«Рідна мати моя»

Вид материалаДокументы

Содержание


Місце проведення
Перебіг заходу
Подобный материал:
Тищенко Людмила Михайлівна

учитель української мови і літератури

НВК Новоазовська загальноосвітня школа

І – ІІ ст.. №1-

багатопрофільний ліцей «Успіх»

Література рідного краю (творчість поетів Приазов’я )

ТЕМА. Сценарій тематичного вечора Дня Матері на тему «Рідна мати моя»

МЕТА: прищеплювати любов і повагу до жінки – матері,сприяти збагаченню духовного світу дітей, учити бути чемними, поважати і любити, шанувати матерів; формувати в учнів уявлення про призначення жінки, виробляти навички виразного читання; виховувати естетичні смаки, любов до поезії, пісні.

ОБЛАДНАННЯ: учнівські твори на тему про матір, малюнки учнів, цибулинки, фотографії мам, калина, ікона Божої Матері, квіти.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: святково прибраний зал, прикрашений квітами, рушниками, виставка кращих творів учнів, малюнки «Якою я бачу неньку свою» стінгазета із фотографіями матусь «Зазирніть у мамині очі»


ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ


Серце матусь невичерпане джерело чудес.

П. Беранже

Лунає пісня «Рідна мати моя» (муз. П.Майбороди, сл. А.Малишка)

Дівчата виконують танок з квітами, а після танцю дарують їх матусям.

Виходять ведучі.

Ведуча 1

- Дорогі наші матусі! Шановні бабусі!Дозвольте цього теплого весняного дня щиро привітати вас з Днем матері, побажати здоров’я, миру, сімейного затишку!

Це свято відзначається у другу неділю травня. Сьогодні ми з вами зібралися, щоб поговорити про найдорожчу, найближчу людину, перед якою ми завжди в несплаченому боргу.

Ведуча 2
  • І цю людину називають прекрасним гордим ім’ям - Мати.

Вона віддає дитині всю мудрість своєї душі, тепло свого серця, своє здоров’я.

Материнська любов не знає страху, сумнівів, розрахунку. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє перед безоднею.

Ведуча 1

- Мати веде нас, спочатку несміливих дітлахів, через усе життя, не помічаючи, що ми вже стали дорослими. І як би далеко не закинула нас доля, ми завжди відчуваємо серце матері, згадуємо її очі, які недосипали ночей, руки, які пестили нас у дитинстві,бо душа матері завжди поруч з нами.


Читець 1

Мого дитинства бідності межа

Єдине платтячко,що прали коли спала

Та люба іграшка-безвухе ведмежа,

З яким вночі я тихо розмовляла.

Волошки в полі прямо за селом,

Старий будяк,що втричі мене вищий.

Та в небі місяць з зоряним веслом

Плив над селом у невідому вічність

Вишневий сад у пишному вбранні,

У білім цвіті,наче наречена

Та очі мами сині та сумні

Вночі сльозою гіркою хрещені.

Спливли роки мов човник по воді

І ведмежа стареньке десь поділось

Та очі мами сині та сумні

Моїм дитинством вранці подивились

(Анастасія Клєцова – Руда «Дитинство»)


Ведуча 2

- Кожна мама дає дитині свій наказ, свою любов. Хай минають роки, але завжди чутиметься знайомий голос, який лине до синів та дочок, щоб зігріти у скрутну годину, розважити у сумну хвилину, розділити радість у час веселощів.


Читець 2

Чому сумуєш, матінко моя,

Хоч інколи не хочеться радіти,

Навчи нас жити, як треба

Як? Ти наша мама,

А ми твої діти.

Ми бачимо смуток у твоїх очах,

І розуміємо, що ми його причина,

Твоє тепло - у сонці, у квітках,

І ти для нас навіки незамінна.

(Н.Гаєвська «Чому»)


Ведуча 1

- А чи знаєте ви, коли і де було започатковано свято День матері? Це родинне свято має свою біографію, що сягає початку XX століття, коли молода американка з Фінляндії Анна Джервіс звернулася до законодавців з пропозицією присвячувати один день року вшановуванню матерів, символізуючи його кольорами квітів. Ті, в кого матері живі, мали припнути до одягу рожеву квітку, а в кого вже залишили світ – білу.

1914 року конгрес США ухвалив постанову про святкування Дня матері, обравши для цього травень – час весняного буяння квітів.

Після Першої світової війни його почали відзначати і в європейських країнах – Швеції, Норвегії, Австрії.


Ведуча 2

- В Україні День Матері широко почали відзначати з 1929 році. Цього дня в церквах правили молебні за здоров’я матерів, за упокій померлих.

Звідусюди з’їзжалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх найсмачнішими стравами, освящала свяченою водою. Під матусиною вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші й зерно, щоб у добрі та спокої довіку бути


Ведуча 1

- Усі почесті цього дня – Матері. Їй традиційно дарували ложку і сон - траву – символи життевої снаги та спокою.Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали матір. А ті, кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам’яті свічку перед образом Богороиці, несли на могили матерів склянки з водою і зерном і дві гілочки - вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку - від серця.


Ведуча 2

- Цього дня діти дарували матусям усе те, що заздалегідь виготовляли власноручно (малюнки, іграшки, вишивки, вирощені ними квіти). А ще діти писали своїм матінкам листи - сповіді, в яких каялися та давали обіцянку виправитись.


Читець 3

Засыпает тропинку ореховый лист

Здесь, вчера еще мама ходила

Ветер, злясь, у окна поднял утрений свист,

Что она ему дверь не открыла.

Кошка мордочкой ищет родное тепло

В мягком ворсе пушистого пледа

А на спинке кровати, как неба пятно,

Мамы кофточка синего цвета.

Я котенком слепым без неё наугад

Тычусь сутками в прошлое время.

Мои мысли, как кони, бегут наугад

И несут своё непонятное время.

Вечерами в стихи ускользает душа,

Сбросив дня непосильное платье,

Я не знаю той жизни, куда ты ушла,

Но молюсь за небесное счастье.

(«Светлой памяти матери» А.Клєцова-Рудая )


Лунає пісня «Мамина черешня»

Росте черешня в мами на городі,

Стара, стара, а кожен рік цвіте,

Щороку дітям ягодами годить,

Хоч рідко хто їй дякує за те.


Приспів:

Мамо, мамо, вічна і кохана,

Ви пробачте, що був неуважний.

Знаю, ви молилися за мене,

Дні і ночі, рідна моя нене...


Живе старенька мати у господі,

Невтомні руки, серце золоте.

Щодня і дітям, і онукам годить,

Хоч рідко хто їй дякує за те.


Приспів.


Ну, що ж, про вдячність забувають люди,

Душа сліпа у щасті, а проте

Вони прозріють, але пізно буде,

Черешня всохне, мати одцвіте.


Учитель

- Учні нашого класу підготували для своїх мам та бабусь подарунки, які зробили власними руками. Прийміть, будь ласа, їх, наші любі, бо вони зроблені від щирого серця.

(Учни роздають подарунки)

І це ще не все. Напередодні свята школярі написали твори на тему «Пробач мене, мамо». Багато ніжних і теплих слів сказано для вас і про вас.

(Учитель роздає твори)


Учень

- Наші любі і дорогі мами! Ми хочемо вибачитися перед вами за те, що іноді засмучуємо вас. Ні, ми не можемо зараз вам пообіцяти, що жодного разу не завинимо, але з сьогоднішнього дня намагатимося якомога менше завдавати вам клопоту.


Читець 4

Я бываю несносна, я бываю уперта,

Ты простишь меня мама,

Моя милая мама

Просто в жизни случилась обычная драма

Ты пойми меня мама,

Моя милая мама

Может часто со мною

Ты покоя не знала

Ты прости меня мама

Моя милая мама

От капризов моих

Ты наверно устала

Ты прости меня мама

Моя милая мама

Знаю только одно

И всегда это знала:

Я люблю тебя,мама,

Моя милая мама

(«Милая мама» Н.Гаевская)


Учень

- Любов матері вся з тривог, сподівань і бездоганного жертвування собою.

Осяяне цією чистотою і щирою любов’ю, минає наше дитинство. До матері ми йдемо за порадою малими та дорослими. Адже вона ніколи не злукавить, ніколи не скривдить і завжди захистить. Осиротів би людський світ без матерів. Бережіть їх, ніколи не легковажте їхньою любов’ю.


Читець 5

Мама – самое дорогое,

Мама – самое родное,

Мама – самое любимое,

Мама – самое родимое

Мама запах – хлеба,

Мягкого душистого

Мама запах платьица

Стираного, чистого

Мама – это фея

Что пришла из сказки,

Мама – это чудо

Из добра и ласки

Мама – как волшебница,

И сквозь стены видит,

Мама слёзы высушит

При большой обиде

Подойдет к кроватке,

Как из сказки птица

Спросит тихо ласково:

«Почему не спиться?»

Мама, мама, мамочка,

Как тебя люблю я,

Нежную и тёплую,

Добрую, родимую.

(«Слова маме» Ольга Калюжная)

Учень
  • Рідна мати моя, як я люблю твої руки! Мамині руки – найкращі.

Хай вони інколи і шершаві, поморщені. Та ніхто так не зігріє, не попестить, не приголубить, як добра і ласкава мамина рука.


Ученица

Милая, любимая, родная,

Целую руки добрые твои,

Я счастлива, что в мире не одна я,

И ты дала мне жизнь и океан любви

(«Любимой мамочке» Н.Гаевская)


Конкурс «Упізнай мамині руки»


Ведуча 1

- Мабуть, багато хто з присутніх асоціює своє дитинство з піснею матері, журливою та веселою. І зараз ми пропонуємо вам змагання на краще виконання колискових, до якого запрошуємо матусь і бабусь.


Проводиться конкурс «Колискова пісня»


Ведуча 2

- Здавна так повелося,що в Україні шанували матерів, які мали багато дітей.

До речі,багатодітна мати була звичайним явищем,на відміну від сьогодення, нам з відомих причин, таких жінок дуже мало. Саме тому особливу увагу заслуговують зараз ті жінки, які в скрутну для нашого народу час наважилися народити троє, четверо і більш дітей. І зараз ми запрошуємо на сцену таких жінок, шановних…(називають ім’я, по батькові та прізвища багатодітних матерів)


Ведуча 2

(Звертання по черзі до жінок, задає їм питання, а вони відповідають)
  • Чи було мрією вашого життя мати багато дітей, чи це випадковість?
  • Що ви вважаєте головним у вихованні дітей?
  • Чи є у вашої родини девіз, що визначає сутність відношення до життя, ваших взаємовідносин?
  • Які традиції має ваша родина?
  • Які сімейні свята ви відзначаєте у своїй родині?


Ведуча 1

- Дякуємо за цікаві розповіді. За те, що ви є Берегинями роду, його теплом, щастям, любов’ю.

(Дарує присутнім на сцені квіти)


Ведуча 2

- А зараз ми запрошуємо дівчат - майбутніх матерів - до участі у конкурсі «П’ять важких ситуацій»

- Що ви зробите, якщо ваш малюк вчинив голосний лемент у громадському місці?

- Як ви відреагуєте на те, що ваша дитина почне лаятись?

- Що ви відповісте на запитання малюка «Звідки я взявся»?

- Як ви вчините, якщо ваша дитина принесла додому щеня, а ви не бажаєте заводити тварину?

- Ваша реакція на прохання дитини мати кишенькові гроші?

(Дівчатам вручають сувеніри)


Ведуча 1

- Сподіваюсь, ви звернули увагу на виставку дитячих творів «Моя мама»

(Зачитуються уривки з творів, а діти вгадують чия це мама)


Конкурс «Чи знаєте ви свою дитину?»

Мати і дитина виходять до дошки. Учитель ставить запитання такого типу «Яка улюблена страва сина чи у матері?» тощо. Дитина пише відповідь на аркуші,а мама відповідає усно.


Учитель

- Діти, пам’ятайте, що мами ні купити, ні заслужити. Вона у вас єдина. Тож бережіть своїх матерів, шануйте їх. Знайте, що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця, як хвилювання і переживання.

Ваше недобре слово, негідна поведінка – це рана на ніжній материнській душі…Дуже тяжко жити без мами…


Читець 6

Плаче осінь…Схлипує родина

В серці затаїлася журба…

Сирота без матері – хатина,

В тузі голосить стара верба.

Знає неньку жито в ріднім полі

В день складала по дванадцять кіп,

Ніччю нам співала колискові

Та в’язала казок цілий скіп

Винесла ти в світі цім немало:

Горя,голодовок і війну

Та життя тебе не шанувало

І тепер залишило одну

Плаче осінь…Схлипує родина.

Вітер тужить – сирота,один.

Мати тепер – рідная Сумщина,

Батько мій по крові – Лебедин

(«Журба по матері» М.Цебро)


Ведуча 2

- Пройдуть роки. Мов лелеки у вирій розлетяться від отчого порога діти.

Та щасливої погожої днини вас, мов чаєчка чаєнят, матуся збере до рідної домівки. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у ваших серцях озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею в полі, кучерявою вербою над водою, вишневим садочком і яскравими чорнобривцями біля хати.

Лунає пісня «Чорнобривці»


Учениця

- Любі наші мами та бабусі! Ми хочемо подарувати кожному з вас символ материнської долі. Ви думаєте, що це цукерки чи ложечка меду! Ні! Це – цибулина, бо в ній – пекучий біль переживань за рідну дитину, і в цей же час зелений паросток – продовження вічного життя.

З’їжте її зі своїми донечкою чи сином – і тоді разом зрозумієте, що справжнє щастя – ковтати гірки сльози, які несуть очищення і взаєморозуміння, адже це справжнє щастя любити і розуміти одне одного.

Учитель

- На превеликий жаль,останнім часом,ніж колись,чути нарікання матерів на грубість, байдужість і черствість своїх дітей.

Діти,бережіть своїх матерів. Пам’ятайте головні заповіді Біблії

- Шануй своїх батька і матір.

- Хто звеличує матір свою,той,немов скарби збирає.

Бо хто матір забуває,того Бог карає,того люди цураються,в хату не пускають.


Ведуча 1

- Діти! Де б ви не були, куди б не закинула вас доля,завжди пам’ятайте рідну матір,рідну оселю. І скільки б нам не було років -5 чи -50- нам завжди потрібна мама,її ласка,погляд. І чим більше любові до мами, тим яснішим і радіснішим стає її життя. Борг перед мамою не можна

­­­виміряти,не можна віддати увесь. Намагайтесь відчувати серце матері, бо вона у вас єдина - одна.


Ведуча 2

- Мама, матуся!

Перед цим словом усі народи низько схиляють голови.

Її життя – терпіння,безмежна самопожертва,щира любов. З добра і любові створив Бог матір. У цьому слові природа втілила найвищий ідеал. Осиротів би людський світ без матерів. Бережіть їх,ніколи не легковажте їхньою любов’ю. Нехай же цей день об’єднає нас у вдячності за минуле, у сподіванні радісного завтра!

Зі святом вас, дорогі матусі.


Конкурс «Комплімент»

(учні по черзі говорять слова – комплементи матерям і бабусям)


Читець 7

З тобою бачимось так рідко,

Твоїх дзвінків чекаю уночі

Тебе побачити –

Для мене кращі ліки,

Лікую ними розпачі свої

Моя рідненька,серце моє щире,

Тобі вклонюсь до самої землі,

Хоч я доросла,

Та для тебе я дитина,

Бо ми для наших мам завжди малі

Одержиш доньчин лист –

І слізоньки дрібненькі,

Знову попливли з очей твоїх,

І хай роки летять,

Ми пам’ятаєм заповіти неньки,

І так як ти,ми любимо дітей своїх.

(«Мамі» Н.Гаєвська )


Читець 8

В этом мире хаоса и слёз,

В этой каждодневной круговерти,

Когда больше не до сладких грёз,

Когда столько жизней ближе к смерти

Я смотрю в прекрасные глаза,

Я иду на самый нежный голос,

И ложится добрая рука

На уже давно недетский волос

Не скатившись – высохнет слеза,

Не прорвавшись – заплутает горе

У её надежного плеча,

У души широкой, словно море.

( А. Клецова - Рудая «Маме»)


Лунає пісня «Мама»