Geum.ru

Удк 371. 13

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз останніх досліджень і публікацій
Постановка завдання
Виклад основного матеріалу.
Висновки і перспективи подальших досліджень.
Дослідження стану викладання питань охорони праці у вищій технічній школі
Подобный материал:

УДК 371.13


 2007

Пономарьов О.С., Латишева М.М., Павленко Т.С.


Дослідження стану викладання питань охорони праці у вищій технічній школі


Постановка проблеми. Сучасне суспільство України перебуває у стані повсякденного розвитку та оновлення. Отже, умови розвитку всіх галузей виробництва мають гостру потребу у високих професійних якостях інженерно-технічних працівників. Щодо діяльності викладачів вищої технічної школи, поняття професіоналізму інтегрує у собі рівень володіння системою фундаментальних, технічних, педагогічних, психологічних знань та вмінь педагога, а також творчий підхід до здійснення навчального-виховної діяльності.

Необхідність удосконалення навчально-виховного процесу з працеохоронної підготовки інженерів зумовлена тим, що протягом останніх років відбулося помітне зниження припустимого рівня небезпеки і шкідливих навантажень на підприємствах України. Цю тенденцію необхідно розглядати як загальну переорієнтацію в цінностях і оцінках сучасного суспільства, насамперед по відношенню до життя і здоров’я людини. Отже, для виховання і підготовки у випускників технічних вищих закладів якостей інженера-правознавця, інженера-соціолога, інженера-психолога необхідно викладачам максимально залучати індивідуальний потенціал кожного студента в процесі його професійного навчання. Для виконання вказаної умови неодмінно треба змінити спрямованість навчального процесу, тобто адаптувати його до особистості студента. Тому викладачі технічних спеціальностей повинні володіти не лише спеціальними знаннями, але й знаннями інженерної педагогіки і психології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням психологічних і педагогічних принципів діяльності викладачів технічної вищої школи займалися дослідники: С.Ф.Артюх, С.І.Гессен, О.Ф.Горбацевич, І.С.Мангутов, В.О.Шкред та інші [1, 2, 3, 4]. Але проблема взаємодії та взаємовпливу студентів і викладачів під час навчально-виховного процесу у вищій інженерній школі залишається недостатньо висвітленою.

Постановка завдання. Стаття є спробою акцентувати увагу на важливості професійно-педагогічної, професійно-психологічної підготовки викладачів загально-технічних дисциплін, до групи яких належить дисципліна “Основи охорони праці”.

На сьогодні педагогічний склад вищої технічної школи досить неоднорідний за своєю психолого-педагогічною і професійною підготовкою, а особливо за рівнем психолого-методичної майстерності. Специфіка навчання працеохоронній діяльності потребує своєрідного сполучення фундаментальних, спеціальних, педагогічних, психологічних знань і вмінь викладачів курсу “Основи охорони праці”.

Виклад основного матеріалу. Дисципліну “Основи охорони праці” викладають випускники різних технічних спеціальностей. Внаслідок цієї практики значна кількість викладачів не знає особливостей технології виробництва, технологічного оснащення підприємств машинобудівної та приладобудівної галузей, а також, на превеликий жаль, не має ні досвіду, ні знань, які необхідні як для педагогічної, так і для методичної роботи. Серед визначеної групи викладачів, як влучно зазначає В.П.Безпалько, панує думка про те, що розробкою нових дидактичних проектів повинні займатися не викладачі, “у яких немає на те ні сил, ні часу”, а співробітники спеціальних наукових і методичних закладів [5]. Деякі з викладачів, що мають класичну технічну освіту, великий досвід праці на виробництві, не вважають за потрібне вивчення курсу університетської педагогіки. Вони переконані, що цей курс не дає їм знань, вмінь із конкретної педагогічної діяльності, а пропонує лише загальні уявлення про категорії, поняття педагогіки, методики навчання.

Такі викладачі ще не змогли з’ясувати для себе, що методична робота необхідна для розробки єдиних вимог до студентів, які вивчають курс “Основи охорони праці”. Вище- згаданих викладачів можна поділити за такими ознаками:
  • незначна частина викладачів, які зовсім не проявляють зацікавленості й ініціативи в методичній роботі, бо вважають себе “справжніми педагогами”, тому що брали участь у компіляції навчальних посібників, підручників;
  • окремо треба означити викладачів, які чекають від методичної роботи насамперед допомоги при виконанні своїх обов’язків, не підозрюючи того, що справжня методична робота з викладання курсу “Основи охорони праці” спрямована на виховання гуманістичної технічної еліти нашої країни, на збереження здоров’я, життя багатьох людей на виробництві;
  • до третьої групи треба віднести викладачів, які вважають, що методична робота – це зайві витрати власного часу, і при першій-ліпшій можливості відсторонюються від неї. Вони впевнені в тому, що навчальний матеріал досконально виклали на лекції й лабораторних заняттях, “ось тільки не розуміють”, чому студенти їх неуважно слухали весь академічний час. Враховуючи означені проблеми, Адольф Мелиценек, який був інженером за фахом, вирішив адаптувати курси педагогіки і психології для навчання інженерів. Для цього він визначив такі особливості інженерної діяльності, як технологічність, цілеспрямованість, алгоритмізацію, наукове обґрунтування, процесуальність, системність. У результаті аналізу інженерної діяльності було розроблено курс інженерної педагогіки, основними принципами якого, є:
  • інтегральний характер,
  • науковість;
  • системність;
  • зв’язок теоретичних викладок з практичним застосуванням на виробництві [6].

Використовуючи названі принципи при побудові курсу “Основи охорони праці”, автори розглядають процес навчання, насамперед, як цілеспрямовану взаємодію викладача і студента задля досягнення високого рівня знань із працеохоронної діяльності інженера. До основних чинників, які значно впливають на навчально-пізнавальну діяльність студентів, належать:
  • мета викладання курсу “Основи охорони праці”;
  • зміст навчального матеріалу;
  • психологічна структура груп студентів;
  • методи навчання, які використовує викладач для поліпшення сприйняття студентами змісту курсу;
  • засоби навчання, що застосовуються для засвоєння студентами всього обсягу навчального матеріалу.

Розробка і впровадження проблемних працеохоронних завдань у дипломних, курсових роботах, ділових іграх та інших видах навчальних занять з використанням активних методів навчання передбачає наявність у викладача вищої технічної школи:
  • професійних педагогіко-методичних знань;
  • достатнього педагогічного досвіду;
  • високого рівня методичної майстерності;
  • професійних знань з питань охорони праці на виробництвах визначеної галузі;
  • знань про особистість студентів, яких навчає;
  • загальних знань із питань охорони праці.

У процесі викладання курсу «Основи охорони праці» необхідно не лише дати студенту знання основних положень працеохоронної діяльності, але й показати напрямки для подальшого удосконалення названої діяльності з урахуванням глибокого занепаду промисловості України, тому що саме сьогоднішнім студентам необхідно буде виводити підприємства України з глибокої і тривалої економічної кризи, здійснювати технологічну перебудову промисловості.

Для формування цілісної структури курсу з урахуванням впливу означених чинників викладач, на думку авторів, повинен обов’язково займатися підвищенням як спеціальної, так і педагогічної кваліфікації, впроваджувати нові педагогічні технології. Від необхідності, що зумовлена недостатнім рівнем педагогічного досвіду, методична робота викладача поступово має перейти в потребу безперервно підвищувати свою майстерність викладання курсу з питань охорони праці.

Послідовність взаємодії вимог до викладача, що визначають майстерність викладання питань промислової безпеки надана на рис.






Рис. Взаємодія вимог до майстерності викладання питань охорони праці


Перелічені складові майстерності викладача курсу “Основи охорони праці” необхідні для того, щоб він був спроможний формувати такі якості сучасного інженера, як мобільність, професійна енергійність, заповзятість, конкурентоспроможність [7]. Для здійснення вказаного завдання викладач повинен володіти активними методами навчання, до яких належить розроблений і впроваджений авторами метод моделювання працеохоронних функцій інженера. Отже, названі якості інженера набувають особливої ваги у працеохоронній складовій діяльності інженера машинобудівної і приладобудівної галузі.

Мобільність інженера у працеохоронній діяльності – це, передусім, його готовність і спроможність до зміни спеціалізації у рамках однієї галузі або напрямку виробництва. Поняття мобільності включає в себе також спроможність змінювати свій фах, соціальний ступінь, як наслідок цього, швидко засвоювати нові професійні знання, вміння, навички, що вкрай необхідно при сучасних ринкових відносинах у виробництві в Україні. Для сучасного інженера у його працеохоронній діяльності професійна енергійність, заповзятливість означає, насамперед, здатність самостійно, за власною ініціативою виконувати професійні функції, які спрямовані на одержання доходу, прибутку, безпечні прийоми праці в межах своєї основної професійної діяльності або в діяльності всього колективу. Заповзятливі фахівці прагнуть досягти такої мети, як поліпшення якості продукції за рахунок підвищення безпеки її використання, що, у свою чергу, сприяє зростанню рівня статусу його як майстра. Необхідно відмітити, що сучасне виробництво потребує якісно нового типу фахівця працеохоронної діяльності, який був би конкурентоспроможний, а особливо, щоб у його діяльності важливе місце посідав інтелектуальний творчий компонент. Конкурентоспроможний спеціаліст з питань охорони праці, по-перше, має надзвичайно високий рівень готовності до виконання працеохоронних функцій. У порівнянні з іншими, він має самостійну, дієздатну вдачу за рахунок набутих у вищій технічний школі професійних знань, вмінь, сформованих особистих і громадянських якостей. По-друге, що дуже важливо, на думку авторів, такий фахівець поважає і себе, і інших за розвинуті здібності, професійну компетентність, а тому наполягає на тому, щоб достойно оцінили його працю і працю його співпрацівників. Дієздатність особистості, за словами К.Д.Ушинського, забезпечує людині свободу, вибір рішень, носить творчий характер, реалізує її ініціативи, професійне завдання виконується самостійно на основі майстерності, набутої у процесі навчання [8]. Автори гадають, що, завдяки дієздатності, інженер виявляє у працеохоронній діяльності особисту зацікавленість і відповідальність щодо безпеки всього колективу працівників.

Саме інженери, які мають означені якості, спрямовують управління й організацію охорони праці в умовах виробництва на практичну реалізацію комплексу різноманітних заходів з утворення і дотримання безпечних умов праці. Їхня діяльність за своєї суттю є управлінням однією з підсистем такої великої і складної соціально-технічної системи, як підприємство. Управління охороною праці представляє собою комплексне завдання, і його успішне вирішення потребує від фахівця глибоких міжпредметних знань, а отже, і міжпредметних форм організації навчально-виховного процесу його професійної підготовки. Ефективність розв’язання означеної проблеми залежить від наявності своєрідної системи підтримки прийняття рішень, якій властиві основні взаємозв’язані функції діяльності інженера [9]. Якщо перефразувати вислів О.П.Мєщанінова, теоретичне вирішення проблем безпеки виробництва, керування процесом реалізації рішень щодо забезпечення охорони праці, усвідомлення та передбачення нових проблем, інформаційне забезпечення нормативно-технічною і правовою документацією, підтримка процесу прийняття рішень у нестандартних ситуаціях на підприємстві – всіма названими професійними вміннями має оволодіти майбутній інженер у процесі навчання [10].

Саме тому моделювання професійної діяльності спеціаліста дозволяє сформувати навчально-професійне завдання, яке б адекватно імітувало реальні професійні завдання, вибрати найдоцільніші педагогічні технології і форми навчання, розробити відповідне навчально-методичне забезпечення. Все це має сприяти набуттю студентами стійких умінь і навичок раціонального вирішення комплексних практичних завдань, пов’язаних із реалізацією організаційно-технічних, правових, санітарно-гігієнічних, профілактичних та управлінських аспектів промислової безпеки, створювати надійні передумови ефективної охорони праці на виробництві.

У той же час моделювання, як своєрідна педагогічна технологія, сприяє формуванню у студентів дієвості і системності знань з промислової безпеки. Йому притаманна висока гнучкість, завдяки якій виникає можливість відтворювати різноманітні умови і характеристики кожної конкретної виробничої ситуації, формуючи у студентів творчий підхід до вибору найдоцільніших шляхів і засобів їх розв’язання.

Висновки і перспективи подальших досліджень.

1. Процес підготовки викладачів вищої технічної школи, крім фундаментальної, професійно-спеціальної підготовки, має передбачати також обов’язкове практичне оволодіння сукупністю ефективних педагогічних технологій.

2. Досвід авторів у роботі зі студентами переконливо свідчить, що володіння такою ефективною технологією, як моделювання у навчальному процесі працеохоронних функцій інженера дозволяє формувати такі сучасні якості спеціаліста, як компетентність і конкурентоспроможність.

3. Автори розглядають процес навчання як цілеспрямовану взаємодію викладача і студента задля досягнення високого рівня знань із питань охорони праці.

4. Аналіз стану викладання питань охорони праці у вищій технічній школі доводить доцільність подальшого дослідження ролі особистості викладача у навчально-виховному процесі, а також у процесі прищеплення студентам належних морально-етичних цінностей.

5. З метою удосконалення навчально-виховного процесу підготовки майбутніх інженерів, у тому числі і працеохоронної підготовки, автори вважають за доцільне на базі системи підвищення кваліфікації організувати обов’язкову психолого-педагогічну підготовку фахівців, які вирішили присвятити себе педагогічній діяльності у вищій школі.

Література

  1. Артюх С.Ф. Совершенствование профессиональной подготовки специалистов /// Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання: Зб.наук.праць. – Київ: науковий світ, 2001, - С.6-9.
  2. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / Отв.сост.Алексеев П.В. – М.: Школа-Пресс, 1995. – 447 с.
  3. Горбацевич А.Ф., Шкред В.А. Курсовое проектирование по технологии машиностроения. – М.: Высшая школа. 1983. – 256 с.
  4. Мангутов И.С. Инженер. Социально-экономический очерк /Науч.ред.проф. Г.Н.Черкасов. – М.: Сов.Россия, 1980. – 288 с.
  5. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
  6. Мелиценек А. Инженерная педагогика. – М: МАДИ (ГУ), 1998 – 185 с.
  7. Жуков Г.Н., Матросов П.Г., Каплан С.Л. Основы общей и профессиональной педагогики, Учебное пособие. Москва: Гардарики, 2005. – 380 с.
  8. Ушинский К.Д. Труд в его психическом и воспитательном значении. Изб пед.соц. в 2 т. Т.1. П., 1974. – 355 с.
  9. Акофф Р. Искусство решения проблем: Пер. с англ. – М.: Мир, 1982. – 224 с.
  10. Мещанинов О.П. Концептуальная модель оценки качества университетской системы образования // Теорія і практика управління соціальними системами. – Харків НТУ “ХПІ” 2006. ­ №1. С.63-73.


Пономарьов О.С., Латишева М.М., Павленко Т.С.

Дослідження стану викладання питань охорони праці у вищій технічній школі


У статті розглянуто важливість педагогічної та психологічної освіти викладачів курсу “Основи охорони праці” для обов’язкового оволодіння сукупністю ефективних педагогічних технологій, вкрай необхідних при підготовці компетентних, конкурентоспроможних інженерів у галузі промислової безпеки.


Пономарев А.С., Латышева М.М., Павленко Т.С.

Исследование состояния обучения вопросам охраны труда в высшей технической школе

В статье рассмотрена важность педагогического и психологического образования преподавателей курса «Основы охраны труда» для обязательного освоения эффективных педагогических технологий, которые необходимы при подготовке компетентных, конкурентоспособных инженеров в области промышленной безопасности.


A. Ponomaryov, M. Lathisheva, T. Pavlenko

State Examination of Teaching to Issues of Labour Protection in Higher Technical School

The article proves the importance of pedagogical and psychological education for the instructors in the course “Principles of Labour Protection” for compulsory mastering effective pedagogical technologies that are necessary for training competent, competitive engineers in the field of industrial safety.


Стаття надійшла до редакції 06.08.2007р.