Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Регулирование занятости рабочей силы в условиях перехода к рыночной экономике тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Цыганова, Надежда Викторовна
Место защиты Киев
Год 1996
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Регулирование занятости рабочей силы в условиях перехода к рыночной экономике"

РГ6 од

- 8 ОКТ 1996

ШВСЬКИЙ УШВЕРСИСТЕТ iHEHi ТАРАСА ШЕБЧЕНКА

На правах р'укопису

ЦИГАНОВА НАД1Я BiKTOPlBHA

РЕГУЯОВАНКЯ ЗАЙНЯТ0СТ1 Р050Ч01 СИЛИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РКНКОЗО! EKOHOMlKH

Спец1альн1сть 08.01.01 - пол1тачна економ1я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертац11 на здобуття наукоеого ступеня кандидата економ1чних наук

КИ1В - 1996

ДисертаЩев е рукопис.

Дисертац1йиа робота виконана на кафедр1 економ!чно! теорП та господарськоХ практики КиХвського ун1версистету 1мен1 Тараса Шевченка.

Науковий кер1вкик - доктор економ1чних наук, професор,

академ1к HAH УкраХни ЧУХНО A.A. 0фШйн1 опоненти - доктор економ1чних наук, професор БОГИНЯ Д.П.

кандидат економХчних наук.доцент КОЛОТ A.M.

Пров1доа орган!зац1я - Державна академ1я легко! промисловос-т! УкраХни, кафедра економ!чноХ теорП.

*№ еттМ&А996 dokv о

Захксг в1дбудеться "к:" и^/ ээв року о ' " го-

дин! на зас1данн1 спец1ал1зовано! вченоХ ради Д 01.01.18 у Ки-

Хвському ун1верскстет1 1мен1 Тараса Шевченка за адресов: 252033, ы.КиХв.вул. Володимирська. 60, аудатор!я 324.

Автореферат роз1сланий " 1996 року^

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради кандидат економ!чних наук, доцент,

/ / ЛЕОНЕНКО ПЛ.

1. ЗАГАША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность темя." Концепщя зайнятостх в вежливою екладовою частиною еконошчяог теори, яка вгдофактв проблема вфвктнвтого використання трудових растров. Дла розробга теоретично обгруято-ванй, виваженог псштики зайнятоси в УКрадях в умовах загрозж масоваго безробхгга ввжливим е комплексний анахз мехаизму $ф-мування х регулювання зайнятоси. Подолання еконоштоог рриэи та пврвххд до 1нтенсивного типу еконошчного зростання потребуе ра-дх овального та ефект явного використанна уых ввдхв ресурсхв. Особ-ливе шсца серед них займав робота сила як головне джерело зростання суыпльного багатства. Кеповяа або неефективна 11 зайиятхсть приводить до виникненна их лого комплексу еконошчних та соцгаль-яих проблей. Адже неефективне використання трудових ресурс г в веде до втрагя значни потенщйних можлив остей екояошчиого зростання, уповхльнення темпхв еконоичяого розвитку. В совдальному нлаи кезайяятгсть деморах зуе вдину, робить 11 зайвов у суспхльотв1, приводить до деквал1ф1кац11.

В сучасяих умовах у нашхй рреанх проблема зайнятостх стае особливо актуальною. Насашвред, це пов'язано з потребами переходу в!д екстенсивного до хнтенеявного типу використання трудових ресурс1в, формування ринку робочох сила, суттевою траясформащею вхдносин зайнятоси. Новх вимоги до особистого фактору виробництва в умовах НТП вшшвають на вартхеть робочох с или, що аггуахзуе проблему ефективноси II використанна. Деиорратизащя та гуманхзащя сус-нхльства вимагають забезпеченкя прав вдинн у сферг зайнятосн. Нарешк, осойлявостг сучасного демографхчного розвитку теж заго-стрюють проблему ефегтивного використання робочог сили.

Форыуваяня зайнятосп в умовах ринковсн трансформацп суйль-ства сутгево вадрхзнлеться В1д того, що вхдбувалося у щй сферх дос1. Монопол1 защя лопиту на робочу силу з боку держави, штучна понадзаиняпсть населения на фон1 безцрецедеятяого знещпечта робочох с или, неефективне ix використання, створення "запаохв" трудових pecypciB на шдприеметвах в умовах дефхциту кадрхв - ось далеко не ловннй дерехк проблем занятость як1 1снували в coiuani-стичн1и еконошш. Як единий роботодавець, в умовах ввдсутиостх ihuslx закояяих джерел гснуваня, держава брала на себе обов'Язки

i rapaHTii працевлаштуваяня. Це породжув'ало ласивмсть серея зай-нятих. Схожх уыови правд та штучний розпод1л трудових pecypciB зяижували моб:льн1сть робочох' сили, що, в свою чергу, галыиувало науково-техн1Чний рогрес та структура змхни в еконошщ, сприя-ло економхчн1й 1физ1.

Зрозумхло, що сдолання тфизи неможливе без ефективного вико-ристаяня продукгивних сил взагал1 i робочох сили зокрема. Объективно нвобххдн1 демонопол1завдя еконощки, у тому чисх сфери заи-нятост1, nepexifl до риякових вхдносин, розвиток конкуренци. Форыуваяня ринку робочох сили з коякуренщею як серед ii продавив, так i серед локупцхв - реальний шлех тдвшценна ефективиоси зай-нятостх. Розвиток нових форм власност! та гослодарювання паралель-но хз струкгурними зшчами також суттево вплине на зайяят1сть населенна.

Bei Iii проблеми hobi для H&aoi еконогаки i не мають неосоидиого теоретичного обгрунтування. Глибокий i затяжний характер еконошч-Hoi рризи еввдчить про недохга в проведенн1 етоношчних реформ, недостатне ix теоретичне забезпечення. ДиспропорцН у формуванн1 ринку робочох сили, низька моб1льисть трудових peo.vpciB i загроза структурного безр0б!ття, недостати яменх характеристики робочо!

сили - Bei ui проблеми форотваргяя зайчат ос ti зумовлюеть актуальность дисертащиного досхдження.

Птупгнь опрацювеягтя проблеми. Докедавна в нашй екояощчйй хтератург питания про ринок робочох сили, ринговий механхзм еамо-регулюзання заикатостг взагата не стояло. В наукових пубгтадгях обстоювалась необххднхеть цеггтрял; зованого директивного державного регулювання заинатостх.

ттаростання рризових явящ в економгщ довело ^еобхгднгсть демо-нопол1защ1 сусильства i ринкових перетворень, що потребув теоретичного обгруктуванна. Проблеми регугаитая зайяятостг в умовах ринку постхйно досгджуйгься cbitobod еконошчнов Teopieo. Особливо вхдзначнвтьса з aiei точта. зору пращ А. Сшта, Д. Ргкардо, К. Маркса, Д.С. Шла, А.. Маршала, Дж. Клерка, Дж. Кейнса, Дж. Poih-сон,_Р.Ф. Харрода, Ф. Хайека, М. Фримена, А. Фх-ипса та ih. Але цей доевхд, на жаль, не можна без зшн використовувати в нашхй еко-номхчнхй пракгшхх. Де пов'язаяо з особлив остями сучасного етапу розвигку еконошки Уврахни - пер году переходу до ринковоЗ: економхка.

Тому, щоб мати адекватну картину мехагпэму формування зайнятост1 в нащй егояошш i бути взмозх розроблати коякретнг рекометтдацх1 з проблем Ii регушанна, необхино внвчиги i узаг&штити доевгд нашо1 врахни та хнших rpaiH СВД. Вивченню цього доевхду припнячвм роботи вчених i cneaiarcTiB цих Kpai'H.

Саред иайбхлып вагошх робхт з проблем регулювання заЯ^ято^тг та його особливостей в умовах ринкового реформуваяня егокогаки схд ввдхлити, передуехм, досхдження, пов'язан1 з анал13ом ^oiuanbwo-економхчяого змхету за^-ятосп /Б.Д. Бреева, 1.6. Эаглавпьуого, М-М. KiMa, 3.0. Котляра, 1.Д. Мацкуляка, A.A. Нхгафоровох, В.Ф. Он?.-щенка, 6. Р. Саруханова та i"./; макроструктури зайнятостх Д.П.Гур-шумова, 3.0. Котляра, В.В. Онтенка, В.Ф. Оетшеяка, t-Г. Ушкалова,

M.B. Шаленко, Ь.Р. Л&уфбекова/; hkooti трудових репурохв та зюпту вдського кащталу /Е. Вхльховченка, О.Г. Косаева, М.М. Критського, В.Ь Марциякевича, А.О. Семенова/; проблем ричково! транс формацп в1Дносин заиватосл у лереххд^пй ековошвд //.В. Еузгахна, С.О. Кузьшиа, A.A. Чухчо/; формуваччя i стачовленна ричку правд в Ук-pani /Д.Ц. Богил, B.C. Васильченка, M.I. Дсшхшнього, С.М. Злупка, М.В. Шаленко, Л.С. Шевченко/ та у крахчах СВД /И. Балацького, А. Двдашева, B.C. хсовика, A.A. HiRi$opoBoi/ та ih.

Проте багато проблем, пов'язаних хз зайняистю, ше чедос.татнъо опрацьоват i потребуют* вивченна i чедал1. Це, часашеред, фоб- ' лет, пов'язая: з ринковою грансформашею в1Дчолич вайватостх i забезпеченнаы нормального функщонуванна ринку робочо! сили, проблема створенна ефективного мехачхзму регулювання зайчятостх, оптимально поеднуючого регулюючий валив ус ix суб'екпв, питания удо-сконаленвя структура зайнатостх та п1двтпечяа мобхльностх робочо! сшш, perioHanbHi аспекти функщонуванна ринку робочо! оили. DoTpi-бен не просто ачахз сучасного стану формуванна зайватосТ1 в Укра-iHi, а виявленна закономерностей i довгоотрокових текдетпцй ii роз-витку, що дасть иоюшшсть формуванна ефективно! nasi тики зайнато- . стх i провадення кояхретних эахсаив, спрямованих на пол1пшеняа пи-Tyeuix в вдй сфер1.

Актуальмсть цих проблем, ix теорвтичне i практнчне значения, необхаднхоть ix наступного вивчеяня,потреба у практиччих рекомен-дыцях s проблем регулювання зайкатостг i удоскочалечна шхачгзму xi формуванна в умовах переходу до рннкових В1Дноснч обумовшш Bip теш дисертащйчого досдаениа, визначили його мету, зав-дання, предмет та об'ект.

Мета i завдання досхдження. Основною штою дисерташ йчого до-сл1дкенчя е виавлечня особливостей nponeciB формуватеа та регулювання заьиятост! населенна в умовах переххдно! економхки, розробка

рекомендаций щодо створеята ефективного механгзму регулюван*л, зай-натостг на основ! координавд I зусиль усхх суб'ектхв регулюваяня, похшпенчя. структура закчятостг, збалачсовавоотх ринку пращ, по-снленяа рох матерхальних стимтшв V формувантх зайнятогтг, сопельного захисту зайиятих в умовах кризи х траясформащ1 сусШль-них вгдносин.

Для досягнення поставлено* мети неойаидне посдовне виршення таких завдаяь:

- внзиачення. сош ально-економхчнаго змхсту х порхвняльний анаяхз основних концешци заянатостг;

- розглад трансформаШ1 механизму регупванчя. зайнятоом з роз-витком с усиль них вгдносин;

- з'ясування об'ективнях передумов I мэхаягзму поеднания ришсо-вого I державного регулювання зайнатостх, проблем хх оптимального <?пхвв1ДНОшенкя;

- аяахз основнюгсуб'ектгв I проблем, характеристика головних напрямкгв регуливання зайнятост1 в Украам в умовах переходу до ринково1 екояошкя;

- розглад проблем I - обгрунтування основних иапрямкхв реформу ванна структури зайнятоси в перех1дн1й економ1щ;

- вивченна проблем формуваяня ямсних характеристик робочо* сила в умовах НТР та IX впливу на процеси зайиятост1;

- обгрунтування зростанчя рол1 оплати пращ в регупваин1 зай-нятостх в сучасних умовах;

- ощнка стану системи соц1ального захисту зайиатого населения в умовах ринково1 трансформады суспхльства I розробка пропозищй щодо 11 удосконалення.

Предмет г об'еут досгдження. Предметом до^ладенча е мехам зм регулювання зайнатостх робочох сили в умовах перех1д*01 екотомхки. . Об'ектом досхдже.ння е сфера зайнятост! з хг структурою, системою

взаемозв'язрхв i законошрностей.

Метододопчя! i теоретичн! осяови достджеяня. Досвдкеяня ба-зуеться та иаукових розробках В1тчизчяних i зеруб1яних вчеяих, шо присвячем рхзяомачхт.ним аспектам данох проблеми, загочодавчих та нормативяих актах, пов'язеяих з проблемами дисертац11, та материалах nepiommoi преси. В дисертащйному д0сл1дкеня1 широко викори-стовуються фактичя1 матерхали рхзних кра1н. Методика дсгхдкення вк-лючае аяах з статистнчних MaTepiaiiB i програм центрхв зайяято-cti, Державного центру зайиятост1, Науково-досхдного Центру з проблем завдятостх заселенна та ринку npani HAH Украхни та Mihi-стерства пращ Украхни. В npoueci досхдження ви^ориотовувалиоя метода системного, фаморного i статистичного аяахзу, вибхртговнх спостережечь, метода порхвнання тощо.

Наумова новизна роботи та особистий внес ort автора полагав в тому, ио поглиблено теоретичт i практичи1 аспекта регушання заинятостх робочох сили в умовах формуваячя риятових вадносин;

- на вхдмхяу ввд одноб1Чних пхдхсшв до ачайзу npoueoiB зайчято-стх /викшно з П03ИЦ1Ё гласичнох, мочетаристпь^о1, кейнс1аясьхо1 або ыарксистсыго1 кояцепвдх/ автор обгруятовуе яомплексяий пхдххд, який вбирае яращ яадбання вхдомих вчень /ма<фоеючом1Чпвй атал13 р1вчоваги на ришту npani, виявлення глибияних причин эмхпи попитт

i пропозиц11 на робочу силу /зростання оргая1Чпо1 будови л-ашталу i т.х./ та пра^гичих засоои i методи регушання ринку npani/, шо зяаччо збагачуе зы1сг MexaHi3My регушання заичятост1 i створ ею мокливоси для ого щлеспрямоваиого удосочалечня;

- обгрунтоваяо, ио заинятхсть, структура заичятостх - raTeropii не статики, е динамх^и, вони noB'Haani я? з ростом рродутивпих сил, та? х з щкл1Чним харатером розвит-у егюяомх^и, i3 законо-м1рним процесом зменшення питомо1 ваги зайнятих v матерхальному виробчицтв! та ix зростаччя у сошальч1К сфер]. Система регуша-

на заинятостх буде ефективчо лише в тому раз:, якшо воча спирати-меться на ai об'ективч: закоиомхряост1 зрушень i сприятимэ и по-глиблечню;

- розкрита структура мехачхзму регулювачня зайиятостг, якнй по-едяуе ричков1 методи, державна регулюванна та регулюючий вплив суб'ехтхв риияових вгдносин рацг /профспхки, об'еднання робото-давхцв тощо/, виявлеча слецифхка засобхв та форм, шо застое овують-ся уехма суб'ектами регулюваяня ринку пращ, умови та фактори щдвшценяя x Д1евост1 ;

- особливу увагу прщилечо розкриттю рол: оплати пращ, матерi-альних стимулов у формувачттх зайчятостх. На вше чу В1Д ic ну ючих пхдходхв, що розгладають оплату працх головним чином як фактор щд-вищеняя продуктивное^, в podoTi обгручтоваяий широкий пхдшд до оплати пращ, яка впливае на структуру зайчятостх, стимулюе зростанна якост1 працх, змхтгу сп1вв1Дяошенпа м1ж розумовоп i фх-зичноо працев тощо.

Практична значения роботи. Практична вдттгогь робота полагае у тому, що отриманх результати реально вхдображувть пучасний стан заинятостх в 7кра1н1, розкривають механ1зм регулюванна, дають можливхсть прогнозуванна його розвитку та пхдвишенча ефективчостх функщонування. товии методичний щдшд до анайзу основчих коч-цепщи i структури зайнятосгн дозволив сформутаати кочкретнх ре-комендац11 по шдвишечню ефектизностх регулюваяня зайчятостх та забезпечечн сощального захисту працюючих в умовах nepexiflno еко-homkh. Висновки i пропозшцх дисертащиного дс>сл1джечча викеристо-вуються спещахстами Державного центру зайиятост1 Мхнпрзхц Укра-hh в щдготовщ Концепщ1 розвитку.ринку пращ Украхчи /довика ДЦ - 16-1080/. Матерхали дисертацы врахован1 при розробщ Онов-них напрямкхв роботи Микола1вського облаечого центру зайчятостх населенна по зяижеячю рхвчя безроб!ття та похшпенню зайчятост!

населенна ойластх /доввдка Л 01-427 Миколагвського ойласного центру зайнятостх населения/. Теоретичн1 положения х висновки про зюст заилятост: як еконошччох категор1х та 11 структуру, порхвняльний анализ основяих теоретичяих концэпцхй зайчятостх, формуванчя меха-чхзцу регутачча за1лятост1 та ос нов н: напрямки вшшву основиих суб'ектхв регутаячя на процеси зайнятостх в умовах переходу до ринку та 14. використовуються викладачами кафедри еконошчио1 тео-рхх та господарсько1 практики Кихвського умверситету 1мен1 Тараса Шевченка I Миколахвського державного педагогхчного хнституту при розробщ такстхв лекщй та проведена сем1нарських занять з раду тем курсу економгчно! теоры /дов1дки вказаних бузхв додагоься/.

Дисерташйяа робота викотана як складов а час тина яауково-дсхипд-Н01 роботи кафедри еконошчнох теорп fa господарсько1 практики Кихвського ун1верситегу 1мен1 Тараса Шевченка за комплексною темою "Проблема переходу до ричково* екояомгки" /реестращйний Л0186007762С

Апробадхя дисертащйного досгдження. Ос новях положения I висновки дисертащ иного досл1дження обговоривалися на заеданиях кафедри економхчно! теоры та г осп од ере ьк 01 практики Кихвського ун1-версигету 1мея1 Тараса Шевченка та кафедри похтологп та еконошчнох теорх1 Миколахвського державного педагогхчного 1чституту, були предетавлен1 на рег10чальчхй та республ1качськ1й иаукових конферен-цхях. Рад положень та висновыв роботи викладено у 4 публ1кащях загальчим обсягом 1,9 друкованих аркушхв.

Структура роботи. Загальчий задум I логхкв дослиження визна-чили нас туп ну структуру роботи.

Глава 1. Спхввхдношення ринкового механ1зму I державного регу-люваяня заинятостх робочо1 сили.

1.1. Сощально-економ!чнии змхет I основч! кочцепцп зай-

яят0ст1. '

1.2. 0б'вктивч1 умови I мзхапгзи поедначяя ричкового I державного регулюваччя зайяятостх.

Глава 2. 0счовя1 чапрямки вгшшу ричку I держави ча процеси заинятостг в перехгдчий пер1сщ.

2.1. Регулювания структура зайиятост1.

2.2. Шдввдвяяя якост1 робочох сшш I регупваччя зайчя-тостх.

2.3. Роль оплати пращ в регулюваин1 зайяятостх.

2.4. Сощальяий захист зайчятих в умовах переходу до ринку.

Висновки.

Додатки.

. Л1тература.

П. ОСНОШ1 ПОЛОШШ ДИСЕРТАЩЙН01 РОБОТИ.

Зайяапсть в скледчим соцхально-екочомхчяим явишем, пов'язаяим гз використаняям особистого фактору виробчицтва та з ус1ка аспектами життедхяльност1 хдей; рхвчем життя, доходами, сощальчою структурою та освхтчхм рхвчем яаселеччя, екочомхччою та" социальною поведхнкою тощо. Зайчятхсть, як екочомхчча категорхя, втхлюе В1Д-яосини, пов'язаях з Д1яльчхстю громадяя з метою задоволеяня осо-бистях та суспхльчих потреб, що, як правило, приносить 1м доход у грошовхй або ншй форм1. Трудова Д1яльч1сть стачовить зм1ст зай-нятостх, а соцхальчо-екочомхччх вхдчосичи - II сусильчу форму. Зайяяпсть втхлюе сусшльч1 в1диосияи з приводу забазпечечня чаге-лечня не лише робочиш мхсцями /тобто з позиш1 виробчицтва I яа-громадження/, а й ч,9обх1Дними засо<5ами с^гувз'тя'я /тобто з познцх!

розпсшлу I споживаччя/. вщчосини зайчатоотх належать певчою ш-рою до вторичних, фуякщочальяих, проге вочи заввди чесуть ча соб1 в хд битох первияяих вхдносич I ввдображукггь оообливостх конкретно-1сюричн01 с.усщльно1 Форш оргач1защ1 виробчицтва. Вирахаючи вЩносини шх дздьми з приводу забезпечеиня робочими писцами, зай-кят1сть безпосередчьо виступае як фучкщочальна характеристика дредездатного населенна, як захслючний момечт вхдчосич розсщхлу працхвяик1Б за видами Д1яльчостх. Еконожчче зчачеччя зайчятост1 вплюеться у зростанн1 ефективчост1 сусального виробчицтва, а сощальче - у формуваян1 I розвитку особи пращвника. Зайчятост1, як складному еконошчному явищу, притамачч1 р1зчомач1ти1 типи I форми, розгалужеча структура.

0стачч1м часом сфера ввдчосич зайчатосп суттево розширилася. До яв1, окрхм правд по найму, входять так1 ввди д1Яльчоот1,як щд-приемництво, 1эдив1дуальна -трудова Д1яльч1сть, фермерство, творча дхшисть тощо. Визнанна пращ зайчятих у чих ладей сусшльчо чеобЬадяою збагачуе звпст зайиятостх та щдвишуе 11 ефективя1сть.

У р1зних сощальчо-екочомхччих системах 1счують р1зн1 /в сощ-гльно-еконощ чяода та оргЕЯ1зацхчо-екочом1Ччому плая1/ типи зайиятостх, то вт1л№ться в р1зних системах В1дносин х протщч та в певчих орган1защйних формах. Так. в умовах рисково! екочомхки зай-нат1сть формуетьса в результат! вхльнох Д11 ринкових сил, тд впли-вом попиту на робочу силу I И цропозицп, В1льн01 кочкуренцп 11 продавшв та покутив, як1 виступаять осяовними суб'ектами вхдчооич за^натосп . Цеи тип зайнятост1, вчасл1Док динам! зму е^-онолачнох си-стеми, потреО.уе icяvвaччa оптимального резерву робочо1 ^или. В умовах регульовачо1 ринково1 екочомхки на эаичятхсть, крхм ричкових сил, вдливають I регудаюч1 заходи держави, яка виступае хретхм суб'ектом вхдносич заичятост1. В адмхнхстративно-команцч1Й економ1-щ ричок робочох сили в нормальному екояомхчноку розукинн! цього

слова В1дсутн1и. Зайчяйсть формуеться в основному пщ впливом ре-гулюючих захсд1в держави. В тмовах паиувачня монопольчо! державно! влас нос Т1 ввдсутнх нормальч1 вхдчосини шк продавцом та покупаем робочо! сили. Держава як покупець диктуе вс1 умови зайчятостх. Осыльки вояа-единии роботодавець, то бере на себе во1 обов'язки по працевлаштуванню населения. Виникае малое^ектявча система тад-лишковох заинятостх. Для кожчого з цих тшив притамачи сво! видк I форма заичятостх, для кожчого з чих характерна особлива !! структура.

Цх типи заинятостх зчайшли свое ввдображення в основчих кочцеп-щах зайнятоотх, як: теоретично обгрунтовуюгь кожен тип, дають мож-ливхсть зрозум1ти економхчн1 та сощальч1 причини його виникнення, механхзм, позитивн1 риси х недоги. Серед них особливо ел1Д вхд-значити класичну /чеокласичну/, марксистську та кейнсхачську коч-цепщ!. Х

Удясертацы розглядаюгься основнх теоретичнх модел1 зайчятостх, анахзуються !х позитивчх момента I недоги, сновал риси I мокли-В1сть використання у створенл ефективного механгзш регулювання заинятостх часеленна. Класична /неокласичиа/ модель ввдображае формуванна знинятост1 в умовах досконало! хочкуренцы пвд впливом таких факторхв, як попит на працю, II пропозищя, вдна пращ. Марк-систська теорхя розглядае формуваччя зайиятосп населенна як результат зростання органхччо! будови кашталу в ггроцесг його яако-пичення внасщск чауково-техчг чного прогресу. В умовах чедоскоча-ло! конкуренщ! з'являються нов1 суб>екти, як1 регулюють зайнятгсть: монопохI, профсп1ки, держава. Формувания зай^ятостг в цих умовах вадображае кейнсханська модель. Проблема практичного використання рекомендащй кейясханства призвели до посилегоя позицхй неокласикхв, якх адаптували класичну кочцепщю до нових умов I збагатили !! теорхею гранично! продуктивноет! фекторхв вироб^ицтва. В оста^н!

деснтироччн популаря1Стю коркстуються монетаризм i Teopia pauio-нальних очхкуваяь.

Проведений порхвчальний анал13 ргзних моделей дозволяе побачити ix сщльн1 рис и, що дас змогу комплексно використовувати рекомен-дащ1 р13них концетци. Кожи а з цих коицепцхй - це складова части-на загально1 екояом1Чно1 Teopii, яка не може носити уиверсальний характер i претевдувати на вичерпяе bhcbi тленна проблем зайнятостх у кожному конкретному випадку. Кокна з них втхлюе в coi риои пев-Hoi ковкретно-1сторично1 економ1Чно1 системи, bhcbiтлюе певчий рад проблем, мае певнх позитивш риси i чедоши, що обумовлено об'ек-т ив ними гносеолог1Ччиш причинами. Кожна ко^цепцхя зайчатосп неое в cp6i елеиенти, що збагачують загальну екочом1Ччу Teopiio.

Так важливим вческом класиччо1 Teopii е.аяаиз сшвв1Дношечня попиту i пропозищ1 на ринку правд, ачал13 ргвноваги i фактор1в, що на Hei впливають. Заслугою марксистеько1 концепци е доомджеч-вя глибинних довгострокових зв'язкхв шж зайотстю та чакопичеч-ням капхталу, вивчечня форм безробхття та in. Збагатив екочом1Чяу TeopiB i анаиз зайнятост: в дещо нових економ1чних умовах, проведений Дк. Кейксом. Безсумн1Вно важнвими е його д0сл1дженчя про залежнхсть йк зб1льшеннам 1нвестицхй i зростаччям доходу, зайнятостх, мультшшкатора та акселератора. Значчим також е вчесок монетаристов у розробку Teopii зайнятоси, ixnifi aнaлiз рхвчя, форм espoiTia та 1н.

Все це дае уявленна про мехая1зм фор^валяа зайчятосп i дае можнвхсть ii регулюваяня. Деякг еконогасти роблять спроби отвори-ти загальяу /гчтегращйну/ теорхю зайчятосп. Але чаврад чи мокли-во створити таку ушверсальну концепщю зайнятосп, аке б в1Дпов1-дала умовам кожно1 крайни на кожному eTani ii oouiально-екоиощч-ного розвитку. Тому, вивчаючи процеси зайнятостх в перехадши еко-HOMiui Украхни, неоОхгдно адекватно oцiнювaти екочошчрту оитуахцю

i використати Ti досягяенчя cbxtoboi екочом1Чяо1 души, язи е вад-яовхдчими наши екояошщ.

Сьорсднх через ряд об'ехстивних умов риякове саморегулюваяня заь-яятозг! обмекуеться Д1ями таких суб'ектхв, як держава та мочопох-зованх покущ /монопол11/ i продавщ /дрофсшки/робочо1 с или. Тому регулювча Д1Я ринкових сил, держави, монопол1й та профспоок Х у сукушгост1 i лежить сьогодч1 в ochobi формуванчя зайвятост1. Суб'екти регулювання, хяструмзчтархй, яким вочи користукться, та створеет слещальи 1ястигути в сукучостх являтть лехачхзм регулювання зайнятост1. На наш погляд, його характер та ефективчгсть визяачаються Mipoa штиыалытоси розсдалу функщй mi ос нов таг,о суб'ектами регулювання та сфективяютю регулюочих д1й кожного з них.

Риякове регулювання зайнятоси базуеться на використаннх таких важел1в, як полит, ролозивдя i щна робочо1 сили. Пхд впливом конкурент забезпечуеться ефективне використаняа робочо1 с или. Завдя-ки ii рухливосй вхдбуваеться пост1Йчий рух трудових pecypcis у сфери, де забезлечуеться ix найефективяше винористання, шо визча-чаеться рхвнем продуктивное^ правд та викорнстачпям доеягнечь ПТП. Але в умовах недоскочало1 конкуренщ1 дхя ринкових мехачхзмзв само-регулювання може блокуватися. За них умов зростае зчачечня державного регулювання зайнятост1.

Державче регулювачня. зайнятосп стэновить собою систему заход1в щлеспрямоваяого впливу на вех аспекти фучкщояуванка ричку робо-401 сили: формувачня сп1ВБ1Дчошення попиту i пропозшп1, К1ЛЬК1^ч1 та якхсях параметри формувачня podonoi сили, умови заичятостх, ^о-хйалъний захист зайчятого i тимчасово иезайпятого населения з метою забездечеякя ефективчостх суспхльного виройниатва i совдальчо1 Р1вчоваги у с.усп1льствх. Державче регулювання охоплюе увесь провес формуванчя зайнятостх: 1/ аяаиз стану ричку робочо1 сили i його прогнозуваняя; 2/ вплив на пропозихцю робочох сили, на ii шионх

та кхлыиснх параметра, тобто професхшто-квахф1кагцйн1 характеристики, структуру, розпри; 3/ вплив на попит на робочу силу з боку яедержавних суб'ектхв I формуваяня попиту з боку держав них установ; 4/ формуваяня законодавчих умов зайнятостг, тобто вплив на прсдуктивэтсть, умови та оплату правд; 5/ совдальний захист зайнятих 1 безробхтяих. Звичайно, у рхзяих крахнах мапштаби цього регулювання р1 зн1, глибина державного втручання вхдрхзчяеться, але державяе регулюваяяа ведеться за всхма цими нарямками.

Масштаби державного втручання в регулювання зайнятостх можуть бути р1зними: В1Д всеохошдаючаго прямого регулювання вс1Х аспек-Т1в зайнятоси в кошшх сощахстичних крахнах до часткового, обмеженого, дом'Якшеного застое уваяна лоб1Чних заходив регулювання у крахнах хз розвинутою ринковою екояом1кою. В ринковнх удавах вони визяачаються критерхяма совдальяо-економ1Ччо1 ефективностх . та доцхльностх. Меж1 цього втручання визначенх також фхнансовими можливостями держави. Державяе регулювання зайнятостх в об'вктив-но неминучим. Тому питания яа сьогодн1 повинно стсати не в тому ххланх, чи потрхбне державяе регулювання взагал, а про оптимапьне сиввхдношенка ринкового I державного регулювання в махаяхзм1 зай-натостх.

Якщо на макрорхвнх провхдну роль в регугоаяях зайнятостх ввдх-гразоть ринок та держава, то на мхкрор1вях посюшеться роль проф-спхлок та окремих вддприемзтв. Вояи вдливають на формуваяня параметров ринку працх /попиту, пропозшцх, цхяи робочох с или/ визяа-чають конкретя1 умови зайнятостх робочох сили, ефективнхсть ы використаяня.

Механх зм регулювання зайнятоси в Украхя1, як х в хнших крахнах СЩ, зяаходиться на стадхх формуваяня. 1счуючий на сьогод*1 меха-Я1зм яесе в соб1 х залишки тотаытарчо1 державно* системи регулювання заадатосп, I перил зародки ы риякового саморегулюваеття.

Цей механизм формуеться на макро- та м1крорхвяях. На маггрор1втт1 догануючим паки що залишаеться вплив держави, Роль держави поси-тетьса тим, що вона е основним роботодавцем. Якшо у 1994 роцг на йдприемотвах державно1 влас нос Т1 було зайчато 12235,7 тис. чоло-вхк /75,5 % всхх зайяатих в економхщ/, то на падприемзтвах колек-тивнох та змхшадо1 власностх - 3938,5 тис. чоловх* /24,3 %/, а на приватних - лише 20,4 тис. чоловхк /ОД %/Х Зрозумоо, що в тамй ситуащх вшшв приватного сектору на ринок правд обмежеяий, попит формуеться в основному на державяих пвдпркежтвах. Але, яя показуе проведений анал13, цей сегмент ринку правд е найбхльш дичамхчним. Зайнаисть у приватному та колет?тивтому сет-торах буде стрхмко зро-стати, а значить, буде зростати IX вплив на формуваяня попиту I на к1льк1сн1 та яетсэт параметри зайнятоетх. Це озиачае, шо в меха-тзш регукзвання зайнятоетх роль держави буде поступово зчнжува-тися, а роль ринку - зростати. Якшо врахувати, ио колективн1 шдпри-емства все менше залежатимуть В1Д державного впливу I проводитимуть власну похтику на ринку правд, то це значить, що конкуренвдя ше бхльше посилиться I роль риякових важехв вир осте.

У цих умовах посилюватиметься I роль профзвдло^ як виразчи*1в 1нтересхв продаввдв робочо* сили. Вже свогоди в Уграхн1 профспхл-ки прямо впливають на формування ринку прал1, не лише вимагавчи пхдвищенчя заробхтнох плати I покращеяча умов правд В1Д роботодав-шв, а й беручи безпосередню участь у формуванн1 зайяатостх. Так при Презвдентов1 Уграхии створений яоординавдйчий тгомгтет сприянчя заадатостг, куди входять представчихи деркавних оргачгв влади,проф-сшло I роботодавщв. Цей комгтет розгладае ситуавдю на рич*у ро-

60401 сили. програми зайнятост1, дхяльн1сть ус1х стор1н на ринку правд. 3 розвиттгом приватного сектору х посиленчам конкуренВД1 профсшлок будуть 8ктив1 зуватися I IX роль зростатиме.

Таким чином, перед нашою еконогакою ст01ть складна I суперечлива

задача - створеччя ринку робочо! сили I одчочасно мехач1зму його державного обмежечня. Як ми вже вщзчачали, немокливо зове хм ввд-мовитися ввд державного регулюванкя зайиятостх. Тому необххдно сформувати ефективний мехаяхзм регушвачня зайчятоотг на основ: оптимального сп1ВВ1Дчошенчя вехх суб'екив регулювачия.

Досягти цього, на чаш погвд, можда шляхом перерозпедглу фуяк-цхй мхж цими суб'ектами, суттевого перегляду доцгльноотг виконання державою багатьох функщй 1 йдвшцения хх ефективноси. Необхадне сприяння формуванню ринку робочо! сили з боку держави /розйиток В1дпов1дно1 законедавчо! бази, усунення перешкод на шляху вхльчого руху робочо! сили /в1дм1на системи прописки, розвиток ричку житла/, посилечня рох економхчних важехв /особливо оплати пращ/ у регу-лювачт процесхв зайнятосп тощо/. Важливим е щдвищення рсяг ре-гхональних оргаетв управхння, а також ояремих падприемств у регу-люваннх завдятостх I' недопущении безробхття.

На сьогодншнхй день основнх напрямки зм1н у структура розмх-рах, вадношеннях зайнятостх визначаються процеоами роадержавлення х приватизащх. Санацгя економхки, розореняя х змхна црофхлю збиг-кових пхдприемств приведуть до зростання безробхття, особливо структурного та фргкцхйного. Приватизоваш пхдприемгтва для пхдви-щенва свое! економхчнох ефективностх скорочуватимуть чисельн1сть завдятих. Для пвдвшцення ефективностх вони економитимуть на ус1х вадах ресурсхв, у тому числ1 й на трудових. Тому вахливо пивищити економхччу вхдповиальчхеть роботодавщв з цих питань. Необхгдчо проводите упереджувалып заходи ввдчосяо рич*у пращ. На гпдприем-ствах, де плануеться масове скороченчя кадр1В, разом хз представ-чиками служб зайнятостё проводим кочеультащ Йчу роботу з пращв-

никами вхдносно прадевлаштування, переквал1ф1кац11, питань сошаль-ного захисту. Потрхбно, на наш погляд, враховувати заруб:доо-В1д вадносчо серытих екочом!Ччих пхльг для пгдприенктв, якг

беруть ча себе вгдповгдальнють V питаниях прецевлаштуваичя ви-в1льчюваяих пращвчи^в /сам1 створюють додат^ов1 робоч1 мхсш, заьмаютьсй передавчачням та працевлаштуваячям/.

Економхчяа криза, яка зараз мае мхсце в украхчх, пов'язача че лише 13 зм1чою соц1ально-екочотчяих вхдносич I розбудовога украхч-сько1 державяостг. Бона чосить структурчий характер I.проявляеться I як криза 1сяуючо1 структури зайнатостх. Останчя сьогодн1 вмлюе вех недол1Ки.структури еяонешки в щлому. Ця структура склалася за умов кошпнь'ого Союзу, I зм1я яа краде, ча жаль, у нхй пота що яемае. Вояа веде до перевитрачаняя природтах х леисьних ресурс1в I водночас не задовольяяе потреб 41 виробчичого, т особистого споживаяяя.

Формуваяня структури зайнятостх, я* I еточомхта в щлому, В1д-буваеться пвд вшшвом розвитку продуктивяих сил I науково-техя1Ч~ чого прогресу. Особливоси хчовазд иного проиесу та цитшчч^ть розвитку економхки лёжать в ос нов I цюшчяоетх стручтур^их змхч та перюдичяост1 структурчих кохзхй у сферх зайчятостх. А'так як зайяятхеть - категорхя, що пов'язача з особливим видом ресурс1в -трудовими ресурсами, то на формувачня 11 структури текож впливають сощально-демограф1Чн1 фактори. В адлому структура зайнятостх фор-муеться залежяо В1Д матер1ально-речово1 структури виробчицтва I сощальчо-демограф1чяо1 структури населенна. Воча обумовлюеться дияам1гсою чисельчостх та структури робочнх М1сць I динамкою потреби населения в робочих щецах. 1х яевхдповхдчхеть призводнть до зияикченчя таких структурчих диспропорщй, я* деф1цят робочо1 сили або структуряе безробхття. Дипамг^а числа 1 структури робочих юпцъ зизначае потребу в робочхй сага певних к1льк1счих I ясенях характеристик. Разом хз потребою населеччя в робочих мгецях /теж певчих ?альк1счих I якхсчих характеристик/ вони стаяовлять основу формувачня структури заинятост!, на яку також впливають ринкова кон'ючк-

тура, ncuiiwa держави, профиило* тошо.

Вяасхдок поспиних структурних зшн в ечотомхцх тамииучою е часткова незбалачсоваяхсть робочих мхсць i трудових pecypciB. Тому важливим е формуваяяя гнучкого мехаягзму, який приводитиме у В1Д-пов1Дяють структуру трудових pecypciB i робочих Micub, шоб структурно безробхття яе зростало до значних po3MipiB i не переходило в довгострокову, застону форму.

Осиовними суб'ектами регупвання структури зайвятостх на матер о-piBHi, як уже вхдзначалося, е ринок та держава. Але, залежно В1Д конгфетних coixiальяо-екояомгчних умов, ix роль бувае pi зною. Ринок впливае на мхжгалузаву та щкреггональяу мхграцхю трудових pecypciB, визначае розмхри та напрямок ix руху до нflйбiльш ефективяих сфер вшеорютаява вдсько1 пращ. Держава через систему державн01 ocbith впливае на процес формування структури трудових pecypciB i зайнатоск. ф1М того, може 1сяувати i прямий розподы пращвяигпв по галузях та регхонах /як, наприклад. в СРСР - примусове saKpin-лення пращвншав у льсыгому госиодарств1, у процесi освоенна щняних земель, вхдновлення роботи вугледобувно1 промяоловосТ1 в yxpaiHi в повоеннх рога тощо/. фхм того, структура зайнятосм таяок залежить вхд демаграфхчяих процесiB, ski тек пхддаються ре-гулюючому вшшву держави. Ra piBHi окремих вддприеизтв та perioHiB зиачно зростае роль окремих суб'ектхв господврвваяна у формуваннх структури зайяятост1.

Формуваяяя галузево1 структури зайнятосп пов'язане хз законо-шрностями руху потоков pecypciB is галузей з низькою ефектив^етю ix використайна до галузей, якх, завдяки впровадженяю досягнеяъ ЯШ та високхй продуктивносп пращ, б1льш ефективно застосовують хц ресурси. Рхвень продугстивност1 пращ визначае ефективя^ть ви-користання робочо1 сили, умови пращ i розмхри матерхальяого заохо-чення. бхльш розвинуту систему мотивiв та cтимyлiв працх. Тому для

пращвчикхв спочатку хчдустрхальна праця стае приваблившою, nix аграрча, а потхм npiopHTera перешшуються до та? звано! 1ттфорг,е-ui но! заилятостг. Залежно в:д цього розр1знякзть аграрний, imv-сгр1альчии та постгнцустргальчий /або i нформащ йчий/ типи зайчято-CTi. К>жен 13 чих в1дпов1дае певному рхвчю е^очогаччого розвитку i характеризуется певчою галузевою та профес iйчо-таал1 $i wani йчон структурою заивятосп.

Для галузево1 структури зайчятостх в екояошщ Уграхни харак-теряий чадшрний розвиток аграрного сектору i надто слабтай - сфе-ри послуг. Де озяачае, що 1счуючий сьогодн1 в yjrpai'ffi тип зайяято-CTi могла охарактеризувати як 1идустр1альний /з дея*ими елемантами дoiro^ycтpiaльчoi зайчятосп/. Як показуе проведений aчaлiз, v щй cфepi ми вхдстаемо вхд кра1ч хз розвинутою ритговою еъопомкою, де вже сформувався пocтiчдycтpiaльний тип, приблизчо на 30-40 роив. FpiM того, в 90-х роках в умовах еконогачно1 кризи В1Дбуза-еться консгерващя i яав1ть поиршення галузвво! с тру тур и зайчятостх . Явно застароою з сучаснох точки зору е професхйна структура sabRaTocTi, що вгдсбражаз rajiyseBi диcпpoпopцii i иизьтай тех-нолог1Чгтии piBenb виробництва. У ньому переваяають професп вузь-кого проф1лю, що може гальмувати структур ну перебудову екочомхки. Демограф! чна структура визначаеться змэншенкям народжyвaчocтi та зростанням К1лы?ост1 oci6 печенного вгку. Региональна структура зайнятосп в ypaiHi nepiBHOMipHa, icnye багато працечадлишкових раиоив. Вузькопроф1льн1сть розвитку овремшс perioniB призводить до посилення структурного безробхття. Щ проблема загострюютьоя ще и у зв'язку з чизьтою моб1ЛЬч1стю робочох сили.

Для вир1шечня цих проблем чеобхино пйвищенчя тех^осяччсгого Р1ввя в1фобництва, посилення poлi ринкових фаяторгв в регулюванн1 струитури зайчятост1, тдвишечяя моб1льчост1 робочо1 сили. Шдви-щечня територ!альнО! мoбiльчocтi трудових pecypciB пов'язате iз

усученням адкйчхстративио-законодввчих переноса для вхльчого руху робочо! сили. ф1И того, важливу роль у виршенет niei пройлеми у районах з недлинном трудових pecypciB, на чаш погляд, повитл 3i-грати слукби зайнятостх шляхом збираняя та анахзу чеобхадно! in-формавд!, коясультувачня, економхччо! та психологхччо1 пхдтримки бажаючих занишиги цг peri они. Для цього неос&1дно розвивати систему хнформацхиного забезпеченвя служб зайнятостх, проводим активну роботу з анахзу та прагнозуванкя ринку робочо! сили; в щлому робота цнх служб повинна бути спрямована на проведения активно! полынки зайнятосй. 5$>ш Mi xperiопального, важливе значения для удоскочалення структура зайчятост! мае мхжгалузевий рух трудових pecypciB. НИзька ix галузева та професгйна мобхльчкть витлитача вузьчопрофхльтстю профес1йно1 пхдготовки та психологхччими причинами. Для успшного вир1шення них проблем важливим е пхдвищепня ягасних характеристик трудових pecypciB, удосконалення системи за-гальнох та профео i&rox оовхти.

tcnye ксний звязок mik розыграми i структурою зайчятосй та ягасними характерно тиками робочох сили. Вузькапрофхльна, недооко-наля профемйна пвдготовка, низька.вахфхкавдя в умовах постхйних структурних зм1н в еконошвд веде до посилення структурного безробхття, переростаяня його в заспйне. Тому для. удоскояалеиня етрук--тури зайнятостх i змешаення po3MipiB безробхття зиаччу роль мае в1Д1гравати пхдвищення як-оси робочо! сили.

У сучасних умовах розвитоя продуктивних сил ставить hobi вимоги до якост1 робочо! о или. Пращвчик повинен мати високий рхвечь освх-ти i, що не менш важливо, бути активчим, тщативчим, з оватор-ським подходом до прадх. Використання тако! робочо! сили пхдвищуе ефективнхсть виробництва, що дае можлив1сть вважати витрати на !! подготовку р13новвдом капхталовкледань. На формуваняя робхтяика з такими якостями впливають ринок, держава, пхдприемство i, звичайчо.

вгн сам. Але кайважлившу роль у щй сфер1 вшграв державе. Роль ринку 1 вддприемзтв залежить В1Д конкретно-хсторичних умов, одна*, як показуе досвхд зарубхжних кра1н, з часом вона посилюеться.

Проте ВС1 ДХ1 держави I пхдприемзтв по пхдвищенню квал1$1кащ1 правдвнитав будуть марними, коли вони самх не будуть у цьовд захц-яавленЬ У створени такох завдкавленостх х подягае роль риняових факторхв. В умовах ринку влазник робочог с или вишо1 якост1, по-перше, 1фащ8 совд ально захищений, по-друге, отримуе бхльше грошей при 11 продажу. Тому фактор оплати пращ вдаграе важливу роль у идвшцешп якостх робочо1 сили х регулювагш вайнятоси.

В умовах переходу до ринку посилюеться роль оплати правд як регулятора Д1льетсних та ятасних характеристик зайяятостх. Як нота-зуе проведений анахз, в умовах ринку розмхр оплати правд ё основ-ним фактором пхдвищенвя якостх робочог сили, мхжгалузевого та шн-реионального переливания трудових ресурсхв. Розмхр оплати пращ пов'язаний з хснуючим типом зайнятост1. Нйзька заробхтна плата у наши ра1нх була пов'язана з практично иеобмежениш розмхрами трудових ресурсхв та монолол1защею сфери зайяятост! з боку держави. В сучасних умовах в Укршт т впритул пдайили до проблеми обмеженост1 трудових ресурсхв. 1х розм1ри пхд вшшвом вдлого ряду ссцгально-д емограф1 чних факторхв щорхчно зяижуються. Зростае свмо-зайняисть населения, труяова мграгия. Тому пропозшпя пращ мае тедденщю до зниженяя, що в умовах переходу до ринку повадно Д1яти як фактор зростаяня оплати правд. Але, як показав проведений анахз, в укра1Н1 в 90-х роках вхдбуваегься постхйне значне зниження реально! зароб1тно1 плати. УТримання цхни правд нпжча р1вновакно1 знову, як I рашше, стае елемеитом державно* политики. Яйцо раэтиэ таким чином створкхвалася штучна надлишкова зайяятхсть населенвя, то тепер таким чином намагаються боротися з нфляшею I не допуститн значно-го ббзробх тгя. Занижения оплати правд могло б стати засобом йдви-

щеяяя рентабельноел та гнвестишииих можливостей пщхриемзтв, але в умовах |физи ця можливхсть не реахзуеться. Знешненкя робочо1 сили негативно вхдображуеться на стай зайнятсхт. Зроставть галу-зев1 диспропорщх, знижуються япсй показяики робочо1 сили, зб1ль-шуеться нерегламентована зайнятхсть I трудова шграхця яайбхлыпе квахф1 коваяо1 та 1Я1Циативно1 частики трудових ресурсхв за мзжх держави. Рх зке скорочення реальних доходхв вад трудовог д1ЯльносТ1 призводить одночасно до збхльшенкя пропозищ1 пращ за рахуно* вто-риянох зайяятост! 1 залученка на рииок пращ додаткових верств населения. Все це веде до зростанка сощально1 яапруги, зненшення хрудовох мотивацх1 та ефективноси виробництва. В цих умовах фор-муваявя зайяятостх 1ятенсивяого типу, шшпшеняя 11 структуряих та ягасних характеристик практично яеможливе. Тому важливим е форму-ваяня виважено1 пооцтики доходгв, узгоджено1 з поиптикою зайяятостх, демояопохзахця ринку прац1, використання б1льш гяучких е.тояомхчяих важехв проведения пои тика доходхв. Адке формуванвя ефвктивно1 система оплати пращ е гсдовним засобом створення ефективно1 систе-ми задвятостх.

Процес роздержавлеяня веде до серйозних змш у трудових ввдго-сияах. Розвиток конкуре ЯЩ1 серед продавщв робочо1 сили, боротьба за "ви жив алия" сприятиме виштовхуваяию яайменш пристосоваяих I со-щальяо уразливих груп зайнятих. Тому на сучасному етапх регулю-ваяня зайнятостх яэобхвдно враховувати яе лише економхчн1, а & со-щальях фактора зайдатосп. Взагал1 особяив1ств формування мехаяхз-л4У регугваявя зайяятостх в Украхя1 повинна бути соцхальяа його направлен! сть, що пов'язаяо 13 особлив остями переххдного перходу у нашй кра1Я1. Необхадно пам'Ятати, шо об ектои дп мехахзму ре-гулюваяня зайяятостх е кдича, що потребуе не тгльта дотримаякя . принципу едоном1Чно1 дощльяостх, а й утверджвяня гумая1стичяих рис суспхльства.

Ос я ов ними яапрямками сощальяого захисту повиинг стати зусиля на щлеспрямоваяу адаптащю вдини на ринку пращ та максимально можливу реал1защю ы трудового потенциалу. Система сощальиого захисту повинна будуватися вюсодячи з особливостей окреетх сегмея-Т1 в ринку р060ч01 сили I носити адресний характер. Бона нас пос-ийно оновлюватися вдаовгдяо до розвитку сусмльних вгдносия. становления ринку робочо1 сили та зшч його коя'вяктури.

Основн1 положения дисертащйяого досдаенвя викладет в яа-ступних публ1яащях:

1. Евошця державно-мояопол1стичного регулюваяня вхдтворенпя робочо1 сили //Питаяяя пол1Тичяо1 екояомп. Республ. М1ЖВ1Доичий наук. зб1рник. - КЛибхдь, 1991. -Вил. 216. - 0,5/0,4 д.а. /у сп1вавторств1/.

2. Государственно-монополистическое регулирование рабочей силы и хозяйственный механизм капиталистических стран /Деория и практика перестройки хозяйственного механизма: Материалы республиканской научяо-пратгичестсой конференции.-Шв, 1990. - ОД д.а.

3. Проблем реформуваяня структури зайяятосн в Уяра1Я1. - №хв, 1996. - Рук. деп. в ДНТБ УКрахни 21.05.96 р., й 1227 - УК 96. -0,6 д.а.

4. Поргвняльяий анагз основних теоретичних моделей зайнятост1 та можливосЕ1 Их застосуваняя в сучасяих умовах. - Мв, 1996. -Рук. деп. в ДЯТБ У*ра1ни 21.05.96 р., И 1228- Ук 96. - 0,8 д.а.

АННОТАЦИЯ

-Цыганова Н.В. Регулирование занятости рабочей силы в условиях перехода к рыночной экономике.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - политическая экономия. Киевский университет имени Тараса Шевченко. 1996.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит теоретические исследования сущности и механизма регулирования занятости, проблем оптимального соотношения регулирующего воздействия основных его элементов.Раскрыты основные направления воздействия рынка и государства на процессы занятости в переходный период. Разработаны рекомендации по повышению, эффективности регулирования процессов занятости в переходной экономике.

ANNOTATION

Tsyganova N.V. Regulation of Labour Force Employment Under the Conditions of Transition to Market Economy

Thesis for scientific, degree of Candidate of Economic Sciences In speciality 08.01.01 - political economy . Kylv University, named after Taras Shevchenko. 1996.

The manuscript of dissertation, which Is defending, contains theoretical investigations of the essence and adjustment mechanism of employment, problems of eptimum correlation of regulating influence of main its elements. Fundamental directions of market's and state's lnfuence on the employment processes In the transition period have been revealed. The recomendatlons on raising the employment regulation effectiveness under the transition economy is worked out.

Ключов1 слова: зайнят1сть. попит на робочу силу. пропозиЩя робочо! сили, ринок пращ, концепЩя зайнятост!. механ1зм регулю-вання, програми зайнятост1,' структура зайнятост1, соц1альний за-

ХИСТ. JtQiw----

Похожие диссертации