Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників
| Вид материала | Закон |
- Про результати нагляду за додержанням, 136.09kb.
- Типові тематичний план І програма навчання посадових осіб І спеціалістів з питань охорони, 193.21kb.
- Книга перша, 2833.03kb.
- Ації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності,, 84.75kb.
- Законодавство про охорону праці, 7656.52kb.
- Закону України "Про охорону праці", 373.73kb.
- Ки життєдіяльності педагогічних працівників навчальних закладів, що проводять інструктажі, 19.64kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Полтавській області Методичні, 551.75kb.
- «вирішення індивідуальних трудових спорів», 153.95kb.
- Україна врадіївська районна державна адміністрація миколаївської області розпорядження, 20.02kb.
Стаття 24-1. Реєстрація трудового договору
У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.
1. Статтею, що коментується, Кодекс законів про працю доповнений Законом «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», що був прийнятий 24 грудня 1999 року і набрав чинності з 13 січня 2000 року. Зазначимо, що з його прийняттям в Україні втратило чинність Положення про умови праці осіб у громадян за договорами, затверджене Держкомпраці СРСР і ВЦРПС.
2. Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою затверджений Міністерством праці та соціальної політики. Реєстрація здійснюється державною службою зайнятості за місцем проживання фізичної особи-наймача. Для реєстрації в службу зайнятості надається трудовий договір, підписаний сторонами, в трьох примірниках. Крім того, передбачено подання: 1) наймачем-суб'єктом підприємницької діяльності - паспорта, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи; довідки про ідентифікаційний код; 2) іншими наймачами -паспорта та довідки про ідентифікаційний код; 3) працівником - паспорта, трудової книжки, довідки про ідентифікаційний код (трудова книжка не подається працівниками, що вперше укладають трудовий договір, не мають трудової книжки або укладають трудовий договір про роботу за сумісництвом). Трудовий договір реєструється в день його подання. При цьому трудовому договору присвоюється номер, а на кожному його примірникові робиться запис про реєстрацію, який затверджується підписом та печаткою служби зайнятості. Запис про реєстрацію є підставою для внесення в трудову книжку запису про прийняття на роботу. Про звільнення наймач робить запис у трудовому договорі з посиланням на підстави припинення трудового договору. Цей запис є підставою для зняття трудового договору з реєстрації. Про зняття з реєстрації служба зайнятості робить відмітку на всіх трьох примірниках трудового договору, що дає право наймачеві внести запис про звільнення до трудової книжки. Записи, що внесені до трудової книжки, підтверджуються підписом працівника служби зайнятості та засвідчуються печаткою.
Стаття 25. Заборона вимагати при укладенні трудового договору деякі відомості та документи
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.
1. Стаття 25 Кодексу законів про працю забороняє власникові при прийнятті на роботу вимагати документи, подання яких не передбачено законом. Забороняється також вимагати відомості про партійну, національну приналежність і походження. Цю, здавалося б, елементарну вимогу знадобилося внести до закону з тієї причини, що зовсім ще недавно від багатьох працівників вимагали заповнення листка з обліку кадрів, куди працівник був зобов'язаний вписувати відповідні відомості. Водночас працівник може бути сам заінтересований у тому, щоб заповнити відповідні документи, довести до відома власника позитивну інформацію про себе. У цьому випадку він може заповнити тільки ті розділи відповідного документа, які бажає. Доречно нагадати, що ст. 23 Закону «Про інформацію» забороняє збирати відомості про особу без її попередньої згоди (за винятком передбачених законодавством випадків).
2. З переліку відомостей, які необхідно надавати при укладенні трудового договору, Законом від 19 червня 1997 року виключений обов'язок подання відомостей про прописку. Одночасно з Кодексу України про адміністративні правопорушення була виключена адміністративна відповідальність за прийняття на роботу працівників, що не мають прописки.
3. Стаття, що коментується, допускає встановлення законодавством вимоги про надання працівником при прийнятті на роботу документів, подання яких прямо не передбачене частиною другою ст. 24 КЗпП. Подання таких документів, зокрема, передбачено п. 5 Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців (див. п. 10 коментаря до ст. 22 КЗпП).
Стаття 25-1. Обмеження спільної роботи родичів на підприємстві, в установі, організації
Власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.
На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством.
1. Постановою Ради Народних Комісарів УРСР «Про суміщення посад і службу родичів в установах, підприємствах і організаціях усуспільненого сектору» була обмежена спільна служба родичів. 19 січня 1995 року до Кодексу законів про працю України внесена ст. 25 , що передбачає можливість законодавчого обмеження спільної роботи родичів тільки на державних підприємствах, в установах та організаціях. Тим самим чинність зазначеної постанови РНК УРСР було підтверджено, а сферу його дії було обмежено державним сектором.
2. Пряма заборона спільної служби близьких родичів та свояків, пов'язаної з безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю, міститься в ст. 12 Закону «Про державну службу».
3. Буквально тлумачачи частину другу ст. 25 і КЗпП, можна було б зробити висновок про те, що вона не поширюється на підприємства комунальної власності. Але на основі історичного тлумачення (Кодекс законів про працю доповнено ст. 25 і Законом від 19 січня 1995 року, коли комунальна власність визначалася як різновид державної форми власності) слід зробити висновок про те, що частина друга ст. 25 і КЗпП поширюється і на підприємства комунальної власності.
4. На підприємствах, заснованих на недержавній (некомунальній) формі власності, право обмеження спільної роботи родичів та свояків за умов, зазначених у частині першій ст. 25 і КЗпП, належить власникові. Власник не має права обмежувати спільну роботу родичів та свояків за відсутності зазначених умов. Про запровадження обмежень спільної роботи родичів повинен бути виданий наказ. Внесення в колективний договір умов про обмеження спільної роботи родичів та свояків не цілком відповідало б частині першій ст. 25 і КЗПП.
5. Згадана постанова РНК УРСР передбачає обмеження не будь-якої спільної роботи, а тільки спільної служби, тобто роботи на посадах керівників, спеціалістів і службовців. На підприємствах недержавної (некомунальної) власності обмеження спільної роботи родичів можуть запроваджуватися не тільки на посадах керівників, спеціалістів і службовців, а й на інших роботах.
6. Зазначені обмеження на підприємствах, в установах, організаціях державної (комунальної") форми власності зводяться до таких:
1) обмеження стосуються тільки близьких рідних чи свояків (батьки, подружжя, брати, сестри, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя) (Законом «Про відпустки» (ст. 25) запроваджено термін «рідні по крові або по шлюбу»);
2) обмеження діють тільки тоді, коли близькі родичі та свояки у зв'язку з виконанням трудових обов'язків безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. Звернімо увагу на те, що мова йде тільки про безпосередню підпорядкованість або під-контрольність. Наприклад, начальник планово-економічного бюро цеху безпосередньо директору заводу не підпорядкований, а тому на цій посаді може працювати дружина директора заводу.
7. На державних (комунальних) підприємствах, в установах, організаціях зазначені обмеження, як це встановлено згаданою вище постановою РНК УРСР, не можуть поширюватися на спеціалістів сільського господарства; працівників лінійних підприємств залізничного транспорту (крім головних бухгалтерів і касирів); працівників плавскладу й експлуатаційних підприємств (за такими ж винятками); працівників з обслуговування лінійних і станційних споруд зв'язку, радіо, телебачення; працівників пересувних будівельних формувань (крім головних бухгалтерів і касирів); лікарів установ охорони здоров'я; наукових і педагогічних працівників; лекторів і бібліотекарів усіх наукових, навчальних і виховних закладів; артистів, художників і музикантів; працівників польових геологічних експедицій, партій, загонів тощо; спеціалістів лісового і водного господарства, освіти, медичних працівників, працівників культурно-освітніх закладів, працівників підприємств роздрібної торгівлі, а також працівників ставкових і озерних рибоводних господарств.