Та мета уроку
| Вид материала | Урок |
- Тема уроку. Панас Мирний. Життєвий І творчий шлях письменника. Мета уроку, 87.23kb.
- Поглинута та еквівалентна дози йонізуючого випромінювання. Дозиметри. Природний радіоактивний, 58.77kb.
- Тема уроку: Базові структури алгоритмів. Слідування, розгалуження, повторення. Мета, 51.73kb.
- Хімічна дія світла та її використання. 11 клас. Мета уроку, 40.34kb.
- План Урок. Елементи уроку Взаємозв'язок типу І структури уроку Форми роботи на уроці, 186.36kb.
- Тема уроку, 58.75kb.
- Тема уроку, 138.93kb.
- Тема уроку Практична робота, 20.05kb.
- Класичні уявлення про будову атома. 11 клас. Мета уроку, 100.71kb.
- Тема уроку: Творення слів, 62.65kb.
Календарно-тематичне планування з хімії 9 клас
(1,5год на тиждень, разом 52,5год)
| № уроку | Тема та мета уроку | Дата проведення уроку та клас | |||
| А | Б | В | Г | ||
| | І семестр | | | | |
| | Повторення основних питань курсу хімії 8-го класу (2 год.) | | | | |
| | Основні класи неорганічних сполук. Хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей Мета. Повторити і узагальнити склад, класифікацію, властивості оксидів, основ, кислот та солей. Удосконалити вміння складати рівняння реакцій, що характеризують генетичний зв’язок між класами вказаних речовин. | 07.09 | 01.09 | 01.09 | |
| | Хімічний зв'язок і будова речовин Мета. Повторити і узагальнити знання про види хімічного зв’язку, будову речовин. Та залежність хімічного зв’язку від будови речовини | 12.09 | 07.09 | 02.09 | |
| | Тема 1. Розчини (12 год. + 2 год. рез. часу) | | | | |
| | Підтема 1. Розчини. Розчинність (5 годин) | | | | |
| | Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Розчин і його компоненти. Поняття про кристалогідрати. Розчини насичені і ненасичені, концентровані і розбавлені. Мета. Дати уявлення про розчини. Класифікувати розчини за розміром та агрегатним станом частинок розчинених речовин. Дати поняття про гідратацію як процес приєднання молекул води до молекул розчинюваної речовини, про продукти такого приєднання – кристалогідрати. Розмежувати поняття “насичений” і “концентрований” розчин, “ненасичений” і “розбавлений” розчин. Ознайомити з таблицею розчинності речовин. Формувати уміння користуватися нею. | 14.09 | 14.09 | 09.09 | |
| | Роль води як розчинника в живій природі. Будова молекули води. Вода як полярний розчинник. Розчинність, її залежність від різних чинників. Мета. Розвинути знання про значення води як розчинника у природі, житті та практичній діяльності людини. Ознайомити з особливостями будови молекул води, диполями. Дати уявлення про водневий зв’язок. Дати уявлення про розчинність речовин у воді. Розкрити залежність величини розчинності від природи розчинюваних речовин та розчинника, температури і тиску. Розмежувати поняття “насичений” і “концентрований” розчин, “ненасичений” і “розбавлений” розчин. Ознайомити з таблицею розчинності речовин. Формувати уміння користуватися нею. Дати поняття про гідратацію як процес приєднання молекул води до молекул розчинюваної речовини, про продукти такого приєднання – кристалогідрати. Демонстрації: Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату і концентрованої сульфатної кислоти у воді). | 21.09 | 15.09 | 15.09 | |
| | Масова частка розчиненої речовини. Приготування розчинів з певною масовою часткою розчиненої речовини. Мета. Дати поняття про масову частку розчиненої речовини. Навчити робити розрахунки масової частки і маси розчинюваної речовини та розчинника. Підготувати учнів до практичної роботи з приготування розчинів. Демонстрації: Виготовлення розчину. | 26.09 | 21.09 | 16.09 | |
| | Практична робота 1. Приготування розчину солі з певною масовою часткою розчиненої речовини. Мета. Закріпити вміння використовувати у розрахунках поняття масової частки розчиненої речовини, навчити практично виготовляти розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини. | 28.09 | 28.09 | 23.09 | |
| | Розв’язування розрахункових задач. Самостійна робота Мета. Закріпити вміння розв’язувати розрахункові задачі на обчислення масової частки. Систематизувати знання | 05.10 | 29.09 | 29.09 | |
| Тематичне оцінювання №1 | |||||
| Підтема 2. Електролітична дисоціація (7 годин) | |||||
| | Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Мета. Дати поняття “електролітичної дисоціації”. Сформувати уявлення про основні класи неорганічних сполук з точки зору теорії електролітичної дисоціації. Почати формувати вміння складати рівняння електролітичної дисоціації кислот, основ, солей. Лабораторний дослід 1. Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-йонів у розчині. | 10.10 | 05.10 | 30.09 | |
| | –4– Розчини кислот, лугів, солей у воді. Електроліти і неелектроліти. Мета. Ознайомити з поняттям “електроліт”, “неелектроліт” та встановити зв’язок між типом хімічного зв’язку речовини і електропровідністю її розчинів. дати визначення кислот, лугів, солей з точки зору електролітичної дисоціації. Демонстрації: Дослідження речовин та їх розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлоридна кислота). | 12.10 | 12.10 | 07.10 | |
| | Дисоціація кислот, основ і солей у водних розчинах. Сильні і слабкі електроліти. Мета. Дати поняття “електролітичної дисоціації” та “ступеня електролітичної дисоціації” як одиниці кількісного виміру величини дисоціації. Ознайомити з прикладами сильних і слабких електролітів. Почати формувати вміння складати рівняння електролітичної дисоціації кислот, основ, солей. Лабораторний дослід 1. Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-йонів у розчині. Дослідити дію на індикатори вказаних йонів. | 19.10 | 13.10 | 13.10 | |
| | Реакції обміну між розчинами електролітів. Йонні рівняння. Мета. Розкрити суть реакцій йонного обміну, з’ясувати причини та умови їх перебігу. Формувати вміння складати повні і скорочені рівняння реакцій йонного обміну, пояснювати їх суть з позицій електролітичної дисоціації. Провести якісні реакції на хлорид- та сульфат-йони. Дати поняття про реакції йонного обміну, пояснити причини та умови їх здійснення. Формувати вміння складати повні та скорочені рівняння реакцій йонного обміну, пояснювати їх механізм з позицій теорії електролітичної дисоціації. Лабораторний дослід 2 – 4. Реакції обміну між розчинами електролітів, що відбуваються з випаданням осаду, виділенням газу, утворенням води. Ознайомити з умовами протікання реакцій йонного обміну до кінця. | 31.10 | 19.10 | 14.10 | |
| | Реакції обміну між розчинами електролітів. Йонні рівняння. Мета. Розкрити суть реакцій йонного обміну, з’ясувати причини та умови їх перебігу. Формувати вміння складати повні і скорочені рівняння реакцій йонного обміну, пояснювати їх суть з позицій електролітичної дисоціації. Провести якісні реакції на хлорид- та сульфат-йони. Дати поняття про реакції йонного обміну, пояснити причини та умови їх здійснення. Формувати вміння складати повні та скорочені рівняння реакцій йонного обміну, пояснювати їх механізм з позицій теорії електролітичної дисоціації. Лабораторний дослід 2 – 4. Реакції обміну між розчинами електролітів, що відбуваються з випаданням осаду, виділенням газу, утворенням води. Ознайомити з умовами протікання реакцій йонного обміну до кінця. | 02.11 | 02.11 | 21.10 | |
| | Практична робота 2. Реакції йонного обміну між розчинами електролітів. Мета. Закріпити знання про реакції йонного обміну, що протікають до кінця. Удосконалити вміння записувати рівняння реакцій у молекулярній та йонній повній і скороченій формах. Розвивати навики дотримуватись правил техніки безпеки при проведенні хімічних дослідів, описувати їх, робити висновки. | 09.11 | 03.11 | 03.11 | |
| | Узагальнення з теми «Розчини». Самостійна робота Мета. Закріпити вміння розв’язувати розрахункові задачі на обчислення масової частки і маси розчиненої речовини у розчині. Систематизувати знання про реакції йонного обміну. | 14.11 | 09.11 | 04.11 | |
| Тематичне оцінювання №2 | |||||
| | Тема №2 Хімічні реакції (8 годин) | | | | |
| | Хімічні реакції. Класифікація хімічних реакцій. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. Оборотні та необоротні реакції. Мета. Сформувати і поглибити знання учнів про типи хімічних реакцій, розкрити особливості реакцій сполучення, розкладу,обміну, заміщення. Навчити навичкам класифікування реакцій за різними чинниками | 16.11 | 16.11 | 11.11 | |
| | Окисно-відновні реакції, їхнє значення. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. Мета. Сформувати знання про окисно-відновні реакції. Сформувати поняття про процеси окиснення, відновлення. Навчити розрізняти які з речовин є окисниками, а які відновниками | 23.11 | 17.11 | 17.11 | |
| | Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефіцієнтів. Мета. Навчити використовувати поняття «ступінь окиснення» для складання простих окисно-відновних реакцій методом електронного балансу, поглибити уявлення про значення окисно-відновних реакцій. | 28.11 | 23.11 | 18.11 | |
| | Практична робота №3 Розв'язування розрахункових задач Мета. Закріпити і поглибити знання про окисно-відновні реакції. Сформувати уміння порівнювати окисно-відновні реакції методом електронного балансу. Закріпити навички складання електронного балансу для окисно- відновних реакцій. | 30.11 | 30.11 | 25.11 | |
| | Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічні реакції Мета Ознайомити учнів з екзотермічними та ендотермічними реакціями.Формувати поняття термохімічних рівнянь. | 07.12 | 01.12 | 01.12 | |
| | Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників Мета Обгрунтувати вплив природи реагуючих речовин, розмірів поверхонь стикання, агрегатного стану, температури та концентрації реагуючих речовин на швидкість хімічних реакцій Лабораторний дослід № 5 вплив площі поверхні контакту реагентів, концентрації й температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою | 12.12 | 07.12 | 02.12 | |
| | Узагальнення з теми «Хімічні реакції». Самостійна робота Мета. Закріпити вміння розв’язувати розрахункові задачі на обчислення масової частки і маси розчиненої речовини у розчині. Систематизувати знання про реакції йонного обміну. | 14.12 | 14.12 | 09.12 | |
| | Контрольна робота №1 Мета Перевірити якість засвоєння учнями матеріалу з теми «Розчини.Хімічні реакції» | 21.12 | 15.12 | 15.12 | |
| Тематичне оцінювання №3 ІІ семестр | |||||
| | Тема 3. Найважливіші органічні сполуки (25 годин + 1 год. рез. часу) | | | | |
| | Підтема 4. Вуглеводні (9 годин) | | | | |
| | Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Особливості будови органічних речовин. Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Мета. Сформувати поняття про органічні та неорганічні речовини, елементи-органогени, розкрити особливості органічних сполук порівняно з неорганічними, розширити уявлення про єдність органічних та неорганічних речовин, з’ясувати галузі застосування органічних речовин.Охарактеризувати вуглеводні, дати визначення електронних та структурних формул, ознайомити зі складом електронною і структурною формулою. Охарактеризувати особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Утворення ковалентних зв’язків між атомами Карбону. | | 21.12 | 16.12 | |
| | Метан — найпростіша органічна сполука. Його склад, електронна і структурна формули, тетраедрична будова молекули. Фізичні властивості, поширення у природі. Мета. Охарактеризувати вуглеводні, дати визначення електронних та структурних формул, ознайомити зі складом електронною і структурною формулою, тетраедричною будовою молекули, фізичними властивостями метану, поширенням у природі. Дати поняття про гомологію, ознайомити з гомологічним рядом метану, гомологічною різницею. Дати загальну формулу парафінів. Навчити складати молекулярні і структурні формули гомологів метану, дати їм назви. Ознайомити із зигзагоподібною будовою карбонового ланцюга, фізичними властивостями. | | | 23.12 | |
| | Гомологічний ряд метану. Загальна формула парафінів. Молекулярні і структурні формули гомологів метану (С1 – С10), гомологічна різниця. Зигзагоподібна будова карбонового ланцюга. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії Мета. Поглибити поняття про насичені вуглеводні, ознайомити з їхнім складом, будовою та властивостями, сформувати уявлення про гомологи та гомологію, моделі молекул, розкрити значення моделювання в хімії, встановити залежність фізичних властивостей від молекулярної маси. Демонстрації: Моделі молекул вуглеводнів. Лабораторний дослід № 6: Виготовлення моделей молекул вуглеводнів. | | | | |
| | Хімічні властивості насичених вуглеводнів Мета. Поглибити уявлення про будову та властивості насичених вуглеводнів, ознайомити з їх основними хімічними властивостями, сформувати поняття про взаємозв’язок між будовою та властивостями органічних речовин. Демонстрації: Горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами згоряння. Відношення насичених вуглеводнів до розчинів кислот, лугів, калій перманганату. Відношення ненасичених вуглеводнів до розчину калій перманганату, бромної води. | | | | |
| | Ненасичені вуглеводні. Етилен та ацетилен як представники ненасичених вуглеводнів. Склад молекул, електронні та структурні. формули, кратні зв’язки. Гомологи етилену й ацетилену. Мета. Дати поняття про ненасичені вуглеводні на прикладах етилену (етену) і ацетилену (етіну). Порівняти склад, структурні, електронні формули етану, етену і етіну. Ввести поняття кратності зв’язку: одинарний, подвійний, потрійний. Ознайомити з гомологами ряду етилену (алкенами), гомологами ряду ацетилену (алкінами). | | | | |
| | Хімічні властивості: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату, повне і часткове окиснення, термічний розклад, галогенування, приєднання водню. Застосування вуглеводнів. Мета. Ознайомити з основними хімічними властивостями вуглеводнів: відношення до розчинів кислот, лугів, окисників, повними і частковим окисненням, термічним розкладом, галогенуванням. Формувати уміння складати рівняння реакцій, що характеризують хімічні властивості насичених вуглеводнів, називати галогенопохідні згідно до їх формул. | | | | |
| | Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях. Обчислення об’ємних відношень газів. Мета. Сформувати поняття про відношення об’ємів газів у хімічних реакціях. Та навчити розраховувати та обчислень об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями | | | | |
| | Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену. Мета. Ознайомити із загальними поняттями хімії високомолекулярних сполук (мономер, структурна ланка, ступень полімеризації, середня відносна молекулярна маса, макромолекула, полімер, реакцією полімеризації) на прикладі поліетилену. Дати загальну формулу поліетилену, розглянути будову полімерного ланцюга, властивості і практичне застосування. Лабораторний дослід № 7. Ознайомлення зі зразками виробів з поліетилену та інших пластмас. | | | | |
| | Урок узагальнення знань про насичені та ненасичені вуглеводні. Самостійна робота Мета Перевірити якість засвоєння учнями матеріалу. | | | | |
| Тематичне оцінювання №4 | |||||
| | Підтема 5. Оксигеновмісні органічні сполуки (11 годин) | | | | |
| | Насичені одноатомні спирти. Гомологічний ряд спиртів, загальна формула. Поняття про функціональну гідроксильну групу. Поняття про номенклатуру спиртів. Мета. Познайомити зі складом і будовою насичених одноатомних спиртів, дати поняття про функціональну групу та її вплив на властивості спиртів. Дати визначення спиртів, їх загальну формулу. Навчити складати молекулярні, структурні та електронні формули спиртів, складати формули ізомерів, називати їх за систематичною номенклатурою. | | | | |
| | Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів. Склад їх молекул, електронні та структурні формули. Фізичні властивості метанолу та етанолу. Мета. Повторити типи хімічних зв’язків. Вивчити механізм і умови утворення водневого зв’язку та його вплив на фізичні властивості речовин. Пояснити залежність фізичних властивостей речовин від ії розміру та будови. | | | | |
| | Гліцерин як представник багатоатомних спиртів. Склад його молекули, структурна формула, фізичні властивості. Мета. Показати на прикладі гліцерину склад та будову багатоатомних спиртів, пояснявати взаємний вплив атомів в молекулах. Знаючи будову молекули гліцерину описати його фізичні властивості | | | | |
| | Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів: горіння, взаємодія з лужними металами, галогенводнями. Взаємодія гліцерину з натрієм, купрум(II) гідроксидом (без запису рівняння реакції). Мета. Вивчити хімічні властивості спиртів. Навчити складати рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості спиртів. Вивчити хімічні властивості гліцерину, навчити складати рівняння реакцій, що описують ці властивості. Порівняти властивості одноатомних спиртів та гліцерину, встановити причини подібних та відмінних ознак. Лабораторний дослід № 8. Досліди з гліцерином: розчинність у воді, взаємодія з купрум(II) гідроксидом. | | | | |
| | Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини. Застосування метанолу і етанолу, гліцерину. Мета. Розказати про отруйну дію спиртів на організм людини, звернути увагу на наслідки, до яких призводить вживання надмірної кількості алкогольних напоїв. Перелічити основні галузі застосування спиртів, які обумовлені їх фізичними та хімічними властивостями. | | | | |
| | Насичені одноосновні карбонові кислоти. Функціональна карбоксильна група. Оцтова кислота як представник карбонових кислот. Склад молекули, електронна і структурна формули, фізичні властивості. Мета. Вивчити склад, будову та ізомерію карбонових кислот. Навчити складати структурні формули карбонових кислот та називати їх за систематичною номенклатурою. Розглянути будову карбоксильної групи. Перелічити фізичні властивості оцтової кислоти. | | | | |
| | Хімічні властивості оцтової кислоти: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, спиртами. Мета. На основі будови молекули оцтової кислоти пояснити її хімічні властивості, порівняти з властивостями неорганічних кислот. Лабораторний дослід № 9,10. Дія оцтової кислоти на індикатори, взаємодія з металами та лугами. | | | | |
| | Практична робота №4. Властивості оцтової кислоти Мета. Закріпити знання про хімічні властивості оцтової кислоти | | | | |
| | Узагальнення знань.Самостійна робота Мета. Закріпити навички розв’язування розрахункових задач. | | | | |
| | Тематичне оцінювання №5 | | | | |
| | Глюкоза як представник вуглеводів, альдегідоспирт. Фізичні властивості. Спиртове бродіння глюкози, взаємодія з купрум(II) гідроксидом та амоніачним розчином аргентум оксиду. Поширення у природі. Мета. Ознайомитися з класифікацією вуглеводів. Вивчити склад і будову молекули глюкози, її поширення у природі, фізичні властивості. Вивчити хімічні властивості глюкози, які обумовлені її двофункціональною будовою. Навчитися складати рівняння реакцій бродіння глюкози. Ознайомитися з галузями застосування цієї речовини, її біохімічним значенням Лабораторний дослід № 11. Взаємодія глюкози з купрум(II) гідроксидом. | | | | |
| | Сахароза: склад молекули, поширення у природі, застосування. Загальна схема виробництва цукру. Застосування вуглеводів Мета. Ознайомитися з дисахаридами на прикладі сахарози, вивчити склад її молекули, поширення у природі, фізичні та хімічні властивості. Розглянути загальну схему виробництва цукру. | | | | |
| | Крохмаль і целюлоза: склад їх молекул, поширення у природі.. Ознайомитися з природніми полімерами на прикладі крохмалю та целюлози, дати порівняльну характеристику будови їх молекул, властивостей та застосування. Навчитися доводити наявність крохмалю у харчових продуктах. Лабораторні досліди № 12,13. Відношення крохмалю до води (розчинність, приготування крохмального клейстеру) та взаємодія його з йодом. | | | | |
| | Підтема 6. Нітрогеновмісні органічні сполуки. (5 годин) | | | | |
| | Амінокислоти як складові частинки білків, функціональні групи амінокислот. Амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні аміно- та карбоксильні групи. Амфотерні властивості, утворення пептидів. Мета. Вивчити будову і властивості амінокислот як органічних амфотерних сполук, їх номенклатуру. Вивчити умови та механізм утворення пептидного зв’язку. Розглянути знаходження амінокислот в природі та їх біохімічне значення. | | | | |
| | Білки, склад їх молекул, хімічна будова. Значення білків у життєдіяльності організмів. Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків Біологічна роль. Мета. Дати поняття про білки як природні полімери, вивчити їх склад, чотири рівня структури, хімічні властивості та біохімічне значення. Провести найпростіші кольорові реакції білків. Показати значення вирішення проблеми вивчення і синтезу білків Лабораторний дослід №14. Кольорові реакції білків | | | | |
| | Нуклеїнові кислоти: склад і будова. Біологічна роль нуклеїнових кислот. Поняття про природні й синтетичні органічні сполуки. Штучні волокна. Значення продуктів органічної хімії. Мета. Дати поняття про нуклеїнові кислоти. Продовжити формування уяви про полімерні сполуки на прикладі синтетичних волокон. Навести класифікацію синтетичних волокон, спосіб одержання капрону. Порівняти фізичні та хімічні властивості натуральних, штучних та синтетичних волокон, відмітити переваги і недоліки кожного типу. Розглянути проблему сировини для одержання волокон. | | | | |
| | Практична робота №5. Розв’язування експериментальних задач на розпізнавання органічних речовин. Мета. Узагальнити та закріпити знання про вивчені класи органічних сполук. Відпрацювати навички розв’язання теоретичних, експериментальних та розрахункових завдань, які доводять генетичний взаємозв’язок між різними класами органічних речовин. Продовжити формування знань про залежність властивостей речовин від їх будови. Підсумувати причини різноманітності органічних речовин. | | | | |
| | Взаємозв’язок між органічними сполуками, їх різноманітність. Самостійна робота Мета. Узагальнити та закріпити знання про вивчені класи органічних сполук | | | | |
| Тематичне оцінювання №6 | |||||
| | Тема № 4 Узагальнення знань з хімії (2 години + 2 год. рез. часу). | | | | |
| | Місце хімії серед наук про природу. Значення хімії для розуміння наукової картини світу. Мета. Визначити місце хімії серед наук про природу. Навчити розуміти поняття «наукова картина світу», «наукова картина хімічної реальності», її значення для розуміння загальної наукової картини світу. | | | | |
| | Роль хімії в житті суспільства. Мета. Ознайомити учнів з найважливішими хімічними виробництвами в Україні; розширити уявлення про застосування хімічних сполук у різних галузях народного господарства; показати вплив хімічних сполук на довкілля; проаналізувати можливі глобальні зміни на Землі; показати роль хімії в розумінні й розв’язанні актуальних екологічних проблем. | | | | |
| | Значення хімії у створенні нових матеріалів та розв’язанні сировинної та енергетичної проблем. Значення хімії у повсякденному житті. Мета. Розглянути проблему створення нових матеріалів з наперед визначеними властивостями. Узагальнити знання про натуральні, штучні та синтетичні матеріали, порівняти їх властивості, навести приклади способів одержання. Визначити роль хімії у повсякденному житті. Перелічити приклади хімічних процесів, з якими людина зустрічається у побуті. | | | | |
| | Узагальнення з курсу хімії. Контрольна робота.№2 | | | | |
| | Підсумковий урок | | | | |
| | |||||