Міністерство освіти І Науки України

Вид материалаРеферат

Содержание


Список використаної літератури
Подобный материал:

Міністерство освіти і Науки України

Миколаївський державний гуманітарний університет

ім. П. Могили

Комплексу Києво-Могилянської академії


Факультет правничих наук




Реферат з дисципліни: Судова бухгалтерія

Тема: Предмет і метод судово-бухгалтерської експертизи


Виконала:

Студентка 252 групи

Одаренко К.О.


Перевірив:

Гнат А.В.


Миколаїв 2006


ЗМІСТ:


Вступ

1. Предмет бухгалтерської експертизи

2. Задачі експертизи

3. Предмет судово-бухгалтерських експертиз

4. Метод

5. Прийоми загальної методики

Висновок


Список використаної літератури


Вступ


Діяльність органів попереднього слідства і суду спрямована на встановлення істини в справі за допомогою доказів. “Доказами по кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку органи дізнання, слідчий і суд установлюють наявність чи відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, і інші обставини, що мають значення для правильного дозволу справи”1 . Серед джерел доказів законодавець називає і висновок експерта.

У судовій і слідчій практиці широко використовуються різні види експертиз. Так, для успішного розслідування економічних злочинів – злочинів у кредитно-фінансовій сфері, розкрадань, зроблених шляхом присвоєння чи розтрати і які мистецьки вуалюються в даних бухгалтерського обліку, що слідчий по наявній у документації інформації, навіть при наявності ревізійних і ін. перевірочних матеріалів, не має можливості без спеціальних пізнань виявити усі факти, що можуть мати істотне значення для справи, використовуються знання експерта-бухгалтера.

“Судово-бухгалтерська експертиза на попередньому наслідку й у суді складається в дослідженні матеріалів справи фахівцем-бухгалтером і в дачі ним відповідно до його спеціальних пізнань висновку за поставленими слідчим або судом питань, що відносяться до явищ господарського життя, що одержали відображення в бухгалтерському обліку”2 .

У літературі існує й інше трактування судово-бухгалтерської експертизи.

Її авторами є Н.К. Болдова й А. Голубєва і розкривають її зміст як “Судово-бухгалтерська експертиза” – це процесуально-правова форма застосування експертно-бухгалтерських знань з метою одержання джерела доказів по карним (арбітражним) справам3 . На наш погляд, таке розуміння судово-бухгалтерської експертизи є найбільш точним і вірним. Таким чином, закон установив три самостійні форми бухгалтерських знань при розслідуванні кримінальних справ: 1) у слідчих діях; 2) при документальній ревізії; 3) при судово-бухгалтерській експертизі.

При цьому процесуальний закон забороняє сполучати в одній особі функції експерта і ревізора, експерта і фахівця.


1. Предмет бухгалтерської експертизи


На нашу думку, великий недолік теорії і практики призначення і проведення бухгалтерських експертиз – неправильне розуміння деякими процесуалістами компетенції бухгалтерської експертизи, її предмета. Щоб слідчі точніше представляли, у яких випадках необхідна бухгалтерська експертиза, їм потрібно чітко знати предмет бухгалтерської експертизи4 . Закон забороняє слідчому ставити перед бухгалтером-експертом питання, що виходять за рамки його компетенції, а експерту виходити за ці рамки у своєму висновку.

Предмет бухгалтерської експертизи освітлений у багатьох наукових працях. Однак єдиної точки зору немає. Дає визначення предмета бухгалтерської експертизи А. Шляхів у посібнику для експертів5 , а пізніше уточнює його разом з автором А.М. Ромашевим6 . На їхню думку, предмет судово-бухгалтерської експертизи - операції бухгалтерського обліку, що відбивають визначені сторони фінансово-господарської діяльності. Шляхом дослідження обліково-бухгалтерської документації, інших матеріалів справи експерт-бухгалтер установлює фактичні дані, що допомагають з'ясуванню обставин по кримінальних справах. А фактичними даними, у свою чергу, є операції бухгалтерського обліку.

З цього визначення важко зрозуміти, які саме операції являють собою предмет бухгалтерської експертизи і де вони відбиті, воно не дає чіткого представлення про специфіку предмета бухгалтерської експертизи. Занадто загальне і нечітке визначення цього предмета часто приводить не тільки до необґрунтованого розширення меж компетенції бухгалтерів-експертів і змішуванню понять об'єктів і предмета експертизи і документальної ревізії, але і до ототожнення рамками наслідку, що призначають такі експертизи, компетенції і функції бухгалтерів-експертів і ревізорів.

Мається інше трактування предмета судово-бухгалтерська експертиза Зокрема, Дмитренко Т.М. у співавторстві з Чаадаєвим Е.Г. у своєму навчальному посібнику7 визначають предмет судово-бухгалтерської експертизи виходячи з меж компетенції судового експерта-бухгалтера і зводиться до з'ясування обставин фінансово-господарської діяльності господарських суб'єктів, відповідних суб'єктів, що відповідають кримінально-правової логічної моделі складу злочину. Улаштовується це тим, що кримінально-правова модель складу злочину і його наслідків для власників майна і держави відповідає потребам правосуддя у використанні спеціальних пізнань експерта-економіста. Але на наш погляд, це може викликати правову оцінку зробленому діянню.

Однак, не можна не погодитися з тим, що відповідно до вимог карно-процесуального закону судово-бухгалтерський експерт покладається, якщо наслідку і суду необхідні спеціальні пізнання в області економічної науки. Тому предмети судово-бухгалтерської експертизи визначається предметом доведення, що підлягає доведенню фактичними обставинами діяльності організації чи конкретного підприємця. Націлена, таким чином, на предмет доведення, судово-бухгалтерська експертиза є самостійним джерелом доказів.

Виходячи з вищевикладеного, визначення предмета судово-бухгалтерської експертизи варто визначати виходячи із сукупності задач, розв'язуваних при її виробництві. У процесі виробництва судово-бухгалтерської експертизи визначаються задачі по встановленню: фактичних даних, зв'язаних з нестачею або надлишками товарно-матеріальних цінностей, коштів і сумою матеріального збитку; правильністю документального оформлення операцій прийому, збереження, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху коштів; відповідності відображення в бухгалтерських документах господарсько-фінансових операцій, вимогам бухгалтерського обліку і звітності до діючих нормативних актів, а рівно відповідності чи невідповідності показань прохідних у справі осіб даним бухгалтерського обліку; обґрунтованості оприбуткування, відпустки і списання готової продукції, товарів, коштів; розмірів і складності неврахованої продукції, обумовлених з урахуванням висновків технологів, товарознавців, інших фахівців і інших матеріалів справи; документального обґрунтування розміру сум по позовах, що дозволяється в порядку цивільного судочинства, і кола осіб, за яким по документальним даним у період утворення нестачі або надлишків числилися товарно-матеріальні цінності чи грошові засоби, а так само особи, зобов'язані забезпечувати виконання вимог бухгалтерського обліку і контролю, недотримання яких встановлено в процесі виробництва експертизи; недоліків в організації, ведення бухгалтерського обліку і контролю, що сприяли утворенню матеріального збитку чи перешкоджали його своєчасному виявленню.

У юридичній літературі висловлені різні думки щодо того, чи входить визначення суми (розміру) матеріального збитку в компетенцію експерта-бухгалтера.


2. Задачі експертизи


Експерт-бухгалтер може вирішувати також і інші питання, зв'язані з недотриманнями вимог бухгалтерського обліку і контролю, фінансової, касової, розрахункової дисципліни, якщо для цього необхідно застосування його спеціальних пізнань.

Ці задачі носять експертний характер, а тому вони обумовлюють предмет судово-бухгалтерська експертиза Господарські операції, відбивані в документах і розслідування, що стали об'єктом судового розгляду.

У цьому зв'язку необхідно розрізняти слідчі задачі. На слідчого, прокурора і суд покладаються задачі швидкого і повного розкриття злочинів, зображення винних і забезпечення правильного застосування закону, для того, щоб кожен, хто здійснив злочин був підданий справедливому покаранню і жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджений.

Стало бути, експерт-бухгалтер може і зобов'язаний вирішувати тільки ті задачі, що вимагають застосування спеціальних пізнань. У даному випадку – обліково-економічні (бухгалтерські).


3. Предмет судово-бухгалтерських експертиз


Таким чином, до предмета судово-бухгалтерських експертиз відносяться явища, що характеризуються сукупністю ознак: а) вони зв'язані з господарською діяльністю; б) вони знайшли відображення в бухгалтерському обліку; в) межі їх визначаються питаннями, поставленими слідчими (судом); г) висновок по них дається фахівцем в області бухгалтерського обліку.

Отже, виходячи з вище перерахованого, предметом судово-бухгалтерської експертизи є такі, відбиті в документах чи облікових регістрах, господарські операції, що стали об'єктами розслідування чи судового розгляду і щодо який експерт-бухгалтер дає висновок з питань, поставлених на його дозвіл слідчим, прокурором чи судом.


4. Метод


Установивши предмет судово-бухгалтерська експертиза, спробуємо визначити її метод. Говорячи про метод, мається на увазі специфічні прийоми, за допомогою яких вивчається предмет. Прийом – це окрема дія, спосіб у здійсненні чого-небудь. Метод характеризує способи підходу до вивчення і позиції предмета судово-бухгалтерської експертизи. Виходячи з цього методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність способів і прийомів, застосовуваних експертом-бухгалтером при дослідженні ним первинних і зведених документів бухгалтерського обліку й інших матеріалів кримінальної справи8 .

У судово-бухгалтерській експертизі використовуються загальнонаукові методи, проблеми загальної і приватної методики. У літературі минулих років можна зустріти як різновид методів, у тому числі і судово-бухгалтерській експертизі - марксистський діалектичний метод9 .

Загальнонауковими методами називаються такі методи, що застосовуються у всіх галузях діяльності людини, наприклад, в економіці, праві і т. ін. Загальнонаукові методи дозволяють поглибити пізнання досліджуваного предмета і розкрити найбільш загальні властивості і закономірності дійсності.


5. Прийоми загальної методики


Застосовуються експертом-бухгалтером при дослідженні матеріалів різних справ, незалежно від характеру розслідуваного злочину; галузі господарства і специфіки того підприємства, у якому вчинене даний злочин. Варто мати на увазі, що ряд операцій, де б вони не були зроблені, однаково відбиваються в бухгалтерському обліку. Так, розкрадання готівки, товарів, матеріалів, як правило, одержує ідентичне відображення в обліку як явна чи схована нестача грошових чи товарно-матеріальних цінностей. Тому при проведенні судово-бухгалтерської експертизи по таких справах застосовуються прийоми загальної методики, незалежно від того, де зроблені зазначені злочини.

До загальнонаукових методів прийнято відносити такі, як аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція, узагальнення й ін. Обсяг роботи не дозволяє зупинитися на описі цих методів.

Вирішуючи питання, поставлені слідчим, експерт, поряд із застосуванням спеціальних технічних прийомів, використовує спеціальні знання магічної взаємозав’язки показників, ступінь їхнього взаємного впливу і розробляє модель ситуації з урахуванням комплексу фактів, установлених як самостійно, так і представляються йому наслідком10 .

Поряд із загальнонауковими методами судово-бухгалтерська експертиза застосовує і специфічні прийоми – прийоми загальної і приватної методики. Особливість прийомів загальної методики полягає в тому, що вони застосовуються незалежно від характеристики розслідуваного злочину (наприклад, розкрадання шляхом чи присвоєння розтрати, або шляхом зловживання службовим становищем, або шляхом приписки й інших перекручувань звітності.

Крім того, окремі способи і прийоми, наприклад, фактична перевірка, перевірка документів за формою й ін., застосовуються в роботі як експерта-бухгалтера, так і фахівця, ревізора, хоча їхнє процесуальне положення різне.

До числа загальних методів і способів судово-бухгалтерської експертизи прийнято відносити: формальну перевірку, тобто перевірку документів за формою, арифметичну перевірку, нормативну перевірку документів, зустрічну перевірку документів, зіставлення документів, контрольне звірення.

Розглянемо ці способи і прийоми.

Формальна перевірка документа – це спосіб, за допомогою якого експерт установлює наявність і правильність заповнення необхідних реквізитів (показників). Вона дає можливість виявити не тільки порушення, але і приховувані за ними зловживання. Форма документа передбачає звичайно всі необхідні показники, що характеризують якісні і кількісні особливості операції. Це досягається шляхом заповнення всіх реквізитів документа. Формальна перевірка документа як спосіб включає наступні прийоми: візуальний огляд документа і його аналіз. Огляд документів повинен сполучатися з перевіркою дотримання правил складання й оформлення документів. Так, при огляді документів можна виявити сліди підклеювання, підчищень, травлення й ін. змін цифрових і інших записів. Особливу увагу варто звертати на відбитки штампів і печаток.

За допомогою аналізу, як наукового прийому можна виявити, чи маються порушення формальних вимог чи ні. Не відповідають формальним вимогам документи, можуть указувати на зв'язок їхній із протиправними діями посадових осіб. Касова книга, наприклад, повинна заповнюватися відповідно до Положення про ведення касових операцій. Порушення нерідко виражаються в тому, що підсумки оборотів і залишку грошей по касі виводяться нерегулярно, не дотримується послідовність з номерами ордерів, відсутні оцінки про щоденну здачу касових ордерів у бухгалтерію.

Застосування експертом формальної перевірки в процесі дослідження документів забезпечує виявлення різного роду відхилень від правил оформлення господарських операцій.

Арифметична перевірка в літературі визначається як спосіб, застосування якого дозволяє зробити підрахунок підсумкових показників. Цей спосіб включає такі прийоми, як додавання, вирахування, множення, розподіл. Арифметична перевірка дозволяє знайти розкрадання матеріалів і коштів шляхом завищення підсумків або з заниження в горизонтальних і вертикальних графах платіжних можливостей і ін. документів, неправильного підрахунку відсотків і т.д.

Нормативна перевірка – спосіб, що дозволяє установити правильність операцій, відбитих у документі. Експерт-бухгалтер аналізує відповідність змісту документів, правилам, що зафіксовано в нормативно-правових актах. При нормативній перевірці визначається нормативність застосування в документах цін, розцінок, відсотка накладних витрат, витрати матеріалів, дотримання інших нормативів. Дозволяє з'ясувати факти передачі цінностей і ін. матеріальної відповідальності особи без проведення інвентаризації, видача авансу особам, що не відзвітувалися за використання раніше отриманих під звіт сум, порушення термінів здачі матеріальних звітів і наявність у них недостовірних даних. . Експерт-бухгалтер може установити серед документів незаконні по змісту, але законні за формою.

Зіставлення документів трактують як спосіб, що дозволяє здійснювати взаємний контроль двох чи декількох видів документів, зв'язаних між собою єдністю операції. Наприклад, видаткові документи на відпустку можуть бути зіставлені зі шляховими аркушами чи транзитними документами, що відбивають перевезення цих товарів, суми грошей, оприбуткованим по касових рахунках з виписками банку і зведеннями про рух товарно-матеріальних цінностей. Коли операція оформлена документом, що викликає сумніви у своїй правильності, експерт має можливість досліджувати її по інших документах і в залежності від результатів дослідження вирішити питання про доброякісність документа. Цей метод особливо ефективний у випадках необхідності відображення в бухгалтерському обліку. Можливе зіставлення документів, що відбивають однотипні операції, дані про майбутні і виконані роботи; зіставлення виконавчих і розпорядницьких документів. Різновид методу зіставлення документів є зіставлення даних аналітичного обліку з даними синтетичного обліку.

Зустрічну перевірку документів прийнято визначати як спосіб, за допомогою якого здійснюється зіставлення окремих екземплярів і того ж документа, що знаходяться в різних організаціях (накладна – у покупця, другий екземпляр – у постачальника і т.д.), а так само документів, зв'язаних між собою однієї і тією же операцією (накладна, шляховий лист)11 .

Таке трактування зустрічної перевірки занадто спрощене і не дозволяє цілком знайти порушення. Зустрічна перевірка повинна охоплювати при необхідності всі документи, що відбивають ту саму чи взаємозалежну операцію, що знаходиться в різних суб'єктах господарського чи в різних підрозділах одного підприємства.

На думку Гаджиєва Н. “під зустрічною перевіркою варто розуміти зіставлення даних первинних документів і облікових регістрів підприємства, що перевіряється, з однойменними чи взаємозалежними даними, що відносяться до тих самих чи взаємозалежних операцій в інших господарюючих суб'єктах, а так само в різних підрозділах підприємства, що перевіряється,12” .

І використовуючи метод зустрічної перевірки, можна виявляти зловживання, при яких двосторонні операції одержують різне відображення в кожної зі сторін (неоприбуткування отриманих від постачальників матеріальних цінностей, наявність безтоварних операцій. Подібні зловживання ховаються шляхом виправлення даних в окремих екземплярах документів, неправильного відображення чи невідображення в документах в облікових регістрах операцій, що у дійсності були зроблені.

Хронологічна перевірка застосовується як самостійний прийом дослідження документів і як додатковий – з метою наступної обробки матеріалів контрольним звіренням і відновлення кількісного обліку.

Найбільш ефектним способом експертного дослідження, застосовуваного в основному по справах про розкрадання є контрольне звірення. Сутність цього способу полягає в тому, що по інвентаризації опису на початок періоду береться залишок визначених продуктів, до того додається документоване надходження і виключається документована витрата. Деякі автори недостатньо розкривають можливості цього способу і відноситься до спеціальним, використовуваним лише в конкретній галузі (торгівлі) економіки. Цей прийом цілком можна застосовувати для контролю схоронності товарно-матеріальних цінностей у будь-якій сфері економіки.

За даними контрольного звірення можна судити про наявність “зайвих” неврахованих товарно-матеріальних цінностей, пересортиці однорідних товарів і т.д.

Висновок



Економічні злочини в ряді випадків стають спільною справою представників різних господарських організацій і можуть охоплювати кілька регіонів, а одним зі способів розкрадання – використання автоматизованої системи обліку (у частині розрахунків)13 .

Тому одним з методів – вивчення системи механізованої обробки документів.

Прийоми приватної методики – це такі прийоми, що носять специфічний характер і використовуються тільки в експертній практиці. До числа таких прийомів прийнято відносити використання чорнових записів матеріально відповідальних осіб. При перевірці господарських операцій повинні застосовуватися прийоми фактичної перевірки: контрольне обмірювання, дослідження на місці, експертна оцінка й ін.

Сукупність розглянутих прийомів лежить в основі діяльності експертів-бухгалтерів. Специфіка судово-бухгалтерська експертиза виявляється, по-перше, у її довільно-правовій формі, що забезпечує одержання джерела доказів, по-друге, у застосуванні експертних знань з бухгалтерії в ході дослідження господарських операцій.


Список використаної літератури

  1. Уголовно-процессуальный кодекс.
  2. Судебная бухгалтерия Учебник//Под ред. Атанесян, С.С. Остроумов, В.Г. Танасевич, С.П. Фортинский - М.: Юрид. лит-ра., 1980. - С.221.
  3. Болдова Н.К., Голубева А. Судебно-бухгалтерская экспертиза. - М.: Экономика, 1993. - С.6.
  4. Кравец Г., Суходуб Л. Полнее использовать возможности бухгалтерской экспертизы//Социалистическая законность. - 1974. - №1. - С.57-59.
  5. Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. - М., 1979.
  6. Шляхов А.Р., Ромашев А.М. Судебно-бухгалтерская экспертиза//Соц. Законность. - 1971. - №5. - С.28.
  7. Дмитренко Т.М., Чаадаев С.Г. Судебная (правовая) бухгалтерия. Учебник. - М.: Проспект,. - С.132.
  8. Атанесян Г.А., Голубетников С.Г. Судебная бухгалтерия. Учебник. - М.: Юридическая литература, 1989. - С.259.
  9. Судебная бухгалтерия: Учебник. - М.: Юридическая литература, 1980. - С.227.
  10. Болдова Н., Голубева А. Определение размера ущерба судебно-бухгалтерской экспертизой//Сов. юсти­ция. - 1988. - №16. - С.8.
  11. Болдова Н.К., Голубева Н.А. Бухгалтерская экспертиза. - М.:
  12. Гаджиев Н. Документальный конроль по выявлению правонарушений в экономике//Законность. - 1996. - №10. - С.27
  13. Наринский А.С., Гаджиев Л.Г. Экономико-правовой контроль хозяйственных злоупотреблений//Бухгал­терский учет. - 1993. - №9. - С.39.




1Уголовно-процессуальный кодекс.

2Судебная бухгалтерия Учебник//Под ред. Атанесян, С.С. Остроумов, В.Г. Танасевич, С.П. Фортинский - М.: Юрид. лит-ра., 1980. - С.221.

3Болдова Н.К., Голубева А. Судебно-бухгалтерская экспертиза. - М.: Экономика, 1993. - С.6.

4Кравец Г., Суходуб Л. Полнее использовать возможности бухгалтерской экспертизы//Социалистическая законность. - 1974. - №1. - С.57-59.

5Шляхов А.Р. Судебная экспертиза: организация и проведение. - М., 1979.

6Шляхов А.Р., Ромашев А.М. Судебно-бухгалтерская экспертиза//Соц. Законность. - 1971. - №5. - С.28.

7Дмитренко Т.М., Чаадаев С.Г. Судебная (правовая) бухгалтерия. Учебник. - М.: Проспект,. - С.132.

8Атанесян Г.А., Голубетников С.Г. Судебная бухгалтерия. Учебник. - М.: Юридическая литература, 1989. - С.259.

9См. об этом: Судебная бухгалтерия: Учебник. - М.: Юридическая литература, 1980. - С.227.

10Болдова Н., Голубева А. Определение размера ущерба судебно-бухгалтерской экспертизой//Сов. юсти­ция. - 1988. - №16. - С.8.

11Болдова Н.К., Голубева Н.А. Бухгалтерская экспертиза. - М.:

12Гаджиев Н. Документальный конроль по выявлению правонарушений в экономике//Законность. - 1996. - №10. - С.27.

13Наринский А.С., Гаджиев Л.Г. Экономико-правовой контроль хозяйственных злоупотреблений//Бухгал­терский учет. - 1993. - №9. - С.39.