Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Усовершенствование организационно-экономических методов управления занятостью и эффективным использованием трудового потенциала тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Маслак, Александр Александрович
Место защиты Львов
Год 1994
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Усовершенствование организационно-экономических методов управления занятостью и эффективным использованием трудового потенциала"

г В О А нашональна а-садзми наук укра1ни

,.. . Гнотитут реггональних досгджень

На правах рукопису

М А С Л А К Олександр Олэксандрович

ВЛОСШАЛЕНЙ 0РГАН13АЦШ0 - ЕКСНСШЧШХ 'оТОД1В УПРАВЛ1НШ ЗА5ЙЯТ1СТВ ТА. ЮЖТИЗКИМ ВЖОРИСТАННШ ТРУДОВОГО ПОТЕШ 1АЛ7

Спэцтальн!сть: 08.06.02 - ЗаЯн ринок праШ

АВТОРЕФЕРАТ дисергац{х на здобуття наухового ступеня кандидата економчких наук

Львгв - 1994

,./1исертац1йна робота виконана в 1нститут1 рег1ональних дос-тдаекь HAH Украхки.

Науковий кер1вник

Науковий консультант o^iuihi опоненти:

Провхдка установа

- доктор еконоы1чних наук, професор член-кореспондент КАН Укра1га M.I. Д0ЛИ!Н1;1

- кандидат економ1чних наук М.П.Г0Р1Н

- доктор економ1чних наук, професор З.П.0НЩЕНК0

- кандидат економ1чких наук P.A.GEMIB

- Тернопоьська академия народного господарства

Захист дисертац11 в:Ёдбу деться Л Z/iJ/е./ 19% р. в /f^ год, на зас1данн1 спец1ахзованох зченбх ради Д.04.10.01 по захисту дисертац1й на здобуття вченого ступеня доктора еконо-М1чних наук в 1нститут1 регхональних досл1джень HAH Укра1ни за адресов: 290008, ЛьВ1в-8, вул.Театральна, 17.

3 дисертацхею можна ознайомитись у б1бл10тещ 1нституту ре-р10нальних досхджень HAH Украхни. Автореферат розсланкй

Вчений секретар спецiавизовано! ради,

кандидат економ1чних В. ЬЖОЗТАНЕЦЬКИЙ

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1 .Актуалыиоть теми. Пошук шлях1В виходу економгки з кри-зового стану вимагае не тиьки глйбокого вивчення причин, що призвели до скорочення обсяг1в виробництва в ус1х галузях народного господарства, появи безроб1ття, 1нфляц1Х, але й визна-чення нових гпдход1в до виршення проблем гпдвищення ефективно-от1 господарювання. Серед ци?с проблем ч1льне м1сце займають проблеми викорисгання трудового потенциалу.

Св1това практика нагромадила чималий досвхд управления тру-довим потенциалом в систем! розвинутих ринкових в1дносин. Проте при використаннх такого досвгду в економ:ц1 необхМно враховува-ти протиргччя, що виникають на етагн злому старох системи господарювання, сформованог на засадах адм!н1сгративно-командних метод I в управшня.

Перех1Д до фуидаонування гпдприемств в умовах ринково1 економ1ки, яка формуеться на засадах економ1чних методов управ-Л1ння, викликаб необх1дн1сть оптимального поеднання специфхчних методгв управгння грудовим потенц*алом, як: притаманш ринко-В1й економщг з традиц1йними, нагромадаёними в пер1од командно! економгки. Сучасна наука I практика на У крахи не мае достатн^х розробок щодо застосування найб!лъи доц1льних форм I метод1в управления трудовим потенциалом в умовах формування ринкових В1Дл носин. Це обумовлюе зростання величши не реал^зованого трудового потенцгалу, зниження мотивацгйних стимугв до пращ, неефек-тивну зайняг1сть робочог сили, що в к1нцевому шдсумку веде до дискрим1нац11 перспективних напряыкхв побудови економ1ки Укра1-ни в Щлому.

Тому виникас необхгдн^сть теоретичного узагальненвд I об-

грунтування нових форм I методхв управления ефективним вико-ристанням трудового потенцгалу на етапх переходу 40 ринково1 системи господарювання.

1.2.Мета 1 завдання дос^пдження. Мета досл1дження полягае в розробц! орган1зад1йно-економхчних метод1В управшня ефективним використанняы трудового потешиалу, адекватних новим умозам господарювання на основ! оцгнки хснуючог практики використання

I стимулювання працх.

Для досягнегеш иети досхдження вир1шувались наступнх питания:

- визначення соЦ1ально-економ1чко1 оутх трудового потеып-алу, як об"екту управляя в умовах формування ринкових в1дно-син;

- обгрунтування напрямк1В ефективного використання трудового потенцхалу;

- розробка шляэив вдосконалення матер1авного стимулюван-ня ефективного використання трудового потешиалу за рахунок:

- встановлення национального рхвня м!нхмальн01 зароб1тно1 плати;

- формування I розподхлу фонду оплати прац1 на пхдприемст-вах ргзних форм власност1;

- вдосконалення тарифной: угоди;

- трансформацх1 трудових вгдносин в умовах рхзноманхтних форм власност1;

- впровадаення системи економ1чно1 в1дпов1дальности при контрактному регулюванн1 трудових вхдносин.

1.3.Предмет 1 об"ект досхднення. Предметом досл1даення е органхзаЦ1йно-економ1чн1 мегоди управл1ння ефективним викорис-танням трудового потенциалу в умовах формування ринкових вхдно-син.

Об"ектом досл1дження вибранг маашнобуд1вн1 шдприемства Льв1всько1 облает:.' Виб1р даного об"екта обумовлений необххд-Н1стю розв"язання цхлох низки завдань, як: пов"язан1 хз збере-женням г забезпеченняи ефективного фушипонування трудового потенцхалу великих промислових пхдприемств в умовах реформуван-ня розподоьчих ВХДНОСИН.

1.4.Методолог1я х методи доегджання. Методолог1чною основою б теоретичн1 положения по управлению сусшльно~економ1чними прочесами, законодавчг та нормативнх акти з питань прац1, фун-даментальн1 розробки вчених-екожмпегхв. В процес1 доол1дження використовувались методи системного, факторного х статистично-го анал1зу, методи пор1вняння, виб1ркових спостережень, експерт-них оц{нок, тощо.

1.5.1нформац1йна база. 1нформащйну базу досхдаення склали статистичн1 матер1али Льзгвського управхння статистики, анах-тичш матерхали служби зайнятостх по Льв1вськ1й област1, норма-тивно-методичн1 докуменги х звхтнхегь машинобуд1вних пхдприемств. В роботх використан1 магодичн1 та шструктивн1 магер1али МШ-стерства прац1 I Шн1стерства економ1Ки Укра1ни, 1нших еконо -мгчних вхдомств. Дисертантом досл1даено значне коло науково1 та дов1дковог л!тератури вхтчизняних та закордонних спецгахстхв, матерхали перходики.

1.6.Наукоза новизна. В процесх досл1дження поглиблено по-няття сут1 трудового потеидгалу, як сукупност! киыисних та якхених характеристик, зд1бностей I можлйвостей трудоактивного населения, якх реал1зуються участю в. оуогпльно-кориенхй праЦ1 через хенуючу систему вхдносин. (Шейх I к1льк!сн1 параметри трудового потенцхалу формуються в залежност1 вгд потреб вироб-ництва, кон"юнктури ринку працх, системи еоцхально-економхчних

вхдносин. Не дозволяе розглядати управхння використанням трудового потеншалу , як процеоа, характер 1 змхст якого визнача-югься виробничими В1дносинами. Наукова новизна дисертацхх поля-гае в наступному:

- обгрунтовано органiзaцiйнo-eкoнoмiчнi передумови для ефективного використання трудового потенцгалу на етап1 переходу до ринкових в1дносин / конкуренщя, ринок робочох' сили, товар 1в 1 послуг , тощо/;

- узагальнена практика державного регулювання оплати пра-цг в крахнах з розвинутою ринковою системою господарювання I визначено основн1 напрямки 11 трансформацхг в економхку Укра1-ни;

- аргументовано основнх напрямки вдосконалення тарифнох системи в державних пштрисмствах, оргашзаШях, тощо, яке'бу-де сприяти регулюванню оплати прац1 та покращенню мотнаац!иного механ1зму в циому;

- роароблено р8К0Ы8ндац11 по стимулюванню ефективног зай-нятост1 трудового потенщалу.

1.7.Практична цшнхсть робоги. Практичне значения резуль-

тат1в досл1даення полягас в тому, що запропонований методичний

пхдххд до управления ефекгивним використанням трудового поген-ц1алу, дае можлив1сть з найменшими втратами перейти до ново1 системи господарювання, впровадити прогресивн1 форми 1 системи матерхального стимулювання, забезпечити рацхональну зайнят1сть. Використання розроблених методичних положень дозволить оптим1-зувати хснуючу систему розпод1льчих вхдносин I п4двищити моти-вац!йн1 стимули до прац1, що, дасть можливгсть зберегти 1 покра-щити як1сний склад трудового потешиалу, шдвищити рхвень його використання.

Т.в.Апробацгя результатв досхдження. ОсновнI положения дисергацН, методичнх походи до вдосконалення методов -управления трудовим погенц1алом доповгдались на науково-практичних конференциях, симпоз1умах г семгнарах: "Комплексное совершенствование хозяйственного механизма" /народнохозяйственный и региональные аспекты/, / Шнек, 1990г./; "Соцгальний мехашзм ефективного використання трудового потенцхалу", / Кигв, 1991р./; "Трудовий потенцхал Украии", /ЛьВ1в, 1992 р./; "Трудовий потенциал в умовах ринку", / Киёв, 1992 р./; "Карпати - украиський М1сг в Европу: проблеми ! перспективи", / Львгв, 1993 р./.

1.9.Публ1кац11. За результатами досхджень опубгковано б наукових праць, загальним обсягом 4,5 д.а.

1.10.Структура роботи. Дисертац1я складаеться 1з вступу, трьох роздШв, висновкIв, перешу використаноз: Л1тератури, двох додатк1в.

У вотуп! дае-ться обгрунтування актуальности, теоретичного 1 практичного значения досхдження. Визначен1: мета, завдання, предмет та об"ект досл1даення. Показана наукова новизна та практичнэ значения дисертацхйно1 роботи.

У першому роздШ - "Науково-методолог1чн1 засади ефектив-ного використання трудового потенцгалу" доедаено соцгально-економгчна сутн1сть трудового потенц1алу, його якхсн1 характеристики, особнвостг 1 орган1зац1Яно-економ1чнх передумови ефек-тивного використання в систем! ринкових в1дносин. Проведена оШнка формування передумов для ефектявного використання трудового потенциалу на сучасному етаги переходу до ринку, I, вихо-дячи 13 не1, обгрунтованх основнг напрямки похпшення технхчно-го, орган1зац1йного I економ1чного забезпечення його реал1заци з метою досягнення високог конкурентоспроможностг.

В другому роздШ - "Сучасна практика орган1зацх1 ви ристания трудового потешЦалу" здЫснено економ1чну експе] зу Iснуючих структурл, стану використання трудового потен! мехахзму материального стимулювання, системи зайшгостх, начено 1х переваги 1 недонси, напрямки вдосконалення.

В трегьому роздШ - "Напрямки вдосконалення управЬ використання трудового потенцхалу" досздаено змШи в сии трудових вгдносин, виХ^cлaдeнi шляхи реформування в!дносин ност1, у В1Дпов1Дност1 з якими розроблено рекомендацгг по коналенню оплати працг, розподиу власностх в процесх прш зац!1, найму робочо1 сили I зайнятостх.

В вионовках пхдкреслюються основнх теоретична та пран н! доройки за результатами проведених досгджень.

2.0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНА ДИСЕРТАЦ11

2.1.Пгд трудовим потенщалом сл1д розумхти сукугопсть К1лыисних I якхсних зхарактеристик здгбноствй х можливост трудоактивного населения, якг реахзуються участо в сусшл кориснхй прахи через 1снуючу систему в1днооин. Як1сн1 1 кх К1СН1 параметри трудового потенцхалу формуеться в залеянос В1д потреб виробництва, кон"юнктури ринку прац1, системи с ально-економ1чних В1дн0син I розкриваеться через демограф! медико-б1олог1чнх, профес1йно-квал1ф4кащШп, сохнальш, п хоф!зхолог1чн1, хдейно-шштичн1, моральнх, науково-техшч 1н.параметри. Управления, використанням трудового потенцха повинне грунтуватися на охишх цих параметрхв 1 забезпвчув. хх покращення у вхдповхдност1 з вимогами суспхльлого розви'

Гаке глумачення трудового потетцалу дозволяв розгляД! управхнш його викориотанням, насампе^д, як процео, хара)

1 зм4ст якого визначаеться виробничими вхдносинами. Система в1дносин перех1дного до ринку периоду е своергдаим конгломератом в{дносин ринкового типу г В1дносин адмхнгстративно-команд-ног системи. Тому управления використанням трудового потенцх-алу повинно оптимально поеднувати методи I прийоми, властив1 I одн1й, I друНй систем1. Дгюча система упраюиння не в пов-нхй мёр1 враховуе характер виробничих вгдносин, вгдзначаеться вгдмовою вхд командно-адмёнхстрагивних методёв впливу при збе-реженн1 окремих елемент1в, як! орёентують на застосування саме цих метод в. Виходячи з такого трактування, в дисертац11 об-грунтовано орган1зац1йно-9коном1чн1 передумови, необх:дн1сть як их зумовлена потребою ефективного використання трудового по-тенцгалу. До них в1дносяться: гснування конкурентного ринку ро-бочо'х сили, товаргв 1 послуг; забезпэчення економхчнох свободи в пхдприемницы^й дёяльностх; розвиток рхзних форм власностх, 'господарювання I пхдприемництва; реахзац1я принципу комерцхй -нох 9кв1валентностх в розподШ доходхв, подолання вгдчуження виробникхв В1Д засобхв виробництва, 1х магер1альна зацхкавле-н1сть в результатах працё; створення умов для пост1йного вдос-коналення трудового потенгЦалу, формування рац1онально1 системи пхдготовки х перепгдготовки кадрхв; гнучка економхчна политика, яка стимулюе ефективнэ використання трудового потешиалу.

2.2.Економ1ка переходного n9pioдy внасгдок нерозвинутос-тг ринкових вхдносш не забээпечуе досгатнхх умов для ефективного використання трудового потенЧ1алу. В Укра1нх 1х формуван-нн протидгють негагивн! кризов1 явшца, як1 мають мхсце як нас-Л1Док ооцгагстичного господарювання 1 характеризуются гало-гтуючою шфляцгею, спадом виробництва, двстабШзацгею вс1х сто-р!н господарськох д1яльностЬ

Анал1з використання трудового потенцхалу шести машин д1вних шдприемств Льв1воько1 области реальне тому шдгве асення. За останнх 2 роки виробництво продукц1Х на цих шд емствах окоротилось на 41,9 % при зменшеннх чисельностг п чих на 12,0 %. Таке сп1ввхдношення темп1В негативно позна на ргвнх продуктивности працЬ За вказаний перход вгн ско ся на 34,1 % при зростаннг фондоозброеност1 на 13,2 % / д табл. I /.

Ступень використання трудового поте шпалу е невисоки мае тенденцхю до зниження. Це засвхдчують показники викор ня робочого часу. Кожен зайнятий на досхдауваних пгдприе; вах в 1993 роШ працював на 4 дн1 менше, нхж в 1992 роцх. наегдок коефщхент ефективного використання робочого час, ротився з 76,4 % до 75,7 %. В 1993 роц1 лише через невихо, дозволу адмш1страц11 / в основному вимушенх простог/ на робочих м1сцях щоденно були вхдсутн1ни 1978 чоловш або 8 промислово-виробничого персоналу. Це означав, що 'х труд о: потенщал в сусшльному виробництв1 залишився нереахзова!

В структур! використання трудового потенщалу просл1, ються так1 негативнг тендзнц1х, як висока питома вага зай! ручною працею, перзвищення квахф1кац1йних розряд1в роб1Т1 над квахфхкашйними розрядами роб1т, низький рхвень 1нже: технхчного забезпечэння, недостатня шдготовка управхнсь: кадр1в до роботи в умовах ринку, скорочення масштабгв шд: ня квал1фжаци. Вдосконаленню I ефективному використання дового потешиалу -не сприяють застар1ла технхчна база х н конала орган1заЦ1Я управхння I виробництва.

Пхдсумовуючи результати анахзу СЛ1Д зробити висново) те, що ефективне використання трудового потенщалу можлив

Таблиця I

Темпи змхни виробництва продукц11,чисельност1 промислово-виробничого персоналу, продуктивно-сг1 прац1 1 фондоозброеност1 на машинобуд1вних пхдприемствах Льв1всько1 облаетI в 1993 роцг по вхдношенню до 1991 року, в %%

П1дприемсгва

Обсяг виробництва

Чисель- ! Продуктив-нхеть про! нхеть пра-мислово- ! Ц1 внробни- ! чого пер-!

зондо-озбро-енгсть

Львхвський автобусний завод 69,1 104,0 66,3 88,5

Дрогобицький завод ав-томобхльних кранхв 86,4 100,4 85,8 104,2

ВО"Автоназантажувач" 37,5 79,7 47,0 129,9

Льв1вський мотозавод 38,0 75,1 50,4 142,9

Лъвхвський завод авто-тракгорних запчасгин 50,0 68,1 73,4 138,8

ВО "Льв1вх1мс!льгосп-маш" 60,2 73,7 81,5 133,2

В середньому по П1дприемсгвах: 58,1 88,0 66,0 113,2

умов подолання причин г насхдк1в економгчно1 кризи. Однак, це не виключае необх1дн1сть пхцвищення досягнутих в передкризовиЯ пер10д конкурвнтоспроможност1 трудового потещхалу 1 рхвня йо-го використання. Основа напрямки ефективного використання трудового потенц1алу залишаються традиц1йними, однак проходять змхни в способах реагзац1х цих напрямк1в. 1П змгни грунтуються на застосуванн1 рхзних форм власностх, розвитку конкуренцхх, на -данн! господарюючим суб"ектам повнох економхчнох самостхйност!,

впровадженн1 системи найму робочох сили. Ефективне використа ня трудового погенЦ1алу п1дприемств на етап! переходу до рин повинно будувагись за такими напрямками:

- налагодаення конкурентоспроможного виробництва, розро-ка I впровадження системи машин I технолог^, як1 забезпечую' високий техн1чний р1вень виробництва, еконокию прац1, похпш' ня умов працх г збагачення IX змгсту, зростання наукомгсткос продукц11;

- перебудова форм г метод1в тдготовки х перешдготовки кадрхв з врахуванням вимог техничного розвитку виробництва;

- впровадження гнучких виробничо-упразхнських систем,л; вхдаЦ1Я малоефективних виробничих п1дроздШв, розукрупнення розвиток подетально1 I технологхчнох спецхахзацхх, застосувг ня прогресивних структур управшня, формування об"еднань пе] важно горизонтального типу;

- побудова энутрхвиробничих вхдносин на економ1чн!й оснс

- хквхдащя причин, що викликакггь непродуктивн1 втрати бочого часу, приведения норм, розпорядаень I правил, як1 регл ментують участь у працх в Э1Дпов1днхсть з вимогами ефективно1 використання трудового потетиалу, в^дмова В1Д жорсткох регг ментаци прац1, забезпечення умов для дотримання дисцигшни;

- стимуввання високоефективнох працг.

2. З.В дисертац11 обгрунтовано положения згхдно з яким о^ ним з найголовнших елеменггв системи управхння ефективним в користанням трудового потенциалу е матер1альне стимуввання, сукупшсть форм х систем мотивац^ високоефективнох праць чий махан зм матерхалъного стимумвання с малоефективним. Як св1дчагь дан!, доля тарифно1 системи в фондх оплати прац1 скл дае 27,4 %, решта припадае на р1зного роду доплати 1 винагоро

Це означав, до тариф I оклад не виконують своег функц11 мгри оплати.

Досхдженкя показують, побудова тарифно-квал1ф1кац1йних дов1дншив I о1ток не дае необххдно1 градац1Х в оплат1 прац1 на роботах р1зног квахфхкадгх I складности Доплати втратили свою стимулюючу роль I перетворились в форму регулювання росту заро-бхтно1 плати, поза 11 результатами.

Бхльше половини фонду оплати працх формуеться рхзного роду винагородами. Виходячи з зарубхжного досвгду, можна стверд-жувати, що така доля зм1нного фонду оплати працх переоцхнюе роль премхювання в ефективному використаннх трудового потетиалу. Система премхювання побудована за застар!лими, притаманними соцг-ахстичному господарюванню пхдходами I мае суттевх недохки, зо-крема, слабий зв"язок М1Ж показниками премхювання 1 його джере-лами, встановлення винагород без врахування трудового вкладу, часто суб"ективним шляхом, вхдсутн1сть ч1тких меж в використан-джерел формування посг1йнох-Д' I зм1нно1 частин заробхтнох плати, велика к1лыисгь показникхв, за якими проводяться виплати, складнхсть премхальних положень.

Вдосконалення механ1зму материального стимулювання в умовах переходу до ринку бачиться в пошуку таких принцишв I критер11в утворення фонд1В оплати по прац1 х хх розподхлу м1ж конкретними виконавцямн, як1 б реально дали В1дчути кожному працхвнику зв"я-зок М1К ефективнхстю роботи п1дприемства в щлому I величиною оплати його особисто1 пpaц.

При побудовх матергального стимулювання, сл1д виходити 1з змгн в системх розподхльчих вхдносин, викликаних роздержавлен-ням I приватизац1ею власносг1, а саме: эиникнення нових форм розпод!лу, зокрема, розподхлу по власностх; трактування зароб!т-

Hoi плати як BaprocTi робочо1 сили, покладення на наг функц1х контролю за Mipoio npaqi, контролю за Mipoio опоживання, стиму-лювання виоокоефекгивнох npaui; зв"язку заробхтно1 плати 3 економхчним ризиком, що обумовлюс перехгд В1Д стабШно1 г га-рантовано1 оплати до гнучкого зароб1тку; визначення умов оплати npaui на догов1рн1й ochob; формування фондхв оплати npaui з склад1 фондгв споживання; зменшення питомо1 ваги виплат 3 eye-шльних фондгв опоживання в структур i доходb працюючих.

Виходячи 3 зазначених smh мэхан1зм оплати npaqi переходного пер1оду повинен вдосконавватись в напрямку наближення до ринкового механизму оплати npaqi i аналоггчно останньому будувг тись на двох орган1зац1йних основах - систем! регулювання заро-6THO плати i систем1 забеэпечення економ1чнох caMocriHocTi пгдприемств в формуванн1 i розпоряджешй фондами оплати npaqi. Регулювання заробгтнох плати необххдно забезпечуваги через ри-нок npaqi, важег державного впливу i укладашня колективних договор b.

2.4.Вивчення практики державного регулювання оплати npaqi в розвинутих кра1нах з ринковоп системою господарювання, анал1! реально1 CHTyaqii в eKOHOMiqi JHcpaiHi дозволили обгрунтувати р; рекомендаций по вдосконаленню державного впливу в opraHisauii оплати npaui. Запропоновано переглянути po3Mip мхнхмальнох заре 6tho плати i встановити черговий його ргвень, виходячи Т1льк! з економгчни'х можливостей держави та фактичних даних про серед-h витрати на споживання oflhici cm"i. В подалыпому регулювання м1н1мально1 зарплати проводити за вгдношенням hobo його велич! ни до середньо1 заробхтно1 плати в галузях ii шдроздхлу oye -пиьного виробництва. Механизм регулювання простий: вгдношення залишаеться стаб1льним, мшхмальна заробхтна плата пер!одично

переглядаеться. Виб1р середньо1 зароб1тно1 плати в галузях, що випускають товари народного опоживання, за основу для регулю-вання нацхонального м1н1муму пояснюеться двома причинами: соц4-ально-економхчннм значениям даних галузей у виходх економхки Ук-рах'ни з економ!чног кризи I тим, що заробхтна плата в них галузях найчутливше реагуе на змши в систем! цгн сложивчого ринку. Даний пхдхгд до встановлення мхнхмальнох заробхтног плати дозво-. лить ув"язати II р1вень з економ1чною ситуац1ею в виробництв! товаргв народного споживання ! забезпечить об"ективн1Сть у вста-новлегаи межх малозабезпвчености Застосування даного тдходу передбачасться як тимчасове.

При розрахунку м1н1мальн01 зароб1тно1 плати рекомендуеться розширити межх IX диференц1ац1х, визначивши м!н1мальний р1вень заробхтно1 плати в розр1Э1 теригор1й мхста 1 села. Розрахунково--анал1гичним шляхом встановлено, що мшхмальна зароб1тна плата житехв м1ста повинна бути вищою в межах до 25,0 %. Необххднхсть такого кроку продиктована потребами виходу !з економ1чнох кризи х реал1зац1ею принципхв соцхально1 справедливое^ / с1льськ1 жителе одержавши в ход1 приватизации: в власнхсть присадибнх Д1-лянки, мають кращ1 можливост1 для забезпечення себе продуктами харчування/. Територ1альна диференц1ац1я мгнхмуму зароб1тно1 плати дозволить при II встановлеши повнше враховувати особливостх формування споживчих бюдает1э м1ських I с1льських житехв.

В сфер1 забезпечення державою економ1чно1 основи кодого-в1рного регулювання оплати працх запропоновано встановити гранич-Н1 розм1ри заробхгнох плати з роэр131 профес1й. Потреба в такому заходх продиктована необгрунтованими М1Жпрофес1йними сп1вв1дно-шеннями, якх склалися в економхцх Украгни, як результат 1нфляцхй-них процесхв. Встановлення граничного р1вта заробтю!. плати не-

обхёдне з позиций стимулювання пхдвищення якосп трудового тенцхалу. Воно спонукатиме працюючих пхдвищувати свёй освхт I квахфёкащйний рёвень, дозволить внести елемент справедл тх в розпод1льчих вгдносинах, забезпечить взаемозв"язок опл працг, величина I якостх використаного трудового потенцгалу зблизиги умови оплати пращ на шдприемствах рёзних форм вл

Як показали дослёдження-, дхючий механёзм державного ре вання фонд1в споживання не забезпечуе надежного стримування обгрунтованого збёлыаення заробётнох плати в умовах хнфляцх; Цьому зв"язку пропонуеться всём пхдприемствам, незалежно В1, т власностё, доводити лёмгтно-граничний норматив частки ф01 оплати працё в валовому дохода Такий шдххд дозволить на м< рхвн! врегувзаги спгввхдношення мёк фондами споживання I ш мадження, а на мхкрор1вн! сп.риятимз подоланню скритого безр| тя х п1двищенню продуктивном^ пращ.

Роботи по встановленню лёмтв доцгльно здхйснити в та1 черговостг: спочатку на основё аналёзу з врахуванням д:1 во: факторёв визначигись з економёчно можливою структурою розпо; нацёонального доходу, погём за допомогою роэрахунк:в мёжгал] вого балансу уточнити IX в розрёзё галузей; галузевё нормат] диференцшвати ыёж шдприемствами розрахунково-аналётичним ь дом, а при пёдготовцё нормат ив но I бази на основё показникёв домёсткостё.

В дисергацх1 висвётлено основнё напрямки вдосконалення жавного впливу у визначеннё умов ё розмёрёв оплати працё в ; жавних пёдприемствах, органёзацёях, закладах ё у встановлен* податкёв. Стосовно державних пёдприемств запропоновано довод як орёенгир дола тарифног чаотини заробхтног плати в загалы заробётку, скоротити диапазон тарифних сёток для працёвншсёх

жетнох сфери, посилити дернавний контроль за нормуванням працх, передбачити в контрактах персональну вхдпов1дальн1сть керхвникхв за дотриманням умов тарифно! система. В систем! оподаткування рекомендуегься ввести гильгове оподаткування прибутов, одержа-них ви р9ал1заЦ11 продукЦ11 / роб1г / понад р1вень аналогичного перходу минулого / базового/ року, а в основу диференц1ад11 при-буткового подагку покласти прибуток в розрахунку на 1-го працюю-чого.

Запропонован1 заходи по вдосконаленню державного регулюван-ня оплати прац1, передбачають розширення державного впливу, од-нак не означать повэрнення до директивно-командного управгння 1 1х необх1ДН1сть обумовлена нерозвинуггстю ринкових вхдносин.

Тарифн! угоди I колективн1 договори - принципово новий еле-мент органхзацП оплати працх. Через В1дсутн1сть досв1ду в 1х розробц! I неврегульованхсть законодавства про працю вони е не-достатньо конкрегними, дублюють один одного, часто розкривають не властивх так1й форм1 регулювання аспекти у взаемовхдносинах мхж роботодавцями I працюючими. Для пхдвищення дхевост1 цих до-кумент1в сЦ провести розмежування питань, як1 регулюються ге-неральною, галузевими угодами i колективними договорами. Необххд-но передбачити в галузевих угодах х колективних договорах всганов-лення додаткових, пор1вняно з законодавством шльг з обов"язко-вим хх ф1нансово-економ1чним обгрунтуванням. В тарифних угодах схд вхддаваги приоритет питаниям оплати працх.

2.5.0рганхзац1я оплати працх на пхдприемствах рхзних форм власност1 в умовах переходу до ринкових В1дносин повинна забе'зпе-чити диференц1ац1ю трудових доход!в залежно В1д кхнцевих результат прац1. Для цього формування фонду оплати сл1Д проводити т!льки за залишковим принципом. Пзреважаючим способом диферен-

цхац11 трудових доход!в, на нашу думку, необххдно залишити рс под!л за тарифною системою, вн1сши в II елементи ряд змхн. Дх виконання тарифною системою свох фушицй, перш за вое, вима1 еться забезпечити вхдчутну долю / (Ильше половши/ постхйно! /тарифно!/ частини в загальнхй сум1 зароб1тку. 3 цгсю метою д ц1льно переглянути склад алементхв надаарифно1 частини зарпг 1 включити в тарифн1 ставки р1зн1 механ1чн1 доплати, надбавк! прем11. СЬпд в1дмовитись вгд велико!* кглькостх систем прем1юх ня, зд!йснювати його за обмэженою кхлыистю показникхв. Крите для стимулювання доц1льно вибирати за хх рейтингом у виршеш проблем господарсько1 д1яльностЬ

Перебудова тарифно'! системи передбачае впровадження уш<] кованих тарифних еггок, цо обумовлюе реах захаю единого п1Дх< до профес1йно^свал1ф1кац1йно1 диференц1ац11 оплати прац1, не: лежно вхд сфери II прикладання. 3 метою б1льш об"ективног оц: ки складност1 пращ I квал1ф!кац11 доцхльно розширити К1лыи< включених в тарнфну С1тку розрядхв. Для 1х обгрунтування нео( х1дно внести в1дпов1ДН1 уточнения в тарифно-квал1ф1кац1йН1 д< В1дники, зокрема, поряд складн1стю прахЦ враховувати осв1' ньо-техшчний р1вень роб1тншив. Це дозволяе дати б1льш повн; оц1нку реал1зованому трудовому потенцхалу, Ун1ф1кован1 тариф] С1тки сл!д диференцхювати за умовами працх, вид!ливши нормал: вакк1 I икхдлив1 та особливо важк1 1 особливо пк1длив1. При будов1 тарифних С1Т0К для важких I шк1дливих та особливо вала I особливо ШК1ДЛИВИХ умов ДО КОЖНОГО розряду С1ТКИ для норма них умов сл!д додавати постгйну величину, що забезпэчуе р1вн, тарифну доплату за умови працх, незалежно вгд розряду робхтн Вважаемо за доциьне, з впровадженням ун1ф1кованих тар ехток скасувати директивний характер тарифно! системи I розг

дат и 11 як ор1ентир для м1Жгалузево1 I м1жквал1ф1кац1йно1 дифе-ренц1ац11 оплати пращ. Пропонуеться така схема. В галузевих угодах погоджуються мхн1мальна зароб1тна плата з дифере№Лац1-ею по видах I типах виробництв, гарифнх схтки I шкали сгйввм-ношень посадових окладгв. Шдприемства, керуючись цими показни-ками, розроблянзть I затверджують сво1 схеми тарифних ставок I посадових оклад1в. При цьому в мехах встановлених в галузев1й угод1 дхапазошв вони можугь змхнювати число розрядгв, розсува-ти або звужувати хнтервали м1ж гарифними коеф1Цхентами по роз-рядах, виходячи 13 сво-1х економ1чних I фгнансових мохливостеи.

Важливою умовою ефекгизноз: тариф ко I системи с дос:-:онале нормування. Розвиток нормування на етапг становления ринкових э}дносин вимагае: ввести з господарську практику нормування темпу роб1т, розшириги нормування серед осхб, праця яких оплачуеть-ся погодинно; пер1одично переглядати 1 атестовувати норми за такими критериями - р1вень напруженостх, процент виконання, сшв-в1дношення р1внем виконання норм I змгаою продуктизностх працх; широко застосовувати передов1 прийоми нормування - мЬсро-елемантне, мхкроенергегичне нормування, психопрофес1ограми, пгд-зшцузати наукову обгрунтовашсть норм, враховуючи в них норми умов праЦ1 1 норми-вимог до виконавця, пхдвищити квал1фжаЦ1а I шдгстовку спеЦ1ал!ст1В в галузх органхзацгх та нормування пра-41.

Однгею 13 умов, яка повинна забезпечуватись при переход! до ринку с надання самост1йностх пхдприемсгвам в вибор1 форм х систем органхзаци оплати прац1. В робот1 досл1джуються найбиьэ сприятлив1 сфери застосування колективних систем матерхального стимулювання, пайових систем, контрактно^: 1 комгсхйно! систем оплати. При здосконаленн! тарифно! системи 1 механизму формуван-

ня оплати праЦ1 рекомендуеться зберегти, як найбиьш пошир В1дрядно-прам1альну 1 почасово-премхальну системи,.причому танньои сл1Д охопвэати все б1льше число працюючих, так як буде стимулювати зростання конкурентоспроможност1 продукцг бхтникам, як1 тають стхйкх виоок1 трудов! досягнення сл1д ] новлювати стабиьн1 оклади в п1двищених розмграх. Огимулювг за результатами д1яльностх пхдприемства повинно бути сутте! охоплювати весь колектив, а не тхльки окремих працхвншив. силить роль стимуввання г дозволить уникнути соЦ1ально' нг ностЬ

В умовах переходу до ринку пхдприемствам пропонуеться ристовувати гнуч-су систему стимул1в. 3 метою шдвищення кон тоспромохност! трудового потенцхалу доречно використовувати стимули, як оплата навчання, надання можливостей для профес го росту, просування по службI, стимули, як! формують преет фхрми I т.п.

2,б.ТрансформаИ1Я вгдносин власност! в процео1 II прив зац11 передбачае впровадженга як1сно нових стимул 1В до прац в иг ляд I дивгдендгв на частку власност1 у сукупному каттах ний стимулюючий ефект на функщонування трудового потенцхал; обгрунтований розпод1л колективно1 власностх, придбано за : член!в трудового колективу. Пропонуеться персонфгкацхю так! власност1 проводити за двома критерхями - стажем роботи на 1 приемств1 1 сумами зароб1тнох плати, одаржаног за перход сп ня власноегь Обидоа показники оцхнюють грудовий потенцхал, л1зований в пхдприемсгз1, а х"х поеднання дозволяе врахувати довий вклад як в розвиток виробництва, так I в формування в;,

Розрахунки рекомендуеться проводити за такою схемою. Сг.

ку працюкт, серед яких проводиться розподхл, групуються за стажем роботи. Коюпй хз труп у' присвоюеться поправочний коеф1-Ц15нт ^ , який зростае в мгру абсолютного збиьшення граничь кожно1 групп. Фактичний фонд оплати прац1 по трупах працюючих за пер1од створення власност1 за допомогою поправочних коеф1Ц1ент1В приводиться в умовний фонд оплати прахи 3 у

5 ^ - <5Ч 3 V/" Х

де: Зу - 1ндив1дуальн1 фактичн1 фонди оплати прац1 роб1тникхв

^ -01 групи за стажем. Дальше встановлюеться власн1сть трудового колективу в розрахун-ку на I тис.крб. умовного фонду оплати прац1 / /:

де: ла-' - колективна власнхсть.

Наступним етапом е розрахунок власност1 по трупах працюючих в рбзрахунку на I тис.крб. фактичного фонду оплати прац1. Для цьо-го користуються формулою: ^ ^

и'; - -"^'Ч-'х.

Варпсть майна, яка припадае ~му прадюючому в I ~1й групх за стажем:

; - М\.

Дана методика мохе застосовуватись при розподШ "пайового" або "акцхонерного фонду персоналу", який рекомендуеться створювати п1дприемцям для викупу акцхй свос1 фхрми з подальшим 1х розподх-лом М1Ж членами трудового колективу. .

Розпод1л.власност1 сэред працюючих створюе умови.для 1х за-Ц1кавленост! в ефективному функц!0нуванн1 виробництва, в розвит-

ку Шщативи I п1двщенн1 продуктивное^ працЗ:. Однак, коли розпод1л власност1 проходить серед великого числа 0016 через майнов1 приватизации сертиф1кати, як це передбачено укра1нсь-кою програмою приватизащI, - го це прямий шлях до хх розпоро-шення I неефективного упразхння нею. На нашу думку, з метою за-безпечення зацхкавленосг1 в ефективному використанн1 трудового потешцалу, механ1зм приватизац1Х повинен бути модифхкований. Необххдко передбачити <5хльш1 можливосН в придбанн! акцхй дер-жавних пхдприемсгв за нсшналом трудовим колективам, зокрема, апарату менеджер1в, 1 крупним риватним швесторам. На Ц1 кате-горй" дощльно поширити шльгове кредитування при скуповуванн1 ними акц1й власних фхрм у др1бних власникхв.

Принцип соцхально1 справедливост1 в процес1 приватизац11 доцхльно реал1зовувати через продуману похтику зароб1тно1 плати на державних гпдприемсгвах, якх не гпдлягають приватиза^х, 1 зважену пол 1тику пенс1йного забезпечення. Зокрема, доходи пра-ц1вник1в державного сектору, який не приватизуеться, сл1д регу-лювати таким чином, щоб вони були вищими доходхв прац1вник1в та-кох ж квал1ф!кац1х на пхдприемствах, яо приватизуються, включа-ючи див1денди на вкладений привагизацгний майновий сертиф1Кат при середн1й рентабельное^ виробництва.

2.7.Розвиток орган1зац1йно-економ1чких методхв управл!ння викорисганням трудового погенцхалу в умовах реформування в1дно-син власност1 передбачае широке застосування контрактно! систе-ми найму, яка забезпечуе догов1рне регулювання вс1х сторхн взае-мов1дносин роботодавця х працхвника. Впровадження системи е ефек-тивним, коли характер роботи вимагас вхд виконавця особливих Д1-лових якостей, здхбностей I професхйних навикхв, 1нщ1ативи I

вого потенциала, его сущность и качественные характеристики в условиях рыночных отношений. Проведена экономическая экспертиза существующей структуры управления и использования трудового потенциала, механизма экономического стимулирования, системы занятости, определены их преимущества и недостатки, пути их совершенствования.

Установлены изменения в системе трудовых отношений, изложены пути реформирования отношений собственности, в соответствии с которыми даны рекомендации по совершенствованию оплаты труда, распределения собственности, найма рабочей силы.

1 К .4 О Т А Т I С 3

..Kulak - Perfecting of Practical Eoonomio Methods of Employed Kan-geraent and Effeotive Utilisation of Labour Potential.

Thesia ie for the competition of baohelor'a gdegree on speolality 08 06 02 - Employment and Labour Market.

Institute of Hegional Investigationл Hatlonal кеайящ of Soienoea of Ukraine, Lviv, 1JS4.

The manusoript of thesis, containing scientific nethodologioal premises of effective utilisation of labour potential, ita easenoe and qualitative characteristics in ooiiditiona of market relations are being defended.

isoonomio examination of existing etruature, utilization of labour potential, mechanizm of eoonoraio stimulation, a/stems of employment are oonduotedj their advantages and shortages, ways of improvement are determined. Changeл in system of labour relations.are established; ways of reforming of property relatione are set, reoornnendationa for improvement of payment, distribution of property, hire of the working power are given.

Ключовё слова:

Управления за^няггстю, трудовий потенцёал, органёзацишо-коном!чн1 засади, стимулювання.

Похожие диссертации