Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Основи педагогічної майстерності та риторики» для студентів напряму 010104 професійна освіта / Укл. О. П. Лучанінова. Дніпропетровськ: нметАУ, 2010. 23 с

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни «Основи педагогічної майстерності

та риторики» для студентів напряму 6.010104 - професійна освіта

Дніпропетровськ НМетАУ 2010

УДК 378.14

Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Основи педагогічної майстерності та риторики» для студентів напряму 6.010104 - професійна освіта / Укл. О.П. Лучанінова. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2010. – 23 с.

Викладені робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Основи педагогічної майстерності та риторики», наведені перелік тем для самостійного опрацювання, приклади тренувальних тестів, а також список рекомендованої літератури, що допоможе студентам під час виконання індивідуальних завдань.

Призначена для студентів напряму 6.010104 - професійна освіта заочної форми навчання.

Друкується за авторською редакцією.

Укладач О.П. Лучанінова, канд. пед. наук, доц.

Відповідальний за випуск В.І. Палагута, канд. філос. наук, доц.

Рецензент І.О. Аврахов, канд. філос. наук, доц. (НМетАУ)

Підписано до друку 07.10.2010. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид. арк. 1,35. Умов. друк. арк. 1,32. Тираж 100 пр. Замовлення №

Національна металургійна академія України

49600, Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ

Вступ

Мета викладання дисципліни «Основи педагогічної майстерності та риторики» полягає у наданні студентам систематизованих знань із теоретичних засад педагогічної майстерності та формуванні практичних вмінь у педагогічному спілкування.

Зміст дисципліни відображає основні складові педагогічної майстерності: педагогічна культура, компетентність та професіоналізм, педагогічна техніка та мовлення, етика педагогічної діяльності, майстерність педагогічної взаємодії, управління навчально-виховним процесом, самоуправління викладача.

Задачі вивчення дисципліни.

Під час вивчення дисципліни студенти мають засвоїти:

- теоретичні основи педагогічної майстерності;

- основні засоби розвитку професійної майстерності;

- виробити вміння і навички управління власним психічним станом, мовою, невербальними засобами;

- оволодіти засобами вербального та невербального педагогічного впливу;

- оволодіти навичками педагогічного спілкування;

- оволодіти риторичними навичками, методами підготовки до виступу.

Критерії успішності – отримання позитивної оцінки при виконанні індивідуальної, а також контрольної роботи.

Засоби діагностики успішності навчання

Зв’язок з іншими дисциплінами – дисципліна вивчається при підготовці бакалаврів та спеціалістів з напряму 0101 “Педагогічна освіта”.

Набуті знання і вміння використовуються при вивченні суміжних дисциплін: «Філософія», «Педагогічна психологія», «Теорія та історія педагогіки», «Методика професійного навчання» та ін.

Робоча програма навчальної дисципліни

"Основи педагогічної майстерності та риторики"

для студентів напряму 6.010104 – професійна освіта

Нормативні дані, форма навчання	Курс	Всього годин	Лекції	Практичні (семінарські) заняття	Самост. робота	Підсумк. контроль
Заочна	4	54	4	4	46	д/з

Тематичний план навчальної дисципліни

"Основи педагогічної майстерності та риторики"

для студентів напряму 6.010104 – професійна освіта

№ п	Назва теми	Лекц. год.	Прак. занят тя, год.	Самостійна робо та, год.	Всьо го год.
11.	Тема 1. Поняття педагогічної майстерності Витоки педагогічної майстерності, шляхи формування та реалізація. Структура, елементи педагогічної майстерності. Рівні оволодіння педагогічною майстерністю. Роль риторики в педагогічній майстерності. Наука про ораторське мистецтво. Сучасна риторика як теорія та майстерність ефективного мовлення.	1	1
22.	Тема 2. Педагогічна техніка як основа педагогічної майстерності Поняття педагогічної техніки. Педагогічна техніка як форма організації поведінки викладача. Управління емоційним станом. Мімічні та пантомімічні засоби педагогічного впливу.	1	1
33.	Тема 3. Мова викладача як умова педагогічної майстерності Форми та комунікативні якості педагогічної мови. Функції педагогічної мови. Виразність мови викладача. Шляхи вдосконалення мови викладача. Тема 4. Майстерність педагогічної взаємодії Педагогічний вплив у педагогічній взаємодії: призначення, функції, основні елементи. Прийоми педагогічного впливу. Ключові операції педагогічного впливу.	1	1
44.	Тема 5. Майстерність забезпечення зворотного зв’язку у педагогічному спілкуванні Значення зворотного зв’язку у спілкуванні. Використання мовних засобів у налагодженні зворотного зв’язку. Особливості візуального сканування. Поняття про активне слухання: прийоми та правила активного слухання. Тема 6. Ораторська майстерність викладача Риторичні навички та вміння викладача. Особливості підготовки до публічного виступу. Види підготовки. Встановлення контакту з аудиторією. Засоби підвищення ефективності взаємодії зі слухачами.	1	1
9	Виконання індивідуальних завдань			14	14
	Підготовка до аудиторних занять			14	14
	Опрацювання розділів програми, які не викладаються на лекціях			12	12
	Підготовка до контрольних			6	6
	ВСЬОГО	4	4	46	46

Список літератури

1. Абрамович С. Д., Чікарьова М. Ю. Риторика. –Львів, 2001. – 102 с.

2. Арват Н.Н., Арват Ф.С. Сопоставительное изучение русского и украинского языков в школе. –К., 1989. – 60 с.

3. Блик О. П. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. –К., 1988. –132 с.

4. Коваль А. П. Культура української мови. –К., 1984. – 141с.

5. Головин Б. Н. Основы культуры речи. –М., 1988. – 286 с.

6. Ильяш М. И. Основы культуры речи. –М., 1984. – 158 с.

7. Томан І. Мистецтво говорити. –К., 1989.- 162 с.

8. Поль Л. Сопер. Основы искусства речи. –М., 1992. – 250 с.

9. Сагач Г. М. Риторика. –К., 1993, - 110 с.

10. Найдёнов Б. С. Выразительность речи и чтения. –Москва, 1963, - 42 с.

11. Основы педагогического мастерства /И. А. Зязюн и др. –М., 1989.- 145 с.

12. Мурашко А. А. Педагогическая риторика. –М., 2001. – 345 с.

13. Кузнецов И. Н. Риторика. –Минск, 1999. – 220 с.

14. Кузнецов И. Н. Риторика. –Минск, 2000. – 136 с.

15. Томан І. Мистецтво говорити. –К., 1989. – 180 с.

Рекомендована література (для рефератів)

Основна

Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.А. Зазюна. - К.: Основа, 1997.
Занина Л.В., Меньшикова Н.П. Основы педагогического мастерства. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.
Методичні поради до проведення практичних занять з основ педагогічної майстерності (майстерність педагогічного спілкування) / Упорядник Федорчук Е.І. – Камянець-Подільський: АБЕТКА, 2000.
Волкова Н.П. Педагогічні комунікації: Посібник. - К.: Академія, 2006.
Зарецкая Е.Н. Риторика. Теория и практика речевой коммуникации. - М.: Просвещение, 1998.
Педагогічна майстерність: Тексти / За заг. ред.. І.А. Зазюна. – Модуль І. – Ч.1. – Полтава, 2001.
Педагогічна майстерність: Тексти / За заг. ред.. І.А. Зазюна. – Модуль ІІ. – Ч.1. – Полтава, 2004.
Педагогічна майстерність: Тексти / За заг. ред.. І.А. Зазюна. – Модуль ІІ. – Ч.2. – Полтава, 2004.
Педагогічна майстерність: Тексти / За заг. ред.. І.А. Зазюна. – Модуль ІІІ. – Полтава, 2006.
Словник термінології з педагогічної майстерності / За ред. Н.М. Тарасович – Полтава, 1995.
Волкова Н.П. Педагогічні комунікації: інноваційні методи навчання. – Дніпропетровськ, 2004.

Додаткова

Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. - М.: Просвещение, 1987.
Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М.: Просвещение, 1987.
Артоболевский Г.В. Художественное чтение. - М.: Просвещение, 1978.
Вильсон Г. Психология артистической деятельности. - М., 2001.
Введенская Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. Современная риторика. 2-е изд. - Ростов-на-Дону, 1999.
Головин Б.Н. Основы культуры речи. 2-е изд.- М., 1988.
Панфилова А.П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности. - СПб., 1999.
Мороз О.Г., Омеляненко В.Л. Перші кроки до майстерності. - К., 1992.
Учителю о педагогической технике. / Под ред. Л.И. Рувинского. - М., 1987.
Педагогічні технології: Навчальний посібник./ О.С. Падалка, А.М. Нісімчук, І.О. Смолюк, О.Г. Шпак. - К., 1995.
Хамблин Д. Формирование учебных навыков. - М.: Просвещение, 1986.

Зміст дисципліни

Тема 1. Поняття педагогічної майстерності

Витоки педагогічної майстерності, шляхи формування та реалізація. Структура, елементи педагогічної майстерності. Рівні оволодіння педагогічною майстерністю.

Роль риторики в педагогічній майстерності. Наука про ораторське мистецтво. Сучасна риторика як теорія та майстерність ефективного мовлення.

Література: [1, С.120-124, С.124-136, С.173-213], [12, С.10-125, С.123-126, С.127-129], [6], [10], [13], [15].

Тема 2. Педагогічна техніка як основа педагогічної майстерності

Поняття педагогічної техніки. Педагогічна техніка як форма організації поведінки викладача. Управління емоційним станом. Мімічні та пантомімічні засоби педагогічного впливу.

Мова викладача як умова педагогічної майстерності

Форми та комунікативні якості педагогічної мови. Функції педагогічної мови. Виразність мови викладача. Шляхи вдосконалення мови викладача. Майстерність педагогічної взаємодії.

Педагогічний вплив у педагогічній взаємодії: призначення, функції, основні елементи. Прийоми педагогічного впливу. Ключові операції педагогічного впливу.

Література: [12, С. 10-125, С. 123-126, С. 127-129], [8, С. 159-192], [6], [10], [13], [15].

Тема 3. Майстерність забезпечення зворотного зв’язку у педагогічному спілкуванні

Значення зворотного зв’язку у спілкуванні. Використання мовних засобів у налагодженні зворотного зв’язку. Особливості візуального сканування. Поняття про активне слухання: прийоми та правила активного слухання.

Література: [8, С. 159-192], [12], [6], [10], [13], [15].

Тема 4. Ораторська майстерність викладача

Риторичні навички та вміння викладача. Особливості підготовки до публічного виступу. Види підготовки. Встановлення контакту з аудиторією. Засоби підвищення ефективності взаємодії зі слухачами.

Література: [7, С. 51-55, С.112-130], [6], [2], [10], [13], [15].

Практичні заняття (4 год.)

Тема 1. Культура педагогічного спілкування (1 год.)

Особливості професійно-педагогічного спілкування. Діагностика якостей, необхідних для успішного спілкування. Шляхи розвитку комунікативних умінь. Індивідуальний стиль педагогічного спілкування.

Тема 2. Основи театральної педагогіки

Педагогічна та акторська діяльність: творче самопочуття педагога та актора. Проблема управління творчим самопочуттям. Проблема завоювання та утримання уваги слухачів. Режисура педагогічного спілкування.

Тема 3. Основи техніки мовлення: подих, голос, дикція (1 год.)

Типи дихання. Основні порушення мовного подиху. Характеристика процесу голосоутворення. Особливості голосу викладача, основні причини його порушення.

Тема 4. Майстерність постановки педагогічних вимог. Суть і форми постановки педагогічної вимоги. Умови ефективності педагогічної вимоги. Формування уміння ставити педагогічні вимоги.

Тема 5. Переконання та навіювання у педагогічному процесі (1 год.)

Переконання як основний засіб комунікативної взаємодії. Вимоги до педагогічного переконання. Логіка доказу. Роль та види навіювання. Форми педагогічного навіювання та умови їхньої ефективності.

Тема 6. Майстерність публічного виступу викладача (1 год.)

Композиція публічного виступу. Складові елементи композиції виступу. Методи викладення матеріалу. Прийоми залучення уваги слухачів. Урахування особливостей аудиторії.

Опрацювання розділів програми, що не викладаються на лекціях

Тема 1. Професіоналізм, майстерність та компетентність викладача. Ораторська майстерність викладача ( 6 годин)

Риторичні навички та вміння викладача. Особливості підготовки до публічного виступу. Види підготовки. Встановлення контакту з аудиторією. Засоби підвищення ефективності взаємодії зі слухачами. Педагогічна майстерність як характеристика професіоналізму. Прийоми професійного самовдосконалення і самовиховання викладача. Культура рефлексії професійної діяльності викладача.

Тема 2. Етичні аспекти професійної діяльності викладача ( 6 годин)

Педагогічний такт в діяльності викладача. Морально-психологічні якості особистості викладача, що виступають передумовою тактичної поведінки. Культура розв’язання конфліктів. Майстерність публічного виступу викладача. Композиція публічного виступу. Складові елементи композиції виступу. Методи викладення матеріалу. Прийоми залучення уваги слухачів. Урахування особливостей аудиторії.

Тематика

контрольних робіт

(номер роботи обирається відповідно до останньої або двох передостанніх цифр залікової книжки студента-заочника)

Педагогічна розповідь як фрагмент педагогічної діяльності.
Внутрішня техніка викладача. Майстерність у керуванні психічним самопочуттям.
Зовнішній вигляд викладача, основи мімічної і пантомімічної виразності.
Професійно-педагогічне спілкування, його сутність та структура.
Уява викладача як умова педагогічного прогнозування у спілкуванні.
Увага та спостережливість викладача.
Педагогічний такт як стратегія поведінки викладача.
Техніка переконуючого впливу в індивідуальній бесіді.
Прийоми педагогічної взаємодії.
Майстерність спілкування у процесі викладу нового матеріалу. Монолог та діалог у процесі бесіди.
Майстерність викладача в організації взаємодії між учнями під час групової роботи.
Взаємодія під час перевірки знань. Техніка активного слухання.
Творче самопочуття викладача під час викладання.
Філософські основи педагогічної етики.
Педагогічна майстерність і авторитет викладача.
Роль риторики в педагогічній майстерності.
Майстерність публічного виступу викладача.
Переконання та навіювання у педагогічному процесі.
Основи техніки мовлення: подих, голос, дикція.
Ораторська майстерність викладача.

Індивідуальні завдання

З метою поглиблення знань із дисципліни, прищеплення навичок самостійної роботи з літературою пропонується написання рефератів.

Самостійна робота. Самостійна робота є складовою підготовки протягом навчального семестру. Метою самостійного опрацювання навчального матеріалу є набуття навичок роботи з базовою і додатковою літературою, формування самостійного творчого мислення. Передбачаються наступні види роботи:

- вивчення кожної теми лекційного курсу за навчально-методичною літературою;

- написання рефератів;

- підготовка до практичних занять;

- підготовка до контрольних робіт;

- підготовка до заліку.

Рекомендації

щодо виконання реферативних робіт

Написання реферату займає важливе місце у процесі організації самостійних занять, також є засобом перевірки знань з дисципліни «Основи педагогічної майстерності та риторики».

Реферати стимулюють до більш глибокого вивчення предмета, розвивають вміння користуватися навчальною літературою, складати бібліографію.

Реферати виконуються на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури, список якої не обмежує ініціативи студента і його можливостей в використанні більш широкого кола наукових досліджень. До літератури відносяться: першоджерела; підручники і навчальні посібники; наукові дослідженні (монографії, наукові статті та ін.)

Наведені у роботі цитати повинні мати посилання на джерело, де необхідно вказати прізвище, ім’я, по батькові, назву роботи, місто і рік видання.

Написання контрольної роботи слід починати з вибору теми. Після визначення мети роботи необхідно скласти план, який повинен мати конкретні питання. Зміст контрольної роботи обов’язково слід писати на початку роботи.

Реферати пишуться за складеним планом, який має структуру:

Зміст

Вступ. У вступі необхідно дати пояснення теми, показати її актуальність, сформулювати фундаментальну проблему, якій присвячена робота, мету та завдання дослідження, провести аналіз джерел і літератури. Обсяг – 1 – 2 стор.

Основна частина, що містить ті проблемні питання, що розкривають тему. В основній частині слід окреслити 2 – 3 питання, формулювання яких повинна відповідати змісту контрольної роботи. Рекомендовано поділити основний матеріал на розділи, які, в свою чергу, можна поділити на підрозділи. Пам’ятайте, що вони мають закінчуватися логічними висновками.

Закінчення. У закінченні необхідно зробити загальні висновки по змісту контрольної роботи. Обсяг 1 – 2 стор.

Список вивчених і використаних у роботі джерел та літератури подається в алфавітному порядку.

Контрольні роботи

Форма атестаційного контролю - залік.

З метою закріплення знань і систематизації вивченого матеріалу запроваджуються наступні форми контролю:

- тестування і опитування на лекційних заняттях;

- перевірка і оцінювання рефератів;

- тестування і проведення контрольних робіт;

- заслуховування доповідей ;

- проведення заліку.

Критерії оцінок

«Відмінно»

Відповідь базується на наявному знанні структури навчальної дисципліни, провідних категорій дисципліни, вмінні логічно обґрунтовувати питання. Студент грамотно відповідає на базові, а також додаткові питання, проявляючи при цьому творчі здібності й аналітичне мислення. Відповідь студента виявляє його знання першоджерел і вміння використовувати додаткову літературу. Притаманно рефлексивне осмислення вивченого матеріалу.

«Добре»

Відповідь базується на аналітиці вивченого матеріалу. Студенту притаманне добре знання структури дисципліни. Обґрунтовано викладається лекційний курс. При цьому проявляються його вміння використовувати знання, набуті в ході практичних занять. Студент використовує першоджерела і основну літературу. Мають місце несуттєві помилки в поясненні деяких аспектів дисципліни.

«Задовільно»

Відповідь базується на рівні репродуктивного мислення. Мають місце слабкі знання структури навчальної дисципліни. Присутні помилки при відповіді на основні питання. Незнання першоджерел і додаткової літератури. Наявність хибних тлумачень при аналізі практичних завдань. Відсутність логічно обґрунтованих висновків.

«Незадовільно»

Студент не знає значної частини викладеного матеріалу. Мають місце грубі помилки при відповіді на основні питання. Відсутні навички опрацювання базової літератури дисципліни.

Контрольна робота з дисципліни

«Основи педагогічної майстерності та риторики»

Варіант № 1

Теоретичні питання

Розкрити поняття «педагогічна майстерність».
Охарактеризувати основні компоненти педагогічної майстерності.
Дати визначення «педагогічна техніка».

Тестові питання

1.Головними компонентами педагогічної майстерності є:

а) «гуманістична спрямованість»;

б) «професійна компетентність»;

в) «здібності до педагогічної діяльності»;

г) «педагогічне мовлення».

2.Визначення педагогічної майстерності, як «комплексу властивостей особистості, що забезпечують високий рівень самоорганізації професійної педагогічної діяльності», можна знайти у:

а) І.А. Зязюна;

б) Н.В. Кузьміної;

в) А.О. Остапенко;

г) словнику термінології з педагогічної майстерності.

3. До структурних компонентів педагогічної майстерності належать:

а) наявність педагогічного надзавдання;

б) педагогічна спрямованість;

в) володіння професійними знаннями й уміннями (навичками);

г) володіння педагогічними засобами (методиками, технологією, технікою);

д) відсутність інтуїції справедливого оцінювання.

4. До функціональних компонентів педагогічної майстерності належать:

а) організаційні здібності педагога;

б) конструктивні здібності педагога;

в) комунікативні здібності педагога;

г) інтуїція справедливого оцінювання;

д) проектувальні здібності педагога;

е) оціночні здібності педагога.

Варіант № 2

Теоретичні питання

1. Опишіть основні етапи розвитку риторики як науки.

2. Охарактеризуйте ораторське мистецтво Риму (на прикладі життя Цицерона).

3. Дайте визначення терміна «культура мовлення».

4. Розкрийте призначення основних фігур поетичного синтаксису.

Тестові питання

1. Вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу, прийом володіння собою (власним організмом, настроєм, мовленням, увагою і уявою) і впливу на інших (вербальними і невербальними засобами) — це:

А) педагогічна майстерність;

Б) педагогічна техніка;

В) професійна здатність;

Г) професійна компетентність.

2. До критеріїв майстерності педагога належать:

А) продуктивність;

Б) діалогічність;

В) оптимальність;

Г) усі відповіді правильні.

3. Педагогічне мовлення повинне відзначатися такими ознаками:

А) виразність;

Б) правильність;

В) чистота;

Г) лаконізм;

Д) штучність;

Е) візуальність.

Варіант № 3

Тестові питання

1. Вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу, прийом володіння собою (власним організмом, настроєм, мовленням, увагою і уявою) і впливу на інших (вербальними і невербальними засобами) — це:

А) педагогічна майстерність;

Б) педагогічна техніка;

В) професійна здатність;

Г) професійна компетентність.

2. До критеріїв майстерності педагога належать:

А) продуктивність;

Б) діалогічність;

В) оптимальність;

Г) усі відповіді правильні.

3. Для елементарного рівня оволодіння педагогічною майстерністю характерні:

А) наявність у викладача лише окремих якостей професійної діяльності, володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання, проте через брак спрямованості на розвиток студента, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності низька;

Б) педагогічні дії викладача, що гуманістично зорієнтовані, відносини зі студентами і колегами розвиваються позитивно, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на занятті;

В) чітка спрямованість дій викладача, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні, самостійне планування та організація власної діяльності на тривалий час з основним завданням розвинути особистість студента;

Г) ініціативність викладача і творчий підхід до організації професійної діяльності, самостійне конструювання оригінальних педагогічних доцільних прийомів взаємодії, будуванні діяльності на основі рефлексивного аналізу.

4. Для базового рівня оволодіння педагогічною майстерністю характерні:

А) наявність у викладача лише окремих якостей професійної діяльності, володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання, проте через брак спрямованості на розвиток студента, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності низька;

Б) педагогічні дії викладача, що гуманістично зорієнтовані, відносини зі студентами і колегами розвиваються позитивно, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на занятті;

В) чітка спрямованість дій викладача, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні, самостійне планування і організація власної діяльності на тривалий час з основним завданням розвинути особистість студента;

Г) ініціативність викладача і творчий підхід до організації професійної діяльності, самостійне конструювання оригінальних педагогічних доцільних прийомів взаємодії, будуванні діяльності на основі рефлексивного аналізу.

5. Для досконалого рівня оволодіння педагогічною майстерністю характерні:

А) наявність у викладача лише окремих якостей професійної діяльності, володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання, проте через брак спрямованості на розвиток студента, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності низька;

Б) педагогічні дії викладача, що гуманістично зорієнтовані, відносини зі студентами і колегами розвиваються позитивно, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на занятті;

В) чітка спрямованість дій викладача, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні, самостійне планування і організація власної діяльності на тривалий час з основним завданням розвинути особистість студента;

Г) ініціативність викладача і творчий підхід до організації професійної діяльності, самостійне конструювання оригінальних педагогічних доцільних прийомів взаємодії, будування діяльності на основі рефлексивного аналізу.

6. Для творчого рівня оволодіння педагогічною майстерністю характерні:

А) наявність у викладача лише окремих якостей професійної діяльності, володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання, проте через брак спрямованості на розвиток студента, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності низька;

Б) педагогічні дії викладача, що гуманістично зорієнтовані, відносини зі студентами і колегами розвиваються позитивно, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на занятті;

В) чітка спрямованість дій викладача, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні, самостійне планування і організовування власної діяльності на тривалий час з основним завданням розвинути особистість студента;

Г) ініціативність викладача і творчий підхід до організації професійної діяльності, самостійне конструювання оригінальних педагогічних доцільних прийомів взаємодії, будування діяльності на основі рефлексивного аналізу.

Зразок тестів

1. Важливою складовою педагогічної майстерності є:

А) гуманістична спрямованість;

Б) професійна компетентність;

В) педагогічні здібності та педагогічна техніка;

Г) усі відповіді правильні.

2. Знання предмета, методики його викладання, педагогіки і психології — це:

А) гуманістична спрямованість;

Б) професійна компетентність;

В) педагогічні здібності та педагогічна техніка;

Г) усі відповіді правильні.

3. Особливості викладача, що забезпечують досягнення високих результатів у навчанні, — це:

А) гуманістична спрямованість;

Б) професійна компетентність;

В) педагогічні здібності;

Г) усі відповіді правильні.

4. Професійна здатність педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, готовністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовника й відчувати задоволення від спілкування, — це:

А) динамізм особистості;

Б) комунікативність;

В) креативність;

Г) емоційна стабільність.

5. Здатність опанувати себе, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої ситуації незалежно від сили зовнішніх чинників, що провокують емоційний зрив, — це:

А) динамізм особистості;

Б) комунікативність;

В) креативність;

Г) емоційна стабільність.

6. Здатність до творчості, генерації незвичних ідей, відходу від традиційних схем, швидкого розв’язування проблемних ситуацій — це:

А) динамізм особистості;

Б) комунікативність;

В) креативність;

Г) емоційна стабільність.

7. Здатність активно впливати на іншу особистість — це:

А) динамізм особистості;

Б) комунікативність;

В) креативність;

Г) емоційна стабільність.

8. Вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу, прийом володіння собою (власним організмом, настроєм, мовленням, увагою і уявою) і впливу на інших (вербальними і невербальними засобами) — це:

А) педагогічна майстерність;

Б) педагогічна техніка;

В) професійна здатність;

Г) професійна компетентність.

9. До критеріїв майстерності педагога належать:

А) продуктивність;

Б) діалогічність;

В) оптимальність;

Г) усі відповіді правильні.

10. Для елементарного рівня оволодіння педагогічною майстерністю характерні:

А) наявність у викладача лише окремих якостей професійної діяльності, володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання, проте через брак спрямованості на розвиток студента, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності низька;

Б) педагогічні дії викладача, що гуманістично зорієнтовані, відносини зі студентами і колегами розвиваються позитивно, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на занятті;

В) чітка спрямованість дій викладача, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні, самостійне планування та організація власної діяльності на тривалий час з основним завданням розвинути особистість студента;

Г) ініціативність викладача і творчий підхід до організації професійної діяльності, самостійне конструювання оригінальних педагогічних доцільних прийомів взаємодії, будуванні діяльності на основі рефлексивного аналізу.

11. Для базового рівня оволодіння педагогічною майстерністю характерні:

А) наявність у викладача лише окремих якостей професійної діяльності, володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання, проте через брак спрямованості на розвиток студента, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності низька;

Б) педагогічні дії викладача, що гуманістично зорієнтовані, відносини зі студентами і колегами розвиваються позитивно, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на занятті;

В) чітка спрямованість дій викладача, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні, самостійне планування і організація власної діяльності на тривалий час з основним завданням розвинути особистість студента;

Г) ініціативність викладача і творчий підхід до організації професійної діяльності, самостійне конструювання оригінальних педагогічних доцільних прийомів взаємодії, будуванні діяльності на основі рефлексивного аналізу.

12. Для досконалого рівня оволодіння педагогічною майстерністю характерні:

А) наявність у викладача лише окремих якостей професійної діяльності, володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання, проте через брак спрямованості на розвиток студента, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності низька;

Б) педагогічні дії викладача, що гуманістично зорієнтовані, відносини зі студентами і колегами розвиваються позитивно, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на занятті;

В) чітка спрямованість дій викладача, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні, самостійне планування і організація власної діяльності на тривалий час з основним завданням розвинути особистість студента;

Г) ініціативність викладача і творчий підхід до організації професійної діяльності, самостійне конструювання оригінальних педагогічних доцільних прийомів взаємодії, будування діяльності на основі рефлексивного аналізу.

13. Для творчого рівня оволодіння педагогічною майстерністю характерні:

А) наявність у викладача лише окремих якостей професійної діяльності, володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання, проте через брак спрямованості на розвиток студента, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності низька;

Б) педагогічні дії викладача, що гуманістично зорієнтовані, відносини зі студентами і колегами розвиваються позитивно, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально-виховний процес на занятті;

В) чітка спрямованість дій викладача, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні, самостійне планування і організовування власної діяльності на тривалий час з основним завданням розвинути особистість студента;

Г) ініціативність викладача і творчий підхід до організації професійної діяльності, самостійне конструювання оригінальних педагогічних доцільних прийомів взаємодії, будування діяльності на основі рефлексивного аналізу.

Blog

Содержание