Dobroho ranku. Ya radii buti zu vami siohodni. [Good morning. I am pleased to be with you today

Вид материала

Содержание

Виступ генерального секретаря оон в інституті міжнародних відносин

Подобный материал:

The Original (English)

Unofficial translation (Ukrainian)

THE UN SECRETARY - GENERAL

ADDRESS AT INSTITUTE FOR INTERNATIONAL AFFAIRS

Kiev, 21 April 2011

Honourable Leonid Hubersky, Rector of Taras Shevchenko National University of Kyiv,

Honourable Valeriy Kopiyka, Director the Institute of International Relations of Taras Shevchenko National University of Kyiv,

Excellencies,

Distinguished guests,

Dear students, professors,

Ladies and Gentlemen,

Dobroho ranku. Ya radii buti zu vami siohodni. [Good morning. I am pleased to be with you today.]

Thank you for this very warm welcome. I am very honoured and pleased and overwhelmed by this strong support for the United Nations, for me, for my delegation, and I am very grateful for this warm welcome.

It is a great pleasure to be in this beautiful city, full of history, culture, civilization and historical legacies.

And it is a great honour to be bestowed this doctorate degree. Dr. Hubersky, dear students, I accept this honour, not for me, but I regard this as a recognition of the United Nations and your strong support for the United Naions, and therefore I humbly accept this honorary degree in the name of the United Nations.

Ladies and gentlemen,

Dear students,

Many months ago, President Yanukovych informed me that Ukraine would be hosting an event to mark the 25th anniversary of the Chernobyl tragedy.

Of course, immediately I marked it in my calendar that I would attend this very important meeting. I knew how important this observance would be, not only for Ukraine, but for the entire world.

For 25 years, Chernobyl has been synonymous with the nuclear threat. “No more Chernobyl,” people said the world over.

Now we have the disaster in Japan. Suddenly, “no more Chernobyl” has taken on a new and much bigger and larger meaning.

Nuclear safety. Nuclear security. Disaster risk reduction. These must be our watchwords going forward.

Yesterday, with President Yanukovych, I visited Chernobyl. The reactor, encased in concrete. The town itself, with its empty houses. The evidence, all around, of lives left behind. An entire world, abandoned and lost to those who loved it.

I was so sad and I was so moved. It was an extremely moving visit to Chernobyl.

Seeing the emptiness, seeing all these tragedies that happened 25 years ago which have been affecting more than 6 million people…. However, I saw such heroism, heroism of those brave men and women, firefighters, who really wanted to put out these fires, “liquidators” who fought the fires and sacrificed so much of themselves to save their lives.

The images of my visit to Chernobyl will stay long with me. They have taken their place alongside others: the desolation of Semipalatinsk in Kazakhstan, the former nuclear test site that I visited one year ago; the courage and perseverance of Hibakusha, the survivors of nuclear bombs in Hiroshima and Nagasaki in Japan who I met last summer.

All of these are very important and moving visits that I have made during these two years. They are all connected, these places. They are why I have come to Ukraine.

One was a nuclear bomb. The other was nuclear safety. This time, we have to think very seriously about a global debate on the future of nuclear energy.

At Tuesday’s Kiev Summit on the Safe and Innovative Use of Nuclear Energy, the world leaders agreed on a fundamental principle: nuclear safety is our common goal, our common responsibility.

Because nuclear accidents respect no borders, we owe it to our citizens to practice the highest standards of preparedness and response.

To launch the discussion, I offered a five-point proposal, global strategy, to improve nuclear safety.

It calls for a top-to-bottom review of current nuclear safety standards, both at the national and international levels.

It aims to strengthen the work of the International Atomic Energy Agency, IAEA, and focus more on the new nexus between natural disasters and nuclear safety.

And it highlights the need for a new cost-benefit analysis of nuclear energy.

And lastly, we have to think very seriously about the nuclear energy, nuclear safety and nuclear security, what would happen if the materials and technologies unfortunately are in the hands of terrorists.

At the summit, leaders showed a collective determination to advance on all these fronts. For Chernobyl, in particular, they pledged an additional 550 million euros to complete the new reactor shield and build safer storage for nuclear waste. I was pleased by the work of this Command Control Centre. It was a very ambitious, very creative plan to shield this damaged reactor for the coming 100 years.

Ukraine has been a leader on nuclear issues.

It earned the world’s admiration when it voluntarily gave up its nuclear arsenal. Early on, Ukrainians recognized a basic truth: if we want to be certain that nuclear weapons will never be used, we must get rid of them.

Let us keep up the momentum. Perhaps one day, instead of commemorating disasters, we can look forward to a different kind of ceremony, for example, one at which we mark the entry into force of the Comprehensive Nuclear Test-Ban Treaty, known as CTBT, or even the successful adoption of a Nuclear Weapons Convention.

Dear students,

Ladies and gentlemen,

Let me say a few words about another global issue, also involving Ukraine.

Late last year, the incumbent president of Côte d’Ivoire, Mr. [Laurent] Gbagbo, was defeated in fair elections, then refused to step down. This was total disrespect for the fundamental principle, democracy.

He defied repeated calls from the international community, the African Union, the United Nations, and ECOWAS, the Economic Community of West African States.

He even exploited ethnic tensions to retain his power, imported mercenaries and used heavy weapons on civilians.

One million people have been displaced, a thriving economy has stopped, [at a] standstill.

Throughout, the international community stood firm on principle: that in a democracy, people have the right to choose their leaders. Leaders must respect the choice of leader. The power comes from the people.

If you follow the news, you know how this story turns out. But you may not know how Ukraine figures prominently in this process.

Across the world, wherever UN peacekeepers serve, Ukraine is there: Kosovo, Sudan, Liberia, Timor-Leste, and, most importantly, Côte d’Ivoire.

When the situation in Côte d’Ivoire descended into crisis, Ukraine was there, too. The forces loyal to the former president, Laurent Gbagbo, began using weapons to fire on civilians, killing their own people, as well as the headquarters of the United Nations. They attacked the United Nations peacekeeping patrols.

That was when Ukraine sent three combat helicopters, transferred from our mission in Liberia. I discussed this matter very seriously with President Yanukovych and against all political difficulties, he made the very courageous decision to transfer these helicopters so that we could prevent civilians from being killed.

Earlier this month, we sent them into action. They helped neutralize the heavy weaponry which was being used by Gbagbo to kill the civilian population and to attack UN peacekeepers.

And last week, the former president was finally ousted. He was arrested. A duly elected new president has taken his office, determined to bring peace, rule of law, public trust and justice and rebuild his country.

The difference between success and failure. That is the measure of Ukraine’s contributions to the United Nations and to the world.

And I am deeply grateful as the Secretary-General of the United Nations for such courageous and decisive support for the cause of peace and stability and human rights the Ukrainian people have shown the world. Thank you very much again.

Ladies and gentlemen,

Twenty years ago, the Soviet Union dissolved. Ukraine gained its independence amid some of the most dramatic events of the modern era.

Today, once again, change is sweeping the world.

Once again, Ukraine has a role to play.

Last month, I visited Egypt and Tunisia.

“Welcome to a new Egypt,” I was told in Cairo. In Tunis, it was, “Welcome to a free Tunisia.”

Everywhere, men and women, young and old, particularly young people, they were speaking a new language of democracy, openness and human rights. They were full of excitement and pride on what they have achieved towards a genuine democracy and greater freedom and participatory democracy.

These revolutions represent one of the greatest opportunities to advance democracy and human rights in a generation.

Properly handled, they can become a model for similar transformations across the Arab world and beyond.

People have risen up in Libya, after decades of repression. The international community has acted with speed and resolve to deliver relief and protect civilians.

There and elsewhere, it is essential for leaders to engage in inclusive dialogue on change, to respect their freedoms of expression and assembly, to hear the voice of their people.

Success cannot be assumed. It requires the strong backing of the entire international community, including Ukraine.

That is what as Secretary-General I have been doing. I have been traveling, meeting, calling leaders, convening meetings, and discussing how the United Nations can strengthen our assistance, humanitarian assistance, how we can help politically and how we can protect their human rights, how we can provide a better sense of hope for their future.

Ukraine has much to offer these emerging democracies.

You know the difficulties of transforming political and economic systems, of building democracy, retooling state-owned industries, dismantling a police state.

You have made such a dramatic economic transformation ten years ago, from a centrally-controlled system to a free-market system.

You know the mistakes, the setbacks that disappoint expectations and cause people to doubt democracy and lose faith in the rule of law.

Your experiences provide important lessons for neighbours near and far.

I hope you will join the United Nations and others in helping this new generation of revolutionaries to realize their dreams. They have realized their dreams provisionally, just the first steps of their dreams. They have to realize their dreams in a more sustainable way so that they can live in justice and democracy, to enjoy new opportunities for growth and prosperity.

As for Ukraine itself, you also face continuing challenges.

I am encouraged to note that the UN Democracy Fund is helping to build up the capacity of civil society to take part in local governance.

The UN Office on Drugs and Crime [UNODC] is helping to fight drug abuse and drug trafficking, as well as the HIV/AIDS epidemic.

You are fighting corruption, a serious problem that diverts resources, undermines trust in institutions and scares away investors, foreign and domestic alike.

And you are making institutional changes that advance transparency and accountability.

And after two decades, you are eager to exit what seems like a perpetual state of transition.

Seen from the outside, however, your progress has been great. It’s very interesting, what you have achieved in the last 20 years. You have only to continue along this path of wide-ranging reform. Embrace international standards of good governance. Be confident that economic reform will generate growth, despite the global downturn.

As elsewhere, regional cooperation is key. Dialogue and engagement costs little but can bring large returns.

What happens in Ukraine matters worldwide.

The United Nations counts on your support. In fighting climate change or a future Chernobyl, renewable energy is the way of the future.

In the fight against global poverty, Ukraine has become a contributor to the United Nations Development Programme [UNDP], the World Food Programme [WFP] and the Central Emergency Response Fund [CERF], which enables us to get aid quickly where it is needed most.

Ukraine contributes to peace and security across the world. Closer to home, Ukraine is a bridge, a regional player able to talk to big and small countries alike, east and west, north and south.

Never underestimate the unifying powers of a “bridge.”

Dear students,

Ladies and gentlemen,

This summer, Ukraine will celebrate the 20th anniversary of independence.

You took your place in a world where the connections among nations have become more important than differences, a world where collective action produces collective solutions.

This modern era requires, and rewards, progress on the universal values of the United Nations Charter: justice; equal rights of women and men, and human dignity for all.

Now I’d like to say a few words since I’m speaking with young students who are soon going to be the leaders of your country and this world.

Your senior leaders have made a great transformation, and this transformation and prosperity of your country’s future now largely depends on you. I belong to the older generation. I’m one of the leaders of this current generation.

Soon, you have to be prepared to take this torch, not only to care about the future of your country, Ukraine, [but] to care about the whole world’s population, humanity. There are so many challenges which you have to deal with.

I will do my best to do as much as I can, addressing climate change, sustainable development…. nuclear safety, nuclear disarmament, and reduce all the conflicts, bring about peace and security, promote gender empowerment.

But there are clearly limitations. And soon, you will be the leader of tomorrow.

Be prepared about how you can contribute as the world leaders and global citizens of tomorrow. Try to have a bigger vision, broader vision, beyond the boundaries of Ukraine.

You are all global citizens of Ukraine. You are citizens of this global community, where each and every one of you have to work together, try to resolve all of these issues which have been interconnected.

Try to have broader, comprehensive views, try to develop your capacity…. you are a proud Ukrainian citizen, but be a proud global citizen.

That is the way which we can work together to make this a more harmonious, more peaceful, and more dignified world for all.

And I thank you very much for this opportunity.

Looking ahead to this august celebration, let me congratulate Ukraine on all that it has accomplished and all that it is doing, in common cause with the international community, to create a better future for all.

Thank you very much.

ВИСТУП ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРЯ ООН В ІНСТИТУТІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Київ, 21 квітня 2011 року

[НЕОФІЦІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД]

Високоповажний пане Губерський, ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Високоповажний пане Копійка, директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Ваші Високоповажності,

Шановні гості,

Шановні студенти, викладачі,

Пані та панове,

Доброго ранку! Я радий бути з вами сьогодні.

Дякую вам за цей теплий прийом. Для мене це велика честь, я вражений цією підтримкою, яку ви надаєте Організації Об'єднаних Націй, мені, моїй делегації. Я дуже вдячний за цей теплий прийом.

Надзвичайно приємно бути у цьому прекрасному місті, повному історії, культури, цивілізації та історичної спадщини.

Це велика честь бути нагородженим цим докторським званням. Докторе Губерський, дорогі студенти, я приймаю цю нагороду як визнання Організації Об'єднаних Націй і вашої рішучої підтримки Організації Об'єднаних Націй. Я з вдячністю приймаю це почесне звання в ім’я ООН.

Пані та панове,

Шановні студенти,

Багато місяців тому президент Янукович повідомив мені, що Україна буде проводити заходи з нагоди 25-ї річниці трагедії на Чорнобильській АЕС.

Звичайно, я відразу підтвердив свою участь у цьому дуже важливому заході. Це важливо, не лише для України, але і для всього світу.

Останні 25 років Чорнобиль асоціюється з ядерною загрозою. «Ні новому Чорнобилю», говорять у всьому світі.

Тепер ми стали свідками катастрофи у Японії. Раптово, застереження «ні новому Чорнобилю» набуло нового, значно більшого значення.

Ядерна безпека. Фізична безпека ядерної галузі. Зниження ризику виникнення катастроф. Ці твердження повинні стати нашим девізом у майбутньому.

Вчора я відвідав Чорнобиль разом з президентом України Віктором Януковичем. Забетонований реактор. Місто з порожніми будинками. Усе показує, що життя залишилося позаду. Цілий покинутий і втрачений світ для тих, хто його любив.

Мені було сумно і я був дуже зворушений. Візит до Чорнобиля залишив особливий відбиток. .

Дивлячись на порожнечу, усвідомлюючи трагедію, що сталася 25 років тому, яка вразила більше 6-ти мільйонів чоловік .... Однак там, я побачив героїзм тих відважних чоловіків і жінок, які намагалися погасити огонь. Я віддаю данину пожежникам, ліквідаторам, які боролися з вогнем, жертвували собою…

Враження від мого візиту на Чорнобильську станцію будуть довго залишатися зі мною. Вони займуть місце поряд з іншими: спустошення Семипалатинську в Казахстані - колишнього ядерного полігону, який я відвідав рік тому; мужність і стійкість людей, які пережили атомні бомбардування в Хіросімі і Нагасакі в Японії, з якими я спілкувався минулого літа . Ці візити, що я здійснив протягом останніх двох років, пов’язані. Саме тому, я приїхав в Україну.

Один пов’язаний з атомною бомбою. Інші два з ядерною безпекою. Цього разу, ми маємо дуже добре задуматись над майбутнім ядерної безпеки.

У вівторок на Київському саміті про безпечне та інноваційне використання ядерної енергії, світові лідери домовилися про основоположний принцип: ядерна безпека наша спільна мета, наша спільна відповідальність.

Оскільки ядерні аварії не визнають кордонів, заради наших громадян ми повинні дотримуватися найвищих стандартів готовності і реагування.

Під час дискусії я запропонував пропозицію з п’яти пунктів – глобальну стратегію, направлену на покращення ядерної безпеки.

Стратегія закликає докорінно переглянути існуючі стандарти ядерної безпеки, як на національному так і на міжнародному рівнях.

Вона має на меті зміцнення роботи Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) і приділення більшої уваги на зв’язок між стихійними лихами і ядерною безпекою.

Окрім цього, стратегія наголошує на потребі нового аналізу затрат і переваг ядерної енергії.

І нарешті, нам потрібно добре задуматись над питанням ядерної енергії, ядерної безпеки і фізичної безпеки ядерної галузі. Що буде якщо матеріали і технології попадуть до рук терористів.

На саміті лідери країн показали спільний намір рухатися вперед по усіх вищеперелічених напрямках. Зокрема, вони пообіцяли додаткові 550 млн. євро для завершення нового щита реактора і побудови безпечного сховища для ядерних відходів. Я задоволений роботою Командно-контрольного центру. Це був дуже амбітний план - захистити пошкоджений реактор на найближчі 100 років.

Україна – країна-лідер з ядерних питань.

В момент коли Україна добровільно відмовилась від свого ядерного арсеналу, вона здобула підтримку і захоплення в усьому світі. Українці визнали просту істину: якщо ми хочемо бути впевнені, що ядерна зброя ніколи не буде використовуватися, ми повинні її позбутися.

Давайте підтримувати імпульс. Хотілося б, щоб в один прекрасний день, замість відзначення роковин трагедії, ми мали привід для святкування, наприклад, відзначення набуття чинності Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, відомий як ДВЗЯВ, або навіть успішне прийняття конвенції з ядерної зброї.

Шановні студенти,

Пані та панове,

Дозвольте мені сказати декілька слів про іншу глобальну проблему, у вирішенні якої Україна також бере активну участь.

У кінці минулого року, чинний президент Кот-д'Івуару, пан [Лоран] Гбагбо, зазнав поразки у справедливих виборах і відмовився піти у відставку. Це був яскравий вияв неповаги до фундаментальному принципу демократії.

Він кинув виклик неодноразовим закликам з боку міжнародного співтовариства, Африканського союзу, Організації Об'єднаних Націй та ЕКОВАС - Економічного співтовариства західноафриканських держав.

Він використав етнічну напругу, щоб зберегти свою владу, найняв закордонних найманців, використовував важку зброю проти цивільних осіб.

Один мільйон людей стали вимушеними переселенцями, процвітаюча економіка зупинилася повністю.

Міжнародне співтовариство твердо стояло за принципом: що в демократичному суспільстві люди мають право обирати своїх керівників. Лідери повинні поважати вибір лідера. Влада іде від народу.

Якщо ви стежите за новинами, ви знаєте про початок цієї історії. Але ви можете не знати, про чільне місце України у цьому процесі.

У всьому світі, скрізь, де служать миротворці ООН присутня Україна: Косово, Судан, Ліберія, Тимор-Леште, і найважливіше - Кот-д'Івуар.

Коли ситуація у Кот-д'Івуарі переросла у кризову, українці у складі миротворчої місії ООН уже були там. Сили, лояльні до екс-президента Лорана Гбагбо, почали використовувати зброю проти власних громадян і миротворчих сил Організації Об’єднаних Націй.

У цей час Україна направила три бойові вертольоти переведені з нашої місії у Ліберії. Я обговорював це питання з Президентом Януковичем і всупереч усіх політичних труднощів, він прийняв дуже сміливе рішення передати ці вертольоти, які змогли запобігти загибелі цивільних осіб.

На початку цього місяця ми віддали наказ про застосування вертольотів. Вони допомогли нейтралізувати важку артилерію Гбагбо, яка використовувалася проти цивільного населення і для атак миротворців ООН.

Минулого тижня колишній президент нарешті склав повноваження. Його заарештували. Чинно обраний новий президент приступив до своїх обов’язків, щоб встановити мир, верховенство права, громадянську довіру і справедливість, відбудувати країну.

Різниця між успіхом і поразкою є показником важливого внеску України у діяльність ООН і підтримку миру у світі.

Як Генеральний секретар ООН я глибоко ціную вирішальну підтримку у процесі підтримки миру і стабільності, прав людини, яку українці показали усьому світу. Ще раз дуже дякую.

Пані та панове,

Двадцять років тому розпався Радянський Союз. Україна отримала незалежність у час найбільш драматичних подій сучасної епохи.

Сьогодні знову зміни охоплюють світ.

Знову Україна має власну нішу.

Минулого місяця я відвідав Єгипет і Туніс.

«Ласкаво просимо у новий Єгипет», так мене вітали у Каїрі, а у Тунісі - «Ласкаво просимо до вільного Тунісу».

Усюди, чоловіки і жінки, молодь і старші люди, особливо, молодь розмовляють новою мовою демократії, відкритості і дотримання прав людини. Ці люди були сповнені хвилювання і гордості від того, що вони досягнули справжньої демократії, більшої свободи.

Ці революції представляють собою одну з найбільших можливостей для становлення демократії та прав людини для нового покоління.

Завершені належним чином, вони можуть стати моделлю для аналогічних перетворень в усьому арабському світі та за його межами.

Народ Лівії повстав після десятиріч репресій. Міжнародне співтовариство діяло швидко і вирішило забезпечити свободу та захист цивільного населення.

Тут та в інших місцях, лідери мають брати участь у широкому діалозі щодо змін, поважати свободу вираження думок і зборів, почути голос свого народу.

Успіх не можна недооцінити, він вимагає сильної підтримки з боку всього міжнародного співтовариства, включаючи Україну.

Це те, чим я займаюся в якості Генерального секретаря. Я подорожую, зустрічаюся, закликаю лідерів, проводжу наради і обговорюю, як Організація Об'єднаних Націй може зміцнити нашу підтримку, гуманітарну допомогу, як ми можемо допомогти політично і як ми можемо захистити права людей, як ми можемо забезпечити краще майбутнє.

Україна може багато запропонувати цим новим демократіям.

Ви знаєте складнощі перетворень політичної та економічної систем, побудови демократії, переобладнання державних підприємств, демонтажу поліцейської держави.

Ви зробили такі серйозні економічні перетворення десять років тому, від централізовано керованої системи до системи вільного ринку.

Ви знаєте помилки, недоліки які розчаровують очікування та змушують людей сумніватися в демократії і втратити віру у верховенство закону.

Ваш досвід надає важливі уроки для сусідніх та інших країн.

Я сподіваюся, що ви приєднаєтесь до Організації Об'єднаних Націй та інших в допомозі цим новим поколінням революціонерів щодо реалізації їх мрії. Вони реалізували свої мрії частково, це тільки перші кроки в досягненні їх мрії. Вони повинні здійснити свої мрії більш стабільним шляхом, щоб вони могли жити у справедливості і демократії, користуватися новими можливостями для росту і процвітання.

Що стосується самої України, ви також стикаєтесь з безперервними викликами.

Я із задоволенням відзначаю, що Фонд демократії ООН допомагає нарощувати потенціал громадянського суспільства у місцевому самоврядуванні.

Управління ООН з наркотиків і злочинності допомагає боротися зі зловживанням наркотиками та незаконним обігом наркотиків, а також епідемії ВІЛ/СНІДу.

Ви боретесь з корупцією, серйозною проблемою, яка відбирає ресурси, підриває довіру до інституцій і відлякує інвесторів, як іноземних, так і вітчизняних.

Ви також впроваджуєте інституційні зміни, що сприяють прозорості та підзвітності.

Після двох десятиліть, ви прагнете вийти з перехідного стану, який здається вічним.

Дивлячись з боку, ваш прогрес здається чималим. Це дуже цікаво, чого ви досягли за останні 20 років. Вам потрібно лише продовжувати йти цим шляхом широкомасштабних реформ. Запровадити міжнародні стандарти належного урядування. Будьте впевнені, що економічні реформи будуть породжувати зростання, незважаючи на глобальний економічний спад.

Як і скрізь, регіональне співробітництво є ключовим чинником. Діалог та взаємодія коштують мало, але можуть принести велику віддачу.

Те, що відбувається в Україні, має значення для усього світу.

Організація Об'єднаних Націй розраховує на вашу підтримку. У боротьбі зі зміною клімату і майбутньому Чорнобиля, в оновлюваних джерел енергії є шлях у майбутнє.

У боротьбі з глобальною бідністю, Україна підтримує Програму розвитку Організації Об'єднаних Націй, Всесвітню продовольчу програму і Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації, що дозволяє отримати допомогу швидко, де це необхідно найбільше.

Україна робить свій внесок у мир і безпеку в усьому світі. Але вдома, Україна є мостом, регіональним гравцем, який в змозі говорити з великими і малими країнам на сході та заході, півночі і півдні.

Ніколи не варто недооцінювати об'єднуючі повноваження «мосту».

Пані та панове,

Влітку цього року Україна відзначатиме 20-ту річницю незалежності.

Ви зайняли своє місце у світі, де зв'язки між країнами стають все більш важливими, ніж відмінності, світ, де колективні дії ведуть до колективних рішень.

Ця сучасна епоха вимагає, і винагороджує, прогрес у досягненні універсальних цінностей, які закладено в Статуті Організації Об'єднаних Націй: справедливості для усіх, рівних правах жінок і чоловіків, людській гідності.

Тепер я хотів би звернутись до вас – студентів, які повинні незабаром стати лідерами країни і світу.

Ваші старші керівники зробили велике перетворення, майбутнє цього перетворення і процвітання вашої країни зараз багато в чому залежить від вас. Я належу до старшого покоління. Я є одним із лідерів цього покоління.

Незабаром, ви повинні бути готові приймати цей факел, а не лише дбати про майбутнє своєї країни, Україні, [але] піклуватися про населення всього світу, всього людства. Є дуже багато проблем, з якими вам доводиться мати справу.

Я буду робити все можливе, щоб вирішити проблему зміни клімату, сталого розвитку, ядерної безпеки, ядерного роззброєння та скорочення всіх конфліктів, забезпечення миру і безпеки, сприяння реалізації прав жінок.

Але, існують певні обмеження. Найближчим часом ви станете лідерами завтрашнього дня.

Будьте готові до того, щоби зробити Ваш внесок як світові лідери і громадяни світу завтрашнього дня. Постарайтеся мати біль широкий кругозір та ширше бачення, що проникає поза межі України.

Ви всі громадяни України. Ви громадяни цієї світової спільноти, де кожен з вас має працювати разом, намагатись вирішити всі ці питання, які пов'язані між собою.

Будьте горді не лише за те, що ви – громадяни України, але й за те, що Ви - громадяни світу.

Це шлях, завдяки якому ми можемо разом зробити цей світ більш гармонійними, мирними, і гідним для всіх.

Я дякую Вам за цю можливість.

Напередодні Дня незалежності у серпні, дозвольте мені привітати Україну зі всім, що вона досягла і всім, що вона робить у співпраці з міжнародним співтовариством, задля створення кращого майбутнього для всіх.

Щиро вам дякую!

Blog

Dobroho ranku. Ya radii buti zu vami siohodni. [Good morning. I am pleased to be with you today

Содержание