Geum.ru

Р. Л. Степанюк, викладач кафедри криміналістики Національного університету внутрішніх справ мвс україни м

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Р.Л. Степанюк, викладач кафедри криміналістики Національного університету внутрішніх справ МВС України (м. Харків)

ПІДГОТОВКА І ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ У СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ПОРУШЕННЯМИ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА


Суттєву роль у доказуванні обставин вчинення злочинних порушень бюджетного законодавства (статті 210 і 211 Кримінального кодексу України) відіграють судово-економічні експертизи. В криміналістичній теорії судово-економічним експертизам увага почала приділятися ще з 50-х років, коли висвічувались проблеми використання слідчими судово-бухгалтерської експертизи [1 – 2]. У подальшому дослідженням піддавались їх структура, предмет та можливості [3 – 8].

Останнім часом корінні реформи економічної системи та відповідна еволюція злочинності обумовили актуальність подальшої теоретичної розробки питань призначення експертиз при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності. Як зазначає Г.А. Матусовський, формування самостійного класу судово-економічних експертиз, предметом яких є стан і результати економічної діяльності суб’єктів економічних відносин, а об’єктом – показники, що характеризують вказану діяльність, диктується потребами слідчої та судової практики [9, c. 463]. Розширюється і коло судово-економічних експертиз, до яких відносять кілька родів (судово-бухгалтерська, планово-економічна, виробничо-економічна, експертиза ціноутворення, економіко-статистична, експертиза економіки праці, інші) та видів (фінансово-кредитна, економічна експертиза банківських операцій, економічна експертиза виробничих ресурсів, економіко-технологічна, економіко-технічна тощо) [9, c. 469]. Слід зауважити, що далеко не всі проблеми стосовно судово-економічних експертиз залишаються вирішеними і на цей час. Разом із трансформацією економічної системи нашої держави, значними перетвореннями в економічній і політичній сферах, виникненням нових та зміною способів скоєння раніше існуючих економічних злочинів перед судово-економічними експертизами постають нові питання, вирішення яких обумовлюється нагальними потребами сьогодення.

При розслідуванні злочинних порушень бюджетного законодавства найчастіше виникає послід у проведенні двох родів судово-економічних експертиз: судово-бухгалтерської та фінансово-економічної. Опитування слідчих показує що загалом неясним для них залишається співвідношення ревізії та експертизи як засобів доказування обставин вчинення злочину. Не завжди проводиться ними розмежування між судово-бухгалтерською і фінансово-економічною експертизами. В значній мірі це обумовлено недостатньою теоретичною розробкою проблеми використання спеціальних економічних знань при розслідуванні злочинів.

Призначенню судово-економічних експертиз передує копітка слідча робота, яка включає в себе ретельне вивчення матеріалів документальної ревізії, виїмку і вивчення додаткових документів, допити службових і матеріально відповідальних осіб щодо фінансово-господарських операцій та інші відповідні слідчі дії. Передчасне призначення експертизи тягне за собою запити експертами додаткових матеріалів для належного проведення дослідження, що значно подовжує строки її проведення. Тому підготовку цих експертиз доцільно проводити за участю відповідного спеціаліста.

Питання, які ставляться для вирішення цими експертизами, повинні формулюватися, виходячи з її можливостей та обставин конкретної кримінальної справи. У справах про злочинні порушення бюджетного законодавства перед судово-бухгалтерською експертизою можуть бути поставлені наступні запитання: 1) чи правильні методи проведення даної документальної ревізії, якщо ні, то в чому саме полягає неправильність? 2) чи використані ревізією всі необхідні методи та прийоми дослідження даних бухгалтерського обліку при виконанні поставлених перед нею завдань? 3) чи підтверджується документально отримання установою з Державного (місцевого) бюджету, або з вищестоящої бюджетної установи певної суми за певний період грошових коштів? 4) чи підтверджується в документах бухгалтерського обліку отримання державним органом (підприємством, установою, організацією) певної суми за певний період грошових коштів, з позабюджетних джерел? 5) чи підтверджується документально використання бюджетних коштів у певній сумі на фінансування певної статті класифікації видатків? 6) чи підтверджуються документально певні господарські операції профінансовані за рахунок бюджетних коштів? 7) чи були припущені порушення при нарахуванні та виплаті заробітної плати, якщо так, то які саме? 8) чи відповідає чинним нормативним актам з бухгалтерського обліку та звітності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій? 9) визначити коло осіб, на яких покладено обов’язки по дотриманню вимог нормативних актів з бухгалтерського обліку та звітності; 10) чи правильні та обґрунтовані висновки ревізії по певним запитанням (тим, які викликають сумнів або заперечення)? 11) які недоліки в організації бухгалтерського обліку та контролю сприяли вчиненню порушень при використанні бюджетних коштів, та які міри бухгалтерського порядку повинні бути здійснені для усунення цих недоліків?

“Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені й інші завдання, виконання яких пов'язано з перевіркою додержання порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів в облікових реєстрах бухгалтерського обліку тощо” [10, п. 110].

Аналіз судової та слідчої практики показує, що слідчі часто призначають судово-бухгалтерську експертизу, ставлячи запитання, які фактично відносяться до компетенції експертів у галузі фінансів, кредиту, але не бухгалтерського обліку. Така ситуація обумовлена помилками у визначенні слідчими предмету, об’єктів та методів судово-бухгалтерської експертизи. Судово-бухгалтерська експертиза досліджує господарські та фінансові операції лише з точки зору відповідності їх складання та ведення встановленому нормативними актами порядку, а також виявляє порушення облікового процесу. Вирішення ж завдань, які пов’язані з фінансовою діяльністю установи досягається фінансово-економічним дослідженням змісту документів. Це, в свою чергу, потребує наявності у експерта не загальних економічних, а спеціальних фінансових пізнань [8, c. 46]. Фінансово-економічна експертиза проводиться для з'ясування питань з області фінансування і кредитування: чи витрачались за призначенням кошти, отримані в порядку фінансування; чи дотримувались правила обчислення податків, зборів, відрахувань від прибутку та інших платежів; чи мали місце порушення в галузі кредитування і фінансування тощо [11, c. 50]. Тому для вирішення найсуттєвіших питань відносно обставин вчинення злочинів, пов'язаних з порушеннями бюджетного законодавства слід призначати фінансово-економічну експертизу.

Предмет цієї експертизи складають фактичні дані, пов’язані з формуванням, розподіленням та використанням доходів та грошових фондів підприємств (організацій), негативні відхилення в цих процесах і фінансовому плануванні, що вплинули на фінансові показники та пов’язані з ними результати господарської діяльності, а також обставини, які сприяли скоєнню злочинів з-за недотримання фінансової дисципліни [8, c. 46]. При цьому дослідження експертом фінансових операцій – розрахунків грошових платежів в бюджет та асигнувань з бюджету, матеріалів фінансування і кредитування та звітності по використанню грошових коштів – сполучено з необхідністю виявлення у вказаних процесах негативних явищ, які вплинули на фінансові результати й фінансовий стан підприємства (організації) в результаті недотримання фінансової дисципліни. Тому в структурі методик експертного дослідження поряд з комплексом аналітичних методів важливе місце займає використання спеціальних правил, що регулюють сферу фінансових відносин [12, c. 201-202].

Наслідками невикористання можливостей фінансово-економічної експертизи при розслідуванні даного виду злочинів є затягування строків слідства, велика кількість закритих кримінальних справ, справ, направлених судами на додаткове розслідування тощо.

У справах про злочини, пов’язані з порушеннями бюджетного законодавства, на вирішення фінансово-економічної експертизи ставляться наступні запитання: 1) чи правильні методи проведення даної документальної ревізії, якщо ні, то в чому саме полягає неправильність? 2) чи правильні та обґрунтовані висновки ревізії по певним запитанням (тим, які викликають сумнів або заперечення)? 3) які бюджетні та позабюджетні джерела фінансування має даний державний орган, підприємство, установа чи організація? 4) яким є фінансовий стан установи (розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, належне виконання покладених завдань тощо)? 5) визначити коло осіб, які мають повноваження по використанню бюджетних коштів; 6) який розмір коштів отримано даним органом (підприємством, установою, організацією) з державного та (або) місцевого бюджету за певний період? чи за цільовим призначенням витрачались ці кошти? 7) який розмір позабюджетних коштів отримано установою за певний період та з яких джерел? Чи за призначенням витрачались ці кошти? 8) чи одержувались підприємством позички (дотації, субсидії, субвенції, кредити) за рахунок бюджетних коштів? Якщо так, то у якому розмірі? Чи за цільовим призначенням витрачались ці кошти? 9) чи законним було виділення даній установі певної суми бюджетних коштів у вигляді кредиту (позички, субсидії і т.п.) або бюджетної компенсації? 10) чи правомірним було списання на витрати грошових коштів за певною статтею (статтями) видатків бюджету (кошторису)? 11) чи мало місце нецільове використання отриманих з державного (місцевого) бюджету грошових коштів на фінансування певної статті класифікації видатків? Встановити суму бюджетних коштів, використаних не за призначенням; 12) чи мало місце використання бюджетних коштів, отриманих установою для фінансування певної програми усупереч їх цільовому призначенню? 13) який конкретний результат передбачалося досягти внаслідок використання певної суми бюджетних коштів та чи привело витрачання цих коштів до очікуваного результату? 14) чи не мали місце перевищення меж витрат встановлених бюджетом або кошторисом? Якщо так, то при фінансуванні яких статей та у якому розмірі? 15) чи правомірним було спрямування бюджетних коштів на депозитні рахунки? 16) чи відповідають законодавству проведені розрахунки із застосуванням векселів Державного казначейства (векселів місцевої адміністрації) та чи за цільовим призначенням використовувались ці векселі? 17) чи за цільовим призначенням витрачались кошти, отримані з відповідного бюджету на виплату заробітної плати? 18) чи мало місце порушення термінів виплати заробітної плати, як наслідок нецільового використання цих коштів? 19) чи було належним чином виконано даним органом (установою, організацією) рішення Верховної Ради України (місцевої ради) про скорочення видатків бюджету? Чи пропорційно скорочувалися видатки за всіма статтями бюджетної класифікації? 20) чи відповідають проведені у даному періоді витрати вимогам чинного законодавства стосовно пропорційного фінансування видатків? 21) чи було виконано вимоги нормативно-правового або розпорядчого акту (вказати назву та реквізити) щодо (вказати незаконні положення)? Встановити розмір бюджетних коштів використаних усупереч цільовому призначенню (коштів недоотриманих у бюджет)? 22) які недоліки в організації фінансової дисципліни сприяли скоєнню порушень бюджетного законодавства, та які заходи необхідно здійснити для їх усунення?

Перед експертом можна поставити й інші завдання, пов’язані з перевіркою джерел формування фінансових ресурсів державного органу, підприємства, установи чи організації, а також їх фінансового становища та додержання вимог бюджетного законодавства при здійсненні бюджетних видатків.

Фінансово-економічна експертиза практично досліджує такі ж самі документи, що і судово-бухгалтерська. Тому правила оформлення і надання цих документів є загальними для обох видів експертиз. Визначення матеріалів, які слід направити експерту для проведення дослідження є важливим аспектом підготовки до призначення судово-бухгалтерської та фінансово-економічної експертиз. Найбільш розповсюдженою є ситуація, коли слідчі направляють на експертизу всі матеріали кримінальної справи. При цьому більшість документів не мають ніякого відношення до предмету даної експертизи. Як справедливо зазначає В. Степутенкова, на судово-бухгалтерську експертизу слід направляти не усі і не будь-які документи, а лише ті, які слугують експерту джерелом фактів, що підлягають встановленню у справі [8, c. 45]. У справах про злочини, пов’язані з порушеннями бюджетного законодавства, разом з постановою про призначення судово-бухгалтерської або фінансово-економічної експертизи експертові слід надавати: 1) первинні та зведені документи бухгалтерського обліку і звітності, які містять вихідні дані для вирішення поставлених питань (головні книги, баланси, меморіальні ордери, журнали-ордери, прибуткові та видаткові ордери, касові книги, виписки банків та додатки до них, розрахункові платіжні відомості, трудові договори, звіти касирів, документи місячної, квартальної та річної звітності установи тощо); 2) документи, якими визначається обсяг, розподіл, цільове призначення і підстави надання бюджетних коштів, що стали предметом злочину; 3) документи казначейського обліку і звітності про виконання відповідного бюджету; 4) документи, які встановлюють обсяг повноважень службових осіб; 5) акти ревізій та додатки до них; 6) чорнові записи (якщо вони виявлені); 7) протоколи огляду документів. Враховуючи обставини певної кримінальної справи, експерту можуть бути направлені й інші матеріали (протоколи допиту, висновки інших експертиз і т.п.). При визначенні конкретного кола документів, які слід направляти на експертизу слідчому, доцільно отримувати консультативну допомогу спеціаліста.

Розглянуті види судово-економічних експертиз є основними при розслідуванні злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства. Саме вони вирішують основні питання, які виникають у справах даної категорії. Але при розслідуванні таких злочинів слідчі іноді стикаються з іншими фаховими питаннями, що потребують дослідження експертами інших спеціальностей. Зокрема, в деяких випадках злочинні порушення бюджетного законодавства супроводжується підробкою документів. Особливо це стосується випадків, коли поряд з бюджетними злочинами скоюються ще й привласнення державних коштів, зловживання службовим становищем. У такому разі виникає необхідність у призначенні почеркознавчої та технічної експертиз документів.


Список літератури: 1. Танасевич В.Г. Ревизия и бухгалтерская экспертиза при расследовании дел о хищениях государственного и общественного имущества (метод. пособ. под ред. Н.С. Яцковского) – М.: Госюриздат, 1958. 2. Фортинский С.П. Судебно-бухгалтерская экспертиза. – М.: Госюриздат, 1962. 3. Коваленко Є. Судово-економічна експертиза на стадіях попереднього та судового слідства в справах про розкрадання // Радянське право, 1979, № 3. - с. 60-63. 4. Джумармуратов Ш. Назначение судебно-бухгалтерской экспертизы // Социалистическая законность, 1982, № 9. - с. 56. 5. Коваленко Е.Г., Лукьянчиков Е.Д. Судебные экспертизы в практике расследования органами внутренних дел хищений социалистической собственности: учебное пособие. – Киев: КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1988. 6. Пошюнас П. Сущность и классификация судебно-экономических экспертиз. // Известия высших учебных заведений. Правоведение, 1989, № 6. - с.72-77. 7. Пошюнас П. Комплексные судебно-экономические экспертизы. // Социалистическая законность, 1989, № 1. – с. 50-53. 8. Степутенкова В. Судебные экономические экспертизы // Социалистическая законность, 1991, № 10, с. 44-47. 9. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. – Х., “Консум”, 1999. 10. “Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз”, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 53 від 08.10.1998 р. 11. Матусовский Г.А. Судебные экспертизы в методике расследования хищений // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1984. – вып. 29. – с. 48-53. 12. Современные возможности судебных экспертиз. Под ред. проф. Ю.Г. Корухова – М.: “Триада-Х”, 2000.


Степанюк Р.Л. Підготовка і призначення судових експертиз у справах про злочини, пов'язані з порушеннями бюджетного законодавства. // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Випуск 2: Збірник матеріалів міжнарод. наук.-практ. конф. / Міністерство юстиції України, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, Академія правових наук України, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого; Ред. колегія: М.Л. Цимбал, М.І. Панов, Е.Б. Сімакова-Єфремян та ін. – Харків: Право, 2002. – с. 497-502.