Нагляд за професією аудитора в україні – чи не час переймати досвід?
| Вид материала | Документы |
- Кабінету Міністрів України №903 від 11. 07. 2007 «Про авторський та технічний нагляд, 13.62kb.
- Досвід запровадження еколого-морального виховання у школах міста Передумови, 75.62kb.
- Маркетингові організації виробників сільськогосподарської продукції. Досвід країн єс,, 1208.52kb.
- Нагляд у сфері державного управління, 147.29kb.
- Кабінет міністрів україни постанов авід 22 червня 1999, 249.13kb.
- Перелік тем дипломних робіт магістрів за магістерською програмою «Банківський нагляд», 201.13kb.
- Перелік тем дипломних робіт магістрів за напрямом підготовки «Банківський нагляд», 164.48kb.
- Планирование внешнего аудита 8 4 Аудиторский риск, 382.35kb.
- Досвід акцій зі стимулювання продажу товарів в україні, 67.29kb.
- Регулювання банківської діяльності та нагляд, 1226.74kb.
НАГЛЯД ЗА ПРОФЕСІЄЮ АУДИТОРА В УКРАЇНІ – ЧИ НЕ ЧАС ПЕРЕЙМАТИ ДОСВІД?
В той час, коли всі країни Європейського Союзу та всього світу працюють над посиленням нагляду за професією аудитора шляхом удосконалення діючих систем зовнішнього контролю, підвищенню довіри до професії аудитора, визнання аудиторів країни в усьому світі, Україна лише починає будувати свій незалежний зовнішній нагляд за професією. Аудит не може існувати без якісної незалежної системи зовнішнього нагляду за професією, саме тому у світі відсутня довіра до незалежних аудиторів України.
Діючий Уряд України в своїй політичній програмі декларує найскорішу інтеграцію країни до єдиної Європи. Саме тому, аудиторській спільноті України дуже важливо вивчити досвід країн Європейського Союзу у побудові системи незалежного нагляду за професією аудитора та якістю аудиторських послуг. Такий зовнішній нагляд повинен відповідати вимогам законодавчих актів Європейського Союзу та, насамперед, повинен бути незалежним.
В світі відомо декілька моделей побудови системи нагляду за професією аудитора, а саме:
1. Нагляд здійснює приватна суспільна організація за дорученням держави. Прикладом є Комітет з нагляду за звітністю публічних компаній (PCAOB), який був створений у США у відповідності із Законом Сарбанеса-Окслі від 2002 року. Така ж система запроваджена і у Великобританії.
2. Нагляд здійснює державний орган, який є елементом фінансової інституції, та контролює роботу біржових структур. Така система запроваджена в Австралії, Голландії, Італії.
3. Змішана модель, яка застосована в Німеччині. Така модель передбачає, що існуюча суспільна організація аудиторів, Аудиторська палата, і надалі здійснює нагляд за професією, однак Аудиторську палату контролює незалежний державний орган – АПАК.
Досвід Німеччини може стати одним із прикладів для України.
Федеративна республіка Німеччина для України є найбільшим іноземним інвестором та другим за обсягами торговельним партнером. Німеччину можна назвати адвокатом України в просуванні до Європейських та Світових структур.
Нагляд за професією аудитора в Німеччині здійснюється з 2005 року спеціальним незалежним державним органом контролю – Комісією по нагляду за професією аудитора (АПАК).
19.03.08 р. з Керівником Секретаріату АПАК, Тімом Фолькманном, у м. Берлін зустрілась Олена Макєєва – радник Голови Комісії АПУ з зовнішніх зв'язків та інформаційного забезпечення аудиту.
Передумовою створення Комісії по нагляду за професією аудитора стала світова криза, гучні скандали найвідоміших компаній, і як результат - недовіра світової спільноти до аудиторів.
Досвід Німеччини з нагляду над професією до 2005 року свідчить про те, що контроль над професією аудитора здійснювався за принципом peer review, коли аудитори перевіряли аудиторів, тобто для перевірки аудиторських компаній залучали інших аудиторів, які були членами Аудиторської палати Німеччини (WPK). Ці фахівці обиралися простою більшістю на засіданні Ради WPK без спеціальних процедур. Звичайно, в такому разі сумніви викликали твердження про незалежність подібної перевірки. До того ж, структура такої організації контролю суперечила останнім вимогам ЄС, зокрема Директиві 2006/43/ЄС. Задля дотримання міжнародних норм щодо аудиту, зокрема, цієї Директиви, та з метою уникнення залежності аудиторів при здійсненні контролю було створено АПАК, як альтернативу PCAOB.
АПАК було створено на базі відповідного закону, який набрав чинності наприкінці 2004 року, а сама АПАК розпочала свою роботу 1 січня 2005 року. Таким чином, обов’язки по контролю над професією аудитора було поділено між WPK та АПАК. При цьому WPK і надалі контролює діяльність аудиторів, у той час як АПАК здійснює контроль над WPK та має пріоритети при прийнятті рішень. Зокрема, АПАК може відхилити те чи інше рішення WPK або самостійно ухвалити рішення. Таким чином, на АПАК покладено обов’язок приймати остаточне рішення та нести відповідальність.
Види контролю по нагляду за професією аудитора в Німеччині:
- Контроль за здійсненням професії аудитора;
- Контроль якості аудиторських послуг.
Контроль за здійсненням професії
застосовують у випадках, коли наявна підозра у тому, що аудитор припустився помилки, або є скарга клієнта чи повідомлення у пресі тощо, тобто існує конкретне обвинувачення, і це стає відомим АПАК або WPK. По результатах проведеної перевірки WPK може вживати такі заходи:
1. Виносити догану;
2. Призначати штрафи (максимальний розмір – до 50.000 євро);
3. Передавати справу до суду.
Якщо порушення значне, то WPK звертається до Генеральної прокуратури, яка подає відповідний позов до дисциплінарного суду. Максимальний розмір дисциплінарної відповідальності складає 500.000 євро, цю суму стягують з фізичної особи – аудитора та така відповідальність не може бути застрахована. Крім того, суд може заборонити або займатися аудиторською діяльністю в цілому, або заборонити здійснювати окремі види діяльності (як на певний строк, так і назавжди). WPK надає повну підтримку Генеральній прокуратурі під час розслідування справи.
Контроль якості аудиторських послуг нараховує дві складові:
1. Контроль організації аудиторської компанії;
2. Контроль виконання замовлення.
Контроль організації аудиторської компанії передбачає те, що аудиторська компанія не припускається помилок, якщо у ній наявна певна структура, що відповідає встановленим вимогам, наприклад:
- аудитори та співробітники володіють необхідною кваліфікацією;
- компанія регулярно проводить курси з підвищення кваліфікації в певній кількості годин (при цьому слід зважати на те, що аудитор, який проходить курси з податкового консультування, наприклад, і не відвідує курси з власне аудиту, може не вважається таким, що має право проводити аудит);
- рівень незалежності аудитора від замовника під час прийняття замовлення;
- організація внутрішнього контролю в аудиторській компанії.
Контроль виконання замовлення
передбачає контроль конкретної аудиторської перевірки, здійсненої аудиторською компанією. Звичайно, здійснюється вибіркова перевірка, оскільки її здійснюють фахівці - аудитор, які знають, де можна припуститися помилок у тому чи тому випадку та акцентують увагу саме на таких помилках.
Результатом такої перевірки не обов’язково мають бути санкції – аудиторській компанії можуть просто вказати на виявлені помилки. У разі повторного виявлення можуть вживатися певні санкції.
Після проходження контролю видається сертифікат, без наявності якого аудиторська компанія не має права проводити законодавчо передбачені обов’язкові аудиторські перевірки – вона може здійснювати винятково добровільний аудит, податкове консультування тощо.
Німецьким Законом про аудиторську діяльність передбачена максимальна професійна відповідальність аудиторів перед третіми особами, яка підлягає обов’язковому страхуванню, в таких розмірах: 1 мільйон євро - для аудиту підприємств, що не є учасниками ринку капіталу, та 4 мільйони євро - для аудиту підприємств, що є учасниками ринку капіталу.
В особистих повноваженнях WPK (кількість штатних співробітників – 120) залишився дисциплінарний контроль, реєстрація аудиторів та проведення іспитів, ведення реєстру аудиторів.
Останні зміни у системі нагляду за професією аудитора в Німеччині
У вересні 2007 року чинності набули нові законодавчі положення, відтак була запроваджена нова структура контролю – так звана інспекція (англ. inspection). Цей контроль застосовують лише стосовно тих аудиторських компаній, які підтверджують фінансову звітність підприємств, що працюють на ринку капіталу. У будь-яких інших випадках контроль за професією та якістю послуг з боку WPK та АПАК здійснюється виключно у тому разі, коли наявний привід для проведення такого контролю (скарга клієнта, повідомлення у пресі, банкрутство компанії тощо).
Інспекцію проводять так звані інспектори, які є співробітниками WPK – сертифікованими аудиторами, однак не представляють інтереси жодної аудиторської компанії. До того ж, усі члени WPK є аудиторами та не є співробітниками будь-яких аудиторських компаній. Якщо інспектор працював перед своїм призначенням у якійсь аудиторській компанії, то він протягом 5 років не має права брати участь у інспекції, яка проводиться у цій компанії. Інспекції проводяться не лише через чітко встановлені проміжки часу, а й за ініціативи АПАК. Вони є платними. Для аудиторських компаній, які мають більше 25 клієнтів – учасників ринку капіталу – передбачені щорічні інспекції, для решти компаній – кожні 3 роки. Водночас АПАК може прийняти рішення про позачергову перевірку. Представники АПАК супроводжують усю інспекцію, яку проводить команда із 4-5 осіб. Окрім перевірки здійснення професійної діяльності та контролю якості особлива увага приділяється культурі внутрішніх стандартів кожного підприємства (виконання окремих доручень керівництва, філософія компанії тощо).
Пан Тім Фолькманн працює у Європейській групі органів нагляду за аудиторами – European Group of Auditors' Oversight Bodies, яка була створена Європейською комісією у грудні 2005 року. Мета Групи – організація співробітництва між системами публічного нагляду та аудиторськими компаніями в Європейському союзі. Членами групи є представники відповідних наглядових органів країн-членів ЄС. Крім того, Група здійснюватиме допомогу при імплементації Міжнародних стандартів аудиту. Нещодавно Група провела аналіз систем публічного нагляду в 60 країнах світу, за винятком країн – членів ЄС. По результатах аналізу ці країни були поділені на 4 категорії. До першої потрапили такі країни, як США, Австралія, Японія, Швейцарія, де така система нагляду є високорозвиненою. Україна потрапила до 3 категорії, тобто до числа тих країн, де існують передумови для побудови системи зовнішнього нагляду за професією аудитора.
Підсумовуючі результати моїх власних спостережень, я дійшла висновку щодо побудови системи нагляду за професією аудитора в Україні.
1. Обов’язковому контролю здійснення професії аудитора повинні підлягати лише ті аудиторські компанії, що підтверджують фінансову звітність учасників ринку капіталу. Контроль за професією аудитора для решти аудиторських компаній повинен здійснюватися лише за умови наявності конкретного обвинувачення (скарги клієнта, повідомлення у пресі, банкрутства, тощо).
2. Регулярному контролю якості аудиторських послуг повинні підлягати всі аудиторські компанії. Такий вид контролю повинен попереджувати появу помилок в роботі аудиторських компаній, мати на меті покращення якості послуг та роботи аудиторської компанії. Результатом такого контролю якості аудиторських послуг мають бути рекомендації щодо покращення системи внутрішнього контролю аудиторської компанії.
3. Вищезазначені види контролю системи нагляду за професією аудитора має здійснювати незалежний орган.