Geum.ru

Зміст вступ розділ 1

Вид материалаДокументы

Содержание


An ox is taken by the horns, and a man by the tongue
Не cannot speak well that cannot hold his tongue
Faint heart never won fair lady.
Список використаної літератури
Подобный материал:
1   2   3

2.3.2. Метонімія

Другим за частотністю вживання в пареміях стилістичним засобом є метонімія. Метонімія базується на реальному зв'язку об'єкта номінації з тим об'єктом, назва якого переноситься на об'єкт найменування. Цей зв'язок може бути між предметом та матеріалом, із якого він зроблений; між місцем та людьми, які в ньому знаходяться; між процесом та його результатом, між дією та інструментом і так далі.

У прислів'ях та приказках певне місце займає метонімічний зв'язок між почуттям та здійснюючим органом, між органом і людиною.

Наприклад:

An ox is taken by the horns, and a man by the tongue

(Дурний язик голові не приятель)

A honey tongue, a heart of gall

(На язиці медок, на думці льодок)

У даних прислів'ях слово “tongue” вживається у метонімічному значенні, позначаючи зв'язок процесу говоріння з його результатом. Язик пов'язується зі словами, які ми висловлюємо і необережно висловлене слово може образити людину, аби зашкодити їй. У цьому полягає суть цих прислів'їв.

У іншому прикладі спостерігаємо зв'язок між процесом і результатом:

Не cannot speak well that cannot hold his tongue

(Умій сказати, умій і змовчати)

He that talks much, errs much

(Хто мовчить, той двох навчить)

У першому англійському прислів'ї слово “tongue” вживається метонімічно і пов'язано з процесом говоріння.


2.3.3. Епітет

Розглянуті явище приклади метафори, метонімії, є лексичними виразними засобами. Еіпітет, який також має місце у структурі паремій, це троп лексико-синтаксичний, оскільки він виконує функцію обставини, означення або звернення. Він необов'язково повинен мати переносне значення, але обов'язково експресивну та емоційну конотацію, завдяки якій виражається відношення людини до предмету.

Властивість бути епітетом виникає у слові тільки у поєднанні з назвою предмета або явища, які воно визначає. Дуже часто у функції епітетів виступають прикметники та прислівники. Наведемо декілька прикладів:

а) A fair face may hide a foul heart.

(Янгольський голосок, та чортова думка)

Епітетами у цьому прислів'ї є: “fairface”, “foulheart”.

Ці епітети з більшою емоційністю висловлюють відношення народу до нещирої людини. Завдяки епітетам прислів'я підкреслюють, що не завжди гарне обличчя або голос притаманні щирій людині. Крім цього епітет "fair face" ще посилюється експресивним засобом -алітерацією.

б) Nothing venture, nothing have.

(Де відвага, там щастя)

Faint heart never won fair lady.

(сміливість міста бере)

Fortune favours the brave.

(Думка п'є воду, а відвага мед)

Треба зауважити, що епітети зустрічаються не часто у складі розглянутих паремій.

Таким чином, в ході дослідження було з’ясовано, що стилістичні засоби та тропи за своєю природою різноманітні та чисельні, що вони у переважній більшості базуються на принципі, на якому побудований увесь механізм мови: зіставлення явищ та встановлення схожості (еквівалентності), або різниці (контрасту) між ними.

Разом з тим слід зауважити, що на тлі широкого використання стилістичних засобів та тропів в прислів’ях та приказках, специфіка вживання образотворчих і виразних засобів визначається, здебільшого, на основі показників частотності їх використання в структурі англійських паремій.

1. На фонетичному рівні:

- алітерація 15%;

- рима 14,5%;

- асонанс 10%.

2. На лексико-синтаксичному рівні:

- зіставлення 9,5%;

- повтори 7%.

3. На лексико-семантичному рівні:

- метафора 30%;

- метонімія 9%;

- епітет 8%.


ВИСНОВКИ

Особливою життєздатністю на протязі багатьох століть розвитку людської культури відзначаються прислів'я та приказки. Їх актуальність визначається їх органічним зв'язком з народною розмовною мовою та широким застосуванням їх у різних ситуаціях повсякденного життя. Прислів'я та приказки створювалися та накопичувалися віками, відбиваючи соціальний та культурний розвиток нації, зміну та поширення світогляду, мораль та естетичні норми та правила поведінки.

Дана робота представляє собою спробу з’ясувати механізми створення образності і виразності в прислів'ях та приказках, що входять до складу англійської мови, та розглянути специфіку вживання стилістичних засобів та тропів у складі паремій. Для досягнення цієї мети розглядалися 500 пареміологічних одиниць англійської мови. Доцільно підкреслити, що аналізу підлягали прислів'я та приказки, які характеризувалися наявністю в них саме образної основи.

1. Ми з’ясували, що поділяючи паремії на тематичні групи з певним опорним словом, можна уявити, чому приділяв більше увагу англійський народ, за допомогою яких слів, лексем він відображав соціальні явища, події та процеси свого становлення як нації, з яких елементів складалася народна картина світу, як відбувалося художнье моделювання національної свідомості англійців в прислів’ях і приказках.

2. До того ж, ми визначити номенклатуру найбільш вживаних стилістичних засобів і тропів у складі англійських прислів’їв та приказок, аби показати частотність їх використання в структурі прислівникових і приказкових одиниць.

2.1. На фонетичному рівні, найбільш вживаними є:

- алітерація;

- рима;

- асонанс.

2.2. На лексико-синтаксичному рівні, найбільш вживаними є:

- зіставлення;

- повтори.

2.3. На лексико-семантичному рівні, найбільш вживаними є:

- метафора;

- метонімія;

- епітет.

3. Також стає зрозумілим, що найбільшу роль у створенні виразності, та підсиленні образу в прислів’ях та приказках відіграє конотація, яка надає слову, або фразі у складі паремій емотивного, експресивного і оціночного змісту, а останній в свою чергу, може бути як негативним, так і позитивним.

Таким чином, ми з’ясували, що використання тропів та стилістичних засобів у складі прислів’їв та приказок, створює в них образну основу, що робить прислів’я та приказки застиглими мовними одиницями, а конотація підсилює виразність, додаючи їй необхідний експресивний відтінок.

У нашій роботі ми намагалися встановити механізми утворення образотворчих і виразних засобів в англійських пареміях, а також встановити специфіку вживання образотворчих і виразних засобів у пареміологічній системі англійської народної культури.


РЕЗЮМЕ


Тема випускної кваліфікаційної роботи – специфіка вживання образотворчих і виразних засобів в англійських прислів’ях і приказках. Як результат проведеного дослідження проаналізовано механізми та моделі створення образності та виразності, а також встановлено стилістичні прийоми усіх мовних рівнів, які вживаються у структурі прислів’їв і приказок англійської народної культури.


SUMMARY


The subject-matter of the graduation paper is specific character of employing image-bearing and expressive means in English proverbs and sayings. As a result of investigation the mechanism and the patterns of creating picturesqueness and expressiveness have been analyzed, as well as the stylistic devices of all the language levels that are employed in the structure of proverbs and sayings of the English folklore have been established.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Алёхина А.И. Идиоматика современного английского языка. – Минск, 1982;

2. Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови // Мовознавство. – 1984. - №5 - с.42-47;

3. Амирова Т.А. и др. Очерки по истории лингвистики. - М.: Наука,
1975;

4. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка
(Стилистика декодирования). - Л.: Просвещение, 1981;

5. Ахманова О.С. Словар лингвистических терминов. М., 1966;

6. Балли Ш. Французская стилистика / Пер.с фр. К.А.Долинина. – М., 1961;

7. Буслаев Ф.И. Исторические очерки русской народной словесности и искусства. – СПб, 1861 – Т. I;

8. Виноградов В.В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. -
М., 1963;

9. Вяльцева С.И. Речевое использование английских пословиц // АКД.
-М., 1977;

10. Гак В.Г. Фразеология, образность и культура // Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1988 с.159-169;

11. Гварджаладзе И.С, Мчедлишвили Д.И. Английские пословицы и
поговорки. -М., 1971;

12. Кунин А.В. О стилистическом контексте во фразеологическом ракурсе// Сб. науч. тр. / МГПИИЯ им. М. Тореза. – М., 1976 – Вып 103;

13. Кунин А.В. Английская фразеология. – М., 1970;

14. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка – М., 1986;

15. Ляцкий Е.А. Несколько замечаний к вопросу о пословицах и поговорках. – СПб, 1897;

16. Літературні пам'ятки України: Українські прислів'я, приказки і
таке інше. Збірки Марковича ОБ. і інших // Укл. Номис М. - К.,
1993;

17. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія. Чому ми так говоримо. – X., 1982;

18. Мокієнко В.М. Значення української пареміології для історико-
етимологічбного аналізу слов'янських прислів'їв та приказок //
Мовознавство. - 2000. - № 1;

19. Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании. Спецкурс по общей и английской лексикологии. Владимир, 1974;

20. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. СПб., 1996;

21. Панфилов В.З. Философские проблемы языкознания. – М., 1977;

22. Пауль Г. Принципы истории языка / Пер. с нем.; Под ред. А.А. Холодовича. – М., 1960;

23. Потебня О.О. Із записок з теорії словесності. Естетика і поетика
слова. -К.: Мистецтво, 1985;

24. Потебня А.А. Слово и миф. – М., 1989;

25. Потебня А.А. Мысль и язык. – К., 1993

26. Редін П.О. Типи системних зв’язків фразеологічних одиниці у мові // Мовознавство. – 1994. - №4-5 - с.50-52;

27. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М., 1956;

28. Соколов Ю.М. Русский фольклор. – М., 1941;

29. Соссюр Ф. Курс общей лингвистики. – Екатеринбург, 1999;

30. Українські прислів'я та приказки. Упор. Мишанич С.В., Пазяк
М.М. -К.: Дніпро, 1984;

31. Шейгал Е.И. Интенсивность в структуре значения слова // Сб науч. тр. / МГПИИЯ им. М. Тореза. – М., 1980. – Вып. 160;

32. Щербань Н.П. Про один із засобів контекстуальних перетворень фразеологізмів. // Мовознавство. – 1975. - №4;

33. Шехтман Н.А. Практикум по фразеологии современного

английского языка. – Л., 1971;

34. Galperinl.R. Stylistics. –M., 1971;


Словники

35. Большой англо-русский словарь: в 2 томах / Сост. Н.Н. Аносов, Ю.Д. Апресян, И.Р. Гальперин и др. под общим ру. И.Р. Гальперина. – 3 изд. Стереотип. – М.: Русский язык 1972. – Том 1. - 824 с.; Том 2. – 864 с.

36. Буковская М.В., Вяльцева С.И. Словарь употребительных английских пословиц (A dictionary of English proverbs in modern use) – М., 1985;

37. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. 7 изд., перераб. и доп. – М.: Русский язык, 2006. – 571с.

38. Longman Dictionary of English Idioms .- London,1979;

39. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English.-

London, 1974;

40. Roget’s Thesaurus of English Words and Phrases. 6th. Ed.-

London, 1982;

41. ссылка скрыта

42. ссылка скрыта

Copyright © 2023. All rights Reserved.