Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Сельская занятость и формы хозяйствования в условиях формирования рынка труда тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Берко, Михайил Дмитриевич
Место защиты Львов
Год 1994
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Сельская занятость и формы хозяйствования в условиях формирования рынка труда"

рт Б ОД

. 2 ДО*

НАЦЮНАЛЬНА АКАД ЕЛ11Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ ЕКОНОМ1КИ ЛЬШВСЬКЕ В1ДД1ЛЕННЯ '

На правах рукопису

БЕРКО Михайло Дмитрович

С1ЛЬСЬКА ЗАЙНЯПСТЬ I ФОРМИ ГОСПОДАРЮ ВАН НЯ В У МО В АХ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЩ

Спецкмыпсть: 08. 09. 02. Ч Зайняткть та ринок пращ

Авторе ферат дисертаци на здобуття паукового ступеня кандидата економ1чних наук

ЛЬВ1В 1994

Дисер гашею е рукопнс.

Робота впкопапа у Лыпвському вщдиеиш 1нстптуту економжи ПАП Укрнпш.

Пауковин кершнпкЧ доктор географпчпих наук ППСАРЕПКО С. М. Пауковин консультантЧдоктор економтиих наук П1ТЮЛИЧ М. I. Оф'щшш опопсптн Ч акадеыж АН УкраТни доктор сконом1Ч1шх паук, нрофесор ЮРЧИШПН II В. Ч кандидат ехоиом'чиих н.?ук ШЕВЧУК Л. Т.

Провидца установиЧНауконо-дочЦннй окрнсшшпий шстптут Мнп-етерства екоиошкн УкраТын.

Захгнгг диссртацп ш'дбудстьси /у

о _ /_7_____год. на запдашп слец1

захпсту дпсертацш па здобуття паукового ступени доктора сконохпчннх наук у Льшвеъкому шдднпешн 1пституту сконо\пки НАМ УкраТни за адресом: 290008. Льв:в, пул. Театральна, 17.

3 дисергацкю можна ознайомптися в Спблютенд Львтського вщд1-лення 1нституту екопо\пки Г [АН УкраТни.

Автореферат роз1'слаш1Й л 1994 року.

Вченпй секретар спец!ал1зовано1 вчено'1 ради, кандидг'.т Слоном'шних паук

В. I. ЖОВТАНЕЦЬКИЙ

I. ЗАГАНЪНА.ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1-1. Актуальнтсть теш. Трансформация нагйовально! економ1- . ке Укра!ни на ойновх розвитку ринкових в1дносин здсувае проблеми зайнятостх, II структуре в число головяих теоретичних I прикладных проблем рознитку сумйльства.

Илька десятшпть падуючою була хояцешця зайяятост!, яке передбачала так: и форш, як рацгональна, ефектнвна, повна, за-перечуван лонуаааня безроб1ття. Нин! концепц1я зайнятостт внма-гае переосшслекня у в:дпое1дност1 з ноепли уыовагла господарвван-ня. Зокрема тснус гостра необх1дн1стъ у розв"язанн1 теоретнчнжх 1 рпкладнЕх аспект I в зайнятост1 не иа державному, але I на

регтональному 1 галузевому р!внях. Це вимагае обгрунтуваяяя ка-тегорГ! зайнятост! з врахузаншш сучасних пропес1В, кк! в!дбува-еться в еконсмщ: Угфа!ш.

Серед нев1ДкладшгЕ проблем ваалве г.исцэ посйазть проблеьгк с1дьсько! зайнятост!, як: безпосередЕьо пов*язан1 з розпктком ат-рарно! сфера еноном1ки, з ггшбоктш якхсееми аыгианЕ, якх вхдбу-Еаюгься в сгльськону госяодарстз!. У цьому зв"язку теоретично! 1 практично! ц!неост1 набувае необх{дя!сть наукового обгрунтувэп- ' ня суТ1 оснобяех. форы i законмирностей фориування сястеш с1ль-сько! зайяятост! з точке зору !! обуио влево ст: ноккли фориаш: Еласност! 1 госпсщарпваЕня в аграрнгй сфер1 еЕоноыгкп, в першу чергу, .в с1льськоиу госпсдарствх, розробки совдально-екояомхч-ного механизму регувваяш зайнятост1 населения, адаптоваяого до ринкового середовшаа, з врахуваняяы регхокальнкх умов розвэтку. Такай П1дх1д передбачае вгвчення на основ: системного п!дходу структура сIльсьгаГ зайнятост!, яка ноге кати два аспекта - функ-щоЕалъяд /у вхдповгдноот з структурою основных ланок аграрной сферз в щ сму I агропроипслозого Еоидяексу зощзеаа/ I генетп^-ней /у в!дпов1дяост1 з форгшш зласяост! 1 формаьш госпсдарпЕзЕя/.

Осяовна. увага в.роботх зосереджена на .'систем! с!лъсько1 зай-нятостх * яка безшсередньо пов"язана з рефсрмуванням власност1 1 форм госпэдарюваяня в с;льськ1й мхсцевостх.. Такий Щдхгд дозволив б ьтш глабше шзначити генетичн! основа формування система ' схльсько! зайнятостх як еконЕШЧНо! категорП в уыовах становления риннових вхдносин I рингу прахп, розкрити не Т1лыш екояом!ч-Е1, аде й соц!аяьн1 { психолог1чнх передуцоЕи становления ново! систеш с1льсько1 зайяятостх х П структура. Особливого-значен-ея для регуввання розвитку аграрно! сфера набувають досхдяеенг рег1ояалъних проблем формування схльсько! зайвятост!. В сучасних уловах Г1пер1нфляцх1, валюгно-фхнансово! I загальноекоом1чно1 зризд Еирхшення названия проблем з особливо актуальном I свое-часяим.

Визначенх яяпрямки досхдаеняя не вачерпуитъ вегх проблем сх-

льсько! зайнятостх в умовах формуваяяя нац!ональнох економ1ки на

рнкових засадах. Аде вона идкресгать, що вивчення с1Льсько1

зайкятостх в Т8пер1пн1й час потребуз нових п!дход1В з врахуваняям

реальних пропрев, ЯК1 в1дбуваоться в суспхдъств!.

Таким чином, актуальнхсть проблеми, II теоретичне I практич-

не значения, недостатки вавчен1сть з позищй сучасних вамог поЛ

будош навдонально! економхки на основ1 розштку ринковпх в1дно-син визначили мету, заданна, предмет, об "ест, методолог!ю г методику, наукову новизну, практичну цхенхсть проведеного досг^д-зення. ^

1.2. Мета I завдання досхрження - розробка теоретичних та науково-ыетодичних питань формуваяяя- I регулювання сстеми С1лъ-сько! зайнятост1 в умовах розштку ринжових в1дносин.

Для досягненяя поставлено! мети необхадно було вирхпшти наступи завцання:

- розкри-л. суть та ознаки поняття с1льсьвв1 зййяятост1 як

економ!чно! катетер!! на eTani становления ринковах впщосен;

- розрооиги концек^в систекк сЗльсько! зайаятост1 в уковах юормування рннку ирац!;

- розкряти sMicr х характер nporteciB трансформаш I форы ел.ас-нос?! , якг в^буваоться в сгльсьяому госшдарств!;

- розробти геЕетичзу структуру снстеш cimcbnoi зайшгтоо-Ti в залохност!.вхд характеру внробничих в!дносее;

- досл^дтг особлизост! фор^утаняя ряняу aisьсы1л яряц!;

- Еазначпти багатофунюйоналънив розЕяток села як фактор СТВОреЕНЯ HOBES роботах ШСЦЬ В cixbcbeifl ilicneBDCTi;.

- Е5.звачЕти сошальяо-еконошчн! серздумош i особлизост: розздтку аграрно! cmspn еконетл!Е2 Еьв1вськоТ облаетi;

- розробдтн особнэосгг рефориуззаЕШг фора власностi i тооао-дарсваяня в arpapaifi сфер! еконошки 1ьв!всько1 облает!:

- провести asazis оообдивсстей система с!льсько! вайнягостх, П генетичяо! ! функп!овально! структура;

- швначктЕ оснош! напржкя заоскоиалення састемг с!льсьеоГ зайнятоет! у взаедозБ"язну з роэвитгом р}знкх форл идасност! : форм гооггодарювання;

- розребптя " соп1адьно-економгчшА i (Мнансовзй ывхан!за регуянвання с!льсько! зайнятост! в умовах формулами ринку пращ.

1.3. Предмет ! об"ект доетдхевкя. Предметом доедаення s теоретчн! т-а методдч>п осяови фршщйшузання сстени ei-сьео! зайнятост! в уковах становления внееу прац!.

Об"ектом доелигеная в снетека схлъсьео! зайнятост! у взае-ксзв"язку з формами мае но от! ! господарпшня на р!вз! адахн!-стратйвноГ облает!. Коштоетшаш об"ееташ1 дос.т'ге.тая' с сястегз. с'яьсько! зайяятостг Дьв!есьео! обдаст!.

1.4. Методолохчя ! методи досл!д?анвя. Цотодолог!чеое основою проведения досл!дгенкя посяугпд пред! уграТясыпгг t аеруЗis-

них вчених'з питань формуваяаа зайнятостх, ринку правд, безробхт-тя, реформування аграрного сектору економгки, державн1 законодав-чг акти та постанови уряду. I парламенту Укра'1'ни, нормативнх I методами! документи.

У процес! досл!даення застосовувалися метода пор1вняльного 1 системного. анал!зу, статистичний, ах5страктно-лог1Чний, сощо-лог!чних досдаень, данографхчяий метод.-'. Основе: положения ро-.боти, висновки та пропозицП базуються на використаннх I узагаль-ненн1 статистичних матергагв, районних, обласних управл^ьь С1ль-ського господарства х продоволь отва, статистичних служб Льв1всъ-ко1 областх, р1чних звхт!в когосп!в.

1.5. Наткова новизна дисертадтйно! тоботи полягаз у:

- розкриттг та конкретизацп поняття сгльсько! зайнятост, П структура в умовах становления ринкових- вцносин;

- визяачеин1. взаемозв"язкгз I взаеыозалежностей мхж структурою с1льськ01 зайнятостг, формами власностх I господарюваннн на сел1;

- визначенн1 шлях1В 1 методв регушвання сгльсько! зайяя-тост! в умовах формування ринку правд з урахуваняям рег1онаяъних особливостей.

1.6. Практична значения досл1дження полягае в обгрунтутянн! теоретичних положень, розробхц методичних п!дход1в I практичних рекомеадацШ по формуванню сгльсько! зайнятостх у взавмозвиязку

з процесами приватизащ!, вт^ення в життя нових форм господарю-, вання з врахуваяням вимог регхональяих особяивостей розвитку рия-кового середовища. Отриманг в процес? досл!дження результата теоретичного г прикладного характеру використанг державнши I госпо-дарськими органами областей захвдного резону Украгни, що зайка-оться питаннями зайнятост1, роздержавлення х приватизацп в аг-раряхй сферх. л

.Anpotfantя..тюботи. Результата нйулэвих досхджекь допошдались на наукових семгнарах Дьехвського в1ДД1леяня IE HAH Укра!нЕ та ряд! науково-практичйпх йонферешпй.

Дубликат I. За результатами' ироведених досхдгень автором опубл1ковано 5 наукових poiT, загальним обсягом 2,7 друкованкх pKymiB.

Структура i .обсаг .робота. Дисертацхя складаеться is всту-йу, трьох розд1Л1В, bhchoekib, списку взнорксганоТ Л1терйтур2, йгогадейа яа 140 стор!нках'машинописного тексту, ;йккнаоти 12 таб--лйць та 10 додатк!в.

П. ОСНбШ! ПОДОЕЕННЯ Х ДЙСЕРТАЦ11

2.1. Схльська заЙнят!сть,"цееноном1ч11а категоргя, яка виз-на^зае 'cycniabHi вхдносиш по залученню в с1лъськ1й м!сцевост! пра-цездатного населения до суспхльно кориско! npai;i у в1дпов1дноотх з його ф!зичними, "профес:сЙй5ыи i майновши цояливостяш ! з наяв-HicTB потреб в ро0оч!й сил!.

Субсташпю с!льсько! 'зайнятост1 в уыовах становления рияко-зах В1ДНосин, як i в'умовах розвануто! ринковох еконоы!ки, виз-начае система соц1ально-еконои1чних. Ыдносин, яка будуеться на fcHyBaHHi pisHnx форм фласност!.

Економ{чною основою зайнятост} е в{дношення власност! безпо-середнгх виробник!в, яы маэть iстотни! зтгив на характер i иас-штаби npani на ceni. Праия Biflii^jaB вёаЬу системоформуичу роль у льсыс1й зайнятост;, -визНачакга Y! генетчпу структуру.

С!яьська заЁнйтхоть "являе собою склад ну дшкаы!чяу систему, яка функцхонуе у Просторi i 4acf. Бона е безпосередяш творцем йродухгтивяих СЕЛ I ВИ]5обШГШХ ЗЙДЯОСИН. CTadiSbHfCTb процес!в зайнятост! обуыовлоеться збалаясова^стп сгльсьеоГ робота! силе ! робочех м!сць на сел!. Нев!дпов!дн!сть ix у smicnouy ! кtoxio-

ному в1дношенн1., протир^ччя IX розвитгу вшкикедгь гостр: пробле-ми економ{чного 1 социального характеру.

Сгпьська зайнятсть мае свою тердторхальну структуру, яка безпосередньо пов"язана з реггональними. особливостями аграрного розвитку сектору економ1ки, сдецифгкою П реформування. У кожнб-му рег1снх е своя спецнф1ка, своер1Дн!сть форы, метода, етапно-стх проведения ринкових перетвореньдаровадженяя. новзх форы влас-ност! що е передуыовою фор!г1увайяя.надежного ооп1аяьно-вконом|ч-ного середовища.в сгльськхй ы1ецевост1.

3 розштком ринкових ввдносин утвор.шгь'ся новг принципа ,|орЩ мування структури зайнятостг. Виникають заэдання збалансованого розпод1лу I перерозпод1лу трудового потенщалу м:ж мгстом г селом, М1Ж формами зайнятостт при розвитку ргзномаштних форм влас-ност1, становлення яких надае еконсшчну свободу селянину у .вибо-р1 форм зайнятостг.

Формування с1льсько! зайдятост! характеризуемся розвитком нових форм поеднання засоб1в виробницгва х робочо! сили, створец-ням сприятдвих умов для розвцтку .Шдприемницгва, Шадативи, малого бхзнесу. Все б!дылого значения набувае защкавленхсть вироб-ник1в у.результатах свое! пращ.

2.2. Реформування варобничих в1дяосин впливае на сусп1лыш пoдiл сгльсько! пращ, розшрющчи або здгауиш оДсяг ,трудово1 д1-яльностг селян, якх беруть.участь, у, .тер^ордальному .подШ. пращ. Бм1нюються мотиви повед 1нки. господарювання, як| цостзрю-

во стають вазначальщиш. факторами фо.рууванши схльсько! зайнятост1.

Залучення селян до змии, до справкнього господарювання .на Н1Й Ч це складовий.евокц1йний процес, яюйг передбачав не тхлыш надання мояливостей саыост!ного господарющяня, але й створення в1дпов1дних углов, , прав, обовпязкгв 1 вхдповхдадьяостг. Необхвд-но створити умови, як! б сприяли ,реал|завд ! генетично зак-

ладевого в укра:нському селяшшов! почуття господаря.

Розпочате деретэореня вцщослй вдасност! i форм господь-рэвання треба зд!йснвзатл не ды!Е!стратвшаля насльшдысщп методам, а дереконанням i в1дпов!дною дергашов МдтрнмкоЕ.

В TenepicHif: час в!днои5шзя селян до оргаЯ1зацг1 саыостхй-нех селянськпх господарств /ферм/ неоднозначне. Соц1олог1Чне досхдгенкя, розэдене в районах р!зних прщзодннх зон Яьз!зськоТ облает! яке охопло 2482 респондента, доказало, що, вОрашл форгл господарпвання, зоне в1ддасть перекату розпггреЕНВ особистах п!дсобних господарств за рахуиок зб!дзьсгенЕЯ земельних дЬтя-нок.

3 розниренням подсобного господарства 61^ респондент!в по-в"язувть багаяня з61Лъеети свою земельну д!лянку i tLtskh 16,8я -з баганиям стати фермером. Б:льЕе подошел оптанх /54,1?/ зза-лае, що серед ггегв с!льсьгоГ гсцевост! з тэгюргшнхй час мало багашпх статл фермерами." Серед тих респоядеиНв, як! прн cono-лошчному досл!дг:еЕн! влянзл багання стати фермерами, преваЕк игь три основа! причини такого взбору: коищвхсть господарвватл самостхЁно, н! в!д кого не заяегати /33,9%/; багання одергатл вдасну зекли, передати д!тяы /20,8%/ i над!я отриматл хоронп прбуткЕ /88,5?/. Седянл уевгдокшть необх!дягсть eobsoi свобода фермера як товаровиробника. Тоыу значна б!дыз!сть респондев-т!в ввазае, що коген фермер самостийно повнен вдрхиугатл по з якхй глькост! щроблятв /92,5?/, кому продаватл вироблену про-дукпхю /89,4/, по acte uinr продаватл гвробяену продукц!ю i*7Z,2%', найматл йому прап!вжгв чл к! /73,5/.

У процесс доегдаення влявлея! основя! прячияЕ, як! пере-пкодгавгь, на дукву респоадент!в, утворенЕВ фермерсьетх господарств. ItetiH ваявляся: нешевнен!сть у тону, во дердаза энову яэ эаборонть самостгйн! селянськ! господарства /39 ,cf/, з!дсуг-

шсть сил, здоровья Дб,7/ I матергально! зацхкавленост: /16,&%/', незахЕщеисть втд втручання шспрвсх I райошкп впади /15,4/, в1дсутн1сть- калагодженого збуту, постачання продукцп /14,9?/, недостатисть матер1альних I фхнансових ресурсхв Дз,8Я/.

Результата соцхологхчних досхдженъ повиннх бути врахованх при розробщ стратег!! рефорлування агропрошслоБого комплексу Львгвсько! область

2.3. В результатI проведения роздержавлення. х ггрпттизаш х майпово! впасност! когоспхв утворгшться ргвн! органхЕацпхях фор-кд ведения схльсьиого господарства.

Прватизащя в схльському господарствх означав: япсвхдашю державного монополизму на засоби с1льоькогосподарського зироо-нкдтЕа, обсяги'реал1зац1х схльськогоспояарсьЕОI родукцН; подо-ланкя в4дчухеЕОСТ1 прац1ЕН2К1В с!льського госиодарстЕа зхд зеьш, засобхв.виробниптва I результатхв господарввання.

Приватизация майна в с1льсъкоиу господарствх здпкшветься у таких формах:, паюваяня, бесплатно! передач:, акцхонування, продажу за конкурсом та на ауквдонх, викупу, в т.ч. за прзватязацхй-кх сертпфхкати, шкуду об"ектхв мало! призатизавд1 товаристваыи , покупщз, Еикупу державного майна, зданого в ореяду з правом ви-купу, продажу акц1й вцщритих аквдонерних товаркств.

Процес ааювання започаткував згдродаення на сел! в х льних товароБиробншпв з усша наступними соцхатьно-екогкшчшщщ зм1-нами. На основ! права передачЬ.ааю у спадздшу, даруванням посту-пово формуеться економ1чна незалежшсть його власника, без яко! неможляве. нормальне функцхонування ринку.

Значения паювания полягаз в тому, 4до вэно спрпяг формуван-яв реального власника колективного надбання, не допуска-; до ш-зичяох хкв1дацх1 когосп!в, зберхгае !х технологхчну структуру, ас кадзвичайно вааливо, оскхльки когоспи те доегий чао палила-

талуться основнеын зироокикамЕ товарног продуЕцп; створило базу ля аоглибленЕЕ nponecib приватизапг! на ochob внутрхшнього ак-щонуваяня; обумовило сприятливу основу для господарпвання ка OCHOB 3MHH форм власйост!; сггрияло створенню умов для форму-ваяня самост!Ёних фермерсысих господарств або для об"еднуганяа з ртзяого роду кооператиЕнг форкуваннп.

В той же час приватизащя ыайново! власност: в когоспах i радгоспах те не стала над!йяин мотивахцйним фактором високоефек-tebho' npan ! виглагае дальшого удоскопаленнн.

2.4. Реформування аграрного сектору еконоы!ки безпооередньо пов^язане з дхею реггональних факторгв - совдально-еконошчногс, демсграфгчного, риродно-кл i матичного, екгстЕшюгс, !сторичного.

Скороченяя ЧЕсельност1 с!льсъкого населения, його старгння негативно впливавть аа цей процес. Якщо в 1985 р. доля сгльсько-го населения Дьз!воько1 облает! у працездатному Bini склэдала 50,7$, а в пенс!йному - 23,загально: чнсельност! населенна облает:, то в I99D р. де ыпввхдношення було в1дпов!дно 49,5-i 24,8 в 2000 роп! вэно складатиме 49? i 25,5л. При збишпенш TeuniB приросту населення пенс!йного в!ку значно збглъшуеться к!яьк1сть непрапездатних на 1000 працездатяих. У с!льськ1й hc-певост! IbBBCbKo облает! на 1000 працездатних ярипадае IIOO-1200 непрапездатних. У п^яти районах областх /Бродхвський, Бусь-еий, ЕЕдач: вськкй, Золочгвськпй, Перемишяянсышй/ лas мтеце де-лопулядхя. У Тзрнопхльськхй облает! депепуляцхя вхдбувасться у вс:х районах, кр!м Бучаяького.

Поряд з абсоЕтнм скороченняы чиседьност! зруцоЕсх ресур-с!в в с!льськ!й uicneBOCTi Е!дбушеться в!даосяе його зиензен-ня, основною формою якого с шятнЕкова и!грац!я прецездатного с!льськогс населення. В окреиих районах Львхвсьвзо! облает: во на коливасться в!д IE тис.чод. /СаиЗ!рсккий район/ до S0 гге.чол.

/Пустомаэтвський район/. Всього кожний день на роботу в m ста облает! вшадлае близько 230 тис. чел.,в т.ч. у мхето Львхв -115 тис.чол.

На реформування аграрного сектору еконоьпки значний вплив маять природно-кхматичн! умош,в перлу черту рхвень забезпечен-пЛ сЬтьсъксго населения схльськогосподарськшл угодами. У Льз1В~ ськхй областГна одного жителя облает i припадав 0,24 га умошех р1Л.Т1,що в три раза нижче сереньореспубхканського рхвнк, а в гтрсьювс районах /скогвсысий, Туркхвський/ сей ссказншс se зиж-чяЛ. Аналогхчна забезпечекхсть /в 2-3 раза иначе середЕьоресяуги Пгшського р!вкя/ в 1нзш поредгхрських х ripcbiox областях ссудного рог гону Украхпп.

Державна Ьохтика пхдтримкл селянськпх госпсдарств повинна розрсбдягися з урахуванням реггояадьнах особлизоетей x формувак-ня /податки, кредитування, бгожгтнх субсвдП/ i врахозувага об"я-1СТЯЕЦ i умови господарюваиня.

На процес реформування села ыае .вплив система схгського розеелення. И характер сприяз або гаяьмуе x утзорення. Tait, для Дьвхвськох областх характерна значка строкатхсть по чисе--льност1 населенна при невысокому piBHi розвнтку транспсртних ко-ыунисацхй: 40,55? et л мать чисельнхсть бхльше 500 чоловхк i БОЙ -в1д 200 до 500 На територп областх еедхдяються райони з pi2-нов мережею великих i середнхх схл; з густою мережею дрхояих поселень. 3 роз витком рхзних йвд господарюваняя створхжяься умова для 31дродження i резвитку малах огл i хутерхв.

рхзень остального розвитку села, лого :нфраструктурп тайме мае певний вплив на процес трансформащ'х села. 7 Льб12сысхй областх s значне в1дставання П розвитку. Так, наприклад, забез-дзченЮть Л1Еарськшаи хзками в тринадхити сайонах з двадюти аааче середньс,,еспубхканського pa, прпчому, в деках laftcmx

бхльше, н!е вдт разп. Такпй же р1эень забезпечення с! ль сытого населения яооутовиш пссагугама,-аитлом.

СодхаяьнпЁ розвток села в удавах формування ранкоизх вид-косин демеакпвш бес севореняя лэвого механизму соцгатьного ро?-вптку села на основ! докорхнноУ леребудови бдаштнох та лодатко-вэ'х сстеып.

2.5. В схльському господарств! формуеться ранок прац!, шз безлосередньо поз"язанлй з реформуванкям форм власност! ! господарюзаяня за езл!, з загальнимп провесами економхчного 1 соцхадьнс-демсграз:>г-чного розвтку.

Венок црац! - це спехдгМчнлй мехад!зм погодгення попит,v па рахр : пропоздпхй робочох селе на основ! лоетнаняя самоуправ-гнкя ! державного рзгуЕваняя, а таког взаекоз!дносн кухвх х хгсодагу ройочох сдл. Вхн охоплюе вое праиездатне населення р:зне-с рофеохй : кзахфхкац!!;, як! багаеть працвватл яг в сфе-рх материального вкробнцтЕа, так ! в невгро<5нпч!й сфер!, в !й-телектуальн!й, економхчя!й та !ншх областях жттед!ядьност!.

Форкування ринку пвап! на сел! в значн!й ьир! залехть Хв!д зкхне сферл ракладанЕЯ прах схльського працездатяого населення за рахунск скорочення чисельност1 ыаятнковх мгграк^в левевагно у веЕкгп: ! серели::: ихстах г зв"язку з скорэтеншзк ' осягхх. пяоглслобого взробнпдтва; зменшенняу числа рооочхп: '.'хспь 1 езхльнэекям значнох чисельност! зайнятх ~ к!ськ1й шс-певост!, логХря:еяяям демограЗчкох стуап!: в схльеькп* кхсцев-стх, яка псвела до лостат;!нля населения. збхяьпекня наваптаге!Ч нг. непралездаткогс гхаселення на прапездатне, кетатзЕгс яаохл-намп тзеахзади яедостатньо яродукаясх пол:ста:' реорганхзац! Т когссп!е : рацгоспхв, слаоким розвтксь; прватясго яесг.тьс!.-'-гсшходарського сектору, низьешл рхвяем розвктку социальноТ !пфраструптурл.

2.5. Особливост; рефорыування аграряо'х сфери еконошки Дьвтв-ськох обдаст: визначили приоритет в структур: зайнятостх колектив-яш господарств, а у структурх виробшчо: схльськогосдодарсько: продукцИ - особистих п!дсобних господарств населения.

У Льв!всьглй облаетi у 1993 р. на баз: 486 когоспхв : рад-rocrtB д!е 74 самостхйних кооператива, 29 асоцхацхй кооператавхв, 243 селянсъних /фермерсышх/ господарства, 52 акцхонерних господарства, 68 1нших форм господарювання /агроф:рма, агроторги,дерн-торги, колективн: сгльськогосподарськ1 п:дприеыства/. Аяахз св1дчить, до радакальних зыхн у формах господариваяня ще не зд!йснено. Земля фактично поддева умовно, колективяа вдаенхеть залипшлася незмхняою. Селяни не вадчупи свое: втаповихальност! за результата ярац!, повхльно зростае 1нтенсивнхсть виробництва.

В схльськогосподарському варобництв1 Львхвськох" област1 в 1993 р. дерлавнх пхдприеыства i кодективн1 схльськх господарства володхла 68,0% стльськогосподарських угхдь i виробляла 38, продуши /таблица/.

У Льв!вськ!й областх позитивно себе зарекомендуваш як i в хнших областях зах:дного periony Украшх, особист! пгдеоби! господарства селян. Вони, займаЕЧЕ.21,7Й площ: схльськогосподарсь-пих угхдь, виробили 59.8S, тобто майхе в 2,8 раза б:льше впроби-ла прсдукцН аа оданацю rmomi по В1дношенню до колективних господарств. Отже, ефективн1сть особистих пхдеобних господарств по ввд-ношеняю до сусП1льного сектору-^льськогосподарського виробншхтва гначно ааца. Проте для цих господарств характерна низька товар-н!сть впробниптва.

В 1994 р. у Яьв1вськ1й областх було 1023 фермерсышх господарств, як! волод!ють 10,0 тис.га схльськогосподарсЕКИХ утхдь i Х0,9 тзе.га глл!. Серед них перевагають господарства, як! каитв в!д 4 до Г0 га-зхльськогосподарських yrtnb./543 заганно'х кхль-

ТаблапЕ

горма господарюванЕЯ з сгльськсиу господарств! Яьз1ВС5ко1 ойласт1

1993 р., з

! Володгзэть ! стльськс-

Еоста госпсдарюваыш ! господатз-

! ськи1.и " ! уггддями

Зироб- ! Обсяг ; Зайяят: ЯИЧ1 ! ВПТЗОб- } з с т двоено шх ! леко1 | ськсгду оовди ! продух- ; гссподар-! пи ! стзх

Всього з схльсьхому господарств:

Всьсго з сусп!льному ЕИ-робПШГГЗХ сгльськогс государства

з т.ч. деркадн! пгдпри-еиства

яедергавн! п!д-приемства

Сеяянськх /фермерсьнх/

гссподарстза

Особист: пхдссбш госпо-дарства населения .

38,0 7,4 60,5

100,0 38,5 100,0

16,8 9,0 10,5

83,2 30,5 57,5

костх/, до 3 га /203/ : вгд 21 до 30 га - 13$, тобто. невелик: по розшрах землеволодтння фермерськх госшдарства.

За два останн: роки кгльк1сть ферыерсыап: господарств зрс-сла в 3,5 раза. Зростае : виробшщгво схльськогосподарсвко! продукт? феркерсышзс господарств в загальному обсз: зс:х кате-горгй господарств. Так, кщо питоыа вага цшс господарств в загальному обсязI пиробництва в 1991 р. яе становила 1 одп!е? де-

сятсл аропента, то в 1922 р. продукта фермерсъках господарств Байкала С,55, а в 1993 р. - 0,5%.

' Данш.ичне зростаяня часельнос?! феркерськах господарств перекояуе, шо 1х рать постгйыо зростас, в майОутньому госпо-дарства фермерского типу шжуть стати одним 8 основнвх вироб-никгв с1льськогосподарсько'1 продукци. Але :маЁбутяе невеликих за розшрами ферыерських господарств заххдного резону Украхш: хюг"язане в кооперац1ев, створенням належках умов, серед яких перпючергове значения нздаеться матер1адьнонгехнхчн1Ё баз:, правовому, фхнаясово-кредитному зайезпе.ченяю.

1снуша в когоохшх велика техн!ка не коже бути ефективно вакорис-таяа в окремих господарствах. Для ефективного П викорь-стання доцхдьно ведику технгку задищата в дхдроздхл:, ,якп би на го.спрозрахунковх засадах обслуговував окреьп господарства. Взр^кенш проблема технХчпого обслуговування селянських господарств вимагае також калагодження широкого щробнштЕа невелико: за розмхрани спещахзованох для р:знвх .дриродно-кл1матич-нех зон малогабаритно? техн1ки. В уыовах вводного регхону Ук-ра'хни калегабаритну схльськогосподарську технхку могли б осеоГ-те I -зэшгусвата в кеобххдцпЁ кхлькостх коиверс1ЁЕ1 пхдприе^отЕа оборонно: галузх промаслоБост! ,а також спещахзоваш завощ: но зцроояидтву схльськогосдодарськох продукта

Неосххдна активна еконоихчна поника держава, яка оуяа о нахграахена на ствэрення передуыовп для розвстгу вс:х форм зап-нятостх па основ! створення конкурентного середонхша для схлъс.Ч когосдодарського вгроодиххтва.

2.7. Трансборыапхя схльського господарстЕа буде назначат:: переструктуризахв сдаськох вайнятостх.

Рефорггузання, ыодерп1зац1н схльоьксто господарства поеияег;

з майбутяъому правеста до зыеншекня зайяятост1 безпосередяьэ з шй гаяузх аграриох сфера. 3 року в рхк буде зростата потреба ';, стзореннх козах. не зз:'язаяих з схльсьнкм государством, рсйо-чах гспь з пеохвськогосподароьквх сферах пракладаяня пгад:, в ксмуналыюму гссподарстзх, сферх сбслугозузання, хн^саструкгтр!, СЗГЮрОбИХЗ ПГЗСМПСЛОЕОСТ!.

БЬчэдхсть регхон13 Украхни потребують розпирення йункйй рсзвяткг села, переходу до йсго багатофункщспальпогс розвптку : зхдпозхдно змхяа йоргл заияятостх.

Завлазо зб!.тьпитл к1льк!сть малах пгдприемстз з с1льськ:3 'гспзвсст! з сфер! переробка схльськогосподарсько1 сярозишх. рсбншгва сузИвельях матэтлодхв, пооутового обслугозузання населения, роззгтку рхзннх форм вхдпсчзнку /так званий агротурпзм/,

РозЕатск ппхпрпемЕпцтза в схльсыйй ьйспэвостх мае особлээ значена!. Воио яадав моялив!сть зппгкта цгнпост: 1 забезсечата стрэбп схльського населеяяя шляхом зккорпстаняя ыхсдезпх сесто-схз вззначае розапрепня гЕйраструкг.уиа.

НагатоФункцгональяхств розвитку села е ваянзою сютадозоз частаноя стратег П' розвитхсу села в умовах формування ринку працх аляхсм:

- ггаданяя шалавом х переходу на роботу поза мльсысиа гос-аодарстзом /змхна щюфейонально! структура/;

- 1цдустрхал!зацх1 с!льського господарстза, з тому часл! аереххд дс зисокого ступеня переробка схльськогосподарсысох са-ровпкп;

- змпщ господарсько1 структура сЬтьсьгаго господарстза;

- урбанхзацг? села впасл1Док утворення в сьтьсыпй шсггэ-зсстх тнфраструкттрп мхського характеру.

;Лопяаэост1 I Форма несхльськогссподаг',,ько1" екоиоыгчяох дгяз-

ностх сул:гть залежати ид двох труп фйкторхв:

- чинного законодавства, яке зизначае надрнмкЕ, прЕнцшш кредЕТно-фгяансово! системЕ, яка створюе уыови для розватку;

- умов, процес1В т яввд, як! формуисься в кожному регхон!

1 як* в бгяьшостг с во 1Й залегать шд д!й ыгсцево! вяадн : вша-гапгь розробка ирограм рефорыування аграрного сектору в кожному рег1о!п у в1дпоБ1Дност1 з його особдивостяш на основ! поеднак-ня гнтересгБ I принципхв аагальшдеркавясх I регхонально! подх-

В таких рег10ЕальнЕХ програмах необххдво забезпечувати роз-повсвджеяня таких форм госгодаривашш, яй1 б срияли дооягненню найкрадттх результаИв у варобнидтв! продукц!Т ! отр2ыанн1 доходе, передбачати розвсток фермерства, нес!дьськогосподарського пхдпраемництва х дгерел ф!нансуваЕня рхзндх форм кооперад1х на сел!.

2.8. Для удосконалеяня структуре сХлъсько! зайнятостх у в!дповхдност* до гшлоги'ринково1 економ1кЕ неоОххдна розробка соцхально-економ1чного мехашзыу, який би ххередбачаЕ заходи як на державному, так I на регхональноыу рхвнях.

В першу черту важзшво визначити економхчну стратег^ дерга-ее, засоби досягнення П основнех д!леЁ. До таксх кожуть бутп в!днесеЕ1:

- гЕвестишйх та !новашн1 ыокливост1 деркави I решсоее: , структур, ступхнь хх актквностх х защкавлеяоетх в радисаяыш:

перетвэреннях, структурнвх х технслог1чнпх оновленняг;

- ресурсна забезпечення - фшансово-матерхальне, хнтелек-туад1Н, пргродне;

- стад!Г гхпер1Ефляп1 х х введения конвертозаноТ Езхсг.адьнс! гроново? одинхздх;

- Е'/йння сзоечаснс передбачитп I погаснет д!э нэггтпвни::

На сегхсяальноиу ргвнх яеобхпшс:

- влацзкм банк: всыкыМнансоша г госпсдарськам сгсу^гу-рам дхяти еяергхгло, цхлеспрямовано з вабором пагохлыз етзхггхс-;юго зарханту стратегхчногс розвптку;

- формувашх актязнв риняове середоЕйпе та хяфраструктуру:

- роззвзагя 2г!дн1 гнтегпацхйш г яоопэратпзи св"язка

з хнозезнакх партнерами, аупата хноземннх хязесторхз. ыежшво-0'": вгльяого порепзу капхтахз. товархз. ресурс:з праш

Пгрерахсвая! заходи рейормування атрарнох сэери оезпосеред-?гьо пов"язанх з переструктуризац:за зайнятост: сх.чьського населения, створеяня новзх робочих шсць в схльськпОсгхевост: о т, глоб позитивно вашзаги на ринок огльсьвох ращ. якай <5ор-:,:узться.

рдпла стратегхя розвитку аграрного сектору в перход переходу вхд здмШстратптао-команцнох економхчнох" система до ринкозох" екопсмхка маг свои решональну специф1ку у формах х засобах П досягнення. В свохй сукупностг ц1 особлавост: шзиачають ступхнь готовностх переходу с1Льського господарства рёгйнхв до ринку, адаптоваяостх до змш, якг В1дбушються, в тому числ! х в структур! зайнятост1, у формуваннх ранку пращ села.

?ег1оЕачьн1 особливост1 в реформуваян! етробничпх зхднссиа на ссл х- по ванн I враховувата податкову, (Мнансово-кредитяу системы, спехгаМку пхвестицхйних проектов тощо. Така псхтпка перел-бачае зстаноЕяенка фхнансоЕих I кредатних пхльг в першу чергу для гхрськах х пэредг1рських район!в. В деояавн1й тахтяцх тд<пт-селязсыск госпсдарств ловиян: широко гткорстовузатись суб-

сидН, звйии, дотацП s врахуваяням об"ективнкх ушв ix iсяуван-ня. Неебххдно праводЕти гнучку екояом!чну дог ищу, стамугочу ' розЕаток тераторхх, ii виробничу Гссипальву йфраструктура.

Башшве значения для рсзширешя сфери прикладашя драш мае розвитое малого бханесу на селi. В багатьох KpaiEax свХту в схльськгё ыгсдевостг виникае значна кгльегсть малих ф!рм i дхдприеыств, ЯК1 виготовляить ; для схяьського господарства pis-ного типу аасоби виробниптва, iHBeErap, або Ti, що переробляють схльськагосподарську спровину. Можливо також використання дво-хгрофесхйнох роботи селян, тобго додатковоЗ: робота в межах шао-ного господ ар с тва /кати схдъськпй магазин, ремхсничу ыайстерню, прийаатЕ тураст1в, переробдяти родукцхи схдьського госпсдарст-ва/.

Розвигок Л1ддриемнщтва, issycTpxanisaqif i урбаяхзащх ctsbObKoi мхсцевостх повинен базузатпся ка пхдтраьщх держали, на Приватна iEiniarasf i фхнаясах, поскхдька моеливост-х м1сцевид бщжет1в дуге обыегень. Х У зе"язку s циы icnye необх!днхсть еад1-ленЕЕ гфедитяого фонду, якай бэте дризшчатися для дхдтримкк госяодарсько! хвхцхатави в cezi. Такий кредит повинен бути де-ЕбЕик, а держава Иовиина забезпечххти повернення екЕ*валенту затрат по xjifi статт! банку.

Icsye також потреба угюрення податкоЕзх п!льг у зв"язлу б п1дпрлемнЕцтвоы i розииреннян не звиязаного з с1лъськам гос-хвддарвтвои материального вароощщгЕа.

В Е С Н О В К И

I. бориування структура схльськох зайнятостх Б умзвах становления ринку драц! залезать вхд драю во го, сх нал сою-кр едтно-го, наукового i штерхадьно-технтчного забезпечеяня реально!

свобода вибору селянином форм господарювання, створення на сел! багатоукладно! економхки, яка дередбачае наявнгсгь орхзнтсза-них на ранок ргвноправних приватная, колектившгх, дераавнпх товара Еяробнта в схльськогосподарськох продушц!.

2. Формуваняя аграрно? сфери вимагае забезпеченяя пхвго-вог ф1нансово-кредитно1, 1нвестищйно1 I податково1 подсака для роззатхсу Щдпраемств по варобнацгву. переробщ схльсвкого-сподарськох сровияй, обслуговуваянш с1льських шхтехв, дргбно-го пхднраемндцтва х малого бхзнесу.

Фпхансово-^крэдитна пол1ТЕка пованна хзраховувати спецпфхку спхьсБ-каго тссподарства' I перёдбачзти деряашу падтримку :вароО-ящгза дляхом надання субсядй дотадай, прхоратету з одерган-31 кредитив на пхль'гойй- умовах> стЗорёняя умов для.кредатутн- ня хнвестацгннах потреб, мёхашзглу формувания оборотных коштхв, посазхення страхового захасту схльсышх трваровиробнйкхв.

3. 3 метою створення робочих Ы1спь.в с1льськ1й мхсцевостх необххдно забезпечити багатофункцхональний розваток села за ра-хунок розватхсу на сех "широко! аерез пхдххриеыств х орган1завдй по взробництву тотрхв народного спожавання, куяьтурно-побуго-вого, торгового, культурного I медичного обслуговугання схльЧ сышх штехв.

Не"обх1дно сприята в!дродгенню рхзних: форы С1льськогосподар-гько! кооцерацП - в!д створення кооператив^ по обслуговуванню виробничих продес1В до социально? доломогл тогаровнробпкам.

Доцхльно розвпвати шароку мерегу закладхв ххо П1дготовц1 кадр!в для всхх сфер агропромислового кошлексу х вохх форм гос-подарювання, зверяуя2и особлаву увагу на"пр6фес1!.1у йдготоЕку ферыерхв. " ' ' Х Х Х Х"'

ы. ochbhi роботи го тш дасертаци

1. Соцхально-трудовий потенщал. Шйння**еорН i практики. Кихв: Ыаукова думка, 1994 / в спхвавторствх/ - 36 друк.арк. / особисто автора - 0,6-'друк.арк./.

2. Деякх проблема Х ефективностх винористання iHcretaHMc шй&тй-цхй // Форми власност1 гметоди управшкя. -Кихв: 1н-т економгки HAH Украхни, 1993 / вспхвавторствх / - 0,4-друк. арк. / 0,2 /.

3. Передумови формування соцхально-економхгшого механхзму ре-гулювання зайнйтос5т1 в periHi //Ринок працх в переххдний перюд. - Khib: 1н-т екойомхки HAH Уйрахни, 1993 / в cniB-авторствх/ - 0,8 .друк.арк. / 0,3 /.

4. PerioHtuibHi проблеми формування ринку працх села //Ринок ярацх в перехуший nepioB- - Khib: 1н-т економпси HAH Укра-1ни, 1993 / в сп1вав?орств1 / - 0,6 друк.арк. / 0,3 /.

5. Ринок xipaqi i роль дершави. Мат. mibh. конф. " Вiльна еко-ном1чна зона - якфориа регионального розвитку - Чер-нгвцх, 5 - 7 жовтня 1994 . - 0,1 друк.арк.

Берко м.д. Сельская занятость и формы хозяйствования в условиях формирования рынка труда.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата вкономи-ческкх наук по специальности 08.09.02 - занятость и рынок труда. Дьвовское отделение Института экономики hah Украины, Львов, 1994.

Завивается рукопись диссертации, которая содержит тёоре-

тические исследования формирования сельской занятости з условиях трансформации собственности а форм хозяйствовании з сельском хозяйстве. Установлено, что генетическая структура сельской занятости непосредственно связана с глубокими качественными изменениями, которые происходят в аграрной сфере зконо-.лака Украины.

The paper contains a theoretical research of the formation of rural employment in the conditions of transformation of different property and economic activity forms in, agriculture. The origin structure of the rural employment was found to be directly connected with the deep qualitative changes which are taking place in the agrarian sector of the Ukrainian economy.

Ключовх слова: схльська зайяят1сть. ринон пращ, форма гсспсдарювання.

Похожие диссертации