План подальших дій 2 Які переваги показників моніторингу результативності виконання проектів? 3 Як розробляються показники моніторингу результативності виконання проектів? 4
| Вид материала | Документы |
- Заходи щодо реалізації в місті державної регуляторної політики на 2012 рік, 96.86kb.
- Інформація до засідання робочої групи «Національні проекти» Про виконання Розділу, 609.44kb.
- План Нормативне регулювання моніторингу в освіті. Поняття моніторингу, 92.41kb.
- Перелік публікацій викладачів кафедри управління проектами та прикладної статистики, 178.45kb.
- Поняття програма. Види програм. Відмінність програми від проекту. Проект як об’єкт, 65.17kb.
- Методичні рекомендації суб’єктам первинного фінансового моніторингу небанківським установам, 592.7kb.
- Місто Рівне розпорядження міського голови Від 13 липня 2007 р. №1204-р, 80.01kb.
- Прогнозний обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань, млн грн, 203.77kb.
- Україна міністерство охорони навколишнього природного середовища україни, 19.22kb.
- Цільові програми розвитку молоді Доступ до інформації, 978.57kb.
Додаткова інформація
Окрім розробки другого видання коментарів, Центральні Віце-Президентства розповсюджують перше видання та надають консультації працівникам у регіонах щодо використання показників моніторингу результативності виконання проекту. Центральні Віце-Президентства продовжуватимуть фінансувати семінари із застосування коментарів до показників, а також, у випадку необхідності, консультуватимуть працівників проекту щодо усіх аспектів використання показників результативності виконання проекту для моніторингу. Крім того, банківський Центр Навчання та Лідерства в рамках регулярних навчальних курсів з питань підготовки, оцінювання та контролю виконання проектів проводить тренінги щодо застосування показників результативності.
Приклади показників
Наступні приклади ключових показників результативності були розроблені для кількох проектів, профінансованих банком. Ці проекти являють собою найкращі приклади практичного використання показників моніторингу результативності виконання проекту; більшість з них згадується у фінансовому огляді ДОО за 1995 р. щодо моніторингу та оцінювання («Плани з моніторингу та оцінювання у звітах з оцінки персоналу», 95 фінансовий рік, звіт 15222). Для кожного проекту, матриця подає цілі проекту та показники задіяних ресурсів, продуктів, факторів ризику, результатів та впливів. В матрицях не перераховуються детально всі показники, згадувані у плані виконання проекту позичальника; в них лише зазначені ключові показники, моніторинг яких буде здійснюватися банком для контролю і оцінювання поступу проекту.
Ці матриці були розроблені керівниками проектів, на основі офіційних даних. Інформація, що міститься в цих матрицях також була надана у Звіті щодо оцінки персоналу для кожного з проектів, хоча і не в цьому форматі. В майбутньому найважливіші показники результату і впливу проекту, на зразок представлених в цих матрицях, мають згадуватися у кожному документі щодо оцінювання проекту, а також підлягати моніторингу із використанням форми 590.
Таблиця 1. Короткий опис цілей та ключових показників результативності, проекту.
Гондурас, Проект з покращення якості базової середньої освіти (Звіт щодо оцінки діяльності персоналу 13791-HO, 8 березня 1995 р.)
| ЦІЛІ | ЗАДІЯНІ РЕСУРСИ (Ресурси, надані для проведення заходів проекту) | ПРОДУКТИ (товари та послуги, вироблені в рамках проекту) | РИЗИКИ І КРИТИЧНІ ПРИПУЩЕННЯ (Кінцевий результат залежить від, …) | РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВПЛИВИ (заходів проекту) |
| Покращити якість навчання та успішність учнів в початковому рівні освіти Зміцнення потенціалу Міністерства освіти для надання основних послуг в галузі освіти | ¥ Кредит МАР ($ 30 млн.) ¥ Урядове фінансування ($ 9,8 млн.) ¥ Фінансова допомога від Німецького Банку Реконструкції (KfW) ($ 13.3 млн.) Кошти будуть використані на: ¥ Підготовку вихователів та вчителів початкових класів, директорів і керівників ¥ Забезпечення підручниками, дидактичними матеріалами і бібліотечною літературою ¥ Заохочення двомовної освіти ¥ Фінансування зовнішнього оцінювання академічних досягнень учнів ¥ Покращення навчальної бази шкіл у бідних сільських районах та залучення додаткових вчителів ¥ Надання технічної допомоги, оснащення шкіл, професійної підготовки вищого керівництва, перепідготовки викладацького складу, заходів з моніторингу і оцінювання та стимулювання вчителів здійснюватиметься за рахунок МАР, двостороннього та урядового фінансування | ¥ 30 000 кваліфікованих вчителів, директорів та керівників ¥ 4,3 млн. нових підручників та 20 000 бібліотечних книг; 8500 дидактичних матеріалів на рік для учнів з бідних родин у сільській місцевості ¥ 60% учнів, що походять з національних меншин зможуть отримати двомовну початкову освіту ¥ Проведення 8 раундів тестувань з математики та іспанської мови із залученням 20% учнів початкових класів ¥ 290 розширених або відремонтованих та переоснащених шкіл у сільській місцевості; розробка 1200 нових програм дошкільної підготовки для сільської місцевості Реорганізація міністерства освіти ¥ Децентралізація послуг і зменшення кількості управлінь до 18 ¥ Підтримка шкіл муніципалітетами | ¥ Посилення інституційного та кадрового потенціалу Міністерства освіти може здійснюватися довше, ніж очікувалося ¥ Недостатнє надання додаткового фінансування урядом | ¥ 10—20% покращення успішності учнів ¥ 10% зменшення кількості другорічників та виключених учнів ¥ 5-10% збільшення майбутніх доходів випускників початкової школи з бідних родин ¥ Зменшення адміністративних витрат на 30% ¥ Зменшення центрального апарату на 40% ¥ Запобігання дефіциту бюджету ¥ Покращення мотивації вчителів ¥ Збільшення ефективності використання державних ресурсів на потреби базової середньої освіти, відповідно до зниження накладних витрат на (Х%) |
| Керівник проекту: Анна СантАнна | | | | |
Таблиця 2. Короткий опис цілей та ключових показників результативності проекту. ,
Проект електрифікації сільських регіонів Індонезії (Звіт про оцінку діяльності персоналу 12920- IND, 3 лютого 1995р.)
| ЦІЛІ | ЗАДІЯНІ РЕСУРСИ (Ресурси, надані для проведення заходів проекту) | ПРОДУКТИ (товари та послуги, вироблені в рамках проекту) | РИЗИКИ І КРИТИЧНІ ПРИПУЩЕННЯ (Кінцевий результат залежить від, …) | РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВПЛИВ (від заходів проекту) |
| Розширення електромереж та збільшення постачання електроенергії в сільські райони Запровадити стимулювання приватного сектору та місцевих кооперативів для забезпечення збільшення розповсюдження електроенергії в сільських районах та вироблення відновлюваної енергії для постачання в сільську місцевість | ¥ Кредит МБРР ($398 млн.) ¥ Урядове фінансування/ фінансування PLN ($442,8 млн.) ¥ Міністерство благоустрою ($ 0,5 млн.) Кошти будуть використані на придбання обладнання, виконання робіт, надання консультаційної та технічної допомоги для розбудови потужності | Розширення електромереж: ¥ 28 000 км високовольтних мереж ¥ 35 000 км низьковольтних мереж ¥ 1,3 млн. опор електромереж ¥ Встановлення розподільчих трансформаторів на 833 МВА ¥ Публікація низького тарифу на електроенергію та зразку контракту на продаж електроенергії PLN приватними виробниками ¥ Встановлення оптового тарифу на постачання електроенергії | Відсутні. Також відсутні у споживачів щодо виконання та фінансових ресурсів PLN, ¥ PLN може занадто повільно заключати контракти на закупівлю електроенергії ¥ Затримка впровадження політики та регуляторної схеми перспективного ціноутворення в галузі роздрібної торгівлі та аспектів сервісу приватних постачальників | ¥ Налагодження електропостачання до 7 000 додаткових населених пунктів у сільській місцевості, що складає 2,1 млн. нових споживачів ¥ Виконання цільових показників споживання електроенергії у 35-40 кВт/год. на місяць, в залежності від регіону. ¥ Збільшення розповсюдження телебачення, радіо та інших електроприладів ¥ Збільшення електрифікації сільських домогосподарств з 32% до більш як 40 % до 1998 р. ¥ Створення сприятливих умов для приватного сектору та місцевих кооперативів у виробленні, постачанні, оптовому та роздрібному продажі електроенергії з відновлюваних джерел ¥ Збільшення кількості мегават і мегават-годин інших, ніж PLN, виробників, ,отриманих з відновлюваних джерел енергії від 0 до 75 мегават та до 300 мегават-годин до 1998 року ¥ Збільшення числа кооперативів, які закуповують електроенергію у PLN та займаються її розповсюдженням¥ Зменшення обмежень на виробництво електроенергії високо-витратними дизельними електростанціями до 75 МВт та до 200 МВт у 1998 р. |
Продовження таблиці на наступній стор.
| ЦІЛІ | ЗАДІЯНІ РЕСУРСИ (Ресурси, надані для проведення заходів проекту) | ПРОДУКТИ (товари та послуги, вироблені в рамках проекту) | РИЗИКИ І КРИТИЧНІ ПРИПУЩЕННЯ (Кінцеві результати, що визначаються …) | РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВПЛИВ (від заходів проекту) |
| Посилення зусиль з реалізації заходів, започаткованих Першим проектом по сільській електрифікації, для забезпечення ефективного та стабільного підґрунтя для програми електрифікації села за допомогою: ¥ Збільшення ефективності електропостачання через посилення участі місцевих підприємств ¥ Максималізація економічної вигоди з електрифікації у сільській місцевості через сприяння її ефективному використанню Запуск пілотних програм для перевірки нової схеми та методів управління будівництвом з потенціалом для подальшого зниження витрат на електрифікацію та інтенсифікацію сільських районів | | ¥ Розширення навчальної програми, яку проводить PLN, щоб електрики, які обслуговують сільську місцевість вміли здійснювати операції по вибірковому електропостачанню та обслуговуванню споживачів (цільові показники підготовки мають бути визначені) ¥ Електрифікація виробництва у 30 000 малих сільських господарств Завершити 4 пілотні проекти: ¥ Однопровідникові системи з поверненням через грунт ¥ Укріплені бетонні опори ¥ Низьковитратні підстанції ¥ Компанія-підрядник, що управляє мережею | ¥ Програма підготовки не співпадає з цілями ¥ Слабке управління PLN ¥ Затримки з боку PLN у виконанні пілотних проектів ¥ Неналежна оцінка меж впровадження робочого досвіду | ¥ Збільшення кількості сільських кооперативів, що надають послуги з електропостачання та сервісної підтримки споживачів та обладнання з 2 000 до 4 000, збільшивши кількість сільських споживачів з 7 до 12 мільйонів. ¥ Збільшити можливості PLN із розширення споживацької бази без пропорційного збільшення його організаційної структури ¥ Покращити показник продуктивності персоналу від достатньо високої позначки у 250 споживачів на працівника ¥ Цільове збільшення використання електроенергії сільськими виробниками до 36 млн. кіловат на рік ¥ Створення потенціалу для 15 000 нових робочих місць у сільських господарствах та посилення розвитку людських ресурсів та збільшення вигод для залучених сільських виробників ¥ Збір даних про потенційні можливості технічного переобладнання та покращення методів управління будівництвом у сільському електропостачанні ¥ Зменшення витрат, залежно від програми, на 10-20%, ¥ Зменшення витрат на електропостачання у сільській місцевості на 15-20% на наступному етапі урядової програми з електрифікації сільських районів |
Керівник напрямку Арун Сангві
Таблиця 3 Стислий опис цілей та ключових показників результативності проекту,
Індонезія: Другий проект з дослідження управління сільським господарством (SAR 13933-IND, 21 квітня 1995 р)
| ЦІЛІ | ЗАДІЯНІ РЕСУРСИ (Ресурси, надані для проведення заходів проекту) | ПРОДУКТИ (товари та послуги, вироблені в рамках проекту) | РИЗИКИ І КРИТИЧНІ ПРИПУЩЕННЯ (Кінцевий результат залежить від, …) | РЕЗУЛЬТАТ ТА ВПЛИВ (від заходів проекту) |
| Створити та розпочати діяльність восьми інститутів з оцінки сільськогосподарських технологій у 12 провінціях, що стануть регіональними центрами з вивчення сільськогосподарського виробництва та передачі технології Провести реформу управління в галузі досліджень і розвитку на регіональному рівні, щоб забезпечити відповідність досліджень практичним потребам та покращити їх якість і ефективність | ¥ Кредит МБРР ($ 63 млн.) ¥ Зустрічне урядове фінансування ($38,8 млн.) Кошти будуть витрачені на громадські роботи, обладнання, книжки, навчання, дослідження та технічну допомогу | Вісім інститутів з оцінки сільськогосподарських технологій, оснащені новими або відремонтованими приміщеннями і обладнанням нададуть: ¥ Бази даних характеристик агроекологічних зон та інформацією по регіонах ¥ Додаткові послуги для фермерів та консультантів Вісім інститутів в межах цього компоненту розроблять 5-річні плани проведення досліджень, направлять співробітників на підвищення кваліфікації та отримають технічну допомогу Ввести стандартні процедури управління в галузі досліджень і розвитку, перевірені в сільськогосподарських інститутах Додатково створити бази даних по характеристиках АЕЗ ще в дев’ятьох сільськогосподарських інститутах ¥ Запровадити систему накопичення інформації та звітності у 17 сільськогосподарських інститутах ¥ Розробити 5-річні плани досліджень додатково у дев’яти сільськогосподарських інститутах ¥ Заснувати три пілотні лабораторії аналізу ґрунту для фермерів ¥ Забезпечити підготовку співробітників та технічну допомогу в управлінні дослідженнями ще для дев’яти сільськогосподарських інститутів, Секретаріату Академії та науково-дослідницьких інститутів | ¥ Сталість фінансування від місцевого партнера ¥ Переміщення співробітників Науково-дослідницького агентства з сільського господарства до регіональних офісів ¥ Посилення служб з консультування та підтримки на місцевому рівні ¥ Збільшення участі місцевих адміністрацій з підтримки децентралізованих досліджень | ¥ Збільшення на 25% застосування місцевих технологій та прогресивного досвіду, перевірених сільськогосподарськими інститутами, ¥ Децентралізація системи науково-дослідницьких розробок у сільському господарстві відповідно до місцевих потреб в межах майбутніх п’яти років ¥ Збільшення на 30% числа випробувань, демонстрацій устаткування, а також заходів із запровадження нових технологій безпосередньо на фермах із залученням клієнтів сільськогосподарських інститутів ¥ Проведення навчань із охопленням 75% співробітників цих інститутів з методів дослідження, технічних питань та систем сільськогосподарського господарювання ¥ Прийняти стандарт управління розвитком та дослідженням, що включає процедури планування, встановлення пріоритетів, моніторингу та оцінювання, фінансування та управління ¥ Збільшення на 20% використання баз даних Науково-дослідницьким агентством, сільськогосподарськими інститутами, місцевими адміністраціями та університетами для здійснення планування у та вироблення політичних рішень в національному та місцевому масштабі ¥ Запровадити плани з досліджень та розвитку, річні плани та проекти у 17 сільськогосподарських інститутах ¥ Посилити підтримку запровадження нових технологій для фермерів, консультантів та споживачів з боку сільськогосподарських інститутів ¥ Збільшити (приблизно на 70%) кількість співробітників Агентства з сільськогосподарських інститутів та виконавчих підрозділів проектів, що пройшли навчання з методів та засобів дослідження ¥ Краще управління інститутами та персоналом ¥ Підвищення урядових асигнувань на дослідження в галузі сільського господарства (до 1% сільськогосподарського ВВП) |
Продовження таблиці на наступній стор.
Таблиця 3 (продовження)
| ЦІЛІ | ЗАДІЯНІ РЕСУРСИ (Ресурси, надані для проведення заходів проекту) | ПРОДУКТИ (товари та послуги, вироблені в рамках проекту) | РИЗИКИ І КРИТИЧНІ ПРИПУЩЕННЯ (Кінцевий результат залежить від, …) | І РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВПЛИВ (від заходів проекту) |
| Фінансування досліджень пріоритетних напрямків у національних дослідницьких інститутах для підтримки регіональних програм досліджень Покращити доступ до імпортних технологій та посилити співробітництво з азійсько-тихоокеанськими та міжнародними центрами, приватними компаніями та університетами | Зустрічне фінансування організацій-партнерів | Збільшити на 25 % продукти, отримані в дослідницьких проектах, які стосуються пріоритетних галузей (тваринництво, рибництво, садівництво, лісогосподарство) та пріоритетних дисциплін (біотехнології, с/г бізнес, маркетинг, соціологія) ¥ Відновити спеціалізовані лабораторії у вибраних національних науково-дослідницьких інститутах ¥ Готувати науковців та надавати технічну підтримку пріоритетним галузям та дисциплінам ¥ Покращення технологій та отримання нової інформації завдяки спільним проектам в рамках Програми університетських грантів ¥ Запровадження нових технологій, засобів управління та стандартних методів завдяки спільним проектам з азійсько-тихоокеанськими та міжнародними центрами, Національним центром сільськогосподарських досліджень, приватними компаніями та університетами ¥ Підготовка співробітників та спільні публікації за програмою наукового обміну | ¥ Обмеженість зустрічного урядового фінансування пріоритетних галузей та дисциплін ¥ Підвищення рівня володіння іноземними мовами співробітників Академії ¥ Збільшення участі зовнішніх структур у співпраці та фінансуванні спільних заходів | ¥ Збільшення урядових асигнувань на дослідження в галузі сільського господарства на 5%, збільшення фінансування пріоритетних галузей та дисциплін на 10%. ¥ Збільшення на 25% кількості технологій, розроблених національними дослідницькими інститутами, що пройшли випробування та були продемонстровані у господарствах Відновлення спеціалізованих лабораторій у національних дослідницьких інститутах для підтримки пріоритетних галузей та дисциплін Збільшення на 10% числа науковців (аспірантів), у національних дослідницьких інститутах, які проводять дослідження в пріоритетних галузях та дисциплінах ¥ Проведення високоякісних досліджень у національних дослідницьких і сільськогосподарських інститутах ¥ Забезпечення підвищеного та стабільного фінансування пріоритетних напрямків досліджень Збільшення на 30% кількості спільних проектів та заходів з міжнародними та азійсько-тихоокеанськими дослідницькими центрами, місцевими університетами та приватними компаніями Збільшення участі науковців та менеджерів з Індонезії у міжнародних та місцевих форумах та збільшення на 20% кількості публікацій у реферованих наукових журналах Збільшення на 25 % числа науковців, керівників менеджерів та співробітників сільськогосподарських інститутів, що проходять стажування за межами Індонезії Зростання участі індонезійських вчених та менеджерів у всесвітній науковій системі ¥ Сприяння співпраці установ Національного центру с/г досліджень та між Національним та Міжнародним центрами с/г досліджень |
Керівник напрямку Делі Гапасін
Таблиця 4 Стислий опис цілей та ключових показників результативності проекту,
Литва, проект з охорони навколишнього середовища (Оціночний звіт 14981-LT, 9 листопада, 1995 р)
| ЦІЛІ | ЗАДІЯНІ РЕСУРСИ (Ресурси, надані для проведення заходів проекту) | ПРОДУКТИ (товари та послуги, вироблені в рамках проекту) | РИЗИКИ І КРИТИЧНІ ПРИПУЩЕННЯ (Кінцевий результат залежить від, …) | РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВПЛИВ (від заходів проекту) |
| Зменшити рівень забруднення верхнього басейну ріки Лієлупе у регіоні Шяуляй Покращити якість, надійність та економічну ефективність служб водо постачання та очищення стічних вод у м. Шяуляй Покращити локальну та регіональну систему моніторингу та захисту якості довкілля у верхньому басейні ріки Лієлупе | ¥ Кредит МБРР ($ 6,2 млн.) ¥ Двостороннє фінансування ($8,54 млн.) ¥ Урядове фінансування ($7,6 млн.) Муніципальне фінансування ($ 0,4 млн.) Фінансування направляється на придбання обладнання, виконання робіт, отримання консультацій та технічну допомогу (підв. кваліфікації) | Оновлення каналізаційної мережі Оновлення станції з переробки стічних вод Спорудження нової очисної станції з переробки стічних вод Запровадження заходів з контролю забруднення на свинофермах Запровадження заходів з контролю над забрудненням вод сільськогосподарськими стоками ¥ Оновлення обладнання ¥ Надання нового обладнання ¥ Переоснащення мереж водопостачання ¥ Навчання населення ¥ Надання обладнання для моніторингу та лабораторних досліджень ¥ Надання іншого обладнання ¥ Навчання населення ¥ Розробка планів дій по зменшенню рівня промислового забруднення ¥ Розробка плану дій у випадку надзвичайного стану | Труднощі з отриманням фінансування з місцевого бюджету Можливість регулювання тарифів Труднощі з отриманням прибутків Політичні труднощі при реструктуризації установ (скорочення штату) Потенційні складнощі координування між зацікавленими сторонами | Збільшення об’єму обробки стічних вод з 40 000 до 50 000 кубометрів на день Зменшення азотно-фосфорного та інших видів забруднення на виході з очисної станції, у гирлі ріки Лієлупе та на очисних станціях з X до Y тон на рік Зменшення рівня забруднення на ділянках контрольних станціях нижче за течією від сільськогосподарських пробних ділянок та свиноферм Зниження витрат на охорону здоров’я на (Х%) Збільшення доходів від туризму на (Х%) Покращення міжнародного іміджу ¥ Покращення якості питної води (зниження вмісту заліза та пом’якшення) ¥ Забезпечення зменшення кількості аварій та викликів через пошкодження мереж водопостачання та каналізації ¥ Забезпечення відповідного коефіцієнту використання (менше 85%) та відповідного коефіцієнту ліквідності (менше 70%) у водопостачанні ¥ Забезпечити регулярний та точний моніторинг якості води ¥ Забезпечити проведення регулярних перевірок джерел забруднення |
Керівник проекту: Зарі Зодерштром
Таблиця 5 Стислий опис цілей та ключових показників результативності проекту,
Перу, проект з ремонту і підтримання доріг в сільській місцевості (Оціночний звіт 14939-PE, 6 листопада, 1995 р)
| ЦІЛІ | ЗАДІЯНІ РЕСУРСИ (Ресурси, надані для проведення заходів проекту) | ПРОДУКТИ (товари та послуги, вироблені в рамках проекту) | РИЗИКИ І КРИТИЧНІ ПРИПУЩЕННЯ (Кінцевий результат залежить від, …) | РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВПЛИВ (від заходів проекту) |
| Зменшення транспортних витрат та збільшення надійності транспортного сполучення у сільських регіонах для розширення ринку сільськогосподарської та іншої продукції, за допомогою: З'єднання важкодоступних районів із регіональними економічними центрами Покращення транспортного сполучення у сільських районах Збільшення зайнятості внаслідок ремонту і підтримання доріг в сільській місцевості | ¥ Кредит МБРР ($ 90 млн.) ¥ Кредит Міжамериканського Банку Розвитку ($ 90 млн.) ¥ Урядове фінансування ($70,2) Кошти будуть використані на надання технічної допомоги, придбання обладнання та виконання робіт, | ¥ Приведення 5 000 км сільських доріг у відповідність до вимог щодо автомобільних доріг ¥ Приведення 2 500 км другорядних доріг у задовільний стан ¥ Поточний ремонт 7 500 км доріг згідно з інструкцією проекту ¥ Ремонт 220 км вулиць у щонайменше 300 селах ¥ Включення безмоторного транспорту в якості компонента до 20% комплексних дорожніх проектів ¥ Надати щонайменше $250 млн. для фінансування робіт, які виконуються місцевими громадами та підрядниками | ¥ Сприятливі макроекономічні та торгівельні умови ¥ Сприятливі природні умови на території реалізації проекту Рівень безпеки сприяє виконанню робіт Місцева будівельна галузь розвиває потужності для виконання великого об’єму робіт ¥ Громади, які прагнуть приймати участь і надавати ресурси ¥ Успішна координація з іншими програмами з метою збільшення доступу до транспортних засобів ¥Продовження надання урядової підтримки політиці із викорінення бідності та даному проекту | ¥ Приєднання 80 % населених пунктів у регіонах проведення програми до надійних та доступних систем громадського транспорту ¥ Зменшення тарифів на перевезення сільськогосподарської продукції на 30% ¥ Зменшення тарифів на пасажирські перевезення у сільській місцевості на 30% Збільшення комерційних перевезень на 30% (автобуси, фургони та вантажні автомобілі) впродовж трьох років після закінчення ремонту доріг Зменшення бідності серед сільського населення у 12 найбідніших районах (Х% зменшення кількості бідного населення) ¥ Зменшення пилового забруднення та покращення безпеки водіїв та пішоходів у 200 селах ¥ Покращення дорожніх умов та створення у 25 селах умов для догляду за сільськими дорогами Підвищення рівня життя для 1,5 млн сільських жителів через полегшення доступу до інфраструктури на (Y%) ¥ Створення 35 000 сезонних робочих місць для некваліфікованих працівників ¥ Створення більше 4 000 постійних робочих місць для некваліфікованих працівників |
Продовження таблиці на наступній стор.