Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти
| Вид материала | Документы |
- Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої, 141.48kb.
- Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої, 139.39kb.
- Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі, 46.3kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу, 217.3kb.
- Оцінювання побудовано таким чином, шо певний рівень навчальних досягнень передбачає, 1014.71kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії, 35.16kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів у системі початкової, 173.24kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з математики, 43.24kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з математики, 38.97kb.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень з хімії, 36.53kb.
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії в 2011/2012 н.р. У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами: 7-9 класи — Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7 11 класи. — К.: Ірпінь: Перун, 2005; 7-9 класи з поглибленим вивченням хімії — Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, «Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. — К.: Вікторія, 2009». 10-11 класи — Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. — Тернопіль: Мандрівець, 2011. Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми. Розподіл навчальних годин у межах тем здійснюється безпосередньо вчителем. Для тематичного оцінювання, а також для повторення, узагальнення, аналізу й коригування знань учнів можуть використовуватися резервні години. Підготовка до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з хімії вимагає ознайомлення учнів з аналогічними тестовими завданнями, вимогами до якості таких робіт, критеріями оцінювання. Тому важливо пропонувати на уроках хімії систему завдань з формування в учнів навичок самоконтролю, самооцінки, умінь відповідати на тестові завдання тощо. З цією метою упродовж навчального року можна використовувати для відпрацьовування учнями навичок і вмінь завдання зі збірників для проведення державної підсумкової атестації учнів 9 та 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета. Програми факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендовані міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано у збірниках:
Предметною комісією Науково-методичної ради міністерства з питань освіти схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах ще ряд навчальних програм курсів за вибором та факультативів, що не увійшли до складу зазначених збірників, а саме:
Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором(факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором. Наведемо декілька прикладів. Навчальна програма «У світі окисно-відновних реакцій» може використовуватися в основній школі (в 9 класі на стані допрофільної підготовки) як факультативний курс і у старшій профільній школі (10 або 11 клас) як курс за вибором. Вивчення курсу за вибором «Вибрані питання загальної та органічної хімії. 11 клас», розрахованого на 68 годин, можливо запланувати на два роки, змінивши розподіл годин. У такому разі в 10 класі вивчається розділ «Вибрані питання загальної хімії» (34 год.) а в 11 класі — розділ «Вибрані питання органічної хімії» (34 год.). Розділ «Вибрані питання загальної хімії» зазначеного курсу може вивчатися й як самостійний курс за вибором у 11 класі, насамперед у класах академічного рівня. Так само, як окремі курси за вибором або факультативи, у різних класах навчання можуть вивчатися окремі розділи курсів таких як «Розв’язування та складання завдань з хімії. 7-12 класи», «Розв’язування задач з хімії. 10-11 класи» тощо. Оскільки розподіл годин у навчальних програмах орієнтовний, учитель може запланувати на вивчення цих розділів від 9/12 до 17/34 годин. Облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі (за рішенням навчального закладу). Облік факультативних занять здійснюється в окремому журналі Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з факультативів із курсів за вибором приймається навчальним закладом. Навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до типових навчальних планів (див. лист МОН України від 29.04.11 №1/9-325). У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання хімії м в основній школі:
*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009/10 навчальному році (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353). У 10-11 класах кількість годин на тиждень для вивчення хімії за різними рівнями змісту становить:
Рівень змісту освіти, на якому вивчається хімія, визначається профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту хімічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2010/11 навчальному році (лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580). Як зазначено у додатку до листа МОН України від 29.04.11 №1/9-325 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/12 навчальний рік» навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової. Також, за рахунок збільшення годин, окремі предмети можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими планами. З огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10 класу змісту хімії на академічному рівні рекомендуємо за рахунок варіативної складової виділити не одну, а 2 години на вивчення хімії. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми. Пропонуємо орієнтовний розподіл годин між темами для такого варіанту навчання хімії в 10 класі на академічному рівні:
У класах технологічного (легка промисловість, харчові технології тощо) математичного та, особливо, фізико-математичного профілів за наявності годин варіативної частини рекомендуємо у 10-11 класах вивчати хімію на академічному рівні, що має бути відображено у пояснювальній записці до робочого навчального плану. Якщо години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення хімії, то в робочому навчальному плані в колонці «Інваріантна складова» навпроти предмета «Хімія» робиться запис X+Y, де X — це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення хімії, а Y — це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення хімії. Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Хімія». Навчальні заклади можуть виділяти години варіативної складової на запровадження курсів за вибором, факультативів, індивідуальних та групових занять. Особливості навчання хімії в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів Лінійно-концентрична побудова програми Хімія: 7-11 передбачає, що емпіричні знання, здобуті учнями в основній школі, є фактологічною базою подальшого вивчення органічних сполук вії класі. Навчальними програмами з хімії для 11 класу враховано, що в 9 класі в учнів були сформовані початкові уявлення про багатоманітність органічних речовин, відбулося ознайомлення з представниками різних їх класів і, зокрема, з основними біологічно важливими речовинами, складом, хімічною будовою та деякими властивостями окремих представників. Розуміння учнями внутрішньо- і міжпредметних взаємозв’язків розділу органічної хімії сприятиме усвідомленому засвоєнню навчальної інформації. Програма містить структурний підрозділ «Міжпредметні зв’язки», який зорієнтує вчителя щодо їх використання під час вивчення певних тем. Звертаємо увагу вчителів на те, що в старшій школі, де вивчається систематичний курс органічної хімії, учні повинні оволодіти назвами сполук згідно з останніми рекомендаціями IUPAC. З даним матеріалом можна ознайомитися в навчальних посібниках, які мають гриф Міністерства освіти і науки України:
Навчання хімії на рівні стандарту. Особливістю змісту навчального матеріалу даного рівня навчання є посилення його практичного спрямування, приділення належної уваги застосуванню органічних сполук, їх біологічній ролі, впливові хімічних чинників на здоров’я людини й навколишнє середовище, пояснення згубної дії алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння. Дев’ять лабораторних дослідів та одна практична робота мають на меті ознайомити учнів зі складом, фізичними та деякими хімічними властивостями органічних сполук, їх використанням задля безпечного поводження з речовинами і матеріалами у повсякденному житті. На конкретному змісті навчального матеріалу учні продовжуватимуть вчитися описувати, характеризувати, порівнювати, класифікувати речовини, висловлювати судження про біологічну роль органічних сполук, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом, хімічною будовою, властивостями та застосуванням органічних сполук тощо. Зауважимо, що на рівні стандарту розв’язування розрахункових задач програмою не передбачено. В умовах профільної диференціації загострюється питання щодо підготовки учнів, які навчаються хімії па рівні стандарту, до зовнішнього незалежного оцінювання. У цій ситуації слід застосовувати внутрішню диференціацію навчання одинадцятикласників, більше уваги приділяти індивідуальній роботі з ними, виконання навчальних проектів, впровадженню групової навчальної діяльності. Вивчення хімії на академічному рівні. Метою навчання хімії на академічному рівні є забезпечення загальноосвітньої хімічної підготовки, необхідної для успішної майбутньої професійної діяльності. У змісті програми 11 класу розширено матеріал органічної хімії, що вивчався в основній школі. У першій темі розглядається теорія будови органічних сполук як вища форма наукових знань, ізомерія. Класи органічних сполук вивчаються в темах «Вуглеводні», «Оксигеновмісні сполуки», «Нітрогеновмісні сполуки». Окрема тема присвячена синтетичним полімерам. Належна увага приділяється просторовій та електронній будові молекул органічних сполук, розкриттю взаємного впливу атомів, механізмам органічних реакцій, причинно-наслідковим зв’язкам між будовою, властивостями й застосуванням органічних сполук. Програмою академічного рівня, на відміну від програми рівня стандарту, передбачено формування в учнів уміння визначати молекулярну формулу газуватої речовини на основі її густини, відносної густини за воднем або за повітрям і масовою часткою елементів, а також за масою, об’ємом або кількістю речовин — продуктів її згоряння. Вивчення заключного розділу курсу хімії «Роль хімії в житті суспільства» має узагальнюючий характер. Розкривається роль хімії у матеріальному виробництві, енергетиці, охороні здоров’я, забезпеченні харчовими продуктами, побуті. Розглядаються світоглядні питання щодо місця хімії серед наук про природу. Навчання хімії на профільному рівні. Програма профільного рівня складається з двох розділів: «Органічна хімія» та «Узагальнене повторення найважливіших питань курсу хімії». Теоретичною основою розділу «Органічна хімія» курсу хімії 11 класу є теорія будови органічних сполук. До ключових питань змісту належать: електронна і просторова будова речовин, взаємозв’язок між їхніми складом, структурою, властивостями й застосуванням, гомологія, ізомерія, конформації, механізми реакцій заміщення і приєднання, взаємний вплив атомів у молекулі, методи дослідження в хімії. На цьому теоретичному підґрунті розширюється (порівняно з академічним рівнем) інформаційне поле вивчення органічних сполук. Фактичний матеріал доповнюється поняттям про галогенопохідні вуглеводні, алкадієни, арени, карбонільні, нітрогеновмісні, в тому числі гетероциклічні сполуки, вуглеводи рибозу й дезоксирибозу, оптичну ізомерію, синтетичні високомолекулярні речовини. Формування в учнів понять з органічної хімії відбувається згідно з логікою самої науки — від найпростіших речовин, як метан, до найскладніших, як білки і нуклеїнові кислоти. Використовуються також опорні поняття, сформовані в основній школі: будова атома, хімічний зв’язок, хімічні особливості найважливіших органічних речовин. Методичні питання вивчення сучасної теорії будови органічних сполук, гібридизації, видів структурної і просторової ізомерії, механізмів органічних реакцій розроблено в літературі досить докладно і, як засвідчує досвід, не становлять проблеми ні для вчителів, ні для учнів. Менше розроблено методику формування понять про оптичну ізомерію, спектральні методи дослідження речовин. На допомогу вчителеві ці питання висвітлюються на сторінках науково-методичного часопису «Біологія і хімія в школі». У профільному навчанні хімії особливого значення набуває саморозвиток і самоосвіта учнів. Цьому сприяє збільшення у навчанні частки самостійної роботи учнів, у тому числі з різними джерелами інформації (довідники, науково-популярна література, інтернет-ресурси). Доцільно спонукати учнів до самостійного пошуку інформації, підготовки доповідей і обговорення їх змісту з однокласниками, зокрема з питань фундаментальних проблем, які людство розв’язує завдяки досягненням хімічної науки і технологій. Зміст заключного розділу хімії ґрунтується на знаннях учнів, набутих у попередніх розділах, і присвячено систематизації та узагальненню знань про неорганічні та органічні речовини на єдиній теоретичній основі. Матеріал ґрунтується навколо основних блоків знань: речовина, хімічна реакція, закони і теорії хімії, суспільна роль хімії. Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 7-10 класах містяться у відповідних листах міністерства за 2007-2010 роки. Методичні рекомендації щодо вивчення фізики у 2011/2012 н. р. У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими навчальними програмами, які створено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. В основній школі (7-9 кл.) вивчається завершений базовий курс фізики, який закладає основи фізичних знань. Навчання фізики у 7-9 класах проводитиметься за програмою «Фізика. Астрономія.» (Київ: Ірпінь, 2005). У 8-9 класах з поглибленим вивченням фізики викладання здійснюватиметься відповідно до «Збірника навчальних програм для загальноосвітніх закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу» (Київ: Вікторія, 2009). Зазначені програми також розміщено в журналах «Фізика та астрономія в школі» (№3-4, 2010), «Фізика в школах України» (№2, 2009), газеті «Фізика» (№23, 2009) та на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання фізики в основній школі:
Оскільки в 7 класі на вивчення фізики відводиться 35 годин на рік, то розклад занять може складатися за двома варіантами: по 1 годині на тиждень протягом навчального року або по 2 години на тиждень протягом одного семестру. Другий варіант є більш привабливий, оскільки підвищується ефективність уроків фізики. В основній школі допрофільна підготовка здійснюється за рахунок варіативної складової навчального плану через впровадження курсів за вибором, факультативних курсів та індивідуальних занять. Відмінністю навчання фізики в основній та старшій школі є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і застосування отриманих знань для розв’язку теоретичних та експериментальних завдань. У старшій школі вивчення фізики відбувається залежно від обраного профілю навчання: на рівні стандарту, академічному або профільному. Зміст навчального матеріалу для 10 та 11 класів визначається програмами для загальноосвітніх навчальних закладів, які розміщено на сайті МОНмолодьспорту: ссылка скрыта та видруковано в збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010). У таблиці, що наведено нижче, подано розподіл кількості годин у старшій школі відповідно до рівня змісту навчальної програми:
Структура курсу фізики цих рівнів є майже ідентичною. Зміст усіх навчальних програм побудовано за принципом доповнення. Для цього в тексті змісту навчальних тем використано різні шрифтові форми: напівжирний шрифт відображає зміст програми рівня стандарту, звичайний — доповнення для академічного рівня, курсив — доповнення для профільного рівня навчання. Звертаємо увагу, що деякі питання програм, наприклад «Скалярні і векторні величини», «Графіки функцій та правила їх побудови», лабораторна робота «Дослідження руху тіла по колу» тощо наведено в дужках. На розсуд учителя ці питання програми можуть бути винесені на оглядове або самостійне (домашнє) опрацювання. За рахунок варіативної складової навчального плану кількість годин на подовження часу опанування змісту обраної програми навчальними закладами може бути збільшено. Навчальну програму для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики, що передбачає вивчення предмета по 4 години на тиждень, можна використовувати й у загальноосвітніх навчальних закладах, у робочих планах яких на навчання фізики відведено меншу кількість годин. За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 11 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі три підручники з фізики для навчання за програмою рівня стандарту та два підручники, у яких інтегровано матеріал навчальних програм академічного та профільного рівнів. Це підручники:
З метою забезпечення розширеного викладу навчального матеріалу для профільного рівня до підручника видавництва «Ранок» готується комп’ютерна навчально-методична підтримка, що буде розміщена на сайті цього видавництва. Перелік програм, підручників та навчально-методичних посібників, яким надано гриф та які рекомендовані міністерством для використання у навчально-виховному процесі, буде надруковано в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України». У зв’язку зі зміною в організації навчального процесу в 2011/12 навчальному році для загальноосвітніх навчальних закладів вивчення навчального матеріалу в 7-10 класах ущільнюється за рахунок оглядового або самостійного вивчення окремих тем навчального матеріалу, використання резервних годин навчальної програми, годин, передбачених на проведення фізичного практикуму, навчальних екскурсій тощо. З огляду на зазначене вище, змінюється розподіл годин, які відводяться на вивчення окремих тем у 11 класі. У таблиці наведено кількість годин, яка пропонується на вивчення окремих розділів за рівнями навчання.
Тематику окремих робіт фізичного практикуму можна включати до переліку експериментальних завдань, які проводяться протягом вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, яка добирається та оцінюється, визначається вчителем залежно від тривалості роботи та її складності. Кількість годин, передбачених для вивчення окремих тем або розділів, є орієнтовною і може бути зміненою вчителем. Програми надають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їхні інтереси та нахили, профіль школи, вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу. Наприклад у 11 класі, частину годин можна використати на повторення теми «Механічні коливання і хвилі» перед вивченням теми «Електромагнітні коливання і хвилі» тощо. Календарно-тематичне планування начального матеріалу вчителі можуть здійснювати безпосередньо в текстах робочих навчальних програм або видруковувати на окремих аркушах. Розробка поурочних планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму. При навчанні фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, вчитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, отже пропонувати власну тематику робіт. Також декілька короткочасних лабораторних робіт можна об’єднати у межах однієї теми. Дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному у фізичному кабінеті обладнанні за запропонованою вчителем інструкцією. В експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема матеріали та речі ужиткового спрямування) и умови дотримання правил безпеки. Під час постановки нестандартних експериментальних робіт учитель повинен враховувати рівень володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її виконання. Вимоги щодо проведення, оформлення та оцінювання лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму, здійснення інструктажів із безпеки життєдіяльності, що зазначалися в інструктивно-методичних листах міністерства попередніх років, залишаються чинними. У таблиці наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у класному журналі та в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що оцінюються, для класів, які навчаються за різними програмами:
Необхідність збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається вчителем. Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), газеті «Фізика» (видавнича група «Шкільний світ»); у науково-популярних журналах для школярів — «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань», «Вселенная, пространство, время» тощо. У даний час кількість інформації, потрібної сучасній людині, інтенсивно збільшується з кожним днем. Тому на сьогодні головним завданням школи, особливо для реалізації задач профільної освіти, є не передача певних знань, а навчання уміння їх здобувати. Суттєву допомогу щодо формування в школярів загальнонавчальних умінь і навичок, ключових компетенцій можуть надати інформаційно-комунікативні технології, які активно впроваджуються в сучасній школі. Використання мережі Інтернет в освітньому процесі зумовлює впровадження нових тенденцій в організації навчання — широке застосування інформаційних технологій, орієнтованих не лише на роботу в класі — роботу вчителя з учнями, а й на самостійну роботу учня як у класі, так і за його межами; застосування дистанційних форм навчання. Курси за вибором, факультативні заняття, засідання гуртків і секцій, проведення екскурсій сприяє розвитку пізнавального інтересу до вивчення предмета, усвідомленому вибору подальшої освіти та сфери майбутньої професійної діяльності. Для створення належних умов щодо впровадження допрофільного та профільного навчання, залежно від особливостей та роботи загальноосвітнього навчального закладу і потреб учнів, учителем може обиратися тематика курсів за вибором (факультативів) за посібником «Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії» (Видавнича група «Основа», Харків, 2009), а також за програмами, яким надано гриф міністерства. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||