Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Улучшение качества и сортности угля как фактор повышения эффективности работы угледобывающих предприятий тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Турченко, Дмитрий Кузьмич
Место защиты Донецк
Год 2000
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Улучшение качества и сортности угля как фактор повышения эффективности работы угледобывающих предприятий"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМЯ НАУК УКРАШИ 1НСТИТУТ ЕКОНОМПШ ПРОМИСЛОВ OCTI

CT cvj

На правах рукогшсу

ло ) УД1С 658+338. 45:622.33 (477)

Турченко Дмитро Кузьмич

ПОКРАЩАННЯ Я КО СП ТА COPTHOCTI ВУГ1ЛЯ як чинник П1ДВИЩЕНЫЯ ЕФЕКТИВНОСТ1РОБОТИ ВУГЛЕВИДОБУВНИХ П1ДПРИИМСТВ

Cneuiальшсть 08.05. 01 - Економша шдприемства i оргашзащя

виробннцтва

Автореферат

дисертацп на здобугтя наукового ступеня кандидата скономрших наук

Донецьк - 200

Дисертащею е рукопис.

Роботу викошно в Донецькш державнш академн унравшня Мнистерства освгги i науки Украши (м. Донецьк) на кафедр! виробничого менеджменту.

Науковий кер!вник - доктор еконошчних наук, професор,

Заслужений пращвник вищо1 школи Украши Поважний Сташслав Федорович, Донецька державна академк управшня Министерства ociЩ i науки Украши (м. Донецьк), ректор Офпцйш опоненти: доктор екоаопчних наук, с.н.с. Булеев

1ван Петрович, 1нстщут економши промисловосп HAH Украши (м. Донецьк), провщний науковий ствробггник;

кандидат економ1чних наук Кабанов Анатош 1ванович, заступник начальника техшчного управления Мштстерства вугшьши промисловосп Украши (м. Киш)

Провщна оргашзащя

- Донецький державний ушверситет МЬнстерства освпи i науки Украши (м. Донецьк), кафедра економши шдприемства

Захист вщбудеться '44" квтнл 2000 р. о 16 годиш на засщанщ спещаЬовано! вчешм ради Д 11.151.01 в 1нетитуп еконошки промисловосп HAH Украши за адресою: 83048, Донецьк, 48, вул. Ушверситетська, 77.

3 дисертащею можна ознайошггися у ijuoreui 1нстшуту економхки промисловосп HAH Украши за адресою: 83048, Донецьк, 48, вул. УнЬерсшетська, 77.

Автореферат розюлано "25" лютого 2000 р.

Учений секретар спегцалиоваши вчешн ра^и

Поклонський Ф. Ю.

Загальна характеристика роботы

Актуалыисть теми досш'джеиня. Становления будь-яко1 незалежно! демократично/ дер жав и, л поггична 1 еконошчна стабшьшсть багато в чому залежать вщ розвитку власно! паливно-енергетично1 бази, п спроможносп максимально задоволышти потреби краши у рштомашгних видах па лив а: твердому, рщкому та гаю похабному. Особливо важливо це для Украши, осюльки вона не може розраховувати на власш родов ища горючих копалин, експлуатащя яких побивала б н попит та була економ1чно прийнятною. Потреба г газ1 з втшзняних джерел забезпет1уеться не бшъш нгж на 15-20%, а иафти I того менш - на 8-10%.

Саме тому ед!гаа можливють полегшити стан справ з енергоноаями полягае у бшъш широкому використанш вупля -единого та нащйного незалежного енергетичного ресурсу, запаси якого в перерахунку на нафту у гпвгора рази перевищують вщомп запаси нафти, зосереджет на Близькому Схода.

Максималъне використанш наявних ресурс1в у поеднанш з заходами по IX ращональному заощадженшо можуть в значному ступеш знизити залежшсть Украши вщ зовшшшх джерел постачань енергчносив, сприяти внграшу часу для вироблення найбшьш ефективних рпиень у сфер! довгостроково1 державно! енергетичноУ пробами.

Вже понад 70 роив вщом1 технологи, що дозволяють одержуватн з вугшля т! ж сам! х[м1чм продукта та паливо, що й з нафти. Ниш увагу досщниюв зосереджено на трьох напрямках переробки вупля у рщга та газоподабш продукта: наземно! та гпдземно! газифжацд;

технологи прямого одержання рщких продуктш з вугшля шляхом бюх1м1чних процеав;

переробки вупля в рщю та газоподабш продукти за допомогого м1крооргашзм1в, використання бюреактивгв для очищения та передшу гaзiв та рщини, отриманих при газифшацц або пцрогешзацп вупля, з метою щгцбяня рщких х1м^пшх речозин.

Найбшьший штерес представляе газифшашя вулля, тому що наша краша волод1е значнимл запасами, придатними для шдземнсп газифшацп (ггриблизно т})и чверт кам'яногй та одна т|)етина бурого вулля).

Проведеш досщження та результата промислового впровадження дозволили встановити, що при пщземному спалюванш 1 мн. тонн вупля може бути вироблено 3-4 мрд. м3 газу, що достатньо для забезпечення електроетанцш потужшстю 300 МВт або одержання 250 тис. тонн бензину при одночасному видшенш таких цшних поб'1чних продугпв як бензол, феноли, аляак, cipna тощо.

Це дае tji гпдстави вважати, що в подальшому програми, яю ставлять своею метою розробити та впровадити комерщйно виправдаш технологи отриманш з вупля та його вщходш цшних моторних палив та х!м1чних сполучень, будуть зпаходитися в пол! зору держави, яка повинна забезпечити як ixne часткове фшансування з центранованих джерел, так i створення необхадних умов для залучення приватного кагаталу.

Питания пщвищення якост! та сортносп вупля, що видобуваегься, е об'ектом досщження багагьох провщних вчених та виробниюв в УкраМ та крашах дальнього та ближнього заруб]жжя. В ix ЧИСЛ1: Ап])ишко В. О., Бурчаков О. С., Голод С. I., Гурецьм Т., IciKaea К.. Кабанов A.I., Мшш Б. А., Резниченко В. Я. та багато шших, розробки яких мають безумовну щшнеть. Крш того, npaui ряду провщних економ1спв присвячено стабгазаци економжи, визначенню економ1чно1" ефективносп но в их техноло-пчних процесЬ та здвищенню р1вня i'xHboi керованосп. В i'x чисти; Амоша О. I., Булеев Ш., Геець В. М., Долииний М. I., 1ванов М. 1., Лук1нов 1. ]., Поважний С. Ф., Чумаченко М. Г. та inuii.

Впм, сщ констатувати, що виконаш до цього часу досщження, особливо в частиш економ1чпого обгруЕгтування дощлыгосп в тих або iiiumx конкретгах умовах диверсифжацп якост! вупльно1 продукци, не забезлечили вирш^ення проблеми i, отже, шщмбен подальший пошук шлях1в пщвищення ефективносп вуглевидобугку, адекватних реальним умовам, в яких вимушеш пращовати тдприеметва вупльно! промислопосп. Саме це

визначае високий ступшь акгуальносп теми цга дисертацтно1 роботи.

Зв'язок роботи з пауковыми програмами, планами, темами. Дисертацио подготовлено за результатами науково-досщних робгг по те\ц "Розробити основгп напрямки розвитку вуг1льно1 промисловосп з урахуванням потреби у вугшьному паливГ' (АЦ19922000М-Ц1), виконаних у 1997-1999 рр. на кафедр1 виробничого менеджменту Донецько! державно* академп управмня Ммстерства осв!ти1 науки Украши.

Предметом доаидження зиступаготь методи вибору та визначешш екошнпчно1 ефективносп процеав, пов'язаних з покращанням споживчих властивостей вугшля та 'х впливом на пщвищення ефективносп вугигыюго виробництва.

Об'ектом досгдження стали вуглевидобувш гпдприемства та пщгтриемства з переробки вугшля в альтернативы види палива.

Мета дисертаци полягае в розробщ теоретичних положень та практичних заход1в, що забезпечують гпдвшцення економ1чно1 ефективносп вуглевидобутку за рахунок максимального збереження корисних властивостей вугшля в процеа його вишки та транспортування, а також дивсрсифшаш споживчих якостей вугшля, що дозволяють розширити межу його реагзацп на внутрштьому 1 зовншшьому ринку. Досягнення поставлено! мети дисертаци зумовило постановку та пиридення ряду наукових I практичних задач, що включаготь:

вивчення екоиомгчно! суп якосп товару та його впливу на ефектившсгь виробництва \ споживапня;

досщження умов, що сприяють диверсифхкаш! якосп продукци 1 'п просувашпо на гшутрпшп 1 зовнишп ринки;

анал13 чиннимв, що визначають споживч1 властивосп вугшля, в першу чергу, його сортшсть та зольшсть;

встановленля впливу природних умов та параметры вуглевидобутку на сортшсть та зольшсть видобуваемого вугшля;

розробку методичнпх шдхода до вибору оптималышх вар1ант1в ггокращанпя сортносп та золыюсп видобуваемого вугшля на диочих шахтах;

визыачення сфери ефективного використання заходав з пщвищенвд якосп вугшля;

рсгноз доцшьносп диверсифшацп сложив чих властивостей вугшля.

Основиа дея полягае у диверсш{йкаци споживчих якостей вугшля, що з начло поширюе сферу його експанс'и на внугршшъому \ зовншшъому ринках енергох осив.

МетодологЫну / теоретичну основу доаиджень склали науков11 методичн! розробки провщних вггчизняних та заруб1жних вчених в ад но с но покращанш якоста \ сортносп видобуваемого вугшля, формування ринкових вщносин в галуз1, законодавч] акти Верховно! Ради 1 укази Президента Украши, постанови уряду Украйни, ршення, пришит на репональному р!вп! (в обласних, шських 1 районних адмйистращях).

В процес! досщження застосовано методи лопчного i техшко-економчного анализу, математичног статистики, економпсо-математичного моделювання, експертного опитування та ш.

Для встановлення рЬномаштного виду залежностей використано статистичш матер1али про роботу шахт Украши за 1975-1998 рр

Наукова новизна досл1джень полягае у такому: .виконано анаЬ еволюцц вшсту якосп товаров, який дозволив встановити, що якють вщноситься до м1жфункцюнально1 властивоеп оргагазаци I тому в управшш нею CJiiд дотримуватися гадходу, при якому на дю мету працюе вся оргашзац'ш виробництва 1 вс1 структурш щцроздши упрашшшя, тобто яюсть стае невщ'емною част иною системи безперервного процесу розвитку оргашзацн;

виявлено характерш особливосп ;идобувних галузей у вирниенш проблем диверсифшацп якосп, ям полягають в тому, що при шпщх р1вних умозах затрата на видобуток одшеГ тонни вугшля в кожний момент часу залишаються поспйними, поза залежшста) вщ кшькосп знов виявлених можливостей його використання \ зростання числа споживач!в;

показано, що для збшьшення економ1чно1 ефективносп роботи вуглевидобувних пщприемств доцшъно вже в процеа вшмки та гранспортуванпя вугшля застосовувати технолопчш 1 техш'пп ригхения, що дозволяють регулювати сорттсть та золысть, для чо го встановлено вгшив фиико-мехашчних властивостей пласпв, то розробляються, на золыпсть та сортшсть видобуваемого вупля, а також здЫснено групування шахто пласпв, що вщпрацьовуються, за показником !хньо1 спроможносп щодо перероздр1бнення;

встановлено, що зростання дохо;ив г вуглевидобувних шдприемств, що < полягае в зменШенш виходу роздр1бненого ДХ вупля (штибу), в певному ступеш залеж1ггь вщ потужносп пласта, який розроблюеться. Отримано залежгасть, яка показуе, що збшьшення цього параметра обумовлюе. зниження виходу штибу за експоненщальною залежнютго;

на основ! синтетичного критермо ргшшц М1ж цшого вупля та наведеними затратами на його видобуток розроблено економжо-математичну модель, що дозволяе здшсгаовати виб]р оптимального вар1анту д1ялыюсп шахти вщносно тдвищеши якосп та сортносп вугшля, що видобуваеться;

встановлено, що кожний вщсоток збшьшення класу 6-13 мм призводить до зниження наведених затрат на 0,39 грн./т, класу 1325 мм - на 0,45 грн./т та класу 35-100 мм - на 0,48 грн./т;

показано, що подальше пщвищення ефективносп видобутку вупля пов'язано з пщземною газифшащсю та отриманням моторного палива, шинного корду та техгпчних тканин для конвейерннх стр1чок. Екслуатац1я одного пщприемства гцдземно1 газифшаци вугшля з оптимальною потужшстю 4 мрд. м3 газу на рш (в перерахунку на вупля - 1 мн. тонн на р1к) забезпечуе зниження витрат виробнищва у пор1вняшп з традицшною технолопио гидземлого видобутку в 1,5-2,0 рази, що практично поршняно з в тратами на видобуток вугшля вщкритим засобом.

Теоретичне значения виконаних досгджень полягае в розробщ стратегш диверсифшапд властивостей вупльши продукид та методичних тдход'ш, що обгрунтовують необхщшсть та

ефективгасть покращання стандартяих якостей видобуваемого вупля.

Практичне значения резулыпштв досл/'дження полягае в: розробщ рекомендацш з мехашзаци npoueciu (усередин та поза лав) видобутку вупля на вугшьних шахтах, що забезпечують збшьшення виходу середньо- та крупносортних вид1в антрациту i зниження зольносп видобуваемого вупля;

впровадженш у промислове виробницгво засоб1в отримання з вупля моторного палива: високооктанового компоненту МТБЕ (метил-трет-бутиловий еф1р) та високооктанового бензину;

створешй виробничих структур для виробки шинного корду та техшчних тканин для конвейерних стр1чок з бензолу, що виробляеться у npoueci реформингу або гпроЬу нафтових дистилятних фра. лй (бензин, л!грош, керосин-газойль) та коксування вугшля;

укладанш навчальних програм, ям реалоовано у навчально-тематичних планах кафедри шгробничого менеджменту Донецько! державно! академй управхння Мистерства освгш i науки Украши;

розробщ бЬнес-програми "Енергетична незалежшсть Украши", що передбачае створення самостшно! комерцшно! структури пщ епдою держави для проектування та бущвництва енергох1м1чного комплексу гадземно! газифшаци вупля, який включаюе синтез метанолу та наступну його переробку у високооктановий бензин та imiii xiMbmi продукта, а також для виробництва високояисних компонентов карбюраторного палива типу "моторний толуол" та бензолу.

Апробация результапш досл1дження.

Основш положения та результата досщжень за темою дисертацшно! роботи обговорено та схвалено на м1жнародшй конференци "Енергетична безпека Украши. Свропейський вилир" (м. Кихв, 26-27 с1чня 1999 р.) та науково-практичшй конференци "Стратегш управшня сощально-економ1чним розвитком репону на перюд до 2010 року (Донецька область - 2010)" (м. Донецьк, 28-30 вересня 1999 р.), шуково-техмчних семшарах Донвуп, Донецько! державно! академп управгння Mini стер ста а освии i науки Украши та 1нституту економжи промисловосп HAH Украши.

Публ'тацп.

За результатами дисертацшнсн робота опубшовано 5 друкованих п])аць загальним обсягом 6,1 д а., в тому числ! в провщних наукових фахових виданнях, - 4 статп обсягом 3,4 д.а., з яких bc гпдготовленг особисто автором дисертаци.

Структура та обсяг дисертаци.

Дисертащя складаеться з вступу, трьох роздипв, висновку, викладених на 156 сторшках тексту, як1 включають 22 таблиц}, 19 рисунгав, 8 додатьпв, а також списку використаних ггературних джерел 3 133 найменувань.

Основный зм\ст дисертаци

Роздгл 1 "Яюсть товару як чинник ефективностг варобтщтва i споживання". Перетворення споживчо1 вартосп в рпномашття якостей вщомо давно. Ще до розробки теори споживчо! вартосп, К. Маркс писав: ДОдна и та же потребительная стоимость может быть использована различным образом. Однако сумма всех возможных её полезных применений заключена в её бытии как вещи с определёнными качествами"1.

Загалытай висновок такий: у ринковш економкд корисшсть продукту пращ реагзуеться в риноманггп якостей одша i "rie ж споживчо! вартосп у вщповщносп до сошально-економгшого р1зномашття покупщв на ринку.

Якщо споживча вар-псть диференщгое товари за к фуикцюнальним призначенням, то ятсть характеризуе рЬномашпийсть лиры задоволення конкретное потреби товарами одного i того ж функционального призначення.

Актуапац1я проблем якосп в умовах рииково1 конкуренцц, що ускладгпоються, породила сисгемний пщхщ до них, широко розповсгоджений та названий "загальним угтравшням яюспо" (Total Quality Management).

ГБдхщ до формування якосп i управления нею як безперервним процесом, домп1уючим в оргашзаци, е нар1жним

1 Маркс К., Энгельс Ф. Соч.- 2-е изд.- Москва, i960,- Т. 13,- С. 13.

каменем Систем Загальши .Якосп (СЗЯ), що розглядае яккггь як систему безперервпого процесу розвитку оргашзацп.

В основ1 спрнйняття та прийняття СЗЯ лежить аргументовахшй доказ того, чому будь-яка програма, в тому числ'1) за якюпо, не е кращим засобом (методом) управшня. Сп])ава в * тому, що будь-яка програма мае початок ! кшець. А единий постшно i стало надшний зааб забезпечувати (гпдтримувати) загальну яюсть - це зробити його неодмшною умовою /ияльносп комнани не тшьки на певннй перюд часу, а назавжди.

Вщношення до формування якосп та управшня нею, як до процесу, означае, серед шшого, 1 можливють збагачения якосп товару, який вже функцюнуе на ринку своею споживчою варпстю, без зам1ни його на новий. Це принципове положения з економ1чно1 точки зору, оскшьки означае, що покрашання якосп може бути досягнуте не обов'язково високими витратами.

Зокрема, важливою особливктю якосп продукнд видобувних - галузей, яка пов'язана з можливостями його диверсифисаци, е те, що витрати на застосування, використання нових властивостей несе не виробник-продавець (принаймш, головним 1шном не вш), а: споживач-покупець, господарська (економиша) доля якого . . залежить вщ його можливостей що нову яюсну характеристику використати в свок господарських штересах (рис. 1).

Певна р1ч, стандартна, традищйно експлуатоваш сторони якосп маюгь стандартш нормативно встановлеш вимоги до якосп товару 1 настшьки ж стандарта! методи цшоутворення на конкретшш т зар, в залежносп вщ рЬня вщхилення вщ встановлених стандарпв в ту або шшу сторону. Але еконошчний прорив пов'язано не тшьки 1 не спльки з затратами, скшьки з збагаченням якосп, коли у стандартного товару виявляються нестандарта властивосп. 1хне нромислове освоения мае, принаймш, два позитив них сщсгва:

Рис. 1 Диверсифшащя якосп 1 витрати виробшщгва

1. Витрати виробницгва у видобувнш промисловосп пов'язано з виробницгвом (видобугком) стандартного товару, \ вони не залежать вщ того, скшъки ямсних властивостей у даного товару виявлено. Лыцо до традицшних, регульованих стандарта додаються нов!, це означае, що стандарты витрати розподшяються 1 на знов виявлеш яисш характеристики, в результат! чого одиниця якосп стае дешевше, а товар ямсно багатипе.

2. Вщкриття нов их сторш товару, визначених в робел як диверсифшащя якосп, пов'язано з розробкою технологш використания нових властивостей.

Таким чином, з точки зору управлйшя яыстю продукци видобувних шдприемств можлив1 два напрямки роботи:

1) забезпечення нормативных стандарте якосп споживчо! вартосп (наприклад, норматив!в зольносп у вугшг, що видобуваеться);

2) рпномаштшсть яюсних парамет^пв сгюживчог вартосп, що пом'якшують жорстисть природшн заданосп функцтнальних властивостей товару.

3 урахуванням того, що практичне споживче освоения но в их властивостей товару залежить вщ д1й посщовно технолопчно пов'язаних \пж собою шдприемств роних галузей, диференциовання якосп продукцп надр мае ряд позигивних для сусшльства насщюв:

спонукае до вшшкнепня нов их або розгалуження вже диочих суб'ектш ринку;

забезпечуе завдяки цьому створения нових робочих м!сць; сп!)ияе виникненню джерела трудових доходш для зайнятих на них щцприемствах робггшшв;

дозволяе змшити стратепю вщношення до старопромислових райошв, переоркнтуючи /або збагачуючи використання промислових продуктов, що традицшно виробляеються ними, пов'язаних з використанням надр;

вносить вклад у виршхення вже накопичених у цих регюнах економ1чних проблем.

Для сьогодшшнього сощально-еконоличного стану Украши використання чинника диверсифжацл якосп, що дае таи системт результата як розвиток нових технологий 1 виробницгво нових продуктов на щй баз!, залучення до економ!чного обороту нових гадприемг -в 1 нових робочих м!сць, нехай часткове, але важливе виршення соцдальних та еколопчних проблем, мае сгратепчне значения.

РозЫл 2. "Досл1дження чииттв, що визначають сортшсть та зольмсть в\двантажувапого шахтою вугыля". Повний цикл робгг з видобутку та вщвантаження споживачу (або на збагачувальну фабрику) вугшля складаеться з очисних робгг, транспортування його на поверхню та зберпання до навантаження в запничгн вагони або автотранспортш засоби. Для щдвищення споживчих якостей вупля на кожнш Д цих технолопчшгс ланок необхщно вживати заходов по збереженню або шдвищеншо вм1сту крупно-середшх сор-пв (КСС).

АнаЬ показав, що з точки зору спроможносп до розщибнення вс1 шахтопласти з вщомими допущениями можуть бути розбил на три групи:

1. Пласти з показником здаткостг до шщмбнення (схильшсть пласта до подр1бненпя в залежноси в1д його ф1зико-мехашчних властивостей) менш 0,6 - характеризуются високим р1внем подр1бнения незалежно ni/i типу машин, антрацит значно подр1блюеться у npoueci транспортування, збернання та переробки на аваршних складах.

2. Пласти з показником здатносп до подр1бнення в д1апазош 0,6-0,8 - характеризуются середшм виходом штибу, задовшьно збериаються в npoueci транспор гування та збер^гання.

3. Пласти з показником здатносл до подр1'бнення бшьш 0,8 -характер изуються задовшьними показниками з виходу штибу, добре зберпаються в npoueci транспортування та збернання, найбшьш чугшп до змш технологи вшмки та заходтв по збереженню КСС.

Встановлено також, що i3 збшьшенням потужносп пласта впхщ штибу незначно зтшжуеться, пщпорядко вуючись експоненшальнш залежностк

W.6=38. 92+3. 77е-193'", (!)

1=0. 44,

де W-б Ч вихщ штибу,%;

in - потужшсть пласта, м.

Досщження впливу риномаштних прнччогеолопчних i прничотехшчних чинниюв на под]бнення вугшля при вишцг показало, що сортшсть в значному ступеш залежить не тишки вщ ф]зико-мехашчних властивостей вугшля i стану вугшыюго масиву, але й техшчних ршень по його руйнуваншо та навантаженню на вибшний конвейер. Bei щ чинники можуть бути використаш для покращання сортового складу вугшля або активно, шляхом застосування техшчних ридень (наприклад, впровадження пошаровоГ вшмки вупля), або пасивно, тобто розмнцувати крупно-скольну техшку та застосовувати mini засоби для покращання сортносп в умовах, де вони дадуть бшьший ефект.

В осганш роки в га луз! склалася стала тенденщя збшыпення зольносп вугшля: за перюд з 1965 по 1998 рр. зольшеть вупля зросла з 20,3 до 36,1%, причому в останш 10 ромв Зростання

вщбувалося особливо штенсивно. Основними причинами такого збшьшення е необхщшсть витки з метою безпеки стльно з вугшлям "несправжнього" грунту або покр1вл1, залучення до вщпрацювання високозольних пласпв, сшльна видача вупля та породи вщ проведения 1 ремонту виробок, обумовлена суцшьною конвейсризаирею, тощо.

Анатз прничогеолопчних умов пласт, яе1 розробляються, програм розвигку прничих робгг показуе, що при середнш по Мнтуглепрому потужносп приачки, яка доршшое 18-20 см, роз.шрах видобугку, що реаЬуетъся, на р'ппп 80-100 мн. тонн на рш обсяг приачки ор1ентовно складе 6,5-8,0 мн. тонн, 1, отже, тут закладено висои можливосп по знижешно зольносп вугшля. Досягнути цього можиа передуЫм застосуванням комплексов на пластах з потужмстю, що вщповщае гхнш техшчшй характеристищ та пов'язане з1 збшьшенням мнпмально! потужносп пласпв, що розробляються, понад 1,0 метр.

РоздЫ 3. "Методишп тдходи до оцтки заход в по тдвищенню якоспи вугшля та основт напрямки його диверсифтаци". Покращання якоеп та сортносп вупля не е самоцшлю. Задача полягае в тому, щоб в результат! проведених захода був досягнутий економ1чний ефект, який повтстю виправдае понесет на !хню реализацию витрати.

Як критерш оптимальносп прийнято синтетичний критерш, що являе собою рвницю пж цшою 1 наведеними витратами. При цьому найкращим е вар1ант, коли ця величина е максимальною, тобто

Щ - (СЛ+ЕКл)- шах. (2)

При виропенш практичних задач можкв! випадки, коли вар1анти, що порЬнюються, або р1внощнш, або наявна вщшншсть викликана не стшьки особливостями вар^анпв, скшьки нев1рогщшстю вихщно! шформаци, закладено! в розрахунках (особливо в частит значень, яга фиймаються, параметр1в, що прогнозуються). В цьому випадку додатковим шрилом прийняття рипення стае ступшь ризику, притаманний кожному з них.

В дисертацп розроблено економко-математичну модель шахти, на основ! розрахушав за якою стало можливим, з одного боку, визначити, як впливають основго параметри шахти на величину наведених витрат з шшого боку, встановити, при яких 1х граничних значениях дощльно здшсшовати заходи по покращеншо сортносп та якостз, тобто встановити можливу сферу к застосування (рис. 2 та 3).

За даними рис. 2 та 3 неважко встановити, що чим бшыне збшьшення виходу КСС та зниження зольносп вугшля передбачаеться тим або щшим вариантом, тим бшыш первкш та експлуатацшга вшрати може дозволити соб1 вуглевидобувне щдприемство на досягнення поставлено! мети.

Для встановлення впливу величини захвату на зольшсть та сортшсть вугшля були використаш фактичш даш робота лав о застосуванням вузькозахватно1 та широкозахватно1 технши за останш 30 ромв, в результат! кореляцшшп обробкй яких були отримаш так! залежност! за:

зольшстю

А=21.257+0.93637ДУ/Д11, (3)

г=0. 93,

де Д,/Дш- сшвввдношення видобутку вугшля в очисних вибоях, яи обладнано вузькозахватного (Ду) 1 широкозахватного (Дш) техникою;

А - зольшсть вугшля,%;

сортшстю

\У+б=42.259-2.109ДУ/ДД, (4)

г=-0. 9,

де W+6 ~ вихвд крупно-середтх сортЬ класу +6%.

За цими ж даними встановлено зв'язок м^ж зольшстю та виходом крупно-середшх сор-пв, який показуе, гцо зольшсть вупля зменшуеться з1 збшьшенням виходу КСС:

А=39.322-0.42Ш+б, (5)

г=0. 98.

OliK, гри 'Т

Byпля ене|летцчних mj рсж (Д, Д1 , I )

С*ЕК. грн/т

I И-klна рентабельное!i вироОницта )

Вуттчвчжякмцл-^ k. <Х')

С*ЕК,1ри/т

Ридом airrpaioriH

Рис. 2 Сфер и призначения BapiamB по зменшеншо зольносп вупля

ОЕК.фк.'т 100-1

BlCWl 1)1 LT Д y.'UJ

bitxm руТЮП Л 25-1 (Xi NM. S

Рас. 3 Сфери призначения Bapiaini по пщвищенню виходу сортовнх анграцитш

Нафтова криза 70-х роив змусила багато держав (в тому чиши I розвинуп крайни Заходу) звернути пильну увагу на розробку програм за но в ими технолопями переробки вупля. Свшш тенденцп у цш галуз1 гпдкреслюють той факт, що це все актуально 1 для Украши, яка, з одного боку, мае бага-п запаси вупля, а з ншого боку, мае економшу, стан яко1 залежить вщ шпорту нафги та газу.

3 ус1х можливих для реал1зацп технологш найбшьший штерес уявляе газифжащя вупля, що дозволяе на виход1 одержувати моторш палива та щнм х1м1чш с по луче пня. При цьому сщ щдкреслити, що в перспектив! наибольшими можливостями волод1С пщземна газифкацш вупля (ПГВ).

Розрахунков1 показники роботи такого пщприемства ПГВ, виконаш для одше1 з дшянок Богдашвського родовища Лугансько1 обласл, наведено в табл. 1.

Таблиця I. Вихщ то вар них продук-пв

Енерге- Технолопчний газ

Показники тичний при вм1сгп Ог у дутп

газ 45% 95%

Сшьгасть генераторного одержуваного азу, м3/г 280600 200300 151300

*ихщ синтез-газу, м3/г - 66733 99338

Сшькють одержуваних поб1жних

гродукпв: арчана кислота, т/рк 10512 15330 11380

або арка, т/рш 3500 4993 3760

Деганова фракция, м3/г - - 7100

/1етановоднева фракщя, м3/г - 32250 -

льысть метанолу, що виробляеться, т/\пк - 262800 394200

або бензину А-95, т/рш - 87600 131400

Украша мае значш запаси вугшля, придатного для шдземши газифжацп. Достатньо вщзначити, що на сьогодш вия. лено 156 дшянок та родовшц з сировинними ресурсами в 25,0 мрд. тонн, з

яких 25 дшянок з запасами 4,8 мрд. тони детально розвщано, передано в промислове освоения (резерв гадгруп А та Б) i уявляють практичний штерес для позачергового буд1вшщгва пщприемств пщземно1 газифшацй вупля.

Розроблена технология добре вписуеться в шнугочий комплекс виробницгв коксохишших заводов, не вимагае значно1 змши ixHboi' инфраструктур и, компактна та вирипуе багато еколопчних проблем.

Коксох1мичним пщприемствам не знадобиться кардинальна змша профшв завод1в, i освоения npouecie можна провести з мгшмальними витратами поргвняно з будавшщгвом цих установок на нових будмайданчиках. При цьому буде використано i снугочу шфраструктуру КХЗ.

В табл. ~ наведено вартосп виробництва техшчних тканин для каркасу конвейерних стр1чок та шинного корду по деяких щцприемствах ближнього i далыгього заруб1жжя, з чого сщуе, що гадприемства Укра'ши мають необхщш виробшга потужносп для забезпечення потреб внутршшього ринку у кордних та техшчних тканинах. Основна причина неконкурентоспроможностз i4ei продукцц полягае у високш вартостз сировини та затратах при и переробщ, за винятком виробшщгва капролактама та кам'яновупльного бензолу.

Для використання потенцшних можливостей вупля уявляеться доцшьним створити комерцшну структуру, працюючу гад егщою держави та при жорсткому контрол! з и боку, в обов'язки яко1 необхщно ставити:

проектування та будшницгво енерпгам1чного комплексу пщземно'1 газифшаци вупля, що включае синтез метанолу та наступну його переробку у високооктановий бензин та х1м1чш продукта;

виробницгво високояюсних компонентов карбюраторного палива типу "мотор пи й толуол" ARAL AG i бензолу для синтезу, максимально використовуючи снуюч] ресурси сирого кам'яновупльного бензолу.

Таблиця 2. Згставш даш вартосп виробництва техшчних тканин та шинного корду

Найменування продукци Заводи-виробннки Одиниця вншру Варсть одинищ вишру, дол. США

Тканини ТК-200 для каркасу стр1чок Лисичанський завод резино-фосовых вироб1в, Украша м2 53.00

Курськтехрезина, Росшська Федерация II 67.30

ТО, Нмеччина II 55.70

Капронова нитка 187 текс. м. Житомир, Укра'ша т 1217

м. Черкаси, Украша 11 1100

м. Чертггв, Украина II 1500

м. Курськ, РФ II 750

Каггроновий корд м. Житомир, Украша II 1560

м. Чершпв, Украша II 1720

С ль АГ для виробницгва анщного корду Вггчизняне виробницгво и 1963

Гмпорт II 1350

Внсновкн

В дисертаци розв'язано акгуальну наукову проблему пщвищешм ефективносп вуплъього виробницгва за рахунок покращання стандартних властивостей вупля, що видобувасгься, та отримання нових видов товару з нього (дшерсифшацш якос-п). Основш теоретичхп та практичш результата досщження полягають у такому:

1. Простежено еволюцио вшсту якосй товар1в по Mipi ринкового реформування економ1чних вщносин. Це дозволило показати збагачення функцш якосп, набуття нею в сучасннх умовах властивостей мехашзму усвщомленого реформування споживчо1 вартосп товару i, як нас л до к, формування економхчноУ попики промислових гадприемств в гaлyзi розкриття нових можливостей зафжсованих ранкие характеристик товарног продукций

2. В структур! управшня промнсловим щдприемством видшено управшня ямстю як безперервним процесом, що е важливим чинником загальжн системи роз витку оргашзацц виробницгва. Ямсть вщноситься до м1жфунющонально1 властивосп оргашзаци i тому в управнхш нею сщ дотримуватися системного гадходу, коли на дану мету гтрацюють bc структурш пщр оз дши управ шня.

3. Показано, що в ринковш систец у в идо бу в них гадприемств взагал! та вуглевидобувних гадприемств зокрема найважлившшм чинником розширення свое! споживчо! присутносп на ринку е збшьшеняя якосп, наступне за вщкриттям нових с по жив чих властивостей товару, що видобуваеться, та технолопчноУ готовносп до кнього використання. Диверсифшащя якосп за умови, що затрата на видобуток одинищ кориснох копалини в кожний момент часу не змнгюються вщ юлькосп виявлених властивостей - найважливйпий чинник забезпечення ефективносп (рентабелъносп) гадприемств видобувних галузей.

4. Здц" нено групування розробляемих, потенцшно придатних для розробки шахтопласпв дЬочих шахт з точки зору xiiboi' здатносп до подробшня, яка характеризуеться показником здатносп до подробшня. Щ властивосп пласпв необхщно враховуватя при вибор1 умов застосування виду вуглевидобувнем техшки, технолопчних i оргашзащйних заходш, направлених на збшьшення виходу та випуск крупно-середшх сортш вугшля, i в першу чергу антраципв.

5. Встановлено, що h збшьшенням потужносп пласта вихэд др1бних фракдш (штибу) знжуеться, пздкоряючись експонешдальнш залежносп.

6. Здшснено зютавлення р1зномагптних схем I засобш втмки та погрузки вугшля в очисних вибоях з позицш хнього впливу на сортшсть та зольшсть вупля, яке видобуваеться. Встановлено, що найбшыш переваги в цьому плат мае прошаркова схема втмки при швидкосп подачг комбайну 2,7 м/хвилину та напрямку руху комбайну знизу вверх. Вихщ сортових клаав 6-13, 13-25 та +25 мм перевищуе 76%. Отримано залежносп сортносп та зольносп вупля вщ стввщношення вузько- та широкозахватно!" вишки при видобутку вупля, а також м1ж золъгастю та виходом крупко-середих сорттв.

7. Л к пор 1 внял ь ну оцшку р1зноматтних вар1аштв пщвищення сортносп та покращання якосп вупля запропоновано синтетичний критерш, що уявляе собою рпницю м!ж щною 1 наведеними затратами на видобуток вупля. При цьому найкращим визнаеться вар1ант, коли ця величина е максимальною. Розроблено економжо-математичну модель вибору оптимальних вар!ангпв, отримано залежшсть часу здшснення заход1в вщ видобутку вупля по шахт! та глибини розробки.

Показано, що у випадку економ1чно! р1вноцтносп вар1антш додатковим мерилом прийняття доцшьного рилення може служиги стутнь ризику, притаманний кожному з них.

8. На основ! розрахушав, виконаних з використанням економжо-математнчно! модец визначено вплив деяких прничогеолоНчних умов розробки (баланс та величина газовидшення на вигмковш дшяшц, потужшсть пласта ! глибина розробки) \ прничотехшчних параметрш втмки пласпв (рвений видобуток вугшля, навантаження на очисний вибш, похила висота горгоошу, розпр пане.'п за простираниям та довжина лави) на величину наведених витрат за вар!антами.

Встановлено гранича значения величини наведених витрат, перевищетгя яких свщчтъ про нерентабельность запропонованого вар!анту.

9. Розглянуто основш шляхи диверсифшавд споживчо! якосп вупля. Показано, що найбшыпим економ1чннм потепщалом в майбутньому володое дшсна газифжащя вупля (переваги якоо полягатоть в тому, що газ, який отримуеться, е еколопчно чистим

падивом, його видобугок безпечний, виключаеться важка пщземна праця i не порушуеться земна поверхня), а також шрошз та газифшацш вуглевмютовно! сировшш з використанням наявннх промислових потужностей коксох1м1чних гадприемств.

lcHyioni технологи на ociioBi синтез-газу, що одержуеться при газифгкаци вушшя, дозволяють отримувати моторы палива з низьким вм1стом cipKH по uinax, конкуруючих 3 1ХН1М виробницгвом 'з нафтопродуктЬ.

10. Встановлено, що затрата на створення пщприемства гадземно! газифкаид вугшля з оптимальною для умов Донбасу продуктов тетю 4 мрд. м3 газу на ргк, достатнього для забезпечення елект[)0станци' потужшстю 300 МВт або виробшщгва 250 тис. тонн бензину, у 2,5 рази менш, шж на будавницгво ново! шахти з поту; пстю 1,0 мн. тонн вугшля на рш.

11. Розробки автора використано в практищ робота вутжьних шахт, а також при створени виробничих структур для вироблення шинного корду та техмчних тканин для конвейерних стр1чок з бензолу, що отримуеться в npoueci реформингу або гароЬу нафтових дистилятивних фракщй та коксування вугшля.

12. Складено та ап]зобовано бЬнес-щзограму "Енергети'ша безпека Украши", що може бути покладена в основу створешм гад епдою держави самостшно! комерщйно! структури, покликано! здшснювати будавницгво i рентабельне функцюнування енергох1шчного комплексу гпдземно! газиф1кащ!.

ПереЫ праць, надрукованих за темою дисертаци

1. Турченко Д. К. Анализ факторов, определяющих сортность добываемого угля//Проблемы развития промышленного региона. - Донецк: НЭП HAH Украины,- 1998. - С. 95-119.

2. Турченко Д.К. Использование потенциальных возможностей переработки угля - важнейший фактор энергетической независимости Украины. - Донецк: НЭП HAH Украины, 1999. -43 с.

>. 'Гурченко Д. К. Качество товара - основа повышения эффективности производства и потребления//Еконопка промисловосп,- Донецьк/ HAH Украпга. 1н-т еконопки пром-CTi.- 1999,- № 2 (4).- С. 80-93.

}. Турченко Д. К. Анализ факторов, определяющих зольность добываемого угля// Социально-экономические аспекты промышленной политики,- Донецк: ИЭП HAH Украины,-1999,-С. 461-468.

5. Турченко Д.К. Рынок и диверсификация качества товаров// Менеджер.- Донецк: Донецкая гос. академия управления,- 1999.-№3(5).- С. 46-51.

Анотац'ш

Турченко Д.К. Покращання якосп та сортносп вугшля як шнник шдвищення ефективносп роботи вуглевидобувних шдприемств. - Рукопис,

Дисертац1я на здобуття паукового ступеня кандидата 2коном1чних наук за спещальшстю 08.06.01 - Економмса шдприемств а 1 оргашзащя виробпицтва. - Гнспггут економгки промисловосп НАН УкраУни, Донецьк, 2000.

Дисертацио присвячено проблемам шдвищення якосп вупля та розвитку нових його властивостей, що мають сприяти вростаншо ефективносл вуглевидобутку. Узагальнено властивосп акосп, козру сщ розглядати як систему безугапшого процесу розвитку оргатзаци унравшня вуглевидобувними шдприемст-вами. Остановлено вплив головних чишпшв природного та виробничого характеру на збшьшення або збереження виходу крупно-середшх сорЩ вупля га його зольшсть.

Розроблено економшо-математичну модель вибору оптимального вар1анту покращання яисних характеристик вугшля, за до помогаю яко1 встановлено максимальна значения витрат, за яких реал!защя заходав по гдвшценшо якосп та сортносп видобугого вупля е економ^шо припустимою. Обгрунтовано цощльнють гпдземно! газифжаци вупля, що с важливим стимулом у розвитку технолопй в енергетищ, х^мгппй промисловосп та

шших га луз я х господарства Украши.

Основш результати диссртг.ци використано в д'шиьносп вугшьннх пщприемств, а також при побудов1 виробиичих структур для переробки вупля в альтернативна лиди палива.

Knwnoei слова: вугтлл, яюсть, сортшсть, диверсифгкагдя, гадвшдення ефективности газифн.ащя.

Summaiy

Tuvclvenko D.K. Improvement of quality and rauk of coal as the index of efficiency increase at coal mining enterprise. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of candidate of economy by the speciality 08.06.01 - Economy of the enterprise and organization of production. - Institute of Industrial Economy of National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2000.

The thesis deals with the problems cf coal quality increase and its new characteristics development which are generalized to be understood as the system of continuous process of management organization development by coal mining entei-prises. The influence is determined of the basic factors of natural and production character upon the increase or output maintenance of high to middle coal ranks as well as its ash content.

Economic and mathematic model is developed for the choice of optimal way to improve coal quality characteristics through which maximal cost values are determined related to which the fulfilment of measures to improve mined coal quality and ranks js economically possible. The expediency of underground coal gasification is substantiated waich is the men stimulus in new technologies development in power generation, chemistiy and other industry of Ukraine. The main results of the work aused in coal mining enterprises work and production facilities construction for coal treatment to produce alternative kinds of fuel.

Key words: coal, quality, rank, diversification, efficiency increase, gasification.

Аннотация

Гурченко Д.К. Улучшение качества и сортности угля как [)актор повышения эффективности работы угледобывающих тредприятий,- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата 'кономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика тредприятчя и организация производства. - Институт экономики ромышлепности HAH Украины, Донецк, 2000.

Диссертация посвящена проблемам повышения качества тля и развития новых его свойств, содействующих повышению ффективности угледобычи. Обобщены свойства качества, оторое следует рассматривать как систему непрерывного [роцесса развития организации управления угледобывающими [редприятиями. Установлено влияние главных факторов риродного и производственного характера на увеличение или охранение выхода крупно-средних сортов угля и его зольность.

Показано, что для эффективного использования гледобывающих машин, транспортных средств и других ехнических решений в направлении повышения выхода крупно-редних сортов угля все шахтопласты (с известными опущениями) могут быть разбиты на три группы, отличающиеся гепеныо способности к измель,,ешио. Получена кспоненциальная зависимость снижения выхода меких фракций гля (штыба) при увеличении вынимаемой мощности угля, редложена технология послойной выемки угля узкозахватными ;жбайнами, при которой создаются наиболее благоприятные ;ловия для увеличения крупных и средних классов угля в юцессе разрушения забоя. Выявлены причины допонительного [сорения угля породой, связанные с ухудшением состояния ахтного фонда из-за хронического недовыделения капитальных тожений в простое воспроизводство, вовлечением в отработку та стон с высокой зольностью, снижением трудовой и апологической дисциплины, отсутствием необходимых технико-ономических обоснований и др.

Расчёты показывают, что при соблюдении технологической дисциплины и применении технических решений в части снижения зольности добываемого угля объём выдаваемой из шахты породы может быть снижен на 6,5-8,0 мн. тонн в год в целом по отрасли.

Разработана экономико-математическая модель выбора оптимального варианта улучшения качественных характеристик угля, с помощью которых установлены максимальные значения расходов, при каких реализация мероприятий относительно повышения качества и сортности добытого угля является экономически допустимой. Выбор критерия оптимальности осуществлён с учётом ряда существенных особенностей, имеющих место при оценке эффективности мероприятий по улучшению сортности и качества угля. В кач стве допонительного критерия выбора оптимального решения предложена \ степень риска, присущая тому или иному конкретному варианту, и приведена методика постадийной его оценки.

Исследовано влияние горногеологических . условий разработки (газовыделение, мощность пласта, глубина разработки) и горнотехнических параметров шахт (годовая добыча, нагрузка на очистной забой, наклонная высота горизонта, размеры панели по простиранию, длина лавы, вид выемочной техники и др.) на оптимальность сопоставляемых вариантов. Обоснована целесообразность подземной газификации угля, что является основным стимулом развития технологий в энергетике, химической промышленности и иных отраслях хозяйства Украины.

Основные результаты диссертации использованы в деятельности угольных предприятий, а также при построении производственной структуры для переработки угля в альтернативные виды топлива.

Ключевые слова: уголь, качество, сортность, диверсификация, повышение эффективности, газификация.

Похожие диссертации