Міністерство освіти І науки України Івано-Франківський національний технічний університет нафти І газу Кафедра державного управління

Вид материалаДокументы

Содержание


Орієнтована тематика практичних занять
Рекомендовані підручники
Словники і довідники
Література на іноземних мовах
Рекомендована література
Варіант ІІІ
Основні поняття і терміни
Практичні завдання
Основні поняття і терміни
Тема 8. Система органів виконавчої влади в УкраїніОсновні поняття і терміни
Основні поняття і терміни
Подобный материал:
  1   2   3   4

Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра державного управління


Методичний посібник

з курсу «Державне управління»

(плани практичних занять, методичні рекомендації

та програмові вимоги до курсу)


м. Івано-Франківськ

– 2005 –


Методичний посібник з курсу «Державне управління» для слухачів магістратури спеціальності «Державна служба» підготували:


Дзвінчук Д.І. – к. н. д. у., професор, завідуючий кафедрою державного управління


Малімон В.І. – асистент кафедри державного управління, аспірант НАДУ.


Рецензенти: Мазак А.В. – к.н.д.у., доцент кафедри державного управління.


Рекомендовано до друку Вченою Радою ФУІД

ВСТУП


В умовах становлення демократичного суспільства і правової держави особливого значення набуває оволодіння вмінням реалізовувати завдання та функції держави на основі базових принципів державного управління та управлінських технологій. Адже успіх соціально-економічних і політичних перетворень у країні, її утвердження як суверенної та незалежної держави в значній мірі залежить від професійного рівня управлінського прошарку, знань, умінь та навичок окремих державних службовців.

Вивчення дисципліни «Державне управління» передбачає, що слухачі магістратури повинні:
  • засвоїти та відтворити на професійному рівні системні знання з державного управління;
  • розрізняти типи організаційних структур управління та вміти використовувати знання про організаційну структуру державного управління України;
  • освоїти методи державного управління та технології управлінської діяльності;
  • виділяти основні проблеми регіонального і місцевого управління;
  • готувати і приймати виважені управлінські рішення;
  • відслідковувати і оцінювати тенденції державного управління;
  • пропонувати підходи до удосконалення організованих структур управління;
  • формувати «дерево цілей» державного управління;
  • оцінювати ефективність функціонування системи державного управління.

Всі ці знання, вміння і навички слухачі магістратури повинні набути під час аудиторної і самостійної роботи. Аудиторна робота включає в себе лекційні і практичні заняття. На лекційних заняттях подаються найбільш складні проблеми державного управління, визначаються шляхи їх розв’язання, окреслюються найбільш важливі методологічні підходи.

За лекціями, як правило, слідують практичні заняття. Вони сприяють поглибленому вивченню важливих і складних тем курсу.

Слухачам при підготовці до практичних занять необхідно уважно опрацювати рекомендовану літературу, законспектувати основні думки, виконати практичні завдання, продумати й скласти план чи тези свого виступу.

На занятті слухач за власним бажанням або на вимогу викладача повинен відповісти на поставлені питання. При цьому він повинен чітко сформулювати тему доповіді, назвати опрацьовану літературу, а потім викласти матеріал, вкінці зробити відповідні висновки, обґрунтовано обстоювати свої міркування, підкріплювати їх прикладами, певними теоретичними положеннями. Якщо слухач виступає з доповненням, то бажано, щоб він давав оцінку попереднім відповідям.

У процесі проведення практичних занять заслуховуються та обговорюються реферати з важливих і складних проблем державного управління. Їхнє зачитування розраховане на 7-10 хвилин. Реферат обов’язково повинен мати план, висновки, посилання на джерельну базу.

У посібнику наведено основні поняття, терміни і категорії, рекомендовані форми проведення практичних занять, чітко визначені завдання з вивчення першоджерел та рекомендованої літератури, вказана відповідна література.

Рекомендується викладачам використовувати активні форми проведення занять, однак залишати за слухачами право самостійно вибирати ту чи іншу форму практичних занять; враховувати специфіку аудиторії при подачі тем рефератів, які стануть предметом обговорення на практичних заняттях. Все це, на нашу думку, посприяє більш глибокому і творчому оволодінню слухачами теорією і практикою державного управління.

ОРІЄНТОВАНА ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


п/п

Тема

Кількість годин


1.


2.


3.


4.


5.


6.


7.


8.


9.


10.


11.


12.


13.


14.



Державне управління – системне суспільне явище


Основні етапи історичного розвитку державного управління в Україні


Концептуальні засади розроблення державної політики: світовий досвід та вітчизняна практика


Функції і організаційна структура державного управління


Державно-управлінська діяльність


Правове регулювання державно-управлінських явищ


Контроль в державному управлінні та основні методи оцінки ефективності державного управління


Система органів виконавчої влади в Україні


Місцеві державні адміністрації в системі державного управління


Місцеве самоврядування та його особлива роль в державному управлінні


Реформування організаційної структури державного управління в Україні


Внутрішня структура органів державного управління


Механізм державного управління


Стратегічний та ситуаційний менеджмент



2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2


2




п/п

Тема

Кількість годин


15.


16.


Інформаційне та комунікаційне забезпечення державного управління


Зв’язки з громадськістю як комунікативна складова організації взаємин держави та особи




2


2








32 год.



ДЖЕРЕЛА

  1. Конституція України, прийнята на 5-ій сесії ВРУ 28 червня 1996 р. // Відомості ВРУ. – 1996. – №30. – Ст. 141.
  2. Закон України «Про державну службу» // rada.gov.ua.
  3. Закон України «Про звернення громадян» // Відомості ВРУ. – 1996. – №47. – Ст. 256.
  4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // Відомості ВРУ. – 1999. – №20. – Ст. 190.
  5. Закон України «Про основи національної безпеки України» // rada.gov.ua.
  6. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // rada.gov.ua.
  7. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» // Вісник ДСУ. – 2001. – №3. – С. 5-19.
  8. Закон України «Про внесення змін до Конституції України» №3207-1 // Голос України. – 2005. – 13 січня.
  9. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» // Урядовий кур’єр. – 2005. – 19 жовтня.
  10. Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» // Урядовий кур’єр. – 2005. – 12 жовтня.
  11. Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади: Указ Президента України від 12 березня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – 28 березня.
  12. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. // Офіц. вісник України. – 1999. – №21. – Ст. 943.
  13. Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 17 грудня.
  14. Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу: Указ Президента України від 5 січня 2005 р. // www.president.gov.ua.
  15. Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій: Указ Президента України від 3 квітня 2005 р. // Вісник ДСУ. – 2005. – №2. – С. 46.
  16. Про створення Секретаріату Президента України: Указ президента України від 14 жовтня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2005. – 18 жовтня.
  17. Питання Апарату Ради національної безпеки і оборони України: Указ Президента України від 14 жовтня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2005. – 20 жовтня.
  18. Про першочергові заходи щодо впровадження новітніх інформаційних технологій: Указ Президента України від 20 жовтня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2005. – 1 листопада.
  19. Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу: Постанова КМУ від 5 березня 2004 р. №278 // Вісник ДСУ. – 2004. – №1. – С. 76-79.
  20. Програма розвитку державної служби на 2005-2010 роки: затверджена постановою КМУ від 8 червня 2004 р. №746 // Вісник ДСУ. – 2004. – №2. – С. 67-80.
  21. Про утворення управлінь державної служби Головного управління державного управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі: Постанова КМУ від 5 липня 2004 р. №842 // Вісник ДСУ. – 2004. – №2. – С. 64-66.
  22. Положення про Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій: затверджено постановою КМУ від 16 грудня 2004 р. №1681 // Вісник ДСУ. – 2005. – №1. – С. 57-59.
  23. Положення про порядок прийому осіб на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за науковим напрямом «Державне управління» спеціальності «Державна служба»: затверджено постановою КМУ від 26 травня 2005 р. №402 // Вісник ДСУ. – 2005. – №2. – С. 65-73.
  24. Рекомендації з організації праці державних службовців в органах виконавчої влади: затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 січня 2005 р. №55 // Вісник ДСУ. – 2005. – №1. – С. 76-80.
  25. Економіка України за січень-вересень 2005 р.: Статистичні дані // Урядовий кур’єр. – 2005. – 25 жовтня. – С. 6.

РЕКОМЕНДОВАНІ ПІДРУЧНИКИ,

НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ

  1. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. л-ра, 1997. – 400 с.
  2. Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навч. посіб. – К.: Міленіум, 2003. – 256 с.
  3. Гурне Б. Державне управління: Пер. з фр. – К.: Основи, 1993. – 165 с.
  4. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / Кол. авт., за ред. Н.Р. Нижник та В.М. Олуйка – Л.: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2002. – 352 с.
  5. Європейський Союз: основи політики, інституціонального устрою та права: Навч. посіб. – К.: Т-во Карла Дуйсберга, 2001. – 368 с.
  6. Історія держави і права України: Академ. курс в 2-х т. – Т. 1 / За ред. В. Я. Тація і А.Й. Рогожина. – К.: Ін-Юре, 2000. – 646 с.
  7. Почепцов Г., Чукут С. Інформаційна політика в Україні: Навч. посіб. – К.: Вид-во «Знання», 2005. – 665 с.
  8. Пронкин С.В., Петрушина О.Е. Государственное управление зарубежных стран: Учеб. пособие. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 416 с.
  9. Райт Г. Державне управління: Пер. з англ. – К.: Основи, 1994. – 191 с.
  10. Рудакевич М. Етика державного службовця. – К.: Вид-во УАДУ, 2003. – 360 с.
  11. Татам Алан. Право Європейського Союзу: Підр. для студ. ВНЗ.: Пер. з англ. – К.: Абрис, 1998. – 424 с.
  12. Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001) / Кол. авт., за заг. ред. В.М. Литвина – К.: Альтернативи, 2001. – 704 с.

СЛОВНИКИ І ДОВІДНИКИ


  1. Абетка українського політика: Довідник. – К., 1997.-218с.
  2. Абетка законодавства Європейського Співтовариства: Пер. з англ. – К.: ТОВ «Вірксам», 2001. – 112 с.
  3. Геополітична і національна безпека: Словник термінів / Уклад.: Г.П. Ситник, В.Ю. Богданович, М.Ф. Єжеєв. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 232 с.
  4. Державне управління: Словник-довідник / Уклад. В.Д. Бакуменко. – К.: Вид-во НАДУ, 2002. – 228 с.
  5. Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997.
  6. Політична наука. Словник: категорії, поняття і терміни / за ред. Б.Кухти.- Львів: Кальварія, 2003.-500с.
  7. Словник-довідник Європейського Союзу / За ред. Ю. Марченко. – К.: К.І.С., 2001. – 152 с.
  8. Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – 743 с.

ЛІТЕРАТУРА НА ІНОЗЕМНИХ МОВАХ


  1. Almond G.A., Powell G.B., Strom K. Ir., Dalton R.J. Comparative Politics today. A World view. 7-th edition. – N-Y, 2000.
  2. Bellin R.M. Management Teams: Why they succeed or fail. – London: Butter worth Heinemann, 1981.
  3. Burdeau G. La democratie. – Neuchatel, 1966.
  4. Dahl R.A. Democracy, Liberty and Equality. – Oslo, 1986.
  5. Easton D. The Analysis of Political Structure. – N-Y, 1990.
  6. Fralin R. Rousseau and representation. A study of Development of his Concept of Political Institutions. – N-Y, 1978.
  7. Higley J., Pakulski J., Wesolowski W. Postcommunist Elites and Democracy in Eastern Europe. – MACMILLAN Press LTD, 1998.
  8. Misztal B.A. Trust in Modern Societies: the search for the bases of social order. – Cambridge: Polity Press, 1995.
  9. Senior B. Civil Servants as leaders and managers. Ed. M. Debicki, Krajowa Szkola Administracij Publicznej. – Warshawa, 2001.
  10. Schechner R. Perfomance Theory. – N-Y, 1988.

Тема 1. Державне управління – системне суспільне явище


Основні поняття і терміни: управління, соціальне управління, державне управління, система, парадигма, синергетика, синергетичні принципи, ентропія, точка біфуркації, теорія соціальних мереж, школа управління.


План
  1. Інституційні зміни як рушійна сила розвитку наукової парадигми соціального управління.
  2. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень.
  3. Основні теорії та школи управління.
  4. Ціннісно-правовий вимір державного управління.
  5. Системні характеристики державного управління. Особливості застосування системного підходу, теорії соціальної самоорганізації у державному управлінні.


Теми рефератів
  1. Професійна підготовка державно-управлінських кадрів у контексті сучасних тенденцій.
  2. Синергетична парадигма як філософсько-методологічна основа вирішення основних управлінських проблем.
  3. Теорія соціальних мереж та можливості її застосування у державному управлінні.


Завдання для вивчення першоджерел, рекомендованої літератури
  1. Виписати зі словників по три визначення понять «управління», «соціальне управління», «державне управління».
  2. Скласти план-конспект статті В. Токовенко «Системний підхід у методології дослідження сутності державного управління в сучасному суспільстві» (Вісник НАДУ. – 2005. – №1. – С. 86-93).

Практичні завдання

1. Заповніть таблицю:

Школи управління

Школа управління

Основні ідеї

Представники











2. Як Ви розумієте вислів відомого російського культуролога О. Лосєва «Предмет науки – не життя, а формально абстрактний механізм. І яке б життя наука не вивчала, предметом для неї завжди залишається формальна абстракція»?

3. Чи був правий грузинський філософ ХХ ст. Мераб Мамардашвілі, коли стверджував: «Знати можна те, що є в душі?». А що думаєте Ви з цього приводу?


Завдання для контролю і самоконтролю
  1. У яких ситуаціях людина стає об’єктом, а в яких суб’єктом політики?
  2. Чи можна вважати, що управління є стабільним впорядкованим явищем?
  3. Як співвідносяться між собою поняття «соціальне управління» і «державне управління»?
  4. Хто із зарубіжних вчених, на Вашу думку, вніс найбільший вклад в управлінську науку?
  5. Назвіть сучасних українських вчених, які вивчають проблеми вітчизняного державного управління.


Рекомендована література
  1. Гаєвська О.В. Основи науки управління. – К.: МАУП, 1998.
  2. Дзвінчук Д.І. Освіта нового суспільства і сутнісні аспекти її філософських засад // Нова парадигма. – 2005. – Вип.42. – С. 61-70.
  3. Ібрагімова І. Управління в постмодерні: відкритість та взаємодія // Вісник УАДУ. – 2000. – №4. – С. 41-48.
  4. Кіндратець О.М. Формування суспільства сталого розвитку: проблеми і перспективи. – Запоріжжя, 2003. – 381 с.
  5. Лутай В. Синергетическая парадигма как философско-методологическая основа решения главных проблем ХХІ века // Практична філософія. – 2001. – №1. – С. 10-38.
  6. Малахова Н. Исследование социальных организаций с использованием синергетической методологии // Нова парадигма. – 2005. – Вип.43. – С. 181-192.
  7. Мартиненко В. Інституційні зміни як рушійна сила розвитку наукової парадигми соціального управління // Вісник УАДУ. – 2002. – №1. – С. 298-302.
  8. Нижник Н., Черленяк І. Синергетично-рефлексивна модель соціальної самоорганізації та управління // Вісник НАДУ. – 2003. – №3. – С. 5-14.
  9. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Пер. з англ. І. Дзюби. – К.: Основи, 2000. – 198 с.
  10. Румянцева З.П. Менеджмент организации. – М.: ИНФРА, 1995. – 429 с.
  11. Сахоненко С. Модернізаційні процеси та феномен політичного управління // Вісник УАДУ. – 2002. – №1. – С. 261-271.
  12. Токовенко В. Основні підходи до визначення поняття державного управління // Вісник УАДУ. – 2002. – №4. – С. 39-47.



Тема 2. Основні етапи історичного розвитку державного

управління в Україні


Основні поняття і терміни: князівська влада, старійшина, полково-сотенний устрій, паланка, генеральна старшина, віче, гетьманат, магдебурзьке право, земства, комісаріати, наркомати, раднаргоспи, конституційна реформа, «помаранчева революція».


Варіант І

План
  1. Зародження перших управлінських інституцій на українських землях.
  2. Організація влади і здійснення управління в Київській Русі, Галицько-Волинському князівстві, Литовсько-Руському князівстві та Речі Посполитій: суть, характерні ознаки та особливості.
  3. Уніфікація управління українськими землями Австрійською (Австро-Угорською з 1867 р.) та Російською імперіями.
  4. Організація державного управління в УНР, ЗУНР, Українській державі П. Скоропадського.
  5. Організаційна структура державного управління в Радянській Україні. Конституції УСРР (УРСР) 1919, 1929, 1937 і 1978 років.
  6. Основні напрями формування цілісної системи державного управління після здобуття Україною незалежності.


Теми рефератів
  1. Державно-управлінські реформи Б. Хмельницького.
  2. Конституція П. Орлика та її історичне значення.
  3. Радянська модель організації державного управління: переваги та недоліки.

Завдання для вивчення першоджерел, рекомендованої літератури
  1. Порівняйте 3 та 4 Універсали Української Центральної Ради.
  2. Вкажіть основну мету прийняття Концепції адміністративної реформи в Україні.


Практичні завдання
  1. Поясніть вислів англійського історика і філософа К. Поппера: «Майбутнє ще не існує, і саме ця обставина покладає на нас величезну відповідальність; так як ми можемо впливати на майбутнє, то ми маємо прикласти всі сили, щоб зробити його кращим. А для цього ми повинні використати все, чого научилися в минулому».
  2. Запропонуйте систему принципів здійснення адміністративної реформи в Україні, використовуючи вітчизняний досвід державотворення.


Завдання для контролю та самоконтролю
  1. Чи можна назвати прогресивними управлінські заходи княгині Ольги, князів Володимира Великого, Володимира Мономаха, Данила Галицького?
  2. Яка ідея лежить в основі радянської влади?
  3. Чи спрацювала, на Вашу думку, українська національна ідея після здобуття Україною незалежності?
  4. Назвіть противаги інституту Президента України згідно з Конституцією України 1996 року.
  5. Вкажіть суб’єктивні чинники, які перешкоджають становленню ефективної системи державного управління в Україні.


Рекомендована література
  1. Історія державного управління України: термінологічний словник, збірник документів та матеріалів (ХІІ-ХХ ст., таблиці, схеми та інтернет-довідник.) / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Видав. дім «Максімус», 2005. – 720 с.
  2. Історія України. Документи. Матеріали. Посібник.- К.:Академія, 2001.-448с.
  3. Кармазіна М. Ідея державності в українській політичній думці (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 1998.-350с.
  4. Коцур А.П. Ідея державності в історичній думці та суспільно-політичному житті України (кінець ХVIII – початок ХХ ст.). – Чернівці, 2000.
  5. Кресіна І. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси. – К., 1998.-280с.
  6. Литвин В. Україна: досвід та проблеми державотворення. – К.: Наукова думка, 2001.-558с.
  7. Політична історія України. Посібник / За ред. В.І. Танцюри. – К.: «Академія», 2001.-488с.
  8. Розумний М. Українська ідея на тлі цивілізації. – К., 2001.-288с.


Варіант ІІ

Реферативна форма проведення

практичного заняття

Теми рефератів
  1. Організація влади у слов’янських племенах VІ-ІХ ст.
  2. Особливості організації влади і здійснення управління в Київській Русі та Галицько-Волинській державі..
  3. Органи управління самоврядної України та організація управління в самоврядних містах у період середньовіччя.
  4. Центральні та місцеві органи Московського царства та Російської імперії для управління Україною.
  5. Земська та міська реформи у Російській імперії.
  6. Організація управління і здійснення влади в Коронному краї Галичини та Володимирії.
  7. Формування альтернативних структур влади й управління в УНР та проблема їх легітимації.
  8. Особливості державного управління в Радянській Україні.
  9. Труднощі і перспективи здійснення адміністративної реформи в Україні.
  10. Президентські вибори 2004 року та їх вплив на державотворчі процеси в Україні.


Варіант ІІІ

«Круглий стіл» на тему

«Досвід державно-управлінської діяльності минулих поколінь як джерело і перешкода розвитку»

У процесі підготовки до заняття слухачам магістратури пропонується обговорити такі проблемами:

– об’єктивні і суб’єктивні чинники, що обумовлюють характер державного управління;

– закони і закономірності державного управління;

– критерії виділення етапів та форм організації державної влади;

– роль зовнішнього чинника в житті українського суспільства;

– природно-географічні і ментальні чинники в житті українського суспільства;

– еволюція форм здійснення державної влади;

– зміст та основні особливості політичної, конституційної та адміністративно-територіальної реформи;

– проблеми та перспективи реформування системи влади й державного управління в сучасних умовах;

– важливість врахування помилок УНР, Гетьманату, Директорії, радянських урядів при проведенні управлінських реформ.

Під час «круглого столу» учасники обмінюються думками, аргументовано висловлюють свою точку зору на ті чи інші події чи процеси. Вкінці ведучий підбиває підсумки «круглого столу», відзначає особливості перебігу та результати обговорення проблем, активність учасників «круглого столу».