Geum.ru

Використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Матеріали до єдиного дня інформування населення Полтавщини у квітні 2008 року


ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ


Матеріали підготовлені Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області та управлінням з питань внутрішньої політики облдержадміністрації


Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Питання екологічної безпеки та, у зв'язку з цим, природоохоронної діяльності в Українській державі є пріоритетними. Стаття 50 Конституції України наголошує, що «кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена».

Стаття 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» основними принципами охорони навколишнього природного середовища в Україні визначає:

пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

екологізацію матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;

обов'язковість екологічної експертизи;

гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;

науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;

безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;

стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;

поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;

вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва .

Сьогодні в Україні, мабуть не знайдеться жодної людини, яку б не турбували такі екологічні проблеми світового масштабу:

-дефіцит чистої питної води;

-парниковий ефект і негативні зміни клімату ( глобальне потепління);

-розростання озонової діри і вплив цього явища на біоту;

демографічнв проблема (зростання населення на 80-100 мільйонів щорічно, що спричиняє голод, хвороби, смертність);

-вичерпання мінеральних і біологічних ресурсів; накопичення відходів , яке набуває катастрофічних масштабів;

-забруднення Світового океану, агросфери, атмосфери;

-знищення лісів, розростання пустель, ерозія ґрунтів, перехімізація агросфери;

-зменшення біорізноманіття на Землі.

Проблема охорони та збереження навколишнього природного середовища - одна з найгостріших в нашій країні. Незадовільний стан екології є однією з причин погіршення здоров’я нації. Зростання кількості захворювань серед населення медики пов’язують з вживанням неякісної питної води, перевищенням гранично допустимих концентрацій шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі , наслідками радіації.

Здійснюючи державну екологічну політику Кабінет Міністрів України спрямовує дії на максимальну екологізацію української економіки та перехід до сталого розвитку суспільства в перспективі. Такий розвиток передбачає обов’язкову узгодженість економічного, екологічного та людського розвитку таким чином, щоб від покоління до покоління не зменшувалися якість і безпека життя людей, не погіршувався стан довкілля й відбувався соціальний прогрес. Так, рекультивація земель, очищення водойм, відновлення лісів тощо не тільки сприятимуть реставрації довкілля, а й створюватимуть базу для подальшої екологічно збалансованої економічної діяльності.

Такі заходи зокрема передбачають:

запровадження жорстокішого контролю за дотриманням екологічних нормативів та посилення відповідальності за їх порушення;

гармонізацію вітчизняних технічних та екологічних стандартів з міжнародними;

запровадження екологічного маркування вітчизняних товарів;

розробку загальнодержавної програми поводження з небезпечними відходами;

формування національної та регіональної системи екологічного страхування і системи екологічного менеджменту та аудиту;

створення автоматизованої системи контролю за станом техногенної безпеки потенційно небезпечних об’єктів;

розроблення та впровадження новітніх наукових, еколого безпечних ресурсо- та енергозберігаючих, маловідходних і безвідходних технологій виробництва;

відновлення природних ландшафтів;

ефективне застосування механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату тощо.

Особливо важливим пріоритетом держави має стати підвищення цінності природи у свідомості людей, і особливо, у політиці держави, діяльність якої спрямована на інтенсивне користування природними ресурсами. Відхід від традиційної “ресурсної і споживацької” стратегії розвитку потребує зміни поведінки суспільства, розроблення нових концепцій державного управління, підприємницької діяльності, зміни методології оцінки ролі та значення екосистем у житті людини і суспільства.

Рішенням Полтавської обласної ради від 20 квітня 2007 року затверджено нову редакцію Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010 року. Дана Програма є діючим регіональним документом, який визначає основні засади природоохоронної політики та екологічної безпеки в Полтавській області на період з 2001 по 2010 роки. Вона базується на пріоритетах державної екологічної політики, враховуючи рівень соціально-економічного розвитку та умови формування ринкової економіки в області. Головною метою програми є поетапне поліпшення екологічного стану в Полтавській області, вдосконалення існуючої регіональної системи моніторингу довкілля і, як наслідок, покращення якісних показників демографічного стану, досягнення природно-господарської збалансованості та стану екологічної безпеки в регіоні.

На теперішній час діють також ряд регіональних екологічних програм щодо:

екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води до 2010 року;

комплексного розвитку лісового господарства “Ліси Полтавщини до 2015 року”;

ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах Полтавської області;

захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні (Полтавській області) у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року;

поводження з твердими побутовими відходами на 2005-2011 роки:

поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин на 2006 - 2010 роки

В останні роки стан навколишнього природного середовища в Полтавській області залишається відносно стабільним і, у порівнянні із середніми показниками по Україні, доволі прийнятним.

За даними систематичних аналітичних досліджень за станом атмосферного повітря простежується тенденція стабілізації концентрацій в атмосферному повітрі забруднюючих речовин. У 2007 році, як і в попередніх п’яти, із усіх контрольованих інгредієнтів лише вміст пилу в 1,3 рази перевищує нормативні показники. Комплексний індекс забруднення атмосфери в Полтаві дорівнює 3,9, у Кременчуці – 5,2, Комсомольську – 2,3, що відповідно у 2,4 рази, 1,8 рази, 4,1 рази менше, ніж середній індекс забруднення в Україні (9,4). (Для порівняння – по Дніпропетровську - 18,6;. Макіівці -18,2; по Одесі -18,0)

За рік в атмосферне повітря викидається майже 200 тис.т забруднюючих речовин без діоксиду вуглецю (у 2007 р. – близько 202 тис.т, у 2006 р. – 190 тис.т). Передують міста Кременчук і Полтава, на які припадає майже половина всіх викидів області.

Близько половини всіх викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря припадає на автотранспорт, а в містах Полтава і Миргород – 85 - 90%.

Від стаціонарних джерел забруднення у 2007 р.в атмосферне повітря області потрапило (без діоксиду вуглецю) 100,256 тис.т забруднюючих речовин, що на 7,1 тис.т, або на 7,7%, більше, ніж у попередньому. Зростання обумовлено виключно збільшенням на 30% викидів метану внаслідок застосування нових методик розрахунків втрат під час транспортування його магістральними газопроводами.

Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів по містах Лубни, Полтава і Миргород. Вищою, ніж середня по області, є щільність викидів від стаціонарних джерел у Лохвицькому, Диканському, Гадяцькому та Зіньківському районах, де розташовані підприємства видобування та транспортування природного газу і нафти.

Щільність викидів від стаціонарних джерел складає 3,5 т/км2 і 65,4 кг на 1 мешканця за рік, що приблизно у 2 рази менше середніх по Україні.

Зменшити забруднення атмосфери підприємствами області можна при умові заміни застарілого обладнання та технологій на менш енергоємні та маловідходні, заміни або реконструкції існуючих пилогазоочисних установок, додержання режимів та правил їх експлуатації, своєчасного проведення еколого-теплотехнічних налагоджувальних робіт котлоагрегатів.

Екологічна ситуація в області по водним ресурсам в порівнянні з попереднім періодом суттєво не змінилася. Протягом останнього року з поверхневих і підземних джерел області забрано майже 380 млн.куб. метрів. води, що на 8,6% більше ніж у попередньому (за рахунок потреб рибогосподарських підприємств).

У регіоні спостерігається тенденція до зменшення споживання води на душу населення для господарсько-питних потреб. Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти.

Об’єм зворотних вод, скинутих у поверхневі водойми, зменшився у 2007 р. на 6 млн.м3 (3 %) у порівнянні з попереднім роком і становив 190,1 млн.м3.

Обсяги скиду забруднених вод становлять 3,5% від усіх вод, скинутих у поверхневі водні об’єкти, що значно менше середніх показників в Україні (40%). Втрати води при транспортуванні (8% – практично всі у комунальному і побутовому водопостачанні) мають місце через зношеність та незадовільний стан мереж водопостачання.

Проблемою для міст Полтави та Кременчука, Лубен, Миргорода є інтенсивне руйнування магістральних залізобетонних каналізаційних колекторів.

Аналітичні дослідження підтверджують відсутність суттєвих змін у стані річок. Вміст хлоридів, сульфатів, нітратів, нітритів і мінеральний склад в більшості не перевищують гранично допустимі концентрації. Подекуди спостерігається перевищення концентрацій заліза, аміаку, фосфатів та органічних забруднюючих речовин. Кисневий режим здебільшого задовільний.

Більше чверті ріллі Європи припадає на Україну, тоді як частка її території менше 6%. В Полтавській області розорано 61% території, більше, ніж в середньому по Україні (56%), що не відповідає вимогам раціонального природокористування. Співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що склалося, негативно впливає на стійкість агроландшафту. В останні роки відбувається зменшення вмісту гумусу в грунтах області. Причиною цієї деградації є значна розораність земель, насиченість технічними культурами, особливо соняшником, застосування важкої техніки, недодержання сівозмін, недостатнє внесення мінеральних та органічних добрив.

Серед об'єктів промисловості найбільший негативний вплив на стан земельних угідь в області чинять підприємства нафтогазового комплексу при будівництві та експлуатації газонафтових свердловин, трубопровідного транспорту та при пошкодженнях трубопроводів, інколи, з метою крадіжок газоконденсату.

Загрозу для навколишнього середовища складають заборонені до застосування, непридатні та невідомі хімічні засоби захисту рослин, які зберігаються в господарствах без належного контролю.

Однією з найбільш гострих залишається проблема поводження з відходами. За даними обласного управління статистики накопичено промислових відходів І-IІІ класів небезпеки відповідно 195, 789, 10535 тонн. Найбільша їх кількість зосереджена в містах Кременчук і Полтава. Відсутність потужностей по утилізації, знешкодженню та похованню токсичних промислових відходів негативно позначається на стані грунтів. Потребують постійної уваги проблеми належного зберігання та утилізації побутових відходів.

Середня лісистість (лісові землі, вкриті лісовою рослинністю) Полтавщини становить 8,8% (оптимальна лісистість для лісостепової зони складає 18%). Щоб досягти цього необхідно продовжувати максимальне освоєння земель, непридатних для ведення сільського господарства. Площі для лісорозведення є, але не в повній мірі забезпечується фінансування цієї роботи. Проблемними залишаються питання пошкодження лісових площ пожежами, шкідниками і хворобами, самовільні поруби.

До природно-заповідного фонду області (4,16 % від загальної площі) входять 353 території та об’єкти площею понад 119 тис.га Це також 25 територій та об'єктів загальнодержавного значення: 19 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічна пам'ятка природи, 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. До Мінприроди України подано матеріали на оголошення ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Христанівський” площею 1705,2 га у Лохвицькому районі. У процесі розробки та погодження знаходиться проект створення національного природного парку “Нижньосульський”.

З метою озеленення території Полтавщини, поліпшення санітарного та екологічного стану, благоустрою та підтримання чистоти у містах та населених пунктах кожної весни проводяться екологічні акції. У цьому році, на виконання Указу Президента України, проводиться Весняна толока з озеленення та благоустрою. Дбайливими руками людей вже зроблено для довкілля чимало. Так , на теперішній час , площа нових лісових насаджень складає понад 1216 га, створено нових 8 парків, площа упорядкованих територій парків і скверів складає понад 283 га, кількість посаджених дерев понад 92 тис., кущів – понад 41 тис. Ліквідовано 535 сміттєзвалищ, розчищено від сміття понад 20 км берегів річок та 26 джерел. Весняна екологічна акція триває.

Відносно задовільні загальні показники антропогенного впливу на довкілля не свідчать про відсутність екологічних проблем і невирішених питань.

Серед головних екологічних проблем області слід відмітити


1. Руйнування берегів Кременчуцького водосховища під дією вітрових хвиль.

Протяжність берегів Кременчуцького водосховища в межах області становить 155 кілометрів, з яких 52 кілометри піддані водній абразії (руйнування берегів водойми під дією вітрових хвиль).

Зона берегообвалення захвачує рільні землі, лісозахисні насадження, присадибні ділянки, створюється загроза руйнування житлових будинків та підсобних будівель в населених пунктах Липове, Шушвалівка, Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка і Градизьк Глобинського та Максимівка Кременчуцького районів. Безповоротна втрата земель за рік складає від 3 до 4 метрів берегової лінії, а на окремих ділянках – до 7 метрів. Найбільшого руйнування зазнають берегові уступи в районах населених пунктів Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка, Градизьк, Максимівка.

Надзвичайно складною є ситуація в селищі Градизьк, де берегова лінія водосховища впритул підійшла до забудованої території, та в зоні Державного геологічного пам’ятника природи – гори Пивиха, яка руйнується і зсувається під впливом дії води. Зруйнована берегова зона наблизилася до двох давніх кладовищ в селі Пронозівка.

У 2007 році були виконані роботи кріплення берега Кременчуцького водосховища

в смт. Градизьк Глобинського району (в межах урочища “Узвіз”) на суму 581,0 тисяч гривень за кошти Держбюджету – здано в експлуатацію 235 метрів берегової смуги, на суму 500 тисяч гривень за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – здано в експлуатацію 192 метри берегової смуги;

в районі с. Максимівка Кременчуцького р-ну на суму 240,66 тисяч гривень за кошти Держбюджету – здано в експлуатацію 142 метри.

З огляду на загальні обсяги робіт, фінансування заходу є недостатнім. За результатами поїздки у червні 2007 року Прем’єр-міністра України до Полтавської області та з метою запобігання надзвичайної ситуації у Кременчуцькому районі Полтавської області Міністерству охорони навколишнього природного середовища України та іншим відомствам було доручено передбачити під час формування державного бюджету на 2008 рік кошти для укріплення берегів Кременчуцького водосховища в районі села Максимівка в сумі 15,6 млн. грн.

2. Накопичення та зберігання в небезпечних умовах значного обсягу непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин

За результатами інвентаризації станом на 01.01.2008 р. в області зберігається 765,2 т непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). Більша їх частина (близько 460 т) зосереджена в одному місці – на складі ВАТ “Хорольська сільгоспхімія”.

Непридатні ХЗЗР зберігаються у 116 складах та 19-ти металевих бочках. Умови їх зберігання у 43-х складах незадовільні, у решті 73-х складах умови задовільні, але склади не відповідають санітарним вимогам для придатних засобів захисту рослин і тому не паспортизовані.

У 2006 році були розпочаті роботі з розробки проектно-кошторисної документації на виготовлення пересувної установки для знешкодження заборонених, невизначених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, у 2007 р. виготовлення її завершено.

3. Забруднення підземних вод навколо ставка-випарника та промислового майданчика АТ “Укртатнафта”

У верхньому підземному горизонті навколо ставка-випарника та в районі промислового майданчика АТ “Укртатнафта” не ліквідовано забруднення підземних вод нафтопродуктами, фенолами та іншими речовинами.

Підприємством ведуться роботи по вилученню з підземних горизонтів нафтопродуктів та забруднених вод. В результаті проведення водоохоронних заходів вдалося скоротити ореол забруднення, об’єм забруднених вод зменшився в 4,5 рази.

За попередніми оцінками загальна кількість нафтопродуктів в підземних горизонтах виробничого майданчика підприємства складає близько 60 тис.тонн. Для їх видалення з 1994 року експлуатується установка з середньодобовою потужністю 300 л, на сьогодні в роботі задіяно більше 30 установок.

В останні роки скидання зворотних вод в ставок-випарник значно скорочено. У 2007 році підприємством витрачено 560 тис. грн. на проектні роботи з будівництва установки біологічної очистки суміші промстоків, що відкачуються у ставок-випарник, та перераховано 100 тис. грн. УМЦ “Гідротон” на проведення робіт по техніко-економічному обґрунтуванню будівництва водогону до населених пунктів Дмитрівської сільської ради, які знаходяться в зоні впливу ставка-випарника АТ “Укртатнафта”.

4. Відсутність умов для безпечного для довкілля зберігання відходів

Кількість місць видалення промислових відходів – недостатня. Не вирішеним залишається питання захоронення відповідно до вимог екологічної безпеки промислових відходів підприємств обласного центру. З більше 800 полігонів твердих побутових відходів (ТПВ) експлуатується незадовільно кожне третє. Практично на жодному з полігонів не знешкоджується інфільтрат, що може призвести до бактеріального забруднення ґрунту та поверхневих вод. Наповненість місць видалення відходів в середньому по області складає 60 %. Полігони Лохвицького району (с. Вишневе), м. Миргорода, Н-Санжарського району (с. Зачепилівка) та санкціоноване звалище м. Полтави (с. Триби) заповнені на 100%, працюють в режимі перевантаження, але питання створення нових полігонів твердих побутових відходів не вирішується.

Слабкою залишається матеріально-технічна база відповідних служб комунального господарства.

Постійно на контролі знаходиться стан ліквідації звалищ, що виникають стихійно. Протягом 2007 виявлено 1023 несанкціонованих сміттєзвалища, 718 з них ліквідовано.

5. Незадовільний стан мереж водопостачання та водовідведення в населених пунктах області

У більшості населених пунктів області водопровідна мережа зношена від 40 до 60%, що призводить до частих поривів і забруднення питної води. Відсутні або мають незадовільний стан каналізаційні мережі та очисні споруди у містах Гадяч, Миргород, Пирятин, Глобине, Гребінка, Зіньків, Лохвиця, смт. В.Багачка, смт. Чорнухи, Козельщина, Градизьк, Котельва, Чутове, Опішня, Семенівка.

Як бачимо екологічних проблем в області чимало. На їх вирішення спрямовуються кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Переліку (основного) природоохоронних заходів для фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2007 році профінансовано заходів на суму 5617,437 тис.грн. із запланованих 5942,5 тис. грн., що становить 94,5%. Згідно з додатковим Переліком профінансовано заходів на суму 1621,895 тис.грн. із запланованих 2041,7 тис. грн., що становить 79,4%.

Так, у 2007 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища були виділені кошти на фінансування таких заходів:

реконструкцію об’єктів каналізаційного господарства в м.Комсомольську, смт.Опішня, в Лубенському, Кобеляцькому та Миргородському районах в сумі 867,629 тис.грн.;

реконструкцію системи водопостачання Грабарівського будинку-інтернату – 291,747 тис.грн.

За рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам профінансовано виконання робіт по будівництву та реконструкції очисних споруд в населених пунктах області: смт. Козельщина – 580 тис.грн., с.Засулля Лубенського району 49,4 тис.грн., с.Кустолово-Суходілка Машівського району – 350 тис.грн., с.Комишня Миргородського району – 280 тис.грн., с.Біологічне Полтавського району – 1335 тис.грн., с.Гожули Полтавського району – 400 тис.грн., смт. Чорнухи – 332,5 тис.грн., смт. Чутове 204 тис.грн.

Діяльність Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області протягом 2007 року була зосереджена на дієвості управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів і спрямована на реалізацію стратегічних напрямів і завдань, затверджених наказами Мінприроди від 04.09.2006 № 395, від 10.01.2007 № 3, від 25.09.2007 № 496, з урахуванням рішень колегій та відповідно до Плану з основної діяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області.

Так, протягом звітного року погоджено 122 матеріали по вибору земельних ділянок, 881 проект землеустрою. Підготовлено та видано 55 екологічних карток для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, у тому числі 9 – на підземні води.

Видано ліміти на утворення та розміщення відходів, дозволи на розміщення відходів для 1671 об’єкту; 341 дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів; 6 екологічних висновків для отримання ліцензій на операції у сфері поводження з небезпечними відходами.

Видано 381 дозвіл на викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище за новою формою, 316 дозволів на спецводокористування, 40 дозволів на буріння експлуатаційних водних свердловин.

Проведено обстеження та погоджено проведення 18 лісовідновних рубок, 11 вибірково-санітарних, 2 – санітарно-суцільні. Розглянуто та погоджено ліміти добування мисливської фауни.

Видано 23 дозволи на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, 108 дозволів у межах об'єктів місцевого значення.

Проведено 306 екологічних експертиз.

Відсоток заповідності збільшено з 4,02% до 4,16 %, площа заповідних територій становить 119494,235 га.

Регулярною є робота по інформуванню населення, конструктивна співпраця з громадськими організаціями.

В Полтавській області діє ряд організацій екологічного спрямування, які стоять на сторожі екологічної безпеки області: “Екосвіт”, обласний та міський осередки Всеукраїнської екологічної ліги, обласне відділення асоціації “Зелений світ”, Полтавська обласна організація українського товариства охорони природи.

В навчальних закладах проводиться екологічна освіта , у вищих навчальних закладах проводиться наукова робота в галузі екології. Значну роботу по екологічному вихованню молоді проводить обласний еколого-навчальний центр.

При Держуправлінні охорони природи в Полтавській області діє Громадська екологічна рада, за ініціативи якої видано 5 випусків “Екологічної бібліотеки Полтавщини”. Це видання містить інформацію про стан довкілля Полтавщини. У 2007 році до Держуправління з актуальних питань стану довкілля області звернулося 139 громадян., серед них значна кількість колективних звернень з районів та міст області. В межах своїх функціональних повноважень, Держуправління надало відповіді та допомогу у вирішенню питань громадян.

Довкілля Полтавщини на сьогодні перебуває в задовільному стані, можливості природних ресурсів до самовідтворення ще не вичерпані, хоча достатньо є проблем, які можуть привести до непоправних негативних змін, якщо не вживати дій для їх своєчасного розв’язання. Значна роль у цьому складному процесі залишається за кожним громадянином, його свідомістю. Адже довкілля ми залишаємо і нашим нащадкам.