Geum.ru

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте

Вид материалаДокументы

Содержание


Апробація результатів дослідження.
Список джерел та літератури
Подобный материал:
1   2   3

Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання їх:
  • у правотворчій діяльності для створення та вдосконалення нормативно-правової бази з питань правового регулювання українського сегменту всесвітньої комп'ютерної мережі ”Internet”;
  • як теоретичної бази для подальших наукових досліджень із проблематики правового регулювання суспільних відносин у цілому та проблематики правового регулювання суспільних відносин з питань використання мережі ”Internet”, зокрема;
  • у навчальному процесі при викладанні курсів з теорії держави і права, інформаційного та телекомунікаційного права в навчальних закладах освіти системи МВС;
  • при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників та навчально-методичних матеріалів з юридичних дисциплін.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася по розділах і в цілому на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України. Автор виступав з повідомленнями за матеріалами дисертаційного дослідження на XV Міжнародній історико-правовій конференції «Генеза держави і права: історико-теоретичні аспекти» (2-4 червня 2006 р., м. Запоріжжя) та на міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства до правової держави», яка відбулася в Харківському національному університеті ім В.Н. Каразіна 28.04.2006 р.

За темою дисертації автором підготовлено й опубліковано три наукових статті у фахових виданнях з юриспруденції:

1. Присяжнюк О.А. До питання про необхідність правового регулювання суспільних відносин, що виникають у зв'язку з використанням всесвітньої комп'ютерної мережі «Інтернет» //Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип.30 – С.142-146.

2. Присяжнюк О.А. Правове регулювання застосування електронно-цифрового підпису: сучасний світовий й європейський досвід //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип.31 – С.121-124.

3. Присяжнюк О.А. Про визначення поняття „право віртуального простору” //Наук. вісник ДУВС. – 2006. - №4. – С.168-172.


Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Висновки


За нашою думкою до числа основних висновків дисертаційного дослідження належать наступні:

1. На прикладі розвитку всесвітньої комп’ютерної мережі «Internet», котра на протязі 90-х рр. ХХ сторіччя перетворилася з суто технологічного явища в суспільно-політичне, таке що визначає розвиток сучасних схем державного управління, розкрито вплив всесвітніх комп'ютерних комунікацій та інформаційних технологій на право, правові принципи та, врешті-решт, на можливості державного втручання в суспільне життя. Зокрема, правове оформлення необхідних змін в інформаційній галузі обумовлює генезис та наповнення новим змістом принцип стабільності та авторитету закону;

2. У ході дослідження ролі держави та права в інформаційно-цифрову епоху аргументовано показано, що право є привілейований інструмент будівництва нового, віртуального простору, і воно вже сьогодні, констатуючи складність цього середовища, повинно пристосовувати до нього свої методи регулювання. Роль держави у даній сфері повинна також змінюватися, трансформуючись від охоронця територіального регулювання до гаранта суспільної користі і загального інтересу, знаходячи своє місце і встановлюючи прийнятну рівновагу між учасниками мережі „Internet”;

3. Наведено додаткові аргументи на користь того, що на відміну від індустріального суспільства, де держава, у першу чергу, регулює за допомогою права суспільні відносини, що виникають в ході виробництва та розподілу матеріальних благ (економічні та ідеологічні відносини), в інформаційно-правовому суспільстві первинним пріоритетом правового опосередкування з боку держави виступають суспільні відносини, що виникають у процесі створення, розповсюдження та одержання різноманітної інформації;

4. У результаті дослідження правових проблем, обумовлених розвитком комп'ютерної мережі „Internet”, всебічно доведено, що науково технічний прогрес в області масових електронних комунікацій виступає в якості одного з каталізаторів процесу міграції змісту багатьох понять загальної теорії права та появи якісно нових понять і категорій, таких, як: «електронна держава», «інформаційний суверенітет», «право віртуального простору», - сферою застосування яких вже виступають інші простори, а не відомі географічні та фізичні простори (сухопутне, водне та повітряне).

5. Правове регулювання суспільних відносин, що пов’язані з використанням всесвітньої комп’ютерної мережі „Internet”, - це врегулювання за допомогою права тих суспільних відносин, що стосуються доступу фізичних та юридичних осіб до можливостей всесвітньої комп’ютерної мережі „Internet” та різного роду суспільно значимої діяльності, невід’ємною складовою якої є різноманітна інформація, яка розміщена в цій мережі.

6. У ході аналізу впливу звичаїв на процес формування права віртуального простору, наново розкрито їхні соціально-нормативні якості, в т.ч. ті, що здатні вплинути на роботу з подолання правового нігілізму в мережі „Internet”, забезпечити врахування прав людини в процесах, що відбуваються в даному інформаційному середовищі. Осібно наголошено на тому, що звичай може успішно виступати як форма існування правових норм у цьому просторі. Отже це дає підстави переглянути роль правового звичаю як складової правової системи та не вважати цю її складову архаїчним придатком, підвищити його роль у правовому регулюванні суспільних відносин, що виникають під час користування мережі „Internet”.

7. Ґрунтовно доведено, що всесвітня комп'ютерна мережа «Internet» обумовлює процеси диференціації та інтеграції правового регулювання, появи та розвитку існуючих галузей та інститутів права, підвищення загальної ваги техніко-юридичних норм;

8. Аргументовано доцільність формулювання та введення у науковий обіг категорії «право віртуального простору» через те, що:

по-перше, у цій категорії відображається така властивість системи права, як об'єктивність, котра полягає у тому, що жодна правова категорія не може бути сконструйована або побудована законодавцем довільно, без врахування діючих у даному суспільстві закономірностей. До того ж, вона дозволяє перебороти консерватизм і твердість низки юридичних установлень, через що виникає невідповідність між правом як внутрішньо узгодженою гармонійною системою і суспільними відносинами, котрі постійно змінюються.

по-друге, розглянута категорія є першочерговим кроком на шляху до побудови концепції правового регулювання суспільних відносин у сфері використання масових електронних комп'ютерних комунікацій у цілому і комп'ютерній мережі „Internet”, зокрема;

у третіх, вона сприяє визначенню задач, що ставлять держава та суспільство в області правової регламентації цих відносин.

9. Констатовано, що однією з найважливіших характеристик права віртуального простору є те, що це право - невід'ємна складова права інформаційно-правового суспільства (найвища на сучасній стадії розвитку цивілізації ступінь позитивного права, яка найбільш щільно наблизилася до сучасного природного права);

10. Аргументовано показано, що предмет правового регулювання інституту права віртуального простору має дворівневий, складний та комплексний характер. Він складається з двох блоків суспільних відносин, кожному з яких притаманні власні методи правового регулювання. До першого блоку таких відносин належать ті суспільні відносини, що пов’язані з обігом та розповсюдженням різноманітної інформації у всесвітній комп’ютерній мережі „Internet”. До іншого блоку належать організаційно-технічні відносини, у ході яких користувачі здобувають можливість доступу до цієї інформації у мережі „Internet”.

11. Аналіз правового регулювання телекомунікаційних відносин свідчить, що можливості правового впливу на ці відносин, в решті-решт, обмежені об’єктивним фактором - законами розвитку науково-технічного прогресу у галузі електронно-цифрових технологій. Таким чином, юридичному опосередкуванню з боку держави підлягають лише деякі сторони цих відносин, що пов’язані з вольовими актами їхніх учасників. Таким чином, повне опосередкування інформаційних та телекомунікаційних відносин правовими відносинами є неможливим та недоцільним.

12. Всебічно показано, що шляхи появу та розвитку комплексних міжгалузевих правових інститутів збігаються зі шляхами розвитку нових галузей права. Це, у свою чергу, означає, що комплексні міжгалузеві правові інститути мають багато однакових рис з комплексними галузями права;

13. Серед принципів права, безпосередньо притаманних праву віртуального простору, як комплексному міжгалузевому правовому інституту, необхідно виділити такі, як:

- принцип визнання всесвітньої комп'ютерної мережі „Internet” – однією з найважливіших соціальних цінностей інформаційно-правового суспільства та неприпустимості її використання для порушення прав і свобод людини;

- принцип визнання інформаційного суверенітету України над національним сегментом всесвітньої комп'ютерної мережі „Internet”;

- принцип анонімності дії користувачів у мережі „Internet”, там де прямо це не заборонено законом;

- принцип правового стимулювання розвитку науково-технічного прогресу в сфері інтернет-технологій, який полягає в створенні сприятливого правового режиму для практичного впровадження в життя прогресивних і інноваційних комп'ютерних технологій, що дозволяють найбільше ефективно і безпечно для людини оперувати з інформацією, розміщеною в цьому технологічному середовищі;

- принцип гнучкого правового регулювання суспільних відносин, зв'язаних з використанням комп'ютерної мережі „Internet”, що покликаний забезпечити відповідність правового забезпечення тенденціям та динаміці, що відбуваються у віртуальному просторі;

14. У ході аналізу правовідносин, що виникають з приводу використанням всесвітньої комп'ютерної мережі „Internet”, наголошується на тому, що їхнє підґрунтя (електронні зв'язки між користувачами) має більш складну структуру ніж інші соціальні зв'язки, на підставі яких виникають, розвиваються та припиняються правовідносини;

15. Надаючи характеристику основним сторонам правозастосування у віртуальному просторі й обґрунтовуючи доцільність юридизації певних технічних процедур, доводитися необхідність створення відповідної незалежної державної установи, яка б мала повноваження щодо фіксації та підтвердження відповідним правозастосовним органам фактів діяльності щодо обігу інформації в мережі „Internet”.

16. З врахуванням сучасних світових досягнень у галузі юридичного процесу, дисертантом обґрунтовується доцільність внесення відповідних змін до процесуального законодавства України, у першу чергу до кримінально-процесуального та цивільного процесуального кодексів України, з метою надання можливості суддям та іншим учасникам процесу використовувати ресурси мережі «Internet» під час розгляду судових справ, у тому числі для оприлюднення судових рішень у мережі «Internet», збирання та надання необхідних доказів за справою, повідомлення за допомогою електронної пошти учасників процесу про дати судових слухань.


Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html


СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Манов А.Г. Политическое и правовое регулирование общественных отношений в социалистическом обществе: Автореф. дисс… к.ю.н.: 12.00.01. – М., 1987. – 24 с.

2. В.Д. Сорокин. Метод правового регулирования: теоретические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1976.- 142 с.

3. Л.С. Явич. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений.– М.: Гос. Изд-во Юрид. Лит., 1961. – 172 с.

4. Brzezinsky Z. Between Two Ages. America’s Role in the Technotronic Era. N.Y.: The Viking Press, 1970.

5. Р.О. Халфина, С.В. Поленина, Н.П. Колдаева. Социалистическое право и научно-техническая революция. – М.: Наука, 1979. – 343 с.

6. Казьмин И.Ф. Общие проблемы права в условиях научно-технического прогресса. – М.: Юрид. лит., 1986. – 192 с.

7. Хецуриани Д. Г. Право и научно-технический прогресс. – Тблилиси: Мецниереба, 1988. – 81 с.

8. В.М. Ведяхин. Правовое регулирование научно-технического прогресса: теоретико-правовой аспект. – Куйбышев, Изд-во Сарат. Ун-та, Куйбышевский филиал, 1990. – 194 с.

9. Підопригора О.А. Науково-технічний прогрес і право. – К.: Знання, 1988. – 46 с.

10. Рассолов М.М. Управление, информация и право. – М.: Мысль, 1983. – 157 с.

11. Венгеров А.Б. Право и информация в условиях автоматизации управления. – М., 1978. – 206 с.

12. Ю.М. Батурин, З. Борши, И. Вавро. Влияние научно-технического прогресса на юридическую жизнь. – М.: Юрид. лит., 1988. – 367 с.

13. Батурин Ю.М. Теоретические проблемы компьютерного права: Автореф. дисс… д.ю.н. – М., 1991. – 38 с.

14. Post, David G. Juries and the New Common Law Cyberspace. //The American Lawyer, September 2000. e.edu/lawschool/dpost/Juries.html

15. Post David G. Anarchy, State, and Inetrnet: An Essay on Law-Making in Cyberspace. 1995. J. Online. Part 3.

16. Johnson David R. Law and Borders – The rise of Law in Cyberspace. //http:cli.org/X0025_LBFIN/ html >. 1996.

17. Katsh M. Ethan. Law in Digital World. Oxford University Press. 1995.

18. Perrit, Henry H. Jr. The Internet is Changing the Public International Legal System. //Kentucky Law Journal. 1999–2000. P. 885–955.

19. Gamble J.K. Taxing global electronic commerce and end of suvereinty. - Indiana, 1997. -P. 3-10

20. Наумов В.Б. Право и Интернет: Очерки теории и практики. – М.: Книжный дом «Университет», 2002. – 432 с.

21. Титов В.Н. Цифровая конвергенция общественных отношений. //Информационное общество. – 2001. - Вып. 1. - С. 28-30.

22. Mowlana H. International flow of information: a global report and analysis //Reports and Papers on Mass Communications. - 1985. - №. 99. - P. 1-69

23. Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики // Новая технократическая волна на Западе. - М.: Прогресс, 1986. - С. 392-409

24. Л.В. Березовец Институциональное обеспечение развития информационного общества: практический опыт и возможности для Украины //Инф. об-во. – 2004. - Вып. 2. - С. 34-37.

25. Окинавская хартия глобального информационного общества от 22.07.2000 г. //Дипломатический вестник. – 2000. - № 8. – С.51-56.

26. Рассолов И.М. Интернет-право: Учеб. пособие. – М.: Юнити-Дана, Закон и Право, 2004. – 143 с.

27. Вершинин М.С. Электронная демократия: российские перспективы. //Информационное общество. – 2002. - Вып. 1. - С. 17-19.

28. Алексеева И.Ю. Возникновение идеологии информационного общества. //Информационное общество. -1999. - Вып.1. – С.30 – 35

29. Кутелия Б.Н. Виртуальная терра инкогнита. //Информационное общество. – 2000. - Вып. 1. - С. 33-36.

30. Д. Белл Социальные рамки информационного общества. Сокращ. перев. Ю. В. Никуличева // Новая технократическая волна на Западе. Под ред. П. С. Гуревича. М., 1988. – 330 с.

31. Р.М. Юсупов, В.П. Заболотский Научно-методические основы информатизации. – СПб.: Изд-во Наука, 2001. - 456 с.

32. Петровский С.В. Правовое регулирование оказания Интернет-услуг //Рос. юстиция. - 2001.- №5. - С. 60-67.

33. “Japan’s Information Society: Themes and Visions”. – Токуо, 1969.

34. Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society. - Wash.: World Future Soc., 1983.

35. Серго А.С. Интернет и право. – М.: Бестселлер, 2003. – 272 с.

36. В.А. Коляденко Информационное общество – импульс для инновационного развития Украины //Информационное общество. – 2004. - Вып. 2. – С.13-15.

37. Родионов А.А. Интернет: сущность и социальные функции. Социологический подход: Автореф. дис. канд. социол. наук. - Саратов, 2000. - 20 с.

38.Талимончик В.П. Правовое регулирование использования INTERNET //Журнал международного частого права. – СПб. - 1997. - № 4. - С.16-29

39. Корреспонлдент. – 11.11.2006. -№ 44(233).

40. Маньшин С.В. Гражданско-правовое регулирование применения электронно-цифровой подписи в сфере электронного обмена данными: Дисс…к.ю.н.: 12.00.03. – М., 2001. – 200 с.

41. Beликобритания: инициатива Правительства в области электронной торговли // iBusiness. - 2001. - № 3. - С. 25-30.

42. Алексеев И. Электронная торговля: правовые проблемы предпринимательской деятельности в Интернете //Юрист. - 2000. - №3. - С. 43 -45.

43. Горский М. Новая экономическая революция. //Информационное общество. – 2002. - Вып.1 - С. 36-38.

44. Bryant S. The Story of the Internet. – Madrid: Pearson Education ltd., 2000. -72 p.

45. Говорунов А.В. Человек в ситуации виртуальной реальности. //Информационное общество. – 2001. - Вып. 1. - С. 22-24.

46. Бабарыкин П.В. Технико-юридический анализ понятия сайт сети Интернет. //Новации в законодательстве РФ по интеллектуальной собственности - теория и практика. Сборник докладов научно-практической конференции «Коллегиальные чтения - 2004». — Санкт-Петербург, 9-10 июня 2004 г. — С. 123-126.

47. M. Mealling, R. Denenberg. Report from the Joint W3C/IETF URI Planning Interest Group: Uniform Resource Identifiers (URIs), URLs, and Uniform Resource Names (URNs): Clarifications and Recommendations. August 2002. // fc3305.html.

48. T. Berners-Lee. Universal Resource Identifiers in WWW: A Unifying Syntax for the Expression of Names and Addresses of Objects on the Network as used in the World-Wide Web. June 1994. //ссылка скрыта.

49. Современное право средств массовой информации в США. /Под. ред. А.Г. Рихтера. – М.: Право и СМИ, 1997. – 256 с.

50. Петровский С.В. Правовой статус электронных документов, возникновение и современное развитие //Хоз-во и право. – 2001. – № 12. - С.18-24.

51. Wright B. Contract without paper //Technology review. — 1992. — Vol.95. —№5.-P.81-98.

52. Якушев М.В. Как «отрегулировать» Интернет //Законодательство. – 2000. – № 9. – С. 49–53.

53. Якушев М.В. Информационное общество и правовое регулирование: новые проблемы теории и практики //Информационное общество. – 1999. – Вып.1. – С.40-43.

54. Горский Ю.И. К формированию государственного управления при росте Интернета //Информационное общество. – Вып.1. – С.21-23.

55. Е.Мельник. Вторая смерть Лидице. //Всеукраинский еженедельник «2000» - №46(342). – 17-23 ноября 2006.

56. Юридический энциклопедический словарь /Гл. ред. А.Я. Сухарев; Редкол.: М.М. Богуславский и др. – 2-е изд., доп. – М.: Сов. энциклопедия, 1987. – 528 с.

57. Калятин В.О. Правовые вопросы организации сети Интернет. //Юридический мир. – 2001. – № 3. – С. 19–27.

58. Наумов В.Б. Проблема юрисдикции сети Интернет //Тезисы докладов конференции "Информационная безопасность регионов России", Санкт-Петербург 13-15 октября 1999 года, том I, с. 28-29.

59. Niko Härting. Internetrecht. (Правовое регулирование использования Интернет в ФРГ). Köln: Schmidt,Cop. 1999.

60. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики. Монографія. /Калюжний Р.А., Шамрай В.О.Гавловський В.Д. Гуцалюк М.В., Цимбалюк В.С, Швець М.Я., Яцишин Ю.В., Ластовецький А.С. /За ред. Р.А. Калюжного та В.О. Шамрая - Київ: АДПС України, 2002. - 296 с.

61 Калиушко И.Б., Демкова М.С. Электронное управление – путь к эффективности и прозрачности государственного управления //Информационное общество. – 2004. - Вып. 2. - С. 30-34.

62. Агамирзян И.Р. Мировой опыт реализации концепции «электронного правительства» //Информационное общество. – 2002. – Вып.1. – С.56-62.

63. Данилин А.В. Среда взаимодействия для электронного правительства //Информационное общество. – 2002. – Вып.1. – С.5-7.

64. Дрожжинов В.И. Электронные правительства построили по росту. //http:|//www.e-commerce.ru/digest/russian/issue105/press2097.html.

65. Барышников А.О. Современные информационнные технологии Oracle как платформа для электронного правительства //Информационное общество. – 2003. – Вып.1. – С.35-37.

66. Зайцев И.М. Сущность хозяйственных споров. – Саратов, 1974. – 157 с.

67. Ревич Ю. Является ли Интернет территорией закона? //Известия.- 2000. -05 сент.

68. Пределы государственного вмешательства: Теоретико-правовой аспект /О.И. Верник, А.Б. Костенко, П.В. Куфтырев, А.Д. Машков, Ю.Д. Притыка. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін-Юре», 2004.- 240 с.

69. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» № 503/97 від 10.06.1997 р. //Офіц. вісн. України. – 1997. - №24.- С.11.

70. Л.А. Сергиенко, И.Д. Тиновицкая. Субъективные права в информационной сфере //Проблемы информатизации. – 2000. -№ 3. –С.23-30.

71. Van Jassel D. The computer vs. privacy. A computer Bill of rights //Law and computer technology. - 1970. - V. 3. - № 1. - P. 2-9.

72. D. Reed Freeman. Online Privacy Law. findlaw.com/privacy.

73. B. Kobayashi, L. Ribstein. State Recipe for Cookies: State Regulation 16.01.2001. /r.gmu.edu/programs/papers/Kobayashi_Ribstein_cookies.pdf

74. Черноус А. Б. Законодательство о персональных данных //Проблемы информатизации. - 1999. -№3. - С. 63–67.

Copyright © 2023. All rights Reserved.