Навчально-методичний посібник львів 2011
Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
- Навчально-методичний посібник Львів 2009, 960.65kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
- Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
- Методичні рекомендації з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, 813.27kb.
- Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.
- Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. Вид друге, перероб., 4077.25kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ
Шведа Ю. Р.
“ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА УКРАЇНИ”
Навчально-методичний посібник
ЛЬВІВ – 2011
***
Курс “Зовнішня політика зарубіжних країн та України” є обов’язковим навчальним курсом, який читається для студентів ІІІ курсу Філософського факультету спеціальності “політологія”. Курс розрахований на 54 години і вивчається у першому семестрі навчального року.
Метою курсу є вивчення зовнішньополітичних концепцій, які застосовуються зарубіжними країнами у відносинах з Україною, сучасної зовнішньої політики зарубіжних країн та України.
Структура курсу. Курс складається з 9 тем.
Методичні рекомендації. Курс вивчається на основі лекційно-семінарського методу з використанням практичних занять. Лекції читаються за поданою нижче Тематичною структурою курсу. У Програмі курсу вміщені головні положення кожної теми, а в Планах семінарських занять – питання, які розглядаються на занятті та головні поняття теми. На практичних заняттях детально розглядаються окремі проблеми сучасної глобальної політики.
Поточний контроль знань здійснюється за п’ятибальною системою на кожному семінарському занятті, де “5” – відмінно, “4” – добре, “3” – задовільно, “2-1” – доповнення, коментарі, участь у дискусії. Доповіді на практичних та семінарських заняттях – 5-4, есе – 3 бали. Конспект першоджерел – 10 балів, Словник понять – 10 балів. Рейтинг поточної успішності визначається як сума балів, отриманих на семінарських та практичних заняттях за виступи, есе та реферати.
Форма підсумкового контролю знань – іспит (письмовий тест), який оцінюється у 50 балів. Тест складено на основі Запитань для підготовки до екзаменаційного тестування.
Оцінка за предмет включає в себе рейтинг поточної успішності та результати екзаменаційного тестування:
100-90 – А – “відмінно”, - 5,
81-89 – B – “дуже добре”- 4,
71-80 – C – “добре” – 4,
61-70 – D – “задовільно” – 3,
51-60 – E – “посередньо” – 3,
25-50 – FX – “незадовільно” – 2,
0- 24 – F – “незадовільно” (з повторним проходженням курсу) – 2.
ПРОГРАМА КУРСУ
“ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА УКРАЇНИ”
№ п/п | Тема заняття / основні поняття. | Кількість годин: |
1. | Україна в геополітичних концепціях. Геостратегічні гравці та геополітичні осі сучасного світу. | 4 |
| Р. Челлен: Україна у Першій світовій війні. Х. Макіндер: Євро-Азія та Україна. ”Середня Європа” та Україна. Україна в геополітичних міркуваннях М. Вебера. ”Нова Європа” Р. Сетона-Вотсона. Східна Європа як ”Зелений Інтернаціонал”. Світ та Україна в сучасних геополітичних концепціях. Геостратегічні гравці та геополітичні осі сучасного світу. Геополітичний розклад Європи. | |
2. | Україна в польських зовнішньополітичних доктринах. Українсько-польські стосунки на сучасному етапі. | 4 |
| Українська незалежність як загроза цілісності Польщі. ”Польща для поляків” та проект “Великої України”. Польсько-українські відносини в період Другої світової війни. ”Пролетарський інтернаціоналізм” як засіб етнічної асиміляції. Проукраїнські настрої у польському суспільстві. Становлення та сучасний стан українсько-польських міждержавних відносин. | |
3. | Україна в концепціях і доктринах Угорщини. Сучасний стан україно-угорських стосунків. | 4 |
| Угорська державність та українські чинники. Угорські геополітичні комбінації у Другій світовій війні. Угорська політика щодо України на сучасному етапі. | |
4. | Україна та ”українське питання” в політиці Чехословаччини. Незалежна Україна в зовнішній політиці Чехії та Словаччини. | 4 |
| Утворення Чехословацької республіки та ”українське питання”. Розвиток двосторонніх зв’язків. Українці в ЧСР, проблема Підкарпатської Русі. Закарпатська Україна в роки Другої світової війни. “Українське питання” у комуністичній Чехословаччині. Незалежна Україна в зовнішній політиці Чехії і Словаччини. | |
5. | Україна в румунських зовнішньополітичних концепціях. Сучасний стан україно-румунських відносин. | 4 |
| Політика Румунії щодо Північної Буковини у роки Першої світової війни. ”Румунія для румунів” та етнічні українські землі. Геополітичні проекти Румунії в роки Другої світової війни та Україна. “Національний патріотизм” як засіб асиміляції національних меншин. Суперечності розвитку сучасних румунсько-українських відносин. | |
6. | Україна в зовнішній політиці Туреччини. Українсько-турецькі відносини на сучасному етапі. | 4 |
| Турецько-українські контакти періоду Першої світової війни. Турецько-українські відносини у 1918-1921 рр. Радянська Україна у зовнішній політиці Туреччини. Відновлення та розвиток двосторонніх відносин на сучасному етапі. | |
7. | Україна в стратегічних планах Німеччини. Сучасний стан українсько-німецьких відносин. | 4 |
| Україна у німецькій східній стратегії на початку ХХ ст. Німецько-Австрійський блок та ”українське питання|”. Гітлерівська концепція завоювання життєвого простору та Україна. Генеральний план “Ост”. Політика нацистів щодо ОУН. Східна зовнішньополітична стратегія ФРН та Україна (1949-1989). Незалежна Україна в зовнішньополітичній концепції об’єднаної Німеччини. | |
8. | Україна в зовнішньополітичних доктринах США. Українсько-американські взаємини. | 4 |
| Україна в геополітичних планах США. “Українське питання” і “холодна війна”. Дезінтеграція СРСР в Україна: виклик для США. Україна-США – стратегічне партнерство. | |
9. | Україна в політичній стратегії Росії. Українсько-російські стосунки на сучасному етапі. | 4 |
| “Українське питання” в Державній Думі. Українська політика самодержавства у Першій світовій війні. Тимчасовий уряд і Україна. Більшовицька ”Декларація прав народів Росії”. “Воєнно-політичний союз” як форма відтворення імперії. Доба договірних відносин. “Добровільне об’єднання”: доктрина і практика. Україна в сучасній російській стратегії. | |
ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА КУРСУ
“ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТА УКРАЇНИ”
№ п/п | Тема заняття: | Кількість годин: | ||
Л | С | П | ||
МОДУЛЬ 1. | ||||
1. | Україна в геополітичних концепціях. | 2 | 2 | |
2. | Геостратегічні гравці та геополітичні осі сучасного світу. | | | 2 |
3. | Україна в польських зовнішньополітичних доктринах. | 2 | 2 | |
4. | Українсько-польські взаємини на сучасному етапі. | | | 2 |
5. | Україна в концепціях і доктринах Угорщини. | 2 | 2 | |
6. | Геополітичні розклади Європи. | | | 2 |
7. | Україна та ”українське питання” в політиці Чехословаччини. | 2 | 2 | |
8. | Українсько-чеські взаємини на сучасному етапі. | | | 2 |
9. | Україна в румунських зовнішньополітичних концепціях. | 2 | 2 | |
10. | Контроль знань за підсумками Модулю 1. | | | 2 |
МОДУЛЬ 2. | ||||
11. | Україна в зовнішній політиці Туреччини. | 2 | 2 | |
12. | Участь України в діяльності міжнародних регіональних об’єднань. | | | 2 |
13. | Україна в стратегічних планах Німеччини. | 2 | 2 | |
14. | Українсько-німецькі відносини на сучасному етапі. | | | 2 |
15. | Україна в зовнішньополітичних доктринах США. | 2 | 2 | |
16. | Участь України в діяльності міжнародних організацій. | | | 2 |
17. | Україна в політичній стратегії Росії. | 2 | 2 | |
18. | Контроль знань за підсумками Модулю 2. | | | 2 |
Всього: | | 18 | 18 | 18 |
Разом: | | 54 |
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Україна в геополітичних концепціях.
План:
Місце України в геополітичних конструкціях Р. Челлена, Х. Макіндера та М. Вебера.
- Україна в концепціях ”Середня Європа”, “Нова Європа” та ”Хліборобська Європа”.
Основні поняття: геополітика, геостратегія, гетто-ментальність, україно-центрична світоглядна модель, європоцентризм, расизм, “культурний кордон Європи”, “Росія ста народів”, російська ідея, ”Осередня земля”, план Макіндера, “Середня Європа”, “Нова Європа”, “Зелений Інтернаціонал”.
Доповіді:
1. Зовнішня політика як засіб модернізації держави.
2. Зовнішня політика України в епоху глобалізації: виклики та детермінанти.
Есе:
- Дипломатична історія античної України.
- В. Липинський як дипломат.
- В. Винниченко і новітня українська дипломатія.
- Українська дипломатія періоду останніх визвольних змагань.
- Радянський період української дипломатії.
- Г. Кісінджер про світовий порядок.
- Позиція України щодо реформування ООН.
- Участь України в діяльності міжнародних організацій.
- Зовнішня політика України в контексті економічного та соціального розвитку держави.
- Українська діаспора та її вплив на зовнішню політику зарубіжних держав.
Література:
Андрійчук В. Вектори розвитку. Зовнішньо-економічна політика в контексті стратегії економічного і соціального розвитку України // Політика і час, 2004, № 7-8, с. 3-13.
Балан Я. Вічний фонд для української діаспори // Політика і час, 2006, № 12, с. 40-41.
Бебик В. Глобальна українська ідея // Політика і час, 2007, № 6.
Бебик В., Самойленко О. Політико-дипломатична діяльність В’ячеслава Липинського: уроки для сьогодення // Політика і час, 2007, № 4.
Біляцький С., Добровольська А., Хахлюк А. Для України необхідна зміна економічної парадигми // Політика і час, 2006, № 3, с. 72-79.
Брежнєва Т. Консультативний… але не обов’язковий. Юридичні та правові аспекти визначення зовнішньополітичного курсу України через референдум // Політика і час, 2006, № 4, с. 9-16.
Василенко С. Геополітичний вектор України: витоки й особливості її формування // Нова політика, 2000, № 3, с. 46-52.
Варгатюк С. Чорний кіт у темній кімнаті. Пошуки виходу зі складного міжнародного становища України останньої доби визвольних змагань // Політика і час, 2005, № 7, с. 86-93.
Весела Н. 2010: євроінтеграційний поступ України // Зовнішні справи, 2010, № 11-12, с. 12-14.
Вільський А. Куди схиляються шальки терезів? Читаючи Г. Кіссінджера через 10 років, або Недоладний світовий лад // Політика і час, 2004, № 3, с. 55-69.
Войтович Р. Глобалізаційні виклики національної безпеки: геополітичний аспект // Сучасна українська політика. Політика і політологи про неї, 2010, Вип. 19, с. 285-297.
Гальчинський А. Глобальні трансформації: уроки для України // Політика і час, 2005, № 8, с. 18-29.
Головченко В. В обороні української справи. Володимир Винниченко і новітня українська дипломатія // Політика і час, 2005, № 6, с. 50-63.
Головченко В. ”Золотий вік української радянської дипломатії”: міф і реалії // Зовнішні справи, 2011, № 4, с. 46-51.
Головченко В. Проблема формування міжнародного іміджу України на початку ХХ століття: маловідомі сторінки історії // Нова політика, 2001, № 5, с. 28-32.
Головченко В. На межі ойкумени: дипломатична історія античної Українии // Політика і час, 2005, № 9-10, c. 103-117.
Горинь М. Світ української діаспори // Політика і час, 2006, № 9, с. 56-58.
Гречанінов В. Concordia domi foris pax (злагода в країні-мир за кордоном) // Зовнішні справи, 2008, лютий, с. 11-12.
Гуменюк Б. Дипломатія доби глобалізації: нові виклики та завдання // Зовнішні справи, 2008, грудень, с. 9-13.
Гуменюк Б. Сприяння модернізації країни-основне завдання української дипломатії // Зовнішні справи, 2010, № 11-12, с. 37-42.
Дмитренко М. Д. Україна у контексті світових модернізацій них процесів // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї, 2009, Вип. 18, с. 227-237.
Дроздов С. Український пасьянс. Журналістська оцінка міжнародних здобутків України // Політика і час, 2006, № 9, с. 49-52.
Єременко В. До концепції економізації зовнішньої політики України // Політика і час, 2005, № 11, с. 35-42.
Кононенко С. Теоретичний плюралізм суспільствознавства і пізнавальні формації політології міжнародних відносин // Політичний менеджмент, 2006, № 1, с. 11-18.
Кравчук М. Проблеми дослідження міжнародних відносин // Політичний менеджмент, 2003, № 3, с. 124-133.
Круглашов А. Відповідно до європейського рівня можливостей. Регіональні чинники зовнішньополітичної діяльності України // Політика і час, 2005, № 5, с. 15-27.
Круглашов А. Політичні та культурні і взаємини країн-сусідів // Політичний менеджмент, 2004, № 6, с. 175-178.
Лисенко О. Підсумки Другої світової війни і проблеми історичної пам’яті // Політика і час, 2007, № 6.
Малярчук В. Предмет дебатів і поле електорального змагання. Зовнішньополітичні пріоритети України: соцієнтальний ”розкол” чи розкол еліт? // Політика і час, 2004, № 12, с. 57-64.
Матвієнко В. Форпост суверенності // Зовнішні справи, 2007, грудень, с. 20-24.
Мовою фактів. Фрагменти виступу Міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка у Верховній Раді України // Політика і час, 2006, № 12, с. 6-8.
Недужко Ю. В. Діяльність української діаспори країн Заходу щодо відновлення державної незалежності України в середині 40-х на початку 90-х років ХХ ст. // Cучасна українська політика, 2009, Спецвипуск, с. 302-312.
Новій Україні – нову зовнішню політику // Політика і час, 2005, № 3, с. 12-25.
Перепелиця Г. Внутрішні чинники формування зовнішньої політики України // Політика і час, 2004, № 11, с. 32-46.
Попович М. Від української ідеї – до реального проекту // Політика і час, 2006, № 9, с. 47-49.
Синельников Р. Вибір геополітичної стратегії на сучасному етапі державотворення в Україні // Нова політика, 2000, № 5, с. 22-27.
Українці у світі // Зовнішні справи, 2010, № 11-12, с. 24-25.
Федоренко О. Геополітичний дискурс вітчизняних політологічних досліджень початку ХХ століття // Cучасна українська політика. Політика і політологи про неї. 2010, Випуск 20, с. 37-49.
Федоренко О. Проблемні аспекти геополітичного дискурсу в українській політичній думці ХХ – початку ХХІ століття // Cучасна українська політика, 2010, Вип. 21, с. 99-111.
Шайгородський Ю. Ж. Україна у вирі глобалізаційних перетворень // Cучасна українська політика, 2009, Спецвипуск, с. 312-326.
Шаров О. Економічна дипломатія // Політика і час, 2004, № 2, с. 35-49.
Шаров О. ”Закон концентрації кави” або Стратегічні завдання економізації зовнішньої політики України // Зовнішні справи, 2007, серпень, с. 30-33.
Шаров О. Українська діаспора у світлі економічної глобалізації // Зовнішні справи, 2010, № 3-4, с.36-40.
Шепелєв М. Геополітична революція кінця ХV – кінця XVII ст.: природа, закономірності та світове значення // Нова політика, 1997, № 6, с. 23-28.
Шульга М. Геополітика-геоекономіка-хронополітика // Політичний менеджмент, 2006, № 4, с. 148-157.
Юзефович В., Возняк С., Вербицький С. Модель визначення пріоритетних напрямів зовнішньополітичних дій України // Політичний менеджмент, 2006, № 5, с. 107-116.
Яцько А. Потрібен свій власний шлях // Політика і час, 2004, № 7-8, с. 50-55.
15 років власної міжнародної політики. Інтерв’ю з Міністром закордонних справ України Б. Тарасюком // Політика і час, 2006, № 9, с. 8-11.