тільки в поганій якості траси. За кордоном за порушення правил дорожнього рух йому загрожує штраф від 20 євро до 2 тисяч. А у нас до недавніх пір за перевищення швидкості з водія брали суму, еквівалентну вартості... п’яти літрів бензину. Однак і значне підвищення штрафів мало змінило ситуацію.

Зі слів президента Асоціації автошкіл України Мирона Бандрівського “…настав час перестати вивчати устрій і експлуатацію зданих в утиль «Жигулів» і взятися за психофізіологічну підготовку учасників дорожнього руху. Вкрай необхідна і контраварійна підготовка водіїв. Більшість небезпечних ситуацій виникає за високої швидкості руху, на що теж треба зважати…”

Як показав результат останніх років, обсяг практичних занять, передбачений стандартними програмами автошкіл, не може забезпечити високої професійної надійності при управлінні автомобілем. При цьому, якщо сам процес управління можна засвоїти протягом короткого терміну, використовуючи не лише отримані знання, а й власний досвід, то для дій у складних і критичних ситуаціях необхідний цілеспрямований курс навчання.

Вітчизняний і зарубіжний досвід останніх років показав, що одним із найефективніших шляхів зниження аварійності на автомобільному транспорті є навчання водіїв оптимальним діям у критичних ситуаціях. На жаль, у чинних програмах підготовки водіїв замість цього даються теоретичні рекомендації, не підкріплені методикою виробітку й удосконалення необхідних навичок. За реальних умов дорожнього руху причинами помилок можуть бути не лише недостатній фаховий рівень водія, а й дорожні умови, низька дисципліна водіїв, дії пішоходів і чимало іншого.

Аналіз ДТП показує, що в більшості випадків водії не були готові до дій у критичній ситуації, часто застосовували неадекватні прийоми управління, що й було причинами втрати стійкості та керованості автомобіля.

Перспективним напрямом зниження аварій на автотранспорті є навчання водіїв прогнозуванню дорожньо-транспортних ситуацій. Найуразливішим місцем є відсутність методичних рекомендацій з уміння прогнозувати ситуацію на дорозі. У зв’язку з цим у критичних дорожньо-транспортних ситуаціях водії змушені застосовувати на практиці метод спроб і помилок. На жаль, поки що це єдиний шлях фахової підготовки водіїв, кваліфікація яких не відповідає сучасним вимогам.

Особливе місце в підготовці водіїв має займати їх навчання оптимальним діям у критичних ситуаціях, тобто контраварійна підготовка водіїв. Роботи останніх років переконливо показали, що оволодіння навичками початкової контраварійної підготовки (а цього можна досягнути за 4—6 днів занять на навчальному автодромі) заміняє від 10 до 15 років самонавчання водія, що нерідко закінчується аваріями різного ступеня тяжкості, пораненнями та загибеллю багатьох людей.

Контраварійна підготовка водіїв усіх категорій є найефективнішим засобом підвищення фахової майстерності водіїв. При цьому суттєво економиться час, матеріально-фінансові ресурси, різко підвищується безпека самого процесу навчання.

Досвід показує, що при затвердженні системи обов’язкового навчання водіїв основам контраварійного управління автомобілем, особливо зайнятих на перевезенні пасажирів, підвищується їхній професіоналізм і знижується рівень аварійності на шляхах нашої країни. Для крупних міст України ця проблема є найгострішою та актуальною, вирішення якої дає величезний соціально - економічний ефект.


Дякуємо всім учасникам конференції за цікаві, актуальні питання і відповіді. Сподіваємося, що дана конференція стане активним поштовхом до використання в навчальному процесі підготовки водіїв транспортних засобів методик навчання водінню в екстремальних умовах, тобто, контраварійної підготовки, формування переконань у тому, що володіння даними методиками допоможе прискорити у майбутніх водіїв формування “відчуття дороги”, “відчуття безпеки”, “відчуття ситуації”.