Тема: світова торгівля. Торговий баланс країни. Державне регулювання міжнародної торгівлі

Вид материалаДокументы

Содержание


Політика вільної торгівлі
Політика протекціонізму
Подобный материал:
ТЕМА: СВІТОВА ТОРГІВЛЯ. ТОРГОВИЙ БАЛАНС КРАЇНИ. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Будь-яка країна – відкрита економічна система, тому що вона пов’язана з іншими країнами. Цей зв'язок здійснюється в першу чергу через світову тор­гівлю: продаж товарів за кордоном – експорт, купів­ля товарів з-за кордону – імпорт.

Причини виникнення світової торгівлі:
  • країни володіють різними за якістю і кількістю економічними ресурсами.



  • на основі наявних ресурсів країни спеціалізують­ся на виробництві певної продукції.



  • з'являється можливість обміну надлишками про­дукції, тобто світова торгівля.

Особливості сучасного етапу у світовій торгівлі:
  • зростання обсягів торгівлі товарами, а також пе­ресування капіталів, технологій, робочої сили;
  • зниження частки сировини у світовій торгівлі і збільшення частки готової продукції, послуг;
  • зниження перешкод у взаємній торгівлі, утво­рення торгових союзів, стирання кордонів;
  • збільшення частки взаємної торгівлі між розви­нутими країнами.

В
игоди від зовнішньої торгівлі очевидні, якщо краї­ни мають абсолютні переваги у виробництві товару:


А
ле навіть якщо абсолютних переваг немає, виг­раш від обміну залишається для будь-якої країни. Тут працює принцип порівняльних переваг Д. Рікардо:


У країни В повна абсолютна перевага перед краї­ною С. Але в цих країнах різні витрати на виробниц­тво одиниці продукції:

Для країни В 1 цукор = 1 пшениці

Для країни С 1 цукор = 1/2 пшениці

=> у країні С цукор виробляти порівняно дешев­ше, ніж у країні В.

У результаті торгівлі виробничі можливості двох країн збільшаться.

Експорт та імпорт країни відбиваються в торговому балансі – результатах торгівлі країни протягом року:

Експорт товарів та послуг

Імпорт товарів та послуг

Статті експорту в $

Статті імпорту в $

Сальдо торговельного балансу = експорт - імпорт в $

Якщо експорт > імпорту, то торговий баланс активний, тобто має місце позитивне сальдо: країна заробила більше валюти, ніж витратили.

Якщо експорт < імпорту, то має місце дефіцит торгового балансу, тобто негативне сальдо: країна витратила валюти більше, ніж одержала.

Д
ля вирівнювання торгового балансу держава може використовувати кошти, які обмежують імпорт, - по­літику протекціонізму.


Політика вільної торгівлі проводиться більшістю розвинутих і деяких країн, які розвиваються, у торгівлі одна з одною. Ці країни є членами ВТО – Всесвітньої торгової організації, створеної в 2000 р. Правилами ВТО регулюються всі торговельні суперечності, які виникають між цими країнами.

Також вільна торгівля проводиться у рамках регі­ональних союзів країн:

ЄС - Європейського Союзу;

НАФТА - Північноамериканського торгового союзу;

МЕРКОСУР - Торгового союзу країн Латинської Америки та інших.

Політика протекціонізму використовується краї­нами, які розвиваються, або розвинутими стосовно інших країн.

Засоби протекціонізму:
  1. Мито – введення податків на ввезену в країну продукцію.
  2. Імпортні квоти – кількісні обмеження ввезених товарів.
  3. Ліцензування – видача державою дозволів (ліцензій) на ввезення певних видів продукції.
  4. Ембарго – цілковита відмова від торгівлі з якою-небудь країною.

З розвитком власної економіки Україна прагне перейти від політики протекціонізму до вільної торгівлі і стати учасником ВТО – престижної світової органі­зації.