Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Территориальные проблемы региона областного масштаба в условиях экономической самостоятельности тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Ткачук, Ирина Григорьевна
Место защиты Киев
Год 1995
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Территориальные проблемы региона областного масштаба в условиях экономической самостоятельности"

АКАДЕЫ1Я НАУК УКРА1КИ РАДА ПО ВИВЧЕННЙ ПРОДУКТИВНА СИЛ УКРА1НИ АН УКРА1НИ

л Д На правах рукопису

ТКАЧУК 1РИНА ГРИГОР1ВНА

ТЕРИТОР1АЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗЮГГКУ РЕГ10НУ ОВЛАСНОГО МАСШТАБУ В УЛОВАХ ЕК0Н0Ы1ЧН01 САЫ0СТ1ЙГОСТ1

№. Су. 0(/

Сяещальшсть 06.10.03 - Шська 1 репональна еконошка

АВТОРЕФЕРАТ

на эдобуття паукового ступени доктора економ!чних наук

КИ1В - 1995

ДлоортгйЦ15ю е рукопис.

Роеотэ вкконана у Рад1 по вивченни прадуктивних сил Украши АН

Науков'-ifl консультант: доктор географ! чних наук

Поноякш БальрШ Аркад1евич

ОфШ1Ян1 onoHeHVH: доктор еконошчних наук, члея-кореспондент Укралисько1 акадеыи аграриях наук Всрпрвський Патро Црокопович доктор екзношчких наук Палашрчук BUiop Олексавдрович доктор геогра<|ичких наук Паламарчук Олексаадф Максимович

Дрошдна оргажзащя: Льв1всысий 1нститут репоналыш досд1д-кень HAH Украти

Захист дисе-ртаци вiдбудеться ^^Гчервия 1995 року о 10 годин 1 на засданн1 спешал!зованог вчеяо! ради ДСП. 78.01. Ради по виаченнп продуктивких сил Украгнх АН Укракни за адресов: 252032, Кигв, ЫЗавченка. СО.

Автореферат роз i с ланий " ___ 195 року

Вчений секретар .....---------

сп8Ц1ап1зовано1 вчено!

'Х А .'!7 Х

ради, д.г.и. ,' у П.с.Коваленко

L_ ЗАГДЛЬНД ХАРАКТЕРИСТИКА РОЮТИ

АКТУАЛЬШСТЬ ТЕМИ. Стратег!я розбудови Украини, ад? 8ор1ентована на св1тове сп1броб1тництво. визначила необх1д-Н1сть роэробки иаукових основ територ1ального господарювання, для якого нев1д"емним е шлюнють, соц1ально-економ1чна ком-плекснють, систешисть. Проте виникае проблема взаемод! i взаемозв"язку окремих еконошчних суО'Чкв, як с кладов их кои-понент1в uijioho економ1чно| системи.

Регюн виконуе специф!чн1 етоном 1 чно-виробннч 1 функци, як1 часто не можуть зд1йснювати аюдн! 1нш1 структурi pibhi з Tien просто! причини, щр даний р1вень е об"ективно-реальним. У ньому в!дбуваються процеси, пю справляють значний вплив на рГвень розвитку Украши. Тому кризов! явища, як1 найв1дчутшше вразили сфери, в1д яких залежить хиттевий р1вень людей, треба подолати насаыперед на репональному ptBHi.

Формування hobjix засад здорово! еконошки ставить перед еконошчною наукою завдання. що вииагаоть нев1дкладного вир1шення. В умовах нестаб1льност1 еконошчного середовшаа. швидких неспод1ваних зы1н у ньому, необх1дний перех1д в!д тра-аищйних принципB управл1ння розвиткои perioHiB до формування гаких економ1чних в1дносин, як1 б забезпечували умови в!льного розвитку bcx perioHiB Украши. Для цього необх1дна в1дпов1диа законодавча база, яка С не позбавляла репони права самост!йно эоэробляти економчну стратегию, користуватись дов!р*'ям а боку je ржав и у проведенн! (нвестищйног, ф1нансово-кредитно| та за-'алом структурно* пол i тики.

Нед1ев1сть прийнятих законов засв1дчуе велику недо-:татн!сть одних лише загальнодержавних ун!ф1кованих закон!в та

иорматизких агачв у реашацн ка регюнальному р1ЕН1 еконвд-.вдих реформ. В1дсутшсть врахувашш специфики регюяу у заходах, то проводиться урядом Украни. спричиняе посилення дегнтегращйакх роиесус, економ'чно! неришосп й напру -жекоеп у шхцег миалышх вшюсинах. В них умовах'е гостра. нео&мднють пошаити територюльне регусвання дердави. Для цього потгбча нова модель управтня територ1альним розвитком, но поедкувала б дгржавне регулювання 1 ринков! тдднсгани.

2 склэдшй ситуацп, коли столь литания збереакння внрсОкичого та територ]алыюго простору, екокошчна само-ст1й:псть рэрюну стае змттевэ важливим управшським 1 нструзонтом. Основою економшшм самоет'йносп региону е його власнють, юрвдично. гакр* плена Ця обставика вшгра осоСливу роль у эв"яэку з тим, ио в реальному сустльному пронес 1 екснрМ1Ч!П, ... юоидичт в1дносини тсно переметен! 1 складами едмне и)ле. шип виршуеться проблема ровмэяування комлетенци дерлави I шеневих орган!в .самозрядувашш в економчшй дяль-иост1 та в систем! управтня.

Теоретико-методолопчн; пшоди до формуванпя Господарсь-кого механизму ново! модел! розвитку региону в умовах еконок1чно1 самост 1 йност 1 до цього часу не були предметом дос-Л1джекня В1ТЧИЗНЯН01 науки/ Наэр1ла потреба оогрунтування структурних перетворень. вивчення питань взаемодп 1 взаемо-зв"язку частили та шлого в економш!. а також окремих п частил собою, основких елемонпе ншешл екоком1чно! системи. .

На'сьогрдап, кр!м лькох статей у спешальких яурналах. немае узагадьнвючого ншеного досл!джеяня методичного харак-

теру з таких вазшгекх проблем.

От же агауалььчсть пробдеми. Э1дсутн"1сть дссл;дхекь з цих питань були шдставоп для вибору тем! диоергацШког роооти.

МЕТА X ЗАВДАННЯ ДОеЛ1ДШШа Ы&тою дисертгщйнои робот и е розробка теоре-гико-методолог г-иих основ, концепт 1 розвигку регюиу в умовах економ1чно1 самоспйяост!.

Для досягнення поставлено! мети виршел: так1 завдання:

- сформульована наукова концепция екоиомчно! еамо-рт!йноот1 регюяу;

- створено методолог1чну основу 1 розроблено методику складзння микталузезого балансу о&лаот.!, табулягрзму машинно! реал18ацп запропоноваяо1 модел1 балансу з еисном1чним анал1-зом отрнмзних результатю;

- проведено анашз роэвитку продуктивна сил Карпатського репону. розкрт причини 1У. в1дспавання;

- обгрунтовано кояцепщю конструювання модел) оптимальних роэподишчих в!дносин, розмехування компетеншй мх р; сними Р1ВНЯМИ терктор1ального управл1вня та вибору рашонэльного способу реал1зац)Г;

. - розроблено модель формування пукупност! доход1в I нагро-маджонь та IX терктор)алыюго розпод!лу;

- визначено напрямл вдосконалекня ожтеми оподаткування на р1вн1 орган в сашврядування;

^ виданано досл1д*-зння екв1взлэнтя0ст1 еконошчних взносив мхж репинами, виявлено преваги 1 недоги обшну, розроблено мехашзм врахуваиня територхальних в)дмншоотей стартозихлиов при переход! до рш|ково$ екс1!ом1ки;

- проведено кауког.е опрздвнання статиотично-1нформац!йцих матер1ал1В, олэративно-вробничо! зв!тност1 Х. гдприеиста

облает1;

- науково обгрунтовано положения про формуванля господар-ства репону. .. .

ПРЕДМЕТ ДОСДЖЕННа Предметом досл1дження е сукутисть теоретико-методолопчних 1 прикладних проблем, по виникаоть в процос1 самоврядування регюиу в умовах екоиошчно1 само-СТ1ЙНООТ1.

СБ"вКТ ДОСЛ1ДЯЕННЯ - 1вано-<Вранк1вська область, як адм1-н1стративно-те ритор1альне утворення э своер1Дною структурою господарства. Р1внем спещал1зацп окремих галузей унашональ-вому под1Л1 прац), як цшений об'Чкт управления, пр адатний гармимйно повдиувати компоненти природного, сощального I ексноъичного середовипа. Економ1ка Украли представляв собою ерарх!чно побудовану систему, в як1й регюн нижчого порядку входить в оди.ч 18 рэпошв вишого порядку. Первинними ланками б шй систем! е облает!, viста, ниаов1 адм* ш стративно-госло-дарсък* райони. в межах яких зд^йснюеться елементарна форма розм1щення виробницгва, шр визначае територ^альну виробничу базу конкретних шдприемств.

В свою чергу шдприемсгво, з/цйснюючи свою дилыпеть иа засадах екошмчяо самост 1 Пност 1, к суб"ектом економки гериторп. Виходячи з регюнально-ц1Л1сного пихеду, сукуп-шеть первинних виробничкх ланок сотуму представляе територ!алъно достатню Ц1 л\сну економко-сощальлу структуру, об"еет державного регудивапня з песними зовнипнши I внутрщшми зв"яэками. .Регион - да той тип утворе-ння, якому предметно можуть бути вир) мен > важлиы е коном г-ш) 1 сот альм 1 завдання. В результат! ре:мон обласного масштабу, як оргаН)Чиа частина еконошки крат?,, С найСПльш прийнятним для проведения

пауков:л досл!джень.

МЕТОДОЛОГIЯ I МЕТОДИКА Д0СЛ1ДКЕННЯ Сазуеться на оучасних наукових . засадах. Ними е ыакроекоиаьачний 1 шзкрепональний анализ, концепт $ регюнального вдаворювального процесу. Центрально мюце гохндае сприйняття обдаст! через парадигму ре'гюнально! цшсност!, ир повинна будуватися на георетико-ф 1 лософському прийнятт! концепт I об"ектизиого взаемозв"язку природних, сощалышх та економ!чних працее 1 в 1 явищ, як1 лоеднухггься на певному територюльному ареал!. Економ1чна система, побудована з регюнальних шлюностей, мае спиратися на' загадьноеконом1чн1 эакони, грунтуватися на системному та ситуац!йному шдход! до управл1ння нею 1 досл1д-жуваний об"ект виступае, як В1дкрита система, котра зазнав

ЗНаЧНИХ ЗОВНИШНХ ВПДИВ!В.

Широке коло поставлених аавдань зумовило використшшя комплексу економ1чних метод1в: статистичних. економию-математич-ичних, системного 1 як1СНогб анад!зу, класичних баланоових моделей, абстрактно-лопчного та шших.

нформашйною основою досл!джешга слугували матер!али статистично! зв!тност! Мшстерства статистики Укракни 1 уп-равшь статистики областей Карпатського регюну, документи 1 рекомендацн науково- досл) днях ! проектних институт в. Мшстерства економ!ки Украпш. оперативно-виробнича звинють пшриемств, галузей народного господарства 1вано-4ранк!всько! обдаст!, науков1 пубЛ1кацп з досл!джуваних питань.

НАУКОВА НОВИЗНА. Вперше у В1тчизнян!й економ1чя1й наут запропонована методика територ!ашюго господарюванкя в умовах економ!чно1 самост1йност!, яка характеризуемся такими елементами новиани:

Х - 8 -

- розроблен! методологiiHi основи ековом1чно! оамо-ст!йност1 репону, у взасдаузгодяеносп 8 критер!ями територ1альвого вдтлу прац! та його 1нтегращею в едший держав!, сязначен! приняли побудови модел!економ1чжп само-ст1йност1 репону, п харакгеризуюггь межу раШоналыю! дос-татност! под]лу власност! Mix державою i органами мсцевого самоврядувзння; розроблений оригдальний п!дх!д до побудови господарського механизму взаешв!Дносин шж регюнами 1 дер-зкавними органами, а такох шшими регюнами на засадах саыоо-купност i, науково обгрунтована модель розмежування компетенщй Mix р1зними Р1ВНЯМИ територ1ального управл!ння за принципом "знизу-вверх";

- розроСлена концепция розмежування мюцевих i загаль-нодержавного бюджетiB, яка базуеться на нормативно визначених потребах, спряшваних на впровадження сошалыго-культурних програм, адшшстративно-правоЕе обслутовування населения, утримакня мюцеЕих органов. вид!в д1Яльност1, шр ф1нансуються 13 бюджеив територгй, . в1драхування в швеститйний та резервна фонди i перёдбачае, щр критер!ем такого розмежування повинен бути обсг ковпв, до нагромадилися у мюцевих бюджетах В1Д надходжень is власних джерел;

- науково обгрунтована методика формування господарства реПону на основ) закону терятор!альиого под1лу прац!;

- розроблена модель формування сукупноси доход!в i нагро-маджень та ix територ1ального перерозпод!лу визначае напрями вдосконалення системи оиодаткування на pibhi орган!в м1сцового сашврядуваняя;

- створена методика складання м!жгалузевого балансу виробництва i розпод1лу продуюш на piBHi области

- розроблений шхашзм врахування територ1алышх в1дмтностей стартових умов при переход! до ринково* ёкономшг.

- обгрунтоват напрями розвитку продуктивна сил Карпат-ського репону на найближчу 1 В1ддалену перспективу. зокрема, 1вано-Франк1всько| область

РАКТИЧНК ЗНАЧЕНИЯ. Отриман! результати досл1дження опираться на; опрацьован1 притдапи1 методи йормування мэхашзму ново! модел! господарювання репону в умовах економ1чно| само-стШност!. Принципл формування мюцевого господарства, як власносп реиональних орган!в влади, дозволять створити таку структуру виробництва, щэ прямо або опосередковано буде эор1ентована головням чином на мсцеве споживання. де взаемо-зв"язок зд1йснюватиметься на основ1 внутришього ринку. Визнання за мюцевими органами права власника па засоби виробництва створюе передумови д-я формування нового экономичного мвхан1зму, акий забезпечуватиме самост1йний розвиток регюии. управл1ння ' господарством з допомогою' ЗКОНОМ1 чних метод в 1 важл1в. Це буде корисним для роэробкн гогматив1в, пю стосуються репональних програмних роби. Якансово-кредитних систем, 1нвестиц1йко1 псштики, взаемо-^диосин М1х суб"ектами регионально!! власност 1. управння та :истеми оподаткування, циюутворення, оплати пращ, структуре л перебудови промислового комплексу.

Запропонована модель сашврядування репону яа умов економ!ч-Ю1 саюст1йяост1 розрахована передует на обласниЯ р1вень адм1Н1-!тративно-терйтор1ального утворення, але може бути використана лионами Р1зних р1вн1в.

Результати досл1Джень шжуть використовувагися в учбовому

процес1 виших навчапьних заклагав при вивченн! еконошчнол теорп. куре 1 в макроекоиомши економ!ки Украэди, ф1нанс1в Укради та в практичней д1яльност1територ1ального планування 1 прогнозувзння. '

АЕРОБАШЯ Основн 1 теоретичш положения 1 практична результати дссл^джеиь допов1далися на наукових 1 науково-пра-ктичних конференшях р1зного р!вня, то в^дОуваяися в Киев! (1991 р.), 1вано-Фракк!вську (1989 р.), Киев1-Тернопод! (1989 р.). Чернтцях (1990 р.). 1вано-Сранк1вську (1993. 1994 рр.).

Огриман! в процес! проведено! науково-досл!днои роботи результати опубжоваш в монограф!!, наукових статтях.викла-. ден1 в рекомендациях, наукових звнах ! допов1дних записках господарським органам.

Результати досл!джень використан! при розробц! зв1тного (1989р.) м^агалузевого балансу 1вано-Франквсько! облает! та при розробц! законодавчих акт!в й нормативних документ!в, методичних рекомендаций, анал!тичних програм, м!сцевих бидже-т!в. Багато !з них знаходять воображения у бюджетних иа-уковс-досл1дних розробках економ1чних кафедр 1вано-4ранк!всь-кого техшчного ун!верситету нафти ! газу.

ОБСЯГ 1 СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦП. Дисерташйна робота скла-даеться !з вступу, п"яти глав, еисноек!В, списку використано! л!тератури. Основний текст роботи викладений на 328 сторшках. мостить 38 таблиць.

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦ1ЙН01 РОБОТА

Вступ. Х

Глава 1. ТЕОРЕТИЗМ I ОСНОВИ ЕК0Й0М1ЧН01 САМОСТIйНОСТI.

1.1. ЕКОНОМРША САМ0СТ1ИТПСТЬ. ЯК ВШИВА. ПЕРЕДУ-МОВА РОПВЙТКУ РЕГЮНУ.

1.2. ЗМ1СТ I ПРИНЩШИ ЕК0Н0М1ЧН01 САМОСТИЙНОСТЬ

1.3. МЕХАН13М ТЕРИТ0Р1АБН0Г0 САМОВРЯДУВАНВД.

Глава 2. МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1 МНОГО

БАЗИСУ РЕГЮНУ.

2.1. ТЕРИТОРIАЛЬНИИ ПОЛ1Л ПРАЦ1 I ЕКОНОМ1ЧНИИ БАЗИС РЕГЮНУ.

2.2. Ф1НАНСОВ1 РЕСУРСИ РЕГЮНУ I IX ОРМУВАННЯ.

2.3. ПОДАТКОВА ПОЛ1ТИКА РЕГЮНУ.

Глава 3. МЕТОДОЛОГ 1Я; I МЕТОДИ 0Ц1НКИ М1ЖРЕГ10НАЛЫШХ ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДН0СИН.

3.1. МЕТОДОЛОГ1Я М1ЖГАЛУЗЕВОГО БАЛАНСУ СТОСОВНО ЕКОНОМ1КИ РЕГЮНУ ОБЛАСНОГО МАСШТАБУ.

3.2. МЕТОДОЛОГ IЯ Х ВСТАНОВЛЕННЯ ЕКВ1ВАЛЕНТНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДН0СИН МП РЕГЮНАМИ.

Глава 4. АНАЛ13 ПРОМИСЛОЮГО КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТЬ

4.1. ЗАГАЛЬНИИ Р1ВЕНБ ЕКОНОМ1ЧНОГО I СОЩАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОБЛАСТЬ

4.2. ПРОМИСЛОВЮТЬ У ГОСПОДАРСЫЮМУ КОМПЛЕКС I ОБЛАСТЬ

4.3. СПЕШАЛ13АШЯ ПРОМИСЛОЮГО КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТ1 У РЕСПУБЛIКАШЬКОМУ ПОД1Л1 ПРАЩ I

. СТРУКТУРН1 ПРОБЛЕМИ.

Глава Б. КОНПЕПЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ САМ0СТ1ЙН0СТ1 РЕГЮНУ.

5.1. ЗАГАЛЬНА КОЩЕПЦ1Я РОЗВИТКУ РЕГЮНУ УКРА1Н-СЬКИХ КАРПАТ. Х

5.2. ТРУДОВ1 РЕСУРСИ В СИСТЕМ1 ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ПРИКАРПАТСЬКОГО РЕГЮНУ.

5. а 1НВЕСТИЦ1ИНА ПОЛ1ТИКА I СТРУКТУРН1 ЗРУШЕ1ШЯ В

1НВЕСТИШИНОМУ КОМПЛЕКС! РЕГ101С.

ВИОНОГКИ 1 пропоэицп.

литература.

П. ОСНОВН1 1ДЕ1 I ВИСКОВКИ ДИОЕРШиШО! РОБОТИ.

ТЕОРКПШ! ООНОБН ЕК0Н0ШЧН01 САМОСТ 1ЙН0СТ1.

Вих 1 дко передумовою дисертаЩйного досл1д*юння е обгрунтуванкя концепт I тери?ор\арного господарювавня в умовах екзношчноз самое?тност1. Управления б умовах переходу до ринково* економки. економ1чно1 самост1йност1 репон1в, Са-гатоукладно! систоми власност вимагае глибокого мшсного 1 яшсного анализу, оС'емких розрахушив.'.- координадп 1 погод-женост; служб управления вс1х ревшв. Вирнаення цих проблем .южна домогтиса лише при наугаво-методолог1чному обгрунтувашп дсш льност 1 надання реп снам певыого ршш економчнок само-

СТчЙНОС'П.

Господароька самостшгстъ регюну Сачиться передус1м. як економ1чний прост 1р, де вся виробнича Д1яльн1сть здМснюеться в меяах Ц1е 1 теркторп за критер1ем еконошчно* ефективяоси 4 дотлыюст1. Тему необхшою умовом економ!члого розвитку дер-жави е видиення специф:чнол система територтальаих нтересв, ш виобрахахягь особлиьостг и сторичних 1 сошальних умов, психологю. уклад хиття людей, тралит I. духовно-кулътурний ментал!тет. Х

Передумовами економ1чно1 самост (йностГе касамперед пере-будова економ!чних в^дкоейн на основ1 рннкових. послабления

впливу центральних органов управл!нкя та формування стратеги 1 тактики функцюнузшшя територ^ально-адмшстративних утворень 1 замена л1м1тно-розпод1льчих в1дносин екв1васнтиккш ф1нансово-екоком!чники зв"яаками 1 залешостями.

Основою економ1чног самоспйност! району е його власнють. Проблема власност! мюцевих оргашв влади полягае в тому, щр будь-яка влада: !ндив!дуальна, колективна чи громад-ська не можуть виконуватк свои функцп без необх]дно! економ!чно2 основи у вигляд! матер!альних 1 фшанеових ресурс 1в, як! вони можуть отркмувати при володшп умовами процесу виробництва, або маючи право на привласнення результат! в цього виробництва Тому необх1дн1сть формування власност! м!сцевих органв е питаниям створення в!дпое!дно! т економ!чно бази самоврядування, без яко! гу. влада залитаеться Функцюнально Сезсилою. В умовах зацентрал!80ваност економ!чного 1 шштичного розвитку сусшльства влада мюцевих орган в виявилася Формальною.

Для ч!тк1шого окреслення меж економ!чно! самост1йяост1 адмшстративно-територюльних утворень та 1х господарськск автономп насамперед необх!дне бши повне усвиомлеиня наявност! таких основних суб"ект)в власност!: загальнодер-жавний (центр), реиональний (область, район, м^ето), п!дпри-емства, труд1вники. Яорма власност1 репону - комунальна. Законом Укра!ни про в; сшсть об"ектами комунально власноси виэначен! пшриеметва мюцево* промисловост!, об"екти сошаль-но-культурно! сфери, виробничон тФраструктури 1 мюцевий бюджет. Суб"ектами комунально! власност 1 виступаять Шсцев! органи влади вшювшшх . р1вн1в, як! реал зудаь право власност В1Д 1мен1 насэлеияя { трудових колективш репону.

Для прикладу можна взяти хоча б мсцеву промисловють 1ванс-Франк)Бсько1 область п питома вага в обсяз1 загального промислового виробництва складае. лише 4,5 процента, а частка вирахувань В1Д рибутку у шсцевому бюджет 1 не перевищуе 7,8 процента. Очевидно, шр мало законодавчо закрепити мюцевий бюджет як об"ект власност1 орган в мюцево* влади. Необхшо ше й узаконити справедлив! умови його формування та використання, а також . конститушйно закртити за суб"ектами комунальног власност землю 1 природш ресурси. При цьому Ради народних депутата перетворяться у повноправних господаре на своШ територп розпоряджатимуться результатами пращ в даному ропот.

Однак, власн!сть, як матер1альна основа влади Рад. мае й 1шш:й важливий зр1Э - вона виступае потужним дзрелом для створення економшних стимулов та аадоволення и!терес1В населения . до прошвае на датй територп. В цьому зв"язку кому-нальна влас теть за сво>м змютом, масштабами, майновим набором 1 формами правового регулювання повинна бути достатньов для того. аоб з"явилися репональн! власники з активными екрномишиш интересами. В законI мае бути чтко зафшсовано за яким Р1внем комуналыкп власносп закршхяоться т> чи нш об"екти.

Формування мюцевого государства, як власност Рад, дозволить створити таку структуру виробництва, да прямо чи поб1ч-но буде зор1ентована головнш чином на мюцеве споживання, де взаемозв"язок зд^йснюватимоться на основ1 внутршнього ринку. При цьому властсть мюцевих орган 1 в на виробнич! 1 невиробнич! фонди буде означати обов"язкову власшсть на товари 1 послуги. Не в свою чергу , еприятиме формуванню

реп опального еконошчного 1н?ересу, як неоохшю: умови розвитку те ритор I.

Концегщ1ею еконошчно! еамост1йност1 насамперед передСа-чаеться ригуча зыша сиетемиДвнробничих вшосин та структури влади; посдаблоння впливу центральных орган!в управши на формування стратеги 1 тактики фушщонування Хгеритораль-но-адышстративних утворень зашна л 1 мтю; роапод 1 ль чих В1ДНССИН екввалентними ф1нансово-економ>чними зв"язками 1 эалежноетями. Важливою умовою е становления прямо! галежност! економчних можливостей вд ефзктивноот! як власного господар-ства. так 1 еконошки держави.

На основ 1 критичного пшоду до ошнки сошальио-економ1ч-ного розвитку рег}он1в р^зних р1ви1в> анализу позишй рзних автор!в прдо економ1Чно1 самооийкост! репошв 1 методоло-пчних основ розроОки модел) самоврядування в дисертацн сформульован приишти еконошчно* самост4йност1 та ьеехан1гм унравл1ння. 1ййб1 льш типовими принципами модел еконошчно! самост1йност( репону е: ч1тке роэмежування компетеншй М1ж р1зиимн р1внмн територ1аяьного управления за принципом "знизу-вверх". Суб"екти управпшя нижчого рвня делегуюггь на виший Функцц, права 1 повновавння, як4 виходять за меж! <х компетенции формування вэаеыостосунк1в мж репоноы (области) 1 державним р1внем через визнання економ1чних 1нтерес1в репону, зокрема, прива приймати невадеми господарськ нгония для 0(льш повного задоволення потреб населения. ?озвитку сотально! сфери, розвитку виробничо! нфраструктури эаш овального природокористування; налагодження виробничо-ека-юмиишх зв"язк!в мж репоном роэтайованими на його гериторл" шдприемствами та Х господарськими орган1аащями на

- t6 -

баз1 etu<валентность Лияе ефзктивие функшонування основно! вироАничо? ланки - шдприемств як головного длюрела сощаль-во-еюномишого' Олагопслуччя сусл1дьства, даже эабезпечити реаль.чия перо*1Д pefioHiB до саыоврядування; . компдекснють 1 систем;; сть ycix елеменив структурних ланок економ!чного вря-дув ання сбласт!; формування експорт.чо: стратеги, яка будуеть-ся' на прсграшо-тльовому шдход!. етимулюючя при цьому ек-спортиу активкють територн; узгодженють поточних i пер-скективних прсграм економишого розвитку територк через чтку характеристику мсляивих насл!ДК1В у майбутньому; реал1эащю ' принцип в ренгних латгли в за репоналыи ресурси; формування теригор'.альиого фкианоосого кюхамзму, який Оазуеться на еу-1супност 1 в!дносин розпод1лу 1 використан я ф!нансових pecypciB, шр створхшьея на дан!й територи.

Голобиим критерюм роэмелуьання економ1чних в1дносин мае бути власшсть, вкдмчаючи повну матер1алъну, господарську, адыимстративну та ihbu види в1дпов1даяьност1 за нек. Тому а появою piSHoybHJTHHX влаениюв робота по розпод1лу шдприемств республ!канського, обласного пшорядкування мх рюними р!внями управления буде Tie основою, яка допомото достагньо поел! довно п1д1йти до роздержавлення власност1.

Загальним принципом побудови господарських вэаемовютосин Mix per юном та державними органами та в 1ншими регюнами повинна стати самоокунють регюну, коли надходження до його бюджету перевищують нормативно визначеш потреби. Критер lew такого розмелування мае бути рбсяг kodtib, цр нагромадились у мюцевих бюджетах В1д надходжень la власних джерел. Роэм!р ix в окремих територ)альних одишюх визначаеться за чотирыа Р1зними формами самоф!нансування:

- надходження 1з власних дкерел перовшяують потреби - 50 процешмв перевишення 8Н1маеться у бюджет вищого р!вня;

- надходження ш джерел покриваеть лиле нсрматизну потребу, кошти у бюджет зншрго' р!вня не в1драхоауються;

- надходження ia власних длорел менш1 нормативних пстреб - а бюджету витого р1вня аоигнуеться частина його надходжень для покриття нормативних потреб;

- власн! i асигнован1 надходження недостатн1. для покриття нормально! потреби '-. з еишэстояшго. бюджету вадцляюгься субсид!1 для задоволення потреб.

У вибор1 форм самофшансування, модел1 господарського управляя твритор!ями сл1д дотримуватися диференщйованого регюналыюго шдходу. В дасертацп вид1лен1 такл типи per 1 он i в: екосгишо неблагополучш райони а високою

концентрац!ею виробництва i населения; 1ндустр1алыю слабо розвинуп с1льськогосподарськ1 райони; промислово депрес!йн1; рекреац1йнь в 8в"язку з цим необхша конкретизашя eiranoMiuHiix регулятор!в стосовно. уков господарства кожно! територ1ально)( одшшш у вигляд! еконошчного примусу. вливу i стимулюваиня, аде при дотриманн! правил економ1чних взаемо-BJ дносин.

2. МЕТОЛОЛОГ1ЧН1 ПРОВЛЕШ ШРМУВАННЯ ЕКОШШЧНОГО БАЗИСУ.

Виходячи 1з запропоновано! концепт I економ!чно< само-:т!йност1 регюну, в дасертацп розроблеш основи методологи рормування економ1 чно1 бази на piBHi територюльного управ-шшя. \ .

При сучасному piBHi розвитку продуктивних сил територ1аль

лий под л пращ зумовлюе те, шо окрем вили господарсько* Д1-яльност 1 ксчцемтруэтвся в тих регионах, яю мають для цього найбльы сприятлив умоли, в процес економ)много розвитку в*д6уьаеться закономрне впорядкування економчних ' зв"язк1в шх иар^зноман]тн 1 сими ланками господарства регюну: галузями матеральног.о вироОництва, невиробничою сферою, трудовими 1 прйродними ресурсами. Само тагай розвиток господарства регюну е комплексним I складае його економ1чну базу, дае 'змогу до-бягти. ефективкост з позяшй формування > функцюнування територ1аш>но! систем регюну.

' - .' В дисертад!: даеться критична от нка рег 1 онального. ком-плексоТЕорення в умовах усустльненнп зиробництва. Як засв!дчуе киття, пронес формування ес1х р*вневих форм орган вашI виробництва в минулому нервно здйснювався э значними диспро-поршями. Систематично вииикали дисбаланси у мжгалуаевому сполученн ресурс 1 в. поругаувались директивно встановленн терший введения багагьох загальнокомплексних об"ект1в, недо-статньо враховувалася сот альма спрямованють культурних пер-етворень. в результат! не заоезпечувався достатшй ефект ц-л1сносТ1. комплексное?1 створюваних структур.

В методолог 1Чному пдход вдбувалася замена принципу реального усусшльнення формальним. Це призводило до невиправ-даного тотального уеустльнеиия засобв виробнмцтва. Усусшльнення "вверху". ар не шдкршлювалось реальними змтами в економечних В1днс>синах. спотвсрюваяо багато починань, сдрямо-ваних на розвиток прогресивних Форм концентрат I, спешал-зацн 1 кооперування, надаючи м при цьому формального характеру. На нашу думку, тахе усусшльнення виробництва. обмежене лише актом нацюнамаацп засоб!в виробництва, мае характер

формального усусшльнення 1 для перс-творс-ння його у реально необх1даий певний р1веяь розшггку продуктивких сил, всеб1чна 1нтеграц1я науки 1 вироОництва, прискорений перох1д економиси яа нов1, боьи досконал! технологи. Критерии реального усусшльнення повинно бути шдвишення ефективност! виробницгва виражене в якоси кьчцевого продукту чи задоволеня потреб.

Комплексний розвиток еконошки репону внаходить свое воображения пеьному рюн1 усуспиьнення 1 кооперування виробниитва, то сприяе розвитков1 прогресивнкх, економиших 1 сощальних процес!в.

Перех1д Укра1ни до сагатоукладно! економиси, надання а репонам, шдириемствам та оргая1зац1яы еконошчжн само-ст1йност1 вимагае, безумовио, й створення зовош ново4 Ф1нан-сбво системи, щр базувалася б на принципах територ1ального самоврядування, самоф1наисування та самозабезпечення 1. водночас, 8бер1гаяа б цшснють 1 субординацш вс1х р1вн1в господарського комплексу держави.

Для одерхання щл1сно1 к^ртини аккумулювання кошт 1 в та х руху розрсблеяий 1 складений ввиний баланс ф1нансових ресурс1в та витрат в область В1н власне 1 став вих1днии материалом для анал!зу тих процес1в, то в1дбуваються у виробнич1й та ф1нансов!й галузях господарства репону, 1 до-оволить 0Ц1НИТИ р!вень !х ефективносп. Впоратися в цим зав-данням було непросто м лише через шдсуттсть статистики ренональних ф1нанс1в, алэ й через недостатнють теоретичних розробок, як1 давали б методологии комплексного анал1зу ф1нансоьих ресурс 1 в на р1вн1 область '

0ск1льки на сьогодш немае доетатньо Х Ч1ткого визиачеьня самого поняггя "рег1о.чальн1 Ф1нанси". На наш погляд. можиа

прийняти визначення, зпдно а якнм регюнальн! фшанси - це су-кушпсть доход1в створених народногосподарським комплексом репону. а такох кошти, щэ надпиши В1Д населения, й фшансов1 ресурси, залучен1 81 сторони в результат! 1х перерозпод1лу. Використовуючи бюджет Iвано-Франк!всько1 облает!, анал!тичн! матергалиобстехень шдприемств 1 орган1гац!й краю, нами дана характеристика вс1е1 сукупност! ф)нансових в!дносин, щр вини-кають мх бюджетами-- державним та мюцевим - 1 вс1ма учасни-ками матер1ального виробництва, а такох установами виробничон сфери, як! розташован1 на територп репону Стаблиця 1). Всдночас, незвахаючи на В1дсутшсть иеобх!ДНих звиних даних та в!дпов1дно! методики (досл1дження в област1 проводилося вперше), ставилося за мету визначити обсяг, розкрити екошшчну природу й показати структуру грошових нагромадхень 1вано-Франк!вщини, а такох простехити основн! напрями их використання. '

Анал1з процесу формування ф!нансових ресурс!в облает!, додаткових дхерел ютенсивного розвитку екоиошки засв1дчуе, йо основний обсяг ф!нансових ресурс!в створюеться у сфер1 матерюльного виробництва Лише невелику 1х частку складають асигнування, шр надходять з фонду оплати пращ в порядку його перерозпод1лу через обов"язков1 (иодаткоы) 1 добров^льн! платех! населения. Пров 1 дне мюце у структур! фшансових ресурс 1Р пос!дае приСуток.

Лодаток на добавлену варт)сть е центргипзоБаиим.джерелом доходу дерхави. В!н не залежить В1Д результате- д!яльност! трудових колектив!в. Якби Закон Украини "Про податок на добавлену варпсть" передбачив шльги для оподаткування товар!в, шр освоюються вперше, винускаютьея з шецево сировини 1 в!д-

Ф1кансов1 ресурси, створен1 в 1вано-йранк1вськ1й облает), шв.крб (в щнах поточних рок!в)

Таблица 1

1990 р. 1992 р.

Ооказники

:Х до : * до

сума : загальн. сума : загальн.

:суми :суми

Прибуток (доход) 962.7 17.3 23092,0 30,3

Шдаток на додану варпсть, ак-

ЦИ8НИЙ эб1р (податок э обороту) 531.2 15.1 8478,0 11.1

Амортизац1я 547,0 15.5 21917,0 29.0

В1драгування до фонду сощально-

го страхуванпя (пенс1йного фонду) 165,4 4,7

Шдрахування до централ1зованого фонду сошального габеапечення

когоспник1в

Всього ресурса, створених у народному господарств1 облает1

Оэдатки 1 платеж! населения

Вадходяэння в1д реал1вацп обл1-гац1й державно! поэики 1 грою-во'речово! лотере!

Всього надходжень в фонду оплати пращ в порядку його переровно д!лу

1нш1 ф!нанеов1 ресурси Всього ф!нансових ресурс!в

5306,0 7,0

27,7 О, а

2234,0 63,4

265,2 7.6

11,6 0,3

276,7 7,8 1017,9 28,8 3528,6 100,0

58793,0 77,4 2139,6 2,8

2139.6 2,8 15029,4 19,8 75962,0 100,0

ходiB виробншггва. то це безперечно стимулювало б Д1яльн1сть вирсбчик1Е продукт i та оргашв perюнального самоврядування, надаючи ш можливють одержувати .у св!й бюджет додатков1 шити. Амортизатя е важливим джерелом поповнення М1сцевих фшансоаих ресурс 1 в. До надходжень ь обласний бюджет додаюгься ие й коштк. що формуюгься в основному за рахунок податкт та надходжень в1д реад1эа1Ш обл! ram Я державно! позики i гроиюво-речово1 лотерв!.

Абсолютна сума пших фшансових ресурсов формуеться пере-важно за рахунок приросту -пасшив господарських об"ект1В та 1нша доходiв бюдаету (В1Д эовн1иньоеконом1чно$ д1яльност1, л1совий доход, податки з доход!в ыд демонстращ J К1Ноф1льшв. абори й pt3Hi нёподатков1 доходи тощо).

За напрямами використшшя Франсов i ресурси репону модна иомлити на так! частини: рссурси, со використовукггься на Micm. вилучапться за меж1 територн та Ti. op иадходять ю сторони. Основна роль наложить нагромадженням, ню створюиться на Micm. Саме вони формугаь б!льшу частииу грошових ресурсiв населения, шдприсмств та miсцевого бюджету. Так. в 1900 рощ в обдаст! створювалося понад 3.5 мрд. крб. фпгансових ресурс 1в, а у 1992 р. - близько 76 мрд. крб. (у Ц1нах 1992 р.). з яких на и територн зоаишалося. в1дпов1дно. 45 t 83 процент В умозах запровадження нових форм мобшзацп кошпв у MicueBi бюджети з кожного карбованця 59 коп. еашалося па шдприемствах обдаст. 24 надходили у бюджет облает i i 17 -вилучалися a ii територн. Такий розледи фшансових ресурсiв б1Льшою м1рою сприяе сашсийност! орган1в само врядування у эабезпеченн! комплексного роавитку територн.

Виходячи 8 того, що основний обсяг фШансових ресурсов

обласи створсетьоя в систем1 матор!ального виробництва. для вианачення основиих напрямкв 1 можяивкх варiантiв зб!лыиения ресурс 1 в регюну boxjdibo виэначити доходи, як1 мать конкретне (Шльове) використання, й доводи уинереального характеру. Екокошчна дошльнють такого лод1ду доходи обумевлена тим. go В1Н доаволяе скласти уявлення про меж! мохливого перероапо-Д)лу дерхавних ресурс!в.

Настала неойх1дн1сть розробити цшену систему перерог-под1лу надходжэнь Ц1льових доходв mi ж ланками баджйтно! системи. Там, дв в структур! фшансово баги еначну питому вату мають в!драхувания в фонду оплати npaiti (це, як правило. веЛик1. промислово розвинут i ui ста). надходження до мюиевого бюджету зростаоть у к1лька раз! в. У регюнах а иенш розвинутиы виробничии. потенталом прибуткова частка бюджету, навпаки. piano скоротилася, яз. зроаум1ло, приводе до поглиблення Ф1нансового розварування територ1А

Тому вкрай актуальнкм аалиааеться завдання виробити. на противагу нин1 диочому ыехашаму перерозтшлу ресурс 1 в mix територ1ями 1 ланками бюджету, новий мехашвм, який в!дкрив би мож1ив i сть 1нтенсивно випукувати копти.

Але, комплексну ошкку стану ф!наис1в реионув сучасних умовах можка дати Т1льки при розробц! анаитичного розрахунку, який воображав би формуваиня 1 використання acie'i оукупйост! копив, включаючи й залучен 1.

Роароблэна нами схема теритэрюльного Ф1яансового балансу (таблиия 2) базуеться на лопчшй схем, до виображае ч1тко роэмэжувания м*ж ресурс аки,як1 створаються на тзритори 1 тут пя використовуюгьсл, it тими, qo залучен! з стороии. Без цього не мехна правильно виэначти пропорщ t, як! складаються в

введений ф1нансовий баланс 1ваяо-Франк1всько! обдаст! за 1990-1992 роки

1990 р.

сума : X (мн. крб. ):

1992 р.

Видатки

сума (мн. крб.)

1990 р.

суш (мн. крб.)

Франсов! ресурса, по створшгься 1 эалишаэться на територп област1 в тому чиек в господарств1 обдаст!

у Скдагет i облает1 Додатков! надход-лення ф1нансоьих ресурс!в на тери-торш облает 1 в тому числ!: населению гссподарству облас: у 'бХДВТ

1НИ1 доходи Фшансов! ресурси облает

1589,7 43.3

1000,5 27.3 589,2 16.0

1761.9 43.О

229.0 6,2

1 1489.5 40,6

43,4 1.2

317.S 8.7

3609.2 100.0

!Виплати населенно !

!Ва розэвиток вироб-6322.0 37,71ництва I

!На розвиток невироб-44700.0 26.7! НИЧО! сфери 18422.0 11,0! в тому числ1:

! на осв!ту 190,0

! на охорону здоровня 129,6 I

88900.0 53.01Тимчасово в!льн1

I ресурси 103.1

88212,0 52,61 560,0 О, ЗПнш1 видатки 614,4

98,0 0,1!

15548.0 9,3!

167570.0 100.0!Всього видатк!в

1992 р.

Х сука : X (МН. крб.)':

333.9 . 9.1 91769.0 54,8

1635.7 44.6 37368.0 22.3

981.8 26.8 7770.0 4.6

5. ,2 3166.0 3.5 3613.0

2.8 16.7

27045.0 16,1 3618.0 2,2

3669,2 100,0 167570.0 100.0

процее використання вс^х нагромадлень репону, та доотов1рно оц1нити масштаба 1 якють територ1ального перерозпод1лу дохода.

Валивою вямогою до оздоровления ф1нанс1в облает1 е зб^лывення розм!р1в шецевих бюджетов ! шдвищення IX залежао-ст1 В1д обсягу ресурс!в, створюваних на П терчтерп, пере-ор!ентац1я фшансово! пол1тики з урахуванням формування ба-гагоукладно< е ко нем пси.

Шва податкова пол1тика дозволяе перейти до прямик зв"язк1в м!ж шдприемствами 1 бюджетами - державним 1 м!сце-вими. За Законом про бвджетну . систему Укралот, державний 1 М1сцев1 бюдзыэти незалежн!. 1хн1 доходи 1 частнни формугиься за рахунок закртлених та регулюючих податк1в. Сстанн1 передаться у бюджет м!сцево| Ради у виг ляд! в!драхузань В!д лодатшв 1 доход 1 в 1э вищэстоящаго бюджету для IX збалансування. Дм прикладу, в бюджет 1 !вано-франк гвсько. облает 1 закршлен1 за бюджетом доходи становили у 1991 рощ 30-35 в1дсотк!в, регулю-юч1 доходи В1ДП0В1ДЯ0, 65-70 в1дсотк1в в1д загального обсягу доход1в. Меньше половини бюджету облает! формусться за рахунок закр!плено! доходно! бази, шр не забезпечуе нав1ть в!дносно! самоспйност!. В1дносна самост1йя1сть з-за недостатньо закрт-лено! дЪходно! бази в ус1х випадках обумовлюе певну форму зв"язку в вищестоящим бюджетом. Так, на долю субветий, дотаций 1 в!драхувань припадае повад 50 в!дсотк!в в1д вагальних доходов.

Формування рвнональних бюджет 1 в мае нередбачатк перех1д до територ1алыгого принципу формування I розжшлу державних

ДОХОД! В.

Вдосконалення податково! системи в Украш моааа провести

- 26 - ...'.,. за двома вар5ачтамч. Перший грунтуеться на ояодаткуванш абсолютно! суми доходу за левною шкалою. Система податмв повинна передбачати прогресивне оподаткування, де- кроком прогреси вирахувань мае бутм в1драхування кожно) наступив*, б!льи високо1 ставки платеж1в не.з усього сумарного доходу, а лиое а Пего в!дгюыдногс приросту. Загальна сума оподаткування скла-датиметьел 13 суми податк1в з складових части сумарного доходу. Такий порядок стягнення податк!в дае змогу суттево пом"якшити стрибкоподЮшсть зб1льоенкя в1драхувань у бюддет .при переход! в!д одного р!вня окали до швого, згладити В1дмиш1сть у розм1рах ковгт1в. як! перераховуоться господарсь-кими орган4зац1ЯЮ1. щр махяь р!ВН1 доходи. Другий вар ант оподаткування полягас в оподаткуванн! на прирют кап!талу. Яого переьага в тому, пю при цьому до певно! М1ри вир1вншгься стартов! умоги р1аииу. ферм влас ноет!'. Така система оподаткування швестищйних ресурс!в дозволяе м!сцевим бюджетам виртнювати умови орган1эаш виробиицгва на щдприемствах а Р1зним р!внем оснашрност! осиовними фондами.

Заслуговуена увагу й проблема перегляду вищесення ви-рахуаань на страхувания 1 сощальне забезпечення на виробшт вит рати. Ц1 витрати можна резглядати як частину доходу. В такому випадку ко спи ла ц! цш повшш утворюватися за рахуиок оподаткування зароб1тжн идати.

В умовах економ! чних трудное в пэдаткове регулюваиня повинно носити ! ааохочувальний характер. Так, для стимулювания зб1лыиення обсяпв промисбвого ьироОництва мюцеы Ради пародии* депутат!в можуть надавати додатков! тльги трудовкм ко лективам у межах Т!е1 сум податку, ш аараховуетьсяу нюиовий бюджет через субсидл. Емкористаиня тльг для стимулювашт

прюритетяих галузей 1 невеликих нацюнальних тдприемстз економ)чно виправдано, оскш>ки при цьому виривуеться проблема зайнятостг I зростання доход 1 в мешканщв республики, а також зб1лыиения вилуску товар1в народного споживаяня.

В умовах ринку податки, як варт1сн1* регулятори, набувають нових фушадй - 1э ф1 скального (нсгрументу переходить в 1нсгрумеит беэпосереднього впливу на економ!ку. Державно регулювання' зд1йснюеться саме через ф1нансов1 1нетрументи. Вони мають або эаохочувальну спрямованють, або я обмехуюту (приппчуюгься Т1 види виробництва. у розвитку яких держава не защкавдена).

3. МЕТОДОЛОГ 1Я 1 МБТОДИ 0Ц1НКИ МIЖРЕГI (ЭНАЛЬНИХ ЕКОНОМ1ЧШ1Х ВЩЮСИН

Роэширене вютворення у гссподарств! репону являе собою складний економнший процес, де взаемодшгь одночасно множила економ!Чних процес! в 1 явит, Формою ув"язки в едино щле вс!х к1льк1сних характеристик господарства репону та р1эних вид1в' балансл, оо в)Добрахають р1зноман1ТИ1 сторони еконошчного життя, може виступати модель М1галуэового балансу. Саме М1*-гаДузевий баланс в!Дображае об"ективн1 кльк1сн1 взаемо-зв"язки. ир склалися в регион!.

Мета нашо! роботи полягала у вивченн можливоетвй репональних М1хгалузэвих баланс 1 в, методолог1чних та методич-них основ IX пэбудоЕИ та пикористання у практиш м1оцевими органами управння е коном кои. А це стосуеться також вико-ристання бананов м*кгалузевих комплекса, ял1 доэеоляюгь ув"язати найб!лыа загальн! народногосподарськ! пронорцм

облает1 з детальними гаяузевими розрахунками, щр забезпечуе багатовар1антн1сть у прогнозуваши i вибор! рацюнально! структури виробництва.

Неаваяаючи на 1нформац!йн1 та 1нш1 техн1чн} окладност!, автором дисертацп в чисг перша в Укра1нi розроблено i реализовано в масштабах адмшстративнои облает! м^жгалузевий баланс виробництва i розподиу продукт I, чим створено методолог iчну i розрахунковостатистичну основу для глибокого анализу екон6м!ки облает!. За допомогою микгалузевого балансу проииострована повна характеристика картини м1*державних територ!алышх i шдгалузевих зв"язк1в та в!дп0в1дних поток1в товарообм1ну. В 1990 - 1991 р. р. перший такий М1жгалузевий баланс 1вано-Франк1всько| облает! було розроблено за даними 1989 Р. -

Шжгалуаевий баланс виробництва i розпод1лу продукт!. складеннй у статичн!й схем! за единою методикою, являе собою таблиц, шр включае чотири розд1ли. При розробщ балансу буди ' проанал1зован1 найр!зкоман1тнш! методнчн! шдходи до внбору схеми балансу, способ 1 в ошнки продукт i, оообливост! peno-нальних моделей i одночасно в!дпрацьовувалася методика !х п'о-будови. Ощнка валово! продукт! проведена в шнах виробника за ваводським методом.

ОГообка даних дозволила встановити показники у сфер! зовн1шн1х ав"язк!в 1 ув"язати ресурси та розпод!л продукт i кожного виду в обласному жгалузевоыу баланс i.

Особливостями схеми хгалузевого балансу облает! е те, юо в господарств! репону суттеву роль Б1дп'рае ввеаення. На в!дм!ну вд зигальнодйряазного м!жгалугеого балансу, в ньому не представлен! галуз!, продукт я ких не виробляеться i не

спозкиваеться в perон.

Важливою умовою екоком1чнок самостйност регюну е екв1-валентнсть взаемод! кожного конкретного региону з 1нпим, що базуеться на товарно-грошових вдносинах на pisiii реальних зиробникв споживач^в.

Виходячи з 1нформац1 i про еконошку облает i територ-альн1 вдносини, проведено анашз трьох характеристик екв-валентиост:- сшввдношення виробленсго i спожитого нац 1 скального доходу; сальдо М1жрегюнального обману продукте; пере-розподл шж обласиим i державним бюджетами.

Диочий гоеподарський механ!зм пдтримуе високу рангову кореляцш мж виробленим i використаним доходом на територп область В 1вано-Зранк1вськ1й облает перевищвння пикористано-го нацюнального доходу над виробленим спостергаеться про-тягом 1988 - 1992 p.p.. складало 3552 в 1983 p. I 127,4 мгн. крб. в 1992 р. Однак, ц розрахунки несуть в соб не ильки випадков), але й систематичн похибки статистики. дефекти цноутворення розпод1лу податку на добавлену варгiсть.

Традиц1йний шдх1д до визначення шятеритсральних' зв"язкв з позищй о!фемих територ1й (областей) базуеться на аназ фактичного сальдо вивозу-ввозу продукт. Якдо даний показник в регют позитквний, вироблений на територп регону продукт перевгацуе використ'аний, висновок такий, то per он втрачае вд мжрепональних зв"яэкв, що. bih , утримуе нш periони. I навпаки. .В дйсност1 взаемод^я сбов"язксво ггри-зводить до загального яиграшу. Ефект взаемоди простежуеться на модел) сьогоднтих posipnamix зв"язк1в Mi* per юнаки. Оскльки спешал1затя окремих регютв матералэуеться в основних фондах, в епециФ1чн1й структур) виробничих потужно-

степ, в особливих трудових навиках населения, розрив уже складских 8в"язк1В обумовлюс неоСх1Днють змии структури виробництва (наблияення >1 до струкгури споживання), 1 внасл1-док иев1дпов1дност1 ново! структур виробництва уже складен>й структур! виробничих потужностей неодмнно ыдбуваеться пад!ння обсяпв виробництва 1 р!вня споживання. Причини цього якрад у нев1длоыдност 1 струкгури Сактичних потреб !э структурой виробництва, в сформувалася.

Каревп постае питания, чи допускаеться перерозподи вироблекого нац1 овального доходу? Перерозподи доход 1 в шж регионами насамперед обумсвлений В1дм!ншстю теритг иально! концентрат 1 сощальних г рул. Ссновними джерелами формування аагальнодержавного фонду може бути рента, яку. завдяки УТИЛ1 аащ I природних багатств 1 господарськиы умовам IX використання на р!вних територ!ях. вилучають роатааован! там шд-приемзтва Вириити цю проблему можна через вианання де-факто того, цр птел! р1зних областей республ!ки мають однакове ' право на таку ренту неаалежно В1д трудового вкладу у прирют ефективиосп виробництва. Б свою чергу державн! органи зд!й-сяюватимуть в1драхування у мюцев! бюджети 8 метою стимулю-вання вивоау продукт и, забегпечуючи товарне покриття контрагентов!. Саме така лопка м!жрепональних взаемов!дносин , виражаьться у нових формах цих шдносин.

4. АНАЛ13 ПРОМИСЛОЮГО КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТЬ

В умовах економ1чних реформ, перебудови управл1ннй економшою I сощ&льною сферою УкраШ та !. реноя1в на основ 1 самоуразшня 1 самоф! наксуьаяня вкчикла потреба в

ангинз1 вихщного р1вня економ1чного 1 сошаяьного розвитку, структура спецал!зацп репону в озгальноукра(нськоуу подш пращ.

Маситаби розвитку господарства регюну у його найблып загальному виглд! характеризуе нашональне багатство, яке в!дображае иагромаджен народним господарством облает за весь час його дяльност1 виробнич потуяносп, запаси 1 резерви; основн фонди нбвиробничо сфери, особисте майно населения, залучен I в процес пиробництва природа 1 ресурси. Нацюнального багатства 1вано-0ранк1всько! облает на кнець 1991 року до-сягло 18.150 мн. крб. (без врахування вартост надр. 8вмл, Л1С1В, води). Переважну його частину (75.9 процента) складають основн1 виробнич! 1 обороти1 фонди. шо е матер1ально основою регюнального виробництва У 80-т1 роки найб!лыз швидкими темпами в1дбувааоря нарощування невиробничого фонду майна облает!. Зростання грошових доходв населения, роэаирення етруктури 1 8б!льшення маспггаб1в виробництва товаров сирокого вжитку прискорило нагромадяення особистого майка, вартсть якого подвопвалася кохн 8-10 рск!в ! на кнець 1991 року' складала 4294 мн. крб.

3 початку 60-х рох1в для 1вано-оранквсько облает характера висок! темпи приросту економ одого лотеншалу та розвитку продуктивних сил. Р1чн! темпи приросту продукт* про-миеловост с!льського господарства, вироблевого иацюяалыю-го доходу на душу населения на юнець 1Я90 року значно зниэилася у пошвнянн! а 1985 роком. . В пер!од 1988-1590 рр. шдвищилися абсолютн прироста використання латонального продукту та реальн доходи на душу населения. Кожний карбованець приросту нац!онального доходу забезпечував на 8? коп.

1нвестиц1й у виробничу сферу, вимагав 1,67 крб. приросту мате-р!альних витрат t 1.70 крб. приросту основних виробничих фонд! в. 8 .вггучним зростанням масштаба виробницгва почали яскраво проявлятися кегативн1 тенденцп 1 продеси, як! не могли ие в!до5разитися на piBHi сощального i економ1чного розвитку облает 1.

..Область ПОЫ1ТНО в!дстае В1Д с

Важливим показником матер1ального р1вня сощально! ефективност! розвитку господарства облаетl е структура особистого споживання населення. При знижвнш питомо! ваги продуктiв харчування. нер!внош рнок гшни mrrotoi ваги предмета одягу i туалету, у структур! споживання суттево виросла питона вага предмет!в обдаднаяня житла та ведения доиашнього господарства, 8асоб!в пересування, товарiв культурно-побу-тового прианачення. Одночасно 18 удосконаденням структурл особистого споживання. ам1нилаея i структура особистого до-машнього майна населення. У склад1 особистого домавшього майна ошидкр зростае гастка aacoiB руху (легкових автомобШв,

мотоцикл! в. моторолер1в, мопед i в, велосипед!в). За перюд з 1980 по 1990 piK варпсть засоб1в пересуваиня населения зросла в 3,5 раза В 3.0 раза эросла варт!сть предмет i в обладнання хитла i ведения дсмашнього господарства Суттево шдвииилася вартють предмет i в одягу i туалету - в" 2,5 раза, аче значно знизилася питома вага с таняи у склад i домашнього майна населения.

Узагальнюючи числеин! дскшдження шдвищення pibhh комплексного розвитку господарства. ми виявили характер i напрямки розвитку продукгивних сил, роль природних умов i ресурс1в та 1нших фактор!в, по валивають на шдвищгння р1вня комплексност1 господарства облает!: 3 метою вивчення М1жгалузевнх зв"язк1в та покраиення микгалузевого регулюювання складения повний зв1тний М1жгалузевий баланс, в якому вид1лен1 105 галузей матер!ального виробництва та невиробничо сфери.

Для реиональних мьчгалузевих балансв характерний високий ревень концентрованосп показник!в виробництва i епб-живання продукцп.- Так, у микгалузевому баланс1 за 1989 piK 13 2.197 m жгалузевих поставок 130 охоплетоть близько .95 процент i в матер1алъиих витрат ycix галузей. У м!жгаг/зевому баланс облаетi розкриваються двосторонн! зв"язки по витратах i розпод!лу продукт I.

3 метою отримання результат!в б!льш глибэкого анаиву м|дгалузевих зв"язк1в господарства репону, вперше побудо-ваний баланс з блоками взаемозв"язаних галузей (таблиця 3). До першого блоку входять 'п"ять галузей паливно! промисловост! та електроенергетика В ресурсах продукЦП комплексу частка виробничого споживання велика й становить 46 проценив, при-чому в паливн!й промисловост! - 77,4 процента, а в електро-

Таблиц 3

Характеристика блок1в взаеновв,,я8авих галузей вид!лэяюг у шжталуоевому баланс! 1вано-Франк1вськох облает! за 1Рв9 р!к

Яазва галузей, пр . входить у блок Виробниче г ;о-ямвання всере-дин1 блоку (мн. крб.) Все виробниче споживання продукт 1 кошиексу (идя. крб.) Вс1 магер1адьн! ветрати в галу-аях кошиексу . (ин.крб.) Коефииент замкнутост! комплексу за розпод!-лом продукт 1 . Коеф1шент эамкнутосп кошиексу ва спохивавням продуши 1

А Б 1 2 '"3 V 4 5

I. Електроевергетика ! пазивиа промисловють 116.6 236.6 "164.1 0.492 .0.711

1!. Штадурпя. машинобудування 238.8 412.7 452.8 . а 579 0.528

III. Легка, харчова промис-лов!сть, с1дьське гос-подарство * 1268.5 1842.7 1712.0 а 705 0.753

IV. Л1сева, деревообробна 1 паперова промисловсть: 103.2 201.6 357 0.512 0.239

V. Х!шчна ! иафтохшчва проиислоз!сть 61.1 165.3 404.4 а 370 : 0.151

енергетит - "2 процента Проте в електроенергетиц Х високия показник мжтеритор1алыго товарно продукцп - 87,9 процента, а питома вага аивезення ресурсв дорвнюе 84,3 процента.

В другому блош 98.2 процента всього обсягу виробництва формують'галуз машинобудування. Та обставина. пр машиисбуду-вання облает1 забезпечуеться основними матералами за рахунок 1х зайезення з-за I меж, визначае структуру ресурс!в продукт < комплексу: 67.5 процента матер 1 ал 1 в комплектуючих завозиться, а в машинобудуванш - 73,9 процента. Продукт я машинобудування перёважае I в к1Нцевому продукт 1 даного комплексу. Продукта галузей розпод1ляеться так: на виробиич потреби С1льеького господарства, легко 1 харчово промисловост1 - 69,3 процента, вивозиться - 4,3 процента, на особисте, невиробниче споживання та нагромадження - 24,4 процента В легк1й ромисловост коефлаент эамкнутост розпод!Лу и продукт становить 0,56, у харчовЛ - 0.67. у рослинницгв -0,98, у тваринництв - 1,0. Зроэум1ло. ,пр к нцевий продукт даного комплексу деда В1дрзняеться за обсягом 1 структурою В1д к1нцесого продукту повного М)Жгалузевого балансу. У' ресурсах галузей комплексу -четвертого блоку 9,2 процента становить продукт я, оо завозиться. Водночае .питома вага виробв. но вивозиться. в эагальному обсягу виробництва галузей комплексу складас 23.5 процента

ХМ1Чна I нафтох1М1чна промисловють 1вано-<фанк1всько облает входить до складу комплексу взаемовв"язаних галузей п"ято групи. На 23,4 процента комплекс галузей забезпечуеться основними матералами за рахунок х завеэення. В кнцевому продукт комплексу продукт я невиробничого споживання становить 26.2 процента, а 73,8 процента и вивозиться.

- 36 - ; .

Обы!н товарами 1вано-Зранк!всько! облает I 8 1ншими областями республиш в загальному оборот! ввезення-вивеаення стано-вить нонад 33 процента, а 8 Рос!е - близько 49 процент1в.

Проведен! обстежёння у м!адержавному товарорбшн! е дос-татньо репрезентативними для оцшки структури м!жгеритор1-ально! екоцом!чнот взаемозалежносп. Рос!йська Федеращя . е одним !з нааб1льиих партнеров у товарних зв"яэках э область Як уже зазначалося, на не! пркпадае близько половини м!ждер-жавного обороту, в тому числ! 40.4 процента вироблено! в облает! продукцл вивозиться в Рос!ю ! 50,4 процента - завозиться.

Промислове виробницгво 1вано-Франк!всько1 облает' стано-вить основу и народногосподарського комплексу. Штоыа вага промислово* продукт! у сукупному продукт1 промисловост! та с1льського господарства.облает! .складае. 78 процент!в. с!льсь-кого господарства - 22 проценти. Частка товарно! промислово! продукт!' у республ1канському обсяз! понад 2,3 процента. 1ндекс виробнивдва промислово! та с!льськогосподарсысо1 продукт* на душу населения складае 0,7 процента по в^ношенню до Укра!ни. Ыайже половина нацюнального доходу облает! утворю-еться в промисловост 1.; Тому територ!альна спещ&шващя про-мислового виробництва е одним 18 вайважлявшвд фактор!в теритоЬ1алыю! орган!заци виробництва, шр сприяло внеску облает! у нацюиапьну екоиом1ку Укра1ни, вдосконалешш п аа-родногосподареького комплексу.

Внходячи 18 характеру територ!ально! спец!ал!8ацп . Кар-патського репону, 1вано-?ранк!вська область виступае у за-гельнонащовальному под! Л1 пращ насамперед як продуцент електрично! енергн. основно! Х1ми, лак!в, фарб, мебЛ1в,

. - 37 -

фанери, буд!вельних матер1ал1в, хутрових, швеЯних, трикотажних виробв тошо.

Анал1з одержаних роэрахунюв шдводить до вионовку, до промислове виробництво Карпатсысого репону головким чином зосереджено у крупиих промислових пунктах. Иодо 1вано-Франк1в-сько! ооластi. то високим абсолютним р!внем територ!ально концентрат 1 промыслового виробництва в1дэначаеться пано-ио-енергеткчНий! комплекс, Х1М1чний, виробництво легко! про-мисловост!. В сучасшй галузев!й структур! промисловост1 област1 перевагу мають галуз! падивнол промисловост!, електро-енёргетики-, ochobhoi xiMil та харчово! промисловост!. 1х част-ка (за BapTicTD основних виробничих фонд!в) становить понад 65 процент!в, в той час кк трудом1стк1 галуз1 кашшобудування, легкоi промисловостi, люово! ) деревообробно! промисловосп зосередяують лише 28 процент i в основних фонд!в область Доснть сказати. щз за перюд 1Э85-109О pp. виробництво продукт 1 машинобудувачня зросло на 45,8 процента, XiMil - на 43,4 процента. В той же час виробництво продукцп легко! промисловост! зросло лише на 3,4 процента В:е це засв1дчуе, по на той час неШдбувалося зблитаинк темп id аростання продукт | групи "А" 1 групи "Б", ир сприяло б кращрму задоьолепню потреб населения. а також рацюяальному вшсорис-танн трудових ресурсIB. Тому в умовах економ!чно| самост!йност! з метоп niдвишёкня' ефекткьноеп сустльного. виробництва облает! 1 Ук-ра!ни в Шлому особлива увага повинна в подалыжзму пршадятися подаиыпим структурним грушенням на користь галузей неенергсм!стких, неводомютких. нематер1алои1стких, зор1ентованих як ка внутр1територ1альн1 потреби, так 1 на за-гальнодержавне ! експортне спсживання.

5. К0НЦЕЯЦ1Я ЕК0Н0М1ЧН0Г0 РСОВИТКУ САМОСТ1ШЮСТ1 РЕГЮНУ

В ochobi концепци розвитку Украшських Карпат лежить !дея деиократизацп продуктивних сил. прискоренсго розвитку В1дносно вхдеталих в екоонн!Чному i сошальному розвитку район1в, перебудова ix еконошки.

Важливои особливютю концепци розвитку регюну е буд1вниц;во малих та середмх тдприемств, hki в ряд! випаиив е 01льш ефективними для виеокоспеш asi аованих пауком! стких галузей i виробництв.. Компактно вирбнич! одинищ легче "впи-суються" в оточуюче середовищв i менше забруднюють його, не вимагаоть великих площ, аначних джерел води та енергоресурс!в. Окрш того, мал1 та середи! Шдприемства масть ряд серйозних переваг - негромюдку орган 1зац1йно-управдшську структуру, вицу мобишиЮть при переход! до hoboi продукт!. При цьому ышикае потреба в розробщ та вровадженш др1 бномасштабних технологий.

]. нарешп. особлива важливють концептt розвитку регюну Украшських Карпат подягае в тому, во на В1дм1ну в!д попередн1х регюнальних програм, спрямованих виключно на розвиток виробничок сфери, тепер б)льша увага повинна пради-дятися'буд1вницгву сощально! нфраструктури, зокрема втиання в цю програму передових 1дей мютобудування, поеднання красиво! арх1тектури з природним сервдовищем, miсцевих традиций 8 побутовим комфортом. При цьому приншшово важливо "не вдао-дити в перспективу", наближаючи ро8В"язання завдань сьогод-н!шнього дня. Так! умови диктуюгься насл1дком послабления регюнально-шлюного шдходу, висутнютю концепци сощаль-

НО-еКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ В 70-80-х рогах. ЩО. ПОРЯД 13 П1ДВИ-иенням загального економишого р1вня регюну, пркзвели до по-глиблення диспропорщй л внутрших структурних суперечностей в господарввант.

Виходячи 13 загально 1 концепт 1 роз битку 1 розшшення продуктивних сил на те ритор 11 Украши, проектом концепцп економгпюго 1 социального розвитку регюну. повинно передба-чатися прискорене $ормуванкя розвитку 1 вдосконалеаня пере дус1м рекреаш йного комплексу загалыюукрахнського 1 м!жна-родного значения.

Господарський комплекс регюну ас бути спрямований пе-редус!м на задоволення його безпосередн1Х рекреащйних потреб, а також потреб шсцевого населения, числешшх туриспв 1 хворих. як! прибувакггь на л!кувашт.

Принциповим положениям концепт 1 регюналыкл стратеги регюну Укра1нських Карпат е забезпечення динам1чного. про-порш йного 1 ст1йкого росту сукупного продукту:

- через зм1 ни макропропортй регюнально! економ1ки в структур! нацюнального доходу питомо! ваги промисловост1 га рахунок галузей машинобудування високих технолог1й;

- через, тдвикення продуктивное^ 1 ст1йкост! агропро-мислового комплексу з використаниям адаптивних у В1Дношенн1 до економтних ресурсов регюну способу 1нтексиф1кацп виробництва, пропори!йного розвитку сфер агропромислового комплексу, створсиня резервов сировини 1 виробничих потужнос >й.

Виходячи 13 рекреатйно! спрямованост!, господарський розвиток регюну вимагае подальшого упцльнення транспорт)! мереж!, передусш за рахунок буд1вництва високоякюних авто-моб1Льних шлях 1 в, тохшчного переоснащення заЛ1зниць, авто- 1

- 40 -.

аероперевезень, ус 1 е I трансиортно-нданерно! 1нфраструктури.

3 метою забеэпечення еколончюл ргвноваги заслуговуе на увагу проблема створення пост1йно диочо! всеохошиоючо! системи екодопчного мошторингу при координувант ус 1х д!й з заткав-леиими кразнаыи Охгдно! ввропи. Для цього сл1д створиги над!й-не автоматизоване 1нформац1йне забезпеченвя еколопчного мок!торингу в регюк1.

Вежливою проблемою комплексного розвитку региону е узгод-яення розвитку виробництва з трудовими ресурсами. Управтня використаниям, вивтненням 1 перерозпод1лом трудових ресурс 1 в вимагае врахування сощалышх аспекпв, виявлення регюнальних особливостей, параметр!в активного впливу на зм1ну чиселыюст1 населения.

Фэрмування загадьно! чисельност1 населения регюну зд!й-снюеться головним чином за рахунок природного приросту населения 1 м1грац1йиоги обмшу з 1ншими репонами та областями. Проте динамика показтшв народжуваност! 1 смертносп населения за останне десятир1ччя не е виршальним фактором вдаво-рення чиседьиост1 ме шкант в регюиу. На прирост населения трудових ресурс!в суттевий вплив мае ыехан1чний рух населения. Шграц1йн1 пронеси е' насл1дком невисокого ртя розвитку екошшки регюну. Якщо частка мюького населенна по Укран1 складами в 1987 рот 66,8 процента, а у 1991 рот - 68 процентов, то по Нарпатському рэпону лише 50 процент 1 в.

У формуванш потреби в трудових ресурсах головну увагу сл1д прид1ляти анализов! теидентй галуэевого 1 територ1ально-го перерозпод1 лу робочо! сили. Дгрерозлод1л робочо; сили в^дбуваеться тд впливом розвитку техшчно Оааи виробництва, галузево! диференщац! 1 та галузевог ттуграцн. Основною

формою эдШснешш стругсгурних зрушеиь в зайнятост е внутр!- 1 М1жгалузевий перероэпод)л зайнятих рсбтшкт на кориеть новостворених робочих мюць 1 нових вид* о виробництва

Враховуючи структуру зайнятосп трудових ресурсв, рт?нь використання наявно робочсп 'сили. в облает1 вироблясться норматив чиселькост! райоиними, мюькими органами упрагиния. Чиселыисть трудових ресурсов в свою чергу повинна бути вих1дт1м показником планування рекоиетрукш 1, перорофдювштя диочих пшриеметв, а також будшшцтва новях об"ект!в.

ЯЬнцепшя розвитку Укра!нських" Карпат висувае багато теоретичних 1 пракгичних проблем, серед Шчих важмве м^сце по-с1дае проблема 1нвестиц1й. '

Методичний П1дх1д до вивчення моливостеи самоф!нансу-вання полягае у сшвстааленн1 обсяпв нвестишй гэрпторМ 1э власними ф1нансовими джерелами гх покритгя. Акат покриття обсягу територ1альних 1нвестиц1й з власикх фжаксових дякрел проводнвея за двома вариантами. В. яершму вар)ант до влаених ф1наисових джерел фщаясування каттапмшх вкладень були винесеш Т1льки центрадеованг вкладення, да включають в себе фонди розвитку тдриемств, довготермнгов! позики та нш дже-рела. При цьому вар1 ант1 в1дображаеться реальна ситуашя шрдо самоф!нансування, шо склалася до телершаого часу в народному господарств! область * обсяг влаених Финансовая ресурс1в, 1изестування в межах якого область мае право використовувати на власиий розеуд.

За другим варантом модна оцишти, так би мовити, максимально можливий ццнансовий потеатал власикх дж^рел, 'до. яких можна 'в1днести весь фонд амортизаш йних вшахувань; балансо-совий прибуток галуз&й материального зирсСнгатва. то спрямо-

вуеться на ф\нансуваиня каттальних вкладень; максимально можливиЯ Л1М1Т доьготерм!нового кредитування; 1. зрештою, аси-гнування на каштальне буд1вництво з мюцевого бюджету, да формуеться за рахунок власних доход в територи.

Ретроспективний анал!3 струкгури джерел фшансування 1нвестиЩй народного гослодарства облает 1 в 1992 р. в умовах реально диочо* системи шн, нормативов перерозлодиу територ1альних фшансових ресурсов локазуе, то самоф!нан-сування забезпечуеться на р!вн! 76,3 процента

Б перюд переходу до ринкових в дносин проблема само-фшансування каптальних вкладень народного господарства облает1 може бути вирипена за такими двома напрямками:

- перший, коли весь прибуток 1 амортизация! в1драхування концентруються в руках регюнальних господарських органов;

- другий напрямок зорентований на такий р1вень формування цш репональнол продукт 1. який би забезпечував умови розширенного виробництва ^ адекватний розвиток сощаль-но* сфери, виходячи з того, то репональний рекреац! йно- ресур-сний потенщал е замкнутим в загальнореспубл1канському баланс 1 деФ1цитно1 м1нерально! 1 бюлопчно! сировини.

Прюрететними напрямками струкгурних зрушень 1нвестиц1й-но1 шштики в облает 1 повиши бути: .

- эб1лывеиня переробного сектору природоексплуатуючих галузей господарства, ям маюгь б1льш високу ефективнють 1 рентабельнють виробництва, . щэ дозволить тдвшцити ф!нансов! ресурси репону;

- економ1я нерацюнального витрачання ресурс 1В 1 засобв ва рахунок скорочення 1 реструктуризац1I неренгабельних 1 малорентабельное непрофшних Шдприемств 1 виробництв.

викладеш в дисертадп. тэоретичш основи, пришцши, методолог 1 я 1 метода формування господарського мвхешзму ново! моде л I економ1чно! свмостшюст! реИоиу в наЯ0л1жчиа час отри-

мають подальший розвиток в самгй пракгац1 при розрооц! струк-тури складских компонент^ ексном!чно*, цШсност 1 народного гссподарства .Укракни. Назр1ла потреоа обгрунтування структур-них перетворонЬ, вивчения питань взаемод11 1 взаёмозв'*язку частики 1 щлого в економЩ!, а також окремах Н частин мж собою, як осковних елемент!в цшспо! економ1чно1 система кра!ни.

0СН0В1ШП ЗМ1СТ ДОСДЖЕНЬ викддаю В ТАКИХ ПУБЛ1КАЦ1ЯХ

I. Монограф!I, статт! в журналах та наукових зб1рннках.

1. Ккономгша самост1йн1сть регюну - К.: Науксва думка, 1994. У'

2. М1жгалузевий баланс вивооництва та розпод!л продукт!-1вано-Франк1всько1 ооласт! // Зв1т науково-практичко! работа в 2-х томах. Укр. ЦЦ1НТ1 - 1994.. - * 01960012672 - 18 д.а.Маст-ка автора - 15 д.а.>.

: 3. Ф1нансов1 ресурси регюну та IX формування // Екоком! -ка Укра1ни. - 1993. - лю- 1,1 д.а.

4, Шжгалузевий баланс облает! // Економ1ка УкраКнг -1993. - * 10 - 1.1 д.а. :

5, Екопомгш! передумови самостШюст! регюну // Розоу-дова держави. - 1994. - Я I - 1,1 д.а.

6, Лерспектиш лесохямш! Украинских Нарпат // Вести. Львов, ун-та. сер.экон. 1971. - 0,й п.л.

У. выпуск и потребление лесохимической продукции на Украине // 'Гер, со. Рациональное использование лесосырьевых ресурсов и повышение продуктивности лесов. Карпат, филиал УкрНШХА. - 1972, - 0,8 П.Л.

8. Региональные осооенности сбалансированности факторов производства // Республиканский межведомственный научный сборник. - Киев. - 1989. 1,3 п.л.

9. Основные предпосыки развития лесохимической промш-внр"сти УССР // Вести. Львов, ун-та. Сер. экон. 1974. - 0,8 п.л. ' .' '

10. Анализ фондоотдачи в лесохдо веской промышленности УССР //Вести. Львов, ун-та. Сер. экон. 1973. - 0,8 п.л.

11. Оптимизация производственной программы лесохимических комбинатов // Тем. сб. Проблемы повышения эффективности производственных объединений в промышленности региона. Ин-т эконом. АН УССР. киев. - 1979. - 0,6 и.Л.

12. О Байессовском подходе к опредгпению параметра экспо-: кенциального распределения // Сб. Разведка и разработка нефтяных и газовых месторождений. Львов. Изд. Высшая школа. - 1983. - 0,3 п.л. \

13. Метода оперативного планирования и управления строительством сельских ЛЭП // Строительная энергетика. - 1985. -А 3 -1 п.л,'

14. Кл!тина здатна до життя // Д1ло, 1993. - * 93 - 0,1

16. Регулятора - ф1канси, ц1ни, кредит // Д1ло, 1993. - л 96 - 0,1 д.а. . :". \

16. Штробництво формуыть потреби // Д1ло, 1993. - * 97 -0.1 д.а...

17. Поле д1ялыюст1 - ввсников! // д1л0, 1993. - л 103 -0,1 д.а.

18. Расчет оптимального производственного плана предприятия // Информационный листок Ивано-Фратсовского межотраслевого территориального центра научно-технической информации и пропа-гаьЦЫ <ИВ-Фр. ЦНТИ). - 1979 - * 79-39. - 0,2 П.Л.

19. Определение оптзшального периода профилактической замена двигателя // информационный листок Ивано-Франковского менотраслевого территориального центра научно-технической информации и пропаганды (Ив-Фр. ЦНТИ). - 1982 - & 82-20. - 0,2 П.л. .....".'.

20. Система организации работ и управления строительством ЗП-ЗГ'110 кв // Информационный листок Ивано-Франковского мех-отраслевого территориального центра научно-технической информации и пропаганда (Ив-Фр. ЦНТИ), - 1984 - № 84-25. - 0,2 п.л.(в созвторстве).

2Х. Кконом1тпшй потенц1ал ооласт! 1 ринков1 в1даосини // Деп. УкрЦЦШН. - 1991. - И 634, 1К91 - 0,4 Д.Л.

22. До самоф!нэнсування 1 самоврядування // Деп. УкрЩЦ ШМ. - 1931. - Л 634, 1К91 - 0,4 д.Л.

23. Система самоврядування рег!ону // Технолог!I терито-р1ального розвитку. Матер1али наукого-практично! конфоренШI. - кив. - 1993. - 0.5 д.а. ;

24. РвИональн! осооливост! збалансованост! в умовах гос-подарського розрахунку // БффактавнЮть господарювання в умо-вах повного госпрозрахунку 1 самсф1нансування. Матер1али эоласног науково-техШчно? конференцП - 1вано-Франк1вськ. 1988. - 0.2 д.а.

25. ПалиЕНО-енергетичний комплекс 1вано-Франк1всько1

ооласт! в систем! Карпатського регюну // Прооломи 1 шляхи енергозаоозначения Украш!. Матер1али мииародно!, науково-пректично! конференцН. - 1вано-Франк1вськ, - 1994, - 0,2 д.а.

'6. Екв1ваден,ш1сть в економ1чних. в1даосинах. м!ж реНона-ми // ксном!ка УкраШ! t свЛовий досвгд. Матер:али науково-практачно! конференцИ. - 1вано-Франк1вськ. - 1994, - 0,2 д.а.

27. Яодатки - варт1сн1 рогулятори. // Економ1ка Укра1ни 1 СВ1Т0ВИИ досв1д. Ыатер1али науково-практично! конференц!*. -1вано-Франк1вськ. - 1994. - 0,2 д.а. < .

11. Учоов! 1 практичн! посМники

28. Методические указания к курсовой раооте по дисциплине "Организация, планирование и управление предприятием". -Ивано-Франковск. - 1979. - 3,9 п.л.

29. Методические указания во экономическому обоснованию технических и организационных решений в дипломных проектах для студентов специальности "Электроснабжение промышленных предприятий, городов, сельского хозяйства". - Ивано-Франковск. -1979. - 1,5 п.л. .

30. Методические указания, программа и контрольные задания по курсу "Экономика энергетики" для студентов специальности' "Электроснабжение промышленных предприятий, городов, сельского хозяйства". - Ивано-Франковск. - 1980. - 2,Б п.л.

31. Методические указания по деловой игре "ИМНОС" по специальности "Электроснабжение промышленных предприятий, городов, сельского хозяйства". - Ивано-Франковск. - 1979. - 1,5 л.л.

32. Методические указания по лаоораторным работам по специальности "Эбктрэсна'Зхенне промышленных предприятий, горо-

дов, сельского хозяйства". - Ивано-Франковск. - IS86. - 1.3 п.л.

33. Методические указания к работе над экономическим обоснованием дипломного проекта по специальности "Электроснабжение промышленных предприятий, городов: сельского хозяйства". - Ивано-Франковск. - 1988. - 2.3 п.л.

34. Методические указания к курсовой работе по дисциплине "Организация, планирование и управление предприятием". ~ Ивано-Франковск. - 1989. - 2.1 п.л.

Tkaohuk I.O. The Territorial Problems of a Local Region in Conditions of Economical Independenoe.

The soientifio work has been made for conferring academic degree of the. Dootor of Economioal Soienoes. Speoiality ie 08.10.03 - town and. regional eoonomy, SOPS of Ukraine ASe of Ukraine, Kiev, 1995.

The 34 soientifio works which inolude the theoretio-praotioal prinoiples of the regional development conceptions in oondltions of economical independenoe are being вро/r-S"' in support now. The fact is established that the level of self-finanoing has been promoting for the economioal independenoe development of the territory. The structure transformation and the regional oomplax of eoonomy development will ensure a speedable rate of economy and sooial development of the region.

Ткачук И. Г. Территориальные проблемны региона областного масштаба в условиях экономической самостоятельности. Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.10.03 - городская и региональная эко-

ноюжа, ООПС Украины АН Украины, Киев, 1995. Загущается 34 научных работы, которые содержат теоретико-кетодологическш основа концепции развития региона е условиях экономической самостоятельности. Установлено, что уровень самофинансирования ооласти способствует самостоятельности развития территории. Структурные преооразования производства, региональная комплексность развития экономики обеспечат ускоренные те.аш экономического и социального роста области. Результаты исследований использованы при разработке отчетного межотраслевого баланса йвано-Фоанковской области. Кличов! слова:

еконо!.ична самост1й^стъ, власы!сть, ф1нансов1 ресурси. концепция, реп он.

Похожие диссертации