Предмет кримінально-процесуального права
Вид материала | Документы |
- 12. 00. 09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова, 67.92kb.
- Перелік питань, винесених на іспит у 2011-2012, 43.62kb.
- Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести до Кримінального ( 2341-14 ) та Кримінально-процесуального, 182.04kb.
- Президента України Віктора Януковича Андрій Портнов: Ухвалення нового Кримінально-процесуального, 429.21kb.
- Зміст вступ, 570.69kb.
- Кримінально-процесуальний кодекс України, 3072.32kb.
- Лекція №1 Тема Поняття, предмет, метод, система кримінально-виконавчого права, 236.64kb.
- Миколаївський комплекс Національного університету «одеська юридична академія», 3514.52kb.
- Положення про автоматизовану систему документообігу суду, 196.06kb.
- Кримінально-виконавче право України: Курс лекцій. Семаков Г. С, Гель А. П., Київ, 2000, 2338.08kb.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. Принципи кримінального процесу — це закріплені в законі основоположні ідеї, засади, найзагальніші положення, що визначають сутність, зміст і направленість діяльності суб'єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їх діяльності та здійснення правосуддя, створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя, засади, від яких не відступають, а їх порушення веде до скасування вироку та інших прийнятих за таких умов рішень у справі. Значення принципів кримінального процесу полягає в тому, що вони: • є першоджерелом і становлять основу окремих інститутів кримінально-процесуального права; • являють собою суттєві гарантії правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, законних інтересів фізичних і юридичних осіб; • синхронізують всю систему процесуальних норм і забезпечують узгодженість крим. – проц. інститутів та єдність проц. форми; • дають юридичну базу для тлумачення конкретних крим. – проц. норм та вирішення суперечливих питань, "сприяють правильному пізнанню та застосуванню норм права"; • служать основою й вихідним положенням для вдосконалення окремих крим. – проц. інститутів і правових норм, розвитку проц. форми й проц. гарантій правосуддя. Традиційно всі принципи кримінального процесу поділяють на конституційні (закріплені в КУ) та інші (суто крим.-проц.).
- Система принципів кримінального процесу.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. Принципи кримінального процесу — це закріплені в законі основоположні ідеї, засади, найзагальніші положення, що визначають сутність, зміст і направленість діяльності суб'єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їх діяльності та здійснення правосуддя, створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя, засади, від яких не відступають, а їх порушення веде до скасування вироку та інших прийнятих за таких умов рішень у справі. Конституційні принципи крим. процесу – це закріплені у КУ положення, спрямовані на захист конституційних прав та свобод громадян, які вступають у крим. – процесуальні правовідносини. (Пр. законності; пр. рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; пр. презумпції невинуватості; пр. змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; пр. підтримання державного обвинувачення в суді прокурором та принцип публічності; пр. забезпеченості підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист; пр. гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; пр. забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду; пр. обов’язковості рішень суду; пр. здійснення правосуддя виключно судами; пр. участі народу у здійсненні правосуддя; пр. колегіального і одноособового розгляду крим. справ; пр. незалежності суддів та їх підкорення тільки законові; пр. державної мови судочинства; пр. невід’ємного права людини на життя та на повагу його гідності; пр. права людини на свободу та особисту недоторканість; пр. права людини на недоторканість житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та ін. кореспонденції, особистого та сімейного життя). Спеціальні принципи крим. процесу – це закріплені у нормах крим. – проц. закону положення, метою яких є єдиний порядок проведення крим. процесу та захист прав та законних інтересів громадян, які залучені до крим. – процесуальної діяльності. (Пр. з’ясування істини; пр. диспозитивності; пр. забезпечення всім учасникам крим. процесу охорони їм прав та законних інтересів; пр. вільної оцінки доказів; пр. безпосередності, усності та безперервності судового процесу в крим. справах; пр. незмінності складу суду при розгляді крим. справи; пр. недостимості повторної участі судді у розгляді справи; пр. законності та обґрунтованості вироків по крим. справах; пр. обов’язковості ведення протоколів; пр. обов’язкового прийняття заяв про злочини; пр. недопустимості розголошення данних досудового розслідування; пр. здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства та при виконанні судових рішень по крим. справах).
- Характеристика конституційних принципів кримінального процесу.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. Конституційні принципи крим. процесу – це закріплені у КУ положення, спрямовані на захист конституційних прав та свобод громадян, які вступають у крим. – процесуальні правовідносини. Традиційно всі принципи кримінального процесу поділяють на конституційні (закріплені в КУ) та спеціальні (суто крим.-проц.). (Пр. законності - передбачає здійснення правосуддя тільки згідно з нормами КУ, КПКУ та інших нормативних актів, що врегульовують крим. – проц. діяльність; пр. рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом - означає, що всі особи, які вступають у крим. – проц. правовідносини, є рівними незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови спілкування та інших ознак; пр. презумпції невинуватості - передбачає, що 1) особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана крим. покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; 2) ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; 3) обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; 4) усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь; пр. змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - гарантує прокурору, підсудному, його захиснику чи законному представнику, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам рівні права та свободи; пр. підтримання державного обвинувачення в суді прокурором та принцип публічності - передбачають, що органи дізнання та слідства, прокуратура, суд в інтересах всього сусп-ва та держави повинні, в межах своєї компетенції, виявити та розкрити злочин, притягти до відповідальності винних осіб та покарати їх; пр. забезпеченості підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист - закладає необхідні умови для виконання суб’єктами крим. процесу своїх обов’язків та можливості використання ним своїх прав, для чого покладає на суд, прокурора, слідчого, особу, яка провадить дізнання, обов’язок роз’яснити сторонам у процесі їхні права і обов’язки та забезпечити можливість їх здійснення; пр. гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами - гарантує відкритий розгляд справ в усіх судах та публічне проголошення вироків. Цей принцип діє лише на судових стадіях крим. процесу і має певні вийнятки. Закритий судовий розгляд крим. справи допускається, коли 1) гласність судового процесу суперечить інтересам охорони державної таємниці; 2) розглядаються справи про злочини осіб, які не досягли 16р.; 3) розглядаються справи про статеві злочини; 4) метою є запобігання розголошення відомостей про інтимні сторонни життя осіб, які беруть участь у справі; 5) цього потребують інтереси безпеки осіб, узятих під захист. Повне фіксувавання судового процесу з допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів відбувається на вимогу хоча б одного учасника судового процесу або за ініціативою суду; пр. забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду - затверджує право учасників крим. процесу в зазначених крим. – проц. законом випадках можливість оскаржити вирок, постанову або ухвалу суду в апеляційному або касаційному порядку. Декілька ступенів перевірки підвищують рівень законності, обґрунтованості та об’єктивності судових рішень.; пр. обов’язковості рішень суду; пр. здійснення правосуддя виключно судами; пр. участі народу у здійсненні правосуддя; пр. колегіального і одноособового розгляду крим. справ; пр. незалежності суддів та їх підкорення тільки законові; пр. державної мови судочинства; пр. невід’ємного права людини на життя та на повагу його гідності; пр. права людини на свободу та особисту недоторканість; пр. права людини на недоторканість житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та ін. кореспонденції, особистого та сімейного життя).
- Принцип законності в кримінальному процесі.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. Принцип законності (ст. 129 КУ, ст.ст. 5,15 КПКУ) передбачає здійснення правосуддя тільки згідно з нормами КУ, КПКУ та інших нормативних актів, що врегульовують крим. – проц. діяльність. Стаття 5. Недопустимість притягнення як обвинуваченого інакше ніж на підставах і в порядку, встановлених законом. Ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше ніж на підставах і в порядку, встановлених законом. Стаття 15. Здійснення правосуддя тільки судом. Правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.
- Принцип рівності всіх учасників кримінального процесу перед законом і судом.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст.ст. 21, 24, 26, 129 КУ, ст. 16 КПКУ) означає, що всі особи, які вступають у крим. – проц. правовідносини, є рівними незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови спілкування та інших ознак. Стаття 16. Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом. Правосуддя в кримінальних справах здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
- Принцип забезпечення доведеності вини в кримінальному процесі.
Допустимість притягнення до кримінальної відповідальності лише за умови доведеності вини – основний принцип кримінального процесу, згідно з яким притягнення особи як обвинуваченого, винесення обвинувального вироку суду, затримання, арешт та застосування інших запобіжних заходів допускається лише за наявності беззаперечних доказів винного вчинення особою кримінально-караного діяння. Згідно зі ст. 131 КПК України постанова про притягнення особи як обвинуваченого виноситься за наявності достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину певною особою. Згідно з п. 2 ст. 2 КК України "особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду відповідно до закону".У ст. 327 КПК України зазначається, що обвинувальний вирок суду виноситься лише за умов, якщо винуватість підсудного у вчиненні злочину доказана. Обвинувальний висновок не може ґрунтуватись на припущеннях. Зауважимо, що всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого. І тому при недостатності доказів, відсутності такої системи достовірних доказів, які б без будь-яких сумнівів підтверджували винуватість обвинуваченого – судом має бути постановлений оправдувальний вирок, а слідчим справа закрита. Безумовною підставою притягнення особи при здійсненні кримінального процесу до будь-якої відповідальності є наявність системи беззаперечних, безсумнівних, достовірних та неспростованих доказів вини обвинуваченого у вчиненні злочину.
- Принцип поваги до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя в кримінальному процесі.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 27, 28 КУ) забезпечує державний захист життя людини та заначає, що метою покарання не може бути завдання людині фізичних або моральних страждань, пов’язаних із жорстоким, нелюдським або таким, що принижує її гідність, поводженням. У відповідності з КУ кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених КУ. З метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, допускається закритий судовий розгляд. Обшук особи, а також її освідування, коли воно пов'язане з необхідністю оголювати освідувану особу, може проводити тільки слідчий тієї ж статі, що й обшукуваний чи освідуваний, у присутності понятих цієї ж статі. При освідуванні не допускаються дії, які принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров'я. Відтворення обстановки та обставин події допускаються лише за умови, що виконувані при цьому дії не принижують гідності осіб, які беруть у них участь, і не є небезпечними для їх здоров'я (ч. 2 ст. 194 КПК). Під час обшуку або виїмки слідчий має вжити заходи для того, щоб не були розголошені виявлені при цьому обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або тимчасово перебувають у цьому приміщенні [2, ст.185] .
- Принцип прав людини на свободу та особисту недоторканість в кримінальному процесі.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 29 КУ, ст. 14 КПКУ) передбачає: 1) ніхто не може бути заарештований чи триматися під вартою інакше як за вмотивованою постановою суддів; 2) на прокурора покладений обов’язок попереджувати та усувати випадки незаконного тримання особи під вартою; 3) кожна затримана особа має право оскаржити до суду своє затримання; 4) кожна затримана особа має право знати мотиви свого арешту чи затримання; 5) кожна затримана або заарештована особа має право негайно повідомити своїх родичів; 6) у разі нагальної необхідності запобігти злочинові або його припинити особа може бути тимчасово затримана на строк не більше 72годин. Означає, що ніхто не може бути засуджений до позбавлення волі, заарештований, затриманий за підозрою у вчиненні злочину, підданий особистому обшуку, освідуванню, судовій експертизі, примусовому приводу інакше, як на підставі і в порядку, передбачених законом. Прокурор повинен негайно звільнити кожного, хто незаконно позбавлений волі або утримується під вартою понад строк, передбачений законом чи судовим вироком. Конституція України передбачає, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосовувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом 72 годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права й надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затриманий має право в будь-який час оскаржити в суді своє затримання. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
- Принцип недоторканності житла в кримінальному процесі.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 30, 31, 32 КУ, ст. 14-1 КПКУ) передбачає, що обшук, огляд та виїмка в житлі або в іншому володінні особи, накладення арешту на кореспонденцію та її виїмка в поштово – телеграфних установах, зняття інформації з каналів зв’язку та їх дослідження можливі лише за вмотивованим рішенням суду та у порядку, передбаченому крим. – проц. законом. Цей принцип також забороняє невиправдане використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Однак у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей чи майна, безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, для запобігання злочинові, а також, коли іншими способами неможливо з’ясувати істину під час розслідування крим. справи, можливий інший порядок проведення зазначених слідчих дій. полягає в тому, що ніхто не має права без законної підстави увійти в житло проти волі осіб, які проживають у ньому. Обшук, виїмка, огляд приміщень у громадян можуть проводитися лише на підставах і в порядку, передбачених законом. Конституція України проголошує, що кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку. Протягом 5 років після набуття чинності новою Конституцією України зберігається існуючий порядок проведення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи (п. 13 «Перехідних положень» Конституції).
- Принцип таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 30, 31, 32 КУ, ст. 14-1 КПКУ) передбачає, що обшук, огляд та виїмка в житлі або в іншому володінні особи, накладення арешту на кореспонденцію та її виїмка в поштово – телеграфних установах, зняття інформації з каналів зв’язку та їх дослідження можливі лише за вмотивованим рішенням суду та у порядку, передбаченому крим. – проц. законом. Цей принцип також забороняє невиправдане використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Однак у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей чи майна, безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, для запобігання злочинові, а також, коли іншими способами неможливо з’ясувати істину під час розслідування крим. справи, можливий інший порядок проведення зазначених слідчих дій. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень громадян, що передаються засобами зв'язку, карається виправними роботами на строк до 1 року або штрафом у розмірі від 25 до 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
- Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист в кримінальному процесі.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 16-1, 53 КПКУ) закладає необхідні умови для виконання суб’єктами крим. процесу своїх обов’язків та можливості використання ним своїх прав, для чого покладає на суд, прокурора, слідчого, особу, яка провадить дізнання, обов’язок роз’яснити сторонам у процесі їхні права і обов’язки та забезпечити можливість їх здійснення. В КУ говориться, що для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура, підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист, забезпечення обвинуваченому права на захист є однією з основних засад судочинства. Суть цього принципу полягає в тому, що закон: а) наділяє згаданих учасників процесу такою сукупністю процесуальних прав, використання яких дає їм змогу особисто захищатися від підозри чи обвинувачення у вчиненні злочину, відстоювати свої законні інтереси (це можна назвати особистим захистом); б) надає згаданим особам право скористатися допомогою захисника, а в окремих випадках визнає обов'язковим призначення захисника за рахунок держави (це можна назвати професійним захистом). Конституція України передбачає, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав; в) покладає на особу, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суддю і суд обов'язок до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного роз'яснити їм право мати захисника та інші права, а також надати їм можливість захищатися встановленими законом засобами від підозри чи обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав. (Це можна назвати посадовим, або офіційним, захистом).
- Принцип презумпції невинуватості в кримінальному процесі.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст.ст. 62, 129 КУ, ст. 22 КПКУ) передбачає, що 1) особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана крим. покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; 2) ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; 3) обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; 4) усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь; 5) обов'язок доказування винності обвинуваченого (маються на увазі також підозрюваний і підсудний) покладено на слідчого, прокурора, а в справах приватного обвинувачення — на потерпілого або його представника; 6) заборонено перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого, домагатися його показань шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів; 7) недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину в юридичному відношенні означає його невинність і тягне за собою закриття кримінальної справи на попередньому слідстві і постановлення виправдального вироку —в стадії судового розгляду; 8) факт притягнення особи до участі в справі як підозрюваної, обвинуваченої, підсудної, обрання щодо неї запобіжного заходу не повинні розцінюватися як доказ її винності, як покарання винного; 8) до остаточного вирішення кримінальної справи та офіційного визнання особи винною у вчиненні злочину з нею не можна поводитись як з винною, а також публічно, в засобах масової інформації та будь-яких офіційних документах твердити, що дана особа є злочинцем.
- Принцип здійснення правосуддя виключно судами.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. 124 КУ, ст. 15 КПКУ) забезпечує здійснення правосуддя у крим. справах тільки судом. Створення надзвичайних та особливих суддів не допускається. Стаття 15. Здійснення правосуддя тільки судом. Правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.
- Принцип незалежності і недоторканності суддів, їх підкорення лише закону.
Принципи кримінального процесу – це основоположні засади здійснення крим. – проц. діяльності, впроваджені з метою швидкого, повного та об’єктивного розкриття злочинів та захисту прав та законних інтересів громадян. (ст. ст. 126, 129 КУ, ст. 18 КПКУ) передбачає заборону впливати на суддю у будь – який спосіб, що гарантує вирішення крим. справ на основі закону. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Судді обираються на посаду Верховною Радою України безстроково, але перше призначення на посаду професійного судці строком на 5 років здійснюється Президентом України. На посаду суддя рекомендується кваліфікаційною комісією суддів, а подання про призначення судді на посаду або про звільнення з посади вноситься Вищою радою юстиції. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: 1) закінчення строку, на який його призначено; 2) досягне Ішя 65 років; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 4) порушення вимог щодо несумісності; 5) порушення присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. За неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності
- Принцип гласності судового процесу.