Схема повного аналізу уроку

1   2   3   4   5   6   7

Схема 1

1. 
   Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв¢язок із попередніми уроками?
   
2. Які особливості класу було враховано під час планування уроку?
   
3. Які завдання планувалося вирішувати на уроці? Чим влаштував такий вибір завдання?
   
4. Чим влаштував вибір структури і типу уроку?
   
5. Чим влаштував вибір змісту, форм і методів навчання (за елементами уроку)?
   
6. Які умови (навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові було створено на уроці? Наскільки вони сприяли успішній роботі?
   
7. Чи були відхилення від плану уроку? Чому? Які саме? До чого вони призвели?
   
8. Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання? Чи не було перевантаження учнів?
   
9. Які висновки на майбутнє можна зробити з результатів уроку?
   

Схема 2

1. 
   Загальна структура уроку (основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми: основні моменти уроку, дозування часу: дотримання основних вимог до оформлення кожного уроку, ефективність використання часу на уроці).
   
2. Реалізація основної дидактичної мети уроку. (Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості ЗУН, використання розділу і програм, вимоги до знань: опитування учнів – принцип виклику, диференційовані завдання, використання орієнтованих норм оцінок учнів, даних у прогрмах).
   
3. Розвивальний аспект уроку (залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості зв¢язку теорії з практикою, міцність знань).
   
4. Дотримання основних принципів дидактики (принцип наочності, свідомості та активності в роботі вчителя й учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв¢язку теорії з практикою, міцність знань).
   
5. Методи навчання (методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті, специфіці навчального предмета; залежність вибору методів навчання від матеріальної оснащеності шкіл).
   
6. Виховний аспект уроку (використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв¢язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя).
   
7. Учитель на уроці (підготовка до уроку, роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд вчителя).
   
8. Робота учнів на уроці (підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, вчителя: линаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчителя).
   
9. Гігієнічні умови уроку (приміщення, його оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на цей день, тривалість і характер проведення змін, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці).
   

Схема 3

1. 
   Яке місце уроку в темі, розділі, курсу? Як цей урок пов¢язаний з попередніми, як цей урок “працює” на наступні уроки? Який тип уроку?
   
2. Які особливості учнів було враховано під час планування даного уроку?
   
3. Які завдання вирішували на уроці: освітні, виховні, розвивальні? Чи було забезпечено їхній взаємозв¢язок? Які завдання були головними? Як враховано осбливості класу?
   
4. Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічне “зв¢язування” між етапами уроку?
   
5. Чи доведено головне, істотне на уроці?
   
6. Яке сполучення методів навчання обрано для розкриття нового матеріалу?
   
7. Яке сполучення форм навчання було обрано для розкриття нового матеріалу і чому?
   
8. Доцільність диференційованого підходу до учнів? Як він здійснювався?
   
9. Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і яких методах здійснюється?
   
10. Як використано на уроці навчальний кабінет, які засоби навчання?
    
11. За рахунок чого забезпечно в класі високу працездатність школярів упродовж всього уроку, як було підтримано сприятливу психологічну атмосферу, спілкування?
    
12. Чи вдалося цілком реалізувати всі заплановані завдання? Якщо не вдалося, то чому? Як учитель планує виконати неарелізоване?
    

Схема аналізу уроку праці

1. 
   Правильність формулювання теми уроку відповідно до державної програми.
   
2. Мотивація мети уроку.
   
3. Обгрунтованість типу уроку.
   
4. Педагогічна доцільність структури уроку, правильність витрат навчального часу на окремі частини уроку.
   
5. Раціональність використання технічних засобів навчання, зокрема наочності.
   
6. Культура праці учнів.
   
7. Використання вчителем сучасних методів, форм, засобів навчання і виховання, вибір оптимального їх поєднання в конкретних умовах.
   
8. Розвиток здібностей та інтересів школярів.
   
9. Відповідність поєднання методів навчання дидактичним завданням уроку.
   
10. Організація самостійної роботи учнів: характер самостійної діяльності учнів, послідовність видів і завдань самостійної роботи учнів.
    
11. Система врахування та оцінки знань учнів; умотивованість та об¢єктивність оцінок, виставлених на уроці.
    
12. Доцільність поєднання індивідуальних і фронтальних форм перевірки знань учнів.
    
13. Педагогічна майстерність учителя: вміння організувати клас, підтримати дисципліну, самоконтроль та педагогічний такт, рівень мовлення, володіння голосом.
    
14. Загальна оцінка уроку: наскільки успішно було реалізовано виховні та освітні завдання, конкретні висновки і пропозиції щодо уроку.
    

Пам¢ятка перевірки викладання географії в школі

1. 
   Під час перевірки викладання географії керуються програмами з географії та рекомендаціями щодо роботи за новими програмами.
   
2. Перевірити виконання програм за журналами за поточний і минулий навчальні роки.
   
3. Визначити рівень науковості викладання, використання вчителем матеріалу нових програм і виховання учнів на уроці.
   
4. Перевірити виконання практичної частини програм (спостереження за Сонцем, погодою, фенологічні спостереження Сонця, робота з гірськими породами, топографічними картами тощо). Доказом проведення цих робіт є календарні, майданчик для географічних досліджень, зібрані восени колекції для практичних робіт, наявність топографічної карти свого села та схеми пришкільної ділянки в зошитах учнів.
   
5. Визначити вміння вчителя поєднувати теорію і практичні заняття, місце практичних занять на уроці, в темі. Перевірити навички учнів у застосуванні їх під час вивчення нового та навколишньої географії (орієнтування, ходіння за азимутом у 6 класі, опис свого краю в 7 клісі, вміння розбиратися в газетному матеріалі в 8-9 класах тощо), рівень набутих умінь і навичок.
   
6. Оцінити навчання на уроці. Розподіл часу на самостійне мислення учнів, роботу з підручником, аналіз карт, діаграм, відповіді на запитання, на розповідь учителя, опитування вчителя, опитування учнів. Як закріплюється матеріал на уроці? Чи вдало визначено методи навчання? Чи уважні учні впродовж усього уроку? Як вирішується програмне навчання на уроці? Що дав новий урок кожному учневі?
   
7. Оснащеність уроків наочністю. Наявність атласів на всіх партах, настінних карт, книжок. Використання гербаріїв, колекцій, технічних засобів, дошки матеріалу підручника. Обладнання географічного майданчика та уроки на ньому. Наявність географічного кабінету і його роль у навчанні. Наявність посібників з географії, їх використання й збереження. Наочність з географії, зроблена власноруч. Їхня роль у навчанні. Вміння вчителя використовувати наочність на уроці.
   
8. Успішність учнів з географії. Знання учнями основних питань програми, перевірити письмово та усно. Заняття з учнями, які люблять географію, на уроці та позаурочний час.
   
9. Факультатив з географії, класи, програма, методи, ефективність занять.
   
10. Позакласне читання всіма учнями відповідно до програм з географії. Перевірити за формулярами в бібліотеці, поговорити з учнями. Уточнити на уроках, чи мають учні список літератури, рекомендований учителем, і чи використовують прочитане у своїй розповіді учні.
    
11. Оформлення краєзнавчого метеріалу. Що? Де? Як?
    
12. Позакласна робота. Наявність форм і тем занять у гуртках. Масовість. Випуск географічної газети.
    
13. Самоосвіта вчителя, подорож у період відпустки. Участь у методичній роботі. Де, коли зроблено доповіді? Над якою темою працює? Система підготовки до уроків. Перевірити за тематичними й поурочними планами.
    

Орієнтовна схема для спостереження

та аналізу позакласного заходу

1. 
   Загальна характеристика.
   

Загальні відомості: клас, його склад і кількість учнів, місце і час проведення, відповідальна особа.

Тема та пізнавально-виховна мета заходу, форма проведення, педагогічна обгрунтованість вибору форм і мети.

Врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх інтересів, запитів і побажань.

Значення заходу в системі виховної роботи.

2. Підготовка позакласного заходу.
   

Мета і план проведення, визначення завдань.

Активність вихователя та учнів.

Ініціатори заходу: учнівський актив, класний керівник, батьки, інші вчителі, адміністрація школи. Вплив лідерів школи.

3. Хід заходу.
   

Зміст заходу, його громадська спрямованість.

Характер поведінки учнів, взаємозв¢язок інтелектуального та емоційного впливу на учнів.

Ставлення учнів до заходу, сприйняття ними основних ідей, рівень захопленості, прояв творчих здібностей.

Характеристика педагогічних засобів, педагогічного інструментування заходу. Прояв особистих якостей, авторитету вчителя, його вмінь, навичок.

Використання (створення) кращих умов впливу заходу на особистість учнів, отримання “гарантованого” результату виховання особистості й колективу.

4. Висновки і зауваження.
   

Оцінка методичної своєрідності та ефективності заходу. Недоліки в ході підготовки й проведення, причини можливі шляхи їх усунення. Побажання щодо поліпшення підготовчої роботи до проведення подібних заходів.


Орієнтовна схема самоаналізу уроку вчителем

1. 
   Охарактеризувати клас.
   
2. Назвати тему уроку, вказати її місце в загальній системі інших уроків і тем.
   
3. Визначити рівень складності досліджуваної теми та її труднощі для даного класу.
   
4. Назвати триєдину мету уроку, зіставивши її з кінцевим результатом, отриманим у ході проведення уроку (навести аргументи).
   
5. Висловити свою думку про тип уроку і його відповідність дидактичній меті.
   
6. Назвати етапи уроку та показати, яким чином було вирішено дидактичне завдання на кожному з них.
   
7. Коротко охарактеризувати використані на початку уроку методи навчання, їх відповідність досліджуваному матеріалу і способам організації діяльності учнів, зіставивши це з отриманими результатами – якістю знань учнів.
   
8. Визначити найкращі та невдалі місця в уроці.
   
9. Зробити загальний висновок і поставити оцінку.
   

СХЕМА САМОАНАЛІЗУ УРОКУ ВЧИТЕЛЕМ

Орієнтувальний етап

(підготовка до уроку)

Які позитивні й негативні підсумки попередньо­го уроку?

У межах якого навчального або навчально-практичного завдання розробляється урок, яка його тема?

Яке місце займає ця тема в процесі розв'язування навчального (навчально-практичного) завдання?

Які навчальні дії необхідна формувати на цьому уроці, яка з них є основною для даного уроку?

Який тип уроку (відповідно до структури навчаль­ної діяльності)?

Які завдання (пошукові й виконавські) в освоєнні учнями змісту необхідно вирішити на уроці?

Які завдання щодо освоєння форм діяльності я по­ставлю перед дітьми?

Якими мають бути завдання, що дозволять найпов­ніше реалізувати мету даного уроку? У якій формі їх доцільно запропонувати дітям?

Яка мета виконання кожного завдання (проміж­на мета уроку)?

Яка форма організації колективно-розподіленої діяльності сприяє досягненню змістових цілей, що розв'язуються в процесі виконання конкретного зав­дання?

Які знання й способи дій необхідно актуалізувати в учнів для реалізації цілей уроку? В якому вигляді учні мають представити ці способи?

Які міжпредметні й внутрішньопредметні зв'язки необхідно встановити на цьому уроці?

Якою є міра дитячого співавторства в ході уроку?

Який етап уроку може викликати труднощі в реа­лізації (у вчителя або в учнів)? Як можна подолати ці труднощі в ході уроку?

Як має бути представлений змістовий підсумок уроку?

Чи потрібно представити підсумок в освоєнні на­вчальної співпраці? Якщо так, то як це зробити?

Як організувати навчальний простір (поле дошки; предметний матеріал; місце моделей, потреба в якихможе виникнути пік час уроку; простір для тренуван­ня й контролю)?

Як мають виглядати записи на дошці й у зошитах учнів наприкінці уроку?

Яке обладнання необхідно підготувати заздале­гідь.

У якій формі і яке домашнє завдання доцільно дати (хто його формулює: вчитель чи діти; чи необхідний вибір дітьми виду й обсягу домашньої роботи; чи ма­ють батьки взяти в ній участь)?

Які професійні завдання я ставлю перед собою в процесі планування й проведення даного уроку?

Виконавський етап

( проведення уроку)

Чи створене позитивне емоційне тло уроку?

Чи виходить мотивувати учнів на виконання за­вдань?

Чи вдається надати дітям необхідну міру навчальної самостійності в роботі над кожним завданням?

Наскільки усвідомлено діють діти (якщо є по­треба, роблять запит до вчителя; ставлять запитання один одному; за необхідності розгортають і обґрун­товують спосіб дії, що використовується; звертають­ся до моделей)?

Які з дитячих здогадок, запитань, припущень по­трібно зафіксувати дня подальшого колективного просування в освоєнні предметного змісту й форм колективно-розподіленої діяльності?

На які аспекти в організації навчальної співпра­ці я маю звернути увагу зараз (використання норм; особливості роботи груп; характер міжгрупового об­говорення тощо)?

Контрольно-оцінний етап

(рефлексія уроку)

Чи виконали учні поставлені завдання?

Чи вдалося мені реалізувати професійні завдання, що були визначені?

Чи виникла в ході уроку незапланована ситуація? Якщо так, то чому? Якою була моя реакція? Якими є позитивні й негативні результати виникнення цієї ситуації?

Які позитивні підсумки уроку (змістові, організа­ційні, емоційні) необхідно відтворити на наступно­му уроці?

Які проблеми залишилися невирішеними (для учнів і для мене)? Чому вони виникли?

Які завдання в освоєнні змісту й форм діяльності я маю поставити перед собою на найближчі уроки, виходячи з підсумків даного уроку.