Соцiально-економiчне обгрунтування органiзацii територii при вдосконаленнi розселения (на матерiалах захiдних областей Украiни) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
| Ученая степень | доктор экономических наук |
| Автор | Лесечко, Хирон Дмитриевич |
| Место защиты | Львов |
| Год | 1993 |
| Шифр ВАК РФ | 08.00.04 |
Автореферат диссертации по теме "Соцiально-економiчне обгрунтування органiзацii територii при вдосконаленнi розселения (на матерiалах захiдних областей Украiни)"
Ааадетя паух Украпги
1пститут ехоиошки ОЬ81ВСЬ!СО 31ДД1ЛеНШ
На правах рукопксу
йесечхо хирон щгрсзяч
сощалько-ешкшчне обгрунтування оргашацп
теп-тгорп при в0сш!ленн1 розселения /на нзтерюлая зах!динх областей Украхг.и/
Спошалынсть : 03. СО. 01 - роз;г,еь:кя продухтивних сил, еконошха район1 в УкраГни
03.00.05 - еконошка, плану&ання . орган!-задя упраЕ.инкя зароним господарствса (С1ЛЬСЬКе гссподзрстго)
АВТОРЕФЕРАТ
снсертсцп рл здсбуття вчсиего ступе:;з гокторэ егоястчких изу^
Льв13 - 1933
Робота вжекгна у Львгвському дьрхавному с1льсысогослодарськсму шституп
0фш1йя1 опонентк : - акадешк УААН, доктор еконсшчшне наук,
профэсср Л.Я. Нозакоаськнй
- доктор еконошчних наук, профосор 1.Р.Нихасвх
- доктор оконом1чних наук Г. С. (томса Прсыдна органюатя - Каукозо достдний еконсмхчниа шститут
Мнистерства еко;:с:ки УкраУкк
Захист ыдЗудеться
"К" (М^А^ 1994 р. о Ц год на засцанш слеталюовано!* рад:: Л 016.39.03 для эахисту ."/ос-рга^:!? а одойуття паукового ступекя доктора наук при Л1г1ьоькому ыдд:лекн1 тституту, ехонотки АН УкраГнк аа адресов 29С008, Львш, вул. Театральна, 17.
3 дхсарташ'ио когна сзнайоиатись ь б1Слютещ Львхвського ыпяення шституту еконошки АК УхраГнн.
Асд-зрефорат над1сла:.о " " ^Ч^Ц Л, 1933 р.
Вчо:::Л ссхротср огшал:зо1аноГ ради В. I. ЮЗТАКЩЬКИЛ
.-.анд. ек:;:оу. каре.
1. ЗАГАЛЬЯА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.
1.2. Актулыпсть дос/йдкапшь йк1ско новкй ступень розвктку нашого суайлъства винагае тасишого поеднання екоиоьичнях, соцалышх 1 духовгшх засад, опертя за кшшй фундамент егсоясщчно? та социально! похтиш дергави.
ПодальшиЗ розвкток продуктявнях сил в уиовах рянковоГ еконовака потребуе новях форм органхзацп впробництва, рацХонахзгцн вшсорястання вс!х вид!в ресурс1в. ях1 е обкегеними.
Особливо великий обсят роб1т потрхбао вгеояати э удосяоналення с1льськогосяодарсысого вяробякцтва. Вямагаеться ихжгалугевий розподХл земэльнкх ресурса.в, виявлеяня . :х резерзхв, створеяяя оптямальних умов для розашення продуктивная сил, посилоння кснтров за викоркстанняи, окороков 1 пошгенн.та зекель, еф-зктквшстп каттальнкх вхладекь.
Р1зно1Ш!1тн1сть фора власносп веде до утворення нозих 1 реорганхззцп наявнях зеылеволодаяь 1 зеилекорастувань, змхна Гх структура, перерозподхлу земель э середин: гослод'арств та ия виробянчяки гидроздхлак!, ореяднакя холехтавамя, фэркэрськЕки гослодарстзааи. В цкх уновах особливо вааливо ката екоясм1чно 1 социально обгрунтовши рекомендации, ягл б застерэгла вхд погалок 1 умогнвкла досятнення наЗвиадх ?озулътат1в.
0яр1аальяэ значения у рсзв'яэагаи паТакь шдкесэння ^згспгвяоста . вяробяяцтва налегать орпиизшш територн та гзуковому сбгруятузаннг) со1иально-ексном1Чного розвитку аселенях пунктов, я!и станов,".ять основу розсэлоння лодеЗ 1 юсиШенкл виробнпцтза. Для усгпокого вирте-иня цах пктакь :отр!бно ке т1льки Шзната сотально-екокоьнчзп процсск ориування 1 рсзвятху. систем населенях пунктик, ала Я рсзвявата отоди управлиам н'льа в ггаЯбутяьсму.
рсектуЕчя сястскя Х розсолеявя. восгШдпо враховувзта позу оль населения пунхт:э ях схладознх одма система эсподарввання на пзвн1й терсторп'. Через и знают эростаг тело I склаак1сть проеятпях задач, обсят п:оризцп. Проблема, и тут вкяпяапть, вагхо роэо'язатя традкцхйккш! иетсдгнз - для
цьсго пот?1бно викорй'стовувати xoaaenuin систем або тах зваяиЯ системная аяагаз.
Б рсзробку теореткчних i практичных пятань расселения i оргзтзац терэторп внесли суттевиЯ вклад Артеиэнко В.В.. .стаскан 0. П., Еерезенхо Г. П., Воков С. М., .Генделъкан М.А., Давидович В. Г., Добряк Д. С., Кальнанко Б. К., Kip-оаноз В. 0., Ксаадъэв С. 0., Кранц, Л. А., KpicaicoB Л. , Кузнецов Г. 0., сик Г. К., Муре ль B.I.. КоаахоЕсысгй Л. Я., CboxiH СЛ.. Спектср К. Д.. Стерн Э. U., Трмчук М. Ф., Фтомов Т. С.. Xopes 5. С. та. iHai.
Сднах. багато складах патаиь т&оретачясго i метояояоПчного плану кедостгтнъо розроблен1 i не доздон1 go р1вня практичного эастосуьання, не завади эраховупться репскаяла ссойяивосп.
Отже, розрсбка засадничих пояогеЕь i ыетбдочнях прайогаа обгрунтуБаиня розмщенкя кагслеяу.х пуикг1в i гкрэбничх центра з комплекс! з . opraHiaamao Х т.зрктсрп е актуальнов наронсгосподарськов проблеме, рзза'язаяня якоГ мае же иауково-теоретичне, тах i аракткчце значения.
Эаш Л.Н1 облает: УраГни е с::ецкф1чник регионом, яккй характеризуется розыа:ттям природах унэа, bkcoxod густянсз сь-ьськогс аасеягння багатствон ферм схльського роаееленнй, зкачк/.ы ьплу.юы j;ict ка cir.bcbKi пососиая i т. д.
То:-7 в дкеертацхйгпя робота зреблека спроса розхртк ГОСЗН1 аспекти реззитау та форяуванкя снстеа схльсь^сгс розеегниа i ' ерганхзацп . Te/KTopii" ъ яоьже укэвах гсспсд^рсьанкл ка базх системного пхдходу а Ерзу.увакийы рогспальнях сс сйльостой.
Робота законал згцко о планами наухогвх досл1джень ильного державного л.сьхогссясдарського хкетятуту 'зз 'ari-lSScpp. - тамг N:9. нсмор дс-ргресстрацГ: 7807753S5), ?о:;а i склалогсо частииос дс-р-бвдгетно: хигсгалузевох' вяуксэд -vox: ч=лоГ прсблеии "Комплексна персбудоаа касслек'/л :.укг.Т1В ксг.гес.иь i рахгссзгь, tu> зайеопечувп пол1пиеная 1ИГС.ЗЙХ 1 кульгурно-гобутзв'х умзз жутгя схльського пзсслепиа ПродсззльчсГ програк. ка 1S36-IS30 рохи" (ьокер 0.55.С4.00.3), яха коордааугадггь Доргйудсм,
;ергцив1ль<$удом 1 Атробудом УкраГнк.
1.2. Мета 1 заоданяз досл1дкениа. Метоп досгдження е :ауховэ -сбгруктування теореткчних засад, методолог:чних 1дход1в 1 ш?тодич;шх пргопдаив та рсз робка практичних окомендшиЯ э вдосконалення С2Льоького розселекня 1 рнипзаци територп в специ$1чнону рег1он1 - захиних бластях УкраГни. 3 урэхуванням репональних особлизостей нзяачхти еляхи переходу до порспектазних форы спгьського озселеняя г уиовах становления рн::овоГ ехонок!.кн. Для осягнення кети вир1ау2аксь тага задач! :
- поглибати тэсретичн1 засади 1 ыетодичт принцип:? Х досхопалеяия с!л:-.ського рсзсглення;
- розробатн 1:гтодичн1 я1дхсд 1 визяачити сптимальн: сзьцри с1яьськогоспздарських тдприемств та Ух виробкичих -\дршдШв з урахуваяням рехчснальних особливостей;
- обгрунтувати теоретичиу концепции конплахсиох ощнки 1 рогкозуванкя територ1аяьких ресурст населенкх пужпв;
- розробити науков! положения, иэтодкку 1 хрктерп гяиально-екокозчного обгрунтурання перспектив них систем льського розсзлепня;
- визначати суть, сссбкэоста х шляхи вдссконалення [льського розселения в уме?.ах вертикально!' зональность
1.3. Прздмэт 1 со' е.:т дссл1дс!!кч. Предметом досл1дгекня И 5'ектйвн1 проноси функцю.чування састец насолених пуккпв эких р!зн1в ях тераторгальнпх сб'ехтхв, т1сно псв'язаних з (ксристаняяи теритерн.
Об'ектсм досл1дження е систеот роэсрлення ргзяих р1ЕН1В сраГяя та 11" зак1дних областей, зокрема сьтьськогосподарсыа .дпрнегства, м!зтосподарсък1 сб'едкання, фериерсыи. сподарства шести облает ей Прикарпаття, системи розеелення. :рем1 населен: пункта та :х теритерп в р1аних вертикальных 1яах Карпат.
1.4. Пэтодслогхчпоч ссйозс дсс/идэжгш? е д1алектпчниЗ тсд розвптху сусп1лыгах пронес : ятл'1, загалып та йциф1чн1 закеэт фуихиюнуьаиня сусяаяьства 1 скрених йоге
сфер, npaui вчених-аграрник1в, економютхв, географов та mcto-<3уд1вельник1в з питань розм1ш.ення продуктивных сил, еконоыхки С1Льського господарства.
Для :'.ир1ше"ня конкретких завдаяь використано так i метода : систекний, а<5страктно-лог1ч.гай, монографхчний, розрахунково-конструктивний, балансовая, статистичний, еконтако-ыатематичний. графХчний, експериыентаяького проектування. Тнфсриашйнои базов робот и послужили вхтчизняна i зарубежна наукова ттература, статистичнх дан! з еконокики сгльського господарства, катерхали зеалэустрою, miстобудiвництва, земельного кадастру, районного планування, проекти плаяувакня С1Л. результата пояьових досхджень i переписка населения, довгдхова i монографшна Л1тература.
1.5. Наухоза коаизна. У роботi впершэ системно сформульован: i теоретично обгрунтован! ochobh нарямкн та г.ркнципк вдосконалення територ1ально! орган 1зацп С1Яьеького розселення в нових уыовах господаровання. Вазиачена типолопя и;сцезкх систем розселеиня. Обгрунтован) i сфориульован1 госвн1 напряюси та основн: пришли рацюнагъного використаняя TepaTopifi населених пунктов, розрсблен! ыетодичн1 тдходк до комплексно! x ошнхи.
Зарспоновано } теоретично сбгрунтовано коыплексний кратер 1й сошалькс -ехоноы1чна1 ефективност! заход1В з роэсрдення, якйй враховуе низку локальних критерпв : ссталькх, екокогячних, еколопчних, орга)изаШно-ьиробничих, арх:;ектурио-йуд1вельних, демографхчних. Розроблено летодн опт;:к:заа11 систеы роаселення (теркторхя. населения, вкрсбн-^тьо), прогнозування розвитку населения та тераторхальнкх pecypcis.
Ci; /ульсвгко основа шляхи переходу до г.ерсг.е2:тивннх фора розселеиня в уиэьах вертикально!' зоиальнос?1, запропонованэ г-теди i визначено оптимальш розырл сьисьхогосподарських с;дг:риИыс7ь. складеко прогнози ч;:сельност1 населения та тер;:тср1адьн;:х тстобуд1ьель;шх pecypcis. Вг.ерсе розроблона i кчоово гг.роггдгена у ЕироЗництго хо:хг.ле;%сна методика
:оц!альчс-екоксм1чкого обгруктувакяя перпехтявких форы озселе:гая 1 рахЦснальнсго сгаористання зеизль населения ункгхв.
Сукушисть сйор'-гульсзакнх науховкх полохень з орган1заип ерагорхГ господарств, вдосконалення схльського розселення та ацхонального эикористатшя земель насэяених пунктхв е ерспективним напряжем доапдхень, ао вахливе
ародногосподарське значения.
1.6. Продмэтс.ч захисту с ' так! результата проводених осхдтень :
- теоретячн1 заезда 1 ыетодячнх прякципи вдосксналекня хльського розселення 1 органхзгцп теряторхГ сътьсько-эсподарськях п1яприемотз,
- обгрунтувапня ептииальних розцхрхв гзсподарстз та I х трсбяичдас пхдроздШв;
- тесротичнх оснори ксгхлексяог ецхнкн та визкачекяя ззмхрхз теркторхй п1д насоленх пункта 1 г-1фобяич1 аеятра;
- наукозо-мэтодачт засада скздання прогнет в эексяьних :с;,фс!з гпстсбудхгшицтЕа;
иэто5яка рс->р~хупк1в та 'прогаезуваннд чясельноотх юегоння для проектнкх роЙ1Т;
науково-мзтодячнх пологеяня соцхалыго-екскоих'пгсго трунтуваннк перег.ектквних систеи схльського розсслеянл:
- кркгэрп 1 пехазняха соталько-о-хношчио:' сфектизясотх КОЛ1В з резеолоияя;
нгухсзх реконег'лацп з сдссконзлення схльського зеелэная э умозах вертикально!" зокалькостх.
1.7. Прзкткчяз значения рэзульт-5тхс .чосхдяеякз гслягае у таяевлеши осковнах захеноихряоетей розвятку с;:стл?ч схльських зелень та теяденцх/! вяхсрястгни.! х'х тэряторхалыгях ресурса,
таког в розроба! практачнях роксиэядсцхЯ вдосхсиалеяяя яьського рсзсссяня 1 рргак132ц1Г терятсри 1ьськсгосподэрсьяях п!дпряегтз' для умов ззхшгих областей э-зГ'и, якI ког.уть бута вяквркстся! 1 д.:Я хнеях регхонха.
?сзрсбсях лисертанто мНзуксво-."?тодичн1 рехсмсидаан э
с<3гр)'2;тува!шя роомщоннл каселених пунктов та вкробкичкх яентргв б с 1 лъськогосподарсьхмх п1Дпраекотвах" СДубляни, 1086, 3 85 с.) використагп при скгданих яланхв соцхально-&кском1ч;:ого рсзь/г.ку 1Баио-Фра*хкхвсь:-соГ та Льв1вськс1 областей, запроаахек! в проехтну практику Хвано-Фрашинського та .ii.BiBCb.Koro проекткЕ- хпспгхугхв оэилеустрсэ.
У практйЦ! робот; хкституту " Льз I вагропрое;:т", Головного упраБл:яия арх1техтурн 1 стобудхвниатвг. Львхвськс! та 1вано-<&ран;с1ьсько1 обласних дерхавакх адыш1стра;иа, управления зехольпу.ж. рссуреаыи 1ьано-4ранк1вськс1 сбласноГ державно: амхнхстракп знайшяа застосуваяня методика ссдхаяьно-ехоиом1ЧйС>го обгрунтуаання рсзм1!2,гння насеязних пунктов та ьирсб-шчах кентрхв. визкачэнкя оптиг^альикх розьирхв сгльського-слогарськйх тяяркскств, рексиекдаахг з рационального вккорнс-таяня Хзтэяъ касрлеюл пукктхв, методика моделэзашш дэмогра-хчкх прсце-с1в для потреб пла.чувачкя х проектувгинл та хн.
На осков1 Бпрсвадггны: наукозих розрсбэк сросла ск!гру:псЕапхсть прсгктнх роэз'етань 1з вдоскснас-нгл схяъс^-.огс роаселекия та срганЦгци теритсрп, досягнуто ск;рэчг:шя сапхтапоЕХладс-кь ка габудсву с:л на 10-12%, екоиомй* 3-6'/, тс-риторх:, вхдьадынох пхд забудову, зкэкшено несбгруктовзн! в1двод;', зеиаяъ пхд виутрхгосподарсьхе оудхвкй'тс ка 15-20%. досягнуто злачного остального- ефекту, а тале* зрссга продухтка:ис-.-ь праах проектантхь Ксга гратйько - де;.'жавн ог о проает но -вваухуьаяы? ото х к отктуту Льывагрэпрсе-кт (довшсе Львхвоъксго фтаяу Укршизекпроесту В1Д Н СИ 2 та икгпггуту Хыиг-агрспрооьт вхд 14.03.02).
П.1Д корхькйатгсц 1 за участв дисертаьга здкоиаво понад 60-ро?хтх а плануга-чкя х эа^удова схя ка закавлённг, грзйуду "кра:!пг ь разами: госядогоагрког та дгркбвд^отнох тематики. (Лоыдка Головкого упрг-ьхкня г.ритектури та с-гооудузаняд .1ьы;ы-.оГ сбласисГ дер*гвоГ йдмг.Цстрааи ви 14.09.52).
1.8. Аробсгаа росоги. Основах к^/г.озо-теогстнч?-: х прахт;г-п;; аолозкння д?йл;рта!Ш дспсьхдгксь 1 ойговсрет на :
- и;карсд}аа а пктак розыпху гр^ероиэх
госпздарвтв C/ibBis, 1591, 1992), ксн$еретцях i сешкарах (Москва, 1974, 1977, 1979, 1SS1, 1Ш5 рр.; Львхв. 1383, 1S8S, 1987, 1CS9, 1993 рр), aiaspiscbKHX i эузхвсьшгх кон^ерекцхкх (Москва 1985, Львхв 1930-1S93 рр.);
- технхчнхй радх республ1канеького проектного институту семлеустрсз "Укр-зс-мпрсект" (fei'в, 1580);
ка розсирэноыу згсхдгккх Ради з координат Г пауке р.о-лос л i zno'i роботе в rarr/ni сьтьського будхвнкцтза MiHCiSbrocny СЛьв1з, 1934р.);
- рсслубхканськкх куаових сегшхарах хихенерко~?ег_ч1*-:н:гх працхвнякхв з землэустров та плачуванпя сХлъських кзеелеких пунктхв.
1.9. ПуО/икацХГ. Результат:-! досндгоння зиевхтлегп в коиогргфи "Шляха здоскокалэння схльського розеелекня" С 1933р. 5 обсягон 12.5 др. арк., двох вазчальких посхбн;:ках а грифом Ьишплъгесгшроду УкраГкк, сбсягс-i 21 др. арк., а таког з 50 статтсх, тезах допозхдей, рекоыэн^ааиях загалыша обсягса 76.4 др. арк.
ЫО. Ctpyxrypa i сбсяг ffsespreuif. Структура дисертяц18коГ гогот эпзаз'пна посяхдсгихстп розгяяду проблей ойгруятузаннд эргенхаакх: терзторхГ при вдосконаленнх рсзсескня. Робота хкладаеться з гетупу, п'.тга глаз, шсковкхз X ярогазкихЗ, ;одаткхз. В nepmift глаз! деса1д2увт&ся тссретичх аспэкт юссеяжня X о;ш:.'ИсяйХ1 резихрхв тер:;-.'орп альсьхогосподарських пхдараепств. У рупа пззх розгяяд&вгься ляхя ргцханального вюссрястгши х поогиозувазг- зеиеяь асеяеижс пунхт1в та грс&пчюс цектрю. Нгуксво-кетоаичняя рограхунку i ирспгезувакя перспехтягшо'1 лягсзльнсстх ас<?яоння прасвяч*?на тротя глаза рсбстл. Э ч-?твзтха глаз;. ззрсЗягнх кзуксао-мгто- дачах посаепая соц:апы:о-?ко::оахчнсго Згруятувания розьипояня населен х лунктх* х ааробпичнх >Htpis. П'ята глава даеертацхх прис-гячена оссбля-остда льського рсзсэлення з уносах гертякальнех сснальяостх. 3 нх рацьовзк! шпяхз переходу до перспективных фор'х схдьсьиого зс-элекпл, крптсрХГ i показияха соахагь'ю-ейояюичзл ктиш:сстх паходхв з розсэленкд.
Лисертадхйиа робота викгдена на 412 сторхкках мааияопигу, вкгчасчи 47 табкиь, 4S маштв. додатки на 20 стор. Список сснозко! хтератури вклочае 281 даймэиуванняь. Додаткк до дисертани Сб.1-6.83 иютять дгг про впровадзйния та прахсгкчнз эикористгкня в народись/ го^подарстзх рсзу;ть?ат1в дэсхд&ень.
2. 0СНЗН1 ПОЛОЗЕННЯ Тк ВОСКОВКИ ДИСЕРТАИП В - дповхдяо до структурл дисертаахйнох potoiK та викоааного r.asr.r.cксу досл:д5.-;!1ь, Ео с пргдкетсы за>:>:сту, Еихдасено оснсгкх гроЗлеи: та висков::::, орацьованх в диоертадх*!.
2.1. Тоорот и::о-нэг о,- зле,- х 4s х осхсзн рсзсогш;2 то сргаихзьцх? , тори гор in с 1 ч л с i.- о г ос год а рсь ки х гадпрна-гстс. Розселеяв* е схлйДоьо частиксе разшп&нл* продуктивных сил су^-пяьства, одл1Ив з уиов катерхадьного i культурного ятя cro чяыиь. Зона розьявастьс* тд fiiec об'еставжк oaxoiilis : а а кзгаому crr.ni свогс хсторичкого розвктку ь конкретюа ууозах, п:я ЕПяиьси ссцхглько-олопомхчких. . йггиоааяьпэ-
575.СГраЭХЧНЙХ, lCTup/.чаИХ TL US27. iKTOpiS, 1Х2Д ЗЕаЧйЭ вгдсомхйгаагйсь. утьсрсач:: px3j:oi3KiTi:i форкк.
/'сто i соло - вгхяаьа оз; axa сошгяьзо дн^гропщйо^акэго рсзсьд&ннд. Св'скткаяос ссаоме tuл-:: дифоргмаацх: вастулае ргзнхх s*<tis праах. врожмэао? х cir.i.ciixorcccfiapcbxo:, jc еощйлььо-едояоыхчыа игод!гор1дн;йТ1. I -с-зул^ьтх пздхпращ, jtdy,.ггься х розподхд хнв;:з1дхв за :":' : 3i.<piпдепяя tx sл иго. Отде. &iu&ib вакрхлгтьсл
за ?:ддгвхднхьд' ?о?аик дссслевь - uicrcj сбг сеязм. Кхсце хае ccr-u ссцхггдИ1 хзехдхн дял яадвак в с,:лу с ыдшнзотс yto хсх}*йч::я i росьхтку хкдавхдх.-. загрхг.дгпад за :йи. Так;'s ч'жл яххскп кзг.ад з-ист рэесмхо.яь
л.-;г?г ? Tt ;у. со у гтзпе.'уу.я s_vi aro t сало И gngm^m:'.'.-;
rpr.fvcv cou к ;,.) г . ;:л.г.wir., луп--'.>; nn у^орг'/ч т'к гггт-
opsa р"2зс?г.ск;-:а. ььсхкдьччс:, г.хд :ia способу суохяьнсго Хргбчядгад. сдгйчаснэ канул ьпливас .а розьстсх суспхдьетси. Ztmzs? вхд ьхдзссхдйОч/а рсаседеикл способу суспивгаго
эяробництва складапться сприятливх або кеоприятлив1 умовя иатер1ального та духовного роэвитку. Тому приведения Д-орм розселення у в!дпов!дн1сть з piBHe?i розвятку продукт"!^;; сля 1 виробяичях 3iдносин у когея конкретний перюд е вакквгц прьктичяин завцанитм.
У результат! ic-горичного розвятку розселення i певкоГ його кскк'рзатизност! слались i эакршялсь та к i його недолаки як нер1?Л1'сн1рн1сть розтиеяня населенна, скупчення населения у велхгх uicTax, деградац1я села, безконтрольна Шгратя яаселепяя 3 села в victo та ihui.
Рсгтярення вирсбвхчо-еконоихчнах зк'язкхв сьтьського господарства та поглиблекня .нтэграцп тста i села суттево зм1ниля кародногосподарсьхе значения с1льського розселення. В результат! рсзвивавться 4срми с1льського розселення, як: в1дпов!дають певкям iHTerpauiiHtw процесзм, до територ^лько з'еднуоться про;л:слов1сть i с1льсысе госсдарстзо, ucto i :ело. Пронеси пггеграци тста i села спричинились до ;танозлення сстиалыго-екоиотчнох систепи ".'.исто i село", э :к!П фэриувться новх у:.:озя пе^етворення схяьсьхох uopexi юселень. ,
Враховусчя науков! пологекпя про розселення, крятячккЯ яал!з хсторячного, cbitoboto та в1тчнзняного досвхду. онкреткях сииально-ехономхчкгх умев, с^рнульсваях ссновнх ринцкпя вдосконалеяня схльського розселення :
- об'ективна потреба вдосконалеяня розселення; .
- виробнича зукозленхеть розселення;
- випов!днхсть характеру розселення ерганхзацхйннм формам тробництьа;
- коннепцхя сдиисГ системи розселення як головняЯ шлях укоэого управления ypdamaauieD;
- створення спрнятливих умов для похпьения социального i 'льтурно-побутового киття людей;
- рац!ональне поедяання рекснструкап старих i створея::я вих поселены
- плакемхрке. прояорцхаяе роэмхцекня населения на засадах зв'яэання цхльевпх кокплексних прогрза з иетсп позяого i
paiii овального Еикору.стання проиислового i схльсько-гсслодарського потекцхалу, риродних багатсв;
- висока со:Цалько-еконошчка ефективнхсть заходхв з удоскокалення розселення;
- CTZ-орскнА опткальиих умов для ебэктквного використання i охорони земельн5:х та ikhx прирсдких pecypciB, економного використання плох п:д забудсьу, збереження х покрадення 'рэдсчесп грунтхв;
- ьсебхчшз 1 аося1довь:е врахування эокальяих i рег!ональних умов г.хд час-г.роектуза.-ня заходхв э розсгленкя;
- погсдженхсть nporpasc! реконструкцхГ схльсьхого рсзселения з реальное рссурссзабезлечгкхстп.
Эастссуванця вихладених ыэтодичних' принпдпхв для вдсскокале.чня схльського розеедеакя дасть зкогу проводити ь:=у.-.;ь'.' сбгручтоваку. диференцхйозану репональку похтаку з угравхкня провесом розселення.
Для розз'язанн* складках соцхально-ексноыхчних проблей рсД-ст^кня косоххдне використання як кхяы-аеннх, t-:;.v-3scaHHX. та:-: i зулених. езрхстичних метод ib. Проблема ьнберу рашечально: фор ми р'зеелон.чя ускладнсеться таког кегкзначензеп, кеповлоГ хнформацх:" (особливо г,-: nponOTif-ait;1. характер вдосконалення розселення). пстрхСс:; тагла уэтод, ях,.2 кае велику здатнхеть' до системагизац-Л\ ьлорядкувапя, : омплехсностг. Це властиве си сте-'0:с/;у ачаЛ1зу. Вкхсдячз з виггег систсиного анахзу, прог.сауться taki oano?-Ki етапи прийняття внршекъ з ьд:ск:н<1Л?кня р'озеелення :
кахз уков проекту. визначення хнцьзх i прел'ххпих ycii4.-T?y:-.T:!i.b":rx шле.1 резеелени та критерпа ощнкк.
2 Ьйяьсння, от яка с;:туальностх. анахз сучасних i г.гсп:с-о;.'ган;:л лайбутнхх проблем розьатку систем роосеягнкя з г.г.э2ц1л дгеягкония тлей прогноэхв.
3 ?'Гркуза;:кя ссновинх альтернатив як вэаегэзикЕчних -ля;::?, дссл:н-;няя incoa розселення.
ч. Нсдеквакил, комплэксаа ссцхадъно-еконоыхчка сцдкка,
BncSip яайаращого вар1анту рсзселення.
5. Розробка шлях1в pea.nsciu вибраного вар i акту розселеккя.
с Управления реахяацхею (ствердхення, перезхрка efeKTUBKOCTi, контроль i т.п.) прсектних рекокендацхй.
Наведена схема мютить агрэговану iH$opuauiD, орган1затйну характеристику пронесу розробки проекту.
На основу анахзу виудного стану 1снукчого розселення, виходячи lo соц1аль:ю-оконсм1чко1" стратеги дерхави на перспективу, а!дп0В1ДК0 до об'сктявних законов .функцдонування суспхльства розробляеться система цхлея з приведения фар:: рсзселення населения у в1дпов1дн!сть pisHO розвитху продуктивна сил.
II i ль розселення - це прсектн i характеристики населения, населения пунктхв, техк1чноГ i соцхальноГ !нфраструктуря суспхльства, а такок навколишнього середозкиа, розахцення продухтавних сил по територп i т.д. Найвагливхиима принципами системного анализу 6 об'ектявнхсть i реал1стнчнхсть цхлей. Головням нэтоди'ши.ч хнотрумгнтом виэиачення цхлеЯ ,'мохяа запропояувати багаторхвневе дерево, яке е зв'язним графем, цо вяражае взаемозз'зок i п1дпордксван!сть ихлей суопхльотьа i бхльш детальних цхлеЯ розеелення.
Найохль^' загальна цхль схльськсго розеелення - забезяечити пояальшкЛ соц1альний прсгрес суспхльства, здхЯснити етроку програиу пхдвкцення добробуту народу - дах конкретязу^тьея в таких стратегхчних тлях :
- стзореаяя сприятлявих умев для постхйного похпленяя умов rcpaui, побуту i зеебхчкого розгятку схльськсго рсзселення;
- подэлання сугтсзкх в!Дм1:гаосте;1 mis мютсм х селом;
- пабезпеченкя породумоь для рацхонального розьитку i эозмхцення продуктивнях сил;
- стЕсрення ептикзльякх умов для pata опального викорястаняя i охоронн земольних ресурс!в;
- забезпечення ьксокоГ соцхзльнс-екснокхчноГ ефектизно^тх 1аход1в з розеегн.чя.
Переххд вхд блоку шлеЯ до заходхв передбага-: формуванкя
цхлъсвих норматавхв i рангування цхяей, nxi огуть бути пз.чладенх в основу розробки стратегхх за;:од!В з ьдоскоиасння рсзселення i для оцхнки счХкуваних результатхв.
для е^сктквного вивчення механхзйу управхвня розселенням несбххдьо видхлити фактори, як! в найбхльшХй мхрх пхддасться 3л:hi, а стаз, когуть бутг. ксчоваж елекентакх управхнкя. Умоьно ecd сукупнхетъ факторхв могла подх.тати на чотири групн : сс:пз тьи1, 'П"иродн1 С географ: чнП , демограйх-чих, еконоихчкХ.
Коиг.лексне врахування цих факторхв укоглавить сб'ектиыгай г.хдххд до паукового обгрунтуьання пэрспективних систем рсзселення.
"рсдесу розселення влазтивх neBHi суперечкостх. О^паев о дуге ьахлизих практичпих задач рсзселення е розз'язання суперэчяост: vas лете:.: i селом, яке вистулае е формх суттеаих эхдихиностей lix кхськос 1 схльськсв формами розселення. гсзв'язання uiti" задач! у погпбленнх хнтеграцхГ лета i села, прсюсгозсстх i схльського господарстга i фор.чува::ня соцхально-e.4CHcii4i:o скстevi 'Часто - село".
г с г. сулерочнхстк сучасного процесу рсзселення с койдс-атрац.:?. населения ь нгГ13"ачнхи.их нхсТах. 2 огного бсиу, лореьгг,* :.с:-гл.ентрзц1'1 вкробиицтва, пхдприе:..ств кул:>турно-сеутсвого обслугсьуваиня, захладхв науки .Стг.к авакиЯ "гсмс-ра:ийнай , з i итого Соку - погхреекая цхлого ряду
о. ц ; ал>!:о-ег;с:мм:Чк;:х i couiarajo-rxrx .Ч1Чних характерно гак ьайзягши:л к:ст. Поб розь'язатй- сулеречахсть концентрат: чч.-'.'Г.^нн!. у ии'.значнхынк летах Ухрахни потрхбио резйивати до сбдасиох керегу опорних л12райо;пп:>: i г i т с i у н ^ : с i г >: центрхв, pitj;-:o7-;i^iio розтазовап:;; уг.
7L-p::To?i.
"rt-тьсг суперечнхств розеолышя л кевшхвхдпхеть ухя , нгогленяя i . розпедхлол природных ресурс! з,
i- регicaax з ьс-джэа cxj-.i-hxctd ехдьського населения : iej:ui.TC'a ерких земель. Et) суп^речшеть реко^ендучтьей резь'зати ч?реэ рхзноихрах*й розахг.еаяя кгсеодшл по тсрягсохГ г. утаху^аннАм каягностх прродках ре-сурсхр, ижхом управлют.я
MirpauiflHuwi процесакя.
Отжв, суперечност! nix MiebKOD 1 CimCbKOD фермам
розеелення, mix концентрац1ео населения в иайзначнших MicTax i noripieHHSM ряду 'fx ссиЦально-ехонсшчних та еколог1чних умов, Mix розееленням населения i розтс.екням природнях pecypciB значног) MipoD визначазть характер розвятку пронесiв розеелення.
Суттевяй впляв на схльсъке розеелення масть шськл поселения. 3 1940 по 1S90 piK к1льк!сть мхських' поселень збХлъиялась у 2.0 рази, а к1льк1сть мхет в 1.7 раза. Сучасна "мережа м1ських поселень Украгия, яка сформувалась П1Д д1ег! природ них, еконемхчнях та 1сторичних умов, в1др1зняеться рхзко вяязлеяою KepiBHOMipicTD ix розшщення. Сучасним урбан!заШй-нни процесам, якх в1дбувапться на Украхн1, властива кокцентра-а,1Я населения в мхетах чисельяхсто больше 500 тяс. жител1В. В них сконцентровано 22.3% всього каседення i 33.4% гпського.
Вяяонан1 нами прогнозя населения УхраГни показусть, що в 2000 роц1 загальна чксельнгсть населения досягке 53 мн. в т. ч. MicbKe - 42 С79?;) мн., а сьльське - И (21%) мн.
Розвиток процесу ypaHioauif зумовве немяпуче розшярення так званих зон впливу MicT або утвореяня пришських зон. границе якях виходять за мехх офшхйно встановлених адмхтстративних границь передм1сть. Iii зоня 6 специфхчним типом розеелення - урбан1зована пртаська зона, яка е прсмхжнос ми власне сьльсък'.ш ! ьпськкм ткпаыи розеелення.
ДосЩхення Езаоюдхг' мхж поселениями укозлявали вяявлеяня ряду закономерностей :
- две трстпни механечного приросту нюького населения-УкраГня пряпадае на с1льських жятел1в;
- найбельа iHTeHCHSHi перемещения кителез на пост!йке м:сце проживания в лютах спостерегавться в районах, so прилягавть до середнхх та великих MicT-,
серед поселенцев у Miстах основна частниа прнпадае на молодь у Biui 18-24 рокя, 70'/. якс-х прибувае евди з нэтео працавлаштування;
-16- экачна частика схльських житехв зд1йснсб маятниковх доГздхи до ыхсць прац 1 1 зворотньо. Нав1ть в рад!ус! дзогодикно: трааспортаоГ доступностх спсстерхгаетъся. 1:пенсн".;ий трудоаий х куяьтурно-побутовий пасахнропотхк, хснуе залеянЮть хиг зайнятхстю схльського населения 1 транспорткоо доступшсти до кхсць прикладашш пращ;
- рухливхсть населения в зон1 вплаву мхст зумоэсе стхЕху тендешща старше населения 1 зкс-н.^шя питсыо: ваги працеэдатасго населения з вхддаленням в1д мхста;
-близъкхсть до ыхста схльських поселень суттево впливае ка зохлыгення природного приросту схльського населения;
- рсэвятск урбанхзацп вппвас на структуру зай;атсст1 схльського населения : чт блигж* до ы!ста, тии ышяй ыдсогек схльського населения, зайнятого в прокисловостх, на транспорт:, будхаництвх, сфорх обслугсвув?шя; чип бхль^е мхсто, ткм виза п;:точа вага схльського населения. зайиятого. у носхльсько-гослодарськкх галузях.
3 встанокпгнкд законоыхрнсстей шизшаоть оспсвих заадакая роззитку мхсьгях поселекь з ьстоо адосксаал*"шя всього прэцесу розселеняк у раг-ках едйнох скстдеи рсаселеккл (ЕСР) :
- сйиэгснкя росту деликих мхст расой з пергаагдпкяи рсзантку чылих ! серодкхх ихськнх поселекь;
- рхзломхрнхкй ; запхаешь а тсритсрх: продуктивных сил 1 р?зв'.ггск ыхсьхих коселень як спорных цс-;:тр1в розседекня;
- подальше гдсохоналення г.роцесу розселенкя в рамках 1С?;
- херэванк гь декографхчкиия 1 мхграцхпними процесаш! ыедов^дно до рхекя розвятку продуктивких скл. погрей прсмхозаосП х схльського господарства.
2.2. Оли; сю а еа&шьих задач ^ормувакня переперт кзних систол , ззсилаиия с пизиачукия с-г.гииальи-их роэшрХБ гсспсдарсхе скро5нич;х пхдроздххв. Для ща ыот;< рекомекдуеться .;:ко?кстатя гагатс^акторах хорелякШЦ кэдех в отатачн1й та д;:каычн:й постанови 1. За резуяьтативаай похззник взято вкх1д *алох-о:' про;уки1\* (валовая виххд с-нсвного гмрсбництх,?') в гро-с-1>Дуу ьираз* на 100 га укоьаох рхлх. акторами; ио
впливаоть на результативней показиик, виэначен1 плода умозноГ pani CXi); ехоногячна оцхнка pinni в балах ОU5; BapTicTb 1:атер1альяо-грояових затрат, тис.крб на 100 га умовноГ р1л1 СХз); кхлькхсть працездатких на 100 га умовксГ р-.л: СХл); галыисть попнив'я худобн, уковнкх гот в на 100 га умовнох р1лх СХэ); кхльк1сть населения пункт ib на 1 -ООО гл уковноГ р1яя! (Хв); питсма. вага р1лх в загальчia земель площх (Хт); просторов i укови розшсення центра анроЗн;:-;-пхдрсздхлу СХя); питома вага техн1чних культур у структур: пссхвних плоц с У.а); частка валовох пролукгш cchc;;:lt.-виробництва СХю); частка осукених с1льгсспзгиь СХиЗ.
В результат! обробки данях на E0H одержан! ran залехнсст: m вихолом валовоГ г.рсдухцп та зазначекимк виге факторами : для гсслодарстз Малого Пол1сся :
у.х = 23. S9+0.05CX3 +0.297X*+0.573Xs +1. 442X^-1. 3S7X, , CD
Ys = 12. gл3
для гсспйдзрств перэдгхрськс}' зс;;ч Карпат : с.<стс я i л год i г ельккй гип
Гх = 1.32 * 0.1S2X t-0. 333X^7. 5-Ш+1. 415Х.+0. 004л. , СЗ) льсйоскстоз1ягсд1волькай тип
Ух = 13.42+0.017Х <0.1в9х*-7.359Хл*38. е24хэ+13.711хл . С4)
бурякхвкидтво, зсрнове гссподарстно, льснарстго, ясо-"^лочне скогарство
Y и = 27. 03+0.293К: +0.047Xa , 43Хл 0. 5(0Х=. ' (5)-
Стзтагтячка перевхрка рхзячнь i-5 показали цо вони значим:. '-'ec>iiИKTa мкогет.ноГ ксрегдй* лежать у десак в!д 0.7C ао 3.033.
На прзктяцх часто виннка? пнтгння про сзасззшихсть од::н;: з/.робннчих ресурсia ndiiо. Для зизнзчепн.ч всл кожливих ссмбхнацхЯ факторю, потрхбчих для досягкення задакого рхгкя иросчицтза, f-охча внксристатк модель (2), або Г i' эагальний ираз
Уж = аоЛ^'Х02*^03*...*^ С6)
Якао змхнну X представити як функцхс В1Д У (У захршлено на пост!йноыу р1вн1 3 1 В1Д реатн фактсрхв, одержимо р1вняння
X. = (-уг^т;-яЧ 1ой . Де а * О С7)
г [-тг^-тг~ I5"- Де сч* О (8)
I , - г
Каприклад, використовувчи формулу (2). визяачимо дхлънхстъ уионного погохв'я худсбя на перспективу для господарств Малого Пол1сся
________ ...тог
. оьо.^и. ОУЙ^О. и/ь^-о. 040
X, - [ ........81 Х4 ............]0730Г С9>
" I 12.84Х,а ^Х0" иуЬХ7-
для Хз=73.9;. Х=22.1; Хв-1.5; Хт=0.63 сдлыисть поголёв'я (Хэ) становять ор1Интоэно 100 гол1в на 100 га умовно: р\л1.
ля прогяозувакня оптякальних рсзыхрхв господарств доахлъно зикористовуьати динашчнх багатофахторт ыодел1. Побудову Сагатс$актсрно1 динам: чноГ кодех прогнозу рекоыендуетьс я здхЯгяБсати таким чу. ной. На п1дс"-авх показкякхв Yj, У?,),... Дп; для И господарств С;=1,2,...,Ю за I рок1в С =1.2... ТЗ аирахсэуеко р1внякня регрес!Г для коэзгого року. В результат! одгргиаэ систему ю Т р1внякь виду
^/СХ,^..........Д!> Х (10>
-у си - ксефшхапи регреси для когного фактора за Т роль; XI*.. X*Д'м - фактора-аргуненгл у ришяши регрссхх.
г.ое^хшьнти рогресх! ! сероднх значения фактор и; э гхвня.ная СЮ) ьараэитя чс-рез фунхцхь часу
си = /СО та X х = /СО . СИ)
Б сезуяътс.71 схстеи* рхьня1.ть г.^рст&срЕепся п данаызчку
модел:, Y = /iCX CO...X CO,; с (О...а CD (10)
1 n t n
Приведена недель даИ смогу прегнозувати рхвень-виробшнх-^а на основх зз данях piBHiB фактор1в, а також моге бут;; Бикорнстана для удосконаленкя структура виробкицгва i зенле-користування, внутр1гссподарського розс&лення.
На переходному етап! роззктку села до новях ферм зеилекористуаанкя i зекяеолол1ння збт'рс-хуться тагл г-иди господарств : подсобна гослодзрства селяксьхого двору, товара: селянськх (фэр.вдрськ!) господгрства, счльськогоспадгрськх кооперативл, селянски спХхн та Гх сб'сднання, кслехткзнх господарстза. Значке зацххазлення становять резмхри селяксютл (феркэргаькях) господарств pieirex Tunis спецхахззхих. Розрахунск рацхональних розмхр1в фермереьких пхдприеустз рекомендуеться проводит:;, вахоаячк i3 кастуного : кхдькхсть працюэчих у феркэрськону господарств! ; рац1окальна структура посхвких плоц i Еролйн1сть схльськогосподарськнх культур; проауктизнхеть тварии i потреба в нормах; глибнна первинно: нереребки Сосробки) схльськогосггодарськсГ продукцп'; трудозатрат на одни гектар рхлх або схльгссугхдь; n;:ai:;a рхлх для зздоволепня ссобистпх потреб ехм':, рентабелен!сть сяробництиа.
Еиходяча а цнх передуксв, розраховаш рацхональнх розмхри *ермерських господарств для умов пэредпрсько: гони Карпат (2-4 працоадатнихЭ :
- is виребкиатвз зерна - 70-140 га рх.т.и;
- з Е1дгод1вл1 БРХ - 100-200 га загальксГ плод:, з т.ч. 50-120 га pi л 1;
- з Еирсаувшння иукрових буркхв - не бхльсе 9-13 га рхлх, DB04is - Z~7 гэ рхлх. фруктхз - 8-12 га;
- з вироаувзннл зс*гях п:д пхпкойика кяркаезет. зр1ентор.но 0.5 га рхлх.
Приведен! розьарк (ормсрськиз госяодзрстз е- орХеятогакимз х гишлыыч, вони будуть зьшшзатися в час: х залехко з;д у..:са Х-уккахонуваняя. прото уетодишх пхд-.юдп до вгеязчеиая рогмхрхв
господарств кожуть бути хорисн1 як для фермер1в, ягд стаять на самост1йниЯ илях гослодарсЕання, так 1 спецхахспв-органхзаторхв виробкицтва.,
2.3. Теоретичнх оснози комплексно!' оцхкки та визиаченяя розШрхв територхй пхд населен! пункти 1 аиробличх центри. Широко утвердилась дукка, що земля - оскозний зас1б виробництъа в схльськоиу господарствь Зведсння тех очевидно: детини в абссяот стало пркч;п:оя хгкорухцшня тима факторами, що земля б греков вс вид!в гдськоГ дхяльнсхгтх 1, во Бона, як фхзичне т1ло, обыеаена с простор!.
Днскусхйною е теза про обмгжену роль зехшх в будхвництвх. Оссбяивэ це стосуеться зеагсль насеяеккх пушспв, дз вони не т1льк;г вихснурть роль просторовэ! бази, ало е 1 засобашх йиробииатЕа. '
На них територхях См юта, с. и. т. та села Украхни займавть 9,6?. теритср!х) утримуать 14.1л вехе? БРХ, ' 25*4 свиней, вирЪблено 23.1'Л м'яса, 23.8V, колока, 36.1/'. яець 1 т.д.
В кзкзх населения пупкПв о находиться 3.8 или. га схльгоспугхдь, в т.ч. в мхетах 0.5 мн. га х в селах 3.3 мн.га, но стаксвить 36.5% дхд плоах земель ыхет х 80.5% вхд загальноГ плодх земель схльських населених пунктхв. Отае, наявна у мхетах земля не с дид'О базой для эабудовк, не казеучи вжо про територ1к с!я кЧчакхчни?, пдвахунок втрат мд ьхдчуження' земель п1д эабудову спотв^рЕл: результата аяахзу вархантхв. Коса повинна яти. г> разх грр1вняния ьархант1в проектных розв'язакь, про додаткоьх ьтргти вхд ьалучеяня земель.
За ко-илекснос цхстсбуд1едьиов та соихалы'.о-схсконхчноп ou.xHK.oo з храхуванняп науксво-обгрунтуваних корм л^рчування. е^эктивксст1 оътъсх.ксгсс.тадарськогс виробннцтьа, стсороння р<?:л.?<?<""1:йн::х зеи х комфортного розмщсння населения, на одну ::г.:.::Е; зтрхб.чо бхля 1 га загально:" торптерп, х< т.ч. 0.4 га сх.-ськогссподарсъкаи угхдь. з як:;х 0.23 га рхл1. Цх показнаки Х ксхна розгяйдата як "де.-'огрзухччу г-у;;1сть те^итоон". -Мета цього пеказкака - скявита граг/.'-ди догадьного рДзч1&еиия кг:ег:-:кя ;п данхЯ теритэрх: па у;.;ози ва-тлавчх
повсякденних noipsd населения за рахуиох рэоурс1з територп, цо розглядаеться, з урахуванняк виызг зберехення природного середсвииа.
Демографхчиу ет-псть територп рехомендуеться встановяЕвати ляхом аяал1зу найб!льз вахливях для проживания природних сомлокент1в : теряторхй, придатнкх для зктсвого i промыслового 5уд1вняцтва; с1льськогосподарсьх::х земель, иеобх1днях для сарчузання i зайнятостх населения; водних pecypciB; зеленях юн. Демографхчна емнхсть не е норматквниы показ никем, а деякиа шанувальням порогом, за мехами яяого порушуеться в1дпов:дна ивнозага вс!х природних, господарських та соц1альяих умов. Ця личина з?пнна, суттево в1др1зняеться з рэгюнальному розрхз!
залетать в1д рхвня наухово-тех!ичного прогресу, родпчостх pyHTis, складу 1 продуктивностх Д1с1в, стану природного ередовида i т.д.
Головнями напря;.<хами рацхоналького викорпстання теритоокЗ аселени;: пунктiв б : 1) здосконалення плануваняя, прогнозу х правхння зекельнимя ресурса!,с;; 2) вдосконзлення . проект них ззв'язань та нормативно! бззя прсектузапня; 3) рацюнальна та Ьзктивна експлуатацхя земель пхд час буд1зниит5а та /нкцюнуваннх населении пукхт1з i гиробничих зон; 4) охсрояа 2р:;торхальник pecypciB н1стосЗуд1вкицтза.
Враховуочи вясоху ц1шЦсть схльськогосподарських угхдь i ?лик! мо.ситаби в1дподхз зе!!ель п1д буд1внмцтзо (за останн1 25 )xiB для потреб знутр1господзрського будхзиицтва заведено 4- мл л. га сьльгоспупдь, в т.ч. 0.23 мн. га рхл1), юрнульоЕаяо ocKosHi првкципя рацхональиого виксристан.чя тдаль для потреб буд1вництза
- суттеве зменгення вякористання пхд забудопу ц1нн"к льсь::огосподарськях угхдь;
- зиття родвчого шару грунту га вякорястания Гюго для культивгцл змзрнедаиих земель ado пхдвиаэяия родючостх лояродухтгаккх уПдь';
зккзчения мсхливсстх розвитку ерезхйяих npcuecis, аочиаегои груятш выходами еяребниатва i тсхсячкяка
рэчовинаш ях на територхУ cauoro об' екта, так i в район! його рэзтааування;
- пло^а с-емоль, ко зхдводиться для судхвництза, повинна сути мхкхмальна;
- проведения рекультивацп земель в раз! вихонадня будхвельних роб it або добування ьхдкритим способом мн:ералькоУ с:;рсвияк.
Приведен: прииципк мог/ть бута поклоден1 в основу системного i кошлексиого подходу до ъаравення проблем рацх опального вккористання земель для ai лей буд1внщтва.
F-iHouaKiTKicTb ц!ле?. внкоркстаяия територ!й вимагаг дкф^ренцхйовансго пхдходу до i'" oui "ли, тому коклэнонти децхльно оо'еднати в от ночах групп, я:а ьхдпогхкашъ сохшим вида:; використанкл.
Оцхкочкмй п!дххд передбачаё групуваькя коыпонентхв за : пркроднимх уковами Сггогекнх, г1дротсрм1чн1, бхогбннО ; актропоген.чиш! факторам; С стык хенуочо: забудоь::, транспортах зь'язки, хкже-аерях i.oлyici;c?.лit, caHiTapHd-riries i4лi укови, стаи природного ссредомаа. аряпехтуркс-л".стетйчнх переваги, хсторко-культурнх цхиноста). Ззихально-екокеыхчн! политики! та кегатизнх г.оказннхя и/.к груп давть пагальну картину перспектив ьи/.оркстзния торшер:
Способ кокагксиоГ сц!нкн територхУ. ОиДкг.у' Twpafopii рзкомондуеться проводите за тр.: етаг.з : на перших двох анахзуьться прироянх та антрсяогепнх фактсри, ка третьему етап1 даешься -агал'ьна ошака цкх факторна' точка ьору Ух s::n:ivj на лошшиеть вш;ористзкня територхУ п:д будхвакцтьо.
Ксчг.;.ьксаг оихиаа тгритсрхУ одхйсаветься на гадставх порхьнякня систем:: к:.';ькхскнх та яххених показнккхв сляхом рсгчт.сгухгчнн.ч УУ на "одхкечнх дхяьницх". сдхльно вияхяити
__катрузрхУ1 о-цночуих дхгьккпь : спрнятяках ; обмегоно
1, кеспритлигх. Найбхльау охладихоть для .чомпскскэУ с глина TcpHTOpi: стзкоаать рсирсбка крктерхУз одикя х вот2!:се.-.ккя гагехх-Ti окроях фактэ?1Ь, тому кхнцевс* сугчыяя пр: ступiKt пркдатлеетх тсркторхУ для того чи хниаго виду
лоспояарсьяоГ дХяльност: коже бути досягнуте трьома способа;л : бальное сцхнкос; рангувзиням фактор в; варт1снср ощнкоа.
На передпроеюпай стадп техн:ко-еконо!чнаго обгрунтування вибору територп рекомендуеться застосовувати вартюну оцдкку з викорястаняяы еконогко-статисткчнкх метод!в. Встановлено, но на козторасну вартгеть Хнженерного освоения 1 га територп. СУ) найбьтьший вялив мать чотири ссновних фактора : коефиаент нер1вност!-рельефу СХ<); категор!я грунту при зеклянах роботах -СХг); коефшхснт згболочекост: СХз); перевицення р1вня грунтових вод над глибиноп промерзания грунту СХ). Чиссв: значения факторхв-аргументхв вкзначасться ка тдетавх анахзу :нженерних посетив на кожному конкретному маЯданчшсу.
Статистична сбробка даних виявила таку законмирнхеть зшни зартост! Хнгеяериогс освоения територп
У = -1.236+0.921X1 +11.034Хз+2.313Хэ+5.116Х*, тас.крб'Га . С13)
Точность роэрахунк!в досить висока, пемика не перевнауе 8%. Для р:зних репетпв та д1лянок буд1вництва будуть одержан 1 1НИ1 заяеяносп 1 аргуиенти-характеристяки однак пропенована. методика достатньо ефектквна 1 дае змогу вир:еуватп задач: за обмехеио:' к1лькост: ф1нансових ресурс1в на освоения терктср::', вести повук оатямалышх характеристик тереторхЛ, засщадити час ;а розрахунках.
Досл1дтення покаоувть, ко р1вень викорастання мюькпх геритср1й на Украх'н; у вшкггешп до норматива становить 45.4л а перщу чергу 1 55.6% - на розрахунковсЗ термгн. Вавчення нвня вккорястання ських земель за 1985-1591 рр. показуе. г:о 1а деЗ пер1од вхдбувався законогрнкй процес Гх :нтенскф:каа:У. !као в 1955 р. на одного жителя нараховувалось 484 и* мюьких ераторХй, то в 1591 р. - 395, або в 1.23 рази некие.
В результат: анал:зу укрупнении показннкхв т.г.сис: теритср::' га) на 10С0 гател1в в к1стах р:зно':" величали , встановлено аЛе:ОСТ1 :
сельбацн: тераторн
Т = 'Л.43к?Г<?-г3'{ . V - 0.985 , С14}
де N - к1льк1сть населения, тис. чол.; т? - кореляд1йне вхдношення; позасельбианх територп
Y* = 'тЗ.60-6.676*tnN , п = 0.988 . Х С15)
в мехах забудови .
Тз = 81.172-9.547*lnN . 7) = 0.992 . (16)
Укрупнен! показнюси нормативно? територн для мхст. pioHoi величина в мехах хсозахисного поясу С га) на розрахунковий термхн вирахаиться залехшств : в цехах забудовн
Т. = 28.14KN"2'059 , т) = 0.978 , С17)
д!сопарховий захисний пояс
Y = 36.14+ ^ц86 , 7} = 0.689 . С18)
Рхзнишг Mix фактичнхми i роэрахунковими значениями питомих показник1в шських територхй дас ключ до розрахунку територ1альних резервхв ыхських поселень. Для орхентовних розрахунк1в резерв1в територхй в мехах хсозахисного поясу рекомендуеться формула
Урез * 23369.0 _ 44 7 t Д = 0. 689 . С19)
Укрупнен i пхдрхунки показ усть, но на даний час територхальнх резерва складазть у найзначнхших*ихстах - 20%, зх-ачхвих - 30-35%, великих - 55-60%, сероднхх 65-70%. иалих -75-80': вхд зага-.ъно: теряторхь Реальнх тератор1альнх резерва мхст Украхни складавть 0.4-0.5 мн. га при додатковой потрёбх територхх для розахцення мхськнх аитехв до 2000 року б1ля 1.2 ин. га.
С уч. п:2 стая вихорасташхя земель схльських населеиих лунктхв та впробличих центрхв характеризуемся такпин сакокоихрностяхж : збхльаенням територхй пхд схльськх населенх
"ТЩГхавнхБудхкгяьихвсрмяУкрахна.
-К.: Мхихнсестбуд Укрохкн, 1S32
пункти за одночасного зкеншення с1льського населения, неефективним використаяняы територ1Г хснуочих населених яунктхв 1 впробиичих центр1в через :х невпорядковаи1сть; суттевими недол1каыи в орган1зацхГ територхГ; наявнхстс гериторхальних резерв1в.
. 3 метою Шдвидення компактное^ Лерхавники Будхвельники Яорками Украх'ни СЯНБ 360-92) передбачено роздхлита територш :ела иа дв1 частини : прюсвартяриу, яху видхляеть сля будинку, I д1лянху для городу, яку видхлявть за иежани жктловоГ зонм.
Будхвелькими норнами не регламентуються розмхри присадябних цлянок в с1льських поселениях. Вони встановвЕться схльськов 'адоп в1дповхдно до чинного Земельного кодексу УкраГни. Тому юзробка нормативов приквартирних д1лянок И надзвичайно 1азсливим х актуа.тьним завданням для форыування територхй схл.
Встаисвлено, ао на розьир. територхГ пхд иаселеих пункти в Хковах рекснструкцп вшшвас ряд факторха : розмхри Свднхсть) ела; кенф1гурац1я територхГ; величина коефШента схмейностх; пхввхдноаення пппв забудова; частка 1снусчого опорного атер!альяого фонду, до зберхгасться; як1сть земель; пряроднх кови; рельеф мхсцевост!; юторичих особлявостХ та традкцх: аселэния.
Плоау СП) п1д населений пунхт, з врахузанняи цих факторхв, екокеидовано визиачати за формулой :
П = Юь [/йЫъЬ + Сох -/31 + Р , (20)
з N - проектна чисельнхсть населения, сд.;
(31 - питома плосд сельбяонсГ територхГ иа одного жителя з эахуванням складу забудовя та ексномХчноГ оц1нки земх, га;
са - тггсиа плоаа територхГ села з урахуванням складу 1будовя та економ!чноГ оцхнки зеых, га;
к> - ноефщхент. якяй враховуе наявн1сть у ыегах села земель, придатних для будхвництва та внкористаякя пхд городн1 дор1зкя :< = 1.00-1.15);
кг- ;;сефхц1ент, яхнЗ зраховуе коиф1гурацхи тсряторп .селеного пункт}'. Пря сп1взхдно^еннх сторхя 1:1 - к?. = 1.00;
1:2 - 1.02; 1:4 - 1.06;
кз~ коефхц!ент, який враховуе розмхри населеного пункту С Мз =1.30-0.0о*Ю;
к*- коеф1щент, який враховуе площу для органхзаахх пхд'хздха 1 терас на територи городнхх дорхзох С л =1.03-1.06);
ка- коефхтент, який враховуе збхльшекня сельбиднох територ!! для рекокструкцп села за рахунок урахуваня юнусчого иатерхалького фонду (Ка=1.03-1.05);
р- плода сан1тарно-заххскоГ, коыунальнэ-схладськоГ, зовн!а-кього транспорту х вирсбничох зсн. В результат! досхдження одерганх тагЛ математичнх эалежностх кхя плоаев СУ) при-квартарних дхлянок та екоаомхчно сцхкдов зеых в балах (Ю для укоь заххднх областей Украхии.
ля хндизиуальних нитловкх будинкхв : на перспективу - Ух=219-0.85х, (Г/лд; на перлу чергу - =225 - 1.3ох. к*/лад.
1ля бяоковаких дхю- 1 чотирггхкварткрних будинкхв ; на перспективу Уа=188 - О.бОх г^/пд; на перду чергу У*=225 - 0.75л и2/сд.-
Яхго бал Х прирсднох родэчэст: рхлх в областях Укрсанк схгзхдноситься як 1:1.82, то рсзкхр пршсвартирш:' дхдянкп як 1-. 1.25, :.о вияливае з санхтарно-гхгхенхчних указ забудова схл.
Аяалю показуе, ко в цеьах населених пунктгв е значн! територхальнх резерв;- х иежли-оетх подаяымх' хнте;-:сиф1ка1хй" територх'Г.
- Запропо.чо-зна методика рекокендуаься для ьикористання г.роектнима ерганхзацхяки, схльськика х мхським Радами, органами державного управхння' для обгруктуваьья роэыхрхв сельбицних теритэрхй х впявленый тер;:тср1аль;п:х резордхв каселе.чих
Г.у.ЧКТ'о.
2 4. !!5ухозо-1кгтсднчкх засадл складання прог;;оз1с зеколь:мх ресурсха н:сго5уд1вкиитаа, Суча-:на практика прегкозувднкя потре-б у земельнкх русурсак мае ряд хсготкнх недохкхв :
- сдковарха-гписть прзгнезхв;
- хгкоеування прякаапу прхоратоту схльеьксгосдззаре^кого
землекористувакяя перед !нпимя видами викорнстання земель;
недостатня обгрунтоваи1сть хоефШхентхв питсмог" гземлемхсткостх для цивхяьного i промислового будхвництва;
- зхдсутнхсть дсстез1рних статистичяих i наухових данях про яхгсняЯ стан ое-моль.
Враховуючя иадзвичаЯну вягливхсть земл1, ях одного з комсноятхв навкогпгнього природного середовяна, до питакь планувапяя рацхспальясго f зяхорзстання схд пхдходятл з псзшЦЯ програию-аьтьового методу.
Резв' язання пятаяь рогяозування Mi стобуд i в ельник pecypciB неможлаве бе-з наухового перэдбачення соядалыгах npcixecis, яхх Шдбуваотьоя э сусяхльств1, а такоз сб'ектнвиих nui к, ."in зхдбузаЕться у npnpoai ni.a дхев хдяни.
Прогнозк с пгргдпгнсгл розробхг.ш, воки прсаснувть i обгруктсзувть иркування яро pisui альтернатива або зар1анти мозлийого розвятку. Для складашгя проп;сз1В зеиэльякх рэсурсхп хстобудхгняцтза рэкоаешхвззо вйконангчя ряду етапхв : 1) загальна мета пропял у; 2) s6ip in^opaauii;' 35 Енал1з оЗ'ехту прогкозуьання; 43 гпязленяя калdim,и суттгвах стор1а оО'екту.; 53 зкзнгчсння граяяш предмету прогкозу^ання; 6) зибхр кратс-рпз; 73 вибхр оптигалышх прогкоотпчяях метод!а: ОЗвя^сне прогноз; 83 ouiяка прогнозу; 103 вер-,:фх:сэдха; ПЗформування ^нсновкхв.
Нотодкка схмадакяя прогнозу потреба в тер;ггср!альних ресурсах для рсзвитху -иськнх поселеяь Украптч розгляиуга на риклац! вхдг.овхдпо до яаззапях етахв.
Загальпа ыета прогнозу виразаегься з радпхалы;о?гу полегши' вакорпстання природних рэсурсхз, зизпачек-ш тер:ггор!алыго: баз;-:, кео5х:д!:о? для роояхйоняд прсдуктэтних сия зПдяо з копцряшж ссцая-п-ногс та еконсахчяого розвятху, i на шй ccHosx розподгл TJ?p.'.wpiarhara pecypciB mz гзлуздма народного госзсзрсл-sa. Частхотд пета прогнозу - виязленкя потреб х ргзергхз у тарчторг^льяях хпсг:сбуд1вгьлъанх ресурсах на nepcr,cr.r.:sy та розробх* ргкс'^кдзигй о Гх радюяальяого зихерястьння.
1нформац1я для складання прогнозу взята 1э статиспгчних кор1чнякхв "Народне господарство Украхни",. Закона. УкраГни, "Земельного балансу Украхни", ДНБ 360-92, науковох та довх.дковох я1тератури, проектнох* докуыентацх1, резудьтат1в натурних обстежень.
Об'бкташ прогяозування обранх земх ых.ст х селищ мхського типу в динамхцх за 30 рокХв. Головним кратер1еы прогнозу е ыхнхыхзацхя питомах показникхв ыхських територ1й 1 набзиення хх до норматив них.
За метод прогнозування використано математичне коделювання та норматив^ розрахунки. ='. ;-.
В результат! досл1дхень ваявлено, ао на розм1р . пктомах територ1й ы1ських поселень СУ) впливаить фактора :
1) вднХсть мхста, в тис. житехв СХ1З. > Показник характеризуе залеазисть питоыох плоихх. територ1Г на одного жителя вХд розшрхв иХста;
2) щхлыисть ы!ст на 1000 кы* СХаЗ. Показник характеризуе частково з Х1 просторову органхзахцп розселення 1 розмх.аения ссновнкх фондхв на територп;
3) вхдсоток ыхсьхого населения СХзЗ показуе рхвень урбахпзацХх;
4) питоиа вага схльгоспугхдь та "хкшх" земель в загальнХй плоях мхст СXл). Показник характеризуе р1вень використання ыхських земель, а таког наявн!сть тернтор1аяьнах резорв1в.
5) введення в дхс осношшх фондхв (Хо) характеризуе ексномХчну стратеги) розватку ыхст 1 промаслових центрхв;
6) капхталовкладення в житлове- будХвництво, крб/вд СХв). Ней фактор характеризуе соцхальнх показникн розвитку м1ст;
73 забезпечекхсть еитяовов плоцес, СХт). Показник
опосередковано характеризуе адльнхсть забудови ыхст;
8) вхдсоток селия кхського типу в загальнхй кхлькостх м!ських поселень СХоЗ характеризуе структуру мхськкх поселень.
В результат! розв'язання задач на Е0М одержано такХ рхзняння за пс-р1 одами
Yi aee = 430.34-5.76Xt +119.91Xa-19.53Хэ+5.35Xл +
+0.244Xs +37.04Xe+6.24X7+0. llXa C21)
Yi 37s = 322.58-14. OSXл+60.69Хг.-9.933G.-1.83X.+
+0.37Х3+21.72Xe+4.8SX7-0.63Xa (22)
Y.e89 = 121.26+0.85X. +I9.IOX2+O.22X3+1.92X4-
-0.278X=-0.77X8+18.65X7-0. ЗОХа (2&)
Статастична nepesipKa piBHsao. Шдтвердхуе ix значз&исть. Эагальннй коефИЦент кореляай" Л* леянть у йенах 0.78-0.81 i покаоуе внсоку залеаэпсть результативных показник1в в1д вибраких фактор1в.
Зазначиыо, ко в р1зн: роки вгогаз одних i тих ze фактор1в ргзний, цо свхдчнть про с:сладн1сть npoaecis урбашзацп, зая1знеяйя в дй" скремах фактор1в.
Для яор1вняшя впкву фзйторхв з урахузанням хх коливапня розрахсванх /3-косйхцхНтп для кодел! (23). Найбхльшкй вплив на результативний показннк иаггь Taxi фахторя ХХ введения в Д1В основнях фондХв С/За =-С. 313); nimm вага с/г вг1дь та нших" земель ((? =0.248); шдлыпсть ыхст на 1000 км1 1(3г=0.247); ?а<5езпечеШсть гатловса плодеа <р7=0.164), каахтаяовкладеяня а хтлове <5уд1внкцтво С /?<> =-0.124). нзх фахторя пенсе вшпшаЕть на результатазнж! похазник.
Для вериф1кац1Г прогнозу одержала тахок модель залегнсстх питомо1 псзЦ MicbKHX теритерхй вхд фактора часу
Yt = 532.29 - 7.9И. C1S55 р = 1). rt= 0.S2. С24)
За дак'/ля кодолй С23) i (24) проведено укрупнен! розрахунки патоког mioai Hicbxiix терпторхй См2/лад) на перспективу СтасЗл. 1).
Отзэ, на перспективу (2000 р.) rnrroui показнпхн плоах деэд знизяться, проте порхпя.тно з нсрнатгва^з це складе лисе 55.6-81.5%. В гранкц.чх хснупчгх тераторШ ихст Ухрапгл И значнх TepuTpianbiii рэзерэи (0.4-0.5 ин.га).
Табкця 1
ПорХвняльнх результата прогнозування питокэх плоди мхськах тераторхй Украхшг См*/люд)
Рхк Прогноз Норматива Вхдхилення раз-рахункових даких вхд норматив1в II черта, У.
Модель С23) Модель (24) I черга Пчерга Модель С 23) Модель С 24)
1985, факт. 321.6 321.6 145.1 179.0 55.6 55.55
розрах. 321.0 335.6 145.1 179.0 55.6 53.3
1950, 335.1 335.1 146.1 179.0 53.7 53.7
розрах. 311.2 305.0 146.1 179.0 57.5 53.8
2000 розрах 283.8 225.9 145.1 179.0 63.0 Х 81.9
Науковх досл!дкенкя 1 досвхд робота з мхстобуд1ЕКицтва показуе, но комплекса? врахування осаоваах мхстосудхвгльних факторхв умоклавпть пхдвижения йтеяаавнссгп використання теркторхй. Це моке бути досятнуто
- за рахунок уточкення розрахушив проэтсровах розрпвхв мхж ситловиии будинкаш;
- застосуванням будиккхв . байтового типу при змхшанхй поверховостх, ао дае зкогу вавХяьшгти частику тератсрГх х пХдкяти цхльнхсть забудови "нетто" на 10%;
- вдосконалеяня система громадського обслуговуваныя б напрямху конаентрацхх функцхх" окремах будхвель х ыайданчикхв, ко умокливить эменшекня сумарно: плосхх грааадськах дхлпск, а такох п:движения цХлъкостх забудови "брутто" на 10-15%; Х
- за рахунок освоения тераторхй з ухилок 10% X бХльше.. а та.чох пхскхв, ярхв, зсув1в 1 т.д. -Скохша додатково викорастати п1д забудову 8.4% вехе? тернторх1 мхст);
-радхональшш вккорастанням сХяьськогсслодарських утхдь, розтааованих в меках мхста; 1
2.5. Методика розрахуккхез та прагиозуаанкя чиселъностх населения для проекткх робхт у сферх зенлаустрсл, районного
планувания тл мхстсбудхвництва.
Проектна кхлъкхсгь населения, яка всганозсеться на перпу чергу будхвництва i на розрахункозий термзн, И пхдставов для ризкаченкя необх1дних для розвитку . населеного пункту poswipxn еельбиинох тернтсрп та обсяпв гштлозо-хшзхльного будхвництва.
Рсзрахунок просктноГ чисельност1 населения сл1д зести за методом трудового балансу. В~ paoi потреби перспективна чиселыисть населения nepesipstTbCH методом укрупкеаих норгаткзхз, a Taxes стгтистичшш методом.
Ki.tbKiCTb ЧХСТОуТВОрМЧКХ кчдр1в i -проект!!?, чисэльнхсть населения рекоуэндуеться впзнгчати загалом для нас-элених пункт 13, роз:.ии.енкх ка теркторхГ с1льськогослодарського пддприемства, з урахуванняу потреби рацевчнх для об' ект!з у Hcix гзлузях народного господарства, цо розташозанг в його мозах.
0ч1кувана х1ль:асть трудезих pecypcis встансзххггься на пхдетаз! декографгшия прогнозis з урахувапням сучасноГ стате-зэ-вхковоГ структурл населения та ii зшни на преектний иерюд.
Природный зух населенна пропонуегься змодзлезати з допемогов математпч;п;х моделей з урахуванням р!вня економхчного та остального соаватку. Для досхдхення впкау факторхв рхзня ехономхко-декогра^хчного i социального резвитку на прнредний рух населения (кародг/эанхсТь, скоргнють,' природной прирост) пхдхерано такх фактор;! : X - частка мЮького населения,'/,; Xz -хаяхтасакладення в народне гссподарстео на тис. лед. ,тис. крб-Ха - часелыйсть л1караз на тас. зитехз, сд; Xл - кхлькхегь cneaxaflicris з виасэ ciBiTon -на 1000 житехз, сд; Хз - обсяг побутсЕях пссдуг, хрб/вд; Xs - капхталевхладення в лтпьэ будх'внидтьо на тис. яитехз, тис.крб. Еаэвакх -акторм ке kobhcd кхрог >и>рл.чтер::зусть рхгень еконоях'шого i остального резвитку -бластой : сб: рунтозукт:-сл чкясгвостяия хн'ор'хдцх йкох баг.к о гф'цШн--!:: дгерел.
В рссудьтатх сдгдгьаь:ш с.дррланх такх рааульт-тги Сстгсовко збсастся) :
Народхувгшсть
У. = 18.343-0.015X2+0. 03Xi -0.157Хв -0.017Хе, п = 0.428 (25) Ci/.epTHicTb
Yz = -О. ОЗЗХ +0.031Ха+2.295Хз-0.126Х* , и = 0.752 (25) Пор1вняння результатов шдеввання з фактичними даиими показуе, що точность розрахунк!в для Yi станезить - 4.8%, а для Ye - + 4.4%.
Таким чином, екояоьико-демогра^чний меток дае змогу зв'язати демографхчи! процеои з со1йгльно-демограф!чниы роз витком суспхльства. Однах, досл1дення показувть, до. демограф1чн! процеси складиi i суперечлив1. В реальному kktt .ступень впливу факторiв коже суттево В1Др!знятись в1д запропонования моделей, оск1льки д1я багатьох фактора isas 1кертйн1сть. пршпонюеться в 4aci, а впнв окреккх з них, незважаючи на мал! коефШенти кореляцй', лose бути значник.
Kpiu економ!ко-дег,:ограф1 чного подходу до модеввання демографачних npoaeciB доц1лько, застосовувати i статЕстнчгагй метод. Статистичний п!дх1д дае змогу одергзтк пени! оаяэЕкоет! зм1ни демограф!чбоГ ситуацп на перспективу, а такое служить для вериф1кац11 прогнозов населения.'
В результат! обробки статкстичних даних одеркэно ьгодела для прогнозуванкя природного приросту населения (базовий pii-: 1940 = 1). В УкраГн! : число народкених
Y. = 29.167 - 3.893Ы , I = 0.914 , (27)
Y. = 30. 846*i?3-153 , 1=0.812 , 'С 23)
Yj = 25.535*е"0'016 , I = 0.934 , (29) число покерлих
Ъ = 15.442 -. 1Qf'61 . I = 0.946- (30)
Yz = З.ЗЗЗ^е0-234' , 1=0.986 , (31)
Прирсднчй прнрхст
Y* = 16.974 - 0.333t , I = 0.927
* -о.см l o.cofi" 1*0.959
Y3 = 23.290*?0-0431 , I = 0.750
В захiднях областях Укргл ни
число народжених
Y* = 25. 484 - 0.23 , I = 0.836
= поззгтппвзг Х 1 =
число померли:-: ,
Ya = 11.574 - 95' ?47,. Д I = 0.926 Ya = -4.153 -i- з.егзьи , i - о. 953
KoeJiuiGHTii короляцй" кк-о'/л. цо сзхдчпть хореляцхЯний эв'язсх ni?. досл1дхува:::;.,с: язвдак!.
Orre. на перспективу оч1хубться подальшиа спад народжувакост1, сггб1л1зацз л omchthcct та зкекшеяня природного приросту :-::;:;оло!;нг: Уг.рзГни. А.касг1чнх пробей Ыдбуваютьсл i з эазхдпах областях Унрмш, хоча i бхльа пов1ль::о. Току noTpidni epsaBi заходи з рэгулювания природного приросту насэлотшя.
2.б. Нчузсоао-квтодпчн! полеяенк! о5групту-згнт перспектяз-кн:< систем окутрхгоспсдгрськсго розеелеш'л, Рахионалыи фор!/:'. BHyTpi-: ссг.одарського розсслепня jiobuhh з1дпов1дгт перспективам ексяотччого i ссц!ального розвнгху господарств i забезпечуватя наДкрэсл уксэи для проживания пасэлення. При цьаяу с-хд резглядйтй млысг. ссясвних аспеят1з проблема : а) оит:!:апьи: i допустхти (за екснс^гшнмн, cctiiasbHKia та мютобуяхйельниии вл'.оганч) poosupn с1льсьхая поселень i вир-ч'ч;;-;;::л. центров рхэг.х бункахональних ткп1; б) н&сбххднхсть юлування декнх з::д1в лиспс-рного роэселення у зз'йзху з розеином ерпгрстга, сбслугсзузанкя л1сового гссподарства.
С 323 С 333
С 353' С 333
С 373 C3S3 ' про TXCHKft
твариниицтьа, ксыук1кац1й та Науково основой вдосконалення сальського розселенкя повинен стати принцип групсвого розселекля.
Для визкачення рахиснального вар!акту внутр1господарсысого рос селения рекомендуеться некая!зм розрахунказ поревкяльноГ ефективност!.
2нл -- К! Е'Л + Сг - МП , (39)
де 2нп - сумарн1 приведен! затрата;
& - одночасн! кашталовкладення за вар^актс:-л;
Ен - нормативной коеф!ц!ект ефехтквиост! кап1таловкладеяь (н=0. 32);
& - цзр1чш сатрати за вар Чи таки.
Кап>.тальк! Екяадення рсзраховуються за такими статтями : капвкгдення в буд!вництьо населен;;* пункт!в 1 вкробничих центров з урахувакням 1Сяуючзго материального фонду, буд!зництва дор!г та зозк!ш-:!х !КЕанерних ыерех, едорохаиия буд;вництва у зв'язку з трзвепортувакняк будматерыхв, додатков! вктрати В1Д в1дчугення р1л! пхд забудозу, затрата на придбання транспортах засоб1В.
У склад! тор!чних затрат роэраховуюгься : затрата на експлуатац1в иаселэних пунктаь, вкробиичах цеитрХв, аяжекерних та транспортник комун1кац!й; на утрикгкня автобусов; транспортт затрата; затрата часу с!льсьхого населения, ли пов'яза;и з характером проектного розселенкя; амортизации! вхдрахузаиия.
У зв'язку з розширенням транспортник зв'гзкиа к!а населенный пунктами, пропонуеться враховувати як внутр1-господарськ!, так ! зоБн1скьогосподарськ! ванта*оп перевезеккя._
Для встановлення роз!.ир!в охрених видхь затрат у робот! приведено форм/ли, уточнена та розроблена нормативна база для рхзннх рег1ональних умов.
Вибхр радикального вар!анту резееяеиия, г.а в1дк!ну ЕЦ ьареантких розрахунк!в, рекомендусться. проводити за допомогоэ модесьання на ЕОМ. Посл1Довн1сть складаинк модел!, методика
гпдготовки вих1дшгх даних i розрахунок основних показнк1в з використанням ЕОМ розглянута в podoTi на приклад i типових господарств передг1рськоГ зони Карпат.
Модель внутрХгосподарського розселэння налегать до складках систем. Розв'язання задач складках систем зводиться до так званого перебору BapiaHTiB, або "синтез через анахз". Для виршення aiei' задач1 пропонуеться агрегатквна система Смал. 1).
!!ал. 1. Скеаа знутр1шньоГ структура агрегата.
де Hi - оператор переасдхз, G i Gi - оператор ваходхв, х -sxiaaaa вектор, у та уг - вкаднай аегстср, q - кергваай сигнал,Б - конструктивах параметра. .
До Kepi вниз сигналов иоде л i нэпа зхднссепо плоду землехсрастузанля CMi), кхлькхсть насолена:* лун:спв (j), уйсва роз:.иаення касэлених пуактхв .CXpt), конфхгурац1в зеле-корпстувакня CKJa).
Вектор херХвнах снгнахз можна залисата: q=CM^2,4.6,3,10,12,14,19,22); Cj=l ,2,4,6; Kp-Q. 038;О. 05Э;0. 07С; Кф=1. 0;1.1; 1. 25; 1. 39; 1.53).
Вххдн.х сигнала С5) вквчавть змхннх, axi зплаваэть на кхкцсвиЗ результат, еле не залезать зхд цхлеспр?.?хозакс: ххлъкостх гаде й, а в1д зоняхезьох ситумш. Наприклад, спхпзхдпс-оаня с1яьгсспут1дь до загальчоГ nncai, ксефхахент крнзохнх^нсстх дорХг, ва?гта.госборст з одх:наа1 слоги i т.д. До аоаструхтевтс: лара?;атр1з занесена вся норматагяа хнфср!хац1я.
Н?с---п:е уявг.енпя про зкснс:ирнэстх з:мна рааодеках затрат за варткта?п! *.'одсх з урпхузгуняи хснусчсго Кчте-рхальч'огэ бонду рис. 2.
N t> Ч V
ч C\ - -,
'"" "Ч"i
Грг$1чнз 1ктгрпратац1п одержанкх результат i з дозволяе зрсиЗяти TaKi висчовки :
- система внутр1госпсларського рсзселення залеать в1д р1вня вичорпстзння iciryc4oro матер1ального фонду, cneuiani3auii' та piBH5 резвитку сьлъськогоспсдарсысого сироСкицтса, плоац та KOH$irypaui'i зеилакорж.туаанкя, uicusi розтаиудаяня насоленин пункт1в;
- ui.-цмум приведенкх затрат з розра:%укку на од:ш гектар TepHTopi зеилекористування для тяпознх умов передпрсько:" зони рнпадге на сестиселидну форуу розселекня з псдес територп 10 тис. га при компактней форш зеадсксристування; для виттгнуто: хонЬггурзцп зеилокор.;отувгнмя Cl: 3, 1:5) !пн1муг! приведения затрат припадав ча 'ютирьохсеяийну форку розселення э плоцеи землекористузання ? тле. га.
Для спрсдення розрахушав i з нетоз одержання еетпричних формул проанаяхзоЕано 540 кар i акт i в резиадния населенх nyHKTia, в результат! чого пейудевэдя кортляШйпа модель
2нп-622.11+871.55Щ-6.83М*18. 53*j+61.22*Kp, Rzл0. SI, С40)
до Кф - KceiaicHT KOH-Jirypaiili зег'элыгах scckbb;
M - плоца бснлекорнстувавня, тис. га;
j - KixbxicTb аасо.теннх пуякт1э. i виробжчих дечтр1з; -Кр - коеф1ц1ент прсютсрсвсго розн^ення населения пуштз.
Аналог1чн1 формула п дерзок i для рхзккх теригорхзльних у коз резшеугякя насес-чих пушст!в з еиссхи?! ршге зз'яз.чу дссл1дг/йанях iAKTOpiB CSz*0.7S-0.73, xx лэзуть tyra зикористаШ для сбгрунтувапня прзектяих розэ'язакь.
Застооугапня результата . лояедюзання дгг uszr,miczb одер^г.т:; pexo?3Hvi;U : а рац1окальк:!х фос?^ россес-ння для pis:;:: у ропеп^тьних уисв, зинс-р кстати Ух для вдссконаления г.-эилекорхстуьэ^с. тоепсдарстэ. гдзпдгггл сбгруатозатйсть про(?т.чйХ BapiCK-Hb, аоховемнтя час :m розраяузках.
;) указах бгйтоуудадиоТ зкоасмии, ^куззжгя р1зчд .срч n/ftCEOCTi И-о5х1д.чост i йфэ'*гип',-,ога зчхсрнстаккз 1скучях тпорнвицькнх фмгн i ксчплй::с1з, a r&?.crt при буд!ш:кцта1
деркавних п1дприемств э виробництва тваринницькоГ продукцп сто'хть питания про ступд.нь концентрацХГ погсиив'я, тобто про оптималыи Сабо рац1ональн1) розм1ри тваринницьких ферм 1 комплексов. Для визначення оптииальних розм1р1в ферм 1 кошлекс1в застосована методика, у якхй враховано два основних взаемосуперечливих фактори: ефектявнхсть великого виробництва 1 неминуче зростаяння транспортних витрат хз збхльшенням виробництва.
В результат! дооидкень одержанх такг робоч1 формула:
для ферм з дорощування х в1дгодхвд1 ВРХ
з/ 141200 / ДДД Хоп=/с'Т1ГШ7ЕБКГ0 'гол- Х (415
для молочно-товарних ферм
Хоп=/С сШК ) 'гол-' (42)
де Мл , Мг-вантажооборот на одну голову худоби вх.дпов1дно в мехах землекористування господарства 1 у зв'язку з доставкой молодняка хз господарств постачальни-К1в, т.;
б - зм1нна частнна транспортнкх витрат на перевезенкя 1т. вантажу, крб.;
К - середшй рад:ус внутр1шньогосподарських перевезекь, км; - середня в1ддаль перевезекь молодняка на ферму, км.
Вкходячи з прогнозного рхвня виробництва корм1в на перспективу, мояна рекомэндувати такх оптимальнх розмхри ферм 1 комлексхв з урахуванням типорозыхрхв за зонами:
- р1внинна 1 передпрська зоки: а) з виробництва молока -400-800 кор1в; б)з дорощування х~'вхдгодхвл1 ВРХ - 6000-12090
- гхрська зона: а)з виробництва молока - 400-800 корхв; б)з дородуваяня 1 вхдгодхвх ВРХ - 3000-6000 гол1в.
Однак поряд з буд1вшщтЕоы 1 реконструшиеа великих тваринницьких кошлоксхв, в государствах функцхонуе х- ряд дрхбних ферм, зберехекня яких дозволить рацхонально використати
хснуэч: капхталовкладешгя, природах кормозХ вгхддя.
Особливо сгд пхдкреслити недопустимость буд1зництва еконо.ично необгрунтсзакаа, духе вглаккх пхдпраехств о ЕИро'1гг/цтва колок?., !' ясч 1 т.д.'
Рсзш г.с-кня твариг.ницькаа ферм 1 комплексов безпссередньо впливае на характер тератор1эльно1 оргз:ххзгц1Г зарсснцтва, е$ективн1сть згпсорастанчя земель, трудовая. фХнансозах х !,;атер1алы:о-техн1ч;гх ресурс1в.
Порядо:: роегйцеяня тз&рааакцьхмх 1 комплексха
аеродбачае вкков:ша ряду аосхдсшх стахиз:
- анал1з '.сяукчсго розтгхенкя тт.пр;'нкааьккх ф-;р:х 1 кс:<плексхз;
- обх-руктувааня переплатив резпатху 1 вс тгасьлеяня опткиальхах сгиз^дкоазкь роз>иру аарсбнт'.тва - тератозхх;
- резробка вар1гит1з орган1з?.п1: тератсрХх 1 розахгеяня тзарнннпцышх фору;
г.иэначеш'Я кэтодика резрахушиз 1 кратерхх оцхкха результатхз;
- обребка технхх.о-екссчЬгнах пехазшши за варханта.'гг 1 па хх сснсзх розробка рзкомондатй вдсскокадення роэн1кеннл тзариннкиьккх аомляехс1с 1 $ерх'
3 иотеэ сксрочоипя затрат часу на ехснсгичпе сбгрунтугаан?. ггр1антхз пропснуеп-ся закорнетаннл еконеяххо-иатематачааа оделеЛ з хх рзахсацхет т ЕОМ. '
Для еквдання -'.одел! розтаеаия тваранкииьких 1
<омпгскеха вхдхбраах фактора, по найбхльве вплизазть на .елачаау приведен.".:* еатрат: резмхр погохз'я твариа СХ13; вагхд сорта з одного гектара схльхсснугхдь (Кг); теркторхаяып ууоза уззгии-мяя комплексу (форни). якх вхвлапть спхэвхдкогення ;горх.ч зсу.эльнах масавхв С/Ь).
3 результат: ог.орггш такх багатофакторхп ксдеях аазнале:шл Хе.-ачана пркмяун!л затрат прч спхаах гарХа.'-.тхг! резях х.:. кн.?
aD для ферм i комплексiB з вирсбнкцтва молока: для Кр=0.03S; у=553.35*Х1"0'079*Хг"0-023Хэ"0-015 ;
Кр=0.05Э; у-653.77^"0-079*}^"0-023^"0-036 ;
Кр=0. 076; у=645. 20*Xi " 073.X*ОЗС*л3 043 ; б)для кошлексхв з дороцування i в1дгод1ел; ЕРХ для кр=0. 038; у=219.34кХ. 018
Виэначэн: кэрелятйн: залекност! С 43-46) когуть бутв з vcnixo.M застоговал: таков для знаходяення значень фактср1в при заданих приведеких затратах.
Вплив транспортного фактора на розмрп ферм залегать в1д р!эниу. територ:ально-простороЕпх умов :х розми-енкя. Яри кокцентраи:? виробництва злачно зростасгь зовн1йньогоспсдарськ; транспортш затрат;:. Tax, на формах i комплексах з виробництва ялоьичкы: зовкхиньогосподарсьхий вактакооборот складае б;яьзе 30%.Одночаско з укрупнениям коцплекс1в зростасть затрата на доставку молодняка з господарств псстачальикмЕ, а такох втрати в:д :ого тракспортуьакня, як1 досягать 4.0 крб^. па одну голову при перэвезеши на в:ддаль 30 км. Веша втрати виникасть при тргнспортуванн1 тварин до тсць здач1 продукцп" С 12.0 т;рб. на голову худсби при поганому cTaEi ficpir i рак:ус: перевезення 30
K.V.j .
Б дисертацхг роороблен: формула для визначення вс:х вид:в транспартиих затрат. Зроблено висновс;: про те, що ка розкхр ферм i комплексе з вкробництва молока транспорта! затрата не магтъ вир:дальнего вплиьу, в той час як ка формах з дорокування : в:дгод:ьл! ВРХ транспортний фактор вир:саяь?'ий.
2.7. Враховуючи днахстнй характер розееленпа зк функцаонально-npocTopoBoi' п1дсистег:;1 суспхльства i цхдкосно ^ вхдособлено? скстеми, i'i' складшсть, прогноз кий те йкоз:рн1с.чк': характер, доходлио вяснозку, 140 ощкха заходов з розееления може бути зроблена за допоногоа комплексного кг-итерш ка баз! оаготокрктерхального пхдходу.
(43) С 443 (45)
Багатояритер1альний пхдххд дсззоляе у язнсау виглядх врахузати неодпорхднхсть тлей рсзселення Сссцхалькх. економачн!, еКозг1чнх, оргая1зац1йно-виросн;г-!1, демограф! ч:-:-. арях^ехтурно-будхвельн!.), розр1эняючи :х вагу. Не дозволяе п1дзицити р1вень обгрунтованозт1 прсектних рсзрсйок. укиккути помилок яра вк<5ор1 зар1ан?хв.
Одним з важмвих пхдходхз до вибору раяхональних заохантхв е IX кьтькхсна оцхнха за кстеям цхлъсвин крятерхол з настугним суыуванняи. Еярох! хюжлизсстх формахзахш кратер ххз з1дкрпзавться при зизначеннх носмативних показяикхз з кохноГ цдх. Тодх фсрмаяхзацхя критерххв Белеться на осесе! ихнхыхзацх! зхдхилень вхд нср^гатизнсго ясказииха. 2 рядх випадкхз доцхдьно застосовугат;: ра.:зирузаяня та експертнх онхяки.
Апробацхя одхнчн зархантхв рсзселення виконаиа на типов;л государствах псредгхрськох" зони Карпат. Процедура з:*5сру найкрааого варханта рсзселення С тай л. 2) Зазуеться ка кслертн:;: от них ступеня досягкэнкя доставления тлей ! затрат. Методика рсзрахунху та ЬчтерпретацхГ скадьних ьритерххз приведена з зпсертац!!.
Для вчзначеяня ра'сках-ного вархаята рсзсопонкд аикористана щльова фунадхя виду
де и.и - сцптхи коряспостх, поз'язанх зхдпозхдно о усхсс сиетенсз та 1 -ч псказннхси:
И,л - ПОСТ 1 X ЕаГСЗХ чнсхнг.КЯ.
У 2ХДПОЙ1ДНОСТХ до форму та (47) передал чаяться. о пс:-.:а коризнхсть с<гсгз:с; .чего ути яре дета з лека у эяглядх хяхйн^(" учхцх:' зва^еня:: сих кок корнсксстх охремия скальких критерхгз. Зизначхчпя даеннкхз айо зинс-сс: знгчпмостх пеназгг.'.кхь проводиться таким ад гс, псказинм рсзтзсзусться з ряд
у г.ерэдйзчуеаноау - порядку зчеззвняя захнве-зтх, пзтхи Х:?сзсдягься пгяарс порхг.нсусхдкхх пзхаглакхз 1 на сс.чоз: зерхзяяння -Х.-.рх^ует:-сл гптанл про Г>: вхдяасну ояачимхеть.
Наприхлад, якао стосовно до досхдкувано1 системи, критерхх, що розгляяавться, за вагдивхста займають в1дповхдко перае, друге, трете, четверте, п'яте та шосте кхсце, то коака прийнятк, що w /W =1.6 ; v.' /V -1.5 ,; w /w =1.4 ; w /и =1.3 ; w /w =1.2 ,
' * л. 2 л 34 4 9 5в
де 4^(1=1,6) - Earobi ююжники пя соцхёлышх, економхчних, екологхчяих, орган isatufeao-виробнпчих, демогра^хчнкх. арл1тектурно-буд1вельних.показншав.
Ханх множники мохуть бути х:ирахуваях, ккщо до прийнятих спхвшднодонь додати уыову кормування
Тод: одержимо W( =0.352; v<a=0.227; wa=0.151; v^=0.108; w =-0.083; w =0.069.
Бгзсосередня ouiHKa корксностх зд1йснг)етьоя -експсртним
иляхем. Каприклад. присвоссмо критэрхям сцхн;:и корисностх так,
а об первому мхецв було приписано кориенхеть, р1вну одиницх,- а
ссганнъсму куяь. Еважаемо, що для промхгших мхець кориенхеть
змхнв^ться ХН1ЙНО. 0тг:е: w =1.0; w =0.8; w =0.6; w =0.4;
i г з ' 4 '
ы -0.2; w =0.
3 загадьнсыу вппадку закономхркостх змхпи корснсстх KOj-уть бутк X кехнхйнпмк.
Щльовх фуикщх" для п'яти sapiaKTiB розеелення резраховаш за формулам;!:
Fi =и w w +u Vf +u w +u w +u w ;
is г г i 43 г e 2
F=U W +U Vf +u w +u w +u w +u w ;
14 г i зг 44 яг л i
F=u V +u w t-u w +u w +u w +u u ; - (48}
12 23 32 43 S3 S3
w +u w +u v/ +u w +u m +u u ;
12 34 42 С 4 O 3
Fs=U w +u w +u w +u w +u w +u w .
12 <3 39 42 S S б 4
Результата кодевваюш наведенх в таблиц! 2. йк видно а таблиц!, найкрагциг дархантом розеелення за комплексним критерием с третхй, в той час як за приведении! затратами кра'дим вархаятом е другий.
<a с и. n
и n w r
g I ' з
ЧI '.< M
Я M & H
t* H я
H о о о
Я M r.i. .J
t .-t ( ' О- П Л
r, a. y.
-л ч л
'-> ... O
i. о да л о гс n о
OJ 00 t1"- V
-r 1 <\.I л4> OJ -I - f O
tncvЧi'or.jf Jt-L:>
лvit4ЧiCT.rireo
j co ООО
i ' i л
: s с is л ь: :с -i -г -н -i г o.rt к Хч г. я гг г- " ^ ri ло С-* f.'f и .ti -i о с .-.: о л г: su'i я. е.- к с
л '.) OS.H н
r~\ *i; i rj о--, г Г!
: : о о u у м 3. :: о к v. о,м o.:-vQ
о н -'
i п, -< <т
er t ГО
' t> Ха.
Л <. i :
f: о f:
> А t.
и ' 1 л
У г- t:
(Л C!. 'Л
.J. ", ' -f Х '.
>. !
" :
t. tr . :
o л ч.>
Л N N H (<1 H
1.- ' Л
ci с; -
ra ;J a.
r.i CJ, X
гослодЕрста, садиби вкробничих шдроздШв, допом1кд1 населен! пункта, селяксьх! (фермерськх) господарстЕа.
Ракснструкцхя с1яьського розселення в р1зних вергакальних зонах кае ряд особквостей.
В умсзах прськоГ зояи Карпат Днеобххднэ проведения заходхв з стьореиня додаткових центров обслуговуаання, рсзосередження виробкичих центр13 Сферм) 1 наблиден ля x x до с1лы оспуг!ль, пхдтркмка розвитку фэрмерсы.кх та особистах пхдсобних господарств. Екопогячиоа базод розвктху дисперсиях форы, розселення сл1д взагати земельл! надхли, пхдсобн! промисли. л:соз!дковяюьалып роботи, сферу сбслуговування туризму, збхр дикорослих пяодхз, яг1д та хшие. Актуальнал завданням при розв'язаши проблей розселення гхрськоГ зсни е будшпщтво дорхг з ыетою забазпечэкня доступу . населения до дентрхв сбслуговування, схльгсспугхдь, пунктов эдачх продукцхГ.
В перэдгхрськхй зоха, де_ рсзк1щен1 велик! 1 сэредн1 населен! пункта, розвиватиыуться пгреважно крупно- ! дрхбногрупоах форы: розселення в рхзних кокскацдях. У хий зон! особливо сильний вплив ьаст ! с. а. т. на с!льськх поселения. Тому еконсыхчно х социальной базса рссвдтку с1л передг!рськох зони Карпат пордд землей е яроуислохисгь, транспорт, сфера сбслутовуБакня.
Рхв/шнна зона характеризуемся рхсноыанхтйиш! розселення, значков хияькхстю ^дрхбл;:.ч населен;;:* пунятхв, а такба родвчини грунтада. В !Пй зет на перспективу будут поеднуватись крупно- ! др1<5ногрупов1 форн:-! з слеыеатамя дисперсного рсзселендя.
Для всхх зон гг.туалъшш е питания зайнятост1 населенна, управхнкя деыограф!чнию; х кхграцхйниш! процесами, будхзнпцтза дорсхноГ лерега, рацхснального в:'.кариста::кя усхх аидха р-?сурс!в,
Мегодичкх пхдходи до вдоскокачеяня розсчаикя, а тагсох законоихрностх ! текденцхх роэсег:шя для ууов вертикально: зснальностх могут бути з успххсм вккористакх для 1нспх регхонхв з подхбяхял; умзвахсх роззнтку.
OCHOSHI ЯУБИЩИ АВТОРА НА ТЕЯУ ЖЕРТАЦИ Ноаографп та навчальп: hochkkh 1.12ляхн вдосхоналення сьлъського розсолення /ыетодачнаЯ аспект/; !'оксграф1я. -Kaa: УкраГпська снажлопед1Я, 1993. -255 с.
2. CoitfanbHi основа артектуряо-л5уя1аольйоге впробпздтва. ИавчальниЯ постник.-JIbBiB: JlbBB. с.-г. 1Н-Т, 1&G2. -224 с.
3. Прслюстичн'1 ь-етоди в нггеаеряе-екояомХчзнх роэрахукхах. Кавчальний пос1бнак. -Дьз1в: Львов, с.-r. h-t, 18S2. -S3 с.
Методично катерхали
4. Научно-методические рекомендации го обоснование разнесения населения пунктов я производственных центров з сельскохозяйствен;;:.л предприятиях. -.Львов. с.-х. ин-т, 1S83. -195с.
3. Изтозячес:с.е указанна по оарвяеяекиэ тсррятсран под населенный пункт.-Львов, с.-х. ин-т. ,1353. -14 с. /в соавторстве/.
5. Прэгасстятесхие кетоди з строательстаэ /кетодвчссккг указан:!я/-Львоэ:Львов, с.-х. ип-т, 1SS3.-33 с.
CraTTi з наукових зб1рнаках i яуряалах '. Bonpoci: благоустройства сельских населенных ысст в связи с их реконструкцией./Ahуч.тр.-Львов с.-х. кн-т. -Львов, 1S7!., -Т. 33. -С. 123-127.
!. Проектирование сэльска>; Х посеков на слогно-л рельефе //Науч. тр.-Львов, с.-х. ан-т. - Львов. 1971. -7.35. -С. 55-74 /в соазторство/.
К Эффективность исполъгзсзаапя сухгствугдогэ строительного фонда з проектах реконструкции сельских посеков /.'Науч. тр. -Львов, с. -х. ин-т. - Львов, 1972. -7. ЗЭ. -С. 192-i"5 /в ссазтсрстде/.
0. Эдиячие концентрации и слеакачзаааи сельскохозяйственного пссзвадсгаа кг фзр:гкрсвгл'.йз п-зрспег.т-шгы.ч форм расселения
Hay*;, тр. -Львов. с. -х. пи-?. -Льпсз, 1S74. -Т. 52. -С. 8-14 уъ соавторстве/.
1.Вопроса раздззнкя яру: ля <х газогкозсдчгсках сог&тззсо в sbano-tpaHucECKcn сбладтя //Науч.тз. -Львов. с.-х.
ин-т.-Львов,1974.-Т.51.-о.191-195.
12. Вопросы сельского расселения б Ивано-Фрашсовской области //Науч.тр. -Львов, с.-х. ин-т.-Львсз,1974,-т.52.-С.24-29-
13. Особенности рекокструкхщи се,;, расположенных у автомагистралей //Науч. тр.-ЛьвиБ. с. -х. ин-т. -Львов,1974. -Т. 52. -С. 49-52. /в соавторстве/.
14. К вопросу размещения животноводческих комплексов //Науч. тр. -Львов, с. -х. ей-т. -Львов, 1975. -Т. 59. -С. 77-79.
15.О прогнозировании плоцади под животноводческие комплексы //Науч. тр. -Львов, с. -х. ин-т'. -Львоз, 1975. -Т. 59. -С. 55-58.
16. Оценка факторов разнесения ишоткоЕодческпх комплексов //Кауч.тр.-Львов, с.-х. ин-т.-Льеов,1975.-Т.59.-С.82-85.
17. К вопросу определения размеров территории под перспективные сельские ' населенные пункты //Науч. тр. -Львов^. с. -к. ин-т. -Львов, 1976. -Т. 69. -С. 51 -64.
18. Прогнозирование размеров территории сельских населенных пунктов //Науч. тр. -Львов, с. -х. ин-т. -Львоз, 1976. -Г. 69. -С. 64-71.
19.Определение оптимальных размеров Еисотноводческих ферм и комплексов //Науч. тр. -Львов, с.-х. ин-т.-Львов,1978. -Т. 80-С. 46-53.
20.Совершенствование эконо.чичаского обоснования- размещения животноводческих форм и комплексов //Науч. тр. -Львов, с.-х. ин-т.-Львов, т. 80-С. 38-40.
21. Совершенствование размеров и структуры хозяйств с помошп многофакторкого моделирования //Млуч. тр. -Львов; с. -х. ин-т. -Львов,197Э. -Т. 87. -С.77-84. /в соавторстве/.
22. Моделирование размещения животкоиигчеекгх ферм к коьсплексов //Науч. тр.-Львов. с.-х. ин-т. -Львов. 1S7S. -Т. 87. -С. 84-90
' /в соавторстве/.
Р.З. К вопросу моделирования территориальных систем //Архитектура, строительство, планировка к благоустройство сельских насоленных иаст западных областей УССР и Модавской ССР. /Сб. науч.тр. /Львов, с. -х. ин-т/. -Львов, 1930. -С.73-79
24.Обоснование рациональных разборов производственных
подразделений кохозов Малого Полесья Львовской области //Пути улучшения, использования и устройства земель в западных районах УССР./Сб. науч. тр. - Львов.с.-х. ия-т-Львсз. 1530^-0.52-57 /в соавторстве/.
25.Оптимизация разнесений сельскохозяйственных объектов //Архитектура, строительство и благоустройство сельских населенных мест западных областей УССР и Модавской ССР. /Сб.науч.тр./ Львов, с.-х. ин-т./ -Львов, 1980. -С.79-82 /в соавторстве/.
26.Основное принципы совервенствования сельского расселения //Региональные особенности архитектуры. планировки, благоустройства ц строительства сельохия населенных мест западных районов УССР. - /Сб. науч тр. /Львов, с. -х. ин-т. /. -Львов, 1981-С.-9-14.
27. К вопросу обоснования внутрихозяйственного расселения //Вопросы планировки, застройка н благоустройства сельских населенна мест. /Сб. науч. тр. /Львов, с. -х. ин-т/. -
-Львов, 1983.-С..З-11 /в соавторстве/.
:8.0 проблемах и резервах экономии тепловой энергии при проектировании сельских аилих зданий //Вопросы планировки, застройки "и благоустройства сельских населенных мест. /Сб.науч.тр./ Львов, с.-х. ин-т/. -Львов, 1983 -С.50-57 /в соавторстве/.
'.9.0 территориальных резервах сельских населенных пунктов и производственных центров //ЭемельнкЭ кадастр и псЕхгекие эффективности использования земель./Сб. науч. тр./Львов, с. -я. ин-т/. -Львоз,1982 -С. 55-100 /в соавторстве/.
0. К вопросу обоснования размещения населенных пунктов -.л. производственных центров //'.'спользование и устройство земель в условиях Западного регкена. /Сб. науч. тр. /Львов, с. -х. ии-т/ -Львов, 1933. -С. 95-100 /в соавторстве/.
1. Экономико-демографическое прогнозирование естественного дзигения населения //Пути переустройства сельских населенны/ мест з западяых районах УСС?. /Сб. науч. тр. /Львсв. с. -х. и::-т/ -Львов,1534-С. 25-33 /з соавторстзе/. '
2.Моделирование демографических процессов для целен
градостроительства //Пути переустройства сельских населенных мест в западных районах УССР. /Сб. науч. тр./Львов.с.-х. ин-т/ -Львов,1984. -С.25-33 /ъ соавторстве/.
33.Системный подход к оценке мероприятий по расселению //Сельское строительство в условиях агропромышленного комплекса западного региона УССР. /Сб. науч. тр. /Львов, с. -х. ин-т/ -Львов,1985.-С. 71-80 /в соавторстве/.
34. Селу г.отрхбен факультет //Схльське буд1впицтво. -1987. -N5. -С. 9. /в сшвавторств!/.
35. Прогнозирование земельных ресурсов градостроительства на базе програшо-целевого метода /Повышение эффективности строительства и архитектурно-планировочной организации сел в западном регионеУССР. /Сб. науч. тр. /Львое. с. -х. кн-т/ . -Львов,1588,-С. 31-41 /в соавторстве/.
33. Еяяхк штенскфикагш вкхористання земель населених пункт1в //Вдосконалення буд:вшщтва арзитектури 1 планузакня с!л зах1дного рег1ону Украх'ни. -/36. наук. пр. / Лыпв. с. -г. 1н-т/. -Льй1в,1390. -С.7-15 /в спхвгвторствхл
37. Эффективность использования городских земель в УССР //Землеустройство в условиях экономической реформы АПК.
-/Сб. науч.тр./Львов.с.-х.ин-т/. -Львов, 1991.-С.32-35
38. Акту ал ып питания управШня будхвнкцтвоы: Лектя. -Льв1в: Льв:в. с. -г. 1н-т. 1992. -29с.
39. Назначения розьцрдв товариих селянськкх Сфермерсысих) господарстз //Земязустр1й в уновах новях форм викоркстання земель-Льв1в- Львхв. с. -г. 1Н-т,1992. -С. 44-48-/В ствавторств!/.
40. СоЩалъний та грххтектурко-шгаяувальнай аспекта в1дродхекня украГиськсго села //Економхчк! 1 сощальн: проблеки розвитку украгського села /тези допов1дей паухозо-прахтичноГ конференцп'. -Львхв, 1993. -С.16-18.
Похожие диссертации
- Общеметодологический подход к проведению маркетинговых исследований на рынках товаров и услуг
- Формирование эффективной стратегии развития и управления конкурентоспособностью металургических предприятий
- Формирование системы управления конкурентоспособностью предпринимательских структур в гостиничном бизнесе
- Обеспечение сбалансированного экономического развития энергосбытовых компаний
- Разработка стратегии управления развитием объектов торговой недвижимости