Безробіття як наслідок порушення макрорівноваги

Вид материала

Документы

Содержание Рівень безробіття

Подобный материал:

• Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, 447.61kb.
• Тема №7. Безробіття, його макроекономічний зміст та наслідки, 143.17kb.
• Звіт про виконання бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, 114.09kb.
• Порушення письма та їх подолання, 70.22kb.
• Обсяг: 22ст (Times New Roman 14, інтервал – 1,5) Ціна: 60грн, 18.22kb.
• Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Закон, 518.55kb.
• Протокол діагностики та лікування дисплазії кульшових суглобів та вродженого звиху, 580.52kb.
• Злочини проти довкілля, 5150.21kb.
• З м І с т вступ розділ 1 Об’єктивні ознаки порушення вимог закон, 502.46kb.
• Соціально-педагогічний паспорт на клас, 97.97kb.

БЕЗРОБІТТЯ ЯК НАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ МАКРОРІВНОВАГИ

• Розвиток ринкової економіки нерівномірний: підйоми чергуються зі спадами. При цьому чим силь­ніше спад, тим менше потрібно працівників у вироб­ництві, і отже, зростає безробіття.
  

Безробіття – одна з економічних «хвороб», яка завдає економічного та соціального збитку окремим людям і всьому суспільству.

Тому одна з головних цілей будь-якої економіки – забезпечення роботою усіх бажаючих працювати.

• Усе населення умовно можна розділити на три основні групи, пов'язані між собою:
  

• Працездатні – особи віком від 16 до 60 років, які бажають і можуть працювати. У їх числі:
  

- зайняті – частина населення, яка працює за най­мом, займається бізнесом, знаходиться на державній службі або навчається;

- безробітні – частина працездатного населення, яка має намір працювати, шукає роботу, але не може її одержати з тієї чи іншої причини.

• Масштаби безробіття визначаються показниками:
  

а) абсолютного числа безробітних;

б) рівнем безробіття.

Рівень безробіття – це відношення числа безро­бітних до чисельності всієї робочої сили, виражене у відсотках:

_, де

U – число безробітних, L – чисельність робочої сили, г_u – рівень безробіття.

• Існує кілька поглядів на причини безробіття:
  

1. Невідповідність попиту та пропозиції на ринку праці.
   

Попит на робочу силу пред'являють підприємства і галузі. Пропозиція робочої сили залежить від ба­жання і можливостей працювати з боку домогосподарств.

В результаті формується середній рівень заробіт­ної плати як ціни праці.



Якщо пропозиція перевищить попит при більш високому рівні зарплати (W₁), виникає безробіття (=QQ₂).

2. Постійне оновлення техніки і технології. Більш продуктивна техніка «виштовхує» надлишкову робочу силу, яка замінюється машинами.
   
3. Низький попит на товари і послуги в економіці призводить до того, що підприємства скорочують об­сяги виробництва, і отже, їм потрібна менша кількість працівників => росте безробіття.
   
4. Перенаселеність, значне збільшення чисельності населення (особливо в слаборозвинених країнах).
   

Виділяються основні види безробіття:

• Фрикційне (від лат. «frictio» - тертя) – існує постійно, викликається пошуками кращої роботи ок­ремими людьми або очікуванням на неї в найближчо­му майбутньому, зміною робочих місць. Це люди, які шукають більш високих заробітків, щойно звільнені, школярі і студенти, які закінчили навчання (зазви­чай 2 - 3% робочої сили).
  
• Структурне – існує постійно, носить тривалий характер. Викликається зміною структури економіки в зв'язку з технічним прогресом: одні професії заста­рівають, але з'являються нові. Потрібен певний час для перепідготовки звільнених і зміни ними робочих місць.
  
• Циклічне – безробіття, пов'язане з циклічним характером економіки, спадами в розвитку. Є найбільш масовою, вкрай небажаною і небезпечною для економіки.
  

Оскільки фрикційне і структурне безробіття існу­ють у будь-якій економіці, вони неминучі, то їхня сума складає «природний рівень безробіття» (для кож­ної країни він розраховується індивідуально і складає від 2 до 8%).






У деяких країнах з перехідною економікою (у т.ч. в Україні), крім основних видів безробіття, існує та­кож приховане безробіття: люди працюють непов­ний робочий день/тиждень або числяться на підприємстві, при цьому не одержуючи оплати за свою працю. Офіційно вони не числяться безробітними, хоч можуть бути ними фактично.