Geum.ru

Плани семінарсько-практичних занять з соціальної психології Структура залікового кредиту дисципліни

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Додаток 8.

Тест «Оцінка глибини конфлікту»// Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. – СПб.: Питер, 2001. – С. 78 – 80.

Інструкція: З метою оцінки конфліктної ситуації і характеру поведінки суб`єкта в умовах конфлікту, вашій увазі пропонується даний тест. У тесті представлені 8 основних позицій, які мають безпосереднє відношення до конфліктної ситуації. Ваше завдання полягає у тому, щоб оцінити виразність кожного фактора за п`ятибальною шкалою. Сильна вираженість факторів лівої сторони тесту оцінюється 1 балом, а правої – 5 балами.


1. Сторони усвідомлюють причину конфлікту
12345
Сторони не усвідомлюють причину конфлікту

2.Причина конфлікту має емоційний характер
12345
Причина конфлікту має матеріальний характер

3.Мета конфліктуючих – спрямованість до соціальної справедливості
12345
Мета тих, хто конфліктує, - одержання привілеїв.

4. Є спільна мета, до якої прагнуть всі
12345
Спільної мети немає

5.Сфери зближення виражені
12345
Сфери зближення не виражені

6.Галузі зближення торкаються емоційних проблем
12345
Галузі зближення торкаються матеріальних (службових) проблем

7.Лідери думок не виділяються
12345
Помічено вплив лідерів думок

8. У процесі спілкування опоненти дотримуються норм поведінки
12345
У процесі спілкування опоненти не дотримуються норм поведінки


Обробка результатів: Після оцінки кожної позиції у тесті слід підрахувати загальну суму балів, яка буде свідчити про глибину конфлікту.

Інтерпретація:

Сума балів 35 – 40 свідчить про те, що конфліктанти зайняли один до одного позицію жорсткої конфронтації.

Сума балів 25 – 34 вказує на коливання у стосунках конфліктантів (м’яка конфронтація).

Рекомендації суб’єктам, які залагоджують конфлікт:

а) якщо ви керівник, то:
  • При сумі балів 35 – 40 ви повинні виступати в ролі обвинувачувача, і для вирішення конфліктної ситуації в основному слід вжити адміністративні заходи;
  • При сумі балів 25 – 34 ви повинні виступати в ролі консультанта, і для вирішення конфліктної ситуації в основному слід вживати психологічні заходи;
  • При сумі балів менше за 24 ви повинні виступати в ролі вихователя, і в цьому випадку для вирішення конфліктної ситуації доцільно використовувати педагогічні заходи.

б) якщо ви є медіатором (посередником), то:
  • При сумі балів 35 – 40 – слід вжити заходи по роз’єднанню конфліктуючих сторін і приступити до переговорів з ними диз’юнктивним способом для зниження напруги у боротьбі між ними;
  • При сумі балів 25 – 34 – можна спробувати на наступній зустрічі у переговорному процесі перевести конфлікт у конструктивну фазу;
  • При сумі балів менше за 24 – можна активізувати зусилля по підготовці конструктивного рішення.



Додаток 9.

Діагностика психологічного клімату в малій виробничій групі (В.В.Шпалінський, Е.Г.Шелест)// Москаленко В.В. Соціальна психологія. – К., 2005. – С. 559 – 561.

Інструкція: Перед вами опитувальник з двома колонками із протилежними за смислом судженнями. Кожне з них – своєрідний параметр психологічного клімату первинного колективу. Між ними – п’ятибальна шкала. Чим ближче до лівого чи правого судження у кожній парі ви зробите позначення, тим більш виражено дану ознаку у вашій групі. Середня відповідь «3» є проміжною і свідчить про наявність обох ознак.

Опитувальник

Ознаки здорового психологічного клімату
Шкала оцінки
Ознаки нездорового психологічного клімату

1.Я рідко бачу на початку робочого дня похмурі і пісні обличчя своїх колег.
5-4-3-2-1
1.Більшість членів колективу приходять на роботу з буденним настроєм, не відчуваючи натхнення та підйому.

2. Більшість з нас радіє, коли з’являється можливість поспілкуватися один з одним.
5-4-3-2-1
2. Члени нашого колективу виявляють байдужість до емоційного спілкування.

3.Доброзичливість і довірливі інтонації переважають в нашому діловому спілкуванні.
5-4-3-2-1
3.Нервозність, явна або прихована дратівливість забарвлює наші ділові стосунки.

4.Успіхи кожного з нас щиро радують всіх інших і майже ні у кого не викликають заздрощів.
5-4-3-2-1
4.Успіх майже кожного з нас може викликати хворобливу реакцію оточуючих.

5.В нашому колективі новачок скоріше за все зустріне доброзичливість і привітність.
5-4-3-2-1
5.В нашому колективі новачок ще довго буде почуватися чужаком.

6.У випадку неприємностей ми не спішимо звинувачувати один одного, а намагаємося спокійно розібратися у причинах.
5-4-3-2-1
6.У випадку неприємностей у нас будуть намагатися звалити провину один на одного або знайдуть винного.

7. Коли поряд з нами наш керівник, ми почуваємося природно і розкуто.
5-4-3-2-1
7.В присутності керівника багато з нас відчувають себе скуто і напружено.

8.У нас прийнято ділитися своїми сімейними радощами і турботами.
5-4-3-2-1
8.Багато хто з нас вважає за краще «своє» носити «в собі».

9. Несподіваний виклик до керівника у більшості з нас не викликає негативних емоцій.
5-4-3-2-1
9. Несподіваний виклик до керівника у багатьох з нас супроводжується негативними емоціями.

10.Той, хто порушує трудову дисципліну, відповідає у нас не тільки перед керівником, але й перед всім колективом.
5-4-3-2-1
10. Той, хто порушує трудову дисципліну, відповідає у нас лише перед керівником.

11. Більшість критичних зауважень ми висловлюємо один одному тактовно, виходячи з найкращих побажань.
5-4-3-2-1
11. У нас критичні зауваження частіше за все носять характер явних або прихованих випадів.

12.Поява керівника викликає у нас приємне пожвавлення.
5-4-3-2-1
12. Поява керівника у більшості з нас особливих радощів не викликає.

13.В нашому колективі гласність – це норма життя.
5-4-3-2-1
13. До справжньої гласності в нашому колективі ще далеко.

Разом балів








Обробка та інтерпретація: Підсумкові результати діагностики психологічного клімату за даною шкалою знаходяться в діапазоні від 65 до 13 балів.

Високій сприятливості психологічного клімату відповідають показники в діапазоні 42 – 65 балів; середній сприятливості – 31 – 41 бал; незначній сприятливості – 20 – 30 балів.

Кількісні показники менш як 20 балів свідчать про несприятливий психологічний клімат.


Додаток 10.

Діагностика соціометричної структури групи / Психологічний клімат колективу/ Упоряд.: О.Марінушкіна, За заг. Ред. С.Максименко, О.Главник. – К.: Главник, 2004. – 96с. – (Психол. Інструментапій) – С.38 -40.

Концептуальний опис методики. Соціометрія (від лат. societas – суспільство і грец. metreo – вимірюю; буквально «соціальне вимірювання») набула популярності у психології після появи у 1934 році роботи американського психолога Дж. Морено «Хто виживе?». За визначенням Дж. Морено, соціометрія має справу із внутрішньою структурою соціальних груп, які можна порівняти із ядерною природою атома чи фізіологічною структурою клітини.

Соціометрична структура групи несе важливу інформацію про характер міжособистісних емоційних стосунків у групі.

Методика соціометричного оцінювання міжособистісних стосунків неформального типу (симпатії чи антипатії) має декілька модифікацій.

Досліджуваним потрібно обрати (назвати прізвища) членів групи за певними критеріями соціометричної анкети. Критерій – це вид діяльності, для спільного виконання якої індивіду потрібно обрати або відхилити одного чи кількох членів групи. За змістом критерії можуть бути формальними та неформальними. За допомогою перших вимірюються стосунки з приводу спільної офіційно визнаної діяльності (праця, навчання). Друга група виявляє емоційно-особистісні взаємини (наприклад, вибір товариша для проведення дозвілля).

Питання складаються за схемою:
  • Позитивний формальний критерій : З ким би ви хотіли спільно працювати? До кого з учнів вашого класу ти звернешся за допомогою у навчанні?
  • Негативний формальний вибір: З ким би ви не хотіли б разом працювати? До кого з учнів вашого класу ти не хотів би звертатися за допомогою?
  • Питання для позитивного вибору в емоційній (неформальній) сфері: Кого б з групи ти запросив би на день народження? З ким із вашого класу ти б пішов у кількаденний похід?
  • Негативний неформальний критерій: Кого б з групи ти не хотів би запрошувати на день народження? З ким би з учнів вашого класу ти не пішов би у похід?

Можливі три основні способи вибору:

а) кількість виборів обмежується 3-5 особами;

б)дозволяється повна свобода вибору (кожен може записати стільки рішень, скільки побажає);

в)досліджуваний ранжирує всіх членів групи залежно від запропонованого критерію.

З точки зору простоти і зручності обробки результатів більш доцільним є перший спосіб. З точки зору надійності й вірогідності отриманих результатів - третій. Крім того, методом ранжування можна зняти побоювання за негативний вибір. Однак, слід враховувати, що варіант із фіксованою кількістю виборів значно легше піддається математичній обробці: можна уникнути складних розрахунків, що особливо важливо для вчителя, який проводить експеримент з практичною метою.

Процедура опитування. Кожному члену групи дають список групи й лист опитування із інструкцією і двома критеріями емоційного змісту, наприклад:
  1. З ким із групи Ви спілкуєтеся або хотіли б спілкуватися у вільний від занять час?
  2. З ким із групи Ви рідше за все спілкуєтеся або менш за все хотіли б спілкуватися у вільний від занять час?

Приклад інструкції, яку зачитують досліджуваним: «Шановний товаришу! З метою поліпшення психологічного клімату і підвищення ефективності навчання просимо Вас взяти участь в опитуванні. Нагадуємо, що якість наших рекомендацій буде цілком залежати від щирості і точності Ваших відповідей.

Перед вами список групи за абеткою. Ліворуч від кожного прізвища стоїть номер, що є шифром відповідного учня Вашої групи. Виберіть зі списку 5 (або 3) осіб у порядку їх переваги (або відкидання) і вкажіть їхні шифри у прямокутниках, розташованих нижче питання. Гарантуємо нерозголошення Ваших відповідей.

    1. З ким із групи Ви спілкуєтеся або хотіли б спілкуватися у вільний від занять час?

1/



2/



3/



4/



5/



    1. З ким із групи Ви рідше за все спілкуєтеся або менш за все хотіли б спілкуватися у вільний від занять час?




1/



2/



3/



4/



5/


Дякуємо Вам за активну участь в опитуванні!»


Обробка результатів:
  • За даними аркушів опитування заповнюється соціометрична матриця за критерієм емоційного тяжіння.
  • Підраховується кількість позитивних («+») виборів для кожного учасника групи. Вона дорівнює кількості «+» виборів у кожному стовпчику матриці.
  • Підраховується кількість позитивних («+») балів для кожного учасника. За перший вибір досліджуваному привласнюється 2 бали, за другий – 1 бал, за всі наступні вибори – 0,5 бала.
  • Підраховується кількість відкидань («-» виборів) для кожного учасника.
  • Підраховується кількість балів за відкидання («-» бали) для кожного учасника ( бали привласнюються аналогічно до балів за позитивні вибори тільки зі знаком «-»).
  • Якщо застосування п`яти перерахованих критеріїв для однозначного визначення статусу виявляється недостатнім, то використовують у якості додаткового порядковий номер учасника у алфавітному списку. Так, наприклад, якщо два або й більше учасників мають однакові значення, то більш високе місце займає учасник, у якого більш низьке місце у списку групи.
  • Будується соціограма. Вона являє собою графічне зображення емоційних зв`язків між учасниками групи. На схемі символічно позначаються учасники групи, вказуються їхні вибори і напрям цих виборів (стрілками).


Приклад соціометричної матриці:


Соціометрія класу (групи) ______сш № ____дата заповнення_________


№ п/п
Той, хто вибирає
Той, кого вибирають

1
2
3
4
5


1

2

3

4

5

Александров

Іванов

Ковальов

Петров

Сидоров

хх


+2

+2

+1

+1

хх

-2

-2

+2

хх

-2

-2


-2

+1

хх

+2

+2

+1


+1

хх

Кількість «+» виборів

Кількість «+» балів

Кількість «-» виборів

Кількість «-» балів

Порядковий номер
3

5

0

0

1
1

1

1

2

2
1

2

3

6

3
2

3

1

2

4
3

4

0

0

5

Статус
1
5
4
3
2


Кількість виборів, отриманих кожним учнем, визначає його "соціометричний статус" (положення в системі міжособистісних взаємин).

Наочне уявлення про соціометричну структуру класу дає соціограма.

Приклад соціограми:



Дівчатка Хлопчики

Односторонній вибір Двосторонній вибір


Кожне коло в соціограмі має своє значення.

I.Внутрішнє коло - це так звана "зона зірок", в яку потрапляють лідери, що набрали максимальну кількість виборів (6 і більше).

II.Друге коло - "зона наближених", в яку входять особи, що набрали виборів у кількості вище середнього показника.

  1. Трете коло - "зона знехтуваних", в яку входять індивіди, що набрали виборів у кількості нижче середнього показника.
  2. Четверте коло - "зона ізольованих", це ті, хто не отримав жодного вибору.

Якщо ж особа отримала тільки негативні вибори (відхилення), то її відносять до категорії "відторгнених".

Соціограма наочно представляє наявність мікрогруп та взаємини між ними (симпатії, контакти).

Індекс соціометричного статусу особистості в групі можна вирахувати за формулою:

С = b / n - 1

де b - кількість одержаних виборів учня;

n - кількість членів групи.

Для кожного з членів групи має значення не стільки число виборів, скільки задоволеність своїм положенням в групі. Коефіцієнт задоволеності визначається формулою:


К3 = n* / n ∙ 100%


де n - кількість виборів, зроблених даним учнем;

n* - кількість взаємних виборів.

Наприклад, якщо учень А в соціометричному дослідженні вибрав 4 однокласники ( n = 4), з яких 2 вибрали і його (n* = 2), то коефіцієнт задоволеності положенням учня А буде дорівнювати


К3 = 2/ 4 ∙ 100% = 50%;


Залежно від коефіцієнта задоволеності положенням в групі, учнів можна віднести до однієї з 4-х груп:

I - учні К3 яких від 75 до 100%

II - школярі з К3 від 50 до 75%

III - учні з К3 від 25 до 50 %

IV - діти, що мають мінімальні показники - від 0 до 25%. Вони або взагалі не мають взаємного вибору, або мають взаємний вибір менше ніж з 1/4 вибраних ними учнів.

Існує і такий соціометричний параметр, як "Індекс групової згуртованості"


C3 = n*/ n ∙ 100 %


де n* - сума взаємних (двосторонніх) виборів;

n - загальне число теоретично можливих виборів в групі (Загальне число теоретично можливих виборів вираховується із кількості опитаних, помноженої на кількість можливих виборів. Наприклад, групі з 30 осіб запропонували відповісти на соціометричні питання, називаючи по три прізвища: 30 ∙ 3 = 90. Припустімо, що сума взаємних виборів дорівнює 45. Тоді 45 / 90 ∙ 100% = 50%.)

В результаті соціометричного дослідження експериментатор отримує інформацію:
  • про персональне положення кожного члена групи в системі міжособистісних взаємин. Наприклад, якщо коефіцієнт задоволеності людини дорівнює 0, а статус (кількість отриманих виборів) дорівнює 3, то ця ситуація свідчить про те, що людина взаємодіє не з тими, з ким їй хотілось би;
  • про загальний стан міжособистісних стосунків в групі. Характеризується він особливим діагностичним показником - рівнем благополуччя взаємин (РБВ). РБВ може бути високим в групі, якщо "зірок" і "наближених" в сумі більше, ніж "знехтуваних", "ізольованих" та "відторгнених" членів групи Середній рівень благополуччя групи фіксується у випадку приблизної рівності ("зірки" + "наближені") = ("знехтувані" + "ізольовані" + "відторгнені"). Низький РБВ відмічається при переважній кількості в групі осіб з низьким статусом, а діагностичним показником вважається "індекс ізоляції" - відсоток людей, позбавлених виборів у групі.