Ббк 67. 9(4Укр)304 + 67. 9(4Укр)303 П61

Вид материала

Документы

Содержание Стаття 194. Поняття цінного Стаття 143 може бути залишена, оскільки конкретизує права суб'єктів гос­подарювання. Частина 2 cm. 163 ГК у гіршому варіанті дублює cm. 195 ЦК, не містить ніяких осо­бливостей для суб'єктів господарювання і має бу Частина 3 cm. 163 ГК прямо суперечить ч. 1 cm. 197 ЦК. Наслідки такого неузго­дження можуть бути надзвичайно нега­тивні. Пропону У зв'язку з цим абз. 2 вважати абз. 3. Частина З cm. 164 ГК повторює ч. 2 cm. 7 та ч. 7 cm. 11 ЗУ «Про цінні папери і фон­дову біржу». Частина 8 cm. 164 ГК повністю охоплю­ється ч. З cm. 195 ЦК і може бути виклю­чена. Стаття 1059. Форма договору банківського вкладу Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції Поняття майна

Подобный материал:

• Конспект лекцій Чернівці Чернівецький національний університет 2011 удк 502. 14 (477)(07), 2568.87kb.
• Удк 342. 84(477)(082) ббк 67. 9 (4укр) 400, 4947.17kb.
• Унавчальному посібнику вміщено тематичний план І програму курсу «Історія України»,, 1020.6kb.
• Надходження за червень, 269.39kb.
• Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня, 2089.93kb.
• Cols=3 gutter=59> ббк63. 3(4Укр)622., 2852.91kb.
• Мальбахова Ирина Хазреталиевна удк 513. 71-07: 6583. 054-303. 424. Ббк 557-70/79г:, 851.74kb.
• Удк 347. (77+78) ббк 67. 9 (4 Укр) 303, 252.7kb.
• Пособие предназначено для обучения секретарей-референтов, в помощь руководителям служб, 4960.9kb.
• Виконавець, 603.86kb.

Глава 14. ЦІННІ ПАПЕРИ

Стаття 194. Поняття цінного паперу

1. Цінним папером є документ встановленої
   форми з відповідними реквізитами, що посвід­
   чує грошове або інше майнове право і визначає
   взаємовідносини між особою, яка його випусти­
   ла (видала), і власником та передбачає виконан­
   ня зобов'язань згідно з умовами його випуску, а
   також можливість передачі прав, що випливають
   з цього документа, іншим особам.
   
2. До особи, яка набула право власності на цін­
   ний папір, переходять у сукупності усі права, які
   ним посвідчуються.
   

Стаття 195. Групи та види цінних паперів

1. В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у
статутному капіталі, надають їх власникам пра­
во на участь в управлінні емітентом і одержання
частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів,
та частини майна при ліквідації емітента;

2. боргові цінні папери, які засвідчують від­
   носини позики і передбачають зобов'язання емі­
   тента сплатити у визначений строк кошти відпо­
   відно до зобов'язання;
   
3. похідні цінні папери, механізм випуску та
   обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи
   

Стаття 143. Цінні папери у складі майна суб'єктів господарювання

1. Суб'єкт господарювання має право випуска­ти власні цінні папери, реалізовувати їх грома­дянам і юридичним особам, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів. Види цінних па­перів, умови і порядок їх випуску, реалізації та придбання суб'єктами господарювання встанов­люються цим Кодексом та іншими законами.

Глава 17. ЦІННІ ПАПЕРИ У ГОСПОДАР­СЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 163. Цінні папери та їх види

1. Суб'єкти господарювання в межах своєї ком­
петенції та відповідно до встановленого законо­
давством порядку можуть випускати та реалізо­
вувати цінні папери, а також придбавати цінні
папери інших суб'єктів господарювання.

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвід­чує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його ви­пуску, а також можливість передачі прав, що ви­пливають з цього документа, іншим особам.

2. В Україні можуть випускатися і перебувати
в обігу пайові, боргові та інші цінні папери. У

Стаття 143 може бути залишена, оскільки конкретизує права суб'єктів гос­подарювання.

Частина 1 cm. 163 ГК дублює cm. 143 ГК, тому може бути виключена.

Визначення поняття щінних паперів» у абз. 2ч.1 cm. 163 ГК дублює ч. 1 cm. 194 ЦК. Таке дублювання є шкідливим, оскільки зву­жує поняття «цінних паперів» до докумен­тів, що розміщуються (видаються) тільки суб'єктами господарювання. Пропонується ч. 1 cm. 163 ГК виключити.

Частина 2 cm. 163 ГК у гіршому варіанті дублює cm. 195 ЦК, не містить ніяких осо­бливостей для суб'єктів господарювання і має бути виключена.






подлрі ьний і '.' ) країни Коли нтар тл пропозиції

«МММ hOOcKi Ун/ИПШІ

продаж протягом строку, встановленого догово­ром, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися май­ном, вказаним у цих документах.

Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів.

2. Види цінних паперів та порядок їх обігу
   встановлюються законом.
   
3. Цінні папери можуть випускатися в доку­
   ментарній та бездокументарній формі відповід­
   но до закону.
   

Стаття 196. Вимоги до цінного паперу

1. Обов'язкові реквізити цінних паперів, вимо­
ги щодо форми цінного паперу та інші необхідні
вимоги встановлюються законом.

2. Документ, який не містить обов'язкових
реквізитів цінних паперів і не відповідає формі,
встановленій для цінних паперів, не є цінним
папером.

Стаття 197. Передання прав за цінним папе­ром

1. Права, посвідчені цінним папером, можуть належати:

1. пред'явникові цінного паперу (цінний папір
   на пред'явника);
   
2. особі, названій у цінному папері (іменний
   цінний папір);
   
3. особі, названій у цінному папері, яка може
   сама здійснити ці права або призначити своїм
   

сфері гої ііод.ірюїілнпл у ниплдках, законом, використовуються такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, об­лігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі, інші види цінних паперів, передбачені цим Кодексом та іншими законами.

3. Цінні папери можуть бути іменними або на
пред'явника. Іменні цінні папери передаються
шляхом повного індосаменту (передавальним
записом, який засвідчує перехід прав за цінним
папером до іншої особи), якщо інше не передба­
чено законом або в них спеціально не вказано,
що вони не підлягають передачі. Цінні папери на
пред'явника обертаються вільно.

Порядок іменної ідентифікації цінних паперів у бездокументарній формі встановлюється за­коном.

4. Правовий режим цінних паперів визначаєть­
ся цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 164. Умови і порядок випуску цінних паперів суб'єктами господарювання

1. Суб'єкт господарювання—юридична особа у випадках і порядку, передбачених законом, має право випускати від свого імені акції та облігації підприємства і реалізовувати їх громадянам та юридичним особам.

Частина 3 cm. 163 ГК прямо суперечить ч. 1 cm. 197 ЦК. Наслідки такого неузго­дження можуть бути надзвичайно нега­тивні. Пропонується у ч. З cm. 163:

абз. І замінити абзацами такого змісту:

«3. Цінні папери можуть бути іменними, на пред'явника або ордерними.

Порядок обігу цінних паперів встановлю­ється законом».

У зв'язку з цим абз. 2 вважати абз. 3.

У ч. 4 cm. 163 ГК ігнорується сам факт існування норм щодо цінних паперів у ЦК. Пропонується після слова «визначається» додати слова «Цивільним кодексом Украї­ни».

У ч. 1 cm. 164 ГК втретє повторюється зміст ч. І cm. 143 ГК (друге повторення міс­титься у ч. 1 cm. 163 ГК). Крім того, про-слідковується суперечність з ЦК у частині згадки «облігацій підприємств». Згідно зі cm. 191 ЦК підприємство розглядається не як суб'єкт права, а як нерухомість —

=56=

Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

2. Законом може бути виключена можливість
   випуску цінних паперів визначеного виду як
   іменних, або як ордерних, або як паперів на
   пред'явника.
   
3. Для передання іншій особі прав, посвідче­
   них цінним папером на пред'явника, достатньо
   вручення цінного паперу цій особі.
   
4. Права, посвідчені іменним цінним папером,
   передаються у порядку, встановленому для від-
   ступлення права вимоги (цесії). Особа, яка пере­
   дає право за цінним папером (індосант), відпо­
   відає лише за недійсність відповідної вимоги і не
   відповідає за її невиконання.
   
5. Права за ордерним цінним папером переда­
   ються шляхом вчинення на цьому папері переда­
   вального напису (індосаменту). Індосант відпо­
   відає за існування та здійснення цього права.
   

За передавальним написом (індосаментом), вчиненим на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цін­ним папером (індосата), переходять усі права, посвідчені цінним папером. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, якій має бути здійснене виконання) або ордерним (із за­значенням особи, якій або за наказом якої має бути здійснене виконання). Індосамент може бути обмежений тільки дорученням здійснюва­ти права, посвідчені цінним папером, без пере­дання цих прав індосату. У цьому разі індосат виступає як представник.

2. Право на випуск акцій та облігацій підпри­
ємства виникає у суб'єкта господарювання з дня
реєстрації цього випуску у відповідному органі
державної влади.

3. Суб'єкту господарювання забороняється
   випуск акцій та облігацій підприємства для по­
   криття збитків, пов'язаних з його господарською
   діяльністю.
   
4. Суб'єкти господарювання, виключною ді­
   яльністю яких є діяльність, пов'язана з випуском
   та обігом цінних паперів, мають право випуска­
   ти інвестиційні сертифікати.
   

5. Установи банків, що приймають на депону­
   вання кошти від юридичних осіб та громадян,
   видають їм письмові свідоцтва, які засвідчують
   право вкладників на одержання після закінчен­
   ня встановленого строку депозиту і відсотків по
   ньому (ощадні сертифікати).
   
6. Суб'єкти господарювання мають право в по­
   рядку, встановленому Кабінетом Міністрів Укра­
   їни, випускати в обіг векселі — цінні папери, що
   засвідчують безумовне грошове зобов'язання
   векселедавця сплатити визначену суму грошей
   власнику векселя.
   

об'єкт права. Пропонується виключити вказану норму.

Частина 2 cm. 164 ГК повторює в ско­роченому вигляді чинну з 1992 p. cm. 22 ЗУ «Про цінні папери і фондову біржу».

Частина З cm. 164 ГК повторює ч. 2 cm. 7 та ч. 7 cm. 11 ЗУ «Про цінні папери і фон­дову біржу».

Уст. 164ГКч. 4 викласти у такій редак­ції:

«4. Суб'єкти господарювання, виключною діяльністю яких є діяльність з управління активами інститутів спільного інвесту­вання, мають право випускати інвести­ційні сертифікати»;

Частина 5 cm. 164 ГК повністю покрива­ється ст.ст. 1059 «Форма договору банків­ського вкладу» та 1065 «Ощадний (депо­зитний) сертифікат» ЦК. Норма зайва, ускладнює систему законодавства, і може бути відмінена.

Частина 6 cm. 164 ГК суперечить ЗУ «Про обіг векселів в Україні» в частині встанов­лення порядку видачі векселів Кабінетом Міністрів України. Норма повинна бути відмінена або змінена таким чином:

у ч. 6 слова «Кабінетом Міністрів Украї­ни» замінити словом «законом».






Частина 7 cm. 164 ГК вступає в супе­речність зч. З cm. 4 ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості елек­тронного обігу цінних паперів.в Україні».

Частина 8 cm. 164 ГК повністю охоплю­ється ч. З cm. 195 ЦК і може бути виклю­чена.

Стаття 165 дійсно прописує особливос­ті обігу цінних паперів для суб'єктів госпо­дарювання і може бути залишена згідно з ч. 2 cm. 9 ЦК.
Цивільний кодек* України

Стаття 198. Виконання за цінним папером

1. Особа, що випустила (видала) цінний папір,
та особи, що індосували його, відповідають пе­
ред її законним володільцем солідарно. У разі
задоволення вимоги законного володільця цін­
ного паперу про виконання посвідченого цим
папером зобов'язання однією або кількома осо­
бами з числа тих, хто зобов'язався за цінним па­
пером, вони набувають право зворотної вимоги
(регресу) щодо інших осіб, які зобов'язалися за
цінним папером.

2. Відмова від виконання зобов'язання, по­
свідченого цінним папером, з посиланням на
відсутність підстави зобов'язання або на його
недійсність не допускається.

Володілець незаконно виготовленого або під­робленого цінного паперу має право пред'явити особі, яка передала йому папір, вимоги про на­лежне виконання зобов'язання, посвідченого цим папером, та про відшкодування збитків.

Стаття 1059. Форма договору банківського вкладу

1. Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкла­ду вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банків­ського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими норма­тивно-правовими актами у сфері банківської ді-

/<»< шкіц/й і,him hiitUhi України Коментар ти пропозиції

7. Цінні папери (або їх бланки) виготовляють­
   ся лише на державних підприємствах, що мають
   ліцензію Міністерства фінансів України, та охо­
   роняються.
   
8. Особливості випуску цінних паперів у бездо-
   кументарній формі визначаються законом.
   

Стаття 165. Придбання цінних паперів суб'єктами господарювання

1. Суб'єкти господарювання можуть придбава-
   ти акції та інші цінні папери, зазначені у цьому
   Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх
   розпорядження після сплати податків та відсо­
   тків за банківський кредит, якщо інше не вста­
   новлено законом.
   
2. Цінні папери оплачуються суб'єктами гос­
   подарювання у гривнях, а у випадках, передба­
   чених законом та умовами їх випуску в обіг, — в
   іноземній валюті. Незалежно від виду валюти,
   якою проведено оплату цінних паперів, їх вар­
   тість виражається у гривнях.
   

3. Операції купівлі-продажу цінних паперів
здійснюють їх емітенти, власники, а також тор­
говці цінними паперами — посередники у сфері
випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок
здійснення зазначеної діяльності визначаються
цим Кодексом та іншими законами.

=58=

Стаття 177. Види об'єктів цивільних прав

1. Об'єктами цивільних прав є речі, у тому чис­лі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати ін­телектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Стаття 179. Поняття речі

1. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Стаття 190. Майно

1. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Стаття 189. Продукція, плоди та доходи

1. Продукцією, плодами та доходами є все те,
   що виробляється, добувається, одержується з
   речі або приноситься річчю.
   
2. Продукція, плоди та доходи належать влас­
   никові речі, якщо інше не встановлено догово­
   ром або законом.
   

Стаття 191. Підприємство як єдиний майно­вий комплекс

1. Підприємство є єдиним майновим комплек­сом, що використовується для здійснення під­приємницької діяльності.

ПОНЯТТЯ МАЙНА

Стаття 139. Майно у сфері господарювання

1. Майном у цьому Кодексі визнається сукуп­
   ність речей та інших цінностей (включаючи не­
   матеріальні активи), які мають вартісне визна­
   чення, виробляються чи використовуються у
   діяльності суб'єктів господарювання та відобра­
   жаються в їх балансі або враховуються в інших
   передбачених законом формах обліку майна цих
   суб'єктів.
   
2. Залежно від економічної форми, якої набу­
   ває майно у процесі здійснення господарської ді­
   яльності, майнові цінності належать до основних
   фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
   
3. Основними фондами виробничого і неви­
   робничого призначення є будинки, споруди, ма­
   шини та устаткування, обладнання, інструмент,
   виробничий інвентар і приладдя, господарський
   інвентар та інше майно тривалого використан­
   ня, що віднесено законодавством до основних
   фондів.
   
4. Оборотними засобами є сировина, паливо,
   матеріали, малоцінні предмети та предмети, що
   швидко зношуються, інше майно виробничого і
   невиробничого призначення, що віднесено зако­
   нодавством до оборотних засобів.
   
5. Коштами у складі майна суб'єктів господа­
   рювання є гроші у національній та іноземній
   валюті, призначені для здійснення товарних
   відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а
   

=59=

Існує певна неузгодженість у визначенні поняття «майно» в нормах обох кодексів.

Згідно зі cm. 190 ЦК «Майном як особли­вим об'єктом вважаються окрема річ, су­купність речей, а також майнові права та обов'язки».

Згідно зі cm. 139 ГК «майном... визнаєть­ся сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробля­ються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відобража­ються в їх балансі або враховуються в ін­ших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів».

Певна неузгодженість існує у тому, що відповідно до норми ГК до поняття майна входять «інші цінності (включаючи нема­теріальні активи)». За ЦК нематеріальні блага (результати інтелектуальної, твор­чої діяльності та інформація) охоплюють­ся поняттям «об'єкти цивільних прав» (cm. 177). До поняття «майно» ж мо­жуть бути віднесені тільки майнові права (cm. 190). Тому під поняття «майно» під­падають тільки майнові права на об'єкти інтелектуальної власності. Немайнові права на результати інтелектуальної та творчої діяльності до поняття майна не

=60= Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Коментар та пропозиції

2. До складу підприємства як єдиного майно­
вого комплексу входять усі види майна, призна­
чені для його діяльності, включаючи земельні ді­
лянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар,
сировину, продукцію, права вимоги, борги, а та­
кож право на торговельну марку або інше позна­
чення та інші права, якщо інше не встановлено
договором або законом.

3. Підприємство як єдиний майновий комп­
лекс є нерухомістю.

4. Підприємство або його частина можуть бути
об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та ін­
ших правочинів.

Стаття 192. Гроші (грошові кошти)

1. Законним платіжним засобом, обов'язковим
до приймання за номінальною вартістю на всій
території України, є грошова одиниця Украї­
ни — гривня.

2. Іноземна валюта може використовуватися
в Україні у випадках і в порядку, встановлених
законом.

Стаття 193. Валютні цінності

1. Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.