Факультативний курс біології пропонується для учнів 7- 8 класів загальноосвітньої школи. Програма розрахована на 74 годин ( 2 години в тиждень).
Цілі факультативу:
поглибити знання учнів із біології рослин, тварин;
задовольнити потребу учнів у додатковому вивченні предмету біологія з метою підготовки до участі у районних, обласних олімпіадах, конкурсі захисту МАН .
Завдання курсу:
розширити теоретичні знання учнів із біології рослин, тварин;
активізувати інтерес до вивчення біології;
встановлювати і обґрунтовувати причинно - наслідкові зв'язки;
вести дискусію з конкретного питання з використанням міжпредметних зв'язків;
характеризувати різноманітні біологічні явища і процеси, виявляти особисту позицію щодо них, розв'язувати проблемні завдання;
користуватися різними джерелами інформації.
Основні форми й методи навчання -
Міні - лекції, бесіди, дискусії, самостійна робота з додатковою літературою, практичні роботи.
Методи контролю -
Тести, біологічні тренажери.
Навчальна програма факультативу „ Біологія " включає 4 розділи:
І. Вступ.
ІІ. Біологія рослин.
ІІІ. Біологія тварин.
ІУ. Середовище життя.
Кожен розділ складається з трьох частин: теоретичної, практичної та завдань для самостійної роботи учнів. Теоретичний матеріал використовується для підтвердження або ілюстрації закономірностей, що вивчаються.
В даному курсі, використовуються різні питання: „ вікторинні", „ на спостережливість", „ вгадай - хто", „ на встановлення зв'язків", „ на перечислення", „ про функції"", „ про способи рішення задач", „ на зв'язок будови з способом живлення", „ на порівняння", „ на глобальні зв'язки".
2. Зміст навчального матеріалу
№ з/п
Кількість годин
Зміст навчального матеріалу
Вимоги до підготовки учнів
1
8
Вступ
Біологічні науки. Основи латини. Термінологія. Систематика царств. Об'єкти вивчення біології. Методи дослідження. Рівні організації живого.
Учень аналізує, порівнює, синтезує:
- царства живої природи;
- біологічні науки;
- методи дослідження;
- рівні організації живого Робить висновки:
- про біологію як науку;
- об'єкти вивчення біології;
Дотримується правил:
- читання латинських слів
Пояснює:
- методи дослідження Розпізнає:
- різні організми на гербарних зразках, малюнках, таблицях;
2
26
Біологія рослин
Царство Дроб'янки. Клітинна будова рослин. Водорості. Вищі спорові рослини. Голонасінні. Вегетативні та генеративні органи квіткових. Різноманітність квіткових. Основні функції рослинного організму. Гриби.
Учень аналізує, порівнює, синтезує:
- загальні ознаки відділів: Водорості, Мохоподібні, Плавуноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні, Голонасінні, Квіткові, царства Гриби;
- органи різних видів;
- переваги квіткових над іншими таксонами рослин;
- рослини різних систематичних груп;
- прокаріотичні та еукаріотичні організми
Робить висновки:
- про клітину як одиницю будови і життєдіяльності рослинного організму;
-водорості – нижчі рослини;
-про причини, що зумовлюють поширення голонасінних на земній кулі;
-про зв'язок органів в рослинному організмі;
-про зв'язок рослин з довкіллям;
-про ускладнення рослинного світу як результат довготривалого історичного розвитку, а ускладнення будови рослин – результат пристосування до змін умов довкілля
Дотримується правил:
- виготовлення мікропрепаратів і розгляду їх за допомогою мікроскопа.
Пояснює:
-зміни в будові, життєдіяльності, розмноженні як результат пристосування організмів до життя на суходолі;
-взаємозв'язок грибів і вищих рослин
Розпізнає:
-різні органи та організми на гербарних зразках, малюнках, таблицях;
Застосовує знання:
- про будову рослин та грибів для визначення за допомогою визначника
3
28
Біологія тварин
Еволюція різних систем тварин. Найпростіші. Кишковопорожнинні. Черви . Молюски. Членистоногі. Риби. Земноводні. Плазуни.
Учень аналізує, порівнює, синтезує:
- різні системи тварин;
- загальні ознаки: Найпростіших, Кишковопорожнинних,
Птахи. Ссавці.
Червів, Молюсків, Членистоногих, Риб, Земноводних, Плазунів, Птахів, Ссавців Робить висновки:
- тваринного світу як результат довготривалого історичного розвитку, а ускладнення будови тварин–результат пристосування до змін умов довкілля
Дотримується правил:
- методики розтину;- роботи з визначником Пояснює:
- пристосування в будові та життєдіяльності червів до паразитичного способу життя;
- взаємозв'язки будови і функціонування організму
Розпізнає:
-органи, системи органів, організми на малюнках, мікропрепаратах, вологих препаратах, таблицях, колекціях, тварин у природі Застосовує знання: - про будову рослин та грибів для визначення за допомогою визначника
4
12
Середовище життя
Індивідуальний розвиток
рослин , тварин, грибів,
прокаріотів. Аналіз зв'язків
між рослинами і тваринами в
екосистемах. Отруйні
організми. Рідкісні та зникаючі організми України. Охорона в Україні. Біоніка та її значення
Учень аналізує, порівнює,
синтезує:
- індивідуальний розвиток організмів;
- аналіз зв'язків між
рослинами і тваринами
в екосистемах. Робить висновки:
- про біоніку як науку;
-про охорону природи в Україні;
- про ускладнення рослинного та тваринного світу як результат довготривалого історичного розвитку, а ускладнення будови рослин та тварин - результат пристосування до змін умов довкілля
Дотримується правил:
поводження в довкіллі
Пояснює:
- значення природоохоронних заходів
Розпізнає:
- отруйні, рідкісні та зникаючі організми України;
Марцін І.М.,
учитель біології
Катеринопільської ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Українська мова
7-8 клас
(39 годин, 1 година на тиждень)
Пояснювальна записка
Факультативний курс з української мови пропонується для учнів 7-8 класів загальноосвітньої школи. Програма розрахована на 39 години(1 година на тиждень).
Цілі факультативу:
поглибити знання учнів з української мови;
формувати духовно багату мовну особистість, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови - її стилями, типами, жанрами...;
задовольнити потребу учнів у додатковому вивченні предмету з метою підготовки до участі у районних, обласних олімпіадах, конкурсі захисту МАН.
Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови є:
вироблення в учнів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуацій під час сприймання, відтворення і створення висловлювань з дотримуванням мовленнєвого етикету;
розширити теоретичні знання з української мови;
активізувати інтерес до вивчення предмету;
забезпечити оволодіння учнями нормами української літературної мови;
дати учням глибокі й систематичні знання з усіх розділів науки про мову;
сформувати вміння й навички використовувати мовні знання на практиці, виробити міцні орфографічні та пунктуаційні навички;
формувати творчі та дослідницькі лінгвістичні вміння і навички, мовленнєву компетентність.
Основні форми й методи навчання:
Шкільна лекція, евристична та репродуктивна бесіди, самостійне опрацювання додаткового матеріалу, практичні заняття ( диктанти, робота з картками, робота зі словниками...).
Методи контролю:
Диктанти, тести.
Навчальна програма факультативу « Українська мова» включає 4 розділи:
I. Вступ.
II. Повторення, узагальнення та поглиблення вивченого.
Морфологія. Орфографія.
Синтаксис( просте речення). Пунктуація.
Кожен розділ складається з трьох частин: теоретичної, практичної та завдань для самостійної роботи учнів. Теоретичний матеріал використовується для повторення, вивчення та засвоєння програмного матеріалу. В даному курсі передбачено інтегровані форми та методи навчання ( вікторини, взаємне навчання, « Активне слухання», складання резюме, передбачення, мозковий штурм, мікрофон...).
2. Зміст навчального матеріалу
№
з/п
К-сть
год.
Зміст навчального
матеріалу
Вимоги до підготовки учнів
1
2
Вступ. Українська мова – державна мова України.
2
8
Повторення, узагальнення, та поглиблення вивченого.
Слово, словосполучення, речення. Головні члени речення. Звертання. Вставні слова. Однорідні члени
речення. Пряма мова та діалог. Розділові знаки у простому та складному реченні.
Учень:
• розрізняє словосполучення і речення, прості речення і складні;
• визначає головне і залежне слово у словосполученні, головні та другорядні члени речення;
• знаходить у реченні вставні слова, звертання й однорідні члени речення;
• називає частини мови, якими вони вираженні;
•розставляє правильно розділові знаки у простих ускладнених реченнях і складних реченнях;
• пояснює орфограми і пунктограми за допомогою вивчених правил;
• знаходить, виправляє орфографічні і пунктуаційні помилки на вивчені правила;
•будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень - складне;
• помічає й виправляє порушення вимог до культури мовлення при інтонуванні простих і складних речень, усуває недоліки в структурі і стилі тексту.
3
13
Морфологія. Орфографія. Самостійні та службові частини мови. Правопис іменників. Відмінювання іменників родовий відмінок).Творення та написання складних прикметників. Відмінювання та творення числівників. Правопис заперечних займенників. Написання разом і через дефіс неозначених займенників. Форми дієслова. Способи творення дієслів. Дієвідмінювання і правопис дієслів. Правопис прислівників разом і через дефіс. Дефіс, кома і знак оклику при вигуках. Не з різними частинами мови.
Учень:
•знає, що вивчає морфологія; морфологічні ознаки кожної з частин мови, їх синтаксичну роль;
•знаходить у реченні частини мови та називає їх, характеризуючи за граматичними ознаками;
•користується орфографічним словником;
•помічає і виправляє граматичні помилки і стилістичні недоліки;
•робить аналіз текстів у підручниках літератури, історії, фізики...щодо стилістичної ролі кожної з частин мови;
•відмінює правильно всі частини мови;
•вивчив основні орфограми у частинах мови;
•правильно вживає їх у власному мовленні;
•складає зв'язну розповідь на основі побаченого, почутого,уникаючи тавтології, будуючи синонімічні ряди, увиразнюючи мову;
•аналізує мовні та позамовні поняття, явища, закономірності;
Синтаксис (просте речення). Пунктуація. Типи пунктограм. Уживання розділових знаків у тексті. Основні ознаки речення. (просте і складне). Типи речень за метою висловлювання, за інтонацією, за наявністю предикативного центру; поширені, непоширені, повні, неповні. Головні члени речення (підмет – простий, складений; присудок – складений іменний і складений дієслівний. Складний присудок). Другорядні члени речення. Просте односкладне речення (означено – особове, неозначено – особове, узагальнено – особове, безособове, інфінітивне; називне, еліптичне, вокативне...).
Учень:
• розрізняє головне і залежне слово у словосполученні;головні і другорядні члени речення;
• визначає види словосполучень за приналежністю головного слова до певної частини мови; речення різних видів (за метою висловлювання, характером граматичної основи, кількістю граматичних основ); види присудків, означень, обставин у реченнях, способи вираження підмета та присудка;
• інтонує правильно речення різних видів, беручи до уваги й логічний наголос для передачі різних змістових та емоційних відтінків значення;
• аналізує і оцінює виражальні можливості словосполучень і речень різних видів;
• правильно ставить розділові знаки;
• обґрунтовує їх уживання за допомогою вивчених правил;
• знаходить і виправляє пунктуаційні і граматичні помилки;
• оцінює виражальні можливості простого речення.
Гірник А.В.,
учитель української мови та літератури
Катеринопільської ЗОШ І-ІІІ ст.№2
Українська література
7-8 клас
(39 годин, 1 година на тиждень)
Пояснювальна записка
Факультативний курс з української літератури пропонується для учнів класів загальноосвітньої школи. Програма розрахована на 39 години (1 година на тиждень).
Українська література в світовому аспекті є свідченням високої духовної та цивілізованої розвиненості народу, вона є невід'ємною складовою його національної культури. Засобами мистецтва слова вона допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ дитини, позитивно впливати, на її свідомість та підсвідомість, спрямовувати морально - етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.
Цілі факультативу:
підвищити загальний рівень знань учня з української літератури; сформувати вміння « читати й усвідомлювати прочитане»; розширювати культурно - пізнавальний інтерес учня; сприяти всебічному розвитку, духовно збагачуватися;
поглибити знання з теорії літератури, історії літератури, літературної критики; формувати духовно багату мовну особистість, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної
мови ;
розвиток творчих здібностей
задовольнити потребу учнів у додатковому вивченні предмету з метою підготовки до участі у районних, обласних олімпіадах, конкурсі захисту МАН.
Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови є:
Теоретичний та практичний аспекти:
зацікавити учнів художнім твором, навчити пізнавати світ і себе в ньому;
виробити вміння з основ літературознавства;
формувати стійкий інтерес до вивчення української літератури;
виробити навички до самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити свою думку;
ознайомити з художніми засобами образного мовлення;
розвиток творчих здібностей;
вироблення в учнів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуацій під час сприймання, відтворення і створення висловлювань з дотримуванням мовленнєвого етикету;
розширити теоретичні знання з української літератури;
Методи контролю: Літературні практикуми, зрізи знань.
Навчальна програма факультативу « Українська література» включає 4 розділи:
Вступ. Літературознавство.
Теорія літератури.
Літературний розвиток.
Літературний процес.
Кожен розділ складається з трьох частин: теоретичної, практичної та завдань для самостійної роботи учнів. Теоретичний матеріал використовується для повторення, вивчення та засвоєння програмного матеріалу. В даному курсі передбачено інтегровані форми та методи навчання ( вікторини, взаємне навчання, « Активне слухання», складання резюме, передбачення, мозковий штурм, мікрофон...
2. Зміст навчального матеріалу
№ з/п
Кількість годин
Зміст навчального матеріалу
Вимоги до підготовки учнів
1.
4.
Вступ. Літературознавство як наука. Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни. Взаємозв’язки літературознавчих дисциплін. Завдання курсу « Теорія літератури».
Учень:
• має загальне уявлення про науку; вчиться знаходити необхідну інформацію в довідкових виданнях і користуватися нею;
•оволодіває правильним розумінням суті літератури як одного із видів мистецтв, умінням розбиратися в літературному процесі, знати методи й прийоми аналізу літературних творів різних родів і жанрів.
2.
22.
Теорія літератури.
Специфіка художньої літератури як мистецтва слова. Основні етапи історичного становлення літератури та літературно - художньої творчості. Мова художнього твору. Літературно - художній образ. Поетичний синтаксис. Основи віршування. Літературно - художній твір. Аналіз художнього твору. Система образів художнього твору. Композиція художнього твору.
Учень:
• знає, що вивчає теорія літератури, має основні поняття з теорії літератури;
• наводить приклади до вивчених художніх засобів;
• вміє аналізувати художній твір, пояснювати образи - символи; вміє з'ясувати основну сюжетну лінію твору, визначити найнапруженіші фрагменти
твору;
•має уявлення про образність і стильову приналежність твору;
• визначає жанр твору,
• пояснює особливості сюжету, роль описів природи, знаходить фольклорні образи - символи;
• відновлює і поглиблює знання
з теорії літератури ( визначає
тему та ідею твору, аналізує художні засоби, розкриває образи і символи, пояснює особливості оповіді, різноманітність засобів, робить порівняльну характеристику героїв);
• вивчивши основні поняття про теорію літератури, висловлює власні міркування щодо
доцільності вжитих художніх засобів; може дискутувати про це.
• вивчає художній метод, індивідуальний стиль письменника;
• розвиває і закріплює навички творчого використання довідкових матеріалів, словників для поглиблення знань з певної теми;
• орієнтується в допоміжних матеріалах з історії розвитку літератури;
• розуміє основні тенденції розвитку, вміє це пояснити;
• характеризує літературні напрями, перераховує особливості
та представників даних напрямів.
4
5.
Літературний процес.
Внутрішні фактори розвитку літературного процесу. Традиції та новаторство. Відштовхування. Наслідування. Пародіювання. «Новий роман». «Театр абсурду». «Сердиті молоді люди». «Розбите покоління».
Учень:
• має уявлення про розмаїтий сучасний літературний процес; загальне поняття про літературний процес, про новинки сучасного літературного життя; знає й розуміє поняття масової літератури та елітарна, знає їхні найпоширеніші жанри;
• вчиться орієнтуватися в калейдоскопі сучасної поезії;
• користується допоміжною критичною літературою, вчиться висловлювати власні враження, бачення, робить власні висновки, дає власну оцінку;
• з'ясовує внутрішні фактори розвитку літературного процесу.
