Чим більше ми розвиваємо й удосконалюємо себе, чим повніше реалізуємо свої можливості, тим цікавішими ми стаємо для оточення, тим вагомішим є наш внесок у спільну діяльність І спілкування з іншими людьми
Вид материала | Документы |
- Безробіття як наслідок порушення макрорівноваги, 33.35kb.
- 6: Соціологія законодавчої діяльності та правозастосування, 222.76kb.
- Тема : Методика вивчення творів різних жанрів, 540.18kb.
- Методика вивчення творів різних жанрів План, 501.52kb.
- Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії, 2553.82kb.
- Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії, 5091.18kb.
- Труднощі навчання та виховання та шляхи їх подолання, 174.31kb.
- Літературні премії в Україні, 86.02kb.
- Методичні поради з розвитку мовленнєвих компетентностей учнів 1 класу, 137.9kb.
- Реферат на тему: Громадська І політична діяльність, 118.64kb.
Чим більше ми розвиваємо й удосконалюємо себе, чим повніше реалізуємо свої можливості, тим цікавішими ми стаємо для оточення, тим вагомішим є наш внесок у спільну діяльність і спілкування з іншими людьми.
Амонашвілі Ш. О.
У кожної людини в молодому віці формується система її життєвих орієнтацій, яка складається з кількох складових:
- мета людини в житті, яка надає осмисленості майбутньому;
- насиченість життя, що характеризує сам процес життєздійснення;
- задоволеність самореалізацією, яка формується на основі досягнутого.
Самореалізація як складова життєвого успіху пов'язана зі свідомим прагненням розкрити свої сили та здібності в суспільному застосуванні, тому сучасний випускник має бути здатний до саморозвитку та неперервної самоосвіти, про що йдеться в Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи.
На формування в підростаючого покоління "сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості" вказує й “Національна доктрина розвитку освіти”.
На жаль, сучасний випускник загальноосвітньої школи не завжди відповідає вимогам життя, зокрема, в таких сферах, як уміння організовувати свою освіту, розвивати компетентності, діяти самостійно в різноманітних критичних ситуаціях. Лише готуючи особистість, здатну до самоосвіти, сучасна школа може реалізувати модель випускника, спроможного самостійно розв'язувати власні та глобальні проблеми, здібного до творчості, саморозвитку та самореалізації.
Розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умінь самостійного здобування інформації стали нагальною потребою сучасності. Проте відсутність деяких практичних навичок, невміння використовувати різноманітні прийоми самостійної навчальної роботи дуже ускладнюють самоосвітню діяльність школярів.
Отже, нагальною потребою сучасної школи є створення умов, за яких кожен учень мав би змогу навчатися самостійно здобувати необхідну інформацію, використовуючи їі для власного розвитку, самореалізації, для розв'язання існуючих проблем. Ідея самоосвітньої спрямованості процесу навчання є провідною в роботах українських та російських педагогів: Онищука В.О., ПідласогоІ.П., Шаталова В.Ф., Гузика М.П., Лисенкової С.М., Громцевої А.К.
Питання активізації пізнавальної та самоосвітньої діяльності учнів розглядають у своїх працях психологи Н. Менчинська, Д.Богоявленський, Т. Щукіна, дидакти М. Данилов, І. Лернер, М. Скаткін, М. Ганелін та інші.
Як писав видатний український педагог В.О.Сухомлинський, „мета вчителя не в тому, щоб укласти в голову учнів якнайбільше фактичних знань, а в тому, щоб розвинути сили їх розуму, прищепити дітям уміння використовувати набуті знання в житті, для набування нових знань і праці”.
Виходячи з усього вище зазначеного, вважаю найголовнішим завданням своєї педагогічної діяльності формування самоосвітньої компетентності учнів як такої, що є основною складовою загальної мети – виховання соціально компетентної особистості. Тому актуальною є тема обраного мною три роки тому напрямку роботи: „Самоосвітня діяльність учнів на уроках математики”.
Метою своєї діяльності бачу формування такої моделі випускника, який як суб’єкт самоосвіти включає в себе інформаційну та діяльнісну підготовленість на сучасному рівні знання, компетентність в обраній сфері діяльності, відповідальність за справу, яку потрібно виконати, творче мислення, самостійність у виборі рішення, вміння самоорганізації, розвинуту працездатність, знання шляхів і способів мобілізації власних можливостей та творчого потенціалу, вміння користуватися досягненнями культури, потребу і здатність відчувати прекрасне, oтpимувати естетичну насолоду.
Врахування в самоосвітньому процесі індивідуальних особливостей учнів, визнання їх значимості, виключення з практики валового підходу та орієнтації на "середнього" учня - це і є визнання особистісного чинника, виявлення його ролі в творчості, самоосвітній діяльності та в моделюванні особистістю своєї освіти.
Щоб створити відповідні умови для самореалізації та саморозвитку учнів через самоосвіту, передусім вивчаю їхні реальні можливості: рівень навчальних досягнень, рівень потреби в досягненнях, рівень розвитку вмінь, потрібних для самостійного здобування знань, рівень самооцінки учнів, рівень розвитку вмінь самоорганізації. З цією метою ви користовую анкети, опитувальники для виявлення рівня розвитку ЗУН за даними самооцінки учнів, діагностичні контрольні роботи.
Самоосвіта не може бути успішною, якщо не озброїти учнів системою вмінь та навичок навчальної праці. Від сформованості цих умінь значною мірою залежить навченість школярів, темп переробки та засвоєння інформації і в кінцевому підсумку - якість їх навчання. Для формування навчально-пізнавальних умінь я використовую пам'ятки «Як готуватися до уроку математики», «Як доводити теорему», «Як читати книгу», «Як підготувати реферат» тощо [4]. Ці пам'ятки оформлюю на стенді «Самоосвітня діяльність учнів» у кабінеті математики. Учні завжди мають змогу звернутися до них. Зі свого боку я постійно привертаю їхню увагу до цього стенду.
Наступний етап моєї роботи — це використання інструментарію самоосвітньої діяльності - для організації роботи учнів (схема 2).
Одним із прийомів навчання учнів працювати самостійно з новим матеріалом є складання опорних конспектів. З учнями 5-9 класів я проводжу хвилинки-пропозиції «Типи шпаргалок та прийоми їх складання» й під цим «соусом» розповідаю, як складати та використовувати опорні конспекти. Під час подальшої роботи з учнями пропоную їм самостійно скласти свій особистий опорний конспект за новим матеріалом або за повторюваним чи узагальнювальним.
Схема 2
ІНСТРУМЕНТАРІЙ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
З метою залучення учнів до самоосвітньої діяльності у своїй роботі я використовую домашні довгострокові роботи (ДДР). Такі завдання зазвичай даю на першому уроці теми й учні виконують їх упродовж вивчення теми. У домашню довгострокову роботу включено задачі на найбільш складні й важливі ідеї та методи курсу, демонструючи їх застосування в різних ситуаціях. Багато понять дано з випереджанням — до ознайомлення з відповідними поняттями. Іноді це учням зрозуміло з умови задачі, іноді доцільно звернути на це їхню увагу, підкресливши на уроці той момент, коли ці завдання стають доступними. Доцільно включити й завдання, які потребують звернення учнів до додаткової літератури.
Протягом багатьох років викладання математики я зробила висновок: звичайний спосіб опрацювання домашніх завдань не дуже ефективний. На уроках не вистачає часу для його детальної перевірки. Тому було прийняте рішення організувати задавання ДДР, тобто великою кількістю вправ наперед на 8-10 уроків . Для цього було необхідно:
- Поділити клас на творчі групи по 5-6 учнів.
- На чолі кожної групи поставити консультанта, який протягом усього часу виконання домашнього завдання допомагає учням своєї групи, дає консультації з розв’язання задач, рішення яких викликає труднощі .
- Консультантами обираються учні , які мають високий рівень досягнень. Для полегшення їхньої роботи організовується консультаційний пункт, який очолює вчитель.
- Завдання для таких домашніх завдань пропонуються з додаткової літератури “Алгебра в таблицях”.
- Запис виконаних завдань учні роблять в окремих папках, які мають назву “Робочий портфель”.
- Періодично з інтервалом 2-3 уроки проводяться математичні диктанти, котрі містять в собі питання, які учні розглядають при виконанні домашніх завдань.
- Здача таких домашніх завдань проводиться за один - два уроки до проведення тематичного оцінювання, що і є допуском до контрольної роботи.
- Всі домашні роботи перевіряються учнями - консультантами під керівництвом учителя.
Використання такої організації проведення домашнього завдання дає можливість простежити його додаткові позитивні сторони:
- Учні не обмежені часом для виконання домашнього завдання;
- Є можливість отримати консультацію вчителя або учня- консультанта з виконання будь-якого завдання у вигляді алгоритму або плану розв’язання;
- Підвищується авторитет учнів, які мають високий рівень знань з математики, спонукає їх до творчої діяльності. Уяву про ДДР може в повній мірі дати схема № 3
ДОМАШНІ ДОВГОСТРОКОВІ РОБОТИ
Робота з додатковою літературою
План вивчення теми, термін виконання роботи
Розв’язування задач у класі
Самостійне виконання домашньої довгострокової роботи
Розв’язування задач на
уроках-практикумах
Консультації
Захист домашньої довгострокової роботи під час тематичної атестації
Обмін рішеннями
Формування здатності навичок самоорганізації, самоконтролю та самооцінки
Велику роль в організації самоосвітньої діяльності учнів мають уроки –
практикуми. У процесі проведення таких уроків я поділяю клас на 4- 5 творчих груп. Кожну групу очолює учень – консультант. Група формується на таких умовах :
- У кожній групі повинні бути учні з різним рівнем знань.
- Кожен повинен взяти участь у роботі групи, за що несе відповідальність консультант, що також буде враховуватись при оцінювані роботи групи в цілому.
На першому етапі уроку кожній групі пропонується протягом 15 хвилин розібрати задачу високого рівня. Визначений час група повинна працювати за таким алгоритмом (алгоритм знаходиться на робочому столі кожної групи):
- Ознайомитися з текстом задачі.
- Скласти план розв’язання.
- Сформулювати основні поняття та формули , які використовують для її розв’язання.
- Записати розв’язання задачі у зошиті.
- Оформити задачу на дошці для подальшого пояснення класу.
- Відповідь будувати на науковій основі.
На другому етапі кожна група пояснює розв’язання задачі біля дошки. Інші творчі групи мають можливість задавати питання, які стосуються розв’язання задачі, для повного розуміння викладеного матеріалу. Відповіді повинні бути обґрунтовані теоретичними знаннями. Після закінчення пояснення інші групи мають можливість внести корективи до рішення, а також визначити недоліки відповіді. Наприклад, недоліки виконання малюнку, який не відповідає умові задачі тощо. Крім цього, кожен учень повинен відобразити рішення кожної задачі у своєму зошиті.
група | Оголошення умови задачі: чітко, зрозуміло. ( 1) | Виконання малюнку ( 1 ) | Логічне викладання матеріалу ( 5) | Вміння обґрунтувати своє рішення за допомогою теоретичного матеріалу ( 3) | Вміння дати обґрунтовану відповідь на питання опонента ( 2 ) | Підсумок |
1 | | | | | | |
2 | | | | | | |
3 | | | | | | |
4 | | | | | | |
5 | | | | | | |
На третьому етапі кожна група оцінює відповіді опонентів та виставляє бали в таблицю, яка має назву “Взаємооцінка відповідей творчих груп”, обґрунтовуючи кінцеву відповідь поясненням, чому саме така кількість балів.
На четвертому етапі учні мають можливість висловити свою думку і записати її на листах пропозицій. Такі листи присутні у кожної творчої групи.
Дуже корисні, з точки зору залучення учнів до самоосвіти, завдання на пошук інших способів розв'язання задачі та завдання на пошук нових властивостей або ознак математичних об'єктів. Наприклад, під час вивчення теми «Трапеція» у 8 класі даємо завдання придумати інші доведення теореми про середню лінію трапеції, а не те, що дано в підручнику. На уроці, присвяченому властивостям та ознакам ромба, пропоную учням удома сформулювати та довести «нові» ознаки ромба тощо.
Домашні практичні роботи дають змогу ще раз підкреслити прикладну значущість математики. Так, під час вивчення теми «Подібність фігур» можна запропонувати учням виміряти висоту свого будинку. Під час вивчення гармонійних коливань — побудувати графік дихання когось із членів родини.
З метою формування в особистості здатності до самоконтролю та коригування я використовую самостійні роботи «Миттєвий результат» за наступною технологією.
При проведенні роботи кожен учень отримує контрольний талон такої форми:
Прізвище, ім'я та номер завдання
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| | | | |
| | | | |
Виконують роботу в робочих зошитах, а відповіді вписують у другий рядок талону під номером відповідного завдання. Розв'язання перевіряю безпосередньо на уроці. Якщо завдання виконано правильно, учень отримує максимальну кількість балів. Якщо учень припустився помилки, він сам повинен її знайти й виправити. Після цього він знову може подати завдання на перевірку, але максимально може отримати за це завдання не більш як 50 % балів. Якщо знову не всі недоліки виправлено, він може пошукати помилки та втретє подати роботу на перевірку, але тепер уже отримає не більш як 20 % балів. Якщо і в цьому разі відповідь неправильна, то це завдання учень доопрацьовує вдома самостійно або звертається за консультацією до однокласників чи вчителя.
Під час проведення самостійних робіт за традиційною технологією, учень, отримавши результати своєї роботи, наступного уроку навряд повернеться до виправлення своїх помилок, бо для нього це вже «пройдений етап». Під час застосування ж цієї технології, учень, зацікавлений у виправленні своїх помилок, змушений критично оцінювати результати своєї роботи.
Поточний моніторинг упродовж навчального року дає змогу відстежувати результати моєї взаємодії з учнями в процесі організації самоосвіти та постійно її коригувати. Остаточна діагностика дає змогу виявити ефективність цієї роботи.
Результатом такої роботи, на мій погляд, має стати випускник, готовий до самоосвіти, що сприятиме його саморозвитку та самовихованню. А це, у свою чергу, стане фундаментом його самореалізації та досягнення життєвого успіху.
Одним з найважливіших компонентів саморегуляції є самоконтроль. Однак розуміння учнями необхідності самоконтролю не знімає завдання педагогічного управління цим процесом. Проблема управління різними видами діяльності є однією з найактуальніших. Від того, наскільки система управління пробудить саму особистість і спрямує її рушійні сили в потрібне русло, наскільки вагомим буде свідомий вплив на процес формування самоконтролю учнів, залежить рівень самовдосконалення й самореалізації особистості. Таким чином, управління розвитком самоконтролю учнів є внутрішнім джерелом зовнішньої ефективності їх освіти.
Рівень сформованості самоконтролю здатний суттєво впливати на емоційно-ціннісне ставлення особистості до своєї діяльності, до навколишнього середовища, сприяє успішній участі в сучасному суспільному середовищі, житті.
Добре відлагоджений механізм самоконтролю сприяє зростанню впевненості учня у своїх силах, створює можливість змагання із самим собою, допомагає знаходити причини невдачі в самому собі, знімає можливість конфлікту між учителем і учнями.
У процесі формування самоконтролю учні набувають досвіду подолання інтелектуальних труднощів, визначають різницю між результатами своєї праці і своїм особистісним потенціалом, розвивають потребу і мотиви до самовдосконалення й самоосвіти.
Пошук сприятливих умов для досягнення висунутої мети призвів до розробки організаційної моделі оперативного управління розвитком самоконтролю учнів, яка виводить на шлях оптимального включення кожної особистості (і учня, і вчителя) у процес спільної творчої діяльності, удосконалення міжособистісних і групових відносин, що виникають у колективі, створення ситуацій, що збуджують до рефлексії, самопізнання, самореалізації.
Модель оперативного управління розвитком самоконтролю учнів відтворює реальні можливості більш повного використання вище названих загальних функцій управління. Така модель складається на час вивчення теми і використовується на кожному уроці.
На першому уроці вивчення теми вчитель повідомляє назву теми, кількість годин, відведених для її вивчення, дату тематичного оцінювання (додаток 2). Ці дані учні самостійно заносять у свою карту. Кожного уроку виставляють у свої карти поточні оцінки за домашні і самостійні роботи (додаток 1). Учителю слід організувати ретельну перевірку домашніх завдань різними способами (самоконтроль, взаємоконтроль або перевірка самим вчителем). Але кожна домашня робота, виконана учнем, повинна бути перевірена й оцінена. Це свідчитиме про значущість і важливість самостійної домашньої роботи для учнів, а вчитель буде отримувати постійно інформацію про якість засвоєння навчального матеріалу. Учнів необхідно на уроці залучати до самостійної діяльності, тобто так організувати навчання, щоб дати змогу учням зробити самооцінку своїх досягнень при вивченні матеріалу кожного уроку. Педагогічна сутність такої роботи полягає в загальновідомій закономірності — особистий досвід кожного набувається тільки в практичній діяльності.
Після кожного уроку учні здають свої індивідуальні карти, в яких вказують свої особисті проблеми стосовно розуміння матеріалу, прогалини, сигналізують про допомогу. До наступного уроку вчитель, проаналізувавши труднощі учнів, продумує можливість оптимальної допомоги, доцільність формування груп за рівнями засвоєння, підбирає додаткові індивідуальні завдання (додатки 1-9). Учень безперервно сам фіксує дані моніторингу, бачить необхідні й актуальні на даний момент проблеми.
Використовуючи інформацію про хід особистого просування, які учень здобуває із цієї карти, він вчиться будувати свою пізнавальну діяльність і діяльність взагалі. За допомогою самоаналізу й самоконтролю учень може виявити причини й необхідні шляхи виправлення недоліків і невдач, які виникають на шляху пізнання.
Учитель бачить, який вплив на особистість учнів мають його дії, а тому може передбачати їхні наслідки. Управління повинно бути гнучким, має реагувати на індивідуальні інтереси учнів і за необхідності вносити відповідні зміни.
Учні за допомогою вчителя оволодівають методикою розробки організаційної
моделі оперативного управління з урахуванням випереджаючого прогнозу.
Для організації діючої моделі оперативного управління розвитком самоконтролю учнів у роботі використовую додатки 1-9.
Додаток
МОДЕЛЬ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ САМОКОНТРОЛЮ УЧНІВ
Ідивідуальна програма учня ________ класу__________
вивчення теми „Квадратична функція” (30 годин)
Індивідуальна мета
1____________________________________________________________________________
2____________________________________________________________________________
3____________________________________________________________________________
4____________________________________________________________________________
5____________________________________________________________________________
6____________________________________________________________________________
Домашнє завдання
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Самостійні роботи Контрольні роботи
| | | | |
| | | | |
№№ | оцінка | Корекційна робота |
| | |
| | |
| | |
Індивідуальні завдання
№№ підтеми | Зміст індивідуального завдання |
1 | |
2 | |
3 | |
4 | |
5 | |
6 | |