Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 15

Методичні рекомендації щодо вивчення географії

в 2011/2012 навчальному році

Вивчення географії у 2011/12 навчальному році буде здійснюватись в основній школі за збірниками уже відомих учителям програм, а саме:

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 (видавничо-торгова фірма «Перун», 2005, 2006);
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка (видавництво «Навчальна книга». 2005);
Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. Географія України, (видавництво «Вікторія», 2008).

Географічні курси вивчатимуться в традиційному порядку:

6 клас

«Загальна географія» — курс, що закладає основи формування у школярів понятійно-термінологічного апарату фізичної географії, через розгляд на доступному віковому рівні знань про географічну оболонку, закономірності її будови і розвитку. Вивчення спрямоване на формування планетарних уявлень про Землю, взаємодію і взаємопроникнення компонентів природи в межах географічної оболонки. Основні підручники, що можуть бути використані під час вивчення цього курсу, такі:

Географія (автори В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова видавництво «Ґенеза», 2006);
Загальна географія (автори В. М. Бойко, С. В. Міхелі, видавництво «Педагогічна преса», 2006);
Географія (автори О. Я. Скуратович та ін„ видавництво «Педагогічна преса», 2006);
Загальна географія (автори Л. М. Булава, О. М. Маїценко. В. Р. Ільченко, видавництво «Довкілля-К», 2006);
Географія (автори С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваденко, видавництво «Навчальна книга», 2006).

7 клас

«Географія материків і океанів» — навчальний курс, що розкриває знання про диференціацію і цілісність природи Землі, розширює і конкретизує уявлення учнів про походження материків і океанів, просторову неоднорідність Землі, прояв географічних закономірностей на глобальному і регіональному рівнях, особливості життя та діяльності людей у різних географічних умовах. Основні підручники, що можуть бути використані під час вивчення цього курсу, такі:

Географія материків і океанів (автори В. М. Бойко, С. В. Міхелі, видавництво «Зодіак-ЕКО», 2007);
Географія материків і океанів (автори В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова, видавництво «Ґенеза», 2007);
Географія материків і океанів (автори С. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко, видавництво «Навчальна книга», 2007).

8 клас

«Фізична географія України» — курс, що вивчає особливості природи як умови життя та господарської діяльності людини. На початку курсу пропонується ознайомитися з адміністративно-територіальним поділом України, бо під час вивчення майже всіх фізико- та економіко-географічних об’єктів доводиться постійно звертатися до адміністративних одиниць, знаходячи ці об’єкти на карті. Цей курс є завершальним для шкільної природничо-географічної освіти, тому значна увага під час її викладання приділяється, крім вивчення нових понять і закономірностей, поглибленню й узагальненню теоретичних знань з фізичної географії. Підручники, що можуть бути використані під час вивчення цього курсу, такі:

Фізична географія України (автор В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова, видавництво «Ґенеза», 2008);
Фізична географія України (автори П. Г. Шищенко, Н. В. Муніч, видавництво «Зодіак-Еко», 2008);
Фізична географія України (автори І. Л. Дідчук, О. В. Заставецька, І. В. Брущенко, видавництво «Прем’єр», 2008);
Фізична географія України (автори Л. М. Булава та ін., видавництво «АН ГРО ПЛЮС», 2008);
Фізична географія України (автор Й. Р. Гілецький, видавництво «Підручники і посібники», 2008).

9 клас

У курсі «Економічна і соціальна географія України» розкриваються питання населення і трудових ресурсів нашої країни, розвитку і розміщення господарства. Курс є завершальним для основної школи та пропедевтичним — для старшої. Висвітлюються питання про історико-географічне формування території. Значна увага приділяється вивченню проблем розміщення населення, його природного і механічного руху, національного складу. Детально аналізується географія галузей господарства країни, зовнішньоекономічних зв’язків та економічних районів України. Розглядаються проблеми сталого розвитку та їх прояв на території України, показано місце України в світі. Зміст курсу є початковим етапом економічної освіти школярів, сприяє їхній адаптації до життя в умовах ринкової економіки, тому програма містить питання про економічну систему України. Підручники, що можуть бути використані під час вивчення курсу, такі:

Географія (автори В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова, видавництво «Генеза», 2009);
Географія (автори В. І. Садкіна, О. В. Гончаренко, видавництво «Оберіг», 2009);
Географія (автор Й. Р. Гілецький, видавництво «Підручники і посібники», 2009);
Географія (автори О. Ф. Надтока, О. М. Топузов, видавництво «Світ знань», 2009).

Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8 та 9 класах рекомендуємо завершувати 17-годинними курсами (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) фізичної та економічної й соціальної географії своєї області. Спираючись на краєзнавчий принцип, вчитель поглиблює розкриття наукових географічних понять. Викладання курсу має здійснюватись відповідно до програми «Рідний край». Під час викладання географії своєї області учні можуть користуватися географічними атласами областей України «Моя мала батьківщина», створеними колективом видавництва «МАПА-Київ», бібліотекою краєзнавчих підручників та програм з кожного регіону. Це, наприклад, «Рідний край. Кіровоградщина», а також великий перелік програм і посібників, підготованих і схвалених до використання предметною комісією з географії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту для окремих регіонів країни, районів, а подекуди окремих міст і сіл.

Необхідною складовою успішного навчання з географії є освоєння картографічної грамотності. Вони для сучасної людини не менш важлива за комп’ютерну. Карти — це специфічні картини світу в певний період його історії. Тому вміти побачити на цих картинах зашифровану мовою карт інформацію, оволодіти навичками читання карт, вміти використовувати карти, працювати з ними важливо і необхідно. Навчання картографії у школі має бути розширено і переорієнтовано: замість вивчення правил створення карт — освоєння прийомів роботи з ними. Сучасна картографічна база засобів навчання представлена стінними картами, атласами, контурними картами, комп’ютерними картографічними програмними педагогічними засобами навчання, які видаються двома видавництвами ДНВП «Картографія» та ЗАТ «Інститут передових технологій». Їх продукція пройшла науково-методичну експертизу предметної комісії та комісії із засобів навчання та шкільного обладнання й отримала гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах».

З метою екологізації географічної освіти пропонується до використання посібник «Зелений пакет для школярів», матеріали якого сприяють формуванню практичних навичок та оцінюванню інформації екологічного змісту. Загальноосвітні навчальні заклади отримали якісний продукт з питань охорони довкілля та сталого розвитку, важливою рисою якого є його міждисциплінарний характер. Посібник містить матеріали, що вчать учнів розв’язувати життєві ситуації, приймати свідомі рішення, бережно ставитися до природи, до здоров’я.

У старшій профільній школі географія вивчатиметься на рівні стандарту: академічному рівні в 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів всіх профілів та профільному рівні у 10-11 класах географічного профілю, а також у класах економічного профілю за вибором.

Вивчення географії у 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів на рівні академічному в 2011/12 навчальному році буде здійснюватися за навчальною програмою «Географія. Рівень стандарту, академічний» у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень). Цей курс має інваріантне ядро змісту, визначене програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Проте обсяг і глибина викладу навчального матеріалу, а також його прикладна спрямованість визначаються вчителем і можуть дещо відрізнятися в класах, що працюють за «рівнем стандарту». При цьому варто пам’ятати, що «рівень стандарту» завершує обов’язкову шкільну географічну освіту. Під час вивчення курсу пропонується використовувати підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді і спорту:

Географія (автори Г. Ш. Уварова, В. Ю. Пестушко, видавництво «Ґенеза»);
Географія (автори В. Г. Кобернік, Р. Р. Коваленко, видавництво «Оберіг»),

Організація профільного навчання з географії буде здійснюватись в 10 класі за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів («Географія. 10-11 класи. Профільний рівень») та підручником «Географія» (автори В. В. Безуглий, Т. Г. Гільберг, Л. Б. Паламарчук, видавництво «Ґенеза»),

Курс розрахований на 350 годин (по 5 години на тиждень у 10-11 класах) й охоплює шість взаємопов’язаних розділів.

Резервний час у профільних класах учитель може на свій розсуд перерозподіляти задля глибшого вивчення окремих тем, виконання практичних і творчих робіт, захисту проектів, проведення конференцій, семінарів.

Практичну частину програми становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем світу та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Практичні роботи передбачають розв’язання географічних, екологічних й економічних завдань, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, круглих столів, референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробки проектів, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

В 11 класі у профільній школі географія вивчатиметься за програмою «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручником «Географія» (автори Т. Г. Гільберг, Л. Б. Паламарчук, А. І. Довгань, видавництво «Ґенеза»).

Особливу увагу слід звернути на вивчення розділу 5 «Географія своєї області», на який відведено 23 години. Через індивідуальні особливості регіонів і значну кількість адміністративних одиниць, матеріал цього розділу у підручнику не розглядається. Кожен регіон має підготовлені навчальні посібники, підручники, атласи, картографічний матеріал. Під час вивчення цього розділу доцільно використовувати такі форми роботи, як семінари, конференції, круглі столи, зустрічі, екскурсії, дослідження. Важливу роль слід надавати проектній технології. Засобами проведення таких занять мають стані архівні документи, матеріали краєзнавчих відділів бібліотек, статуправлінь, управлінь і відділів обласних і районних адміністрацій, краєзнавчих музеїв, центрів зайнятості, будинків природи, виставок, установ і організацій, Інтернет-ресурси тощо.

Виконання практичних робіт є важливою і невід’ємною частиною навчального процесу у профільній школі. Програмою передбачено виконання 57 практичних робіт, що становить 32 % навчального часу.

Багато вчителів географії постійно відчувають труднощі в організації практичних робіт та критеріях їх оцінювання. Адміністрація освітніх установ вимагає суворої регламентації діяльності вчителя, фіксації виконання програмних практичних робіт колонкою оцінок у класних журналах.

З огляду на конкретні педагогічні умови освітньої установи та контингент учнів, регіональну специфіку, вчителю надається право планувати систему практичних робіт з метою оптимізації вимог чинних програм з географії в частині «Практичні роботи».

Усі практичні роботи можна поділити на навчальні, тренувальні, підсумкові.

Програма курсу визначає напрям змісту практичних робіт. Учителю географії слід виділити практичні роботи, які мають навчальний і тренувальний характер, і роботи підсумкового характеру. У календарно-тематичному плануванні слід відобразити зміст і вид практичних робіт (за ступенем навченості та затвердити на методичному об’єднанні вчителів географії.

Для проведення практичних робіт у профільних класах доцільно виділити цілий урок. Такі уроки проводять як уроки-практикуми, що за дидактичною метою орієнтовані на навчання прийомів і способів дії, їх систематизацію та узагальнення, перевірку (контроль) рівня оволодіння школярами певними вміннями.

Обов’язковою умовою ефективної практичної діяльності виступає організація роботи з навчально-методичним комплектом курсу (підручники, атласи, робочі зошити з друкованою основою, зошити-тренажери тощо), оскільки засвоєні прийоми роботи учні переносять на інші джерела знань. Сучасні навчально-методичні комплекти містять системи завдань (вправ), складність яких наростає поступово.

Якісне формування географічних умінь школярів неможливе без їх відпрацювання в умовах реальної місцевості. Це потребує організації спостережень, практичних робіт на місцевості, в умовах «зеленого» класу.

Працюючи з практичними роботами, слід застосовувати сучасні педагогічні технології (диференційованого навчання, проектної діяльності тощо), використовувати ігрові елементи, творчі завдання з метою активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Після проведення ряду практичних робіт доцільно організувати виставку варіантів творчого вирішення поставлених завдань.

Обов’язковою умовою є перевірка та оцінювання результатів практичних робіт, оскільки оцінка, як відомо, виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції. Багато практичних робіт не потребують письмової перевірки, оскільки проводяться у формі семінарських занять, конференцій, круглих столів, дискусій (25 %), подання (захисту) групових проектів. Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається на уроці.

Усі програмні практичні роботи підсумкового характеру мають бути оцінені і виставлені в журнал (приблизно 8-10 робіт за семестр). Роботи навчального і тренувального характеру є моніторинговою формою атестації учнів, їх результати діагностичні.

Провідною складовою змісту профільних курсів, в рамках компетентнісного підходу, є творча діяльність учнів, бо через набуття власного досвіду відбувається розвиток ціннісного ставлення до навколишнього світу, зокрема й до професій. Свідомий вибір майбутньої освітньо-професійної траєкторії у старшокласників спрямований не тільки і не стільки на пізнання світу професій, скільки на формування ставлення до тієї чи іншої професії. Завдання профільних курсів — навчити учнів розв’язувати життєві проблеми, тобто розуміти суть і значущість цих проблем, засвоїти існуючі правила їх розв’язання, вміння орієнтуватися в джерелах інформації.

Обов’язковими для профільного навчання є курси за вибором учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені. Курси за вибором виконують три функції. Одні — доповнюють зміст профільного курсу. Інша група курсів розвиває зміст одного з базових, вивчення якого в даній школі (класі) здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні. Третя — сприяє задоволенню пізнавальних інтересів окремих школярів у різних галузях діяльності людини, що виходять за рамки даного профілю. Вивчення географічних курсів за вибором рекомендується за такими збірниками програм:

Географія. Програми для профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (Педпреса, К, 2005);
Географія. Програми курсів за вибором та факультативів. Ч. 1,4. II (Київ, 2010).

З-поміж нових програм і курсів за вибором пропонуються до використання «Основи геоінформаційних систем і технологій. 10-11 кл.» (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист №1/11-8752 від 20.09.2010 р.). Курс покликаний сформувати в учнів теоретичну базу знань з основ геоінформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних геоінформаційних систем і технологій у своїй діяльності, що має забезпечити розуміння принципів представлення і візуалізації географічної інформації в геоінформаційних системах та навичок роботи в сучасному геоінформаційному програмному забезпеченні випускниками шкіл.

Курс розрахований на вивчення основ геоінформаційних систем і технологій у 10 11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів усіх профілів природничо-математичного, технологічного напряму. Вивчення курсу пропонується в обсязі 35 навчальних годин після вивчення основ інформатики за програмок) 9 класу та географії за курсами 6-9 класів, опанування основних засад роботи з комп’ютерною технікою та комп’ютерною графікою, мережею Інтернет та просторового уявлення про земну поверхню.

Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора; презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів; спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми).

У програмі курсу за вибором детально відображено особливості організації вивчення матеріалу у профільній школі, а також наведено критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів та перелік програмного забезпечення, необхідного для успішного засвоєння програми курсу, детальний зміст практичних робіт, список рекомендованої літератури.

Під час підготовки до ДПА у 9 класі рекомендується використовувати «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії, 9 кл.» (автори Р. В. Гладковський, А. І. Довгань, Л. Б. Паламарчук, В. В. Совенко, К: Центр навчально-методичної літератури, 2011).

Для підготовки до ДПА в 11 класі пропонується до використання «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 11 кл.» (автори Р. В. Гладковський, А. І. Довгань, Н. І. Забуга, Л. Б. Паламарчук, В. В. Совенко, К.: Центр навчально-методичної літератури, 2011).

У зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу, буде здійснено оптимізацію організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/12 навчальному році. Виконання програм з географії у 9 класах основної школи та 11 класах профільної школи рекомендуємо за рахунок резервного часу, інтенсифікації навчального процесу під час практичних занять та ущільнення навчального матеріалу тих розділів програми, засвоєння яких не викликає труднощів в учнів.

Методичні рекомендації щодо вивчення біології, екології та природознавства в 2011/2012 н.р.

У 2011/12 навчальному році навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. — К.: Ірпінь: Перун, 2005;

10-11 класи Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. Тернопіль Мандрівець, 2011.

У 8-9 класах з поглибленим вивченням біології навчання біології здійснюватиметься за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. — К.: Вікторія, 2009).

У 10-11 класах з поглибленим вивченням біології — за програмою для профільного рівня, надрукованою у збірнику програм для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень (Тернопіль: Мандрівець, 2011).

Зміст навчального матеріалу в темах навчальних програм з біології сформульовано стисло, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу. Під час планування вивчення теми вчителю необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (вимоги до знань та вмінь учнів), що передбачені в кожній темі. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Навчальна програма передбачає проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики.

Зміст навчальної програми спрямований на досягнення завдань, що стоять перед шкільним предметом «Біологія». У сучасних умовах розвитку суспільства, знання про природу залишаються однією з основних складників змісту біологічної освіти, проте засвоєння знань пов’язується передусім зі здатністю учня застосовувати знання, можливістю набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компоненту, формування ціннісних орієнтацій та ставлень школярів. Біологічні знання повинні стати основою для формування в учнів загальнонавчальних та спеціальних умінь, зокрема таких важливих як уміння вести спостереження, виконувати експеримент, самостійно отримувати і переробляти інформацію тощо. Досвід творчої діяльності має реалізуватись через проблемний характер вивчення матеріалу.

Звертаємо увагу вчителя на можливий шлях реалізації змісту навчальної програми з біології, що сприятиме зростанню якості навчальних досягнень учнів. Реалізуючи зміст програми доцільно розпочинати не з повідомлення готової інформації про біологічні об’єкти та процеси живої природи, а з організації сприйняття учнями самих матеріальних або матеріалізованих біологічних об’єктів та процесів. Учні мають отримувати знання про біологічні об’єкти та процеси під час спостереження та дослідження їх будови, властивостей, взаємозв’язків, значення. У результаті такого навчання школярі здобуватимуть власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці ж самі об’єкти та процеси, отриманими з підручника, слів учителя, додаткових джерел інформації. Такий підхід до вивчення навчального матеріалу сприятиме формуванню пізнавального інтересу, збагачуватиме індивідуальний досвід учня, забезпечуватиме діяльнісний підхід до навчання.

Плануючи реалізацію змісту програми у навчальному процесі, учителю доцільно структурувати навчальний матеріал на смислові блоки та визначити до кожного з них навчальні задачі. Навчальні задачі своїм змістом мають програмувати різний характер діяльності учнів: дії за зразком; пошук нового засобами встановлення зв’язків із засвоєним раніше; проблемні задачі, що створюють протиріччя, яке можна подолати вдаючись до дослідження; засвоєння нового способу діяльності тощо. Засобами навчальних завдань учитель повинен спрямовувати зусилля учнів не тільки на відтворення знань та умінь у типовій ситуації, а й вчити застосовувати їх у дещо змінених та нестандартних ситуаціях, порівнювати об’єкти та процеси, пояснювати сутність та роль процесів життєдіяльності, висловлювати власну думку, виявляти ставлення до предмета вивчення, узагальнювати навчальний матеріал, робити висновки, застосовувати знання у практичній діяльності.

Важливим компонентом процесу навчання біології є контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів. Наказом МОН України від 13.04.2011 № 329 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 566/19304) затверджено Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології містяться у програмах з біології.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з біології є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Однією з форм поточного оцінювання є оцінювання виконання лабораторних і практичних робіт. У критеріях оцінювання навчальних досягнень зазначено вимоги до оцінювання лабораторних(практичних) робіт щодо їх виконання, оформлення та формулювання висновків. Оцінюючи лабораторну (практичну) роботу учителю необхідно оцінювати навчальну діяльність учнів не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення, зважати на рівень самостійності учнів у виконанні роботи та формулюванні висновків з урахуванням вікових особливостей учнів. Так в учнів старшої школи вже має бути сформоване уміння формулювати висновки до лабораторної (практичної) роботи на підставі теми, мети і результатів проведеної роботи. Тому включення в лабораторну(практичну) роботу для учнів 10-11 класів завдань «У висновку дайте відповідь на запитання...» є недоцільним і таким, що не відповідає критеріям оцінювання.

Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково у окремих учнів.

Лабораторні і практичні роботи оформляються в робочих зошитах. У навчальному процесі можуть використовуватись робочі зошити або зошити для лабораторних і практичних робіт з друкованою основою, які мають гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифу даному посібникові минуло не більше п’яти років.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм. Окремий урок тематичної атестації, з метою здійснення відповідного оцінювання, не проводиться. Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт (усних відповідей, лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих робіт) та навчальної активності школярів.

Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр. Зміст завдань контрольної роботи може охоплювати зміст однієї навчальної теми або декількох навчальних тем. Час проведення контрольної роботи та її зміст визначає вчитель. Для контрольної перевірки, згідно з критеріями оцінювання й вимогами програми з біології до результатів навчання, необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають спиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому разом із завданнями, які передбачають уміння учнів впізнавати біологічні факти, поняття, терміни, властивості організмів, особливості процесів, необхідно включати завдання, що вимагають від учнів описувати та характеризувати організми та процеси, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, висловлювати свою думку.

Оцінювання навчальних досягнень учнів, згідно з критеріями оцінювання, вимагає включення до контрольної роботи як завдань у тестовій формі так і відкритих завдань з короткою та розгорнутою відповіддю, які вимагають від учня самостійно сформулювати відповідь на поставлене запитання та відповідно її оформити.

Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші (зі штампом навчального закладу) та зберігаються в кабінеті біології протягом року.

Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт вважаємо недоцільним. Оцінка за ведення зошитів з біології в класний журнал не виставляється.

Навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до типових навчальних планів (див. лист МОН України від 29.04.11 №1/9-325). У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання біології в основній школі:

Клас навчання	Кількість годин на тиждень
7	2
8	2
8 з поглибленим вивченням біології	4
9	3
9 спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов	2,5*
9 з поглибленим вивченням біології	4

*Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в 9 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2009/10 навчальному році (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

У старшій школі кількість годин на тиждень для вивчення біології за різними рівнями змісту становить:

Рівень змісту	10 клас	11 клас
Рівень стандарту	1,5	1,5
Академічний рівень	1,5	1,5
Профільний рівень	5	5

Рівень змісту освіти, на якому вивчається біологія, визначається профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту біологічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2010/11 навчальному році (лист МОН України від 21.08.2010 № 1/9-580).

Навчальним планом передбачено однакову кількість годин на навчання біології за рівнем стандарту й академічним рівнем. Водночас ці програми мають відмінності у змісті і обов’язкових результатах навчання — вимогах до рівня засвоєння і застосування знань, розв’язування елементарних вправ та виконання лабораторних і практичних робіт. Як зазначено у додатку до листа МОН України від 29.04.11 №1/9-325 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/12 навчальний рік» навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової.

З огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний заклад може виділити додатково 0,5 години на вивчення біології за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.

Пропонуємо орієнтовний розподіл годин між темами для такого варіанту навчання біології на академічному рівні:

10 клас		11 клас
Вступ	2	Розмноження організмів	4
Неорганічні речовини	3	Закономірності спадковості	11
Органічні речовини	10	Закономірності мінливості	5
Загальний план будови клітини. Поверхневий апарат. Ядро.	7	Генотип як цілісна система	8
Цитоплазма клітини	12	Індивідуальний розвиток організмів	8
Клітини як цілісна система	10	Популяція. Екосистема. Біосфера.	13
Неклітинні форми життя	4	Основи еволюційного вчення	9
Одноклітинні організми	6	Історичний розвиток і різноманітність органічного світу	6
Багатоклітинні організми	10	Узагальнення	1
Узагальнення	1	Усього 70 год. (2 г од на тиждень), із них 5 год. — резервних
Усього 70 год., із них 5 год. — резервних

Оскільки на академічному рівні збільшується практична складова навчальної програми та підвищуються вимоги до рівня засвоєння знань учнів, додані навчальні години доцільно використовувати на виконання лабораторних і практичних робіт, вправ на застосування знань, узагальнення навчального матеріалу.

Якщо години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення біології, то в робочому навчальному плані в колонці «Інваріантна складова» навпроти предмета «Біологія» робиться запис: 1,5+0,5, де 1,5 — це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення біології на академічному рівні, а 0,5 — це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення біології. Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Біологія».

Типовими навчальними планами передбачено час на вивчення курсів за вибором та факультативів. Програми факультативів та курсів за вибором з біології для учнів 7-11 класів, рекомендовані міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано у збірнику навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання (Кам’янець-Подільській: Аксіома, 2009).

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин, що передбачена у програмах, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи.

Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором. Курс за вибором(факультатив) програма якого розрахована на 35 годин і більше може вивчатися упродовж двох років.

Облік факультативних занять здійснюється в окремому журналі. Облік занять курсів за вибором за рішенням навчального закладу може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з факультативів та курсів за вибором приймається навчальним закладом.

Особливості навчальних програм з біології для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Програми з біології для старшої школи передбачають вивчення живої природи як системи, яка має відповідні рівні організації з притаманними їм будовою та властивостями. Такий системно-структурний підхід надає можливість розглядати біологічні поняття як приклади вияву загальнобіологічних закономірностей, спрямовувати навчальну діяльність учнів на опанування сутності понять, застосовувати узагальнений підхід для пояснення процесів життєдіяльності.

Навчання біології на рівні стандарту й академічному рівні. Зміст програми для 11 класу академічного рівня має незначні відмінності порівняно зі змістом програми рівня стандарту. Водночас програма академічного рівня відрізняється від програми рівня стандарту за рівнем вимог до результатів навчання. Наприклад, у змісті теми «Закономірності спадковості» програмами обох рівнів окреслено вивчення питань щодо взаємодії генів. Але програмою рівня стандарту визначається, що учні мають лише наводити приклади взаємодії генів, а програма академічного рівня вимагає, щоб учні не тільки наводили приклади а й характеризували взаємодію алельних і неалельних генів. Також програма академічного рівня, на відміну від рівня стандарту, вимагає від учнів уміння пояснювати цитологічні основи законів Г. Менделя і значення позаядерної спадковості.

Навчання біології в11 класі на академічному рівні і рівні стандарту буде здійснюватись за підручниками, які об’єднують обидва рівні. Щоб запобігти перевантаженню учнів, які навчаються на рівні стандарту, і реалізувати в повній мірі зміст та вимоги програми академічного рівня вчителю під час планування вивчення теми необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів) відповідної програми.

Звертаємо увагу, що у новій програмі з біології для 11 класу вивчення питань щодо розмноження організмів передбачено перед вивченням закономірностей спадковості та мінливості. А питання індивідуального розвитку організмів включено у зміст окремої навчальної теми «Індивідуальний розвиток організмів», яка вивчається після теми «Генотип як цілісна система». У зміст програми включено такі актуальні питання сучасної науки, як трансгенні організми, ембріотехнології, клонування. У темі «Основи еволюційного вчення» заплановано для виконання практичну роботу «Порівняння природного і штучного добору», виконання якої сприятиме усвідомленому засвоєнню учнями знань про природний добір, а також виявленню рівня сформованості в одинадцятикласників уміння порівнювати. Виконання практичної роботи «Розв’язування типових задач на визначення типу мутацій», що включена в програму академічного рівня, має бути спрямоване на перенесення теоретичних знань про типи мутацій та застосування знань у дещо зміненій ситуації. Використання подібних завдань у навчальному процесі заслуговує на особливу увагу, оскільки результати моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів з біології засвідчують про недостатній рівень сформованості в учнів уміння аналізувати, вибирати головне, узагальнювати, застосовувати теоретичні знання.

Надорганізмові рівні організації живої природи за новою програмою вивчаються в межах однієї навчальної теми «Популяція. Екосистема. Біосфера». Зміст навчального матеріалу теми враховує, що учні 11 класів, які навчаються біології на академічному рівні та рівні стандарту, вивчатимуть окремий предмет «Екологія», навчальна програма якого охоплює 8 взаємопов’язаних тем:

Тема 1. Екологія як наука про довкілля;

Тема 2. Природа і людина: системний підхід;

Тема 3. Проблема забруднення природного середовища та стійкості гео- систем до антропогенних навантажень;

Тема 4. Проблема деградації природних компонентів;

Тема 5. Проблема зміни ланок колообігу речовин та енергії;

Тема 6. Проблема збалансованого природокористування;

Тема 7. Проблема збереження біотичного і ландшафтного різноманіть;

Тема 8. Проблема оптимальної ландшафтно-екологічної організації території.

Зміст програми з екології базується на принципах неперервності і наступності шкільної екологічної освіти, її інтеграції з іншими природничими дисциплінами на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків. З метою реалізації зазначеного принципу, враховуючи зміст і структуру навчальних програм з природничих дисциплін, зокрема біології та хімії, рекомендуємо запланувати вивчення екології у другому семестрі, а години біології розподілити як у наведеній нижче таблиці.

Навчальний предмет	Кількість годин у розкладі занять
Навчальний предмет	І семестр	II семестр
Біологія, 52 год. (1,5 години тижневого навантаження)	2	1
Екологія, 17 год. (0,5 години тижневого навантаження)	-	1

Навчання біології на профільному рівні. Зміст програми профільного рівня реалізує принцип різнорівневої організації живої природи та відображення в ній еколого-еволюційного підходу.

Програма профільного рівня відрізняється обсягом понятійного апарату, глибиною розкриття понять, посиленням практичної складової програми. Відмінності у змісті і вимогах до результатів навчання зумовлюють методичні і процесуальні особливості навчання біології на профільному рівні. Методика навчання біології на профільному рівні має бути насичена прийомами, що сприяють розвитку самостійності, дослідницьких умінь, інформаційної грамотності учнів. Перспективним є використання діяльнісного підходу, дослідницьких методів, різноманітних видів самостійних робіт, інформаційно-комунікаційних технологій. Якісному засвоєнню знань, розвитку біологічних компетенцій учнів сприятиме залучення їх до різноманітної проектної діяльності: дослідницької, творчої, інформаційної, практико-орієнтовної. Для організації проектної діяльності доцільно використовувати тематику практикумів.

Метою практикумів є поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в процесі самостійного навчання і дослідницької діяльності. Тематика практикумів, як і кількість визначеній в них робіт, є орієнтовною. Учитель може запропонувати учням для обов’язкового виконання одну роботу практикуму на вибір учителя або учнів. Результати виконання можуть бути представлені у вигляді звіту, доповіді, наукового реферату, комп’ютерної презентації тощо. Доцільною буде організація обговорення з учнями класу процесу виконання і результатів роботи. Для проведення практикумів можуть бути використані години резервного часу. Оцінка за практикум виставляється у класному журналі в колонці з написом «Практикум» без зазначення дати та враховується в тематичному оцінюванні як поточна оцінка

Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою (лабораторні роботи №№ 3, 4, 5; практична робота № 9) виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічного забезпечення та профілю навчання. Учитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, відповідно профілю навчання, отже пропонувати власну тематику робіт.

Навчання біології в11 класі на профільному рівні здійснюватиметься за підручником «Біологія. 11 клас», рекомендованим для вивчення біології на профільному рівні.

Зазначаємо, що видавництвом «Планета книжок» готується до друку навчальний посібник, що включатиме дві теми, які не увійшли до підручника «Біологія. 10 клас» (профільний рівень): «Організм як біологічна система: структурні елементи і основні процеси» та «Властивості організмів: розмноження та індивідуальний розвиток».

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф міністерства.

Перелік навчально-методичної літератури, яка має відповідний гриф і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, друкується на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

Методичні рекомендації щодо вивчення біології у 7-10 класах містяться у відповідних листах міністерства за 2007-2010 роки.

Blog

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

Содержание