Geum.ru

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2006 р

Вид материалаДокументы

Содержание


Співробітництво з МВФ
Співробітництво з МБРР
Співробітництво з Європейським інвестиційним банком
Подобный материал:

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 червня 2006 р. № 844

СТРАТЕГІЯ
співробітництва з міжнародними фінансовими
організаціями на 2006—2008 роки

1. Загальна частина

Ця Стратегія визначає загальні принципи та пріоритетні завдання співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями (далі — МФО) і спрямована на консолідацію спільних зусиль для досягнення цілей соціального та економічного розвитку України, зокрема підвищення конкурентоспроможності економіки, забезпечення постійних темпів зростання, розв’язання основних соціальних проблем та подолання бідності.

Досягнення визначених цілей можливе шляхом забезпечення ефективного використання ресурсів, що надаються МФО, розв’язання проблем, що перешкоджають динамічному розвитку відносин з МФО, посилення прозорості процесу реалізації проектів та запровадження стратегічного планування співробітництва з МФО на основі взаємоузгодження програм економічного і соціального розвитку, що приймаються на державному і місцевому рівні, та стратегій МФО щодо надання допомоги Україні.

Передбачається здійснення поступового переходу від проектів, спрямованих на підтримку державного бюджету і програми реформування економіки, до більш перспективних самоокупних інвестиційних проектів, реалізація яких дасть змогу впровадити ефективні ринкові інструменти управління економічними процесами, забезпечити розвиток інфраструктури та підвищити конкурентоспроможність товарів і послуг.

Стратегія реалізовуватиметься шляхом фінансового, технічного і консультаційного співробітництва з МФО та країнами-донорами відповідно до міжнародних договорів України.

2. Основні результати співробітництва з МФО
та проблеми, що виникли на сучасному етапі

Членство України у Міжнародному валютному фонді (МВФ), Міжнародному банку реконструкції та розвитку (МБРР), Багатосторонньому агентстві по гарантіях інвестицій (БАГІ), Міжнародній фінансовій корпорації (МФК), Міжнародній асоціації розвитку (МАР), Чорноморському банку торгівлі і розвитку (ЧБТР) і Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) сприяє доступу до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надаються на пільгових умовах. Підписання у
2005 році рамкових угод між Україною та Європейським інвестиційним банком і між Україною та Північним інвестиційним банком сприятиме створенню нових можливостей фінансування пріоритетних проектів розвитку економіки в державному та приватному секторах.

За весь період співробітництва з МФО Україна (станом на 1 травня 2006 р.) отримала кредитних ресурсів на загальну суму більш як 11 млрд. доларів США, в тому числі від МВФ — 4,41 млрд. (3009,83 млн. спеціальних прав запозичення), МБРР — 4,3 млрд., МФК — 470 млн. та ЧБТР — 97,5 млн. доларів США, а також від ЄБРР — близько 2,27 млрд. євро.

Співробітництво із зазначеними організаціями сприяло урахуванню світового досвіду у процесі формування в Україні ринкової економіки, необхідної законодавчої бази та оновлення системи державного управління, забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, розвитку приватного сектору, удосконалення системи соціального захисту, створення сприятливого середовища для економічного зростання в умовах обмежених власних ресурсів, можливостей щодо комерційних запозичень на зовнішньому ринку.

Через недоліки організаційного та інституціонального характеру не вдалося повною мірою використати можливості, які дає співробітництво з МФО. Передусім це стосується реалізації інвестиційних проектів Світового банку — за роки співробітництва використано менш як 0,43 млрд. доларів США, що становить 28,1 відсотка запропонованих на інвестиційні цілі ресурсів (1,53 млрд. доларів США).

Потребують розв’язання проблеми, пов’язані з пасивною позицією Української Сторони під час ініціювання проектів, тривалістю та складністю процедури їх підготовки і реалізації, зниженням ефективності використання позик, що надаються МФО, відсутністю досвідчених фахівців з питань управління проектами, зокрема з проведення тендерів та здійснення закупівель відповідно до установлених МФО процедур. Зазначені проблеми істотно впливають на структуру проектного портфеля Світового банку, який на даний час включає значну кількість інституціональних неприбуткових проектів.

Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що надаються МФО, потребує удосконалення законодавства, яке регулює питання щодо процедури підготовки та реалізації проектів, здійснення місцевих запозичень та надання державних гарантій, впровадження касового обслуговування проектів через Державне казначейство та удосконалення системи управління проектами, підвищення якості та поліпшення структури проектних портфелів МФО.

3. Перспективи розвитку співробітництва з МФО

Подальший розвиток співробітництва з МФО грунтуватиметься на таких принципах:

посилення ролі Української Сторони в процесі підготовки та реалізації проектів, зокрема на стадії їх ініціювання та під час залучення міжнародної технічної допомоги;

підвищення якості комплексної експертизи проектних пропозицій, зокрема стосовно доцільності залучення фінансових ресурсів МФО для підтримки загальнодержавних та галузевих програм розвитку;

концентрація фінансових, технічних і консультативних ресурсів, що надаються МФО та донорами міжнародної технічної допомоги, на пріоритетних напрямах проведення економічних та соціальних реформ;

“оздоровлення” проектного портфеля Світового банку шляхом реструктуризації у найкоротший строк проектів, щодо реалізації яких виникли проблеми;

збільшення частки самоокупних інвестиційних проектів у кредитних портфелях МФО;

максимальне використання можливостей МФО, зокрема МФК, БАГІ, ЄБРР та ЧБТР, з метою розширення співробітництва з приватним сектором економіки, що не передбачає прямих зобов’язань держави або надання державних гарантій;

мінімізація нових державних запозичень для реалізації інституціональних проектів, крім тих, що пов’язані з безпекою життя людини, охороною здоров’я та освітою.

Співробітництво з МФО здійснюватиметься з урахуванням правил і процедур їх діяльності.

Співробітництво з МВФ з огляду на стабілізацію макроекономічної ситуації базуватиметься в подальшому на остаточному переході до безкредитних відносин, проведенні консультацій при формуванні макроекономічної політики держави. Важливу роль у співробітництві відіграватиме залучення технічної допомоги для забезпечення дотримання рекомендацій, розроблених у рамках програми оцінки стану фінансового сектору, податково-бюджетної прозорості, таргетування інфляції, управління валютними ризиками, банківського нагляду, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, запобігання фінансовим правопорушенням тощо.

Співробітництво з МБРР здійснюватиметься у напрямі розроблення ефективних програм і проектів, реалізація яких сприятиме економічному зростанню України.

Фінансова підтримка державного бюджету шляхом застосування механізму позики на політику розвитку поєднуватиметься із залученням консультаційної допомоги для розв’язання першочергових завдань структурних реформ, підвищення конкурентоспроможності національної економіки та її найважливіших секторів, підтримки вступу до СОТ та створення умов для європейської інтеграції України.

Разом з тим у процесі співробітництва з МБРР слід акцентувати увагу на реалізації інвестиційних проектів, які сприятимуть розвитку інфраструктури, комунального господарства, енергетики, підвищенню конкурентоспроможності приватного сектору економіки та вдосконаленню інформаційно-комунікаційних технологій. Триватиме інституціональне реформування органів виконавчої влади. Передбачається збільшення кількості проектів, пов’язаних з розвитком регіонів, розв’язанням соціальних та екологічних проблем територіальних громад.

Значна увага приділятиметься координації роботи із залучення до підготовки та реалізації проектів технічної допомоги інших міжнародних організацій та країн-донорів.

З метою поглиблення знань та вивчення світового досвіду з питань організації стратегічного планування, зокрема щодо проектного аналізу та управління проектами, передбачається використання можливостей Інституту економічного розвитку Світового банку.

Пріоритетним напрямом співробітництва з іншими інституціями групи Світового банку стане подальше збільшення кількості інвестиційних та кредитних проектів, спрямованих на підтримку приватного сектору (без надання державних гарантій). Залучатимуться інвестиції МФК для забезпечення розвитку інфраструктури, зокрема муніципальної та портової, будівництва, агропромислового комплексу, сфери роздрібної торгівлі та надання послуг, виробництва транспортного обладнання і сфери телекомунікацій.

Планується активізувати співробітництво з БАГІ шляхом надання іноземним інвесторам, які працюють в Україні, гарантій від некомерційних ризиків та створення організаційно-технічних умов, сприятливих для інвестування.

Для забезпечення захисту національних інтересів використовуватимуться у разі потреби можливості Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів, членом якого є Україна.

Подальше співробітництво з ЄБРР передбачає збільшення обсягів фінансових ресурсів, що надаються організацією як державному, так і приватному сектору економіки. Для реалізації проектів з високим ступенем ризику залучатимуться одночасно ресурси ЄБРР, інших МФО та іноземних інвесторів. Широко використовуватиметься досвід Банку, здобутий у процесі реалізації масштабних інвестиційних проектів, впровадженні сучасних методів фінансового менеджменту і корпоративного управління. Підтримуватиметься відкриття прямих кредитних ліній для українських комерційних банків без надання державних гарантій. Пріоритетним напрямом залишатиметься виконання програми кредитування малих та середніх підприємств.

Передбачається подальше фінансування:

міжнародних транспортних коридорів (автомобільних, залізничних) та транспортної інфраструктури;

міської інфраструктури та комунальних підприємств;

енергетичної галузі (підвищення потужності енергетичних об’єктів та впровадження енергозберігаючих технологій, модернізація блоків атомних електростанцій).

Крім того, у подальшому можливе залучення ресурсів ЄБРР для підтримки сільського господарства та експортоорієнтованого виробництва.

У процесі співробітництва з ЧБТР перевага надаватиметься проектам, спрямованим на розвиток багатостороннього співробітництва країн Чорноморського басейну, зокрема створення спільних підприємств, або співфінансуванню проектів, які сприятимуть розвитку суміжних галузей економіки країн — членів ЧБТР, прикордонної торгівлі та кооперації виробництва.

Ресурси ЧБТР залучатимуться насамперед для забезпечення:

виробництва товарів та надання послуг;

розвитку транспортної інфраструктури та перевезень;

видобування природних корисних копалин;

розвитку сфери телекомунікацій;

розвитку фінансового сектору.

Співробітництво з Європейським інвестиційним банком здійснюватиметься з метою залучення до економіки України довгострокових фінансових ресурсів для реалізації проектів у сфері міської та транспортної інфраструктури, енергетики, охорони навколишнього природного середовища, телекомунікацій, малого та середнього бізнесу тощо.

У рамках співробітництва з іншими МФО розвиватиметься співробітництво з Північним інвестиційним банком, зокрема шляхом довгострокового проектного інвестиційного кредитування під державні гарантії. Водночас передбачається залучення ресурсів зазначеного Банку для розвитку приватного сектору економіки без надання державних гарантій.

Проводитиметься робота з:

набуття членства у Азіатсько-Тихоокеанському банку, пріоритетними напрямами співробітництва з яким стане отримання інвестиційних ресурсів для забезпечення розвитку транспорту, телекомунікацій, енергетичного, фінансового секторів, промисловості та зовнішньої торгівлі;

створення Балто-Чорноморсько-Каспійського банку розвитку, який може стати інструментом довгострокового фінансування інфраструктурних проектів у регіонах України.

4. Напрями і завдання співробітництва з МФО

Фінансові ресурси, консультативна і технічна допомога МФО повинні доповнювати внутрішні ресурси держави, що спрямовуватимуться на розв’язання пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку за такими напрямами:

1) підтримка економічного зростання та стратегічних реформ:

диверсифікація і підвищення конкурентоспроможності економіки, забезпечення розвитку її приватного сектору та закладення основ для поглиблення інтеграції з міжнародним ринком;

забезпечення макроекономічної і фіскальної стабільності, економічного зростання;

підвищення якості надання державних послуг шляхом скорочення квазіфіскальних розрахунків, лібералізація державного регулювання та заохочення приватного сектору до інвестування національної економіки;

удосконалення системи фінансового посередництва з метою підтримки інвестування національної економіки;

забезпечення дотримання фінансової дисципліни, збільшення реальних доходів населення, зменшення фіскального навантаження і регулівного впливу державних органів на приватний сектор економіки;

покращення державного управління, у тому числі об’єктами державної власності, удосконалення системи державної служби;

удосконалення системи управління державними фінансовими активами, подолання корупції у державному секторі;

підвищення якості та доступності соціальних послуг, які надаються за бюджетні кошти;

сприяння розвитку села шляхом закладення правових та інституціональних основ для забезпечення захисту прав власності на землю, іпотеки, оренди та торгівлі землею;

2) удосконалення системи соціального захисту та підвищення якості життя населення:

реформування системи освіти з метою забезпечення рівного доступу до загальної середньої освіти, підвищення її якості та ефективності;

удосконалення системи адресності соціальної допомоги та підвищення ефективності управління програмами соціальної допомоги;

поліпшення умов життя громадян, зокрема тих, що проживають переважно у сільській місцевості, шляхом підвищення якості надання соціальних послуг та спрощення доступу до них, розширення повноважень територіальних громад щодо розв’язання соціальних проблем на місцевому рівні;

розвиток пенсійної системи, покращення управління пенсійним страхуванням, консолідація функцій із збору та адміністрування внесків соціального страхування;

активізація роботи, спрямованої на запобігання поширенню туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу шляхом сприяння виконанню Національної програми боротьби із туберкульозом і Програми профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, а також удосконалення методів моніторингу і контролю за епідеміологічною ситуацією щодо інших інфекційних хвороб;

створення системи медичного страхування, підвищення якості надання медичних послуг та покращення умов роботи медичних закладів шляхом застосування сучасних медичних технологій та обладнання;

підвищення конкурентоспроможності сільського господарства та забезпечення безпеки продуктів харчування;

здійснення заходів із запобігання поширенню високопатогенного пташиного грипу та пандемії грипу;

3) розвиток муніципальної інфраструктури, транспортно-дорожнього комплексу, зв’язку та інформатизації:

розвиток комунального господарства — реконструкція та модернізація систем водопостачання та водовідведення, у тому числі зниження енергоспоживання, підвищення якості очищення питної і стічної води, удосконалення системи утилізації твердих побутових відходів, а також підвищення якості інших послуг, що надаються підприємствами житлово-комунального господарства;

удосконалення транспортної інфраструктури міст;

модернізація системи аеронавігаційного обладнання, підвищення рівня безпеки польотів;

оновлення парку повітряних суден, створення сучасної інфраструктури аеропортів;

створення комплексної системи з комерціалізації українських космічних технологій;

розвиток інфраструктури морських торговельних портів;

збільшення транспортних потужностей українських судноплавних компаній, будівництво морських суховантажних суден;

розвиток міжнародних транспортних коридорів та приведення їх стану у відповідність з європейськими вимогами;

реконструкція міжнародних пунктів пропуску через державний кордон, облаштування сучасними засобами контролю пунктів пропуску на митному кордоні;

модернізація рухомого складу залізничного транспорту — оновлення парку електропоїздів, вантажних електровозів змінного струму, дизель-поїздів, тепловозів, вантажних та пасажирських вагонів;

проведення структурних перетворень у галузі зв’язку з метою збільшення кількості видів послуг, що надаються у цій галузі, а також підвищення їх якості;

розвиток технічної бази інформатизації на основі новітніх технологій, забезпечення швидкісного доступу до Інтернет, інтеграція національної системи зв’язку до європейської та глобальної інформаційної мережі, впровадження цифрового мовлення на території всієї України;

запровадження в органах виконавчої влади моделей електронних закупівель, електронного документообігу та здійснення трансакцій за допомогою Інтернет;

4) інституціональний розвиток органів державної влади і судочинства:

подальше удосконалення системи державної статистики шляхом її комплексного та системного реформування, задоволення потреб користувачів;

реформування податкової служби з метою досягнення високого рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, здійснення компетентного, чесного та неупередженого адміністрування податків;

модернізація системи управління державними фінансами, включаючи удосконалення роботи та підвищення інституціональної спроможності Державного казначейства;

розвиток інфраструктури фінансово-кредитного ринку та удосконалення механізму муніципального кредитування, забезпечення більш широкого доступу до фінансових послуг суб’єктів господарювання, які провадять свою діяльність у сільській місцевості, територіальних громад та комунальних підприємств;

підтримка судової реформи, підвищення інституціональної спроможності судової системи, поліпшення матеріально-технічного забезпечення судів;

5) розвиток приватного сектору економіки:

створення сприятливого клімату для посилення підприємницької активності, поширення передових управлінських знань та технологій, розвиток консалтингу та інфраструктури підтримки підприємництва;

сприяння технологічній модернізації і оновленню засобів виробництва, розвитку наукоємних виробництв;

підтримка приватного сектору економіки шляхом надання фінансової допомоги малим та середнім підприємствам за участю українських комерційних банків;

сприяння здійсненню експортних операцій шляхом середньо- та довгострокового кредитування експортоорієнтованих приватних підприємств;

забезпечення захисту права власності на землю шляхом видачі державних актів власникам земельних ділянок та створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру;

реформування дозвільної системи, упорядкування контролюючих функцій органів державної влади у сфері підприємництва;

спрощення доступу суб’єктів підприємницької діяльності до кредитних ресурсів, зокрема шляхом утворення спеціалізованих фінансових установ з мікрокредитування;

6) розвиток енергетичного сектору, енергозбереження та охорона навколишнього природного середовища:

забезпечення енергетичної безпеки держави, формування прозорого конкурентоспроможного ринку енергоносіїв, розроблення та запровадження комплексної стратегії гармонізації енергетичного ринку України з внутрішнім ринком ЄС;

реформування механізму підтримки проектів з енергозбереження, в тому числі з використанням ресурсів приватного сектору, розвиток Української енергозберігаючої сервісної компанії (УкрЕСКО);

реконструкція та підвищення надійності функціонування системи теплопостачання м. Києва, стимулювання комерціалізації компаній, які здійснюють централізоване теплопостачання в містах України;

налагодження безперебійного енергозабезпечення споживачів шляхом реабілітації гідроелектростанцій та електричних мереж;

забезпечення модернізації всіх атомних енергоблоків, зокрема підвищення надійності роботи другого енергоблока Хмельницької та четвертого Рівненської атомних електростанцій;

реконструкція та добудова блоків Старобешівської, Трипільської, Добротворської теплоелектростанцій;

реконструкція та модернізація виробничих потужностей кримських теплоелектроцентралей, Бурштинської теплоелектростанції;

розвиток виробництва електроенергії з використанням поновлювальних джерел енергії, впровадження етанолу як альтернативного пального у пасажирському транспорті;

підвищення рівня техногенної безпеки підприємств енергетичної галузі, розв’язання проблем забруднення водних ресурсів та зменшення кількості шкідливих викидів у повітря;

реалізація грантових проектів, спрямованих на покращення навколишнього природного середовища і виконання зобов’язань України за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї, зокрема щодо згортання виробництва бромистого метилу, розвитку промисловості відповідно до європейських екологічних норм, створення захисних лісових насаджень на забруднених радіонуклідами землях Полісся, реформування правової бази та зміцнення інституціональної спроможності для розвитку екологічної дозвільної системи.

5. Розвиток партнерства з МФО, забезпечення
реалізації національних інтересів

У процесі зміцнення фінансової незалежності національної економіки необхідно розвивати партнерські зв’язки та посилювати позицію України у відносинах з МФО. З цією метою проводитиметься активна політика щодо ініціювання проектів, здійснюватиметься диверсифікація джерел їх фінансування.

Забезпечення врахування національних інтересів у програмній діяльності МФО досягатиметься у процесі:

періодичного спільного проведення перегляду проектних портфелів;

активної участі Української Сторони в підготовці програмних документів МФО;

проведення щорічних консультацій з питань макроекономічної політики згідно із статтею IV Статей Угоди Міжнародного валютного фонду
від 22 липня 1944 року;

участі Української Сторони в роботі спільних з МФО комітетів, координаційних рад, робочих груп.

Подальше співробітництво з МФО повинне сприяти:

підвищенню ролі держави в міжнародних кредитно-фінансових відносинах через розширення представництва в МФО;

поліпшенню результативності проведення економічних реформ шляхом вивчення досвіду роботи МФО з державним і приватним секторами в інших країнах — членах МФО;

участі у формуванні завдань і нових напрямів діяльності МФО;

участі у процесі удосконалення процедур, принципів роботи МФО та реформуванні цих організацій;

поглибленню взаємодії з іншими державами шляхом активної участі у заходах, які організовуються МФО;

підвищенню кредитного рейтингу України, а також зміцненню довіри іноземних інвесторів до економічної політики держави;

координації дій з іншими державами та міжнародними організаціями в рамках виконання комплексних програм розвитку і реалізації масштабних інвестиційних проектів.

6. Державна політика у сфері підвищення
ефективності співробітництва з МФО

Основними завданнями державної політики у сфері підвищення ефективності співробітництва з МФО є:

удосконалення процедури та методологічної бази підготовки проектів з метою досягнення цілей, дотримання графіків та визначених бюджетів у процесі їх реалізації;

перехід на казначейське обслуговування у процесі виконання проектів МФО;

удосконалення системи управління проектами МФО;

удосконалення механізму правового регулювання питань щодо здійснення місцевих запозичень та надання державних гарантій, врахування у державному бюджеті позик, що надаватимуться МФО, та відповідного співфінансування за рахунок внутрішніх джерел;

оптимізація процедури проектного циклу та синхронізація їх з процедурами МФО;

удосконалення системи контролю, моніторингу та оцінки ефективності використання фінансових ресурсів МФО;

підвищення якості розроблення проектних документів та експертизи спільних з МФО проектів;

посилення відповідальності груп управління проектами, вдосконалення їх взаємодії з відповідальними виконавцями проектів МФО;

удосконалення механізму взаємодії між Мінекономіки — координатором співробітництва з МФО і Мінфіном — фінансовим агентом держави з одного боку та органами виконавчої влади — відповідальними виконавцями проектів і бенефіціарами з іншого;

підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади, які задіяні у підготовці та реалізації проектів;

створення автоматизованої бази даних, яка забезпечить інформаційне та аналітичне супроводження проектів МФО на всіх стадіях та сприятиме проведенню постійного моніторингу виконання проектів, виявленню ризиків;

посилення відповідальності позичальників за своєчасне та цільове використання кредитних ресурсів МФО.

7. Очікувані результати реалізації Стратегії

Показниками результативності реалізації цієї Стратегії є:

створення передумов для сталого зростання економіки України та підвищення якості життя населення;

збільшення загального обсягу фінансових ресурсів МФО, які залучаються в рамках реалізації інвестиційних проектів;

досягнення цілей проектів у встановлений строк в межах відповідного бюджету;

збільшення частки інвестиційних проектів у структурі проектних портфелів МФО в Україні;

виконання графіків підготовки і реалізації спільних з МФО проектів.

_____________________