І. Актуальність проекту

Вид материала

Документы

Содержание Перший етап Другий етап Четвертий етап V. Висновок.

Подобный материал:

• Дирекції Всеукраїнського конкурсу зміст проекту, 860.5kb.
• Формат опису модуля, 38.32kb.
• Роль бізнес-проекту, 105.24kb.
• Вступ актуальність теми, 953.91kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.74kb.
• Загальна характеристика роботи актуальність теми, 407.04kb.
• Формування І розвиток проектної команди, 353.79kb.
• Актуальність теми, 327.04kb.
• Швейцарсько-українська співпраця в рамках проекту forza успішно продовжується, 36.71kb.
• Рак грудної залози актуальність теми, 112.75kb.

І. Актуальність проекту

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

Максим Рильський.

Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали отруєні річки та моря, задушливе, шкідливе повітря, загублені ліси, сотні зниклих видів рослин і тварин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повсюдне повне знищення грунтів у аграрних районах. Такі екологічні катастрофи, як вибух на ЧАЕС, пожежа нафтових свердловин у Перській затоці, свідчать, що забруднення довкілля нині не має меж. Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи: парниковий ефект; зменшення озонового екрана в стратосфері; проблема чистої води; кислотні дощі; причиною 70% ракових захворювань у людей та тварин є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища; щорічно планета втрачає десятки видів тварин, які заносяться в Червону книгу.

Екологічне виховання сьогодні, як ніколи, є надзвичайно актуальним. Воно покликане забезпечити молоде покоління знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для громади і кожної людини зокрема. Природа – це першооснова існування людини, а людина – частина природи. Тому завдання сучасної школи – виховати свідоме ставлення до природи, почуття відповідальності за довкілля як загальнолюдську цінність.

Метою екологічного виховання є формування активної природоохоронної позиції. Екологічне виховання здійснюється за допомогою комплексу природоохоронного й екологічного навчання, що ґрунтується на шкільній освіті, пропагуванні екологічного світогляду.


У масовій практиці організації екологічної освіти очевидна проблема суперечностей :

• між усвідомленням необхідності розв’язувати екологічні проблеми і нерозумінням особистої ролі в цьому ;
  
• між бажанням виявити власну екологічну позицію в різних сферах діяльності і домінуванням у школі спрямованості на одну сферу ;
  
• між авторитетом батьків, вчителів, друзів , вчинки яких не завжди екологічно доцільні , і особистою екологічною позицією ;
  
• між знаннями про важливість екологічно доцільної поведінки та нерозумінням , як можна поступитися деякими шкідливими вчинками, що сприймаються як норма ( збирання березового соку , новорічні ялинки ) ;
  
• між відтворенням школярами екологічних знань та рівнем їх застосування на практиці ;
  
• між соціальною потребою в захисті природи та утилітарним ставленням до природи;
  
• між об’єктивною цілісністю екологічної культури школярів та нескоординованістю , безсистемністю, непослідовністю зусиль вчителів у формуванні екологічної культури .
  

Екологічна освіта – це освіта , яка допомагає зрозуміти і засвоїти поведінку людини стосовно навколишнього середовища, що припускає формування екологічної культури як окремих осіб , так і суспільства в цілому .

Загальноосвітні навчальні заклади є тими закладами , які мають найбільший вплив на формування особистості , можуть виховувати в дитини почуття відповідальності за свою поведінку , а також прагнення до створення гармонії між людьми та іншими формами життя .


Екологічна освіта має базуватися на таких принципах :

1. Глобальність.
   
2. Високоморальність.
   
3. Систематичність .
   

Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання у школі. На кожному з них ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості школярів.

Перший етап ( 1 – 4 класи ) – формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу й неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні.

Другий етап ( 5 -7 класи ) і третій етап ( 8-9 класи) передбачають накопичення знань про природні об’єкти , закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналіз і прогнозування нескладних екологічних ситуацій, закріплення нормативних правил поведінки в навколишньому середовищі. Поглиблюються і поширюються знання про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи й обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів.

Четвертий етап (10-12 класи) – завершується узагальненням здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій.

Найголовніші завдання екологічної освіти :

• пробудити у всіх вікових групах занепокоєність станом природного
  

середовища ;

• поєднати екологічне мислення та екологічну поведінку з розумінням
  

того , що все у світі взаємопов’язане , що кожна дія людини викликає

часто непередбачувані наслідки впливу на природу ;

• передача знань про екологію Землі та формування персональної відповідальності за стан довкілля .
  

Любов до природи слід виховувати ще з раннього дитинства. «Дітей, що не вміють ще ходити, – писав Григорій Ващенко, – треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин.

Усе це залишається у дитячій душі, осяяне почуттям радості, і закладає основи любові до рідної природи. Коли дитина підросте й почне ходити і бігати, треба дати їй у певній мірі свободу, щоб вона мала можливість більше рухатися і

накопичувати в своїй душі враження від того, що вона чує і бачить. Так дитина звикає до рідної природи й починає любити її, хоч спочатку не усвідомлює своєї любові».

У ранньому дитинстві людина сприймає світ як єдине ціле і лише потім починає поділяти його на окремі частини . Цей процес повторюється і в освіті . Ще у дошкільних закладах колись єдиний світ , що оточує дитину , починає ділитися на складові . Цей процес продовжується і в школі.

В екологічному вихованні особливого значення набувають предмети природничо-географічного циклу. Біологія і географія розкривають дітям світ рослин, тварин, середовище, що їх оточує. Фізика і хімія дають комплекс політехнічних знань, наукові засади і принципи сучасного виробництва. Предмети гуманітарного циклу показують неприпустимість варварського ставлення до природи. Предмети естетичного циклу розкривають естетичну сутність природи, її неповторну красу, вплив на людину.

Та в реальному житті дитина виходить зі школи зі знаннями математики , фізики , хімії , біології, мови тощо , які у свідомості , на жаль, ніяк не пов’язані між собою і не формують цілісну картину природи .

Тому екологічна освіта має будуватися за принципом спіралі , коли на кожному наступному витку відбувається узагальнення попереднього .

Результат екологічного виховання – сформована екологічна культура людини, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище ( природне і соціальне); наявністю світоглядних


ціннісних орієнтацій щодо природи; екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров`я; набуттям умінь і

досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому та локальному рівнях); безпосередньою участю у природоохоронній роботі; передбаченням можливих негативних віддалених наслідків природоперетворювальної діяльності людини.

Саме ці обставини й надихнули нас на ідею створення в школі цілісного екологічного проекту « Школа екологічного виховання » , в підготовці якого брали б участь як учні , так і весь педагогічний колектив.

Освоюючи проект, учні не лише отримують знання, пов’язані з проектуванням та роботою в групах, а й формують естетичні смаки, розвивають уяву, творче мислення, фантазію; усвідомлюють екологічну значущість дбайливого ставлення до природи.


ІІ. Мета і завдання проекту.

Тип проекту: науковий, екологічний, творчий, дослідницький, колективно-груповий.

Учасники проекту: учні школи, педагогічний колектив.

Партнери проекту:

• батьки;
  
• спонсори;
  
• голова сільської ради;
  
• голова ТОВ «Преображенівське»;
  
• колектив лісництва .
  

Мета проекту:

1. Формувати:
   
   • соціальну компетентність (підготовка особистості до соціальної активності, набуття і виконання пов’язаних з ними нових життєвих навичок);
     
   • інформаційну компетентність (пошук, опрацювання, використання нової довідкової інформації в подальшій діяльності).
     
2. Розвивати:
   

• трудову (професійну) компетентність ( набуття нових навичок та знань, оволодіння новими напрямками діяльності).
  

3. Виховувати:
   

• Еколого-естетично. Виховання компетентності ціннісного ставлення до природи, почуття відповідальності за стан природного середовища; творчих здібностей учнів, почуття прекрасного.
  

Завдання проекту:

1. Ознайомити учнів з глибиною та різноманіттям екологічних проблем.
   
2. Залучити учнів до просвітницької роботи щодо збереження навколишнього середовища.
   
3. Навчити учнів правильно та розумно поводити себе в природі.
   
4. Розвивати навички роботи в колективі та почуття єдиної мети.
   
5. Створення учнівської екологічної бригади «Пролісок».
   
6. Організація природоохоронної діяльності волонтерських загонів.
   
7. Заснування музею проекту «Школа екологічного виховання».
   

ІІІ. Етапи та шляхи реалізації проекту.


Підготовчий етап

1. Ознайомлення учасників з основними етапами проведення проекту, його метою та завданнями. Допомога учням зрозуміти характер майбутньої роботи.
   
2. Створення штабу ініціаторів для координування роботи за проектом.
   
3. Комплектація проектних груп за направленнями:
   
   • група соціального опитування;
     
   • дослідницька група;
     
   • лекторська група;
     
   • група нормативно-правового дослідження;
     
   • літературна група;
     
   • краєзнавча група;
     
   • пропагандистська група;
     
   • художньо-естетична група;
     
   • музей проекту «Школа екологічного виховання».
     
4. Комплектація груп з урахуванням інтересів та здібностей учнів.
   
5. Розробка плану роботи груп за напрямками обраної діяльності.
   
6. Розподіл роботи між учасниками.
   

Практико-виконавчий етап (робота проектних груп)


1. Група соціального опитування.

• Анкетування батьків та вчителів з метою виявлення розуміння екологічних проблем та шляхів виховання в дітей бережливого ставлення до природи.
  
• Анкетування учнів школи з метою накопичення об’єктивних кількісних даних про стан екологічної освіти та екологічного виховання.
  

• Анкетування «Чи дотримуєтесь ви екологічних умов у побуті?
  
• Проведення тренінгів екологічного спрямування, метою яких є розвиток ціннісних орієнтацій щодо світу природи, забезпечення переходу учнів від об’єктивного до суб’єктивного ставлення до неї.
  

2. Дослідницька група.

• Визначення ступеню засміченості с. Преображенка.
  
• Визначення «гарячих точок» (екологічних об’єктів, що потребують дослідження і допомоги).
  
• Створення екологічної карти с. Преображенка.
  
• Підготовка екологічного проекту «Дослідження колонії сірої чаплі» (на території державного орнітологічного заказника «Волошинська дача»).
  

Працюючи над визначенням гарячих точок, діти часто зустрічаються зі злодіяннями , які відбуваються в сучасному суспільстві: вирубування дерев; засмічення, створення стихійних звалищ; забруднення ґрунтів, бездумне використання отруйних хімікатів; розорювання земель у заборонених місцях; захаращення природи пластиковими пляшками та поліетиленовими пакетами; забруднення атмосфери. Зібрана інформація передається до лекторської та інших груп.


3 Лекторська група.

• Проведення лекцій екологічної тематики.
  
• Організація бесід та інформаційних годин з жителями села з метою ознайомлення з існуючими екологічними проблемами.
  
• Написання та поширення листів-звернень екологічного спрямування.
  

Отримавши дані від дослідницької групи, діти проводять інформаційні години про існуючи екологічні проблеми, бесіди з мешканцями села про бережне ставлення до природи, розвішують відповідні оголошення, пишуть та поширюють листи-звернення, в яких


розповідають про явища, що спричиняють екологічну кризу, пропонують, куди подіти сміття. Учні старших класів проводять лекції, на яких говорять про стан навколишнього середовища, вплив людини на довкілля, ознайомлюють із розмаїттям рослинного і тваринного світу.


4 . Група нормативно-правового дослідження.

4.1. Теоретичний етап.

• Ознайомлення, опрацювання та систематизація нормативно-правових актів в галузі захисту довкілля, збереження рідкісних видів флори і фауни на різних рівнях:
  

А) Міжнародно-правове регулювання питань захисту навколишнього середовища.

Б) Європейська конвенція про охорону живої природи, прийнята у 1979 р.

В) Українська нормативно-правова база щодо охорони довкілля.

Г) Обласні, районні, місцеві нормативно-правові акти стосовно екологічної політики регіону.

4.2. Практичний етап.

• Відповідно до вікової категорії провести роз’яснювальні заняття з метою ознайомлення учнів та педагогічного колективу з нормативно-правовим забезпеченням проблем охорони довкілля, прав та обов’язків природокористувачів.
  

4.3. Підсумковий етап.

• На основі опрацьованих нормативно-правових матеріалів забезпечити законодавчу підтримку екологічного проекту .
  

5. Літературна група.

• Висвітлення проблем екологічного напряму у шкільній газеті.
  
• Висвітлення екологічних проблем у віршах і прозових творах учнів, пропагування їх у пресі.
  

Журналістська та літературна діяльність учнів та педагогів розвиває креативне мислення, логічність суджень, самостійність, наполегливість, формує стійку життєву позицію.


6. Краєзнавча група.

• Збір та обробка краєзнавчого матеріалу ( історичні відомості про природні та штучні водойми, історія заснування орнітологічного заказника «Волошинська дача», дослідження флори та фауни рідного краю).
  
• Підготовка та проведення екскурсійно-практичного тижня з природознавства.
  

Екскурсії на природу формують в учнів переконання про матеріальність світу , спілкування з природою викликає прагнення глибше пізнати її, вивчати вплив людини на природу, розвивають естетичні смаки.

Природознавча та екологічна робота насичена практичними завданнями, які розширюють та закріплюють знання дітей.

7. Пропагандистська група.
   

• Підготовка виступу агітбригади «Пролісок» з метою висвітлення екологічних проблем нашого регіону.
  
• Виступи з пропагандою шляхів боротьби з екологічними проблемами перед жителями села.
  
• Виступ на районному фестивалі екологічних агітбригад.
  

Під час підготовки до виступу агітбригади творча група школярів та педагогів спільними зусиллями створюють авторський сценарій, займаються виготовленням костюмів та декорацій, проводять уроки акторської майстерності. Саме тому кожен виступ екологічної агітбригади «Пролісок» неповторний і самобутній. А на районному фестивалі екологічних агітбригад вже два роки підряд вона займає призові місця.

8. Практична група.
   

• Організація ряду суботників по прибиранню території с. Преображенка.
  
• Залучення громадськості села до участі в проекті «Школа екологічного виховання».
  
• Проведення трудових десантів.
  
• Проведення конкурсу « Найкраще подвір`я ».
  
• Організація роботи по оформленню пришкільних ділянок.
  
• Прийняття участі у Всеукраїнській акції «Весняна толока».
  
• Залучення учнів до виконання національного плану дій щодо підвищення рівня благоустрою населених пунктів та прилеглих до них територій.
  

Завдяки роботі трудових десантів здійснюється прибирання території с.Преображенка двічі на рік – навесні та восени. Біляться посадки, знищується амброзія, згрібається та компостується листя, ліквідовуються стихійні смітники, насаджуються нові дерева – і це ще не повний перелік справ, спрямованих на покращення екологічного становища нашого рідного села.

9. Художньо-естетична група.

• Організація виставки малюнків « Моє село – найкраще в Україні».
  

Разом із виставкою малюнків влаштовуємо батьківський день, де проводимо конкурс для батьків «Вгадай мальовничий куточок» (на основі малюнків дітей) та аукціон-розпродаж малюнків. На кошти від аукціону закуповується насіння для оформлення пришкільних ділянок.

10. Музей проекту «Школа екологічного виховання».
    

Тут зберігаються всі фотографії, відеозаписи, газетні статті, листи, вірші, твори, малюнки, ребуси, кросворди, реферати, що стосуються проекту «Школа екологічного виховання». І , звичайно, грамоти та подяки, якими були нагороджені його учасники.


Заключний етап

1. Засідання штабу ініціаторів для підведення підсумків роботи над проектом:
   
   • виступ керівника проекту;
     
   • звіти керівників проектних груп, щодо результатів проведеної роботи.
     
2. Презентація учнівського екологічного проекту «Дослідження колонії сірої чаплі».
   
3. Церемонія нагородження за найкращі вірші, твори та малюнки на екологічну тематику.
   
4. Проведення свята врожаю «Осінь щедра, осінь мила».
   
5. Виступ агітбригади «Пролісок» перед учнівською аудиторією.
   
6. Нагородження переможців конкурсу «Найкраще подвір`я».
   
7. Підведення підсумків аукціону-розпродажу малюнків на тему «Моє село – найкраще в Україні» та закупівля насіння для оформлення пришкільних ділянок на наступний рік.
   
8. Впорядкування музею проекту «Школа екологічного виховання».
   
9. Нагородження учасників проекту подяками і грамотами.
   

IV. Очікуваний результат.

1. Працюючи поруч із наставниками, вихованці долучаються до життя суспільства, відчувають причетність до визначеної проблеми, набувають практичного досвіду з вирішення проблем власними зусиллями, набувають досвіду спілкування в колективі та спілкування з природою.
   
2. Власноруч допомагаючи природі, учні відчувають власну значущість, необхідність, упевненість у власних силах, формують естетичний смак, екологічну культуру, екологічне мислення, що ґрунтується на ціннісному ставленні до природи.
   
3. Під час проведення роботи діти привчаються правильно поводитися на лоні природи, розумно відпочивати та задовольняти власні потреби, не зашкоджуючи довкіллю. Виховуються дисциплінованість, відповідальність, ініціативність .
   
4. Формуються та розвиваються нові навички діяльності: проведення анкетування та психологічних тренінгів; дослідницька робота, журналістська діяльність, основи акторської майстерності та квітково-декоративного оформлення території, впорядкування музею, організація виставок тощо.
   

V. Висновок.

Охорона навколишнього середовища – найактуальніше питання сьогодення. Українська держава успадкувала тугий вузол екологічних проблем: забруднене промисловими відходами повітря, ґрунти, водойми; значною мірою вичерпані природні ресурси, жахливі наслідки Чорнобильської катастрофи.

В умовах загострення проблем взаємодії людства й природи перед сучасною педагогічною наукою та практикою постає низка невідкладних завдань, пов’язаних із необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а у шанобливому ставленні до всього сущого, що споконвіку притаманне українському народові. При цьому слід враховувати і таку думку Олександра Захаренка: « Треба подумати, які національні риси треба змінити. Це завдання посильне лише школі, лише вчителеві, який з дитинства впливає на дитину, на сім`ю. І сімя, і засоби масової інформації, і школа повинні мати одну святу мету. Не жити ж нам так, як живуть дикуни. Отож відгукніться на мій заклик: « У хрестовий похід за оновленим менталітетом!» Життя коротке – не все встигнеш здійснити, але прийдуть нові покоління. Будуть вдячні нам, що ми не марнували час, а діяли, намагалися зробити щось приємне і для країни, і для її мешканців. Націю можна врятувати, дбаючи не лише про екологію довкілля, а й душі, якій так необхідна фізична і духовна чистота ... Висновок категоричний: у менталітеті, притаманному нашій нації, є риси, які не прикрашають наш народ, не ставлять його в ряд цивілізованих націй. І чекати, склавши руки, не годиться, бо зміни на краще не впадуть з неба. Подумайте, колеги, як це зробити в масштабах держави. Відгукніться на святу мету школи, яка ставить собі майже непосильне завдання – удосконалювати національний менталітет».

Сучасний рівень розвитку засобів впливу на довкілля вимагає від кожної людини вміння прогнозувати й запобігати можливим негативним наслідкам


своєї діяльності. Вибір оптимальних варіантів взаємодії з природою потребує глибокого аналізу, творчого підходу, тому засвоєння екологічних знань не може обмежуватися рівнем використання їх за взірцем. Обов’язково має застосовуватися діяльнісний підхід. Роль таких форм позакласної та виховної роботи як Екологічний клуб, гурток, екологічна стежина, участь в екологічних проектах, у даному процесі є дуже важливою і такою, що заслуговує на вивчення й творче використання в роботі педагогів.