Geum.ru

Методичні рекомендації на тему: „

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


2. Правова експертиза та державна реєстрація
4. Правове регулювання відносин
Подобный материал:



МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ТОМАКІВСЬКЕ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ




Методичні рекомендації на тему:

„Державна реєстрація нормативно-правових актів

як один із засобів реалізації захисту прав громадян”


смт. Томаківка

2009

Державна реєстрація нормативно-правових актів як один із засобів реалізації захисту прав громадян


1. Загальні положення


З метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій Указом Президента України від 3 жовтня 1992 року №493 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” з 1 січня 1993 року запроваджено державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Це також знайшло своє відображення і в рішеннях Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (далі – Положення).

Відповідно до цього Положення державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції, законодавству України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.


2. Правова експертиза та державна реєстрація

нормативно-правових актів


Отже, правова експертиза і державна реєстрація нормативно-правового акта гарантує його відповідність Конституції України, актам чинного законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та новим умовам економічного розвитку.

Державну реєстрацію нормативно-правових актів Указом Президента України №493 покладено на Міністерство юстиції України та його територіальні органи. Так, згідно статті 2 зазначеного Указу державну реєстрацію нормативно-правових актів Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, її управлінь, відділів, інших підрозділів (далі районна державна адміністрація) – здійснює Томаківське районне управління юстиції Дніпропетровської області (далі – районне управління юстиції).

Відповідно до статті 3 Указу Президента України №493 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Таким чином, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, їх управлінь, відділів (далі – суб’єкти нормотворення).

Отже, незареєстровані нормативно-правові акти не проходять правової експертизи і не набувають чинності у порядку, встановленому законодавством. Нечинні нормативно-правові акти не можуть прийматись до виконання та не викликають правових наслідків. Метою проведення державної реєстрації є недопущення застосування незаконних нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Державна реєстрація нормативно-правових актів фактично виконує функції „решета”, що не дозволяє проникнення у систему нормативних актів нечинних, незаконних нормативно-правових актів або окремих його норм та не допускає врегулювання суспільних відносин нечинними актами.

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, розпорядження, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї (далі – Конвенція), міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Якщо нормативно-правовий акт відповідає вимогам законодавства, зокрема про мови, узгоджується із раніше прийнятими актами, викладений згідно з правописом, предмет регулювання нормативного акта (його проекту) стосується прав і свобод, гарантованих Конвенцією та відповідає положенням Конвенції та практиці Європейського Суду з прав людини, орган юстиції готує висновки про відповідність Конвенції та щодо державної реєстрації нормативно-правового акта за встановленою Мін'юстом України формою, заносить його до державного реєстру та робить напис встановленого зразка про дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром.

Таким чином, будь-який громадянин має знати, що державна реєстрація нормативно-правового акта суб’єкта нормотворення повинна підтверджуватись відповідним штампом із написом встановленого зразка про державну реєстрацію на нормативно-правовому акті.

Відсутність на нормативно-правовому акті напису встановленого зразка (відповідного штампу) про дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром засвідчує, що цей акт не набув чинності в установленому законодавством порядку.

Правова експертиза здійснюється стосовно всіх поданих на державну реєстрацію до Міністерства юстиції та обласних і районних управлінь юстиції нормативно-правових актів.

Районним управлінням юстиції щороку у середньому проводиться близько 15 правових експертиз. Всього за період з 1999 року по 22 січня 2009 року районне управління юстиції здійснило правову експертизу більше 160 нормативно-правових актів, з них зареєстровано 152 акта.

За 2008 рік районним управлінням юстиції зареєстровано 12 нормативно-правових актів, із 15 поданих на державну реєстрацію.

Тим часом, за цей період районним управлінням юстиції – відмовлено у державній реєстрації 1 нормативно-правовому акту суб’єкта нормотворення (яке в подальшому було скасовано); повернуто 2 акта для доопрацювання.

Районне управління юстиції переважно приймає рішення щодо відмови у державній реєстрації таких нормативно-правових актів: які видано з порушенням правил правопису та нормопроектувальної техніки, зокрема акти дублювали приписи вже зареєстрованих в районному управлінні юстиції актів (1 акт у 2008 році); видані з перевищенням повноважень, тобто суб’єкт нормотворення не мав правових підстав затверджувати нормативно-правовий акт в цілому або окремі його положення (2 акти у 2007 році).


3. Експертиза відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці
Європейського суду з прав людини


На виконання Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, постанов Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року №784 „Про заходи щодо реалізації Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, від 28 грудня 1992 року №731 „Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та Методичних рекомендацій щодо здійснення експертизи нормативно-правових актів (їх проектів) на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, затверджені урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини 15.08.2006 (із змінами, внесеними 22.01.2007) з 2006 року проекти законів, інших нормативно-правових актів, а також тих, на які поширюється вимога державної реєстрації, підлягають експертизі на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таку експертизу здійснює і районне управління юстиції щодо нормативно-правових актів районної державної адміністрації з метою встановлення їх відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, яка поширюється на всі нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації.

Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини наголошено, що Європейський суд все частіше констатує порушення Україною Європейської конвенції з прав людини. Такі порушення, зокрема, пов'язані з тим, що певні національні нормативні акти суперечать вимогам Конвенції і, таким чином, є джерелом її системного порушення. Запобіжним заходом таких порушень покликана стати ця експертиза.

Експертиза проводитися у два етапи. Перший етап, який називається „перевірка на належність”, полягає у перевірці того, чи предмет регулювання нормативного акта стосується прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією. Якщо питання, які регулюються документом, стосуються зазначених прав і свобод, то акт проходить другий етап процедури, який називається „перевірка на відповідність”. Під час цього етапу фахівці перевіряють, чи відповідає нормативний акт положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини. Висновок щодо відповідності проекту нормативно–правового акту Конвенції включається до Висновку районного управління юстиції за результатами здійснення правової експертизи.

Перевірка на належність здійснюється шляхом встановлення того, чи належать питання, які регулюються нормативним актом (його проектом), до переліку, визначеного в Тематичному покажчику за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї (далі — Тематичний покажчик), який зазначений в додатку до Методичних рекомендацій щодо здійснення експертизи нормативно-правових актів (їх проектів) на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, затверджені урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини 15.08.2006 (із змінами, внесеними 22.01.2007).

Перевірку на належність здійснюють:

- суб’єкт нормотворення — перед поданням проекту нормативного акта на правову експертизу до Міністерства юстиції та його територіальних органів або перед поданням нормативного акта на державну реєстрацію;

- структурні підрозділи міністерства юстиції та територіальні органи юстиції під час здійснення правової експертизи проекту нормативного акта або під час державної реєстрації нормативного акта (контрольна перевірка на належність).

У разі, якщо суб’єкт нормотворення встановлює, що предмет регулювання нормативного акта стосується прав і свобод, гарантованих Конвенцією, він передає акт на державну реєстрацію із таким застереженням у супровідному листі: „(вид та назва акта) стосується питань N.., визначених у Тематичному покажчику за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод”.

Перевірка на відповідність здійснюється шляхом встановлення того, чи містить нормативний акт (його проект), предмет регулювання якого стосується прав і свобод, гарантованих Конвенцією, положення, що можуть призвести до порушення Конвенції.

Перевірку на відповідність здійснюють:

- Національне бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини Міністерства юстиції;

- територіальні органи Міністерства юстиції.

Висновки, передбачені підпунктом „д” пункту 9 Положення, щодо нормативно-правових актів районної державної адміністрації готує районне управління юстиції протягом 10 робочих днів з моменту отримання нормативно-правового акта, направленого на експертизу.

За результатами здійснення правової експертизи, щодо відповідності проекту акта положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, районним управлінням юстиції готуються наступні висновки щодо відповідності проекту акта положенням Конвенції:

1) проект нормативно-правового акта відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини;

2) проект нормативно-правового акта не відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини;

3) проект нормативно-правового акта за предметом правового регулювання не стосується Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.


4. Правове регулювання відносин


Проте забезпечення прав і свобод громадян не обмежується проведенням державної реєстрації поданих до органів юстиції нормативно-правових актів та здійсненням перевірок органів нормотворення щодо дотримання ними законодавства про державну реєстрацію. Адже нормотворчий процес у правовій державі не припиняється з моменту затвердження, державної реєстрації та набуття чинності нормативно-правовим актом, а ще й передбачає відстеження тих наслідків, які прийнятий нормативно-правовий акт матиме у процесі застосування, тобто правого регулювання тих чи інших суспільних відносин. Це знайшло своє відображення і у нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України. Так, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 „Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” (із змінами) запроваджений систематичний перегляд суб’єктами нормотворення виданих нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність із Конституцією України та актами чинного законодавства, усунення множинності, скасування застарілих і таких, що не відповідають новим умовам економічного розвитку. Зокрема, у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов’язаний у місячний термін унести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність. Зміни і доповнення до нормативно-правового акта підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому Положенням.

Крім того, реєструючий орган наділений повноваженнями скасовувати власне рішення про державну реєстрацію певного нормативно-правового акта, якщо суб’єкт нормотворення не вживає заходів щодо приведення власних нормативно-правових актів у відповідність із чинним законодавством.

Водночас, з метою своєчасного дотримання нормативно-правовими актами прав, свобод та законних інтересів громадян районне управління юстиції за власним рішенням систематично переглядає зареєстровані ним нормативно-правові акти. За наслідками такого перегляду районне управління юстиції пропонує суб’єкту нормотворення вжити заходів щодо приведення власних нормативно-правових актів у відповідність із чинним законодавством шляхом унесення змін або визнання його таким, що втратив чинність. У разі не приведення суб’єктом нормотворення власного нормативно-правового акта у відповідність із чинним законодавством, районним управлінням юстиції можуть вживатись заходи стосовно скасування рішення про державну реєстрацію певного нормативно-правового акта.

Так, за 2008 рік районне управління юстиції направило до районної державної адміністрації близько 9 листів щодо приведення у відповідність із законодавством 9 нормативно-правових актів, що нею видані. На сьогодні відповідна робота проведена стосовно всіх 9 нормативно-правових актів (тобто акти скасовані або визнані такими, що втратили чинність).

Районним управлінням юстиції протягом 2008 року переглянуто 2648 нормативно-правових актів, з них 120 занесених до державного реєстру, з яких до 11 внесено зміни та доповнення й 11 визнані такими, що втратили чинність.

Внаслідок не приведення зареєстрованих нормативно-правових актів у відповідність із чинним законодавством суб’єктами нормотворення, районним управлінням юстиції протягом 1999 – 2008 років було скасовано рішення про державну реєстрацію близько 27 нормативно-правових актів.

Крім того, з метою забезпечення законності нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та захисту прав, свобод та законних інтересів громадян Міністерство юстиції України та його територіальні органи аналізують звернення юридичних та фізичних осіб щодо застосування центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незареєстрованих, тобто нечинних нормативно-правових актів. За наслідками розгляду цих звернень органи юстиції виявляють незареєстровані нормативно-правові акти та направляють листи до суб’єктів нормотворення з вимогою скасувати та відкликати з місць застосування нечинні нормативно-правові акти, а також листи, що прийняті з порушенням законодавства про державну реєстрацію.

Отже, на сьогодні одним із найбільш суттєвих порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів є спрямування до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади незареєстрованих нормативно-правових актів, тобто нечинних. Крім того, залишається недостатньою якість нормативно-правових актів, які приймаються суб’єктами нормотворення та подаються на державну реєстрацію, а також невиконання суб’єктами нормотворення законних вимог органів юстиції щодо усунення порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Таким чином, державна реєстрація нормативно-правових актів, що здійснюється органами юстиції відповідно до Указу Президента України №493, є дієвим способом захисту прав і свобод громадян та юридичних осіб, забезпечення законності нормативно-правових актів на всій території України, відповідності їх Конституції України.


Методичні рекомендації підготовлені

Томаківським районним управлінням юстиції

Дніпропетровської області