Україна долинська районна рада

Вид материалаДокументы

Содержание


7. Термін проведення звітності
2.2.SWOT – аналіз Долинського району
Подобный материал:
1   2   3

Реалізація Програми дозволить активізувати систему ринкових механізмів залучення і реалізації зовнішніх та внутрішніх інвестицій, що сприятиме розширенню бази інвестиційної діяльності.


7. Термін проведення звітності: один раз в рік ( в першому кварталі ).


ПРОГРАМА
розвитку інвестиційної діяльності в Долинському районі до 2015 року



1. Загальна частина

Інвестиційна політика в Долинському районі реалізується через відповідні програмні документи. Програма розвитку інвестиційної діяльності в Долинському районі до 2010 року базувалась, в основному, на залученні інвестицій у туристично-рекреаційну сферу району та на пропозиціях для інвесторів у вигляді вільних земельних ділянок. Відповідно до Стратегії соціального та економічного розвитку району на період до 2015 року одним із пріоритетів є туристична сфера та розвиток туристично-відпочинкової індустрії, тому основними акцентами даної Програми залишатимуться залучення інвестицій у розвиток туризму.

Програма розвитку інвестиційної діяльності в Долинському районі до 2015 року (далі – Програма) розроблена відповідно до чинного законодавства, зокрема враховує основні вимоги Господарського Кодексу України, Законів України “Про інвестиційну діяльність”, “Про режим іноземного інвестування”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про інноваційну діяльність”, “Про місцеві державні адміністрації” та інших нормативно-правовиих актів, які регулюють норми інвестиційної діяльності в Україні. Програма спрямована на реалізацію інвестиційної політики центральних органів державної влади в Україні, базується на основних положеннях Стратегії економічного та соціального розвитку Долинського району до 2015 року та комплексного підходу до вирішення проблеми активізації інвестиційного забезпечення економіки Долинського району.

Програма зорієнтована на проведення активної роботи з метою подолання негативних явищ на місцевому рівні, що заважають залученню вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку району.

Основою Програми є система заходів, які будуть щорічно коригуватись, і виконання яких забезпечить сприятливі умови для надходження інвестицій в економіку району.

Термін реалізації Програми - 2011-2015 роки.


2. Сучасний стан інвестиційної діяльності в районі

Долинщина характеризується високим, у порівнянні з іншими територіями, інвестиційним потенціалом.

У розвиток економіки району за очікуваними даними у 2011 році сума інвестицій в основний капітал становитиме 251,2 млн.грн. (у фактичних цінах).

Обсяги інвестиції в основний капітал в розрахунку на одну особу населення району становлять 3625,4 грн.

Станом на 01 січня 2011 року в економіку району іноземними інвесторами з 10 країн світу вкладено 7,5 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, з них у 2010 році - 1,9 млн. дол. США. Пріоритетне місце в інвестуванні економіки району належить країнам Європейського Союзу, якими забезпечено 91,6 % обсягу вкладень, з них основними залишаються нерезиденти сусідньої Польщі (73,8 %). Особливо приваблюють іноземних інвесторів підприємства промисловості, де зосереджено 92,9 % іноземного капіталу.

Обсяг прямих іноземних інвестицій на одного жителя району на 1 січня 2011 року склав 108 дол. США.

Значну роль у розвитку інвестиційної діяльності відіграє туристична сфера.

Так, у березні 2010 року громадською організацією «Асоціація інвестиційного бізнесу «Золоте кільце Прикарпаття» спільно з Долинською районною державною адміністрацією отримано перемогу в обласному конкурсі проектів з розвитку туризму, що дало змогу розпочати реалізацію проекту «Відродження етнічних традицій: створення історико- культурного комплексу «Бойківський хутір «Дзвінка» у с.Вишків. Розроблено новий проект «Спортивно-оздоровчий та туристичний комплекс «Горгани», який був представлений в обласній державній адміністрації, де отримав всебічну підтримку.

Пріоритетними для інвестування проектами у туристичній сфері району є: - - розбудова спортивно-оздоровчого комплексу «Горгани» ;

- відновлення статусу курортної території Старомізунської сільської ради;

- освоєння території колишнього Долинського солевиварювального комбінату в м. Долина та створення туристично-оздоровчого бальнеологічного комплексу: будівництво каскаду відкритих басейнів для оздоровлення соляною ропою та обслуговуючої санаторно-готельної інфраструктури, реставрація історичних будівель солеварні, створення музею солеваріння.

Основним проектом виробничого призначення є «Технопарк» – нова промислова зона м. Долина ( будівництво нових промислових потужностей у сфері високотехнологічних та екологічно чистих виробництв). Вартість проекту - 600 млн. грн. Загальна площа: земельної ділянки – 27,23 га.





Обсяг прямих іноземних інвестицій, тис.дол.США


2.1. Залучення інвестицій в розвиток промисловості району


За підсумками 2009 року у розвиток економіки району вкладено

268,5 млн.грн. капітальних інвестицій.


З розрахунку на одну особу освоєно 2,8 тис.грн. інвестицій.За вказаним показником район займає 4 місце в області.


У розвиток промисловості спрямовано 112,8 млн.грн. капіталовкладень, що становить 42,0 % загального обсягу. Найбільшу суму інвестицій вкладено підприємствами нафтогазового комплексу та деревообробної галузі.

Протягом 2009 року інноваційною діяльністю в районі займалось 8 підприємств, що становить 42,1 % від загальної кількості промислових підприємств району.


Інноваційна діяльність підприємств була спрямована на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення. Загальна сума вкладених коштів склала 959,7 тис.грн., в тому числі підприємствами: ПАТ ”Долинський ЗЗБВ” – 19,0 тис.грн., Долинським ВУВКГ – 43,0 тис.грн., ПАТ ”Живиця” – 24,0 тис.грн., Долинським УЕГГ – 99,3 тис.грн., ТзОВ “Спецодяг” – 8,6 тис.грн., ТзОВ “Личаківський лев” - 204,8 тис.грн., ТзОВ “Уніплит” – 504,0 тис.грн., МП “Протектор” – 57,0 тис.грн.


Найбільшу частку інвестицій у деревообробну промисловість вкладає ТзОВ «Уніплит», яке є лідером серед деревообробних підприємств району. Це єдине підприємство в Україні з виробництва деревинно-волокнистих плит мокрим способом та є основним постачальником цієї продукції як в Україні, так і за її межами. Якість продукції гідно оцінюється на найвищих рівнях. Підприємство - лауреат рейтингу “Кращі підприємства України” в номінації “Деревообробник” у рамках Національної іміджевої програми. За високу якість продукції ТзОВ “Уніплит” нагороджено знаком “Вища проба”.


З метою впровадження енергозберігаючих технологій та альтернативних джерел енергопостачання на ТзОВ «Уніплит» з жовтня 2009 року введено в експлуатацію котел бельгійської фірми «Vyneke», який працює на відходах деревообробного виробництва. Вартість інвестиційного проекту - 45,0 млн.грн. економічний ефект – 12 млн. грн. в рік. В 2010 році підприємством придбано і змонтовано подрібнювальну мобільну машину HUSMANN для переробки деревних відходів на паливо для котельні, вартість якої 125 тис.євро.


На підприємстві ПАТ «Живиця» проходить модернізація виробництва по випуску вуглелужного реагенту. Виготовлення даної сировини значно зменшить собівартість виробництва бурових реагентів.


Прикладом результативного застосування іноземного капіталу в районі є будівництво швейної фабрики польським акціонерним товариством "Інтер Гроклін Авто АТ". В даний час в зв’язку із загальносвітовою економічною кризою та падінням попиту на автомобільні аксесуари, які виготовляє товариство, будівельно-монтажні роботи призупинено.


За попередні роки зведено першу чергу адміністративно-виробничого приміщення швейної фабрики та підведені до нього мережі: трансформаторна підстанція, кабельна ЛЕП, системи каналізації, газопостачання, водопостачання. На території є пожежна водойма та артезіанська свердловина. Сума інвестицій по даному об’єкту становить 6 млн. дол. США.


Перспективи зазначеного інвестиційного проекту залежать від багатьох чинників, зокрема, виходу світової економіки з кризи, економіко-політичних обставин в Україні.


2.2.SWOT – аналіз Долинського району


Переорієнтація регіонального економічного розвитку на найповніше використання територіальних ресурсів та потенціалу місцевої громади зумовила необхідність визначення сильних сторін району, які характеризують як його відмінність від інших територій України, так і визначають можливі напрямки здійснення економічного розвитку.  На основі представленого соціально-економічного потенціалу, стану екології зроблено матрицю SWOT-аналізу, де виражено сильні та слабкі внутрішні сторони, зовнішні загрози і можливості для розвитку району.


Сильні сторони Долинського району

Слабі сторони Долинського району

1. Природні ландшафти та заповідні зони

1. Незадіяні потужності промислового виробництва

2. Вигідне географічне положення

2. Низька зайнятість населення

3. Просторове розміщення: близькість до кордону, автошляхи, залізниця

3. Погана демографічна ситуація, велика кількість пенсіонерів, інвалідів

4. Природні ресурси: соляна ропа, лісові ресурси, земельні ресурси, поклади глини, родовища нафти і газу

4. Слабка туристична інфраструктура

5. Наявність незадіяних земельних ділянок

5.Екологічна небезпека забруднення промислової зони

6. Розвиток туризму

6.Нераціональне використання землі

7. Наявність дешевої робочої сили




8. Усвідомлення населенням праці як джерела добробуту




9. Наявний потенціал для підприємництва




10. Підприємливість населення




11. Виробничо-промислові традиції




12. Обмін досвідом з іноземними країнами-партнерами




13. Інвестиційна привабливість




14. Дари природи: лікарські рослини, гриби, ягоди




15. Екологічно чисті території, повітря, вода та ін.




16. Мережа доріг




17. Значна кількість приватних будинків




18.Наявність комунікацій, мобільний зв’язок




19. Високий рівень освіти




20. Наявність вищих навчальних закладів: філія Прикарпатського університету ім. В.Стефаника




21. Розвинені структури самоврядування




22. Активність громадських організацій




23. Збережена культурна спадщина




24. Розвинені народні традиції




25. Народні промисли: гончарство, лозоплетіння, різьба по дереву, малярство, вишивка




26. Гостинність населення




27. Духовний розвиток: монастирі, музеї




28. Пам’ятки культури і духовності




Можливості району

Загрози та обмеження району

1. Використання природних багатств, зокрема нафти і газу

1. Недосконала законодавча база

2. Можливість збереження і задіяння історичного середовища

2. Низька ефективність дії законів

3. Розвиток туризму

3. Обмеженість фінансових ресурсів місцевого самоврядування

4. Розвиток с/ г: садівництво, тваринництво, бджолярство

4. Зниження платоспроможності населення

5.Використання існуючих виробничих потужностей

5. Незадіяне фінансування розвитку територіальних утворень

6. Розвиток фестивального руху

6. Екологічна загроза, погіршення стану довкілля

7. Розвиток рибного господарства

7. Невиконання в повному обсязі Закону України «Про статус гірських населених пунктів»

8. Відновлення промисловості

8. Кліматичні умови та природні катаклізми

9. Використання резервів робочої сили, особливо молоді

9.Слабкий розвиток сільського господарства

10. Можливість розвитку освіти, створення освітнього центру

10.Відсутність обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів

11. Організація музеїв

11.Недостатнє фінансування сільських рад

12. Розвиток підприємництва

12.Недосконала структура бюджету (особливо сільських рад)

13. Привабливість району, розвиток традицій

13.Відсутність місцевих транспортних підприємств

14. Реставрація духовних споруд

14.Відсутність належної мережі побутового обслуговування: лазень, телемайстерень, майстерень з ремонту побутової техніки і пошиття одягу

15. Можливість залучення сторонніх експертів (“Свіжий погляд”)

15. Низький рівень комунальних послуг




16. Відсутність інфраструктури, конкурентного середовища в сфері надання комунальних послуг




17. Недостатній рівень газифікації сіл




18. Відсутність об’їзної дороги




19. Поганий стан доріг (до об’єктів туризму, бічних вулиць та ін.)




20.Занедбана культурна спадщина (недогляд окремих пам’ятників, запущений міський парк та ін.)




21.Неналежний благоустрій населених пунктів (відсутнє вуличне освітлення )




22.Слабка матеріальна база освіти




23.Відсутність професійного навчання




24.Не використовуються можливості обдарованої молоді




25.Слабка матеріально-технічна база медицини, особливо на селі.




26.Неякісне надання медичних послуг




27.Низькі темпи розвитку туризму




28.Недостатнє фінансування природоохоронних заходів




29.Недостатня інформація про район, слабка реклама.




30.Хаотичність архітектурної забудови




31.Нерозвинений підприємницький рух на селі




32.Недосконала схема пасажирських перевезень, зокрема між сільськими населеними пунктами




33.Відсутність організованого дозвілля




34.Неналежний стан комунальних мереж (водопровід, водовідвід, очисні споруди)




35.Пасивність окремих верств населення

Матриця SWOT-аналізу


2.3. Проблеми активізації інвестиційної діяльності

Основною причиною недостатнього залучення інвестицій в економіку району є загальнодержавний бюрократизм та прояви корупції у органах влади. Не менш вагомою є проблема неоднозначності трактування нормативно-правових актів та громіздке податкове навантаження, відсутність гарантій та стабільності з боку Уряду України щодо іноземних інвесторів; висока матеріало- та енергомісткість виробництва, застаріла структура господарства і низький технічний конкурентний рівень багатьох товарів.

Негативно впливає на інвестиційний клімат діюча система дозвільних процедур.

Норми і правила, що служать критерієм при прийнятті рішень про надання дозволів або відмову є важкодоступні та суперечливі. Незрозумілі принципи і правила формування вартості процедур надання дозволів. На основі такої нормативної бази важко сформувати чітке уявлення про всі етапи кожної дозвільної процедури та кількість структур, що беруть участь, затрати часу і коштів.

Серед проблемних питань активізації інвестиційної діяльності, які можна вирішити на районному рівні, є недостатня присутність району в інформаційному полі та відсутність цілеспрямованих програм просування інвестиційних пропозицій; малий досвід у створенні якісного рекламного продукту щодо природних та культурних принад території.

Значними у гальмуванні розвитку інвестиційної діяльності в районі є також проблеми транспортної галузі, зокрема:
  • стан доріг та автошляхів загального користування, який потребує суттєвого покращення;
  • значний рівень зносу транспортних засобів;
  • неналежне інформаційне забезпечення руху на автомобільних шляхах району.

Складною і довготривалою є процедура викупу чи набуття права на користування (оренду) земельних ділянок та нерухомого майна, які належать територіальним громадам.

Деталізуючи порядок розгляду питань надання земель, місцеві ради здійснюють на інвестора адміністративний тиск. Він проявляється у вимаганні додаткового погодження документів, багаторазовому їх розгляді різними комісіями до остаточного вирішення питання .

Серед проблем, які ускладнюють використання земельних ділянок для підприємницької діяльності, є також планувальна та просторова забудова населених пунктів, питання розподілу повноважень щодо власності між державними органами влади та органами місцевого самоврядування.


2.4. Інвестиційні пріоритети економіки району

Долинський район привабливий для розміщення виробництв із високими вимогами до чистоти довкілля.

Із врахуванням специфіки регіону до пріоритетних напрямків розвитку, які потребують першочергового інвестування, віднесені наступні складові господарського комплексу району:
  • туристично-рекреаційний комплекс;
  • будівництво спортивних комплексів з метою участі у Олімпійських іграх 2022 року;
  • використання місцевих природних ресурсів, зокрема мінеральних вод, нафти, газу, солі, глини;
  • використання сучасних прогресивних технологій видобутку нафти і газу;
  • лісова і деревообробна промисловість;
  • заготівля та переробка продукції лісових ресурсів (ягід, грибів, лікарських рослин);
  • виробництво, зберігання та місцева переробка продукції агропромислового комплексу;
  • легка промисловість;
  • енергозберігаючі технології;
  • будівництво і належна експлуатація транспортних мереж;
  • розвиток народних промислів;
  • популяризація інвестиційних намірів підприємств малого бізнесу.


3. Мета та основні завдання Програми


Метою Програми є поліпшення інвестиційного іміджу району, створення сприятливого і стабільного інвестиційного клімату для забезпечення зростання надходжень інвестицій, у тому числі іноземних, в економіку району.

Реалізація Програми передбачає досягнення таких цілей:
  • створення привабливого інвестиційного клімату та умов для пожвавлення інвестиційної діяльності на теренах Долинського району шляхом розробки інвестиційних проектів;
  • пошук потенційних інвесторів та всебічна співпраця з ними;
  • створення системи пост-інвестиційного супроводу та пост-інвестиційної підтримки;
  • розвиток інфраструктури інвестиційної діяльності для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення району;
  • реалізація конкретних інфраструктурних проектів.

турних проектів.