Чим більше ми розвиваємо й удосконалюємо себе, чим пов­ніше реалізуємо свої можли­вості, тим цікавішими ми стаємо для оточення, тим ва­гомішим є наш внесок у спільну діяльність І спілкування з інши­ми людьми

Вид материалаДокументы

Содержание


Наступний етап моєї роботи — це використання інструментарію само­освітньої діяльності - для організації роботи учнів (схема 2).
Інструментарій самоосвітньої діяльності
Поділити клас на творчі групи по 5-6 учнів.
Консультантами обираються учні , які мають високий рівень досягнень. Для полегшення їхньої роботи організовується консультаційни
Всі домашні роботи перевіряються учнями - консультантами під керівництвом учителя.
Учні не обмежені часом для виконання домашнього завдання
Підвищується авторитет учнів, які мають високий рівень знань з математики, спонукає їх до творчої діяльності. Уяву про ДДР може
Домашні довгострокові роботи
У кожній групі повинні бути учні з різним рівнем знань.
Вміння дати обґрунтовану відповідь на питання опонента
На четвертому етапі учні мають можливість висловити свою думку і записати її на листах пропозицій. Такі листи присутні у кожної
З метою формування в особи­стості здатності до самоконтролю та коригування я використовую самостійні роботи «Миттєвий результат»
Учні за допомогою вчителя оволодівають методикою розробки організаційної
Модель оперативного управління розвитком самоконтролю учнів
Домашнє завдання
Самостійні роботи Контрольні роботи
Додаток Структурна модель теми
Зміст уроку
Функція у=ах+вх+с,а=0, її графік і властивості.
Аналіз контрольної роботи. Квадратична нерівність. Самостійна робота.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3

Чим більше ми розвиваємо й удосконалюємо себе, чим пов­ніше реалізуємо свої можли­вості, тим цікавішими ми стаємо для оточення, тим ва­гомішим є наш внесок у спільну діяльність і спілкування з інши­ми людьми.

Амонашвілі Ш. О.

У кожної людини в молодому віці формується система її життєвих орієнтацій, яка складається з кількох складових:
  • мета людини в житті, яка на­дає осмисленості майбутньому;
  • насиченість життя, що харак­теризує сам процес життєздійснення;
  • задоволеність самореалізацією, яка формується на основі досягнутого.

Самореалізація як складова життєвого успіху пов'язана зі свідомим прагненням розкрити свої сили та здібності в суспіль­ному застосуванні, тому су­часний випускник має бути здат­ний до саморозвитку та неперер­вної самоосвіти, про що йдеться в Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи.

На формування в підростаючого покоління "сучасного світогляду, розвиток творчих здібнос­тей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і само­реалізації особистості" вказує й “Національна доктрина розвитку освіти”.

На жаль, сучасний випускник загальноосвітньої школи не завжди відповідає вимогам життя, зокрема, в таких сферах, як умін­ня організовувати свою освіту, розвивати компетентності, діяти самостійно в різноманітних критичних ситуаціях. Лише готуючи особистість, здатну до самоосвіти, сучасна школа може реалізува­ти модель випускника, спроможного самостійно розв'язувати власні та глобальні проблеми, здібного до творчості, саморозвит­ку та самореалізації.

Розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умінь самостійного здобування інформації стали нагальною потребою сучасності. Проте відсутність деяких практичних нави­чок, невміння використовувати різноманітні прийоми самостій­ної навчальної роботи дуже ускладнюють самоосвітню діяльність школярів.

Отже, нагальною потребою сучасної школи є створення умов, за яких кожен учень мав би змогу навчатися самостійно здобувати необхідну інформацію, використовуючи їі для власного розвитку, самореалізації, для розв'язання існуючих проблем. Ідея самоосвітньої спрямованості процесу навчання є провідною в роботах українських та російських педагогів: Онищука В.О., ПідласогоІ.П., Шаталова В.Ф., Гузика М.П., Лисенкової С.М., Громцевої А.К.

Питання активізації пізнавальної та самоосвітньої діяльності учнів розглядають у своїх працях психологи Н. Менчинська, Д.Богоявленський, Т. Щукіна, дидакти М. Данилов, І. Лернер, М. Скаткін, М. Ганелін та інші.

Як писав видатний український педагог В.О.Сухомлинський, „мета вчителя не в тому, щоб укласти в голову учнів якнайбільше фактичних знань, а в тому, щоб розвинути сили їх розуму, прищепити дітям уміння використовувати набуті знання в житті, для набування нових знань і праці”.

Виходячи з усього вище зазначеного, вважаю найголовнішим завданням своєї педагогічної діяльності формування самоосвітньої компетентності учнів як такої, що є основною складовою загальної мети – виховання соціально компетентної особистості. Тому актуальною є тема обраного мною три роки тому напрямку роботи: „Самоосвітня діяльність учнів на уроках математики”.

Метою своєї діяльності бачу формування такої моделі випускника, який як суб’єкт самоосвіти включає в себе інформаційну та діяльнісну підготовленість на сучасному рівні знання, компетентність в обраній сфері діяльності, відповідальність за справу, яку потрібно виконати, творче мислення, самостійність у виборі рішення, вміння самоорганізації, розвинуту працездатність, знання шляхів і способів мобілізації власних можливостей та творчого потенціалу, вміння користуватися досягненнями культури, потребу і здатність відчувати прекрасне, oтpимувати естетичну насолоду.

Врахування в самоосвітньому процесі індивідуальних особливостей учнів, визнання їх значимості, виключення з практики валового підходу та орієнтації на "середнього" учня - це і є визнання особистісного чинника, виявлення його ролі в творчості, самоосвітній діяльності та в моделюванні особистістю своєї освіти.


Щоб створити відповідні умови для самореалізації та саморозвитку учнів через самоосвіту, передусім вивчаю їхні реальні можливості: рівень навчальних досягнень, рівень потреби в досягненнях, рівень розвитку вмінь, потрібних для самостійного здобування знань, рівень самооцінки учнів, рівень розвитку вмінь самоорганізації. З цією метою ви користовую анкети, опитувальники для виявлення рівня розвитку ЗУН за даними самооцінки учнів, діагностичні контрольні роботи.

Самоосвіта не може бути успішною, якщо не озброїти учнів системою вмінь та навичок навчальної праці. Від сформованості цих умінь значною мірою залежить навченість школярів, темп переробки та засвоєння інформації і в кінцевому підсумку - якість їх навчання. Для формування навчально-пізнавальних умінь я використовую пам'ятки «Як го­туватися до уроку математики», «Як доводити теорему», «Як чита­ти книгу», «Як підготувати рефе­рат» тощо [4]. Ці пам'ятки офор­млюю на стенді «Самоосвітня діяльність учнів» у кабінеті мате­матики. Учні завжди мають змогу звернутися до них. Зі свого боку я постійно привертаю їхню увагу до цього стенду.

Наступний етап моєї роботи — це використання інструментарію само­освітньої діяльності - для організації роботи учнів (схема 2).

Одним із прийомів навчання учнів працювати самостійно з но­вим матеріалом є складання опорних конспектів. З учнями 5-9 класів я проводжу хвилинки-пропозиції «Типи шпаргалок та прийоми їх складання» й під цим «соусом» розповідаю, як складати та вико­ристовувати опорні конспекти. Під час подальшої роботи з учнями пропоную їм самостійно скласти свій особистий опорний конспект за новим матеріалом або за по­вторюваним чи узагальнювальним.


Схема 2

ІНСТРУМЕНТАРІЙ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



















З метою залучення учнів до самоосвітньої діяльності у своїй роботі я використовую домашні довгострокові роботи (ДДР). Такі завдання зазвичай даю на першому уроці теми й учні ви­конують їх упродовж вивчення теми. У домашню довгострокову робо­ту включено задачі на найбільш складні й важливі ідеї та методи курсу, демонструючи їх застосу­вання в різних ситуаціях. Багато понять дано з випереджанням — до ознайомлення з відповідними поняттями. Іноді це учням зрозу­міло з умови задачі, іноді доціль­но звернути на це їхню увагу, підкресливши на уроці той мо­мент, коли ці завдання стають до­ступними. Доцільно включити й завдання, які потребують звернен­ня учнів до додаткової літератури.


Протягом багатьох років викладання математики я зробила висновок: звичайний спосіб опрацювання домашніх завдань не дуже ефективний. На уроках не вистачає часу для його детальної перевірки. Тому було прийняте рішення організувати задавання ДДР, тобто великою кількістю вправ наперед на 8-10 уроків . Для цього було необхідно:

  1. Поділити клас на творчі групи по 5-6 учнів.



  1. На чолі кожної групи поставити консультанта, який протягом усього часу виконання домашнього завдання допомагає учням своєї групи, дає консультації з розв’язання задач, рішення яких викликає труднощі .



  1. Консультантами обираються учні , які мають високий рівень досягнень. Для полегшення їхньої роботи організовується консультаційний пункт, який очолює вчитель.



  1. Завдання для таких домашніх завдань пропонуються з додаткової літератури “Алгебра в таблицях”.



  1. Запис виконаних завдань учні роблять в окремих папках, які мають назву “Робочий портфель”.



  1. Періодично з інтервалом 2-3 уроки проводяться математичні диктанти, котрі містять в собі питання, які учні розглядають при виконанні домашніх завдань.



  1. Здача таких домашніх завдань проводиться за один - два уроки до проведення тематичного оцінювання, що і є допуском до контрольної роботи.



  1. Всі домашні роботи перевіряються учнями - консультантами під керівництвом учителя.


Використання такої організації проведення домашнього завдання дає можливість простежити його додаткові позитивні сторони:
  • Учні не обмежені часом для виконання домашнього завдання;
  • Є можливість отримати консультацію вчителя або учня- консультанта з виконання будь-якого завдання у вигляді алгоритму або плану розв’язання;
  • Підвищується авторитет учнів, які мають високий рівень знань з математики, спонукає їх до творчої діяльності. Уяву про ДДР може в повній мірі дати схема № 3



ДОМАШНІ ДОВГОСТРОКОВІ РОБОТИ



Робота з додатковою літературою


План вивчення теми, термін виконання роботи


Розв’язування задач у класі






Самостійне виконання домашньої довгострокової роботи


Розв’язування задач на

уроках-практикумах






Консультації


Захист домашньої довгострокової роботи під час тематичної атестації


Обмін рішеннями








Формування здатності навичок самоорганізації, самоконтролю та самооцінки



Велику роль в організації самоосвітньої діяльності учнів мають уроки –

практикуми. У процесі проведення таких уроків я поділяю клас на 4- 5 творчих груп. Кожну групу очолює учень – консультант. Група формується на таких умовах :
  • У кожній групі повинні бути учні з різним рівнем знань.
  • Кожен повинен взяти участь у роботі групи, за що несе відповідальність консультант, що також буде враховуватись при оцінювані роботи групи в цілому.

На першому етапі уроку кожній групі пропонується протягом 15 хвилин розібрати задачу високого рівня. Визначений час група повинна працювати за таким алгоритмом (алгоритм знаходиться на робочому столі кожної групи):
  • Ознайомитися з текстом задачі.
  • Скласти план розв’язання.
  • Сформулювати основні поняття та формули , які використовують для її розв’язання.
  • Записати розв’язання задачі у зошиті.
  • Оформити задачу на дошці для подальшого пояснення класу.
  • Відповідь будувати на науковій основі.


На другому етапі кожна група пояснює розв’язання задачі біля дошки. Інші творчі групи мають можливість задавати питання, які стосуються розв’язання задачі, для повного розуміння викладеного матеріалу. Відповіді повинні бути обґрунтовані теоретичними знаннями. Після закінчення пояснення інші групи мають можливість внести корективи до рішення, а також визначити недоліки відповіді. Наприклад, недоліки виконання малюнку, який не відповідає умові задачі тощо. Крім цього, кожен учень повинен відобразити рішення кожної задачі у своєму зошиті.


група

Оголошення умови задачі:

чітко,

зрозуміло.

( 1)

Виконання малюнку


( 1 )

Логічне викладання матеріалу


( 5)

Вміння обґрунтувати своє рішення за допомогою теоретичного матеріалу

( 3)

Вміння дати обґрунтовану відповідь на питання опонента


( 2 )

Підсумок

1



















2



















3



















4



















5





















На третьому етапі кожна група оцінює відповіді опонентів та виставляє бали в таблицю, яка має назву “Взаємооцінка відповідей творчих груп”, обґрунтовуючи кінцеву відповідь поясненням, чому саме така кількість балів.


На четвертому етапі учні мають можливість висловити свою думку і записати її на листах пропозицій. Такі листи присутні у кожної творчої групи.


Дуже корисні, з точки зору за­лучення учнів до самоосвіти, зав­дання на пошук інших спо­собів розв'язання задачі та завдання на пошук нових вла­стивостей або ознак математич­них об'єктів. Наприклад, під час вивчення теми «Трапеція» у 8 класі даємо завдання придумати інші до­ведення теореми про середню лінію трапеції, а не те, що дано в підручнику. На уроці, присвячено­му властивостям та ознакам ром­ба, пропоную учням удома сфор­мулювати та довести «нові» озна­ки ромба тощо.


Домашні практичні роботи дають змогу ще раз підкреслити прикладну значущість математики. Так, під час вивчення теми «Подібність фігур» можна запро­понувати учням виміряти висоту свого будинку. Під час вивчення гармонійних коливань — побуду­вати графік дихання когось із членів ро­дини.

З метою формування в особи­стості здатності до самоконтролю та коригування я використовую самостійні роботи «Миттєвий результат» за наступною техноло­гією.

При проведенні роботи кожен учень отримує контрольний талон такої форми:


Прізвище, ім'я та номер завдання




1

2

3

4

5































Виконують роботу в робочих зошитах, а відповіді вписують у другий рядок талону під номером відповідного завдання. Розв'язан­ня перевіряю безпосередньо на уроці. Якщо завдання виконано правильно, учень отримує макси­мальну кількість балів. Якщо учень припустився помилки, він сам по­винен її знайти й виправити. Після цього він знову може подати зав­дання на перевірку, але макси­мально може отримати за це зав­дання не більш як 50 % балів. Якщо знову не всі недоліки ви­правлено, він може пошукати по­милки та втретє подати роботу на перевірку, але тепер уже отримає не більш як 20 % балів. Якщо і в цьому разі відповідь неправильна, то це завдання учень доопрацьо­вує вдома самостійно або звер­тається за консультацією до одно­класників чи вчителя.

Під час проведення само­стійних робіт за традиційною тех­нологією, учень, отримавши ре­зультати своєї роботи, наступно­го уроку навряд повернеться до виправлення своїх помилок, бо для нього це вже «пройдений етап». Під час застосування ж цієї техно­логії, учень, зацікавлений у виправ­ленні своїх помилок, змушений критично оцінювати результати своєї роботи.

Поточний моніторинг упродовж навчального року дає змогу відстежувати результати моєї взаємодії з учнями в процесі організації самоосвіти та постійно її коригувати. Остаточна діагнос­тика дає змогу виявити ефек­тивність цієї роботи.

Результатом такої роботи, на мій погляд, має стати випускник, готовий до самоосвіти, що сприя­тиме його саморозвитку та само­вихованню. А це, у свою чергу, стане фундаментом його самореалізації та досягнення життєвого успіху.


Одним з найважливіших компонентів са­морегуляції є самоконтроль. Однак розу­міння учнями необхідності самоконтролю не знімає завдання педагогічного управлін­ня цим процесом. Проблема управління різними видами діяльності є однією з най­актуальніших. Від того, наскільки система управління пробудить саму особистість і спрямує її рушійні сили в потрібне русло, наскільки вагомим буде свідомий вплив на процес формування самоконтролю учнів, залежить рівень самовдосконалення й самореалізації особистості. Таким чином, управління розвитком самоконтролю учнів є внутрішнім джерелом зовнішньої ефек­тивності їх освіти.

Рівень сформованості самоконтролю здатний суттєво впливати на емоційно-ціннісне ставлення особистості до своєї діяльності, до навколишнього середови­ща, сприяє успішній участі в сучасному суспільному середовищі, житті.

Добре відлагоджений механізм самокон­тролю сприяє зростанню впевненості учня у своїх силах, створює можливість змаган­ня із самим собою, допомагає знаходити причини невдачі в самому собі, знімає можливість конфлікту між учителем і уч­нями.

У процесі формування самоконтролю учні набувають досвіду подолання інтелекту­альних труднощів, визначають різницю між результатами своєї праці і своїм особистісним потенціалом, розвивають по­требу і мотиви до самовдосконалення й самоосвіти.

Пошук сприятливих умов для досягнення висунутої мети призвів до розробки організаційної моделі оперативного управ­ління розвитком самоконтролю учнів, яка виводить на шлях оптимального включен­ня кожної особистості (і учня, і вчителя) у процес спільної творчої діяльності, удос­коналення міжособистісних і групових від­носин, що виникають у колективі, ство­рення ситуацій, що збуджують до рефлек­сії, самопізнання, самореалізації.

Модель оперативного управління розвит­ком самоконтролю учнів відтворює реальні можливості більш повного використання вище названих загальних функцій управління. Така модель складається на час вивчення теми і використовується на кожному уроці.

На пер­шому уроці вивчення теми вчитель повідомляє назву теми, кількість годин, відведених для її вивчення, дату тематичного оцінюван­ня (додаток 2). Ці дані учні самостійно заносять у свою карту. Кожного уроку виставляють у свої карти поточні оцінки за домашні і самостійні роботи (додаток 1). Учителю слід органі­зувати ретельну перевірку домашніх зав­дань різними способами (самоконтроль, взаємоконтроль або перевірка самим вчителем). Але кожна домашня робота, виконана учнем, повинна бути перевіре­на й оцінена. Це свідчитиме про значу­щість і важливість самостійної домашньої роботи для учнів, а вчитель буде отриму­вати постійно інформацію про якість за­своєння навчального матеріалу. Учнів необхідно на уроці залучати до самостій­ної діяльності, тобто так організувати на­вчання, щоб дати змогу учням зробити самооцінку своїх досягнень при вивченні матеріалу кожного уроку. Педагогічна сутність такої роботи полягає в загально­відомій закономірності — особистий дос­від кожного набувається тільки в прак­тичній діяльності.

Після кожного уроку учні здають свої ін­дивідуальні карти, в яких вказують свої особисті проблеми стосовно розуміння матеріалу, прогалини, сигналізують про допомогу. До наступного уроку вчитель, проаналізувавши труднощі учнів, про­думує можливість оптимальної допомо­ги, доцільність формування груп за рів­нями засвоєння, підбирає додаткові індивідуальні завдання (додатки 1-9). Учень безперервно сам фіксує дані моніторингу, бачить необхідні й актуальні на даний момент проблеми.

Використовуючи інформацію про хід особистого просування, які учень здо­буває із цієї карти, він вчиться будува­ти свою пізнавальну діяльність і діяль­ність взагалі. За допомогою самоаналізу й самоконтролю учень може виявити причини й необхідні шляхи виправлення недоліків і невдач, які виникають на шля­ху пізнання.

Учитель бачить, який вплив на особис­тість учнів мають його дії, а тому може пе­редбачати їхні наслідки. Управління по­винно бути гнучким, має реагувати на індивідуальні інтереси учнів і за необхід­ності вносити відповідні зміни.

Учні за допомогою вчителя оволодівають методикою розробки організаційної

моделі оперативного управління з урахуванням випереджаючого прогнозу.

Для організації діючої моделі оперативного управління розвитком самоконтролю учнів у роботі використовую додатки 1-9.


Додаток

МОДЕЛЬ ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ САМОКОНТРОЛЮ УЧНІВ

Ідивідуальна програма учня ________ класу__________


вивчення теми „Квадратична функція” (30 годин)


Індивідуальна мета

1____________________________________________________________________________

2____________________________________________________________________________

3____________________________________________________________________________

4____________________________________________________________________________

5____________________________________________________________________________

6____________________________________________________________________________


Домашнє завдання
























































































































































































Самостійні роботи Контрольні роботи



































№№

оцінка

Корекційна робота






























Індивідуальні завдання


№№ підтеми

Зміст індивідуального завдання

1




2




3




4




5




6