Київський національний університет імені тараса шевченка на правах рукопису Безклубий Ігор Анатолійович

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Сарбаш С.В. Договор банковского счета: проблемы доктрины и судебной практики. – М.: «Статут», 1999. – с. 19.

1 Див.: стаття 56 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

2 Див.: там само - стаття 64.

3 Див.: Сарбаш С.В. Там само – с. 19.

1 Стаття 1058 Цивільного кодексу України.

1 Див.: стаття 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

2 Дигесты Юстиниана: Избр. Фрагменты / Пер. и примеч. И.С. Перетерского. – М., 1984. – с. 36.

1 Див.: Кротюк В., Заруденко Л. Проблеми застосування примусових заходів щодо розміщених на рахунках коштів та шляхи їх вирішення. // Право України. – 2005. - № 1. – с. 53.

1 Див.: Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, що затверджена Постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 // Офіційний вісник України. – 2003. - №51 (частина 1). - ст. 2707.

1 Див.: Агарков М.М. Основы банкового права. Учение о ценных бумагах. - М., 1994 – с. 152 - 154; Гавальда К., Стуфле Ж. Там само. – с. 101-106; Гизатуллин Ф. О режиме банковской тайны. // Хозяйство и право (Москва). 21.09.2004. – 009. – с. 74 - 84; Гроз`єан Рене Клаус Як прцювати з банком. – К.: ОСНОВИ, 1998. – с. 36 - 47; Ефимова Л.Г. Банковские сделки: право и практика. Монография. - М.: НИМП, 2001. - с. 287 - 291; Кротюк В.Л. Правові аспекти банківської таємниці / В кн. Банківське право України: Навч. посібник. Кол. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селіванов А.О. та ін./ За заг. Ред. А.О.Селіванова – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – с.316 - 324; Карманов Є.В. Банківські договори. Договори в іноземній валюті: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Х.: Право, 2004. – с.118 - 129; Носік Ю. Захист банківської таємниці при здійсненні правосуддя господарськими судами // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні – К., 2002 р. – Вип. 4. – с. 37 - 43; Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. - М.: Юристь, 1997. – с. 218 - 238.

1 Див. Там само - стаття 62.

1 Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. Т. ІІ: Товар. Торговые сделки. – М.: “Статут”, 2003. – с. 418 - 419.

2 Флейшиц Е.А. Расчетные и кредитные правоотношения. - М., 1956. - с. 84.

3 Ефимова Л.Г. Там само - с. 271 - 272.

4 Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций (Institutiones). М.: Юристъ, 1997. - с. 99.

5 Куник Я.А. Кредитные и расчетные отношение в торговле. М., 1970. - с. 204.

1 Ефимова Л.Г. Там само - с. 274 - 275.

1 Див.: Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положення. - М.: Издательство Статут, 1998. – с. 294 - 295.

1 Електронним докуменом є документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити документа, в тому числі й електронний цифровий підпис, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму чи на папері. (Стаття 4 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

2 Новоселова Л.А. Денежные расчеты в предпринимательской деятельности. – М.: Учебно-консультационній центр „ЮрИнфоР”, 1996. - с. 17.

1 Офіційний вісник України вiд 04.02.2005 – 2005. - № 3. - ст. 55.

1 Ефимова Л.Г. Там само. – с. 321.

2 При розрахунках платіжними дорученнями двосторонніми розрахунковими правочинами є: договір платника з обслуговуючим його банком про здійснення кредитового переказу коштів і договір банку платника з банком-посередником про здійснення кредитового переказу коштів. При розрахунках у порядку інкасо двосторонніми розрахунковими правочинами є: договір між одержувачем платежу і банком-емітентом про одержання (інкасуванні) належних одержувачу платежу коштів; договір між банком-емітентом і виконуючим банком про одержання (інкасування) належних одержувачу платежу коштів; договір між виконуючим банком і банком-посередником (ЦБ РФ) про перевід інкасованих сум. При розрахунках у порядку непокритого, непідтвердженого акредитива двосторонніми правочинами є: договір між платником (наказодавцем) і банком-емітентом про виставляння акредитиву, договір між банком-емітентом і виконуючим банком про обслуговування виставленого акредитива, договір між банком-емітентом і одержувачем платежу (бенефіціаром) про здійснення платежу або акцепту дисконту перекладного векселя проти відповідних документів.

Вказані розрахункові правочини не можна визнати односторонніми, оскільки для їх укладання необхідна наявність волі і волевиявлення не тільки клієнта, але й банку. Останній не вправі відмовити клієнту в укладенні розглянутих розрахункових правочинів не тому, що ці правочини є односторонніми, але й тому, що вони укладаються на виконання договору банківського рахунка (попереднього договору). Тому укладання таких розрахункових правочинів здійснюється за вимогою клієнта і є для банку випадком обов'язкового укладання договору. (Ефимова Л.Г. Там само. – с. 323).

3 Безклубий І., Пафик О. Поняття безготівкових розрахункових відносин. Підприємництво, господарство і право. – 2005. № 1. – с. 20.

1 Див.: стаття 1090 Офіційний вісник України. – 2003 - № 11 - ст. 461.

1 Пункт 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21.01.2004 року № 22.

2 Див.: Агарков М.М. Основы банкового права. Учение о ценных бумагах. - М., 1994. - с. 143; Ефимова Л.Г. Там само. – с.490; Ландкоф С.Н. Торговые сделки. - Харьков, 1929. – с. 166.

1 Див.: Gutteridge and Megrah The Law of Bankers commercial credits. – London, 1955. - P. 21.

2 Алибуттаева Д.М. Понятие и правовая природа аккредитивной формы расчетов. // Право: Теория и Практика. – 2003. - № 7. – с. 26.

3 Див.: Колесник В.Б. Правовые основы аккредитивной формы безналичных расчетов // Правовые аспекты межбанковских расчетов. Сборник статей по банковскому праву. - Киев, 1994. – с. 35 - 37.

1 Алибуттаева Д.М. Там само. – с. 27.

1 Див.: Большой энциклопедический словарь. http: //www. Academic. ru.

2 Див.: Майданик Р.А., Кривенда О.В. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій. / У книзі 2 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. 2-е вид., допов. перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004.- Кн. 2. - с. 342.

1 Витрянский В.В. Кредитный договор: понятие, порядок заключения и исполнения. – М.: Статут, 2005. - с. 11.

1 Див.: статті 47, 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

1 Див.: Там само - стаття 49.

1 Кривенда О.В. Правова характеристика договору позики. / У книзі 2 Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., допов. перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Кн. 2. - с. 351.

2 Чалый Ю.И. Договор банковского кредита и правове средства обеспечения возвратности кредитних денег: Диссертация ... канд. юрид. наук. – Харьков, 1997. - с. 49.

1 У другому реченні частини 2 статті 345 ГК України зазначається, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Така норма викликала на практиці двозначне тлумачення. Іноді вважають, що в даному випадку йдеться про істотні умови кредитного договору. Інші вважають, що в даному випадку не йдеться про істотні умови кредитного договору.

Одночасно, відповідно до положень частини 1 статті 638 ЦК України та частини 2 статті 180 ГК України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Крім того, відповідно до частини 3 статті 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, істотними умовами кредитного договору як господарського договору, відповідно до закону, є умови про предмет, ціну та строк його дії.

У інших випадках, зокрема щодо умов, що наведені в частині 2 статті 345 ГК України (зокрема, мета кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту), то відсутні підстави вважати їх істотними умовами кредитного договору виходячи із наступного.

Структурно-системний аналіз положень ГК України свідчить, що законодавець прямо зазначає перелік істотних умов того чи іншого господарського договору, наприклад, частина 3 статті 272, частина 1 статті 284, частина 2, і 3 статті 297, частина 5 статті 318 ГК України. Аналогічний підхід застосовується і в положеннях ЦК, зокрема, перелік істотних умов договорів прямо визначається, наприклад, у статтях 695, 982, 1035 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, можна вважати, що істотними умовами кредитного договору як господарського договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. // Див.: Лист юридичного департаменту Національного банку України “Про деякі питання застосування Цивільного кодексу України в банківській діяльності” від 18.08.2004 р. N 18-111/3249-8378.

1 Флейшиц Е.А. Кредитные и расчетные правоотношения. - М., 1959. - с. 215.

2 Компанеец Е.С., Полонский Э.Г. Применение законодательства о кредитовании и расчетах. – М., 1967. – с. 69.

3 Гуревич И.С. Очерки советского банковского права. - Л., 1959. - с. 40 – 55.

1 Оплачко Л.П. Поняття кредитного договору за законодавством України. Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 29-30 квітня 2004 р., м. Харків. – К.: Академія правових наук України, НДІ приватного права і підприємництва, НДІ інтелектуальної власності, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 2004. - с. 352.

1 Див.: Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20.03.1991р. / Відомості Верховної Ради УРСР. № 25. 1991. Ст. 281.

1 Белов В.А. Факторинг (юридическая природа и соотношение со смежными сделками) // Бизнес и банки. 1998. № 30. - с. 4 - 7.

2 Ефимова Л.Г. Банковские сделки. Комментарий законодательства и арбитражной практики. М.: Юридическая фирма «Контракт», «ИНФРА – М», 2000. – с. 320.

3 Комментарий части второй Гражданского кодекса Российской Федерации. Для предпринимателей. М.: Фонд «Правовая культура», 1996. - с. 168.

4 Ефимова Л.Г. Банковские сделки. Комментарий законодательства и арбитражной практики. М.: Юридическая фирма «Контракт», «ИНФРА – М», 2000. – с. 263.

1 Про проблемні аспекти визначення кола істотних умов договору лізингу див.: Різник В.С. Істотні умови договору лізингу: законодавство, доктрина та правозастосовна практика // Вісник Національного банку України. – 2003. - № 12. – с. 42 - 45.

1 Див.: Агарков М.М. Учение о ценных бумагах. Научное исследование, М., Из-во БЕК, 2-е издание, 1994; Губин Е.П., Шерстобитов А.Е. Расчетный форвардний контракт: теория и практика // Законодательство. 1998. № 10; Иванова Е.В. Расчетный форвардный контракт как срочная сделка. – М.: Волтерс Клівер, 2005. – 160 с.; Колесник В.В., Введение в рынок ценных бумаг”, Изд-во “А.Л.Д.” , Киев, 1995; Кузнецова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. – К., Юр Інком, 1998; Майданик Р.А. Проблеми довірчих відносин в цивільному праві. – К.: Видавничо поліграфічний центр “Київський університет”, 2002; Масленников М. Срочные сделки. М., 2002; Мельничук Г.В. Правовая природа расчетных форвардних сделок и сделок РЕПО / Законодательство. 2000, № 2; Скотар М. Операції комерційних банків з векселями. Право України, № 1, 1999, - с. 36 – 38.