Опис кредитного модуля (дисципліни)

Вид материала

Документы

Содержание II. Розподіл навчального часу Розподіл за видами занять IV. Зміст дисципліни (кредитного модуля) V. Методи навчання та інформаційно-методичне забезпечення VІІ. Характеристика індивідуальних завдань VШ. Методика оцінювання Rс= 100 балів

Подобный материал:

• Опис кредитного модуля (дисципліни), 61.71kb.
• Опис кредитного модуля (дисципліни), 102.45kb.
• Опис кредитного модуля ( дисципліни), 55.1kb.
• Опис кредитного модуля (дисципліни), 93.73kb.
• Опис кредитного модуля (дисципліни), 106.53kb.
• Опис кредитного модуля (дисципліни), 69.85kb.
• Опис кредитного модуля (дисципліни), 54.45kb.
• Національний технічний університет україни “київський політехнічний інститут” Опис, 65.75kb.
• Опис кредитного модуля (дисципліни), 91.22kb.
• Опис кредитного модуля (дисципліни), 76.4kb.

Опис кредитного модуля (дисципліни)

Г-02 "Філософські проблеми наукового пізнання"


Статус кредитного модуля (дисципліни) за вибором навчального закладу


Лектор Рубанець Олександра Михайлівна, професор


Факультет соціології і права


Кафедра філософії


І. Загальні відомості

Міжнародні стандарти підготовки спеціалістів, яка відповідає ступені магістрів, передбачає надання філософських знань з розвитку науки і техніки, основних філософських проблем фундаментального і прикладного, природничого, технічного і технологічного знання, особливостей виробництва наукового знання та інноваційного процесу. В курсі України на європейську інтеграцію філософська підготовка магістрів спрямована на формування фахових ознак, які роблять магістерський ступінь підготовки в європейській співдружності проміжним між підготовкою бакалаврів і докторів філософії в різних галузях науки. Цінність курсу «Філософські проблеми наукового пізнання» визначається формуванням системи навичок і вмінь з проблемно-орієнтованого пошуку знання, розпізнавання і швидкісної обробки знання та інформації. Це стає підґрунтям формування дослідницької складової та компетенцій, які відповідають ступеню магістра. Курс створює підготовку магістрів до концептуалізації та розв'язання практичних проблем суспільства на основі використання наукового знання, стаючи передумовою для інтеграції України в Європу як суспільство знання.

Дисципліна “Педагогіка вищої школи” відноситься до вибіркової частини програми, циклу гуманітарної підготовки. Читанню курсу передує курс "Філософії" бакалаврської підготовки; в свою чергу "Філософські проблеми наукового пізнання" є передумовою дальшої філософської підготовки до складання кандмінімуму з філософії. Обсяг у кредитах ECTS — 1,5 кредиту.


II. Розподіл навчального часу

Семестр	Код кредитного модуля	Всього (кред./год)	Розподіл за видами занять (всього год./год. у тижні)		СРС	Модульні контр. роб. (кількість)	Індивідуальні завдання (вид)	Семестрова атестація (вид)
			Лекції	Практичні/ семінарські заняття
9	Г-02	1,5/54	18	9	27	1	реферат	залік

ІІІ. Мета і завдання кредитно модуля (дисципліни)

Мета дисципліни - формування інноваційних навичок, необхідних для проблемно-орієнтованого інформаційного пошуку, виробництва та представлення наукового знання, оволодіння інноваційними механізмами його застосування у будь-яких сферах суспільної діяльності.


IV. Зміст дисципліни (кредитного модуля)

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І.

Розвиток науки в сучасному світі.

ТЕМА 1. ЗНАННЯ І РОЗВИТОК. ВИРОБНИЦТВО ЗНАННЯ І ГЛОБАЛЬНІ ЦИВІЛІЗАЦІЙШ ПРОЦЕСИ

1 .Проблема дефіциту знань у глобальному розвитку та основні підходи до її

розв'язання.

2.Вплив наукового знання на економічний розвиток суспільства.

З.Цивілізаційне значення наукового знання. Матеріалізація та

об'єктивація знання.

4.Наука як форма культури і розвиток людського капіталу.

5. Наука в контексті глобалізації.

ТЕМА 2. ПОСТНЕКЛАСИЧНА НАУКА ТА її ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА.

1. Основні напрямки дослідження постнекласичної науки. Синергетика. Наука яка форма практичного розуму і технонаука. Сучасні практики постнекласичної науки.
   
2. Основні риси сучасної науки, біфуркації, нелінійність, еволюція представлення складних систем. Людинорозмірні системи.
   
3. Інформаційне суспільство, інформаційний та науково-освітній простір.
   
4. Наукове знання в науково-освітньому просторі. Проективність і прогностичність знання.
   
5. Когнітивні практики інформаційного суспільства.
   

ТЕМА 3. ПОСТНЕКЛАСИЧНА НАУКА ЯК ІНФОРМАЦІЙНА, СОЦІАЛЬНА. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ІКОГНІТИВНА СИСТЕМА.

1. Наука як інформаційна система і комунікативні процеси.
   
2. Вплив соціальної системи на когнітивні процеси.
   
3. Інтелектуальна система і проблеми виробництва наукового знання.
   
4. Філософська традиція дослідження науки як когнітивної системи. Особливості її сучасного етапу: активізація когнітивної активності людини, відмова від когнітивного нормативізму та класичного ідеалу логіко-дедуктивної організації наукового знання.
   
5. Проблемно-орієнтований науковий пошук. Критерії повноти проблемно-орієнтованого наукового пошуку.
   

ТЕМА 4. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАННЯ, ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЗНАННЯ І СУЧАСНІ ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ. ТЕХНІЧНЕ І ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗНАННЯ.

1 .Гносеологічне визначення знання в системі відносин суб'єкт-об'єкт-знання-

використання знання суб'єктом.

2. Семіотичний підхід до знання. Семіосфера, культурна комунікація і наукове

знання. Обмеженість зведення знання до тексту, латентність його когнітивних

характеристик.

3.Соціологічний підхід до знання. Значення комунікативних процесів у

виробництві знання.

4.3ростаюче значення фундаментального знання в життєвому циклі

інноваційних продуктів. Особливості технічного і технологічного знання.

5. Основні етапи розвитку технічного знання.

ТЕМА 5. КОГНІТИВНА СКЛАДОВА ВИРОБНИЦТВА ЗНАННЯ.

1. Зростання когнітивної активності у науково-освітньому просторі і формування нового типу суб'єктів.
   
2. Когнітивна дослідницька культура як елемент фахової підготовки магістрів.
   
3. Когнітивний потенціал особистості.
   
4. Когнітивні процеси і розвиток когнітивних пізнавальних здатностей.
   

ТЕМА 6. ВЗАЄМОЗВ 'ЯЗОК ЕМПІРИЧНОГО І ТЕОРЕТИЧНОГО.

1 .Емпіричне дослідження та його структура. Поняття факту, емпіричного закону, методів емпіричного дослідження. Норми емпіричного дослідження

2. Стандартні форми теоретичного знання. Проблема, гіпотеза, теорія, ідея, концепція та їх значення в пізнавальному процесі.
   
3. Логічна будова, функції та основні компоненти теорії: формальна, фактуальна і концептуальна, їх взаємозв'язок.
   
4. Теоретична і концептуальні моделі, їх відношення до предметної області.
   
5. Філософські основи економічних теорій.
   

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ II.

Епістемологічні, гносеологічні та методологічні проблеми розвитку науки.


ТЕМА 7. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЗНАННЯ ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЇ В СУЧАСНІЙ ЕПІСТЕМОЛОГІЇ.

1 .Проблеми значення і верифікації.

2.Проблема демаркації науки і метафізики, фальсифікаціонізм і фаллібілізм критичного раціоналізму.

3.Науково-дослідні програми і розвиток теоретичного знання. 4.Структура наукових революцій. Основні підходи до визначення нормальної науки.

4 .Проблема об'єктивного існування знання (метафізика "третього світу" К.Поппера).

5.Теоретична навантаженість емпіричного знання. 6.Проблема неспівмірності наукових теорій.

7.Еволюційна епістемологія і значення наукового знання в процесі адаптації.

Перехід від позитивістського до пост позитивістського і постмодерністського образу науки. Вплив когнітивної науки на формування сучасного образу науки.

ТЕМА 8. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ МАТЕМА ТИЧНОГО ЗНАННЯ, МАТЕМАТИЧНЕ ЗНАННЯ, ПОСТНЕКЛАСИЧНА НАУКА І РОЗВИ­ТОК КОГНІТИВНОЇ СФЕРИ СУСПІЛЬСТВА.

1 .Проблема основ математики і основні напрямки філософії математики (логіцизм, формалізм та інтуїціонізм).

2. Проблема гносеологічного і онтологічного статусу математичних об'єктів (платонізм, емпіризм, концептуалізм і матеріалізм).

3.Проблема розвитку математичного знання, взаємозв'язку теорії та історії (комулятивізм, діалектика форми і змісту в розвитку математики, структура наукових революцій, математика і герменевтика)

4 .Гносеологічні і методологічні аспекти математизації науки.

5.Математичні методи в економіці

6.Еволюція представлення складних соціально-економічних систем.

ТЕМА 9. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ЧУТТЄВОГО І РАЦІОНАЛЬНОГО ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ.

1. Спостережуваність і наочність у виробництві знання.
   
2. Когнітивні технології, їх значення для візуалізації процесу наукового дослідження і виробництва нового знання в інтерактивному інформаційному просторі. Мультимедійність.
   
3. Основні результати когнітивної науки в дослідженні чуття, сприйняття і споглядання.
   
4. Репрезентативні системи і сприйняття інформації. Специфіка обробки і
   

представлення інформації.

5. Проблеми раціональності в інформаційному суспільстві. Раціональність та Інтернет. Суспільство знання. Наукова раціональність та науково-освітній простір.
   
6. Сучасні підходи до вивчення розуму.
   

ТЕМА 10. ІНТУЇЦІЯ І ПРОБЛЕМИ НА УКОВОЇ ТВОРЧОСТІ.

1. Інтуїція як єдність чуттєвого і раціонального. Сучасні підходи до вивчення
інтуїції.

Різновиди інтуїції та їх гносеологічна специфіка.

2. Співвідношення продуктивного і репродуктивного, дискурсивного і споглядального в науковій і науково-технічній творчості.
   
3. Творчість як новаційний процес. Онтологічна і когнітивна складова творчості.
   

ТЕМА 11. ІСТИНА. АДЕКВАТНІСТЬ. ТОЧНІСТЬ.

1. Проблемно-орієнтований пошук істини. Основні підходи до істини: гносеологічний підхід. Співвідношення знання з об'єктом і проблема адекватності. Когнітивний підхід. Засвоєння людиною істини, її репрезентація та поширення її в спільноті. Герменевтичний підхід. Роль інтерпретації в застосуванні знання. Мова як логос та як verbum.
   
2. Різноманітність форм істини. Нормативність істини.
   
3. Істина і адекватність.
   
4. Істина і точність. Поняття логіко-математичної, семантичної і метричної точності.
   
5. Значення істини для суспільства. Герменевтичний підхід і проблема розуміння. Феноменологічний підхід до істини.
   

ТЕМА 12. ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ МЕТОДОЛОГІЇ.

1 .Рівні методології. Філософські, загальнонаукові і специфічні методи пізнання.

2.Аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний метод. Формалізація. Кібернетичні

методи. Системний підхід.

3.Метод сходження від абстрактного до конкретного, історичний і логічний

методи дослідження.

4. Філософські основи системного підходу. Еволюція поняття складності,

ієрархічність та сітьовий характер систем.

V. Методи навчання та інформаційно-методичне забезпечення

У навчанні використовується проблемне читання лекцій, проблемно-орієнтований пошук у використанні додаткового матеріалу, при проведенні практичних занять використовуються Інтернет-ресурси. Основна література знаходиться в НТБ, методичному кабінеті кафедри (534-7 к.). Протягом семестру забезпечуються індивідуальні консультації студентів. Організація індивідуального консультування відбувається після лекційної пари щотижня, о 14 год. (345-19 к.).


VI.Moвa

Мова викладання - українська. Для іноземних студентів забезпечується проведення занять та оцінювання їх знань російською мовою.

VІІ. Характеристика індивідуальних завдань

Семестрові індивідуальні завдання виконуються згідно з планом семінарських занять. Індивідуальні завдання спрямовані на формування вмінь і навичок з аналізу наукового знання, представлення знання, обробки знання та інформації. Одним з індивідуальних завдань є підготовка та написання реферату.

VШ. Методика оцінювання

Бально-рейтингова система оцінювання якості навчально – пізнавальної діяльності студентів розроблена у відповідності з загально університетськими методичними рекомендаціями щодо розробки та застосування рейтингових систем оцінювання успішності студентів з навчальних дисциплін «Положення про рейтингову систему оцінювання успішності студентів». Сутність РСО з дисципліни, права та обов’язки студентів, тобто всі правила застосування РСО, доводяться до студентів на першому занятті з дисципліни.


Розрахунок шкали R рейтингу :


Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

Rс= 100 балів

Студенти, які набрали протягом семестру рейтинг з кредитного модулю менше 60 балів, забов’язані виконувати залікову контрольну роботу.

Студенти, які набрали протягом семестру необхідну кількість балів (RD≥60), мають можливості:

• отримати залікову оцінку (залік) так званим «автоматом»
  

відповідно до набраного рейтингу;

• виконувати залікову контрольну роботу з метою підвищення оцінки;
  
• у разі отримання оцінки, більшої ніж «автоматом» з рейтингу, студент отримає оцінку за результатами залікової контрольної
  

роботи.

Для отримання студентом відповідних оцінок (ECTS та традиційних) його рейтингова оцінка переводиться згідно з таблицею:

RD	Оцінка ECTS та визначення	Оцінка традиційна
95…100	А	Відмінно
85…94	В	Добре
75…84	С
65…74	D	Задовільно
60…64	E
RD<60	FX	незадовільно
RD <40	F	не допущений

ХІ. Організація

Організація навчання проходить у відповідності до розкладу занять, встановленого деканатом.

Семестрова атестація проводиться на основі відомостей, підготовлених деканатом.