Geum.ru

Міжпредметні зв’язки у процесі професійної підготовки майбутніх бакалаврів технічного профілю: теоретико-методологічний аспект постановка проблеми

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Постановка завдання.
В.Г. Кущов
Виклад основного матеріалу
Перший етап
Другий етап
Третій етап
Четвертий рівень
Перспективи подальших досліджень.
Подобный материал:
УДК 378

© 2007

Півень Н.М.


МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ


Постановка проблеми. Проблема використання міжпредметних зв’язків у професійній підготовці фахівців викликає суттєвий інтерес як науковців, так і практиків. Необхідність їх ефективного використання викликана, насамперед, усвідомленням ролі професійної освіти у розвитку і формуванні майбутнього суб’єкта професійної діяльності. Адже відомо, що його формування залежить від багатьох чинників. На його свідомість, підсвідомість, професійні цінності, орієнтири та перспективи, професійний розвиток впливають соціальне, навчальне та професійне середовище, сім’я, друзі, цінності культури і мистецтва, засоби масової інформації, взаємини з іншими людьми, характер участі у навчальній і професійній діяльності (творчий, шаблонний, репродуктивний тощо) та ін. Проте цей перелік чинників був би неповним, якби не було названо ще один провідний чинник формування суб’єкта професійної діяльності – професійну освіту.

Професійна освіта як важлива складова освітньої системи України покликана вирішувати складний комплекс найрізноманітніших завдань, пов’язаних з підготовкою майбутніх фахівців як активних суб’єктів життєдіяльності та професійної діяльності: «Професійна освіта – 1) Сукупність знань, навичок і вмінь, оволодіння якими дає змогу працювати спеціалістом вищої і середньої кваліфікації. 2) Підготовка в навчальних закладах спеціалістів для трудової діяльності в певній галузі народного господарства, науки, культури. 3) Складова частина освіти» [34, с. 272].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз і розуміння професійної освіти як відкритої системи в синергетичному аспекті показує, що вона є самоорганізуючою системою. А це означає, що вона спирається на власне людські, суб’єктні, теоретично-методологічні, процесуально-методичні, матеріально-фінансові, управлінсько-організаційні та інші потенціали, за допомогою і за сприяння яких здатна ефективно досягати ієрархію своїх цілей, основних завдань і напрямів навчально-виховної діяльності: «Основною метою діяльності вищого навчального закладу є забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка фахівців для потреб України» [12, с. 184].

Одним із важливих потенціалів вищої професійної освіти є міжпредметні зв’язки у процесі підготовки майбутніх фахівців. Вони, на думку вчених, являють собою єдність цілей, функцій, змістових і структурних елементів навчальних дисциплін. Їх реалізація сприяє узагальненню, систематизації та міцності знань, формуванню узагальнених навичок і вмінь, у кінцевому результаті – формуванню цілісного наукового світогляду та якостей всебічно та гармонійно розвиненої особистості фахівця як суб’єкта професійної діяльності.

Це пов’язано з тим, що у міжпредметних зв’язках, які сприяють інтеграції загальнонаукових і професійних знань підготовки майбутніх фахівців, міститься оптимальне методичне рішення багатьох дидактичних проблем професійної підготовки. У педагогічній літературі по-різному інтерпретується їх сутність і роль, існує близько 30-ти визначень цього поняття, існують найрізноманітніші підходи до розкриття його змісту. Наприклад, у педагогічних словниках даються такі визначення:

«Міжпредметні зв’язки в навчанні, МПЗ, відбивають комплексний підхід до виховання і навчання, дозволяють виокремлювати як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв’язки між предметами. МПЗ формують конкретні знання учнів, розкривають гносеологічні проблеми, без яких неможливе системне освоєння основ наук…

Організація навчально-виховного процесу на основі МПЗ може торкатися окремих уроків (частіше узагальнюючих), теми, підпорядкованої розв’язанню міжпредметної проблеми, декількох тем різних курсів, цілого циклу навчальних предметів чи встановлювати взаємозв’язки між циклами», – підкреслюється у словнику «Педагогический энциклопедический словарь» [32, с. 140].

«Міжпредметні зв’язки – взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою. М. з. відображають комплексний підхід до виховання і навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв’язки між навчальними предметами. На будь-якому етапі навчання М. з. виконують виховну, розвиваючу й детермінуючу функції завдяки інтеграції знань, що підвищує продуктивність перебігу психічних процесів», – вважає С.У. Гончаренко [6, с.210].

Науковцями досліджувалися такі основні аспекти, вияви та характеристики міжпредметних зв’язків:

– сутність, основні види, загальні принципи і дидактичні умови реалізації міжпредметних зв’язків у школі, ПТНЗ і ВНЗ (Т. Архіпова [1], М. Лошкарьов [18], В. Федорова [23], В. Берман [2] та ін.);

– загальні (Н. Борисенко [3]) та часткові (у процесі навчання математики (М. Гельфанд, В. Берман [2; 5]), іноземної мови (І. Зотєєва [13], Н. Петренко [33] у школі, аналітичної хімії в технікумі (Є. Клос, Л. Ковальчук [14]), математики, природознавства, трудового навчання у початкових класах (С. Тадіян [35], І. Шевчук [37]), методичні основи використання міжпредметних зв’язків;

– міжпредметні зв’язки рідної мови та літератури на основі етнопедагогіки (В. Далінгер [8], Р. Дружненко [9]);

– система міжпредметних зв’язків і технології їх реалізації у педагогічному ВНЗ (А. Єрьомкін [10-11]), вдосконалення на їх основі професійної підготовки майбутніх учителів (Д. Воздинський [4], В. Моторіна [24]), засоби, методи та форми реалізації міжпредметних зв’язків у процесі формування педагогічної майстерності (О. Музальов [25-28]);

– методологічні засади інтеграції знань у змісті сучасної професійно-технічної освіти (І. Козловська, Я. Собко, О. Джулик [16]), інтеграційні процеси у дидактиці професійної школи (Я. Кміт [15]), особливості та функції міжпредметних зв’язків у ПТНЗ (Г. Гуторов [7]), Е. Дубинчук [22], В. Паламарчук [29-30], Н. Розенберг, Н. Талалуєва [36]);

– вирішення часткових дидактичних завдань: формування пізнавального інтересу учнів (В. Максимова [19-21]), створення графічних задач міжпредметного змісту в курсі алгебри і початків аналізу (С. Параскевич [31]) тощо.

Постановка завдання. Професійна освіта має значний потенціал формування та розвитку професійно важливих якостей, емоційно-почуттєвої, ціннісно-смислової, когнітивної, діяльнісної та інших сфер особистості студента як майбутнього суб’єкта професійної діяльності: «…професійно-технічну освіту можна розглядати як процес формування спеціалістів, і як результат. …це процес формування спеціалістів, який забезпечує підготовку особи до діяльності за конкретною професією… З іншого боку цей термін означає результат – засвоєну особою сукупність спеціальних знань, умінь і навичок, соціально і професійно важливих якостей, які дають їй змогу успішно працювати…», – наголошує про роль професійної освіти О.І. Щербак [38, с. 94].

В.Г. Кущов визначає призначення вищої професійної освіти в сучасних умовах так: «1) вища освіта має задовольнити інтелектуальні потреби особистості як суб’єкта життєдіяльності; 2) вища освіта має формувати особистість студента як суб’єкта творчої навчальної діяльності; 3) вища освіта має формувати особистість майбутнього фахівця як суб’єкта творчої професійної діяльності» [17, с. 134]. Обґрунтування ролі міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами у процесі професійної підготовки майбутніх бакалаврів технічного профілю (БТП) є метою цієї статті.

Виклад основного матеріалу Отже, результати досліджень а також сучасна педагогічна практика показують, що необхідність ефективного використання міжпредметних зв’язків у професійній підготовці фахівців є актуальною педагогічною проблемою. У цьому аспекті актуальними залишаються такі проблемні питання: Якою є основна мета використання міжпредметних зв’язків у процесі підготовки майбутніх фахівців? Для вирішення яких дидактичних завдань професійної підготовки майбутніх фахівців доцільно використовувати та реалізовувати міжпредметні зв’язки? Які основні педагогічні вимоги, правила та принципи використання міжпредметних зв’язків у професійній підготовці майбутніх фахівців технічного профілю? Які конкретні педагогічні вимоги, правила, принципи використання міжпредметних зв’язків у викладанні певних навчальних дисциплін? Які функції виконують міжпредметні зв’язки у професійній підготовці майбутніх фахівців технічного профілю?

Для отримання обґрунтованої відповіді на ці проблемні питання слід підходити системно та комплексно з урахуванням багатьох обставин, умов, передумов і чинників, які суттєво впливають на професійну підготовку фахівців. Водночас слід зауважити, що проблема використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх БТП залишається нерозв’язаною. Ця проблема особлива актуальна для східної України, в якій проблема української мови не завжди має однозначне суспільне сприйняття. Наше дослідження проведено у Приазовському державному технічному університеті, який розташований на території Східної України і нараховує 9 факультетів (з них 6 – факультети, які готують інженерів за спеціальностями: зварювальник, металург, механік-машинобудівник, енергетик, транспортник та економіст).

Усвідомлення актуальності спонукало нас до проведення відповідного теоретичного аналізу та вивчення практичного досвіду використання міжпредметних зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх БТП. З цією метою були визначені такі дослідницькі завдання:

1) проаналізувати педагогічну літературу та сучасну практику використання міжпредметних зв’язків у процесі підготовки майбутніх БТП, визначити їх теоретичні та методичні засади (методологічний аспект);

2) обґрунтувати необхідність забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами у процесі професійної підготовки майбутніх БТП та визначити його теоретичні основи (загальнодидактичний аспект);

3) визначити педагогічні умови забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами у підготовці БТП (конкретнодидактичний аспект);

4) обґрунтувати основні етапи реалізації міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними дисциплінами у підготовці БТП (методичний аспект);

5) розробити конкретну методику реалізації міжпредметних зв’язків у процесі викладання ділової української мови майбутнім БТП і забезпечити узгодження її навчальної програми з навчальними програмами фундаментальних дисциплін (конкретнометодичний аспект).

Спочатку нам слід отримати відповідь на таке питання: до яких педагогічних явищ відносяться міжпредметні зв’язки. Наприклад, їх класифікація показує, що вони охоплюють широке коло проблем. Зокрема, такі:

– міжпредметні зв’язки, які відіграють важливу роль у розвитку системного наукового мислення суб’єктів професійної освіти – студентів і педагогів, сприймання й розуміння ними дійсності у тісному взаємозв’язку змісту професійної освіти;

– міжпредметні зв’язки, які формують конкретні знання суб’єктів професійної освіти, розвивають їх пізнавальні способи та методи, які мають загальнонауковий характер (абстрагування, моделювання, аналогія, узагальнення, конкретизація тощо);

– міжпредметні зв’язки, які розкривають моральні, особистісні, системні, комплексні, перспективні та практичні, а інколи й суперечливі аспекти розвитку науки та її сучасного стану, сприяють формуванню громадських, патріотичних, моральних, особистісних та інших почуттів і переконань суб’єктів професійної освіти;

– міжпредметні зв’язки, які показують перспективні напрями подальших навчальних, дослідницьких і наукових пошуків суб’єктів професійної освіти.

Отже, міжпредметні зв’язки є комплексним загальнодидактичним явищем, яке охоплює широке коло методологічних, теоретичних, методичних і прикладних проблем дидактики вищої школи, безпосередньо впливає на професійну підготовку майбутніх БТП і є надзвичайно актуальною науково-прикладною проблемою для Східної України. Аналіз вищевикладених проблем забезпечення, впровадження і реалізації міжпредметних зв’язків у процес їх професійної підготовки показує, що це явище має свій вияв на різних рівнях.

Найвищий рівень – це методологічний: їх застосування є об’єктивною необхідністю у педагогічному процесі ВНЗ, що пов’язано з потребою забезпечення міжнаукових зв’язків у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців – БТП, та важливою закономірністю її організації та здійснення.

Рівень загальнодидактичного явища: це сукупність дидактичних знань, яка має психолого-педагогічне обґрунтування та характеризується власною системою принципів, методів, форм і засобів, що представляє окрему галузь дидактики вищої школи; їх застосування у процесі професійної підготовки майбутніх БТП повинно мати комплексний характер та охоплювати всі її етапи, види, методики та зміст.

Рівень дидактичного принципу передбачає, по-перше, взаємну узгодженість навчальних програм з усіх навчальних дисциплін ОПП підготовки майбутніх БТП – змістовний аспект; по-друге, комплексне застосування дидактичних принципів (розвиваючий і виховний характер навчання; науковість змісту і методів навчання; принцип практичної направленості навчання; мотивація навчальної діяльності; системність і послідовність навчання; свідомість, творча активність і самостійність студентів; наочність навчання; колективізм та індивідуальний підхід у навчанні; гуманізація і демократизація навчання; доступність і дохідливість викладання; оптимізація навчання; гуманітаризація навчання; ефективність навчання чи міцність засвоєння знань, формування навичок і вмінь) їх професійної підготовки – процесуальний аспект; по-третє, виступають основним чинником, який забезпечує взаємне узгодження навчальних дисциплін різного спрямування (у нашому дослідженні – ділової української мови з фундаментальними навчальними дисциплінами).

Рівень конкретнодидактичного явища: передбачає необхідність забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі викладання кожної окремої навчальної дисципліни (у нашому випадку – ділової української мови) та їх дотримання у процесі проведення кожного навчального заняття.

Особистісний рівень: передбачає активну участь педагогів, бо основним суб’єктом, автором і режисером забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі викладання кожної окремої навчальної дисципліни є педагоги.

Отже, цілеспрямоване застосування міжпредметних зв’язків у процесі підготовки майбутніх БТП у системі вищої освіти передбачає їх обґрунтування за чотирма напрямами: по-перше, теоретико-методологічних основ: обґрунтування загальнодидактичних основ застосування міжпредметних зв’язків у системі їх професійної підготовки; по-друге, методичних основ: обґрунтування загальних методичних основ застосування міжпредметних зв’язків у системі професійної підготовки конкретних фахівців у ВНЗ (наприклад, майбутніх енергетиків), бо вони будуть суттєво відрізнятися, наприклад, у ВНЗ, які розташовані в Західній і Східній Україні; по-третє, методики викладання навчальної дисципліни: обґрунтування конкретних методик застосування міжпредметних зв’язків у процесі викладання окремих навчальних дисциплін (наприклад, забезпечення міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними навчальними дисциплінами); по-четверте, на рівні конкретного педагога: обґрунтування індивідуальної методики забезпечення міжпредметних зв’язків у процесі викладання навчальних дисциплін та в процесі викладання ділової української мови.

Таким чином, міжпредметні зв’язки є, з одного боку, педагогічною категорією, яка використовується для характеристики інтегративних зв’язків між різними об’єктами, явищами та процесами реальної дійсності, які є предметом вивчення майбутніми фахівцями технічного профілю у ВНЗ (у нашому дослідженні – БТП), та з іншого – загальнодидактичним явищем, яке має місце і свій безпосередній прояв у всіх компонентах їх професійної підготовки – мотиваційно-цільовому, змістовному, процесуально-методичному, діяльнісному, результативному, суб’єктному та сприяє комплексній реалізації в основних функцій їх професійної підготовки – розвивальної, освітньої, виховної.

Висновки. Практично, у такому розумінні міжпредметних зв’язків у професійній підготовці майбутніх БТП ми отримали основні етапи реалізації міжпредметних зв’язків ділової української мови з фундаментальними навчальними дисциплінами.

Перший етап: побудова загальної дидактичної системи впровадження та комплексної реалізації міжпредметних зв’язків у процесі підготовки майбутніх фахівців технічного профілю у ВНЗ.

Другий етап: обґрунтування загальної методики застосування міжпредметних зв’язків у системі професійної підготовки майбутніх БТП. Цей етап закінчується створенням структурно-логічної схеми підготовки майбутніх БТП та опрацюванням відповідних модулів її реалізації у ВНЗ.

Третій етап: обґрунтування методики викладання ділової української мови на основі забезпечення її міжпредметних зв’язків з фундаментальними навчальними дисциплінами в процесі підготовки майбутніх БТП. Цей етап закінчується створенням навчально-методичного комплексу викладання ділової української мови, який включає методику викладання ділової української мови для майбутніх БТП, навчальні посібники та методичні рекомендації щодо вивчення ділової української мови з включенням проблем фундаментальних навчальних дисциплін для педагогів і студентів.

Четвертий рівень: обґрунтування індивідуальної методики викладання ділової української мови кожного педагога на основі забезпечення її міжпредметних зв’язків з фундаментальними навчальними дисциплінами в процесі підготовки майбутніх БТП. Цей етап не закінчується ніколи, оскільки кожен педагог на кожне заняття з кожною навчальною групою розробляє індивідуальну методику проведення заняття на основі творчого опрацювання навчально-методичного комплексу викладання ділової української мови.

Перспективи подальших досліджень. Обґрунтування вищевикладених теоретичних, методичних і конкретних методик викладання ділової української мови на основі забезпечення міжпредметних зв’язків з фундаментальними навчальними дисциплінами в процесі підготовки майбутніх БТП є перспективними напрямами наших подальших наукових пошуків.


Література

1. Архипова Т. Межпредметные связи: в чем их актуальность // Учитель. – 2001. – № 4. – С. 34-37.

2. Берман В. Загальні принципи міжпредметних зв’язків і дидактичні умови їх реалізації при навчанні математики в школі і вузі // Збірник наукових праць. – Серія: Педагогічні науки. – Херсон, 2002. – Вип. 27. – С. 10-13.

3. Борисенко Н. Об основах межпредметных связей // Советская педагогика. – 1971. – № 11. – С. 29-31.

4. Воздинский Д. Межпредметные связи как условия эффективности професиональной подготовки будущих учителей. – Минск, 1986. – 246 с.

5. Гельфанд М.Б., Берман В.П. Упражнения межпредметного характера к теме «Интеграл» // Математика в школе. – 1979. – № 1. – С.19-20.

6. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

7. Гуторов Г. Особенности структуры межпредметных связей в средних профессиональных технических училищах // Советская педагогика. – 1973. – № 11. – С. 48-49.

8. Далингер В. Внутрипредметные связи как методическая основа совершенствования процесса обучения математики в школе: Автореф. дис... д-ра пед. наук. – Санкт-Петербург, 1992. – 51 с.

9. Дружененко Р.С. Міжпредметні зв’язки рідної мови та літератури на основі етнопедагогіки // Збірник наукових праць. – Серія: Педагогічні науки. – Херсон: „Айлант”, 2000. – Вип. 13. – С. 120-123.

10. Єрьомкін А.І., Андрєєва Н.Б. Технологія реалізації міжпредметних зв’язків загальнотехнічних дисциплін у педагогічному вузі // Педагогічна технологія в сучасному вузі: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – Луцьк: „Вежа”, 1995. – С. 13.

11. Ерёмкин А. Система межпредметных связей в высшей школе: Аспект подготовки учителя. – Харьков, 1984. – 152 с.

12. Закон України «Про вищу освіту» // Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада України. Комітет з питань науки і освіти: Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2004. – С. 168-221.

13. Зотеева И. О путях реализации межпредметных связей в обучении иностранному языку в средней общеобразовательной школе // Новые исследования в педагогических науках. – М., 1989. – Вип. 1. – С. 51-55.

14. Клос Є., Ковальчук Л. Застосування міжпредметних зв’язків при викладанні аналітичної хімії в технікумі // Питання педагогіки середньої і вищої школи: Вісник Львівського університету. – Серія: педагогічна. – Львів: Світ, 1996. – Вип. 13. – С. 92-95.

15. Кміт Я.М. До питання про концепцію інтеграції у дидактиці професійної школи // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1998. – № 1. – С. 27-33.

16. Козловська І., Собко Я., Джулик О. Взаємозв’язок філософських та психологічних основ процесів інтеграції в освіті // Філософські пошуки. – Львів-Одеса: «Центр Європи», 1997. – Вип. 4. – С. 132-136.

17. Кущов В.Г. Суб’єктна парадигма вищої освіти // Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: Зб. наук. пр. / За заг. ред. Н.Г. Ничкало. – Харків: НТУ «ХПІ», 2007. – С. 133-136.

18. Лошкарёв Н.А. О понятиях и видах межпредметных связей // Советская педагогика. – 1972. – № 6. – С. 30-32.

19. Максимова В. Межпредметные связи в процессе обучения. – М., 1988. – 189 с.

20. Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе. – Л., 1980. – 184 с.

21. Максимова В. Межпредметные связи и совершенствование процесса обучения. – М.: Просвещение, 1984. – 264 с.

22. Межпредметные связи в учебно-воспитательной работе среднего профтехучилища / Под ред. Е. Дубинчук и Н.Розенберга. – К.: Вища школа, 1976. – 166 с.

23. Межпредметные связи естественно-математических дисциплин: Пособие для учителей / Под ред. В. Фёдоровой. – М.: Просвещение, 1980. – 208 с.

24. Моторіна В. Міжпредметні зв’язки як головна умова професійної підготовки вчителя математики // Збірник наукових праць. – Серія: Педагогічні науки. – Херсон, 2002. – Вип. 27. – С. 158-162.

25. Музальов О. Засоби, методи, форми використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі // Сучасне українське виховання. – Львів: „Основа”, 1997. – С. 151-158.

26. Музальов О. Міжпредметні зв’язки: засоби, методи, форми (музичне виховання) // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997. – № 1. – С. 80-85.

27. Музальов О. Міжпредметні зв’язки: типи індивідуальних музичних занять // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997. – № 2. – С. 78-83.

28. Музальов О. Міжпредметні зв’язки у формуванні педагогічної майстерності // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997. – № 3-4. – Ч. 2. – с. 52-57.

29. Паламарчук В. Роль проблемных ситуаций при реализации межпредметных связей // Межпредметные связи в учебно-воспитательной работе среднего профтехучилища / Под ред. Е. Дубинчук и Н.Розенберга. – К.: Вища школа, 1976. – С. 42-52.

30. Паламарчук В. Створення системи міжпредметних зв’язків у профтехучилищі // Нові педагогічні технології. – Донецьк, 1995. – С. 21-23.

31. Параскевич С.П. Графічні задачі міжпредметного змісту в курсі алгебри і початків аналізу технікуму // Збірник наукових праць. – Серія: Педагогічні науки. – Херсон, 2002. – Вип. 27. – С. 176-183.

32. Педагогический энциклопедический словар / Гл. ред. Г.М. Бим-Бад; Редкол.: М.М. Безруких, В.А. Болотов, Л.С. Глебова и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, 2003. – 528 с.

33. Петренко Н. З досвіду використання міжпредметних зв’язків при навчанні іноземної мови // Збірник наукових праць. – Серія: Педагогічні науки. – Херсон, 2002. – Вип. 32. – Ч. 1. – С. 156-158.

34. Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. / Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 2000. – 380 с.

35. Тадиян С. Педагогические условия эффективного использования межпредметных связей в начальных классах (на примере изучения математики, природоведения, трудового обучения). – К., 1985. – 124 с.

36. Талалуєва Н. Розвиток проблеми міжпредметних зв’язків на сучасному етапі // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – К., 1995. – Вип. 5. – С. 32-37.

37. Шевчук І. Підготовка майбутнього вчителя до реалізації міжпредметних зв’язків на уроках математики в початкових класах // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. – Серія: Педагогіка і психологія. – Вінниця, 2002. – Вип. 6. – Ч. 1. – С. 95-97.

38. Щербак О.І. Філософія неперервної професійно-педагогічної освіти // Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: Зб. наук. пр. / За заг. ред. Н.Г. Ничкало. – Харків: НТУ «ХПІ», 2007. – С. 89-97.


Півень Н.М.

Міжпредметні зв’язки у процесі професійної підготовки майбутніх бакалаврів технічного профілю: теоретико-методологічний аспект

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні аспекти використання міжпредметних зв’язків у професійній підготовці майбутніх бакалаврів технічного профілю у ВНЗ.


Пивень Н.Н.

Межпредметные связи в процессе профессиональной подготовки будущих бакалавров технического профиля: теоретично-методологический аспект

В статье обосновано теоретично-методологические аспекты использования межпредметных связей в профессиональной подготовке будущих бакалавров технического профиля в ВУЗ.


N. Piven

Inter-subjects’ connections in the process of future bachelors’ of technical profile professional training: theoretical-and-methodological aspect

The theoretical-and-methodological aspects of inter-subjects’ connections in the process of future bachelors’ of technical profile professional training in the high-level institutions are described in this article.


Стаття надійшла до редакції 08.06.2007р.