Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Мировая экономика

Создание совместных предприятий как способ включения Украины в мировые хозяйственные связи тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Клименко, Екатерина Александровна
Место защиты Киев
Год 1995
Шифр ВАК РФ 08.00.14

Автореферат диссертации по теме "Создание совместных предприятий как способ включения Украины в мировые хозяйственные связи"

(МСТИТУТ СВ!ТОВО! ЕКОНОМ1КИ ТА М1ЖНДРОДНИХ В'ДНОСИН НАН УКРА)НИ

На правах рукопису

Клименко Катерина Олексаидр1вна

ствогеиня сгальних пдаприемств як засл включения

УКРА|НИ У СВГГОГОСПОД/ФСЬЮ Зв'ЯЗКИ

0?. Яг. /V

Спец1альн1сть 06.09.03 Х "МЫсмародм! вконом1чм1 в1дносими"

Автореферат

досерт&ц!? на здоЗуття кауксйого ступеню кандидата оие<<смКнгсх кауя

КйТз - 1ГСЗ

Дисертац1йна робота виконана у ещдМ эоим1и;ньоскономЫнЫ дгяльност! мститута cbitobo? економши та мшнародни вщносин HAH Укргжи

Нзуков! кер!вники - члем-кореспондгнт HAH Укра5ни Бшорус О.Г.

кандидат ексжомКших наук Колибанов В.А.

Оф1ц1йн! опоненти - доктор ехонамНних наук, рофгсор фштенкр A.C.

Х кандидат економНних наук Гоичарук А.|.

Проз|диа рргажзацт - Наукоао-досл1дний екомомнннй

тститут MitticTcpcTca економ(*и Укра!ни

2ист в1дудеться * ХЧ ' _1025 р.

о * Ф-& " годин на зас&анн) cneuianboaSHl рада pg.Q5.03. при Институт! ceiTOBoi ексжомши та мажнародиих римосин HAH УкраЫи за адресою: м.Ки!з, вул. Пеантозшз 5, сгговий зад

3 дисертацяо можна ознакомится у 0!5г.ютц< 1Сл: та MB Ц\Н Укрз1ни _

Азторсфсрэт розхланий _15.03 р.

Очаний сркротар спец1ал!30*анс1 ради' 'кандидат скономмшм наук ' А.?л.

Загальиа харектеристика роботи.

Актуальн1сть теми досл1Дження.

(стотнаю рисою розаитку свпчзгосподарських зв"язюа на сучасному

етап! е акт^эне включения до них всЫ краТн та репон1в свггу. Участь у систем! МЬкнародного подолу прац1, широке використання його можливостей стали об'ективнок потребою, одним (з ва*ливших фактор^ подслання в(дсталост1 а галуз! еконам1ки, використання досягнень наук080-техк1чк0Г0 прогресу, формуеання сучасно! матер1ально-технЫноГ базй.

НимкшМ стаи економ)хи Укра1нл потребуе використання всЫ фактора зростанип, зокрема, переваг м!жнародного розпод!лу прац|, йОЕН1шньаеконом(чного фактору у вир!шенн1 склодних проблем структурно? перебудоои та забезпечення економ!чна! безпеки.

Триаалий час екоиам!т Укра?нй мала зольоаанмй характер та смувала у в!дриз! п!д светового ринку. Сучасний стан народного господарспш, зохрема, експсртиоор1еитовэких виробництв но дозволяе швидко та досить ефективно вквчатися у сз!тов1 господарськ! зв'язки, дй 1снуе жорстка конкуренция та боротьба за ринки.

Включения У кражи у систему сЖтогосподарЬьких зв*язк!а потребуй серьйозмо! одаптвцй структура П екомомки, всього господарського механйму до надэвичайно високих вимог, як1 диктуе св!тове римкове господгрство. Балаячи (нтегруяатися у св1тове господарство, Укра1на повинна розвиаати зовм1шньоеконом1чй1 в!дносИни у вс1й р(зноман1тност1 (х форм. Одн1оа з таких форм мЬккародного сп!вроб1тництва с сШльн! п1дприемства (С(1) 3 участю ноземмого кагнтзлу.

Це зумзэлеие тиМ, що сп!льн1 п(дприемства, як найб!льш зр!ла форма м!жнародмого сп(вроб1тиицтва, мяють особливе значения для формуеання ново! структур^ вконсм1ки УкраТни завдйки потенцЮиим мошшвостйм позитивно впливати не процеси рииково! ор!ентацП I срияти ЫтеграцЛ у сЫтсву систему господарюаэиня.

ОсоЗяиза значения мее дмльнк:ть сп1льних п!дриемств по запозиченню передоких технологи та доса!до управЫня, розвитку

експортоорентованих та мпортозаммних пщприемств, забезпеченню виходу вЬчизняно! продукцН на свповий ринок. Участь а СП зарубежного партнера, який, як правило, вже займае позиц на световому ринку, в ряд! випадкт дае укратськм сторон! едину можлив1Сть вийти на ринки 1нших кра!н та закртитися там.

I хоча кшькють створених в УкраМ СП поки що неэначна, !х дюльнють еже починае позначатися на загальних результатах зовншиьоекономЦно) д!яльност11 потребуе анал!зу, теоритичних та практичних висновк!в. Разом з тим в процесс створення 1 функц!онування м1жнародних сп1льних пщприсмств е багато невиршених економмних, фЫансоаих, орган|зац1йних проблем. Б1льисть з них ще не досщжеж \ не вир1шен1. Виходячи з цього, тема досщження е актуальною та обгрунтованою.

Метою _роботи е визначення шляхш нтеграцн Укра!ни у свнове господарство, зокрема, за допомогою створення сп1льних пщприемств з участю наземного партнера.

Виходячи э того, що в зовжшньоекономнних зв'язках СП займають особливе мюце, 1 в Украж! з 1х розвитком пов'язан! над на залучення неземного капталу для виршення багатьох економнних проблем, а тому числ1 для розвитку експортоор!ентованого та мпортозамЫного - виробництва, автор поставив за мету висв1тлиги таю питания:

адаптащ'я зовншньоекономнних зв'язкт УкраТни до вимог евпового ринку;

Х мюце ептьних п1дприемств в стратеги зовжшиьоекономино! дюльност! УкраТни;

Х м|жнародний доевщ функцюнування сшльних пщприемств;

Х епшьн* пщприемства як зааб залучення заруб1жних наестищй в укражську економ1ку;

Х досв!д д!яльност1 епшьних пщприемств на територп Укра'Ыи;

Х основж напрямки пол^шення орган^зац епшьних пщприемств.

Ц| питания розглядаються з практично! точки зору нтеграцн Укражи у св1тове господарство.

Наукаеаноеизна дисертацмно! роботи полягас в тому, що в Шй:

1. Д1яльн!сть СП анал1зуеться в контекст! з зовн!шньоеконом(чними зо'язками УкраТни, як реальний шлях виходу з експортом продукцИ на св1тоа1 ринки I розвитку мпортозамшних виробництв. Через новизну самого об'екта досл\дження роль СП у зовнпиньоеконом1чн!й д1яльност! УкраТни дос! практично не вивчалася.

2. Досл1джена проблема використання спшьних Шдприемств для залучення заруб1жних нвестиц1й в економ!ку УкраТни.

3. Простежено д!алектичний розвиток поняття "joint ventures* I йога зйстосування у вггчизняних умовах.

4.Визначеко цМ та особливосл створення СП за участю (ноземного каЫталу на територй УкраТни.

5.В1дм1чено основн! момекти недосконалост! економНного I юридичного простору, що заважають ефективжй д!яльност1 СП.

1еорвтимна_значим1ст1| роботи визначаеться тим, що вона робить внесок у розробку проблем м1жнародного под!лу прац! та 1мтернац1онал1зац1Т господарського життя, зокрема, в розробку питань ЫтеграцП УкраТни у св1тове господарство через залучення та використання 1ноземного кап!талу в межах сЫльиих пдаприсмств.

Практичнашн1сть результат^ досл!дження визначаеться можлиаютю ?х використання для подальше! науково! i практично! розробки питань 1нтеграц1Т УкраТни у св!тове господа рстао, концепци сильного Шдприемництва, залучення заруб!жних 1нпестиц1й в нац!ональну економ1ку.

Дисертац1я може також бути використана в учбооому npoueci при читанн! лекц!й та проведенн! сем(нарських занять по курсам в галуз! cbItoboT економ!ки та м1жнародних в!дносин.

Шгадояшйнокигимою дисертац(Т стали фундаментальн! положения сучасно! науки про приоритет 1нтернацюнал1зацП у световому розвитку, зростаючого взаемоза'язку краТн та perioHia.

При робот1 над дисертац(ек> був викормстований далектичний метод гзнання, що дас можлив!сть виочати економ!чн( явища у розвитку пзземозв"пзк!в, анап!зувати загальнсеконоМ1чну, фактичну та статистичну нформац!х>, уззгальновати рактмчний досащ д!яльност!.

Псгрс<3яен!с1!глем"*

Питания 1нтернацюнал|зацП господарського життя та використання . переоаг М!жнародного под!лу npaui для пщвищення ефективност1 национально? економки стали об'сктом досщження ряду наукових колективю та окремих вчених. Раноманпж проблеми знайшли вщображення в працях Бшоруса О.Г., Беляева -Ю.1., Богомолова О.Т., рраславського I.M., Будхиа B.C., Бутенко О.8., (ваиова I.M., Колибанова 0.А., Линдера П.Х., Максимовой М.М., Сен1на МВ-. Сщенко В.Р., Степанова 0.I., Супруна В О., ФШпова B.I., ФМпенко A.C., Черкасова M.Q., Ширяева Ю С., Шишкова Ю.В., Шепелюк Г.О., Шмельова М.П., Юданова Ю.1. та 1н.

В центр) Тх досщжень знаходяться об"ективи1 процеси грсподарського зближення, економ1чно1 взаемозалежност| держав, що призвело до появи м1жнародних виробництв.

В ряд] роб!т анал1зуеться роль эовжшньоеконом^ноТ д|яльност|, здатно! активно вплиаати иа eci сторони сусп!льного виробнйцтва, вказуеться, то переваги економмного ствробаництва найбтьш повно реал1зукэться в межах спшьних пщприемств, де партнерш об'еднуе стабшьна, |нституцюнал1зована база спшьно! еласносл.

Ряд досл^джень присвячений економ)чним, оргажзацюним, правовим аспектам д^яльност! СП, з'ясуоанню 1х сутиост! та pcmi у национальна! та рв1тов1й etcOHOMiui. Вони знайшли вщображення в роботах Аджубея Ю.В., Бургучеро! QJ., Буткевича В.Г., Вознесенсько! Н.М., ВиковоТ О.С., Гайдучка I.I., Грецова О.О., Зав'ялова П.С., Зверева В.О., бнпбарова О.В., (аанова 1.Д., Кайсарова О.О., Кисилева О.В., Лук'яиенко Д.Г., Л. №ля, Прилюка В.Д., Раненко В.В., Рулько 6.Т., Степанова Ю.С., Сущук I.B., Смирнова e.G., Снтова Е.М., Чебанова С., Юмашева Ю., Яковлево5 С.Л., фамтського 1.П., Херона 3., Хола С., Хобера К., Хотбруге Д., Харринга К. В роботах вищезазначених авторш вивчаеться "анатомж" спшьних пщприемств, значения x д1яльност1 для вир!шення внутр1шн!х економмних проблем, проаналюований та узагальиений значний фактичний матер1ал.

1стотне значения як фактолопчиа база для анализу питань досщження мають матерели, документи, статистичж данж ООН та EK ООН, закони та нормативж акт и УкраГни, що регулююгь питания заруб!жних Ыве-стицм, створення i дЫльносл спшьних пщприемств, статистичж данж Мшкперства

статистики УкраТни, ММстерства 'фЫанЫв УкраТни, Державного митного ком1тету УкраТни, розробки, здмснен! у в1ддш1 заруб1жних нвестицш ММстерства економжи УкраТни, у в!ддМ торг1вельного балансу i державного регулювання зовжшньоекономнноГ д1яльност1 ММстерства економки УкраТни, у вщдМ мжнародних економмних вщносин Науково-досл'|дного економ!чного нституту Мастерства економки УкраТни, а також данн1, документи та матерели по окремих СП.

АпробацГя роботи.

Основн! положения дисертацмноТ роботи допов|'дались та обговорювались на заседаниях водилу зовшшньоекономнноТ д(яльност1 Ыституту ceiTOBOi економжи та мжнародних вщносин HAH УкраТни, в!дд1лу м!жнародних економнних вщносин Науково-досл1дного економнного Ыституту ММстерства економжи УкраТни.

Ряд рекомендащй та висновыв, зроблених в дисертацИ, знайшли воображения у науков!й долов^ "Совместные предприятия в Украине. Международный опыт их функционирования", гпдготовленоТ для в1дд!лу торпвельного балансу та державного регулювання зовн1шньоекономиноТ д1яльност1 М)Н1'стерства економюи УкраТни (НДЕ1 Мжекономжи УкраТни. К. 1994.).

Структура^дисерташ! визначена поставленими ц!лями I завданнями. Дисертац1я складаеться 1з вступу, трьох глав, заключения, списку використано? кератури та додатку.

Зм1ст_роботи,

У^вступ! обгрунтовуеться виб1р та актуальшсть теми, мета та об'ект досЦркення, практична та теоретична значим!сть, методолог!чна основа, розкриваетьея новизна роботи та вказуються сфери можливого використання зроблених автором висновк!в та пропозицм.

В перш1Й _глав1 "Проблеми iHTerpauii УкраТни у св1тове господарство" анал!зуються економ1чн! зв'язки краТни, шляхи адаптаци до вимог сапового ринку.

Вказуеться, що в галуз1 економш незалежна УкраТна одержала тяжку спадщину в1д колишнього СРСР. На TT сучасному стан! богсно в1дбивзються, зокрема, деформацн в тер'ггор1апьн;й спец!ал'1зацп в

"единому народногосподарському комплекс'!", оркнтац'т економ'ши перш за все на "мЬкреспубжанський обмЫ", слабю економмш зв'язки з свтовим господарством, недостатня диверсиф!кац1я форм економнного сшвробггництва як з далеким, так I з близьким зарубЫокям, гострий дефщит валютних коштл, значна зовншня заборгованжсть.

Кризовий стан економ!ки Укражи наочно демонструе неадекватнють структури економжи сучасним умовам вщтворення, потребам науково-техн'ино! революцн. Значну частину свого потенщалу Укра1на продовжуе використовувати на вщтворення неефективно! структури економ!ки з 1 обмеженими можливостями для саморозвитку та нновацш.

Все це, як у дзеркаль в!дображаеться у зовн!шньоеконом1чн1й д1яльност1, яка самостйно почала зд!снюаатися УкраТною з 1992 р. Доводиться, практично з нуля, створювати нову систему зовншньоекономмно? д1яльност1, яка б стала справжшм каталюатором ринкових реформ.

Характерною особлив!стю зовшшньоекономнних зв'язюа УкраТни в галуз! експорту е його паливно-сировинна спрямованють. При цьому проблема Укражи не в самому експорт1 сировини, а в тому, що вона мало експортуе промислових товара I не адаптувалась до тих процес!а *1нтелектуал|'зац(Г*. що мають м1сце у свковм торПол).

В робот1 робиться висновок про те, що зд!йсненню ефективноТ експортно? пол^ики заважае ряд фактор!в, серед яких:

Х низька конкурентоспроможнють б)льшост1 готових вироб1а;

Х збитков1сть продукцп бшьшост! п1дприемстс машинобудування, виражено! у св!тових ц!нах;

занадто повшьний перех!д п!дприемств на випуск нових вид!в та еиробш машинобуд1вно? продукцП;

Х вщставання техн!чного ршня промислово! родукцИ вщ со|тових аналога;

Х несп1впадання 1з св1товими метричними стандартами та стандартами якост!;

Х Б1докремлежсть в!д участ! в найбтьш перспективних програмах виробництва нових вироб!в на м1ждержавшй основ);

Х нерозвиненють фшансовс, технмноТ, 1нформац!йно! нфраструктури;

Х розпад м1жреспубканських зв"язк(в;

Х в1дсутн1сть стабтьного законодавства I ефективного валютного контролю.

Щодо мпорту, то в бшьшост! випадмв потреба в ньому завдаеться технолопчною структурою ряду галузей. Однак, на практик п1дприемства часто закуповують товари некритичного мпорту, хоча останнм часом епостер!гаються ознаки бшьш вивантаженого п1дходу до мпорту з боку репон!в.

У зовн!Шн1й торИвл1 УкраТни ч1тко розр1зняються зв'язки з кражами далекого та близького заруб^жжя. У 1994 р. експорт Укра1ни в кражи близького зарубЬкжя становив 7,5 мрд. дол. США, в краТни далекого зарубЬкжя - 5,3 мрд. дол., (мпорт в!дповщно - 10,1 мрд. дол., та 3,9 мрд. дол. Кражи близького зарубЬкжя залишаються основними тогр1вельними партнерами УкраТни. Тх питома вага в експорт! УкраТни у 1994 р. становила 68,4%, мпорт! - 76,5%. Стабтьними залишались зв'язки з краТнами Европи - 12% в експорт! та 28% в !мпорт! УкраТни. В краТни АэП п!шло 22% украТнського експорту.

По деяким товарам на зм!ну Тх питомоТ ваги в експорт! та мпорт! УкраТни у 1994 р. впливали зрушення в географи товарообмену. Частина продукц!Т, що ран!ше знадходилась в товарооборот! м!ж республ!ками колишнього СРСР, п!шла в далеке зарубЬкжя.

В робот1 эвертаеться увага на те, що специфика народного господарства УкраТни визначае тактику поступового вщкриття економ!ки, посл!довного демонтажу державно! монопон. Через слабкгсть та непщготовлежсть до жорсткоТ конкурентно! боротьби на свгговому ринку украТнським товаровиробникам необхщна сильна пщтримка з боку держави.

В1дм(чаеться, що економка УкраТни й понин! практично мае зольованний характер I функцюнуе у в1дрип1 вщ сагового ринку. Свого часу в основу уявлень про м!сце СРСР в систэм1 свггового господарства було покладено концепц1ю роспаду единого свнового ринку, зростаюче вщдалення сощалютичного \ кап1тал!Стинного господарських комплекса,

послабления 1х взаемозв'язюв. Занадто перебшьшувалась проблема техн1КО-економмно1 незалежност! кра1н соц1алютичио! спшдружносл, що явно не совпадало з об'ективним процесом посилення економмного та науково-техшчного взаемозв'язку у сап! Передбачалось, що в межах одного, регюна - РЕВ - можливе досягиення швидкого прогресу, а зв'язкам з ншими кражами выводилась допом1жна роль. Життя показало, що таке уявлення не враховувало впливу на виробництво сучасно? науково-техшчно! революци, ускладнення структури сапового господарства, бурхливого розвитку матер1альних, штелектуальних I культурних потреб св!ту. Практика пщтвердила, що господарська золяцю означае консерващю економ!чного та техжчного в'щставання, ставить нацюнальну економйку в прил умови у пор1внянн1 э активними учасниками м!жнародиого розподшу пращ.

Стало очевидним, що вщ ступеню участ1 в м1жнародному розподЫ прац1 залежить р!шення багатьох проблем украТнсько! економ!ки. Однак, процес нтеграци УкраГни у св(тову економ^ку потребуе проведения ч!тко визначено! стратеги. Такою стрателею мае бути поеднання структурно! перебудови економжи з П орентацсю на активний експорт. Практично т1льки через розвиток експорту може бути досягнуто позитивне сальдо торНвельного балансу без скорочения (мпорту життево важливих товаров, виршена проблема зовн!шньо! заборгованосп та змщнений курс грошово! одиниц!.

Св'нова практика показала, що модель розвитку мпортозам!нного виробництва неефективна, веде до консерваиД вщставання та лерешкоджае появ! "галузей-локомотив1в", що забезпечують досягиення св1тового р(вня прогресу.

Невипадково в доповд] Прем"ер-мЫ1стра Укра!ни Б.Марчука на сесп Верховно! Ради УкраТни в жовтн! 1995 р. прогнозуеться прийняття цшьово! довготермЫово! комплексно! програми пщтримки експортерш, що мае бути затверджена на початку 1996 р.

В дисертацП робиться висновок про те, що при входженн! у св'товий економмний проспр народне господарство Укра!ни мае ряд коикурентних

переваг. Основними напрямками' реал1зацн конкурентих переваг УкраТни можуть бути:

1.Вдосконалення структури сировинного експорту. Оскшьки вив1з паливно-сировинних товар1в эалишаеться основною частиною експорту, необхщно створити систему пшьг для нвестор1в, як! вкладають кошти у виробництво обладнання для видобування Та б!льш глибоко! переробки продукцн паливно-сировиниих галузей.

2.В!дновлення обсяп'в традицмного експорту продукт! машинобудування як по л1н11 эовн!шньоТ торпвл!, так I по л!нП виробничоТ коопераци I техн!чного сприяння.

3.Використання Ывестицмнсго сп!вроб!тництва з заруб!жними краТнами в облает! енергетики, металурги, об"ект!в транспортування газу, реконструкцн I модерн!зац!Т ранше побудованих за кордоном П1дприемств.

4.Використання факту тимчасовоТ дешевизни основних фактор!в виробництва - робочо! сили, виробничих фонд!в, технолог!й.

Ключовим моментом ц!еТ модел! 1нтеграц1Т у св!тогосподарськ1 зв'язки с розрахунок на залучення поземного кап!талу I п1дключення до глобальних технологЫних ланцюг!в.

5.Використання ун1кальних високих технолог!й ряду сектор!в промисловост! з високим експортним потенц!алом (наприклад, ав1акосм!чна !мдустр!я, эварка та 1н.). 1нтеграц1я цих сектор!в у св1тогосподарськ1 зв'язки здатна прискорити всю структурну перебудову економ!ки УкраТни. Ц1 сектори можуть стати п!онерами структурно! перебудови.

Що стосуеться 1мпорту, з проведениям гнучко? 1мпортно? политики кореспондуеться робота по нарошуванню виробництва 1мпортозам1нно! продухи. Вдосконалення зовн!шньоеконом!чних зв"язк!в потребуй прагматичного в!дношення до вже 1снуючого под!лу прац!, по збереженню партнерша та вже завойованих ринк!в. В першу чергу це стосуеться рикш краТн близького заруб1жжя, колишнЫ стран РЕВ. Це визначаеться взаемозв'язками, що склалися, загальними стандартами, техшчною сум1сн!стю, налагодженими сп!льними технолоНчними ланцюгами.

Одночасно сщ ам1нити концептуальний пдощ до зарубЬкно! до'помоги.

Необх'щно четко визначити мету, прюретети та мехажзм п використання. Прюрететним напрямком повинен стати . розвиток експортного потенц1алу.

Проведенний анал'о прив!в до висновку про те, що розвиток т1льки традиц!йних напрямкш зовшшньоеконом1чних зв'язкю повнютю не виршуе проблем усшшного входження УкраГни до светового економнного простору. Сл'щ використовувати також нш'| можливосл, яю з'явились в насщок припинення протистояння двох систем. Мова йде про активне залучення закордонних нвестицш в укражську ехоном1ку, що найбшьш ефективно досягаеться через створення сп1льних п1дприБмств з використанням ноземного капиталу.

В робот) вщммаеться, що хоча нвестиц1йний кл1мат в Укра1н залишаеться несприятливим, останн1м часом полетика держави по залученню ЫоэемнЬс нвестицм декшька актив1зувалась. Обсяги закордонних нвестицм в економ1ку УкраТни на початок 1995 р. становили (в тис. дол. США) : США - 62612, Шмеччини - 54476, Великобритан'П -19544, Kinpy - 18071, Швейцари - 12423, Польщ! - 11297, Pocil - 10070, Канада - 6677, Венгрм - 8031, Blnopycii - 597.

Пщкреслюетьср, що залучення ноземних 1нвестиц>й в укражську економ!ку взагал1 до останнього часу зд!йснюеться головним чином в рамках СП, neprni з яких почали створюватись ще в межах Радянського Союзу.

В мЬкнароджй практик зустрмаються два варшнти фунадонування СП : перший - СП нтегруються в народногослодарський комплекс приймаючоГ кражи, другой вар!ант - СП функцюнують в межах господарського анклава, утвореннсго на територн кра!ни.

Bei СП, що ниж снують на територн УкраТни, функцюнують по першм модел!. Це 1 обумовлюе те, що СП мають т) ж сам! роблеми, що й вс! iniui суб"екти господарювання, I незавершежсть реформа господарського мехажзму е основним стримуючим фактором ix розвитку.

ГИдкреслюсться, що СП поки що с единими орган1зац!йно самосп'йними суб"ектами господарювання на територй УкраТни I можуть стати ката! (заторами структурних зрушень, так необхщних наш'1й економМ. Надана СП самост1йн!сть в здйсненн! виробничоТ, нвестицЮно! I зовжшньоеконом1чноТ дтльност! дозволяе Гм виробляти I ефективно зд!йснювати особливу стратеМю.

СП мають ряд безперечних переваг у пор!внянн! з ншими формами економнного сп!вробггництва. Тх д!яльн!сть дозволяе комплексно еирйиувати ц!лий ряд економ!чних завдань, серед яких можливк:ть одержання передозих технолоНй та досв|ду управл!ння, прискорене стверення та випуск нових вид1в продукци, економ1я на кап(таловхладеннях, проникнення до ринюв окремих краж та н. Створення СП часто стае единим засобом виходу наших гмдприемств на зарубаний ринок з його жорстким конкурентним середовищем.

Сьогодн! в св!т1 д!ють тмсяч! СП, а яких приймае участь капггал р1зних краТн. Як показуе практика, кооперац1я на основ) эагально! власносл парткер!в та сильного управл(ння частиною Тх п!дприемницького капиталу мае б1лыи тривалий та сп'йкий характер, н1ж 1нил форми м1жнародного промислового кооперування.

B^дpyrjйJдaЫ-"CпlяьмLoiдпpиш^ зв'язк1в* розглядаеться м!сце сп!льних пщприемств в систем! сэ1тогосподарських зв"язк1в, анал1зуеться процес нтернацюнаЬщн господарськсго життя, в силу чого поряд з економмними зв'язками М1Ж окремими суб'ектами господарювання все б^ьшого значення набувають виробнич) та технологии! зв"язки, що вЦдобргжае процес переплетЫня виробництва в межах всього светового господарства.

П1дкрослюеться, що м1жнародке взаемопроникнення I переплетЫня кап!тал1з, р!зноман!тн1 форми кооперацй виробничоТ дтльност! мЫ< ними стаиоалять виробничу економ!чну базу нтсграцШних процес!в.

Це знаходить свое воображения в розталуженШ мереж1 м!жнародного вирсбництва, на сферу якого (т!льки по каналах внушньоф1рменного обгжнУ) припадае вже близько 1/3 м1жнародного господарського обороту. Виробничо сп1зроб)тництво, яке стало загальносв1товим явищем, найбшьш

повно реалйуеться в рамках СП, де партнер1в об"еднують не ттьки AOrosipHi вщношення, но й стабшьна база сп1льно7 власностк

В робот1 обгрунтовуеться I пщкреслюеться, що СП - найбшьш складний метод мифрменно! кооперацЛ. Цей метод коопераци гарантуе м1цн), довгостроков'| основи спшроб!тництва i в'щкривае широм можливост! для виршення великого кола задач стратеНчного значения, зокрема, проблеми cneuianiaauii, концентраци, комб1нування, диверсифжацп виробництва, рацюиапьиого розм)щення господарських одиниць, досягнеиня ix оптимальних po3Mipie та н.

В дисертацм розглядаються основн! переваги СП, а саме:

Х довгострокавкль угод;

Х можливють комплексного використання зусиль партнерш по взаемодм у всск виробничих, передвиробничих сферах та у сферах збуту;

Х поеднання найб1льш сильних взаемодоповнюючих елемент виробничих сил, що належать партнерам;

л забезпечення контролю з боку партнер!в не тшьки за виробничими процесами, але й за реал1зацею продукцн пщприемства.

Пщкреслюеться, що в економ!чжй та юридичшй практиц! поки що не сформульовано единого поняття терм1ну "cnlnbHi пщприемства".

' Наводиться ряд визначень СП, як) використовуються в заруб1жн!й ггератур), в тому числ! по класифкаци СЕК ООН. В!дм1чаеться, що терм1н "joint ventures", який частое за iHuii зустр'иаеться у вггчизнян1й л!тератур1, в захЦуяй трактовц! являе собою бшьш широке поняття, нвк "сптьж п!дприемства" й поеднуе багато вид!в сп1льно! д!яльност1, зокрема, М1жф1рмов) контрактно зв'язки. В ц!лому в економнн!й ператур! i в багатьох документах ООН пщ сп1льними пщприемствами розум1ють економ1чну форму зв"язк1в, що мають так! ознаки:

1. загальний каШтал;

2. сп!льна господарська д!яльн!сть;

3. сп1льие керування;

4. розпод!л прибутк!в та ризик1в.

В наш!й KpalHi сшльними п!дприемствами називають таку форму господарсько-правового сп

якому утворюеться эагальна виробнича база та виробляеться продукт, який знаходиться в загальмй власност) партнерш. Наяан/сть загального майна суттево вщр|'зняе 1х вщ нших форм ммснародного господарського сЫвробаництва, а участь ноземного партнера - вщ суто внутр1шнЫ "СП", що створюються за участю в1тчизняних оргажзацш I тдприемств.

Одночаско пщкреслюеться, що сп!льне п1дриемство - це не т!льки форма використання ноземного капралу, але й форма оргашзацм та здмснення конкретно! господарсько! дтльносл. 1снування нацюнальних та ноземних учасниюв СП знаходить свое в!дображення у його внутршньому устрою. У зв'язку з цим великого значения набувае правова форма, яка уособлюе в соб! сп!льну оргажзац1ю господарсько! дтльност! нацюнального та ноземного засновника.

Правовою основою СП е нацюнальне законодавство кра!ни, де засновано це пщприемство. Правовими формами СП можуть бути:

1. Акцюнерне товариство.

2. Товариство э обмеженою в1дпов1даяьн1стю.

3. Командитне товариство.

4.1нш1.

Найб1льш широко використовуветься акц!онерна форма оргажэаци СП. Деяк1 краТни, однак, в(ддають перевагу форм! акцЬнерного товариства без права публично п!дписуватись на акц1Т, тобто, з обмеженим I, як правило, попередньо в1домим колом учасник(в.

Оск!льки товариство з обмеженою в!дпов1дальн1стю може бути створено при значно менших витратах, невелик! та середи1 СП орган|зуються саме в Ц1Й форм!. Це, як показала практика, найбшьш перспективна форма для орган!зацЦ СП на УкраТн!.

Вщм1чаеться, що для методик. I практики орган1зацП д!яльност! СП в Ухра!.л та на територИ нших краТн за участю укра!нських та ноземних партнера досить корисним е анал1з м!жнародно! практикиствореиня СП.

В розвинутих кра!нах, як правило, не снуе особливих норм або правил створення I функщ'онування СП, I вс! ц! процеси регулюють закони' про шоземн! нвестицП, антитрестовсью законодавства, а також загальж норми цивЫьного I торг!вельного законодавства.

Ochobhi методи регулювання ноземних кап!таловкладень в приймаючих краТнах звичайно зводяться до наступного:

а) у валютному законодавств1 встановлюються обмеження {або нав1ть 4 заборона) на вив1з прибутюв i основного капналу, що дозволяе впливати на пот1к ноземних нвестищй;

б) дозволяеться вшьний перерахунок кап!талу й прибутюв, встановлюються п'тьги для нвесторт, що вкладають сво! кйп!тали у в'щдалених районах або створюють "нов!" га луз I промиелозост!, що дозволяе залучати i направляти нвестицм;

в) за допомогою вщповщного регулювання податкш досягаеться вкладення ноземного капралу в бажажй правовой форм!, наприклад, в форм! ходингових компажй.

!нструментами стимулювання створення СП е:

а) дотацн, що пов"язаж з !нвестиц!ями;

б) субсидування оплати процент!в по банк!вським кредитам;

в) податков! п!льги;

г) прискорена амортизац!я.

В р1зних краТнах принципи й нструменти стимулювання прямих ноземних нвестищй застосовуються !з врахуванням нац!окальмих особлиаостей та пр!ор!тет1в.

Вс! розаинут! краТнк регламентують сферу Д1льност! ноземного кап!талу. Ряд cetcropis i галузей економ!ки для закордонних нвесторЬ повнютю або частково зачинений.

Bn6ip правового статусу спшьноТ компанП кражами Заходу не обмежуеться. Також не сбумовлюеться нацгонаяьний склад ради директорш. Однак в деяккх державах бЫьшкггь або певний в!дсоток виконавчих директорш повинн! складати громадяни кра1ни, де вкладаеться каптал.

На даний момент практично вс! розаинут! кражи мають значку кшьюсть спшьних пщприемств за кордоном, а СП част!ше всього утворюються шляхом придбання пакету акцй уже сиуючих компажй

Зараз практично ос! розаинут! краТни мають зиачну к!льк1сть спшьних пфр'.'.емста за кордоном.

Од нею 3 кра!н, в економщ1 якоТ СП одержали- широкого розвитку, е США. Сума закордонних особистих нвестицгй у США, що надШшли до економ!ки через СП, складае майже чверть ycix ноземних кашталовкладень в р1зн1 сфери бизнесу. В Японй на дога СП припадае 66% ycix компажй, створених при учасп заруб1жжя.

В краГнах 6С за останне десятирнчя в середньому за pK створюеться близько 185 СП. Кашталовкладення колишнк соцшлютичних краТн у сш'льн! п!дприемства на Заход! були невеликими. I у 1988 р. складали приблизно 60Q мн. дол. Але значения СП, створених краТнами Сходно? бвропи за' кордоном, визначалось не стшьки кшьюстю компаний або обсягом кашталовкладень, ск1льки сриянням зростанню експорту, раи,10нал1заци торпвельних потомв, розвитком нших зв'яэмв в систем! вщношень Cxa-Зах1д. По каналам СП в 60Ч70 роки проходило вщ 15 до 30% всього експорту кра1н Схщно! бвропи у промислово розвинуп кражи. У 80-t роки цей показник досяг 40%.

В кражах Сх!дно? Европи СП за участю ноземного кап!талу почали з'являтися вже з юнця 60-х рок!в, але цей процес актив!зувався тшьки у 80-t роки I суттево прискорився п!сля 1990 р. Найбшьшого розвитку ця форма сп!вроб!тництва отримала в Угорщин!. Сщ пщкреслити, що саме Угорщина ввела замють дозволяючего принципу створення СП явочно-нормативний й вщмЫила майже bc спешальн! норми вщносно спшьних п!дприемств. Не виладково на долю Угор!Мини припадае приблизно 70% шоземного кап!талу, що був вкладений в економ1ку краТн Схщно! ввропи. В .ц!лому sel сх!дноевропейськ! краТни створили сприятлив1 умови для залучення ноземного кап!талу, спростивши процедуру створення СП, остановивши досить пшьговий режим оподаткування, гарант збереження вкладених кошт!в i повернення майна.

!!а територи холишнього СРСР перш1 сп1льн1 п!дприемства та об'еднання були засноваж у другм половин! 80-х poKis, а СРСР приймаз участь i у створен! СП на територЯ 1нших краТн-члежз РЕЗ.Одчак вже на самому початку СП заткнулись з в^сутнютю екснсм!чного серодогища для Тх дйльност!, в силу чого вони ks могли мати уел ху.

В дисертацП розглянутий i досв'щ залумення (поземного катталу, що накопичився в рамках дореволюцмно? Pocii, a itotIm у перш! роки Радянсько? влади, тим бшьше, що територ!я Укра!ни була значною сферою його застосування.

Нагадуеться, що у 1913 р. темп зростання в Pocii ВВП складав 19%. Саме на 1909-1914 p.p. припала друга хвиля ноземних нвестицй в Pociio, що склали 55% ecix нових кашталовкладень в народне господарство. Доля неземного кашталу у загальному каштал! пщприемств групи "А* наблизилась до 60%.

1ноземж нвестори не постшали переводити сво! прибутки за кордон, так як бурхливий розвиток Pocii надавав HOBi приваблив! можливоеп вкладення капталу. Очевидно, що якби Pocin вщмовилась в(д використання ноземних нвестицм, процес початкового накопичення розтягнувся б на довп роки.

Значно скромн!шими були результати залучення ноземних кап1тал!в в економ!ку СРСР 20-х роюа, хоча концесй вдаграли позитивну роль в стабМзацн економки Радянсько? Pocii. Зокрема, концес1йн! пщприемства сприяли створенню нових робочих м!сць, пщвищенню кважф^кацн персоналу, бшьш швидкому освоению ново! зах)дно! техжки I технологий.

Однак, перехщ до адм!жстративно-командних методов управл!ння економ1кою в к)нц1 20-х рок1з ризв(в до поаного витюнення 1ноземного кашталу з народного господарства кражи.

У трет1й глав1 - "Сп1льж пщприемства в економвд Укра^ни" -анал!зуються окрем) аслекти !х д!яльност1 та накопичений досвщ.

Вказуеться, що наявжсть ноземного партнера, як обов'язкова ознака СП отримало пщтвердження в Закон! УРСР вщ 16 квння 1991 р. "Про зовжшньоеконом1чну д!яльжсть". Аналогнний п!дх!д збер^гся в Закон! Укра!ни "Про шоземж нвестицП", о Закон! "Про 1нвестиц!йну д'!яльн1сть", в Закон! "Про захист ноземних 1нвестиц1й на УкражР, в Декрет! каб!нету м(н1стрж Укра!ни "Про режим !ноземного нвестування", та !нших документах.

За д!ючим нин1 законодавством засновниками СП можуть бути будь-яю влаеники майна-юридичж особи й громадяни УкраТни, а також ноземж

юридичж й фкзичн! особи. Не передбачено ншких обмежень у вибор|' оргашзацйно-правових форм СП.

Визначальною характеристикою правового статусу СП е те, що на них повною м

В робот! вказуеться, що при функц'юнуванж СП виникае ряд проблем з питань управжня, в першу чергу - з приводу розподшу функц|й управл!ння м!ж партнерами.

Сптьж пщдриемства по засобам управл!ння можна розподшити на три типи:

1. СП, в управтж якими приймають участь вС1 засновники;

2. СП, в управЫж якими дом'1нуючу роль грае один засновник;

3. незалежн! СП.

СП, що сп!льно керуються, е найб!льш важкими в управжня, але в ряд! випадк!в це едино можлива альтернатива.

СП, що керуються незалежно, в!др!зняються тим, що кершництву цих п!дприемств надана повна свобода у прийнят! ршень з боку компажй-засновник!в. 3 усЫ тип1в СП ц! тдприемства часттше всього досягали усп!ху в своТй д!яльност1.

В робот! пщкреслюеться, що сфери з!ткнення нтерес!в стор!н-ласновник!в, невир|'шен! проблеми управл/ння часто виникають через недосконакЬть всього господарського механ!зму в краТж, 1 Тх виршення набагато залежить в!д того, наск'тьки активно в екномад УкраТни розвиватимуться й вдосконалюватимуться ринков! структури.

С робот! вказуеться, що створенмя СП на територн УкраТни почалось з 1Э87 р., I до 1991 р. темпи зростання створення СП в УкраТж були вищими, Н1ж в ц!лому по Союзу. Р1зко актив!зувався процес Ь+Ййрення СП у 1992 р., I всього за один р'ж Тх було створено майже в 2 ййЗй бШьшв, нвк за 5 попереднЫ роки. У 1594 р. к'шьюсть сп!льних п!дЯ^ИёКШТ& ЗроШУй до

2530. В СП приймали участь закордонж ф1рми i п!дприемства !з бтьш нЬк 100 краТн далекого i близького заруб1жжя.

Також, як i в нших колишн!х республиках Союзу, ноземн! i мгсцев! партнери на УкраТн! вщдають перевагу створенню СП, де кап1тал складаеться з ршних внесюв учасникш.

Ознакою, що в1др1зняе украТнсью СП, е те, що в наймемших 1з них внесок ноземного учасника складае меншу частку, нЬк в бшьш крупних. Якщо квал1ф1кувати СП за розм'|ром уставного фонду, то виявляеться, що в nepuji 10% найбТпьш крупних пщприемствах середжй внесок ноземного партнера становить 43,3% в статутному фонд!, а в останн1х 10% СП -41,5%.

Розповсюдженнють СП по територ!! республики е нер1вном!рною.

Визначились ocHGBHi центри створення i дЫльносп СП: - Ки1в, КиТвська область, Одеська, Харкшська, Льв^вська, Донецька, Днтропетровська облает!. Концентрацш СП в Киев! i обласних центрах обумовлена не лише кращими нфраструктурниыи умовами, наявн1стю квал!ф!кованих кадрш, налагодженими м1жнародними зв'язками, але й близкютю до адм!жстративних нстанщй, з якими можливо CKOpiiue й простше вир!шити питания, пов'язаж з дшльжетю пщприемстаа.

Б!льш жж 50% вщ загального притоку ноземного каготалу в СП на територм УкраТни забезпечено нвесторами з краТн 3 ах дно! Свропи. 1з краТн СюдноТ бвропи забезпечено менш н!ж 13% нвестищй, 1з кра?н, що розвиваються - 4,5%, з США - трохи бичьше 12%, Канади - бшьш н1ж 5%.

Найкрупжшими нвесторами е ф1рми США, Н1меччини, Великобританй, Польщ|, Угорщини. У 1993 р. по юлькост! СП, що були утворен! на територй УкраТни, видшялись Австр!я (118), Богарт (218), Великобритажя (94), !зрашь (95), 1тат (121), Канада (99), Китай (44), Kinp (50), Ммеччина (361), Польща (651), США (463), Угорщина (360), Sexia I Словаччина (399), Швейцар1я (82), Югослава (62). Звертае на себе увагу активЬацю краТн СНД i Батм в npoueci створення епшьних пщприемств на територм УкраТни. Так, у 1993 р. за участю пщприемств РосП нараховувалось 466 СП, Бшорусш -28, BipMeHiT - 13, Естони - 18, Латвй - 32, Литви - 23, Узбекистану - 11. До останього часу СП створювались головним чином за

участю ноземного партнера т!льки з одже? краТни. У 1990 р. -ильки 13 СП були створеж за участю ноземних партнера бшьш жж з одже! кражи, однак, зараз i'x число становить больше 70. Найбшьш часто в багатосторонн! СП входять компанй Белы", Шмеччини, АвстрИ, Угорщини, а також Богарн, Польщу Великобританм, США.

У багатьох багатостороннк СП почала приймати участь Рост - в 45 у 1993 р. На лершому етат створення СП бтьишсть з них було створено в сфер! комп'ютерно! техники i переробки вторинно? сировини.

Зараз четко простежуеться, що прюритетами користуеться сфера послуг, оптова та роздр|бна торпвля, будтельн! роботи, товари народного споживання. Це пояснюеться тим, що ui в иди дшльнос-п потребують менших первинних каш'талоакладень i м!жмально ризикован/ у nopiBHRHHi э ншими сферами.

Складаеться й певна спец1ал1зац1я при нвестуванж ноземних кашташ в СП. Так, ф*рми Польщ!, ЧехЯ, СловакП певною м!рою вщдають перевагу легюй промисловост), Австрм i Угорщини - стьському господарству, Н^меччини - промисловим пщприемствам.

В дисертацн шдкреслюеться, що СП залишаються основним каналом надходження закордонних нвестищй до економ!ки УкраТни. У 1995 р., в економ1'ку УкраГни було вкладено 366906 тис. дол., у тому числ! - 349413 -з краТн далекого заруб(жжя i 17494 - з краТн близького зарубЬкжя. Головним чином ц! закордонн1 нвестицЛ надйшли по л!н11 сгнльних пщриемств - 83% вщ 1х загального обсягу. Всього вони були вкладеж у Х 1856 СП. Основними нвесторами були ф'фми США - в 282 СП, Н)меччини -252 СП, Польщ! - 242 СП, Pocii - в 177 СП, Угорщини - 101, Великобритани - 74, Богарн - в 73, СловакЛ - 73, АвстрП - 52, Чешсько! Республ!ки - в 51, ШвейцарЛ - 47, S<npa - 42 СП.

L загально? сумм закордонних нвестицш, як! п!шли по шП СП, ?х найбшьший обсяг був спрямований у внутршню I зоажшню топвлю, харчову xM4Hy промислов!сть, буд!аництво, транспорт, легку ромислоають, кольорову металург!ю - загалом 42% . 22% !нвестиц!й епрямовано у машинобудування ( металообробку. В дуже обмеженому

обсяз1 закордонж нвестицм надмшли до сфери охорони здоров'я, ф!3культури, спорту, осв1ти, культури, мистецтва.

В дисертацн звертаеться увага на те, що частина ноземних нвестищй в СП надмшла з офшорних зон - Kinpy, Швейцари, /liepil, Панами, Багам, Гонконгу, ГИхтенштейну. Можна вважати, що таким чином повертаеться частина нацганального капиалу, що знаходиться за кордоном, або ризиковий кап тал крупних монопом, що проникають в найбшьш прибутков! галуз1 УкраТни.

Сама Укража у 1994 р. вклала нвестицм в економ'жу нших кра!н на суму 16759 тис. дол., з яких 1113 тис. дол. - в РоЫю.

СП починають ввдгравати все бтьш помину роль у зовжшньоеконом1чних зв'язках УкраТни.

У 1993 р. СП, що розташоваж на територ!! УкраТни, експортували продукцп i послуг в кражи далекого заруб1жжя на 310,4 мн. дол., що склало трохи бтьше квк 8% експорту УкраТни в ц! краТни. 1мпорт i3 краТн далекого заруб1жжя через СП становив 394,5 мн. дол., тобто б'шя 13% всьго мпорту з цих краТн.

Не було можливост! навести вщповщн! показники по краТнам близького заруб1жжя через вщсутжсть статистичноТ бази.

Основний обсяг продукцп, що експортуетьсп сп!льними пщприемствами УкраТни, йде до Н1меччини, /Ивану, ЯпонП, 1таЛ, США, Полыщ, а мпорт надходить 1з Ммеччини, Куби, Полыд!, ЯпонП, Угорщини, ГрецП. ' -

В експорт1 украТнських СП, що йде в далеке зарубЫокя, найбшьша доля припадае на пщприемства ДонецькоТ, ОдеськоТ, Дн!пропетровсысоТ областей i м.Киева.

У зовжшньоторпвельному оборот! СП спостер!гаеться значна диверсифжацш. Середн! й крупн! СП мпортують значно б!льше продукц!!, нЬк експортують. У малих СП експорт ! мпорт практично однаков!.

В робот! вЩм'наеться, що СП покликан! ! можуть внести значний внесок в струюурну перебудову украТнськоТ економжи, в оптимЬацпо зовжшньоеконом1чних зв'язкш ресгтубки. Зокрема, моза йде про можливост1, як1 мають СП в розвитку експортооргентованих i

импортоэамЫних виробництэ. I. везумовно, Укража мое ряд мажлиаостей, т\ можуть (лояинн! ззл1кавити ноземних нвесторю при створенн} СП.

Пдкреслюеться, що.програма залучення ноземних нвестиц!й повинна бути складоаою чзстииою стратег ринкозо! трансформацЯ екномЫи У кражи, а ефективн'ють створення 1 функцюнування СП в величезнм м!р( залежить вщ подальшого вдосконалення законодавчоТ бази. У зв'язку з

цим звертаеться увага на деяк| моменти, як|, будуч врахованими в

законодавчих актах, створили б бшыи привабливий кл(мат для закордонних 1ивестор!В, що риймають участь а створенж СП,

0 робот) нагадуеться, що Закон Укра1ни "Про ноземн! чвестицн", прийнятий в березж 1992 р., поклав початок створенню прааово! бази для ноземного нвестування був позитивно оцЫений дшовим сштом за кордоном, так як не льки виходив з м^жнародних стандарта, ало й вм1щував в соб1 норми, що дозволяють створювати сриятлив' умови для ноземних пщприемникш. Однак, надац по м!р прийняття ряду Декрете Кабинету мМстрш, багато положень, що створюють нвестицмний кл!мат на Украж), опинились взагал> за межами Закону.

В робоп позитивно оцЫоеться факт прийняття 17 грудня 1993 р. Закону Укражи "Про державну програму заохочення ноземних нвестицм в УкраТж", який по суп, представляе собою перший достатньо фундаментальний, комплексной документ, реаЬац^я якого може створити достатньо привабливий нвестишйний кл!мат в УкраМ

Зроблено ряд пропозишй, як1 поряд з реалйацею Закону "Про державну програму заохочення ноземних нпестицм в УкраМ" сприяли б припливу ноземних нвестишй. Зокрема, пропонуеться створення спешального гаранп'йно-страхового фонду для ноземних нвесторю, на що можна спрямувати частину допомоги, отримано по м1журядовим угодам 1 в!Д мйжнародиих економ!чних организаций.

Пшкреслюеться, що ефективжсть дыльност! СП прямо пов'язана 3 сп1цпадни:м цтьових установок та нтереспв партнер1в, що проявляеться вже на етат техжко-екномнного обгрунтування створення СП.

Вказуеться, що захщний партнер щходить до ТЕО з великою увагою та намагасться опрацювати його в др1бницях з урахуванням специфжи

даного СП, можливостей в!ддач! на кап тал, що нвестуеться, навщь при дуже несприятливих умовах.

В дисертаци наводиться правила, що склалися в закордонжй п!дприемницьк1й д!яльности з рийняття р1шень з метою оц!нки будь-икого нвестицмного проекту, а саме :

1. Визначення фшансовоТ мети проекту.

2. Визначення грошового потоку,

3. Визначення показникш прибутковост!.

4. Визначення ризику проекту.

5. Заключения: процес прийняття ршень.

При розрахунку техжко-економйних обгрунтуеань при створенж СП звичайно використовувались показники та вимоги "Тимчасово? типово? методики визначення економмно? ефективност! створення та д!яльност! на територ СРСР спшьиих тдприемств за участю пщприемств та орган!зац!й СРСР та нших краТн-членщ РЕВ, а також орган!зац!й I ф!рм кап!так:тичних кра1н та краж, що розвиеаються", схвалено! Науково-економ!чною Радою Державно! зовн!шньоеконом!чно! ком!сн Ради М!н!стр!вСРСР вщ 21 липня 1987 р. Зараз 1снують б1льш досконал), апробован! в кражах з ринкоаою економжою, методики розрахунку ТЕО. I навряд чи можна схвалити в дм ну при реестрацн СП подання технко-економмного обгруктуванМя. Накангсть або вщсутнють ТЕО е в своему род! показником п|дприемниЦько культура засновниюв спюьних тдприемств I дозеоляз робити еисиоаок про серьйозшсть пщходу сторЫ до створення СП.

В робот! зроблений висновок про те, що створення спрмятливого нвестишйного кл!мату - голоена умова усЫшно? пол!тики залучення та використання ноземного катталу в економщ) УкраТни. Для забезпеченйя стаб!льноТ правово! основи функцк>нування закордорнного нзсстсра пропонуються П окрам! основн! елементи, а саме: забеэпэчення прао власност! на землю або права отримання 99-р!чно1 аренда земл! пц>. буд1'влями, спорудами, пщпригмствами при 1х куп!вл!, покращення податкових, митно-тарифних умов для ноземного партнера, гарантукання 1х стабшьност! на перкзд 5-7 роюс, застосуванмя пшы, спрямованих на зменшеннз ризику втрати капиталу, розробка осоЗлиг.ого режиму учзст1

ноэемних 1нвестор1в в приватизацй, розширення практики двостороннк домоеленостей про взаемний захист 1нвестищй, розширення взаемодн з м!жнародними орган/зацшми, яю займаються питаниями нвестицмного сп1ероб1тництва, особливо э М1жнародним агенством по гарантам ивестищй (МАП), М)жнародним банком реконструкцП та розвитку та М1жнародною ф1нансовою корпорац1ею.

В заключенж уэагальнен! основн) висновки, що отриманн! й результгШ досщження, та основн! пропозицП, направлен* на ЬтиМ^ШвайНЙ Д1яльнсст| СП.

Эокрема, зроблений висновок про те, що для стимулювання д!яльност| СП необхщна посл!доана державна стратепя, а саме:

Х сл!д в!дмовитися вщ орентацц на п1дтримку та стимулювання bcx без виключення СП, а особлиаост1 нац1лених на пгантськ! проекти, що потребуе значного в!двал1кання з иародногосподарського o6ry матерюльних та фЫансових pecypcie;

Х сщ заохочувати на pbh державно? политики першочергове залучення ноземного кап1талу до будшництва та реконструкцП гндприемств, що випускають гостродефщитж та конкурентноспроможж товари;

л не допускати створення СП, що випускають продукщю, несумюну з м!жнародними стандартами;

Х за допомогою р!зномажтних стимул!в пщтримувати та заохочувати створення СП у високотехнолопчних галузях, прюритетних для нашо! економжи;

створити розгорнуту орган!зац1йно-правову систему, яка б була конкурентноспроможна по в!дношенню до нвестицмних режим1в нших краж, гармон!зувати украшське закоиодавство у в1дпов!дност1 з европейськими стандартами;

л прюритетним напрямком використання заруб1жних нвестицм в межах СП повинний стати розвиток експортного потенщалу Укражи.

Констатуеться, що досягнутий ршень закордонного нвестування в форм! СП можна розглядати як початковий етап. Однак пщкреслюеться, що СП продемонстрували дивовижну пристосованжстЬ ЙдШН; до тих

несприятливих умов, як! снують для вс!е! економ!ки Укра!ни. Ь(льш1сгь з Них утримались в кризоаих для вс!й економжи УкраТии умовах.

Основн! положения дисертац!йного досщження викладс-ж в статтях: 1.1нфляц!я, П причини I фактори в економЩ СРСР I краж Сходно! бвропи. Стаття. Зб1рник наукових праць НДЕ1 Держплану УРСР "Вдосконалення господарського мехон1эму в умоаах псрэбудови управтня економшою", KniB.lS90.-C.4-12 (в сп!аавтаретв1 з Белорусом

2,Проблеми м!жнародного сп!льного пдаприемництва. Журнал "Економжа Радянсько? УкраТни". 1991.-N210-0.43-59 (у сгеэавторств! а Белорусом О.Г.).

3.Деяи. аспекти управл!кня !нфляц!йн!ми процесами. Стоп*. Зб1рник наукових праць "ЦМсМсть систем господарського управления* АН УРСР, 1нститут економжи, Ки!в, 1991-С.89-109.

4.0ргажзаця та управжня сп!льнимм п(дприсмствами. Стаття. Зб!рник наукових праць "Проблеми теорЯ I практики менеджменту*. АЙ УкраТни. 1нститут економ!ки.--К.,1992ЧС.6Е-74.

б.Структурн) зрушення в економМ * единий шлях до вдаптац!! до эовн!шньоскоюм!ч<их умов. Статти. Зб1рник наукових праць "ЗаруО|ЖНий досв'|д соц!ально-економ!чнЫ политики 1 проблеми зовн!шньоексш№1чл4Мх зв"язк!в#.ЧК., 19ЭЗ.--С.4-14 (в сжвавторсте! с Пузановим (.1.).

6.Концепц!я Экспортного оиробництиа УкраТни. Сгаття. Здана да друку. Зб<рник наукових роб^т "Проблеми базпгхи в реНон! Укра!ни".К.1В95.

П 1т. г.а ЯГУЕ? 10,11.B5. Формат 60 л2-J/lfi, Пол(р с*с. Офо.яруч, Уа.Я.рув.арк, 0,9. Свя.вямрк. Г,0, Тираж (СО враг, 9<м, 817,

Пал)гру!чмэ д5лаигая iHcrrrjrrjr схож.) u li.Mt y*yi\n,

СТОП m.KлV 1, ty;s. Пекоса Мирного,38,

Похожие диссертации