Пpoблeмы интенсификации обновления продукции машиностроения тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
Ученая степень | доктор экономических наук |
Автор | Грузнов, Иван Иванович |
Место защиты | Одесса |
Год | 1995 |
Шифр ВАК РФ | 08.00.00 |
Автореферат диссертации по теме "Пpoблeмы интенсификации обновления продукции машиностроения"
НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ 1Я НАУК УКРА1Ш 1ЬСТИГЯ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОУ1КО-ЕКОЛОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖШЬ
1 ' па правах рукопису
I 2 паи
ГРУЗНОВ 1врн 1ванович
ПРОБЛЕШ ШТЕКСФГКАЦП ОНОВЛИШ ПРОДУКЦП МАЛИНСБУДУВАНЬЯ
Спец1альн1сть 06.О/.01 - Економ1ка пррмисловост!
АВТОРЕФЕРАТ
. дисертац1Х на здобуття наукового ступени доктора ексном1чних наук
Од?са - 1995
Дисертацгею с рукопис.
Робота викокана в 1нститутх проблем ринку та екоком!ко-еколог1чних досл{ддень HAH Укра5ни.
Няуковий консультант - доктор економ1чних наук,
професор, член-кореспондент HAH Укра^ни Буркинський Б. В.
0ф1ц1Пнх оюненти г- доктор економ1чних ниук,
професор, акадом1к HAh Укркк'ни Чумаченко У. Г.
- доктор окономхчних ноук, профьсор Редькхн О.С.
- доктор економхчних наук, професор Мхрошников П.С.
Проэхдна органхзац!я - Науково-досхдний економхч-
ний хнститут Мхшстерства економхки Укра5ни, м.Ких'в.
Захист вибудеться "n ^f^fJ^. 1995 р. Да зас!данн1 спец1ал!зовано1 вчено'х ради Д 05.12.01 для эахисту дисертацхй на здобуття парового ступеня доктора наук в 1нсти-тутх проблем ринку та економ!ко-еколог1чних досхдаень HAh Ук-ратни за адресов: 270044, м.0деса-44, ФранцузькиО бульвар, 29.
3 дисертащсв можно ознайомитися в бгбхотецт 1нституту проблем ринку та економхко-еколохйчнкх досшаень HAH Укратни за адресою: 270044, м.0деса-44, Французький бульвар, 29.
Автореферат розхсланиР л^7п TRO &199b р.
Вчений секретар
спецхал1зовано1 вчено5с ради, ,
кчндидат еконоыхчних наук /J^, М.Л.Тараканов
i. загальна характеристик/) робот!!
Ы. Актузльнтсть рэсгдтеннп. В стратегтчдаму напря-.и соц1алько~екоши1чого розвитку Укра1ни прторятетне м{сце выведено прискореннп т пгдзиценпг) ефектившст1 наукого-тзхнгчно-го прогресу, що зумовлюе нео5х1дн{сть принципе)ю нового подходу до технхко-органхзацхйного та ткхнгко-еконспмчнэго рефориу-зання йога основи - оновлення продукцЛ а иа'динобуд1вному ви-робнедтв1.
Однак, як евтдчить практика роботя роиислових тдприемств I установ, за пермд проведения в кра'Хнт екоиомгчно! рефэрми в1дбулося змти^ення акценттв у приоритетах, кыькгених т якхс-Н5гх показшчках.освоювано! продукцг!. р початку загально! кризи б1льша частана технолэпчнэго базису морально т фтаично заста-р!ла. Найвпжливш{ органтоацгйко-еконэшчнт метода т механики птданменнпефектипностг управл1ння процесьуи оновпення продук-ц!X за весь II цикл жяття, як1 застэсовувались в нлановтй еко-ноитцг та жоретмй систеит управл1нни итдприсмствами т устаю-вами, вступили в протяргччя з нэвимч уиовзми господэрювання.
Анагз стану еконэшхи мааянобудування УхраХни показав, 'мо для вкходу II з призового стану, прискорення реадгзацтХ радикальных еконо!чншс реформ та ствсренпя мщно! финансово! си-стемя на пертд фэрмуванмя ршнкових в1Дносин, нбобк4дно о но витл б1лыиу рот активно! частями осноаних виробничих фондов. На период становления ринкових втдносин кадровик, наукою техн1чшй, вконо^пчний та Ытелектуальний потенцхал, процеси досхдкень, розробки т чровадження актуальних технпа-оргашэагцйнюс i економгчних ьроблим мають потребу до ефектнвнэго розвитку та вкаагають розробки в1длов{дних практичных рекоиендацгй.
В доловтдх Президента УкраХнч "Про основш принципи а ко но-ыгчно! т свально! пол1тикц", з яког втн вкступкв на зас1дан-н! Верховно! Рада, подана програма радикально! реформи еконои{-ки У!'ра1ни. Весь комплекс р, передбачених новил курсом сопельно Хеконои1чт! пзл1типи, буде зэсереджено на утрердяеннх э пропас! реформ не просто ринкового, а сопельно неправленого ркчкаваго господарства Реал1зацгя тако! цодел1 ринкоюХ еконо-у!ки передбачйй розвитак со^ально неправлено! структурл, перш за все, внробничэх ефери, яка базуеться нг прискореннг НТа.
В зд1йсненн{ запропотваноХ програчи велика роль наленить
г акинобуду бзннр . Тому иаобхгдда цухати ьовг капркыа! ал ятя питекс^ткацтХ цхеТ галузг ка осной тдаиаення ефектксносгг стюренкя, Б'робнкцтва т спэжив&кня продукцх!. Иотртбна нова юьцепц1н наукэво-техкхчтого, оагашзацхйкого, енокоахчкого, соц1*яьного та екологгъгого рэзвтку г.гдпрка'ств 4 устаю в щ основт счстесю! лето/ряогх! до у;з скапаления форч, ыртодтв 1 -иехашзшв онэз.^зния ЕИроб1в. В зв"яэку з цяи, свтфи&е за щлъ провостл досгдаеккя кегэстатньо розро5л
Кеобхгднгсть теоретачнош г практичного гаауку найбгльз ефзктивн'.о: засоб1в вщисення цих проблей I рац1ональндас хх катерхахзацЯ на сучасиз^у етеп4 розвгку егзтьичюГ наукц, зростаннк вимог иаукаво-техшчнэГ по г тики, еусг^ьш! потреби та рипку збуту, тендекцтй рСзвитгу науки I технхки в иашшобу-Р1в1юиу внробшцтв1 зуыовяч Бйб1р теик дзсяхдненая, розробки, постанову мети i в&вдяня з бкходэы ка юлэ патань, пкх розгп цуто в робот!, прегиет т об"ект дэсяхдгешя, Еого лэгхку. Цро-ведсннн цхлеспраоваких дзсдхдг.ень в цхй обгстх - центральна завдакня, яке стоХть перед егакликш краХня. 11 р1секня буде сприятн вкорсташш ресурсов, псяскэрекнз каукэвэ-техшчного прогресу в н&содноиу госюдарстаI.
1.2. Мета г здваання юсхххення. Цатоь даю* робота е роз г робка теорзтнчнх х иетодазгхчжхх глогэнь по оковленкв гсэлук цх! иалинобудув шш в уцовах ^ориуванш зтпоЕгК вхдзсин, а те кок прикладных техн: га-оргаих 1!г.гх та органхзщхйкз-ёуэнэшч них КЕхакхзчхв, иетадхв I форл су-ороч?ннд строк!б, тчв.тешш вкэсЛ та ефак-гчвшстт ошнленкЕ продегцгх,
Реахзацхп иета Еизначляа 15еохшсть р!сзккп тагсгх зае-мозвИяганнх завдань:
сбгрунтувгти тесизетпта:, цетэ^яагта то иеторхчнх П1дк>-. ди до розсобкк шйбхльс ефактившы-иаарЕУГБ I цетод1з хнтсися- ' фткац!'/ стюренля, ькробнацтЕа х е;:слугтацх2 п^о^х^х!; шпьу-тя спс-цкфх^' прэаленкк а уиогах сташвю;шп та
Зпднэспн;
роэробптя то оОгрунтупот!! стстемн:4й шдх1д до оновяекня зиробтз на основ! выявления характерных особчвостеЯ псбудэвя гав;тх гам фуикцтональш одкэрхдн::* з:!Со51з;
. росрабити та обгруктузг-тм теоретчнх I практич-и полояен-кя гнцсхщх! го бу до в л та вякэзястгкня пр:!кцкпоЕэ кавх орган!-ггцх^з-ег-оночхчггх: иехгнхэиз приекзрення та П1дв;г;е:2ш ефек-?изкэо*т розробгпх та впровакгеиня об"скттз дтпльнэстт на ста-дхгсх ц;п<лу ."гкття вироб1в;
рооробтш та обгрунтузати теор еа;хчнх т практ:;чн1 пэлог?:ен-ня цетэду оцгнк! та анаяхзу -ехигк^-оргзнтзсцгйнгэ рхзня тйд-готэпяи га гзтробичцтва мек ат{робтг;
огорчу гсэттг иетолог**ш1 яэззення хзкцсгцхТ визначгння гпл'.гву сфек'птг^эст! нэзопведекь на епоноухку гдариечств т устава х?;
удзс/окаг.:гг* с.гстеиу оргзнгзгцг" та пгдакг.еянп ефективто-стт уг?авл1нсьга1 дгялънэстг з пробег онэигннч в:гроотз;
уеагалыг.ггг на наукоагй ос!зз1 дэсзхд г результат;! стзз-реината Г'роюдге.чня кэш! технгкя з урахувзннпм наЯкрегцхх иля-хгв реахзацЛ те7апп*-сргзш2*>цхйних та органхзацхЯ.т-экэномхп-!№: новозвекень.
щ заздзння знзнач:!л:1 кото гпггань, якг складають структуру г С--51СГ- д.!сертацт.ЧнэТ роботл. Ьреттг зказак:к п:г?знь, лxi орхе-нтовант на птдв--:.:ення е^кт^зноетх оювзгшя прзругаи*, энзкача-' еться тггаз зэекпчнтцц пггмэгсу;; до циклу II гагтя нэ сучасному етагЛ ег'э!юу:';кэ?э роззятку, азкрема, необхгдтстэ переходу вгд екс^гнси'нх ггетодхэ. у.зэсканазкня та гпдасегшя е5ент:хвкэс?х окзглемкя продукцх! дэ штекенгнях, рацхонзльнки втрачанняу . усг.с гид га ресурс! п, сгорстеннга поеного циклу стгореннч, гтгроб-нгй;гз2 та сксплуатац!* нэто2 тагахрефрмупанняч провесу око-злекпя прздукцт! з уюрах переходу до рянгаЕгк вхдкосин та хкп
1.3. Предаетои дэсгд?;екня е теаретичнг х иетодо.тэггчнг положения 1н~е!!с:!ф1нацхТ прэцесу оковлэння продугац! на оаавх фо-рмуганнп г зигордегання тэхн пэ -органI за ц г н кх та органхзацхП-га-ета:-5пи*-н:гх кзпрт.гз, летодхп, пехашгнв I форм прясюренкя та гпдз^гденнп егектпзгоеггх розробкн т Епропадгеннп об"сст1п дхяльнэсгх нз стздхшс фхклу-зпггтя егхрзбхз.
1. 5. О.У'с-ггои пэсх^ення с процесл оЕозгешя продувцх1 на
гпдприемствау 1 в органхзецхях машинсбудування.
1.5. Методологхя I методика достдяення. Методолог!я доел тдження баэуеться на д1алектичному метод: П1энання та його творчому розвитку в ход1 здхйснення реформи управл!ння еконо-
Хмткою кратни. В процесх розробки I обгрунтування найваяливгаих теоретичних I практичних положонь, висновкхв I рексмендац!й ро-боти враховуэалось використання об"сктивиих економхчшх зако-нгв 1 вилог, якI випливаоть з них, до розьитку маи'инобудхвного комплексу, досягнень економ1по науки Укратни х хнтих кра!гн. Методология досхшення оновлення продукцхт грунтуеться такоя на принципах системного походу, який перебачае бпгатогрсн-нхеть в вивченнх предмету I об"екту доедаення з використан-ням таких методхв:. системного i статистичного анахэу, кореля-цхйного, логхчного узагальнення, техн1ко-еконоы1чного анал13у, граф1в та матричного.
В процесх роботи над дисертацхею використан! працт в1тчнз-няних 1 аарубхкних вчених в галузх розвитку економхчнот науки, законодавчх та нормативнх якти Верховно? Ради та Кабхнету М1н1-стр1в Укратни, методичнх, !нструктивн1 та статистики метер1а-ли ряду мхн1сгерств х в1домств, доевхд промислових п!дприсиств I установ по оновлешш продукщт, ыатерхали конгрссхп I науко-во-практичних конференций з проблеми, яка досхдкуеться.
1.6. Наукова новизна лоетд^ення. В результат! проводоно-го комплексу теоретичних х прккладних розробон основних питаиь оновлення прод.укц1 мяшннобудування з нозицп теор!? еконокпч-но науки х тх вхдобргшення в дисертац:гйн!й робот! автором одеряаш такх нпйбхлып хстотнх результоти, як: моана класифх-кувати як найваиливш1 нов! положения:
систематизованх стосовно оновливання продукцГт о сучаснчх умовах господарпвання основнх внмоги науково-техгпчнот похти-"ки, суспхльнот потреби та ринку збуту; нейб^ьш перспекгивш иапрями I тендонцГт пхдвищення е^ективностг .шуково~техн!одого, органхяац1йпого, економ1чного то шиих аспект!в розвитку проце-су оновлення продукцГт;
роэроблеы та обгрунтовант теоретичнх ! методологии положения, нетодичн1 1 практичн1 рекомендацГг по класиф1кац!? характерных особливостеЯ системно? побудови та реал!зпц1? прогре-сивних гам функцхонально однор!дно? продукцГт;
встановлена, досхджена I обгрунтована тендзнцгя скоро-чення трявалостх створення 1 освоения випусьу прода га? г! и ло-ртвняннг з пермдоч П вкробництпа в процест безперервно1 эа-м1ни старих вироб1в на нош;
розрэблен1 методологхчнх положения 1 методичнх принцип побудови та вякористання блок-схеия "Дерева мети.та эавдання" загалью! систеии п!двищення ефектявностг розвитку п1дприемств т ус-ганов з основн.IX напрямхв 1х дтяльностг в сфер! оновлення продучцИ;
розроблен1 х обгрунтопон!-теоретичн1 т метод^лог1Чн1 положения, методичш I практичнх рекомендэцт! концепцЯ табу,ловя та використання зегального органхзацгЯно-еконоь'гчкого механтзму приставешт та птдлилення ефективност! проектур'эння та впровад-яення обиектхз дхяльност1, як хнструменту еконоьичкого управления онойленнш продукцё! на стадхях ць.<лу II життя. Структурно логична модель механизму побудована з врахуванням за.поЕолен-ня втлаг наукопо-Т'ЗхнгчноI готтчки, ринку попиту та пропозицхй, тендекцтй розвит1у науки, техники, технолог?!, орган1зац:1, еконочхки т хнших аспекттв пхдвищеннп ефзктивчостт оновлення продуби!;
розробленх меторчн! принципя габудэви та використання ряду конкретних нехвнхгщв: {нтенсифпшцх! циклу эдття вироб1в, вднструкторськоХ хидготовки виробництва, активхзацП тюрчого потенцгдлу особистос^ та 1х основоположных систем, в тому чис-х, об"ект дтяльностх як систему, а також систэич його функцхо-нування, забезпечення та пхдвшення ефективностг;
розробленх х запропоиорам для використання методи орган!-зацх! паралельного та беззупинного переходу вхд дшчих механгз-нхв до бхльга прогресцвних, запрошнованх стадх! циклу життя ме-ханхзм!в та фориули розрахунку тривалостх циклу як механхзьив, так 1 продукцхI, яка оновлиетьск;
розроблен! теоретишх прредумови, методячн! Гпрактичнх рекомендацх! щодо визначення техшко 'органхзацхйного р;вня П1Д-готовки та виробництва продуюц!, запропоновано та обгоунтова-но метод оцхнки х анахзу цього р1вня;
запропоновано кокцептуальний п!дххд до розробки методэло-"гхчнях та практичных шлокень визначення сфектнвкостх в{д використання технтко-орга!изац1йних та органхзацхйно-економ!чних ле-тодхв та механ1смхв хнтенснфхкацИ х оновлення внроб!в на ста-
д!ях 1х циклу життя, а гекож метэдичнх рекомендец{Х для ефзк-т.тного ппровадження цих ыетодхв та механ!зл!в;
роэроблено системна гдххд орган!зац1Г да ^дввденнл ефективност! працг розробнккгв ново! техники* яккйЫ1 стать в собг: зсасиоэв"пэок безгосередньо се^о! прац1 з хншиии елемен-тачи г.роцесу виробництеа, тобто з Кого эаробами I предметами; компдексне рхшення задач з основних напрямтв удосконеленкя та П1двж;ення ефектйвносгч орган1зац1г грацт; оцхнку ргвня орган!-зац!1 працг! т.п., а таком зьпромновано цхлеспрЕмованумодзль неуково-техн!чшХ тюрчо! дгалыгастт розробниктв ново! тбхн!ки : основнх форми постанови т ршення творчих завдань в тнхвнер-нхй практицт.
г .7. Практична цгннтсть л;4сертац>Йног6 пастпження полягае в розроощ иетодэлоггчних х методичнчх пэложень г.о6у.ЮЕЯ та реа-тзацт! мехак13м!в, метод:в I форм гнтенс^кащТоновленняпро-дукцх!, як! вв1Гшли склад ыетодячних рекбчен.паЦхй, доёхдю-2их та учбових г.эстбникхв, до використовуються не т!льки в ма-шчиобудувйнш, ь й в хнших галузях народного господврстеа Уг-ра1нк та кра!к СНД.
Наугавэ-ыатодачнх галэт.еннч I рекэмендац!!, викладзн! в ро5от1, провадкеи! та використовусться в процесс ствэрення, . освоения випусуу, виробнцтБа та експлуатац!* нэвих модезй ве~ рстатхв.авгоуйтичких гнхй* иашн х обзднання на пхдпряеиог-вах I в устансаах, неприклад, одесъких: в?рстатобуд!вйоиу ЕО,. орендноку нпукоЕо-виробничоиу п!дприсиств1 "Ироитехкаиплекс", . ОП "Кисеньунш", АТ "Мп;;онп, АТ "Крапн", СКВ. спец!а."оних вер-статтв; кихвськях: завод! авточатики ш.Иетровськогэ, та АТ "Зер-хон"; Дубансьиэму аТ "ВерстатозаЕОД Шхфворст"; ^эхтопольскому . та Краснэреченськоцу верстатозаводах; Йосковсьтому АТ "Росвер-статогнструмент", АБ "!осковськиЯ верстатобудгвняй заход", А? : "ВоронезькиЯ верстатоэавод", АТ "Л^пецький"верстатозавод". тг* хншх, а та ко г в учбовому процест Одзськкт державюгх ьогтехнхч-иому та евдномгчному ашверсятетах. щс> пхдтвердяуеться актами, втдзиваыи I рецензиями.
Метод оцхнки х анал!зу техн!нэ-орг<ш!зац1йного ртвнт п!д-готовкч I розвитку виробництва розглйнуто на :аасхдакш Одесьга-го об-асного равпшя НТТ Иашпроу та на зас!датп Уг^аТнського РД НТТ Мапшрон х рекомендовано дп впровадкення га п!дпраеист-вахт в установах.
.. Характерна особливостх системно! побудови новкх гам функ-щональко однортдшхх вир^в, ь такая органхзац1Йно-еко*юч1ч-Н1 механ!эии схваленг т рекомендован! кол.'Шпм Мхнхстерством вёрстатобудтвно! промисловостг С?С? для широкого вяровадкення на. тдпряемстоаэг т в остановах галузт. Метод оцЫкп органхза-цхйИот ртвня в НД1 г КБ, а та ко к системи оцхнк;г ргвня органт-зацх! ;прзц! в 1!ДГ- 1 КБ. внесен! в "методичн! рекоиендзцх! "1Ш ^обттнякхв НД1 ! КБ"'.
К^тн^ю го,- науюЕО-четодччнт лоложзьня, розроэлет за темою роботл, яикористант МЬпашромом У краХнк, УкрЬД1В1Пои, Ук-раКнсьгав нэцхона.-ьнор кншанхея "УкрЕ^рстатотнструиент'' при фор'муваннт та виконаннг дергказно* Б'СГ! прхоргггетногп розвятку верстатобудузання Укра1нл,' Викокавчил Ком гтетеи Одесько! об-яаскоГ .'Радин'арод№гх. депутатхв.
. Науковх. лояокеннп, та иетодичш розроэкч, викзп;ент в роботу Хзнайшли свое мгеце з опубттогзан:л автором книгах I добтд-Игхках, бросурах, статтях, учбових пос!бирках г летодячнях реко-чендацхях, Методичнх I довгдгав! матерталя розхслант за запита-мл багатьох Л1Др!1емс.тэ х установ та ттко оисто эу от ьс я в процес! оновлення техтки.
Оскэвнх результатл досхджень метода логичного, методичного та прикладного"характеру за темою дясертац1йно5; робот и одержан: автором в процесх ройоти в СКВ-спещальних верстат1в Угниашпро-му У кра йни за першдз 1978 до 1995 ронгв.
.1.8. Апрабацгя дэсл гду.ення. Найдадлиргы! теоретячш х ме-тодичнх положения, практячш результата досл1джень, доевхд Хх розробкн I.впровардення, поданх автором, обговорена х схваленг на . 20. конгрвсах, науково-орактичних конференциях х ол карах. Наприклад, /роботл дисертанта отрянали зздопхдьну оцгнку на чш-народнтхх конгресах, прясвячених.'рхшеннв таких проблем: участь вченях-Л-практякхв у реформувати конверсхХ, наукя г оевхта /Й'яа, '.1993/;"Украина а са1тошму екононхчнему простор! /Одеса, 1994/; мтжнароднчх наукош-практичних 1?онф1зренц1пх х семт карах -у.юсганалення проектування та впуовадкення металортзальнчх ма-Й1Я та гнучкях автоаатиэованях вяробнтгччх комплекств /Зарна, 19?0/; розвкток теорт! та методгв створеннп штелектуальннх САПР в маиичооудуваннх I прилядобудуваннх /Шнськ, 1992/; Все-укра!нськях х Зсесопзнх науюво-практччних пэнфере^дхях з п;х-тань роззит^ I пхдвчщеннп ефективностх наукою! I техщчнэГ
теорчостч тр>днм;х /Москва, 1979/; пхрвищецня ефоктнвностт са~ стен упрьвЫнп т еконоьичного стдаулюв^ння розробки т вироб-ыштва канкуренгоспрсмокноУ технгкя /Москва, 1983/; праскорен-ня створеьня I впрова-ткення гнучких виробничих робототехнтчьх комплексов на тдпрсмствах маскнобудунаннп /Одеса, 1980/; у,ю-" сюнылення тнтегрованих систем ает-митизованого проекту ванн я /Москва, 1969/; грнскорення на> Киво-техтчного прогресу впромисло-воуу внрооннцтвт /Одеса, 1990/; рискоренмя птдготозки т освоения вдауску нових вироСпв в верстатобудтвному т машинобуцтвночу виробництвг /Одеса, 1994/ змтцненнч взаемодтУ гуманхтарнчх, природознавчих т технтчних энань на сучаеному етапт роэвчтку-неуки /Сдоса, 1994/ та тне:.
Розробки автора експонувалися на рядт виставок т нрмарол. Був нагородоений заох^чувальнини премиями, Почесними Грамотами, а на итйгалуоеытй вистами э учео.тю хнозьмних- фтри "Органтзацхя працт-90,! /Лосква, 1991/ за розробку та вг.ровадлення иехантзму актив!эа1й1 творчого потенцгалу особистост! нагороджеиий Золотою иедал.
1.9. .1,убгкацт?. Осиовт науково-практичш результатл ди-сертац1йних дзсл1д*;ань узагалььеш та втдобракеиг в 85 пубтка-Ц1ях загальнич обсигои Г46 д.а., з котрих 87 д.а. налеинть осо-бисто ав"\)ру, в точу чисх: IV книг т брошур, 66 статей.
1.10. Структура та обенг робота. Дисертацгя складаеться з встану, шести роздтхв, заключения, списку викор;гстано! л1тера-тури та додатктв. Чхстть 293 стор1нок машинописного тексту, 8 таблиць, 21 рисунок, а таком 4 до да тки та список вигористано! л1терг?ури з Ш найменувань.
г. короткий З'.аст роботч
У вступнтй честинх роботи автор обгр^'нтовуь ектуальнгсть та иародно-госпоцарське значения вибрано! -/ей-л та напр пит и до-^даення, визначае иету 4 завданнп роботи, наукову новизну та практичне значения дмсертащI.
В перточу роздхт автор анатэуе стан та рззглядае теоре-тичнх проблемл 1нтеясиф1кац11 оновлешня вкроб1в уиовах ста-нагпення та розвитку ринкоюХ еконоИки.
Особливу увигу придтляе роэкри^т причин втрати интересу
до. нових достдиень та розробок, зниження оснэвних технхко-еко-номтчних показникхв фун'кцхонування машинобудувзння та легалооб-робки УкраТни за 1991-1994 р.р.
Процес оновлення вироб4в автор розглядаэ як складку дина-мхчну систему; обгрунтовуе, що зе. пергод розвитку рипкогих В1Д-носин дч створення, вяробнцтва та експлуатацтХ конкуренто-спроможко! поодукц11 повннпг бути ВИКЭР'.ГСТЯН! НО01 пгдходи до визкаленнп та ви*орис?ання найб*льа ефектчвних напрпытв X? оно-влемня. Головиг з них: системний птдхгд до прискорення'та пгд-вищення ефективност1 оновлення виробхв; вигористання снстемати-зованих з роботI основных вимог наукооо-технхчно! поттикн; за-, доволення суспгльвд! потосби та рикку збуту; тендонцтй розвитку науки I технтки; розробка та впровадженнн херакторних особ-ливостей отворонй'я та постанови на виробництво нових гам функционально одноргдних виробгв; взаемозв"язане та беэперервне удосконаленяя технхю-оргэнхзацхйно-економхчних процесгв, обу-мовлених розвитком технолог:I эиробннцтва та 1нш. Запропонова-нх шляхи peaзaцiI цих напряихв на оонов1 розробки та впровад-тення прогресиййих метод1в. мехмпзмгв та форм л!двгсяення ефек-ткзнсстх упраЕХнсько! д!яльност1.
В другому зоз'дул! розроблено та обгрунтовано теоретичнх I практичш оенэвн побудови та використакня загального о?гсн1за-ц^но-економхчного мехен!зму оновленн.й вироб1в. Проведено уг?у-пупання 1снуюлих механгзмхв, близьких за сегм зч1стом до роэ-глянуто! теми. Зстановлено, що в пубгкг.цгях, як1 розроблено з цто! проблеми, не ставились в Пауковому та практичному планах мета х завдання побуювн та впрова.яження механхзчу для вирхшен-ня питаиь, як1 звпязанх з онс?влекням про.пукц{1, В цглочу, меха-н1зчи,як1 .застосовуяться, маоть ряд недоШв, в тому чисг: ' втдеутшеть томплексност1 або системностх, нечхтка ср1ентец1я на внутр!шн1 та зовнхшн" системи, вхдеутнхеть ранхше вибраного конкретного од"екту дхпльност1, недйстатнхй зв"язок з вимогамя ринку збуту х т.п,
В роботх сфориулюванх з скстемних позиЦ1й основнх теоре-тнчнх I методалогхчнх полояення новд1 концепцх! загального та онреычх органхзацхЯно-етакзихчних механхз!пв прискорення та п1двищення ефектипност! розробки х впровадасення.об"ект1в дхяль-кост1 на стадгпх циклу киття вироб1в. Розроблено та обгрунтовано методи органхзацгЗ! переходу В1Д рамюе дхючих мехашз'в до
В тротьому роздтг розроблен! ие*ан1ашг !нтенсифткацхХ циклу життя зиробтв на основт конкретизацтХ иетодосНчних го-локень загального мехатоиу. Розглянуто характернх ссобливос-Л створенн.': т впровадшння г.еханхзму, структурво-лоНчт модел! його основоположных систем, метода органхэацИ переходу в!д одних механх-зьнз по хнамх.
5 четвертому розды! розгляьуто найважливхш! положения комплексно!: оцгнки т анахзу техн1ко-орган1зацхйтого рхвня пхд-готовки i розвитку вирбоництвз нових вироб!в. Викладено методо-логгчн1 основи розробки 1 впровадження цього иэтоду оцхнки рхв-ня, а також порядок проведения системного економхчного онал1зу ефективност1 рхвня.
В п"птому роздтт викладено концептуальна птдходи ть основ-Н1 напокми визначення ефективностх нововведень. Розглянуто най-важлив^х пгдходи до розробки ыетодолог1чних i практичних лоло-аень визначеннп ефективност1 впровадяення методу сц1нки х ана-хзу техн1ко-эрганхзпц1йн^го рхвня л1дго?овкя та розОитцу внро-бництва, - теко'ж оргашзащйно-екононИчних иеханхздхв Вотанов-лено гплив методхв х кеханхзмхв на еколоап^ оновлащш родукцхХ.
В достому раздтх на неуков1й оснэв1 у&агальнено дэсв1д та результат практичного внкормстання в процесг одавяення вироб;в розробэк I рвкомйндацтй, одержаних в процос! викэнаннн дасхд-жень по тем1 дисертг.'ЦйноХ роботи. На конкретних прикладах розглянуто шляхи Хх реатзацс I э метою штенсжИкахцХ ошалешш виробгв, в -гому чясл1: конструованнн, п{даичзоння ефективностх ТЕ0РЧ1Л д*яльностх в створенн! 1 постановх кэбэХ продукцН до виробництва.
В за ключи {й частчнг у за гальке но теаретичм, иетодо.ттчнх та праьтичнх результати дисертац1йних досл1дкень.
3. 0СН0Ш1 ПОЛОЖЕНИЯ ДРЮЕРТАЩкНО! РОБОТЙ
Чико1шн1 досл!ддьнп з проблем розробки 1 обгрунтування осковних напряихв, мете ли в х иеханхзахв системных пшшскф1ха-цхХ оновлення проаукц1Х машинобудування' дозволили сфэриулюва?л ряд вауковчх поло-т.ень теоретичного, "етодэзгхчкогэ I методичного характеру. Нюте виклядеш осноши теоретики г практичнх
питания, розроблеш в Дисертацтйнтй робот5.
. 3.1. В процесг досхддання проблем гнтенс!гфткацх1 оновлен-нй виробтэ дпсертант ннходц-в з запропоноэнного ним виэначення понпття "процес оковленкя продукцтI", пд якии poaynte сукуп-Н1сть взазиозв"язаних технхко-органтзчцгйшгх, е;соночтчних, еко-лоИчннх i iwDvix вад!н робтт, як! виКонутсться на ста.атях циклу життя: эиробха та зздовольншоть вимоги наугово-технхчнэ!' по л хт:?-ки, загальноЗГ потаебита рнку збуту, а такоя тенденщХ розвит-КУ науки, техники, орган1зацхЗи економхки та екоzorii.
. Для практичного здхйснення управчтння i функцхонуаання еко-но'л1кп автор приводить гргуиенти ой!,сктизно1 необххдиостг э умо-вах стоювленн^ та po3B!iT?ty ринковнх в1днос!Ш, евогаргдхйного, ре-юяюцхЗного та-зчдааного рефэрмування оноэлення продукцг!.
Яошук найб!льш сфектявшК напрямхз, метод:в т уехактзмтв оновлення виробтв та ршцональних шляхтв 1х реатзацтi зосеред-гзно уа ряд1 прторчтетних та проблемных пятань, якл охоплюдагь досхдкення, обгрунтуваннп та реатзоцти на практнцх взаемозэ"яза :;ого улосконалення як процесу розробкя конструкцт" вчробтв /тех-нхчних систем/, так f оргэнгзацгйга-екошмгчних та хншчх процэ-ств ik оноэлення ка ycix cTafliax циклу життя /органхзгцтйно-е:-помтчнчх х хнших систеи/.
3.2. Ка основ! проведеного анализу та виявлення причин, я кг стричують прискосеннн та niдвижения ейектвностг оноэлення про-духщ! i, в диг.ертацх! дэповненх i сястематчзованх, з п^з'-гцх! системно! нетодотгх!, найважлившт вимоги суспт погреби та р:шку збуту; наШЧльш перспектигнх норгала i тендснцг! П1дв-::цен-ия г4"л,"Т''*вност1 творения i постанов;! новоХ технхкч на виробнк-цтво; вт;ог;1 дэ'технхчнях засобтз з уковах ринково! економхки, а таздж рекомендовано шляхи Их здхйсненкя. Напри.клад, на .лумку автора, нэйважливгдями вямогамя науково-технтчноI поттяки роз-рэбкк .т постанови на do! технгки на виробнздтво в уиовах ринказих птдкоскн с: чхна стратег} 1 та створены я конкурентоспро^ожних зяробхэ; иябхр прхорототних нзпрпихв, проблем i тем з ycix аспе-кттз ХХситтедхяльностх пхдриемств, устаноз i галузей; усунення конопотзчу в сферсх викоканкя достдуень, розробок та виготоз-лення продукцх i, постачання комплёктуючих виробхв; задоволения ново! cycnfnbKoI потреби i виуог ртшку збуту; розвяток зовнтяньэ-егоноихчко! дхяльностх хз збхльсеннта запуску наукоемко! технхки
в экспортному потекцтал! краХни; створення та виробництво кро-дугацХ не гид хснуючу на шдприсмствах технхку, технологл 1 очганхзац':, а птд кэнкретнт новх технолог!X в поеднашн з про-гресивноо оргьнтоацтею на основг банцу з&Д1лу оригинальных хдей та техь1ко-орган1з&цтйних I екоуюмхчних ршенъ, як: задовольня ггь потреби ринку, з застосуванням активно! 1нновац1йно I, гнве-стицгЙшХ та стру/.тургоХ похтики.
3.3. В роботх ВИЭКЧК8 роль в хпдвгеденнх ефектквностх ство-рюаанях конструкций х рефориуванн! срганхзацгХ процесу оновлен-ня продокцхх втдеоднтьср запропонованому автором новому птдходу да рээробки кзспфхкацт! характерных особливостей системно! побудозч грогресивнях гам функщонально одкэрхднчх вробхв. 1х :е<?ретичш { ьракткчн! положения сфорчудьован1 т реал!зованх на прикладт гворенна т освоения випуску верстаттв та включають в себе: зд1йскення прографи системного прозк'гурання ново! продук-цхХ, яка базуеться на кхнхчному, органхзвцхйному, економхчно-му, сохйалько-суспхлыюму 1 екологичному нэпрячах розвчтку та пхдаидення ефенгвносм виробництва; перехтд вхд евощхйного гроцесу старения вирэб{в май^утнхх лоуошь да революцхйного /евощхйний процес о на а лень; п повинен застосовуиатисн, в основному, для безперервного розвятну виробхв, пкх анохздчться в вн-робництвх/; в'роблення та вихорчстання едино! стретегтХ ство-реннк виробхЕ кшйбутнього повдхння на основ: широкрХ унхф!ка цт! та блочно-модульного принципу 1х побудавч; ьабазпечення . прогресивноХ структура I складу ново! гам и виробхп за рахунок оптимхзацт! розмхрюго ряду та максимального скорочення мльвд-сп баэових моделей та 1х модифхкахцй, збхльшекня еереднього коеф.хЦ1ен*"у иродактяейост1 вкробхв; ор1ентаи4ю нь першочергове освоения вкробняцтва пр!оритетних виро5тв, спромоаших вчишти вмршальний в и лив ла розвиток .економтки* розширеннн та пхдвн-щення екожтчно! ефективностх сшвробхтнкцтва о краХнаии близь-"ого те дальнього зарубхажл. в сфер х створення, виготов&ення та ы;сплуатоц1Х конкурентаспроиокноХ технгки, яка сприяе становлению ринцу. Х
0.4. В.роботх о б грунтовано, що досл^ження проблем штан-скфхкащХ оновленна продокцН за складовими еле^нтаыи эапропо-швано1 автором системл "Наука,. гехн!Ка, виробництво" дозволяв г^дшцитч ефективнхсть створення, вк^абшщтва та окспдуатацтХ вхгройте. Лочатковим элементом счетеми е наука. Продукт на-
укових досхдкзнь стосовио процесу.онойленчя мае сециф!чний характер - пояснения тех ,чи гнших закономерностей; створенн; мож-ливост! вробитя шв! виробч, ыатерхаля, тзхнологт, а також роэ-робит* бгльш дэсконал! орган1аац1йно-31соноигчн1 фо1ля, метода ! мехешзми, викорчстання чких дозволяв окоротити строк:*, п!двщи-ти яктсть 1 ефоктивн!стЬ заново, осизчваних конструкций, эгдоволь-нити потреби сусптльстза! т.д. Прочхжним елементом системл е технтке яка матертагзугться на стад!ях циклу життя вироб1н. ЛУт вт|лоютьсякеттязнаИня, як! вяраиен! в форл1 технтчно! документацтТ; патентов, публ!йац!й, експер'л)ентальних та спроб-них зразкгв, а "амя зд!йснтетьса. проц^с освоения вяпус"<<у ново! Х продукц!I. ПгдсумковЙ езмент -_вчробнчцтво, пов*'нзане з виго-товленнш верстат1в, кеяин,' евтоматячн'-тх гнгй па гншого облад-нання. В г?оцес! Хвйробництв;в продукт наукою! працт матертатзу-еться в ганкретн'х вчди техники, техкологЛ I матортатв, тобто пбретвороеть^я э ножливях в реальнт блага. Цуже ванливо не ттль-ки еиго^витя вирой, а й з найбтлыгим результатом прч найменшдас вятратах ресурсов забезпсчити його експлуатпцш, а потхм хквт-- дац!ю.
На оств! вчвэрмстання методу дехомгаэнцтХ розроблена блок-схема "Дерева, мети та -тдання" яка сприяс тдвяпенню ефектяв-ност! д!яльност! п!дприичств ! установ.
3.5. Пгдрадення ёфектипиоДОт оновкеннч виробтв автор ув"я-зус э безутшною ал1ноп застар!ло1 техшки на лову. В реэульта- Х т! проведеного анализу встановлено,Дщэ наПважливхтэя особливгстю управхння економ!кою с необхх;шсть врахування фактору часу, який проявляв себе в показнику вхдаошеннч тривалост! циклу ство-ренщ та постанови ковнх виробхв на виробництво до тривадостт 1х виготоввння. Така тенденция ростежуеться х обгрунтовустьсч на приклад! верстатобуд1вного ВО при оковленнх рад!альни-свердлиль-них верстатхв з найбтлъшли дтеметром обробки отвору 50 мм. Трива-л!сть створсння освоения випуску верстзт!в /перша цифра/ в пор!в-нянн! з часом !х виробництва /друга цифра/ складав вхдпэвхдно в роках; . /Х' ; ...
2А55...8 /19-17 - 1955 рр./ ! 10 / 1956 - 1966 рр./;
2Н55...6 / 196: - 1966 уд./ ! 8,.ц /1966 - 1974 рр./;
2М55...4,5 /1970 - 1974 рр./ г' 8,0 /1974 - 1983 рр./;
2554...4'/1976 - 1980 рр./, варстат в в^обняцтвх не освое-
ньй через конструктивы! недохки квадратноI козни;
2А554...3 /1981 - 1983 рр./ х 7 /1964 - 1990 рр./, в 1991 -1993 рр. яипускалися спецтальнг модех 0Вх1-50...2 Д992.-Д993 роки/ I 6 /1994 - 2000 - план/.
На щмкладг оновлення рад1ально-свардлильних верстатгв об-гл,унтовано, ко темг.и тдвнцення рхвня техники залежать яхд р1вня П розвнтку, гисягнень на>кн та хнши^ фактор!в, а прискорення ! птдвищеьнп ефективностх НТЛ об"сктизне явите, обундвлене роз-виткок виробництза та характером риккових вгдносин В цьому зв"я-31^ оновлення эиробтв теоретично можна уявитя ексшнентою, ptв-ьяння яко! чае такий вигляд /рис.1/:
х= е* , а/
де X - кхлькхсне значения иауково-технхчного р1вня; - час; - основа натурального логарифму.
Рис Л. Крива росту /теоретична/ аО рхвня розват^ /А, Б, . В, Г, Д х Е ~ уцовнх модел1 виробхв аналогхчнога призна-чення/ та а'б - конкретких моделей однорхдних верстатхв.
Крива схб , яка хнтенсивно птднхмаетъся агору, показу,, ко тривахсть вилуску гожноI настутк I иодел1 /А, В, В, Г. Д I Е/ по пхдноагенна до попередньо! а, отоя, х период пхдпэтовкя та освоения 1х вилуску сюро^етьсп.
Якцо р1вняиня експонентя тлумачитч так, вд розвиток рхвня тсхн^и ув"яэаний з го.ращенням техножогх*, ыеханхзацх!, азтомс-тпзацх! вкробництва, у&эсконаленняа оргшизЕЦх! вчробняцтва, приц{ то управхння, то взна набува'е'б1льш аирокодэ зч1сту. 0т-е, чиы виче ргвень НТ'1 тки вищг на^кою-техшчниГ. р!вень г
як|сть виробтв.
3.6, Найважли1г1ш1 напрпми тдвипення ефективнэстт оновлен-ня продукц^ акумулюються г реал'сэуються в розроблених автором та роэглянутях в дисертацтйнгй робатт органIзацт йко-екокомIчннх механ!зчах, системах методах 1 формах, якх застосовуються при II ствэрснн!, вчробництвг I ксплуат?д:1. 1м налектгь майбутне в упровл1нн* економ1нэп та зэЕоювакнс ринку, в П1двшг,еннт ефек-тивкост* ! якост! гидтотовки { перел{дготовкн капргв. ,
. ;В процес! пнатзу {снуючих в екожтчнтй л}тератур; та на практэд! гйдходтэю прискоренн* розвитку НТЛ тс оновлэнню про-дувд11' вст8иовлё!л>, що, починаючч; э 8С *х рокгэ, зроблено спробя . бЦып широкого оикорАстанча мехян!гл1в. В робот:проведено 1х трупупаинл та в^гзн&чант причннн якт по-лерше, знижудть ефектив-к1сть роэробки ^эастэсування ряду механ!зм1в в рамках дгючого в ЛОПвребудавний :?а перебуровиий пер4од госсюдарсьнэто мехашзму по-друге, обумоавють необх!дн!сть постанови та виргшення пройл-*ми с?сореина аехэн!зм1в на новому яктсному вш, адекват-иих провесам онопленяя продукцг! та.змгцнення екэнэмгки.
: Решения поставленол) завданкя в роботх здт9снюеться нз ас-нрв1 разробки та обгрунтувэння теоретичных т пректнчн-^х положекь концепц!! побудови та аигористання прог^есиэного органхзацтйно-еконоитчиого- механизму присторення втглення в життя рхзь.гх об"е-хт1в д1пльк6с?4( якимп роэуьпетьсл су купит сть взаемоэв"яза-них та Бзаеыозолеякчх основополагаючтсх /ключових/ систем, якг визначають змтст та порядок роеробки та впровадження б/дь-якого . виду робгт або р{зшк о5"о1стта п сфер г гдсько! .гпялъкостг, на- . приклад, на стадах циклу життя виробтв та дозюляють г.ри итнт-иальних знтратах ресурств та часу задовольни.м вимогн науково-техй1чш1 похти:т р:жу попиту I ринку пролозицтй, тенденцт!-розшш^ 1и>ука, технЬп(, технолог!!, органтзацт!, екочомткн та Ыкпрс аспвкттз розвитку виробництва.
. ВдисертацхйнгП роботг побудована та обгрунтовэна структур-ш-яогхчна модэль загального меха^зму присгарення тс П1дв;сцення ефеКтивност1 розробю! та впросадження об"ект1в дтяльносгг зв"я-занях э онопленням продуй;:1 /рис.2/. Квчовимн складовими иеха-нтгуу е: об"ект дгяльнаст! як система, система функцтокування та система забезпечзиня процесу д1яльностг, а таюзс система пхд-вла&ннл його ефоктиттостг. Дз найпа^ливтк особлисостой цих ся-
стеы вfflнocяrьcя: наявн{сть ряс, не зведених до суин складов:л евменттв, прагкэння до и&ксичяльно? ентропт!. Счэтемя призве-н! ьабезпечятч надхйнтсть, достов*ршсть, Ч1тктсть та економтч-н{сть виконання угравгнчях ?1пень но цс1х ленках партнерських взяемовхдносин при сноиленн! продукц!*.
Х При разробх^ та впроваякенн! механ!зму головну увагу звер-нёно на встановлення зв"яэктв мЫ дхловямч партнерауч, якт беру тьучасть в розробч} та впроваджаннх об"вктхв дтяльностх. Цв пояснреться тим, ад в практицг роботя рт оприсмств т усте.нов, як1 аэйуавться оновленням вяробхв, нзахть ни дявнчись на високу як!сть, новизну I потребу в р.. зроблэнчх ебо шдготовленчх до запуску на виро-Зництво вирой нерхдко част!на з них не попа да с на споживчий ринок. В дясертацхйшй робогг эроблено вясновок, ио вм1ле сполучення 1нтерео1в та вкиог розробннкгв, виробнякхв, спо-зива<йв, держевних та фтнансовях оргвнв в умовах ринкоэих взносим зб{льшуе Ах бажання дивятясл далеко вперед при розробцг та с(дп>товцг новях ьяроб\в до вчробництва, птдвищуе ефективн1сть Д1ялыадст1.
Зд1йскэноортент,ьц1ю механизму на його кт лыиснх та якхснт параметря. Зт1лення г жнття иехан}зиу, побудованопэ для конкретного об"екту д{яльностт, вярьяшеться в Лицевому суспхльно ко-рясному результат прац*.
МетодэлоНчн! та методичнх основ* п бу.аови иехатзму базу-ються на: застосуваннх принципов цШсностх або счстемностт, скяадност! Динам1злу, органтзовьностт, С1андартиз&цх! { регламентах^!, оптдаИаац^ гласное?! та обчекекня; вякорястанн1 системного пхдходу як способу досхдження та практичного освоения . функцЬнально-динамхчного ыеханх^му; обгрунтуваы-и необххдностг едчногэ п1дходу до вявчення стану та удосконалення механизму та його систем р1зними галузяци знань; простекенн* спхльностх, на-скр!зного. характеру та гтлеспрямован^к зв"язмвпри побудовх та дегачпозицхГ яч механ!зму. так * його систем; наявност1 ун!вор>-. спльнях 1нтегросанях ыоделей, членованих на окрзмх струк-гурно-яог1чн) иодел!.
При пс1удоа1 моделей цвхангз'п автор робить висновок, що л.аняй э них мае сые так зване с1иейство иехантзи1Р. В робот! об^унтавано та показ но приктад побуловя декомпознцягГ 1ерар-х!чного "Дерева метя та завдання" с{иейства цеханхзмхв циклу жит-тя вироб{в. Застэсований методичняй прийом побу,пови зьгального
механгзму та його стмействе наглядно хлюструе хнл,.!рт,пуельн1еть уожного об"скту д!яльнсот1 та можлиэ!сть утфхгованого пхдходу до розробки та практичного викорчстання з врахуваннам цих особ--ливостей, коикретнях механ!змтв, а так>ж полеггауе формуйення, Х . обмтркування т впровадисння основополараючих систем.
3.7. В дисертацтХ роэглянуто пигання формуваиня стадтй ЦИК- : , лу життя механгзму, запропонойано формулу визначення його трива-лост!, а також розроблент метода оргакхзецН паралельного та беэзупикного переходу вхд одних мехашзмхв до !нших, бгльш.щп-гресивнх. Х . . Х ' -/ 1
3.8. 3 мэтою тонкдетизацП положонь, а тайме розвятку 1деХ про настунхсть та унифхкацхю систем та Хх елеыенттв, ио входять до складу загалькогс механгзму, автора! розробленх х знаходять свое вчкорчетання механ1зми матерхал{зацх! конкретних систем, як1 е об"ектом управхннп. ,<Ь нойбхлъш характернее 3 них втдно-сяться механгзии тнтенсиф!кац!1 циклу життя виробхв, конструю-в^ння ново* технпм та ективтзацтХ творчого штунцхвяу нжэнера. 1х стюренно передувела робота по виквленн спёцифЫних особли-востей, Бластивих кожшй систем!. Ц! механхеми е неэхд"емною;чв-стино единого механтзчу системи птдвчщення ефективност! сусп1льч кого виробництва.
3.9. Дэсхд^ено х обгрунтовано побудову то вякорястання ор-ганхзащйио-еконпьпчного уехян1гму хнтенеяфхкацх! цкклу кцттп виройIв /двГ- механхзм цжв/. Його структурно-лоНчна модель базуеться на схдуючих важшиших системах: по-порше, сем Цикл життя вироб!в, який розглядаеться як система, по-друге, система його фуккцхонуваннн, по-трете, система забезпечгння х, ш-четвер-те, система тдвжпення ефективностх циклу життя вяроб!в.
Для б тип говно! роэробки та уясненнп творчхх, методогз^ч-нкх та рактичних полокень механтзму цжв в робот! розглянуто зм!ст його основных систем. Так, першою системою мехошзму цкв е По го власна система - цикл яиття внробтв як об"ект дтялыюст1, зд1йснгг'.ся функщХ процесу оновлення продукцхХ та ортизац^ упревхннг. дхяльнхетю людей, викокувчкх роботк на стадхях.
Дикл життя кожного конкретшго виробу розглядаеться як екчедна система або як багатхтльцевий процес, який зд18сиосться на протязх часу та ЕМ1.ауе в соб1 ряд стад1й-п1Дсистоы, об"сднз-них сп!льн!сто вядхв дхяльиостх та езмент1в виробняцтва, загвль-
ними характериими рисами. В цей же час циклу життя виробу вла-отив1 с'во! .специфхчт йсобливостх, эикладет в дясезтацт!.
Активне П1дыгпення ефекткв гостх циклу життя ииробтв потре-буе удосюналення його структура. Вивченню об"с"тивко1 необхгд-ноетх та основного змгсту стадгй циклу життн виройхв присаячено бегато наукових праць, критичкий анахз пкях виганано в рооот1. В результат! за базову приймаеться така кс;1фгкац{п основних стад1й-п!дсистем циклу життя виробхв: розробка зигально* науко-го-практичиоГ основи для створешя та постанови нових виробхв на виробництво,.вигонання наугаво-досл!днх та оксперименталь-них робхт для створення конструкцИ, конструкторська п^готовка впробництва, технолоИчна та органгзацхйно-тетапчна пхдготовка, освоения випуску, виробництво, обхг х реал!зацхя, експлуатацхя то подальше.хкв1дац1я.;
В робот1 пропонуеться визначати дтльн!ст;> циклу життя ви-робтв /Тцжв/ за формулою:
Т^ По + +Тс,5 +Те + 1 п,, /2/
Д0 'Тно , Тде , Тк ,'Гт %Т0 >7'п Тор,Те - вхдпоргдно трипа-
л!сть пер1оду виконання роб1т на стадхя;:: розробка загально! на-
укова-технхчно! основч для створення та постанови нових вчроб1в
на виробництво, виконання науково-дас;пдни? та експериуентальних
роСИт, конструктання, технолэгхчна х органхзацхйно-технхчна птд-
готовка виробництва, бсюсння вилуску. виробництво, эбтг х рея-
л1сацтя, експлуатац!я { Л1кв1дац!я,в роках; п
1 - и1дстад1йн1 перерви, в роках.
Тривагсть перходу виконання робхг на козопй стадх! запропо-новаио визнаиитл з врахуванняч сьредиьо! величини коеф1цхент1в поралэльнос?1 1х здхйсиення у середин1 в1дтэ1дно! стадх!.
Ззпропоновона формула викорнстовувалася при визначенш три-валост1 цн::лу ннття ряду виробтв, в тепу чясг радхально-сверд-нльнже Борстатхз, якх в!Пускагсь в р1зн! часи на верстатобудхв-ному ВО. Тц?-э м^д. 2А55, 2Н55, й!о5, 2А554 х рВР-50 вхдпоядно складала в рогах; 25,3; 23,8; ,3; 0,3 г 18.
Аругоэ сис'хзиов иеха>иаиу цяп е його функцхонування. Осноа-Н1 Його ломенти мхетпть в соб1 ро^робхф та вп^ов^дження еистеаи орх'анхзец!! упрж:пшг. /кергвнчцтза/ .ильпхетя ладей, зейнятих эиКонаннпм робхр на стздхях циклу киття внуобхв, мо.дел! функцто-
нування системл эргешаацП управления, а таю схеми анеЬзу ;, та'прийьяття р1ше1!ь по упрьвл!ння гроцесами.
Об"ектами органзацг! управляя на стадтях циклу е проце-си. формуврння та досягнення науково-техн{чного, орган1зацхйного, екрномхчного та екэлэгхчшго р1вн1в розвитку виробництва, а та-хож р!вня соцтального роэвитку ко лекчква. Передбачаеться вчко-нання робтт з функцхочування нехан1эму здхйснювати э вякористан-ням засоб1в обчисввальда! технхки. В роботг запропоновано структуру комп"итерно-1нтегроваш1 блок-схеми системи функцтоууван-ня циклу життя виробхв. .
Структурно-лог1чна модель класиф1кац{1 найважливхших елеме-нтчв третьо! складэво! механизму - системи забезпечення циклу кяття йиробхв мхстить в собт так! елементи: технхчне забеэпечен-ня, орган1зац!йне, окоаомтчнв, метропогсчне, хкформац^не,ресур-сне, превове та метода поггчне, а також прогнозування те плануван-ия оптимального циклу життя вироб18. 1х перехк може буте розтй-рсно, або, навпаки, амекиено з врахуввнням специф!ших особдиво-стей властивт: як мехшазыу, так х об"скту дтядьноеН . Система покликана забезпечити над1йНсть, достовхрн!сть, итк!сть'та еионом1чн!сть втрнакня-керхвних 1 управл!нчих рхшень у вс!х ланках циклу життя вчрсив.
ЛЬ четверто! системи механхзму в!дносчться п!движения ефек-тяаностт циклу життя виробхв /КСПЕцжв/ - сукупнхсть взяемозв,,я-эаних елементхв ьчуковэ-технхчноУ органхзац!йно1, економ!чноХ, соцтэльноУ та екагогхчно* д1пльностт пхдприемств ! установ, як! утвэрюють в,пине цхле, маготь особливос?!, якх в1дсутш у складо-вих елементхв. Пхд ефективнтстю цикл}' життя виробхв розум!стьоя одержання оптчм&лыгс результата у найважливхших аспектах р!-чльностх колектива п!дприемств ! установ за- вхдпов!дняй пер!од часу - квартал, птвртччя, рхк 1 т.п., як1 виявяяються в досяг-кеннх необх1Дних умов 1 характеристик системи циклу життя вяро-бхв. Автором розроблена та обгрунтоваиа структурно-лоИчна модель класифткацх! основних елеиент!в КСШ^цжв /рис.3/, яка вхдо-бр?жэе.яксну сторожу об"екту, тобто йоп> склад х структуру, а таг-ож взармозв"яэхи. Бона метить в соб! певну сукупн!сть п{д-систем - напрямтв розвитну, оц!нки х анал!зу р!вня систем та I! едмент1в.
Модель КСПЕцжв е унхверсальною скдадаетьсй з елеиент1в, вяьстивих як КСПЕцжв в цтлому, так ! Н П1дсистемам, окремо. В
Об 'ект Д1ЯЛЬНОСТ1 - ---- Основнт елементи КОПКцян
Напрями розвитку, 0Ц1НКИ I анол!зу рхЕня системк та т? елементтв Х
-- Н'Н'КОВО-ТОХНХЧНИЙ - Текниго-органхзгцхйний
0рган1эа1П?<ний - Течшко-е'коюмгчник 1
Економ1Чни1? Органхзвцхйно-економтчн'-'Н
СоцтальнР - Соцально-сконог.ичний
Екологхчний - Гя ТН'ПХ
ляхи П1ДВИ-щення ефек-ТИВНОСТХ системы 1
1нтенсвниЙ I Екстеноипний
Областх знань виьчення системи Оспхлыи та соцх-ально-економ14н1 науки Поиродогнавчт та те^аичит пауки
Зв"язки -- Пряш та зьоротш зв"язки системи пжв та тт елемент!в з системеми нпв"ол:гапього середовчча
Регламент ВТТРННН в лтчя системи - 0рган{згш1Рно-економ1чнг меганхзмн, форми та методи прискорення I хпдви'цення е^ективностх об"ект!в атяльноетт 1
ЬНра сполу-чення взаемо-зв"язку механизм г в та тх систем . |
Визнача^ться основною м< ген&рельною хн1ею п!дй этою I завд&ннями, ндення ефективностг цжв
СуспхльнО- корисн! результата Ефектиьяхсть ижв, в тому чисх: технхчний, економхчний I тнший ефект, эростання продуктивности працх, энинення соб1внртост! вщзобу I т.д.
Рчс.З. Принципов* структурно-ло^чна модель КСПЬхл" основн} характеристики та изаемозв"язки
систем! простежуеться сптльнтсть, скртзниЯ характер I цтлеспримо-ванхсть ьлаомозв"язктв оснохлих П характеристик.
По анплоН* э формуванням КСЛЕцжв чожна рцзробити окрем! си-стеми для кожно1 П пхдсистеми, тобто будь-який елемонт систем ноже пхдддватгтся декомпозиция. В роботг навздеко приклади побудо-ви системи птдви-лення ефгктивностт виробництва та И птдсистеми -наукиво-техшчного розвитку. Методоюгтя цього тдхоцу може бутн вчкористана при декомпозицИ шпих систем.
Оцтнка эагпльього рхвня розьтку КСНЕцкб виплив^е з оцтнок основных складових системи. Цей рхвень, який втдобракуе сумарняй результат рхэних сторхн дтяльностх п1дпрясыста I устаиов ьа обсте-жеиий пертод, моке бути поданий у шглядт функционально* эалекно-ст1 втд п"яти осшвних фактортр:
Укспв Чсрг, ,Не,<о,1, Ус.с^) , ^
де , 1,огг Угс/>> Ьсоч. ~ втдлотдно рхвнх наукосо-
технхчшго, ^ргантзацхйнэго /орган!зьцхI працх, виробництва I уп-раптння/, чконом{чного, екологгчного розвитку подготовки виробни-цтза та сло*кивання Еиробгв, а тагож соцтального розвитку та пхдвя-' Х,'.11 я творчо! октиикост'с юлектива трудящих.
ЗЛО. Розроблеш I оигрунтован1 теоретичнх, м'етодолог1чш тс методячш положения методу ктльктсноХ оцтнхи та шатзу техника-органтзацгйного ртвня подготовки та виробництва Б'.фоб1в. Суть методу полягае у ззначеннг системи показниктв, якт характеризуюсь цей рхвеиь, та 1х кгльктених величин, якт е вихтдно бозон для управления оновленняи виробтв, виходячи з.обсягу та змтсту робтт на кок-шй стад: 1 циклу життя вироб1в. Оцтнка ртвня припускас: сстановлен-нп фактичного т планового ртвня птдтотозки т вч'робнчцтво виробтв; пошук вузькях М1сць та випвлення резервг в пгдв'-гцешт продуктивно стг працт за ргхушк уд>сконалення показникхр; розробку та в;фовад-яення в визначшй постдэвност! комплексу заходтв, ши дозволяють" пхдошити ефективнтсть виробництва, скоротити витрати ресурсов, стрс.ки створення, освоения та вровадкення проиукцх!', т дзчпг/ггя як?сть И тнготовлення -а експлуатацтТ; визначснкя вливу показни-ктв р!вня. на техшиэ-економтчш результата дтялькостт гидриемстп т оргонтзацхй; проведения системного г.орхвнялького економтчного анагхзу ефективностх ртвня. Оценка е основою розеобки орга-
нгьацтТ системного управления процесом отопления продукцИ, а та-коя базою створення оптнмальних програм спхвроб1тн;щтва з партнера-
ми в областх формування i виконання плыпв розвитку тдготовки та осмення випуску но в их внробгв, !х виробництва та експлуатацт!.
Эапропонована i обгр/тована система основных покпзниктв, вн-радених через коефхцхенти, flKi характеризуют!) р1вень т клоенфхко-ван!.по таким трупам: технтшй ртвень технолопчного усгаткуван-ня,-прогресивкхсть технолог:'-них г.роцесхв; техихчна опна^енгсть виробн..-цтва та працх; ргвень техшки вимхрюванич, контролю та вч-проЗування; ргвень оргашзвцт! виробнчцтвь, npaqi i уг.равтння. Роэроблено необххдну докумеитацгю, рекомендовано порядок виконак-нр iKOHQMi4Horo анагзу ефекгнвност1 ргв.;я.
3.II. В исертадхйтй роботг особлива у сага надаеться пробз-мх пхдвшцення ефектчвностх творчосп розробникхв ново! технгки. Автором рооробленх, обгрунтованх та ^еал^&овэкх теоретччнх та практична положения системного пхдходу ,вд наукэво! органгзацЯ та п1двихення ефектив!юс?1 iнженерноI працх. Проведена клосифгкацгк иетодхв генерацх! кових гдей у наукэвих i тихенерно-техн1чних пра-ц!вншив пхдриемств i уставов в процесх оноалення продукцх!. Лэз-роблена та обгрунтовань модель твзрчо! дхялыюотх оегб, якх зайыа-атьгя створ';нням та постановок но в их виробгв до ьчробництаа.
Для opraHiaaqil упраатння подготовкою та освоениям випуску нових BHpodiu в дисёртацх! вирхиувались питания оптлиаацх! форм постанови та виршення творчих ззадань а хнженернхй практицх, н.ча-С'.Еф!кац1я та блок-cxeua яких розроблен{, обгрунтованх та noKdnani в робот!, На основ! KouCiinaqin директивно!, паритетно! та XHi^ie-тивно! форм вид!леях of-iiuaiiir директивно-паритетна, дчрективьо-тт-цхетивнь та диречтнвно-паритетно-хшцхативна. Дг формч усптшю pes-aiooBani пр 1 функцЬ>нуванн! механгзмхв.
3 12.'Як показав анахз, icnysm методики оцгнки ефс-ктивностх заходти НТП, технЬсо-оргенхзацхйних, органгэацтйно-екоиомт-м/ та !нш. нововводень пртребують свого удоскон&лення. В цьому эв"язку в робот! запропоновано та обгрунтовано концептуальнчй птдххд роз-робкч теоретиччих, иетодэлог1чн.чх та методнчних поло-гень визначен-ня ефектнвноетт нэвозведень, який цгетить в co6i структурно-логГч-иу модель ефективгого використання напр ямiв та иетод1в в управл1н-нх огавленняи-гродукц!!; встановлено влив метод1в i мехчнхзмхв на чисти!! прибуток та потони! витрати; розроблено иетодичш реконендз-цх! по ефектнвно^у впрэсадкеннэ !.-етод1п i иехшзгпв. Напрклад, для визнячешш взас'.'озв"язцу поквзник1в техн1ко-оргашзац1Рного pi-
вня пхдготовкч Tii виробництва вчробхв з еганомхчною ефектшсто, яка- вкра-!ле;ться через ссбтвдрт!сть впупених нових BifpooiB /Снв/, ножливо вишристати метод корелящйно! залежност!. Для цьото-не--обххдно з загально! ктлькостт гоефшхентхв, ям характеризуюсь технхчний i органтзпцтйний рхвень, на ocuoBi кхльк!сного анал!эу ступеня Ух впчву на вегччину собхвареост1 виарати основнх. Пот1м викорчстати парну кореляцхйну залеянгсть у вчглядН
г' г.' /Л/
CHli-CKi Х Кг.....Кп > /1/
де с' - стала величчна, яка залежить вхд по казням в техн!ко-ор-г.зн:зац1йкого р1вня; К1 , - ocuoBHi показнчки тех-
нгко-органтзацгйного рх^ня, mi мають вплив на йелич-,<у co6i вар-то r.Ti; Cii Cip .Cln - шуканх токрэпики ступеня впчву юшю-го о врахованих юефщхенттв ртзнп на величину соб!вартостх. .
Степенева функцхя найкрадим чином опясус змтнення .co6iEapmo-CTi продукц11, шо випускаеться. Ьконоихчна e^oKTHBHictb виробни-цтва вчробхв, яка виражена через собхварт1сть, е краздим KpHtepi-ем при вяборх ргаень для визначення оптчмальних величин показни-ктв Уколе. Бона гоказуе, скхлькк коттхв Л1Дприемство i установа, Bci партнери по оновленнзэ продуши! сдержать в:д кожного карбо--ванця, гзо витрачасться н* зд1йснення процесу ствррення та постанови новях вчробхв на вчробиицтво.
В роботг розглянуто iraf формули визначення виливу кожного коефиценту на собхварттсть вчрббу, на величину внроб1тку та скорочення чисельностт.
3.13. 3 дясертацтйшй роботх не льни розроблен1 i об грунтован! найвакчвтшг теоретячш i методалогтчнт положения основ-нчх напрямхв, метод!в i механ!зм1в системно! тнтенсифхкацт! оно-влення nponyKuil, а й показанх методччнх прчйоми узагальнення до-евгду та впроваджеинн результате на промчелових ихдпряеч-
ствах i в установах машчнобуцування.,В бтльш концентровеному. вч-глядт вонч показант на приклад! Д1яльностг СКБ спещальних вер-CTaTiB. Так, для практичного застосування на допомогу конструкторам, технологам i ексгомхстам автором розроблен1 методичн! ре-кэмендац! I "Класиф!кацхя характерних особлишстей побудови кових гам верстаттв". ,ц{ особливостх бук враховаш при стюреи'П то ocpoeHHi випуску ноdux ряробхв. Наприклад, в СКБ спецхальннх ве-рстат1в вони були застосованх при проектуваннх та освоеннх вяпу-ску на Oil "Воронеэький верстатозавод" кото! гами плоскошхфуваль-
них во рс-гат те з ЧПУ високого та особливо вит ко го класу tokhoct, чол;/лей роботиэованях комплекс!ь.
Кочплексний ыштз показан, що в результат! впровадження у виробмицтво цтs гэми юсягаатьсп П1ппн;ценнч про^'ктчвюстт в 1,5 - 2 рази, тэшпстт - в 1,3 - 2,15 рази, надтПшст: та дзвгошч-ностг - .1,4 - Т,б рази; зниження питоуоХ металоемздст! в 1,8 рази. Характерна оооодивост! тагах усптшко були эикористы|Х при росробц! та 0CE02HH йипуску ij.OBOX rawn чертикальних координ^тно-свердлиль-них i свердлильних ворсгатхв з ЧИУ для Кра споре1 ;енсы'0 го, Уолоде-ченського та Стерл1танаксьгого загод1в.
Основнх н^г.ряси системного проектування, вимогн i тенденцхХ розвитку продукцг! машинобудування реахзоваш и багатьох розроб-ках,-кэприкпад, в СКБ спецхзльних верстатгв при конструкторськхй п!дготовц1 вирооництва л л о с ко "л л i фу в а л ь ил 7 верстатгв иод. ЗУ722ВШ для Лубенсьгаго АТ "Верстатазьвод "Ыхфверст". Таким чиной, стшрзно та эсвэпсться у зиробництзх верстат. пкиД аа своХми технхте-екояомхчники характеристиками не поступав краями зарубпх-ним-аналогам - РТВд/'ХЫ С фхрии " /1тахя' та Panomul
307 фхрми "Rоhnm ./Нхмеччинэ/.
Як показано в яисортацхПн!й роботх, супплыю-вдряснх результатл втд впровадженнн органгзацхйно-економ!чшх м^хгихзмхв, i'cto-Д!в i форы тнтенсяфткац!X циклу життя вироб!в, конструпвьннр та kthb3aqit творчого потенц!алу роэробпикгв ново! tcvhkw на хд-праемствр.х t э устглювах виражаютгся: ь пгдвгсценн! ефектчвнзстх процесу розробки, вчробництва i експлуатацхХ продукцхУ у ьиглй,Д1 технхчногэ, ековдмхчкого та соцгьльвдго ефакту, я к;: ti эв"язьний э забезпеченням аисокого техк1чкого pibh та акостх пгюдукцтх; ь скороченнх строк!в гпдго'.эвки та освоения випуску новоХ продукцхХ; в формуванн! оптимального технКного pia^fl i якост! пуэдукцт! та XX конкурентеcnpouoKHOcTi на световому ринку i т.д. lpiu того, а науковоХ та практичноX точэк эору розлобка i використання механхз-мхв дозволяв: - '
BirpiffiHTH з.дачу, по-перше, синтезу, тобто звесгн воедино та розгпд/.ти у взаоюзв,,пзку елеуедти гястеыи i иехан!зм1в, по-дру-ге, анвяхоу - розчленувания загальноХ систеыи та зигального иеха-Н1ьлу на складов! ад до неподхльних для виршення какого завданнч еле^ентхв;
передбачати еволюцш розвитку i хйдеищення ефэктнБност1 ие.ча-hsmb та будь-яких об"скт?в дгяльшстх, як! пов"язан! з онгвкзн-
нну продукцх!; ';
акт*вхзуватч творч} дхйльнхсть наутовых та т.кденерно-технхч-них робхтнмкгв, птдпрясуц1в та остб !начх кагегортй;
. огрев пяти оэгатоаспектний а а комплексный вплыв на шдвишеннч ефективност! уиравЫською Д1 ялыистю, та, пк насяхдэк, на гнтен-сиф!кацхю сусп1лько-корисних результагхв працх;
розшзнаваты в рхзних системах - объектах управл1шя 1Стотнг подтбностх, аналоги I вгдношення на основт ш*ористання в модечях мехаызму у;пф1К0Бэних елеиентгв - хдснстеч;
зд1йснювати быьш гкбзкх всесторонне досЫтення бах'атьох пятань г.роцесу о но в пени я продукцх!, напрнклад,стратёгх1 розробки загельно! науюво-практично! основы для створення та. постанов;! новых выробхв на вирооництво; методологх! опгдаиггцх! досхдныць-ких, конструктороькых х тсхнологхчнкх ршень; оргшизащ!, ОЦ1НКН1 та стимугвання працх розробншив; 1
ув"яэзты завдання хдбору, розм^ення х .птдв;:деннп квахфг-. Х кацхТ неукових те хнкенерних кадрхв, ионедаерг та {(Ш;тх спец1&~ хстхв з родом дхяльностп на стадхях циклу чгттп выробхв.
Найважлывхшим елементом систечи пхдв'-сдення ефективностх. кои-струювх.ннг1 с орггчхзацхя працх роэробняк{в на основ! автежатиза-.Ц11 та механхзацП ро51т,. ко виконугться.. Так, а СЖ5 спецхадьни:; верста^в пхд кертвныцтюм та при безпосереднгй участгавтора роз-^облене, впроваджена та експлуатуетьсп система автоуат-юованого проектувакня серегатхв та йвточатичнях яхнхй. Структурно-елеиент-на блок-схема сыстеми вмх;цуе десять пхдсистем, лас зпгальщй банк данях, орхентоланий на кожну пхдсистему.
Пры розробц1 та впровадженнг системл' успешно пыкорыстанх характер^ особчвостг^ властывх Ц1й сыстемх, включаюл Бировздден-ня адоптывкого та хихтацтйного летодхв у взабчозв"язкч>' з яясхгд-н;й1 методом. Та кий метод дозволяв, го-перке, -роздхлытй'комплексы про граи на сегменты та забезпечити загрузку оперативно! пал"ятх не веша програнами водночос, а по ыхрг необххдностх, по-друго, . ст^ориты б1бхотеки граф1чнкх елементхв та стандартных фрягменттв. Це дало V Хлыв1сть, нарыклад, скоротити час проектных роб1т одного електроакафопульта середньо! складностх з 90 до 7 ляд.-год., а такод выкорыстати слецхахстхв невысоко! кватфхкацх?.
.Мэтод оцхнки х анатзу технхко-органхзацхйшго р1вня яхдго-товкч та виробнчцтва вироб1в знайвдв шыроке впровадкеннч в ыашч-шбудаванш. Наприклад, при безпосереднхй участ! автора ни верста-
тобуд!вночу ВО своечасна оц1нка т анахз показняктв ргвня радхаль-га-срердлильннх серстатхв сприяла отриманню позятявних техшго-его-ном^'знчх. результата: продуктивнтеть верстаттв эбтльшилась на 15%) а дсвгов}чн!сть" - з 5 до ? роктв. Вибтр та досящення найкрепях по-казняк^в рхвня дозволили заводу за короткий час без втрат у випуску эд!йснчти безупинний переххд внробництва вгд старих моделей верста-т1в д> швих, як: не поступались за сво!ми те х н! ко - е ко не ч х чним и по-казниками зйрубтяним аналогам;
На приклад! СКВ спецхальних верстатгв роэглянуто вплив дезуль-тат.1в досл!даення ло дисертацтйнтй робот! та пмтлогэ сполучення рин-кових ^!дносин на успшне витонання ряду прЬритетних розробок в рачках цтльо во! комплексно! програми створення процукц:! гроча^янсью-го прйьначення та виробнчцтва на тдприемствах Укра!ни в умовах кон-верех!. Наприклад, в 1992-1994 рр. освоено у виробництв1 устаткуван-ня для шкхряно-вэуттсво! промело воет г. Роботу було зд1йснено сильно з КиТвським завопом автоматики хм.Петровського, Криворхзьким оре-ндн;;иобпедн&ннта "Комекс", Одеським верстатобудхвниу ВО та 1нш. Ра-н!шё тэка про.яукця, на УкраУнх нэ грэблялась.
4, 0сн0вн1 ВИСКОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦН ' I. Сукупнхсть викладе! ;хх в робатх основних напрямхв ефективно-го удосконалення процесу онэвлення виробхв машинобудхвного виробни-цтва вхдэбражус результат',? теорети^чих та мето.полог!чних розробок, а тауоя практичних рекомендуй автора по дасх'укувашй проблем!.
/2. Як показав проведений анализ с/ану економхки УкраТни остан-н!х рок1в, одахею з ключэвих позицхй !Г успешного роэвитку на рхшен-кя соЦ1ально-еконоУ1чних задач в створення та впровадження високо-продуктявних звсб1в прац! в про число во етт. '1Ъчу реОэрмування оюв-лення вироОхв х, перш за нее, в мащинобуд!вшй галуз1, повиню з.;пй-снюватяел гид впливом перетворень, як! зь\5езпечують переххд до рин-кових вхдносин на основ! розробкя та впровадження найб1льш ефектнв-них напрпмтэ, метод!в та механхз^в ^тенсифхкащ! пхдготовки, виро-бняцтва та екелуатац!! ново! техмки х шкххв 1х реахзацН.
3. Встановлено, .цэ в тепер1шн1й час одним з вшяливих напрям!в ефзктивкэго оновлення про.дукцЯ е переор!ентац!я д!яльност! вс!х ви-д!в pop.iT, як1 виконуютьск на стад!ях цикл!' яиття виробхв, на задо-еэяоння виуог наукоп-техн1чно! псл!ти№г, рингг/ пропозтцл та попи-ту, тендэнщй роэвитку наукк, техн!ни, технелогх!, орган!зац!1> екп-ном!ки та эколог!I. Сформований з врахуван"г.м викл )дених в робот1 пропозщ!й систекний п!дх!д до п!двищення ефективност! оновлення ви-
робтв в систем! "Наука, технтка те виробництво" з використанням новях оргатэащйно-економ^чни;л мехаи!зи!в, методов I форм управл1ння д1яльн!стю на стадтях циклу життя виробтв дозволить вир:шити питания, пов"язант як з присюренням Н'Ш, так 1 з скороченням строк!в ! пгдвищенням ефективностт оновлення процукцН.
4. Дэсл1джена I обгрунтована тенденцхя збереяення безперервно-стт процесу зам1ни застартло! технгки на нову, який супроводауеться скороченням тривалост! П створення та освоения випуску в тортвчян-н! з пертодом.виробництва. Такий п1дхтд дозволив, по-пбрше, эд!йснй-ти ,цоел!дження основних техшко-оргашзацтйких та еконоИчних меха- Х нтзмгб, форм, метод!в та засобтв, як! мають важливе значения для утсчнення, доповнення та розвитку ряду наукових, методолог!чних I практичних проблем оновлення продукцН, по-Друге, вид1лити як.прЪ-ритетну проблему орган!зац1йиий процес в машинобудувакн1, поставите його в один ряд з науково-техн1чнчм прогросом, орган!чио взаемозв"л-з?ти *х розвиток.
5. Розраблена т використана класиф!нац!я характерных особливо-стеЛ створення нових гам функцшняльно сднортдноХ групи виробтв, яка покладена в основу системного оновлеиня продукц!! на п!дприен-ствах ! в установах.
6. Розроблена блок-схема "Дерево мети та завДання" по тпдвишен-ню ефективност! науково-технхчного, оргашзацтйного, економ!чноп>
та тнших аспект!в розвитку виробництва, яка дэзбопс зд!йснит.ч яо-ггчний анал1з життсд1яльност! птдприсмств ! органтзацтй в сфер! оновлення пропукц!I.
7. Вперше висунута, обгрунтована й реал1зована принципово нова тдея розробки теоретичних ! практичних попожень концепц-Ц побудэви й використання загальмого орган!зац1йно-економ!чного мехашьму при-скорення та п!двищення ефективност! об"ектхв дхяльност!, то розгля-даються як счст/еть На його основ! розроблен! та впровадаен! механт-зми !нтенсиф!кац!1 циклу життя вироб!в, конструювання й активтзац!! гворчого потенщалу особистостт. В такому сукупному план! до появления робхт автора цю проблему не було розроблено, а, отже, ! не зд!й-снено на практицт.
8. Дэсл1дкена сукутпсть основопогагаючих систем механизму, в тому чисвг: об"е.кт д!яльностг як система, системи функцонування, забезпечзння й тдвищення ефективност! цього об"екту. Розроблеш иетодичн! положения ! структурно-ловчит модел! 1х побудови ! реа-л!зац!1.
9. Запропоновано х сбгрунтовано сястемнкй п!дх!д да 1срарх!ч--но-декомпозицхйного розчленування складнях орган!зац1Яно-<?коном1ч-них механхзм1в та систем. На цхй основх сформульовано пропозицх! до формування та впровадження плану досхд^ень та розообок, заходгв пхдзищення ефектчзностх оновлення зяроб1в.
Х 10. Розробленх х рбгрунпванг мйтоди орган:зацт^ г.аралельного та безупянного переходу вхд одних органхзацхйно-економтчнях механ!-зыхв до хнших, б1чьа прогресивних. Вяпвленх стадх" тс розробленх фо-. рмули визначення тривалостх циклу життя механхзмхв та вяробхв.
11. Розробленх теоретичнх основя та пректичнт рекомендацт! по створенню х впровадкенню методу оцхнкц та анагзу технтко-орггнхза-цхйного рхвня пхдгдтб'вкя Й ви^обняцтва новях в'.фобхз, якяй е хнстру-ментархом в управгннх оновлення пролукцхГ. Ззпрэпоноэано порядок проведения'системнога економхчного анахзу ефектчвностх оцхнкя тех-н!ко-орган!зац!йного рхвня.
12. Запролоновано та обгрунтовано системней пхдхтд до удоско-налення орган!зацх! та п!двищеннп ефектявностх працт т розвитку творчост! наукових та хгаенерно-техшчнях робхтникхв. Розроблеш форми ставлення й рхпення твосчих задач в хвженершй практяцх; модель иауко!эо--техн!чноХ творчо! Д1яльностх, проведено класифхкацтю методхв генеруаання цоиих хдей.
13. 3 роботх запро'сновано й обгрунтовано концептуальной пхд-ххд до розробкя методолог1чнях х практячних почожень визначення впли-, ру метод!в та механхзмхв на економхку пхдприемств та установ.Це до-сягаеться шляхом функцхснпльного взасмозв"пзку крятерх.'в та показни-кхв.що характеризуете летодиймехантзмя,з показнякамя ефектмзнос"! оновлення продукцН,що вираженх через чистий прибуток та соб!вар-т!сть. Запропоновано структурно-лоНчну модель ефективього викори-станнп мвхашзмхввуправшхи оновленням виробтв,розробленх методи-чш рсгамендаЦ11з ефектигного впровадження цях методхв й механхзм1в.
14.-Запропонован1-в дисертацхйтй робот1 теоретичнх ! практич-н! розробки знайщля шяроке застосування на пхдприемствах х в уста-новах. На конкретних прикладах про!люстровано висоху ефективнхсть 1х використакня при оновленн1 промяслово* продукцт!.
5. 0СН0ВН1 НОШЕНИЯ ДЖЕРТАЦН 0ПУВЛ1К0ВАН1 У СЛ1ДУЮЧИХ РОБОТАХ:
5.1. Монограф!I I брошуря I. Грузнов И.И. Стратегические направления интенсификации обновления изделий /Под науч.ред.д.э.н.,вкад. 3.В.Буркинского/.-Одесса: Институт-проблем рынка я экономика-экологических исследований НАР
Украины, I995.-3QCc.
2i Справочник цехового эюномиста/Я.И.Грузков-рук.авт.кол-ва, И.Л.Ог/пцов,В Л-Пахтусова,С.Б.Яро славская- 3-е изд.,перераб.к доп.-Одесса; Мая", 1990. -368с.
3. Грузнов И.И. Освоение выпуска новых изделий /подготовка,организация, экономика/.-M.: Машиностроении, 1976.- 133с.
Грузнов И.И. /рук.авт.гол ва и редактор учебного пособия/Огур-цон П.А.,иахтусова В.Ф. Экономика и организация проыкаленшго производства .-Одессе: ВГЫ!, 1976 .-166с.
5. Грузнов. И.И..Гусарев B.C. Творческая активность инженера Одесса: Маяк, 1975.-Т48с. Х
6. Грузшв И.И. Рабочее время чнжэнере.-ОдзссагУапк, 1972.-99с.
7. Грузнов И.И. Опыт разработки ч ваеиренля метода оценки уровня подготовки производства новых издечй.-Киев:УкрН1ЕКТИ, I97I.-55c.
8. Грузов И.И. На потоке новый станок.-Одесса:Наяк, 1959.-ГО/с.
9. Грузтав И.И. Механизм системы активизации тюрческого потенциала личности.-Киеп:Деп.в УкрНИИНТИ 30.01.89Зй-Ук.,Ил.,Т93Э-20с.
10. Грузнов И.И.,Шкловский B.U. Пути эффективного использования научно-технического творческого потенциала инженера.-Киев:Деп.в Укр-ШШТИ 19.04.89, ^-НТО-УК.,Ил., I989.-36C.
11. Грузшв И.И. Общий механизм устарения материализоц-.г; объекюв чаловеческоЯ деятельности и его прототипы.-М.:Дзг.. во ЕГЛ-ГГС-МРе 17.12.90, ?'229-ТМ. Ил.-Библиогр.: 7 назв.,1991.-23с.
12. Грузшв И.И.,Грузнова С.И. Поиск наиболее эффективных направлений работ по обновлен;; яздс-яиГи-КиевгДзп.в УкрНйИНТИ 15.Ос-.91, Г6й5-Ук.,!Тл.-5иблиогр.: G назв.,1991.-24с.
13. Грузнов И.И. Теория и практика эффективного обновления прадук-цчи,-Ниев:Леп.в riiTb Украины 16.09.94,,Т?;ьЬ2~} к.,Нл.-Б;шгэгр. : 50 назв.,19?4.-22Тс.
Ь.2. iiayKogi статтт
14. Грузнов И.И. Метод оценки технико-организационного уровня подготовки и производства новых изделий./Технология и организация производства, ,?4.-Киев: 1972, c.IT3-IT5.
15. PycsittJB Ф.М.,Грузшв И.И.,Беличенко Н.'Л. Опре.тогснче уровня организации труда л НИИ и К5//В кн."НОТ работников ИШ и КБ" 'ето-1Кчэс1птэ рекомендации.-?>!.: НИИ труда ГК СМ СССР по вопросам труда и заработной платы, 1972, с.27-34.
16. Грузнев И.И. Организация работы неучш-хцзонзга.тстЕеннэго соединения по пэвызенш) эффективности производства .-5!. :L2i!Tii Хичнефтз-
иаш, $17 7973, с.3-6.
17. Грузнов И.И.,Гусарев З.С.Основные формы посаногки нре^ения творческих зедэчв инженерной практике.//Проблемы развития л повышения эффективности научного л технического творчества труцяцихсп:тез. докл.Всесоизн.науч.-практ.га-ф.-У.гВсесо'оз.Совет НТО,1970,с.61-64.
10. Грузнов 'Л.И..Николаева Л.А. Конструктор и экономика./Иаиино-строитель, "i960, с.29.
19. Грузнов И.И. Технические швэвведениягорганизцция конструкторских раарпботот.Aграчлениеи кэучнЛ-^ехнческий прогресс, г5<-М.:Кочи-тет го системному анализу при Президиуме /НGCC?,ът.28,1962,-с.60-65.
20. Грузнов И.И. Системное проектирование нэеых гамм изделий.// Безлюдные роторные и гибкие техьологии:Сб.науч.трудов.-Т^ла:'уПи, Т9В7,о.56-6Г.
21. Классификация отии'нтельных-особенностей построения новых га*.-изделий.Методические рекомендации в помэаь ИГР.-Одессе:УкрНИИНТИ
Гостлана УССР, ОцНТЛ, 1907.-4с.
22. Грузнов И.И. Механизм активизация научно-технического творческого потенциала юясенера ./Инфорч.сб."Передовой производственный опыт, рекомендуемый для внедрения в отрасли, тчзп .6 .-.I. :ЗНИИТ5',!Р, I966.C.I-8.
23.Грузнов И.Я.Исторические основы организации управления хчэнен-кя! циклон изделий.//Проблемы форлировакияиразвития структуг управления :Сб.науч.трудов.-':БНИ!1 системных исследований,I9B,е.]5 -155.
24. Грузнов Я.Я. О. ит разработки и внесения САПР./Мехйниз: ;ип и автоматизация производства. ,г8. -М. : 1969,с.2Г-23.
25. Грузнов Я.Я. Некоторые особенности создания ноьых гачу ган-ob./Станки и инструмент, 1969, с.9-11.
26. Грузнов И.й., К деле ч Г J.. Отличительные особенности разрг. отк и ч внедрения системы автоматизации конструированид изделий./:.1ех низа-цпя и автоматизация производства,$4.-У.: 1991, с.15-17.
27. Грузнов Я.И. Над опыт работы в условиях изнверсии//В кн."Буз и рынок",кн.3,Конверсия,наука л образование.-!,f. : 1993,-с.166-169.
23. Грузнов Ч.И.,Грузкоза С.Я. Опыт и некоторые проблемы сокращения сро'зэп к повьппекия эффективности исследований я разработок в услоъикх конверсии. Сб."Вопроса оборонной техники",серия 13, "Комплексная авю^атизация и роторные линии", вкп.1-2. /84-85/.-Н.: 1и5И:тнфорузшпг> 1993, с.5-6.
29. Грузнов Vi/Л. Технология соезраенствовакия процесса выпуска изг.елийнфориатизац!п та kjb техноло ri i,J?I .-Киев: 1995, с.20-?!.
ANNOTATIOU
Grusnov I.I. J-robleae 4.nteneification of updating of products of machine building.
Diaeertation for ccitncc degree of Doctor of bcorcaic tciencee major C8.0V.01 - bocaoay of ^ndUEtxy. Institute of liarcet Vrobltmu and icnoaie-bcoloe^cal besenrchee cf National Acadeayof Sciences of Ukraine. Cdcлca, 1995.
A aanueciipt will be defended, which contains theoretical and methodological reecarch, ed defeloped of methodological boeie and methodological resoJMiendat.i.onB about reformation of updating production.
Mi с aost effective trende, methods, i&echanicHS of working out and incoiporating objecte activity on etage li/e, cycles of pioducti-on, have beeu prdpoatd and substantiated. Industrial application of recoiaendationn hae been conducted, data on г suite have been aade.
АННОТАЦИЙ
Грузно в Г.. И. Проблем!; интенсификации обновления прод^ции машиностроения.
Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности. Институт проблем рынка и зкономико-экологическик исследованиГ НАН Украины, Одесса, 1925.
Защищается ругопись, которая содержит теоретический и методологические исследования, разработанные методологические положения и методические рекомендации реформирования обновления продукции. Предложены и обосиоегны наиболее эффективные направления, методы и механизму разработки и внедрения обьоилов деятельности на стадиях цикла жизни продукции. Осуществлено промышленное внедрение рекомендаций, приведены данные их результативности. Юшчов! слова: оновлення вироб1в, орган{&а1,1йно-екоиом1чн! ыеха-мзми, цикл хшття, технiко-орган1 coyiйннй picejii,, прбуток, ефек-*и:н!сть, !нтенскф!кац!д.
Похожие диссертации
- Разработка товарной стратегии текстильного предприятия и выбор оптимального варианта обновления продукции
- Пути повышения экономической эффективности интенсификации производства продукции растениеводства
- Развитие маркетинговой среды предприятия на основе позиционирования сложной продукции машиностроения
- Проблемы повышения уровня интенсификации производства продукции земледелия
- Проблемы обновления продукции машиностроения США под воздействием энергетического кризиса