Организация внешнеэкономической деятельности промышленного комплекса региона (на примерер Донбасса) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
Ученая степень | кандидат экономических наук |
Автор | Лясковец, Олег Анатольевич |
Место защиты | Донецк |
Год | 2000 |
Шифр ВАК РФ | 08.00.00 |
Автореферат диссертации по теме "Организация внешнеэкономической деятельности промышленного комплекса региона (на примерер Донбасса)"
НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАШИ 1НСТИТУТ ЕК0Н0М1КИ ПРОМИСЛОВОСТ1
I э сен т
На правах рукопису
УДК: 339. 9 + 332. 14 (477. 62)
Лясковець Олег Анатошович
ОРГАШЗАЦШ ЗОВШШНЬОЕКОНОМ1Ч1Ю1 Д1ЯЛЫЮСТ1 ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ РЕПОНУ (на приклад! Донбасу)
Спещ'альшсть 08.07.01 - Економжа промисловосп
АВТОРЕФЕРАТ дисергацм на чдобугтя паукового ступеня кандидата економ1чних наук
Донецыс - 2000
Дисертащсю е рукогшс.
Роботу виконано в 1нституп еконо\йки промисловост1 HAH Укра'ши (м. Донецьк), в'|дд'|л проблем регионально? економжн.
Науковий icepiiiHK - доктор економиших наук, професор Прокопенко Микола Дмитрович, 1нститут економши промисловост! HAH Укра'ши, завшувач в1ддшу проблем регионально!' економки
Офщшш опоненти: доктор економ1чних наук, професор Макогон ЮрШ Володимирович, Донецький державний ушверситет Мппстерства ocoini i науки Укра'ши (м. Донецьк), завщувач кафедри М1жнародно1 економ1ки
кандидат економ!Чних наук, старший науковий сшвробггник Горячих Iliua loaniona, Луганська фшя 1нституту е коном ко-прановпх досшжень HAH Укра'ши (м. Луганськ), вчений секретар
Пров'щна установа - Запор1зька державна нженерна академ'ш Мшктерства освгги i науки Укра'ши (м. Запор1жжя), кафедра економши i оргашзаци виробництва
Захист вщбудеться 30 травня 2000 р. о 15 годиш на засщанш спещашованоТ вчено'1 ради Д 11. 151.01 в 1нститут1 економш! про-мислопосп HAH УкраТнн за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Уш-верситетська, 77.
3 дисертац1сю можна ознайомитися у б!блютец1 1нституту еко-номиси промисловосп HAH Укра'ши за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Ушвсрситетська, 77.
Автореферат ромсланий 28 квипня 2000р.
Вчений секретар спешшпзованоТ вченоТ ради
Поклонський Ф.Ю.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальн1сть теми досщження. Гривалий час ексномжа Украши носила зольований характер \ снувала у вщрив1 вщ свтового ринку. Сучасний стан народного господарства, зокрема експортоор1ен-тованих виробництв, не дозволяе швидко, ефективно 1 р1вноправно включитися у св
Залучення УкраТни в систему свтегосподарських зв'язк!в потре-буе серйозноТ адаптацп и структури, усього господарського мехашзму до надзвичайно високих вимог, що диктуе сш'тове ринкове господарст-во. Створюючи ринкову економку '1 бажакэчи жтегруватися у свггове господарство, УкраУна повинна розвивати зовшшньоекономтш вщно-сини у всьому р!зномаштп снуючих форм.
Актуальн'ють теми досшдження обумовлюеться сучасним станом скопомки УкраУни, який потребуе використання уах чинниюв зросту, зокрема переваг М1жнародного розподшу пращ, зовжшньоеконом1ч-ного чинника у вирниенж складних проблем нацюнально'У економки.
У той же час входження у св1*тогосподарськ1 зв'язки - складнин, неоднозначний процес. Активне використання найбшьш ефективних, апробованих световою практикою форм м1Жнародного ствробпниитяа дозволяе виршувати як внутршш проблеми укра'ГнськоТ економжи, так 1 знайти свое м1сце у св1тогосподарських зв'язках. Такими формами сшвроб'тшцтва с сгильн! шдприемства (СП) за участю иноземного кашталу ! В1лын економ!чж зони (ВЕЗ).
Особливе значения мае д!яльн!сть спшьних гпдприемств '1 вшь-них економ1чних зон по залученню передових технологий I управшсь-кого досвшу, розвитку експортоорюггованих виробництв 1 тих, що м-портозамицають, забезпеченню виходу вггчизняноТ продукцн на св1то-вий ринок. Залучення закордонних партнерш, яю вже мають пизначен!-позицп на сштовому ринку, часто дае едину можлишсть украшськШ сторон! винти на ринки шших краТн 1 закртитися на них.
Кшыасть на Укра'пп спшьних гпдприемств поки що невелика, але Тхня /пяльшсть уже позначаеться на загальних результатах зовшш-ньоекономЬноУдЬгпьност! \ потребуе анашзу, осмислення, теоретичних \ практичних висновк!в. А вшып економтш зони поки що тшьки ство-рюються. Внходячи з цього, тема досгндження с актуальною та обгрун-тованою.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацшне дошпдження здшснено у вщповщност1 з тематикою нау-ково-досл1дних po6iT в1ддшу проблем репональноТ економки 1нститу-ту економжи промисловост! HAH УкраТни в 1995-1998 рр. (теми: "Методолопчне обгрунтування головних напряммв розвитку промис-ловостт perioHi (на приклад! Донбасу)", номер державноТ реестрацп 0194V046247, та "Науково - методичш основи забезпечення пропор-Шиного розвитку виробничих комплешв репону", номер державно! реестрацн 0198V005736).
Мета i задач! досцження. Метою дисертацшноТ роботи е виз-начення шлях1в штеграцн у св1тове господарство, комплексна пророб-ка теоретичних, методйчних i оргашзацшних питань шдвищення ефек-тивност1 притягнення ноземних 'нвестицш в економку УкраТни i, на-самперед, у прюритетш, з поглядушвестицшноТ привабливоеп, rany3i головних промислово розвинутих и регюшв, зокрема за допомогою створення сшльних пщприемств i вшьних економ'тних зон.
Головна дея роботи полягае в розробщ науково - методичних рекомендащй по розвитку зовшшньоеконом1чних зв'язкт репону.
Виходячи з того, що в зовшшньоеконом1чних зв'язках спшьш шдприемства i вшьш економтш зони займають особливе Micue, а в Укра'Тш з Тхжм розвнтком пов'язаш нади на притягнення ноземного KaniTany для вир^шення багатьох економ1чних проблем, розвитку екс-портоор-1ентованого виробництва та пдного виходу на свгговий ринок, автором для реал1зацн вказаноТ мети були поставлен'1 так1 задачи
обгрунтувати капрямки адаптацн зовшшньоеконом1Чних зв'язюв УкраТни до вимог свгтового ринку;
визначити шляхи штеграцн економжи УкраТни у св1тове господарство;
визначити напрямки шдвищення ефективност! зовшшньоеконо-mi'mhoT д1яльносгп пщприемств УкраТни;
на основ! комплексного анаву обгрунтувати теоретичш, методичш i оргашзацШш питания шдвищення ефективност1 залучення ноземних нвестицш в економжу УкраТни;
обгрунтувати необхщшсть та шляхи удосконалення законодавчоТ базч, визначити Micue i роль держави в запученш ноземних нвестицш;
узагальнити снуючий м1жнародний досв'1д функцюнування СП; на основ1 анагзу д1яльност1 СП на територи УкраТни обфунтувати можлишсть застосування сптьних пщприемств у стратеги зовшшньое-кономнноТ Д1ялыюст1 УкраТни як 3aci6 залучення закордонних швес-nmiii в економ1ку УкраТни;
обгрунтувати актуальность 1 необхщшсть створення вшьннх еко-ном!чних зон на територи УкраТни;
обгрунтувати пеобхщшсть 1 шляхи розширення нвестицШноУ д!яльност1 репону;
розробити науково-методичш рекомендацн по розвитку зовшш-ньоеконом5чних зв'язюв репону;
розробити науково-методичш рекомендащУ до проекту форму-вання в Донецьюй област1 спещальних економ1чних зон та втшення специального режиму жвестицшноУ дшлыюсть
Предмет 1 об'ект досщженнп. Предметом доогндження е питания теорп, методичш I практичш аспекта системного шдходу до ре-гулювання зовшшньо-еконоипчно'Т д1яльност|\ а також економ!чи! аспе-кти проблеми штеграцп УкраУни у св1тове господарство, здШсшованоУ через активну зовшшньоеконом1чну Д1яльш'сть.
Об'ектами досцркення й анал!зу е стпльш шдприемства \ вшьш економ1чш золи в систем! свггогосподарських зв'язк\в як форма ънжна-родноУ виробничоУ кооперацм, м1Жнародний досвщ сшльного шдприе-мництва, сшльш шдприемства 1 вшын економ1чж зоин з ноземними нвестиш'ямн, створен! або утворюваш на тернторп УкраУни, структур-ний анализ \ ош'нка ефектнвност! ТхньоТ Д1ялыюсп.
Це обумовлено тим, що сшльш шдприемства 1 вшын економ1чш зони як найбшьше зр!Л! форми м1жнародного сшвробшшцтва мають особливе значения для формуваиня ново? структуры економжн УкраТни завдяки потенцшним можливостям позитивно впливати на процеси рииково'Т ор-1ентац'и 1 сприяти штеграцп у св'!тову систему господарю-вання.
Методолопя досшження. Теоретичною \ методолопчною основою дисертацп стали фундаменталыи положения сучасноУ науки про прюритети штер11ацюнаЬац1\' у св1товому розвитку, ят поглиблюють-ся у взаемозв'язку краТн та репошв, системний пщхщ до досдакуваних процес'т ! об'скп'в, науков! положения 1 досвщ, накопичений у сфер! зовшшньоеконом1чноУ д1яльност1 та залучення шоземиих швестицШ в економжу УкраТни, а також за кордоном, законодавч1 та нормативы! документи, рекомендащУ иаукових оргашзащй та пращ вчених-економ1ст1в зпдно ц!с'Г проблеми.
У дисертащ'У використано методи досдцркення явищ в Ух взаемозв'язку та розвитку, системний та комплексный пщходи, а також спець альш методи досщжеш - класиф!кацшний, лопчного узагальнення. результате, конкретно!" економнеи.
Джерелами шформацн послужили: Закони 1 нормативы! акти Украши, що регулюють питания шоземних швестицш, створення 1 дшльноеп СП I ВЕЗ; проект Закону про ВЕЗ; статистичш даш Мнйс-терства статистики Укра'ши, МЫстерства ф'шансш УкраУни, статупра-вл'пмя ДонецькоУ обласл; розробки, здмгснеш у вадип закордонних швестищй Мпстерства економш! Украши, у вщдш торгового балансу 1 державного регулювашш зовншшьоекономгшоУ д'1яльност1 Мпйс-герства економжи УкраУни, у вщцш м1жнародних економ1чних вцшо-шень Науково-досдиого економ1чного нституту (НДЕ1) М'шктерства економ1ки Украши; результатл авторських досл1джень; розробки Тор-гово-промисловоТ палати м. Донецька. У процеа роботи над дисерта-ц1ек> проанал!зовано теоретичш та методолопчн] положения вчепих Украши, краТн СНД у монографшх, статтях, брошурах.
Наукопа новизна результатов досщження гголягае у розробш на основ1 вивчення й узагальнення наукових праць в!тчизняних 1 закордонних досл'щниюв гауково-мегодичних положень 1 практичних рекомендаций по розвичку зовншшьоек6иом!чних зв'язю'в промислово-го комплексу регюну. Виходячи з цього можна видшити так! основш результата, що вщображають елементи науковоУ новизни дисерташУ:
визначено чинники, як1 перешкоджують здйенеишо ефективноУ експортноУ политики Украши.. Уникнення цих негативних чиншшв (низька копкурентоздатшеть бгпьшосп готових вироб1в; збитков1сть продукщУ бшьшоетт шдприемств машинобудування, виражена у св'ио-внх цщах; повшьний перехщ шдприемств - виробшшв на випуск новях вгдав 1 вироб1в машинобуд1вно1 иродукци; вщетавання техжчного р1вня промисловоУ продукцй' ви св1тових аналопв; розб1жшсть з евь товими метрпчнимн стандартами \ стандартами якосп; в'щокремлешеть в1д участ! в найбшьш перспективних профамах виробництва нових ви-роб1в на М1ждержавнш основу нерозвинешеть техшчноУ, фшансовоУ, шформацшноУ шфрасгруктури; розпад мЬкреспубжанських зв'язк1в; ш'дсутшсть стабЬтьного законодавства I ефективного валютного контролю) дозволить вщносно швидко, ефективно 1 р1вноправно нтегрува-тися у св1Тов1 господарськ! зв'язки. де снуе жорстка конкуренщя : боротьба за ринки;
обфунтовано вибф перспективних нанрямюв зростання експор-ту на Украий. Дотримання таких напрямив, як удосконалювання сиро-винного ексиорту; вцщовлення обсягу традицншого ексиорту продук-ци машинобудування, використання швестицшного сшвробгпшцтва з закордонними кра'шами; використання факту тимчасовоУ дешевини головних чиншшв виробництва; використання ушкалышх високих
гехнолопй ряду сектор'т промисловосп з високим експортним потен-цалом, дозволяе збтьшити експорт на УкраУш;
визначено шляхи п'щвищення ефективносп зовшшньоторговель-101 д1яльност1 УкраУни: перегляд вщношення до втизняних експорте-пв, щлёспрямована стратепя експорту наукомюткоУ продукщУ, удо-жоналювання 'шпортноУ пол'ники, в'|дновлення обсягу торгових зв'яз-с!в УкраУни з краУнами СхщноУ Свропи, а також змши концептуального пдходу до закордонних кредипв дозволять актив1зувати 1 збшьшити овшшньоторговельний об^г товарт;
на основ1 результате анаЬу швестицШноУ привабливосл про--шслових п'щприемств Донбасу визначено обсяг швестицш та запро-юновано напрямки Ух використання. Для реал1защУ схваленоУ Каб'ше-ом мЫстрт УкраУни Програми сощально-економ!чного розвитку До-1ецькоУ облает'! на 1998-2000 рр. необх(дно бшя 12 мрд. грн. Мнп-<альний дефщит н фшансового забезпечення складае 6,7 мрд. грн. I загального числа швестицшних проект!в 145 (розмфом необхщних :ошт!в 4,3 мрд. дол. США) складаготь проекта промислових шдпри-мств р1зноманггних гапузей, розмщених в шахтарських местах облас-
виявлено про'пф^ччя, що виникають м1ж украУнськими та шо-емними партнерами при створеш \ д1яльиост1 СП. В основ! протир1ч [ежать принцип управжня. Сшлып пущриемства за методами управ-ння можна роздшити на так! типи: СП, в управнпп якими домшуго-у роль грае один засновник; СП, в управшш якими беруть участь ус1 асновники; СП, незалежн'| вщ засновнйюв;
запропоноваио створення з метою управления, контролю та про-нозування економ^чноУ ситуащ'У в репот нформацШно-анаш'тичного .ентру, для якого д:яльшсть будь-якого шдприемства була б прозо-ою для анаггичних розробок. 1нформащек> такого анал(тичного ентру можна було б корнстуватися, кр1м того, для формування цшьо-их оргашзацшно-господарських корпоративних структур, що можуть двшцити економншш ртень розвитку;
запропоновано переж пшьг при створенш СГ1 в УкраУш, визна-ено прюритетш галуз1 для Ух створення. Головш пшьги в прюритет-их галузях можуть бути такими: зниження ставок податку з прибутку; ведения прискореноУ амортизацн; зв1льнення в^д податов СП, ор1*ен-эваних на експорт; диференщ'ашя розм1ру ставок податку з прибутку !П у залежносп в1д характеру вкладень, сфери д!яльносп, що дозво-ить спрямовувати нюземш швестиц'п в пр'юритетш для УкраУни галу-; виключення з оподатковуваного прибутку сум, що спрямовуються.
на науково-досщш i проектно-конструкторс ьнл роботи, природоохо-ponHi заходи, перерахування в добродшш фонди;
обгрунтовано пропозици щодо актуальность необхщноеп та шлях1в створення вшьних економ1чних зон у масштабах репону та УкраГни.
Важливим напрямком розвитку Донецького репону в умовах ВЕЗ е нарощування експортного потенщалу шляхом створення сприят-ливих економ1чних умов для збшьшення випуску в1тчизняноТ продукцП' i надання послуг за рахунок удосконалювання виробництва на яюсно новому piHi використання сучасних технологий, закр1плення на тради-цшних ринках збуту i виходу на hobL Необхщно давати державш га-paHTii по кредитах. УкраТна повинна бути защкавлена в створенш в першу чергу зовшшньоторговельних, виробн'ичих i науково-техшчних зон. Всеб1чна й об'ективна еколопчна експертиза npoeicriB ВЕЗ повинна бути найбшьш важпивою умовою при формуванш i розмщенш Тх в р1зних репонах.
Теоретична значуипсть роботи полягае в розробц'1 питань нте-гращУ УкраТ'ни у свпове господарство через запучення i використання ноземних швестицш у рамках сшльних шдприемств i вшьних еконо-Mi4HHX зон.
Практична цшшсть результатт досщження визначаеться мож-ливютю Т'х використання для подальшоУ науковоУ розробки питань ште-грацп УкраУни у св^ову господарську систему, запучення ноземних нвестицш у нацюнальну економжу.
Положения та висновки можуть бути використаш при виршенш питань удосконалювання зовшшньоекономнноУ д1яльносп УкраУни, визначення ефективност1 створення СП i ВЕЗ.
Особистий внесок здобувача. Дисертацшна робота виконана Лясковцем O.A. самостшно. У результат'1 проведеного досцркення теоретично обгрунговано напрямки шдвищення ефективност1 застосу-вання метод1в оргашзацн зовшшньоеконом1чноУ д1яльност*1 в умовах перехщноУ економжи до ринкових вщносин i розроблено науково-методичж рекомендащУ щодо розвитку зовшшньоеконом1чних зв'язюв промислового комплексу Донецького репону. Зпдно з цим обгрунтовано напрямки адапташУ зо в н i ш н ьоеко н ом i ч н и х зв'язю'в УкраУни до вимог CBiTOBoro ринку, визначено шляхи нтеграц1У економки УкраУни у свпове господарство та напрямки пщвищення ефективноси зовшш-HboeKOHOMiHHOi д1яльносп промислових шдприемств УкраУни, обгрунтовано теоретичш, методичж i оргашзацшш питания шдвшцення ефе-ктивност! залучення ноземних нвестицШ в економку УкраУни, розрс-
блено науково-методнчш рекомендащТ до проекту формування в Донецькш облася спещальних економ1чних зон та втшення спещ'аль-ного режиму ивестицшноУ д1ялыюст1.
Апробацш i впровадженнл результатов досщжения. Головш положения, висновки та рекомендацп виконаних досщжень доповща-лись i обговорювались на репонапьних науково-практичних конферен-щях: Удосконалення оргашзацШно-економчноТ структура промисло-вого комплексу periony (Донецьк, 1996); Репон: стратепя виживан-ня (Донецьк, 1996); лMicTo, регюн, держава: проблемл розподшу влади (Донецьк, 1997), на семшарах i конференщях 1ЕП HAH УкраУни.
Результата отриманих досщжень обговорювалися та реашзова-но в солянШ промисловост1 у форм! ршень об'еднання Артемали.
ПублйсацГь За результатами виконаних досщжень опубл1кова-но 10 наукових роб!т обсягом 3,29 у.д.а.
Обсяг i структура роботи. Дисертащ'йна робота складаеться з вступу, трьохроздшв, висновку, списку використанихджерел (106 най-менувань), додатюв. Метить 195 сторшок, 19 таблиць, 6 рисуню'в.
ОСНОВИИЙ 3MICT ДИСЕРТАЦП
У дисертащУ викладено методичш шдходи по оргашзац'и зовш-шньоекономшноУ Д1яльност1 промислового комплексу periony, еконо-М1ЧН0 обгрунтовано доцшьшсть формування спещальних економ!чних зон i впровадження спещального режиму швестицшноУ д1яльносп. У BCTyni роботи обфуктовано актуальшсть теми досл'дасення i практич-ну значимкгь роботи, даеться характеристика науково! новизни.
Розд1л 1. Проблеми штеграцп Укра'ши у свггове господарст-во. Досщженнями установлено, що головною рисою сучасного етапу розвитку CBiTOBOi економ1ки е створення нтегрованоУ системи св1тово-го господарства завдяки двом взаемозалежннм процесам - поглиблен-ню подшу пращ на Bcix ртнях, тобто спещашащУ на виробництв! ву-зькоУ номенклатури TOBapi i послуг, i посиленню штеграцГГ нащональ-них eKOHOMiK, оскшьки спещаЬащя передбачае розширений обмш М1Ж ними.
Нова сватова економка приймае вид багатосторонньоУ системи, що складаеться з {мзнобЬших елементов i вщношень. Бона розвиваеться не тшыси завдяки товарообмшу, але i за рахунок ropriai послугами i науково-техшчними досягненнями, обороту капралу, створення спшь-ного нформащйного простору, та шше. На одне з перших мюць вису-' ваються м'пкнародш науково-техшчш зв'язки, торпвля патентами, щензшми ноу-хау. Темпами, що випереджають, у портняшн 3i cb'ito-
вою торпвлею розширюеться шжнародннй фшансовий ринок, ринок цшних папер]в, ринок каштагпв.
Зовн1шньоеконом1чна дшльшсть УкраТни приковуе до себе шд-вищену увагу економютж. I це закономфно, оскшьки УкраТна займае одне з перших \нсць у свт по показнику вщношення обсягу зовшш-ньоторговельного обороту до ВВП. У той же час економжу УкраТни не можна назвати експоргооркнтованою. Парадокс пояснюеться неплато-спроможшстю внутршшх споживач!в. У цшому тепершнш стан зов-ншшьоторговелышх зв'язк1в УкраТни адекватно виображае загальний кризовий стан економжи. Зовшшньоторговельний оборот за 1998 рк скоротився на 23% у поршнями з попередшм роком. Найважлившими причинами падшня обсяНв експорту стали загальне попршення кон'юнктури на головних товарних ринках, висока собшартють \ низька конкурентоспроможшсть вггчизняноТ продукцн. У табл. 1 показано базов1' показники зовщшньоТ торпвл1 УкраТни за 1998 р!к (даш' Держ-комстату УкраТни).
Таблиця 1. Базав1 показники зошпшиьоХ торг1вл1 Украши за 1998 р.
1997 р: 1998 р. 1998 р.
(мрд. дол.) (мрд. дол.) до 1997 р. (%)
Весь товарооб г 42,25 32,57 . 77,00
у т.ч. товар 35,0 27,31 78,05
послуги 7,21 ' 5,25 72,81
Експорт 20,36 16,46 80,84
у т.ч. товар 15,42 12,64 81,96
послуги 4,94 3,82 77,33
1мпорт 21,89 16,11 73,60
у т.ч. товар 19,62 14,68 74,82
послут 2,27 1,43 63,00
Сальдо тсварооб1гу -1,53 0,35
Сальдо торпвд! товарами -4,2 -2,04
Сальдо торпвл послугами 2,67 2,39
Головним завданням зовтшнь^ко[юм1ЧноТ пошш! будь-якоТ краТни е створення сприятливих зовшшньоеконом1чних умов для роз-ширеного вщтворення. 3 одного боку, де завдання припускае ураху-вання тенденци квщаци будь-яких перепон на шляху вшьноТ торгши ! вшьного прямування чинштв виробництва, подальше розширення вщношень з шшими краТнами, розвнток багатонацюнального шдприе-мництва, що призведе до посилення економ1чноТ взаемозалежносп
держав. 3 шшого боку, там явища, що вщбуваються в мшнародних економ!чних в!дношеннях, як загострення конкуренци, коливанЬя ва-лютних курав, нер1вновага платЬкиих балансов, шше, негативно впли-вають на екоиом1ку краТ'ни.
Тому сучасна зовшшньоеконом^чна поппка будь-якоТ кра\'ни повинна складатися з двох протилежних засоб1в регулювання зовшш-ньоеконом1ЧноТ" д1яльност1 - протекцюшзму 1 л!берал!зму. Протекцю-шзм ставить як мету захист нацюнальних виробшшв, обмеження доступу на ринок краТни ноземних конкуренте, у той час як л1берашзм припускае усунення вах перепон на шляху зв'язюв, национально!' та свтовоТ економ1ки.
Головними напрямками реаЬацн конкурентних переваг УкраТни можуть стати: удосконалювання сировинного експорту; вщновлення обсягу традицшного експорту продукцн машинобудування; викорис-тання нвестицшного сшвробггництва з закордонними краТнами; вико-ристання факту тимчасовоТ дешевини головних чинник!в виробництва; використання ушкальних високих технолопй ряду сектор!в промисло-вост1 з високим експортним потенциалом.
ГИдвищення ефективност! зовн1шньоеконом!чноТ д!яльносл УкраТни потребуе, як мшмум, такого: перегляду в'щношення до вггчи-зняннх експортер1в; цшеспрямованоТ стратеги при розробщ, виробниц-тв'1 й експорт'| науком'|сткоТ продукцп; удосконалювання мпортноТ по-тжи; вщновлення обсягу торгових зв'язюв УкраТни з краТнами Сх1д-ноТ Свропи, активна зовн'1шньоеконом1чна д!яльшсть 3 розвинутими краТнами; змша концептуального шдходу до закордонноТ допомоги.
УкраТн! необхщно переборота тенденцш зростання негативного сальдо в зовшшньоторговельному оборот!. Цього можна досягги шляхом скорочення мпорту, особливо в тс'й його частим!, що стосуеться постачань в УкраТну продукцн, як!й конкурент^ вггчизняш товари.
Необхщно удосконалювання в област1 податковоТ пол!тики зов-1пшньоеконом!чноТ д!яльносп. Потр!бно зробити все можливе, щоб в!-д!нти в|'д системи високих податюв. Надання податкових ! кредитних шльг постачальникам експортноТ продукцн повинно сприяти накопи-ченню кашталу в крапп, появ! конкурентоспроможних шдприемств I-товаров.
При розробц! нових шдход(в до зовн1Шньоеконом|'чноТ д!яльнос-т! на УкраТш варто враховуватн чинники, що заважають и успшному проведению: розбапамсовашсть економжи, що пов'язана з перех!дним пер!одом пол!тичних систем '1 суверешзащею; нездатшсть ряду структур до ново!' економ!чно'Т пол!тики через низький р1*вень квал1'ф!кац!Т 1'
способ мислення, негативпе в!дношення до проведения новоТ економ1ч-ноУ попгпки; стримування проведения ефектнвноТ зовшшньоеконом!ч-ноУ д!яльносп снуючим законодавством.
Житгево важливими е, насамперед, економ1чш зв'язки з Рос!ею, не треба вщмовлятися в'щ переваг снуючого подшу пращ М1ж УкраУ-ною ! РоЫею. Бажано винти хоча б на р1вень 1990 р. по обсягу вивозу продукцп, ринок збуту яко! в кра'нш СНД традицшно забезнечувався УкраУною. У противному раз1, як показуе досвщ, економка краУн-споживач!в буде переор1ентована на шшнх постачальник!в. Збшьшення експорту в кражи СНД дозволить забезпечити стшкий збут у перспектив!, зберегти залежшсть виробникш у краТнах-споживачах в'|д украУн-ськоУ скоиохпкп, стриматн роцес здтъшеиня безроб)ття в УкраУж.
Необх1дно також змшити вщношення до оцшки експортно-мпортних можливостей краУн , що розвиваються, в^цйти вщ звичного уявлення про Ух шбито обмежеш можливосп. УкраУна може купувати у них на бтьш.вигщннх умовах, н!ж у Заходу, необхтдш машини й устат-кування, товари народного споживання, сировину. Для УкраУни також е достатньо широк'| можливост1 збуту машин \ устаткування в кра'ши, що розвиваються. Смшсть ринку машинобуд1вноУ продукщУ цих краУн перевищуе 200 мрд.дол. США (радянський експорг на цей ринок не перевищував 2 мрд.дол. США в р!к). Варто проробити питания про украУнськ) швестиц'н в краУн и, що розвиваються, проте не в традицш-них формах допомоги, а створюючи на Ухшх територ'1ЯХ сшльш шд-приемства. При цьому треба оркнтуватися на створеиня шдприемств, що виготовляють продукщю з меншими, нж в УкраУш, витратами \ здшсшовати и миорт замють власного виробництва.
Роздал 2. АиаЬ соц!алыю-економ1чного стану ромиелового комплексу рспону ! визначении необхщносп розшнрення швести-цншоУ дшльиосп. Комгшексний ан^шз розвитку економки репону проведено на приклад! ДонецькоУ области одшеУ з найбшыи промисло-во розвинутих областей УкраУни. Головною рисою ДонецькоУ облает! с також надзвичайно висока и нтегроважсть у едину економ!ку УкраУни. Анал1з розвитку економкн ДонецькоУ облает! показав, що в репон! склалася вкрай несприятлива обстановка. Область займае перше мюце по розм!ру валового сукупного продукту > розмфу прибутк!в, що одер-жують шдприемства в процес! виробничо-господарськоУ /цяльност!, являегься безумовним леером у видобутку енергстичного ! кскс!вного вупля, виробництв! продукцп чорноУ металурпУ, цементу, одшею з перших по вирошуваншо нас!ння соняшника, деяких зернових культур I продукт")' тваришшцтва, але проблемами галузей и гоеиодарства за-
лишаються: низький техшчний р!вень, висока матер1'ало- \ енергоем-шсть виробництва , як результат, висока соб1варт1сть, низька яюсть \ неконкурентоспроможшсть багатьох пид1в продукци. Попршилося ф1-иансове становище Ыдприемств, розширилася бартеризащя економ!ч-них вщносин, зросли неплатеж! 1 борги, особливо по заробтпй плат'и зменшилися роз\нрн нвестицш, ускладшшася ситуащя у тваринництв!, в!дбулося зннження виробництва товар1в народного споживання, заго-стрилася проблема зайнятост! населения. У облает! вщчуваеться гост-рий деф!цит паливно-енергетичних ресурс!в, вона ц|'ком залежить В1д мпорту природного газу ! нафтопродукт!в.
У швестнщйнш д'шлыюсл найважлив!шою задачею в тепер'ншй час стае формування мехашзму державного регулювання швее .ищи I в|'дтворення основних фонд!в. Усунувшнсь в!д простого втручання в д!яльшсть п!дприемств, держава повинна зберегтн головну регулюючу функцио, що включае розробку мети ! задач, формувапня умов ! мето-д!в регулювання.
БЬышсть п'щприемств ДонецькоУ област"1 нездатн! до розшире-ного в!дновлення в сучасиих соц!ально-економ!чних умовах на основ! тшьки власних !нвестиц!йпих ресурс!в, тому що вщеутшеть таких ре-сурс!в очевидна. Але в!дсутш'сть значноУ ф!нансово-!нвестиц!йноТ пщ-тримки шдпрнемств облает! вже зараз, коли почався явннй виробничий шдйом (за шдсумками 1997 р.), може стати втраченим шансом у справ! вщродження Донбасу.
В облает! ведеться цшеспрямована-робота з пошуку *1 залучення до сп!вроб!тннцтва потенцшних шоземних нвестор!в. Репоналышмн органами державного керування створюються центри по збору нфор-маци про приваблив! нвестищшп проекти, проводиться робота по ор-гашзащУ участ! п!дпрнемств облает! у виставках, ярмарках ! нших форумах, де вони мають можлив!сть прямого сшкування з шдприемцями нших крзТн. Особливий пр'юритет потр!бно надати швестиц'тм в охо-рону навколишнього природного середовшца.
Водночас при вир!шенн! швестицшних проблем в Укра'ип й у Донецькому репош зокрёма перевагу не можна в!ддавати тим крашам ! ф!рмам, що бачать в УкраУш т!льки джерело дешево! спровини ! робо-чо! сили або ринок збуту товаров невисокоУ якост! за завищеними цша-ми. Перевагу повинш мати т5, хто бачить в Укра'ип р!вноправного партнера для сшвробтшцтва в галузях високих технологШ, хто виявляе готовн!сть сприяти нвестицШним потокам у пр!оритетн! переробн! га-луз!, с!льське господарство, транспорт, зв'язок, що допоможе пщвищи-ти яюсть економ!чного потенц!алу краУни.
Анал'в дозволяе зробити висновок, що залучення ноземного кап талу в Донецысий репон зможе не тальки розширити обсяги вироб-ництва, апе I забезпечити створення нових робочих кпсць, що дуже актуально в сучасних умовах, стимулюзати прискорене впровадження нових технолопй \ розробку конкурентоспроможноТ продукцп. Випдне геопоггичне становище ДонецькоТ обласп, значш природт ресурси 1 наявшсть висококвал1ф1кованих кадр1в е важливими чинниками залучення шоземних каштагнв.
Важнвим напрямком шдвищення ефективност! зовшшньоеко-ном1чноТ д!яльноеп на репональному р1вн1 е ще не до к'шця використа-ж можливост1 систем Торгово-промислово'Т палата УкраТни 1 и регю-нальних вцщлень у питаниях сприяння розвитку зовншшьоекономЬ-ноТ д1яльност1 шдприемств 1 оргашзашй, залучення швестицш.
Надто важливою залишаеться проблема якость в зв'язку з цим треба повернутися до системл обов'язковоУ експертизи уах вантажт, що надходять в УкраУну. Протягом десятшпть щею проблемою в на-шш крапп займатася Торгово-промислова палата, що цшком себе ви-правдало.
Роздш 3. Розробка науково-методнчннх рекомеидащй по розвитку зов1ишньоскопом1чиих зв'язьав промнслового комплексу ре-попу. !нтеграц!я у св!тоау економ!чну систему може вщбутися одним шляхом - якнайшвндшим формуванням ринкових вщносин 1 вщповщ-них нститут1в, иаданням самостшност! господарським суб'ектам, вщ-мовою В1д директивного планування з розробкою нових регулюючих норм 1 гарант!, приведениям господарського законодавства у вщпо-вщшсть з диочим у световому сщвтовариств!, широкою профамою навчання кадр!в. Вщкритють екопомншо'Т систем УкраТнн не може бути досягнута одноразовим актом, вона результат тривалого процесу переходу еконошки з одного якюиого стану в шший.
Вкладенпя {ноземного капиталу поки ще не грають помгшоТ рол! в розвитку економки УкраТни. За невеликим винятком вони маги по масштабах ! недостатньо рацюнапьш для удосконалювання економки I* за структурою, хоча кшыа'сть спшьних шдприемств за останж роки росте швидко. Показник, що у кшцсвоуу рахунку вим!рюе устх або не-вдачу конкретного швестицшного проекту 1 до оценки якого компашя шдходить з великою увагою - грошовий потк. Розмф 1 розподш гро-шових поток! в проекту в часу визначають прибуток ком пан и. Грошовий пот!к проекту в будь-якому заданому рощ ршняеться прибуткам за вщрахуванням витрачених коигпв та шших платеж1в.
Чистин грошовий псупк = прибутки - експлуатацшш витрати -
наклади! витрати - кашталовкладенйя -податки й нип платеж!.
Безумовно, прибутки, витрати й шин параметри проекту за роз-м!рами нев1Дом! на початку здШснення проекту. Для оцшки проекту ц! розм!ри повинн! бути розрахован!. I чим ретельшше буде зроблено таку ощнку, тим менше ризик кап!таловкладень у даний проект.
Грошов1 потоки на початку здшснення проекту негативш, що обумовлено початковими кашталовкладеннями, тобто в наявност! своер'щний вщт'ж Тх в'щ компан'п. 3 початком реаЬацп проекту сумар-ний грошовий пок нвестицжного проекту починае рости, проте ще деякий час продовжуе залишатися негативним. У визначеняй момент часу початков! кашталовкладення компаии вщшкодовуються 1 сумар-ний грошовий шгпк стае позитивним.
При розрахунках техшко-економ1чних обгрунтувань (ТЕО) для створення СП у наний кра'ип звично використовувалося поняття "чистий прибуток" зам!сть поняття "грошовий пот!к", а кашталовкла-дення розраховувалися на пщстав! ТимчасовоУ типовоТ методики ви-значення економ!чноТ ефективност1* створення ! д!яльност1 на територи СРСР ! нших краТн-члешв СЕВ, а також оргашзацш ! ф!рм каттагнс-тичних краТн 1 кра'ш, що розвиваються, схваленоТ Науково-еконо-м!чною радою ДержавноТ зовшшньоеконом!чноТ комюп Ради ММстои СРСР 21 липня 1987 р. ПринциповоТ рвнищ при розрахунку цих д^ох показникт немае, оскЬьки схеми розрахунюв включають однаков! складов!.
Пкля визначення грошових поток!в для передбачуваних нвес-тиц!йних проект!в ком пан Т визначають, чи е вони достатн!ми для ви-правдання кап!таловкладень. Для цього застосовуеться ряд показникт, що показують, насюльки передбачен! фошов! потоки адекватш з еко-ном!чноТ точки зору. Найбшьш важливими е два показники - показник поточноТ вартост! майбутшх потокш 1 показник внутршньоТ норми рентабельность). Ц! два показники поряд з ншими показниками при-бутковост! служать для вщповщ на два головних питания: який прибуток вщ проекту для даного р!вня капггаловкладень у часу 1 який прибуток вщ них.
У основ! цих нам!р!в лежить припущення, що снуе взаемозв'язок попиту ! пропозицп з процентного ставкою, покликано? вир!вняти в умовах м!нливост! ринковоТ" кон'юнктури ц! дв> перем!нн!. Концепцщ поточноТ вартост! базуеться на основ! спостереження за тим, що.гроин мають варткть з урахуванням прибутку майбутнього перюду, тобто.
гроин, отримаш в тепершнш час, можуть бути нвестоваш , отже, ко-штувати бшьше, ж та ж сума грошей, що отримана шзшше. Грошов1 потоки в майбутньому повинш бути дисконтоваш або зменшеш в роз-м1р! для визначення УхньоТ вартост1 в теперншнй час. Процес дисконту-вання потребуе, щоб майбутш грошов! потоки були зменшеш за допо-могою коефщента дисконтування, якнй являе собою прибуток, необ-хщний для аналопчиих кашталовкладень. Цей необхщний прибуток иовинний, щонайменше, дортшоватп вартост1 кашталу 1 може бути вшце, у залежноеЩ тд стуленя ризику проекту. Дуже часто у виглядц коефщенту дисконтування приймаеться ринкова процентна ставка, фь ксована на визначену дату.
Поточна вартють визначаеться за формулою
де Я] , , ...КД - чист! прибутки в кожному рощ вщ зджснення проекту, а г - процентна ставка.
Значения г рекомевдуеться брати такими.'
1) для розрахунку штегрального народногосподарського ефекту р1вке 0,1;
2) для розрахунку штегрального ефекту витрат СП як щлого -значения фактнчноТ рентабельности кращих вггчизняних ш'дприемств аналопчного профшо або (за домовлешетю сторш) значения процент-но1 ставки на довгостроковому ринку кагнтаги'в краши реестращУ поземного партнера;
3) для розрахунку штегрального ефекту витрат втизняного учасника - значения, р!вне галузевому нормативу ефективносн каш-талышх вкладень;
4) для розрахунку штегрального ефекту витрат поземного партнера - значения, р^вне процентшй ставщ на довгостроковому ринку каштшпв краши, яку вш представляв.
Якшо варткть швестицшного проекту менше, нгж поточна вар-ткть оч^кувакого маибутиього прибутку або грошового потоку, то ро-биться висновок про випдшеть реаЬ^щУ даного проекту.
Альтернативний шдойд полягае у визначешн того, яка процентна ставка зр1вшое вартють з витратами 'I дае таю ж результата, що й у першому випадку. Ршняння для розрахунку мае такий же вигляд (див. формулу), тальки замють РУ л)ва його частина позначаеться 0 - витра-ти.
У цьому випадку внзначаеться процента ставка, що е решениям р1вняння. Ця процентна ставка називаеться внутршньою нормою рентабельность Коефщкнт внутриньоУ норми рентабельноеЩ визначаеться як величина, що створюе нульову поточну варткть, якби вона за-стосовувалася для дисконтування потоюв нвестицшного проекту. Якщо внутршня норма рентабельное^ бшьше, шж ринкова ставка процента, робиться висновок про випдшсть швестищй у здшснеиня проекту.
На основ! подШного роду розрахункш можна скласти граф1к ш-вестицш, приводячи його у вщпов'щшсть з умовами сшвв!дношення потомпоТ вартосзт з витратами або до умов внутршньоУ норми рентабельность Таю розрахунки, як правило, робляться на ф]'рмах, ! дозволя-ють дати вцщовщь про випдшсть будь-яких швестицш. 1нвест чщ мо-жуть здшснюватнся в реал!зац!ю будь-якого проекту, якщо поточна вартють перевищуе витрати, або якщо внутри пня норма рентабельности перевищуе ревень сформованоТ ринковоТ процентноТ ставки.
Так, наприклад, для здшснення проекту необхщш швестицн" об-сягом в 1 мн.дол. на р5к, що прннесуть прибуток у розм1р1 80 тис. дол. Для такого проекту внутриння норма рентабельноеп ртняеться 8%, або шшими словами, якщо 1 мн.дол. швестувати в тепер'шпй час при 8%, то вони зростуть до 1,08 мн.дол. Здшснеиня швестицш у цей проект буде внпдно при будь-якш ставщ вище 8%.
Для оцшки динамки розвитку процесу створення СП, визначен-ня головних краУн-партнер^в, а також ана/нзу форм оргашзащУ СП, ви-д1в УхньоУ д!яльност1 за базове мкто прнннято Донецьк, як тнпове про-мислове М|'сто швденного сходу УкраУни. Анагиз дшльност! 443 спшь-них шдприемств м. Донецька показуе, що партнерами в дшлыюеп ви-ступають як шдприсмства (юридичш особи), так 1 шоземш громадяни з 52 кра'ш свпу (з них 9 - кра'нш СНД). Даш табл. 2 свщчать, що най-бкльшим партнером у створенш сшлышх шдприемств серед кра'ш СНД е Рос1я - 119. Це складае 81,5% СП м. Донецька серед кра'ш СНД 1 26,8% до загального Ухнього числа, Кш.кчсть нших кра'ш СНД у створенш СП у м. Донецьку: Беларусь - 7(4,8%), Естош'я - 4(2,7%), Вфме-ня - 4(2,7%), Латвю - 3(2,05%), Литва - 3(2,05%), Модова - 2(1,4%), Груз я - 2(1,4%), Азербайджан - 2(1,4%).
Якщо взяти ншп кра'нш, ям сьогодш умовно називають дальшм заруб1жжям (табл.3), то наибольшими партнерами у створенш СП е Китай - 30 (9,8%) \ США - 28 (9,12%). Кшыасть нших кра'ш: Туреччина -21 (6,8%), Великобритания - 20 (6,51%), Полыца - 20 (6,51%), Богар!я -18 (5,86%), НЫеччина - 18 (5,86%), Франщя - 7 (2,28%), АвстрЫ - 5 (1,62%) т.д.
Таблиця 2. Краиш-партнери СП м. Донецька (СНД)
Кра'ша-партнер Рн< реестраш!
1992 1993 1994 1995 1996 1997 Всього
1. Роая 7 32 16 36 14 14 119
2. Беларусь - 2 1 - 2 2 7
3. Естошя 1 - 2 1 - - 4
4. В!рмешя - - - 2 2 - 4
5. Латв1я 1 - - 1 1 - 3
6. Литва - - - - 2 1 3
7. Модова - - 1 - 1 - 2
8. Грумя - - - 2 - - 2
9.Азербайджан - - - - 2 - 2
Всього по роках 9 34 20 42 24 17 146
У сучасних умовах мало б ращю створити особо прившейоваш умови в першу чергу для СП виробничого характеру, особливо тих, що виробляють товари першоТ необхщносл, 1 СП, зайнятих у сфер! агроб1-знесу. При цьому при розробщ системи стимулюваиня прямих шозем-них капвкладень доцшьно сполучити гапузевий 1 репональний принцип. Експортно'Т д1яльност1 СП можна було б сприяти, знижуючи пода-ток у визначенш пропорцп вщ приросту частки СП у вс1х Тхшх продажах.
У дисертацн обгрунтовано, що роль держави в сучасних еконо-м!чних умовах повинна проявлятися, насамперед, у н законотворчнЧ функцн, що сприяе створенню нормально! життед1яльност1 товариства. Саме шляхом створення стабильного законодавства держава може сти-мулювати розвиток виробництва в умовах ринку за допомогою встано-влення оптимально!' системи оподаткування, ндикативного плануван-ня, обмеження монопол'|зму, захиау втшзняного виробника I попере-дження прояв'ш несумшноТ конкуренцп.
3 метою контролю, керування 1 прогнозування економ1чно1 ситу-аци в репош обгрунтована необхщшсть створення потужного репо-нального нформацшно-анал1Тичного центру, для якого дтльжсть будь-якого шдприемства була б лясною для анаггичнйх розробок. Необхщно створення мюцевих управл'шь по розвитку - повноважпих оргажв, до складу яких повинш входити правознавщ, фшансов) ] прак-тичн1 фах1вц1, на яких лежала б виняткова вщповиалыисть за ведения переговор1в I висгупи вщ меж кер!вництва. Але повинен 1снувати ч'1т-кий 1 стабкльний розподш повноважень по регулюванню зовжшньое-коном1чних зв'язюв м1ж центральними 1 мкцевими органами влади при беззаперечному прюритеп перших.
Таблиця 3. Крати-партнери СП м. Цонецъка
Краша-партнер Рж реестрашТ
1992 1993 1994 1995 1996 1997 Всього
1. Китай 2 5 1 10 4 8 30
2.США 4 7 3 9 1 4 28
З.Турщя - 6 - 10 1 4 21
4. Ангш 2 3 1 6 3 5 20
5.Польща 7 3 1 4 - 5 20
6.Богария 5 8 2 3 - - 18
7. Шмеччина 5 6 3 3 - 1 18
8.Кшр 2 3 1 2 1 2 11
9.1Пгер1я 1 1 - 4 - 5 11
10.1зра1ль - 1 1 4 3 2 11
11 .Чех1я 1 1 - 4 2 1 9
12.Ср1я - 1 2 1 - 4 8
13.В'етнам - 1 2 4 - 1 8
Н.Шваи 1 1 2 3 1 - 8
15.Франщя 2 2 1 - 1 1 7
16.Итал1я 2. - 1 2 - 2 7
17.1спашя 3 - 1 - 2 6
18.Австр1я - 3 - 2 - - 5
19.Латв1я 1 - - - 4 5
20.Канада 1 1 - 2 - - 4
21.1ран - - - 2 - 3 5
22.Грешя 1 2 - - 1 - 4
23.Иордашя - 1 - 2 - - 4
24.[нд1я - 1 2 1 - 1 . 5
25.Угорщина 2 - - 1 - - 3
26.1рлаагия 1 - - 2 3
2 7. Бангладеш 1 2 - - - 3
28.Словак1я 1 1 2 - - 4
29.Бельпя . 2 1 - - 3
ЗО.Дашя - 1 2 - - 3
31.Швсц1я . - 2 1 - - 3
32.Туню 1 - - - 1
33.Уругвай 1 - - - 1
34.Румушя 1 - - - 1
35.Пак1стан - 1 - - 1
36.Швейцар1я - - - 1
37. Перу - 1 - - 1
38. Ажир - 1 - - 1
39.Кувейт - 1 - - 1
40.Сингапур - 1 - - 1
4 ПОгослатя - - - - 1
42. Панама - - - - 1
Всього по роках 47 72 31 82 18 57 307
У дисертацп зроблено прогноз можливого розвитку зовшшньое-коном1Ч1Шх зв'язюв, що передбачае:
поступове нарощування експортного потенщалу; переход в'ш експорту сировини, нашвфабрикав до результатов виробництва машинобудування, електронноУ, хшиноУ, легкоУ, харчовоУ промисловост11 промисловосп буд1вельних матер!ат;
посилення зв'язк!в з краУнамн дальнього зарубЬкжя , насампе-ред, з краУнамн ЗахщноУ Свропи;
ослабления залежноеп шд мпорту енергоноаУв з Рос У 1 Турк-мешстану за рахунок використання альтернативних джерел енерпУ, технологш, режиму економп 1 налагодження зв'язмв з ншими кра'ша-ми-експортерами енергоносй'в;
штенсифи<ащя зовшшньоеконом1чних зв'язюв з краУнамн Далекого Сходу, у першу чергу з Китаем, Япожею ! П1вденною Кореею.
Створения в Укра'пп ВЕЗ рекомендовано на основ! узгодження загальнодержавних економшних програм. 1хня д1яльшств буде залежа-ти В1д ефективноУ взаемод1У орган в державного управшня, шецевих структур 1 шдприсмсв, а також вщ розширення самостшност! терито-р1Н у питаниях управшня Ухшм сощально-економ!чшш розвитком. Важливим напрямком розвитку Донецького регюну в умовах ВЕЗ е нарощування експортного потенщалу шляхом створення сприятливих економ!чних умов для збшьшення випуску впчизняноУ продукщУ ! надання послуг за рахунок удосконалення виробництва на яюсно новому р1вн1, використання сучасних технологи! переробки, зберкання, упаковування, транспортування т реал1защУ продукщУ машинобудування, харчовоУ I легкоУ промисловосп', сшьського господарства, закрш-лення на традищйних ринках збуту \ виходу на новь Необхщно давати державш гарант11 по кредитах для участ! в м1жнародних тендерах, сти-мулюватн в!тчизняний машннобуд1вний експорт, експорт харчовоУ 1 сшьськогосподарськоУ продукщУ шляхом впровадження сисгеми креди-тування обкосих коитв виробниюв.
Формування сукупного ефекту вщ функцюнування ВЕЗ з погля-ду мЬкнародних економшних вщношень показано на рисунку.
Досягнення поставлених задач шляхом створення 1 функцюну-вання ВЕЗ можливо тшьки за умови, коли в краУш е необхщна законо-давча ! нормативна база. УкраУна повинна бути защкавлена в створенш в першу чергу зовшшньоторговельних, виробничих I науково-техшч-них зон. При цьому варто враховувати, що у свгговШ практищ первин-ш цш1 1 завдання, що декларуються при створенш зонм, як правило,
Рисунок. Схема формувания сукупиого ефекту д'тпъпостг ВЕЗ
не сходяться з наондками фактичного розвитку 1 реагпзуються тшьки частково. Таким чином, повного досягнення цих цшей ! завдань на практищ ще школи не було. Тому псштика держави, що стосуеться входження н у св1товий економ1чний прост1р через формування ВЕЗ, повинна бути вщкритою, з одночасним застосуванням комплексу захо-д1в щодо захисту внутршнього ринку, а також обер1гати УкраТну вщ перетворення п в леколопчну колонио. Всеб1чна й об'ективна еколо-пчна експертиза проекпв ВЕЗ повинна бути найбшын важливою умо-вою при формуванш розм1щенн'| в р1зних репонах.
висновки
У результат! виконаного доандження проведено комплексний анал1з сощально - економ1чного стану промислового комплексу регюну \ визначення необх]'дност1" розширення нвестшнйноУ д!яльносл, розро-элено науково-методичш рекомендацн по розвитку зовшшньоеконо-чних зв'язюв ДонецькоТ область
Основш висновки \ результата дооидження так1: 1. Дв1 трети ни основних фощнв потребують Ещновлення. Звщси 5розум1ло, яю величезш потреби 1 можливосп е в УкраУш. 1нвестицй'-знутрншн ! зовнмшп - необхщно спрямовувати в розвиток транспорт-юУ, комушкацшноУ й шформацшноТ нфраструктури. До иього необ-<1дно додати. що надзвичайно важливе економнне \ гумаштарне зна-(ення мають швестицн в людину (в освггу, культуру, науку, охорону дорон'я). Пронес вцтродження економки варто починати не з експорту зупля, метал в \ нших прпродних багатств, а надзвичайно важливо хммнцати на територп УкраТни нове виробництво, шукати I знаходити
свою шшу у св1товж економщи викорпстовуючи в основному вщносно низький ртень оплати робочоУ сили. Залучати нвестицн не тшьки у виробничу сферу, а 1 в осв1ту - самий вигщний вид швестицш з боку держави, оскшьки вони тим самим запускають мехашзм в'|дтворення високоякюноУ робочоУ сили, спроможноУ забезпечити краУн! необх'1дну конкурентоспроможнють на св1товШ арень
2. Без вщновлення виробничого апарату, а отже без ефективноУ нновацшноУ, техшчноУ 1' технолопчноУ полита, зупинити процес де-градащ'У економ!ки неможливо. Без технологичного прориву УкраУна запишиться сировинним придатком, тому потр'1бш посщовш 1 р1шуч1 зусиля, щоб перейти до вщродження економжи. Сучасне становище економжи УкраУни зобов'язуе до проведения активно'/ нновацшноУ й нвестицшноУ пол тики, без цього просто немае майбутнього. УкраУна взноситься до краУн з високим ртнем попиту на шоземш нвестицн. Визначено потребу в ноземних нвестищях. За даними Мппстерства економжи УкраУни, потреба в ноземних нвестиц'шх складае понад 40 мрд.дол. США. Додаткових коштш найбшьше потребуе металур-пя - 7 мрд.дол., машинобудування - 5,1 мрд. дол., х!м!я \ нафтох!\ня -3,3 мрд.дол. США.
3. На основ!' проведеного анал!зу визначено, що програш жорст-коУ боротьби саме за ноземж нвестиш'У (а не кредити м1жнародних ф1-нансових оргажзацШ або уряд'т провщних кра'ш) призведе до витю-нення УкраУни з1 свкових ринюв кашталу \ згортання економ1чних реформ. Кр]м того, потр1бно мати на у ваз! й швестицш ну безпеку держави, пщ якою сщ розум!ти досягнення ршня нвестиц!й, що дозволяе задовольняти поточи! потреби економки в кашталовкладеннях по об-сягу ! структур! з урахуванням ефективного використання ! повернснш швестованих коптв, засоб1в оптимального сшвв'щношення м1ж обся гами ноземних нвестицш в УкраУну ! вггчизняних за кордон, пщтрим ки позитивного нацюнального платсжного балансу.
4. 3 метою оргажзацп роботи по запученшо ноземних нвестицн насамперед необх!дно вирипити так!- проблеми: створення в краУн сприятливого швестицншого юпмату й ефективноУ системи прийманн: ноземних швестищй; створення р1вних стартових умов для вггчизня ного й шоземного кашталу; визначення гнучкоУ системи нац'юнальни прюртет1В у ход! залучення ноземних нвестицш; виршення пробле ми швестицшпого валютного курсу в процес! прйгшизацп; скороченн часу оформления гарантшних зобов'язань уряду пщ надання кредит! ноземним ф!рмам; розвиток нституц'юнальноТ структури з розгалужс ною мережею, що здшснюс не тшьки прийом, розмпцення, страхува!
ня поземного каштану, але i самостшний пошук актуальних для УкраТни i и perioni проекпв, а також нвестор1в, зашкавлених у peani-зацГ1 й оперативному оформленш угод шд ключ; забезпечення нор-мальних умов npaui зайнятим на пщприемствах з шоземними нвести-цшми, включаючи вщповщну м1жнародним стандартам техшку безпе-ки; розробка шдходш до визначення ступеня учага ноземних швесто-pia у розвитку вщповиших галузей i perioHi.
5. Доведено й обгрунтовано ефектившсть впровадження нових форм господарювання. Такими формами е: сшльш шдприемства за участю ноземного кашталу i спещальш (Bibni) економ1чн1 зони. Саме через д1ялынсть СП i ВЕЗ створюються сприятлив! умови для виходу експортер!в на свгговий ринок i залучення в економшу ноземних Kani-тагнв.
6. У зв'язку з необхщшстю прийняття негайннх заход!в по по-дальшому розвитку економ!чного потенциалу Украши, и perioni, акти-впаци тдприемницькоУ д|яльносп, нарощування експорту, залучення ноземних швестицш в умовах критично обмеженого бюджетного фи нансування своечасним i необхщним е удосконалення законодавства з цих питань.
Список опубл!кованих автором араць за темою дисертацп
1. Прокопенко Н.Д., Лясковец O.A. Эффективность создания СП // Социально-экономические аспекты промышленной политики: -Донецк: ИЭП HAH Украины. - 1999. - С.113-125. (Особистий вне-сок: розроблено методику розрахунку ефективносл створення СП).
2. Лясковец O.A. Особенности интеграционного развития на современном этапе // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: - Донецк: ИЭП HAH Украины. - 1999. -С.130-135.
3. Лясковец O.A. Пути адаптации внешнеэкономических связей Украины к требованиям мирового рынка // Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года: Материалы региональной науч.-практ. конф. 28-30 сентября 1999 г. Секция Пути совершенствования внешнеэкономической деятельности. - Т. 2. - Донецк: ИЭПИ HAH Украины, Юго-Восток. - 1999. -С.48-54.
4. . Лясковец O.A. Совместные предприятия в современной мировой
экономике и приоритетные направления их создания в Украине // Направления развития экономики Украины в современных условиях. - Донецк: ИЭП HAH Украины. - 1996. -С.33-38.
5. Лясковец O.A. Инструменты государственного регулирования внешнеэкономических отношений в постприватизационный период на уровне субъектов хозяйственной деятельности // Проблемы территориального управления и поддержки предприятий в постприватизационный период. - Донецк: ИЭП HAH Украины. -
1996. - С.143-146.
6. Лясковец O.A. Характеристика экспортных возможностей предприятий региона (на примере АК Стирол) // Научно - методические и организационно-практические проблемы развития промышленных городов региона с максимальным использованием местных ресурсов. - Донецк: ИЭП HAH Украины. - 1997. - С.162-165.
7. Лясковец O.A. Внешнеэкономические связи как существенный фактор в механизме мер по стабилизации экономики Украины // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП HAH Украины. - 1997. - С.255-259.
8. Лясковец O.A. Некоторые формы и способы регулирования региональными органами государственной власти деятельности субъектов внешней торговли Украины // Город, регион, государство: проблемы распределения власти. - Донецк: ИЭП HAH Украины. -
1997. - С.208-212.
9. Лясковец O.A. Внешнеэкономические связи как существенный фактор эффективности промышленной политики Украины // Социально-экономические аспекты региональной промышленной политики.-Донецк: ИЭП HAH Украины. - 1997. - С.183-186.
10. Лясковец O.A. Правовое регулирование внешнеэкономической деятельности как фактор повышения ее эффективности // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП HAH Украины. -1997. - С.224-238.
АНОТАЦШ
Лясковець O.A. ОргашзацЫ зовншньоеконом1чно1 дкльносЩ промислового комплексу репону (на приклад1 Донбасу). - Рукопис.
Дисертацш на здобутгя наукового ступеня кандидата економуч-них наук за спещальшстю 08.07.01 - Економка промисловость - 1нсти-тут економки промисловосп HAH У кражи, Донецыс, 2000.
Дисертацно присвячено теоретичним проблемам i сучасним тен-денщям штеграцшного роз витку CBiTOBOi економки, формам адаптаци зовн!щньоеконом1чних зв'язюв до вимог св1тового ринку як iCTOTHOrO чинникав механ!зм1 заход!вдля стабЫзацп економки УкраТни.
Обгрунтовано: необхщшсть оргашзацн нових форм зовшдоньо-економшноТ д!яльност1 в масштабах репону й Укра'ши, необхщшсть законодавчого i нормативного забезпечення умов залучення ноземних нвестицш в економ!ку УкраТни, проанаш'зовано змши в законодавчш базь
Проведено анатз нвестицшноТ привабливосп Донецького репону з точки зору залучення ноземних нвестищй, обгрунтовано: ем-шсть, джерела, напрямки використання нвестицШ в промисловють репону.
Структурний анашз д1яльност! СП на територн Укра'ши, проведений у дисертацшнш робот1, виявив протир!ччя, що виникають мЬк вгтчизняними й ноземними партнерами при створенш i дшлькосп СП. Дано оц'шку YxHboi ефективност! й особливостей зовшшньоеконом'1чноТ д1яльност1, а також ефективност1 створення ВЕЗ.
Визначено головж напрямки в зовшшньоекономшнш д1яльност1, rki обумовлять збут продукцн шдприемств Укра'ши на свЬових ринках, та шляхи подолання тенденцп зростання негативного сальдо в зо-зшшньоторговелыюму оборот! УкраТни. Розроблено науково-мето-цичш рекомендацн щодо розвитку зовш'шньоеконом1чних зв'язив эепону.
Проведен! досщження показали, що програш жорсткоТ бороть-5и саме за ноземш нвестицн (а не кредита м1жнародних ф'шансових эргашзацш або урядив провщних краТ'н) призведе до вшзснення Укра'ь Щ з св1тових ринк1в капралу i згортання економ1чних реформ. KpiM того, необхщно мати на уваз1 й нвестищйну безпеку держави, шд якою шрто розу мгги досягнення р'тня нвестицш, що дозволяе задовольняти юточш потреби економжи в кашталовкладеннях по обсягу i структур! ; урахуванням ефективного використання i повернення нвестицш, оптимального сшввщношення м1ж обсягами ноземних нвестицш в /крашу i гшчизняних за рубежем, шдтримки позитивного нацюналь-юго плат'шного балансу.
Bei ui питания розглядаються з практично! точки зору нтеграцн f кра'ши у CBiTOBe господарство.
Ключов! слова: зовшшньоеконом|'чна Д1яльшсть, нвестицп, шльне гндприемство, в1льна (спещальна) економ!Чна зона.
SUMMARY
Lyaskovets O.A. Organization of foreign economic activity of an industrial complex in the region (on example of Donbass). -Manuscript.
Thesis for a Candidate's degree (Economics) in specialty 08.07.01 -Industrial Economics. - The Institute of Industrial Economics of NAS Ukraine, Donetsk, 2000.
The thesis is devoted to theoretical problems and present trends in integration development of world economy, and forms of adaptation of foreign economic ties of Ukraine to requirements of world market as an essential factor in the mechanism of measures on economic stabilization in Ukraine.
The necessity of organization of new forms of foreign economic activity within region and Ukraine such as joint ventures and free economic zone is substantiated, as well as the necessity of legal and normative provision of conditions for attraction of foreign investments to economy of Ukraine, changes in legislative basis are analyzed.
The analysis of investment attractiveness of the Donetsk region from the point of view of foreign investments attraction is made, the problems concerning development of the investments to economy of the Donetsk region are grounded, their volume, sources, ways of use.
Made in the thesis structural analysis concerning joint ventures in Ukraine, has revealed contradictions appearing between Ukrainian and foreign partners when creating joint ventures and during their functioning. The estimation of joint ventures efficiency and peculiarities of foreign economic activity are presented, as well as the efficiency of FEZ creation.
The main directions of foreign economic activity in Ukraine are defined which will promote sale of Ukrainian enterprises' products on world markets. The ways to overcome trends in increasing unfavorable balance in foreign-trade turnover of Ukraine. Scientific-methodological recommendations for development of foreign economic ties development in the region are elaborated.
The research has shown that defeat in the fight for foreign investments (not for credits of international financial institutions or governments of leading countries) will lead to ontsiting of Ukraine from world capital markets and to curtailment of economic reforms. Moreover, one should bear in mind the investment security of the state which implies the achievement of investment level enough to satisfy How needs of economy in capital investments according to their volume and structure with taking into consideration the effective use and return of investments, optimal correlation of
foreign investments volume into Ukraine and domestic investments to abroad, support of positive national payments balance.
All these problems are considered from the practical point of view of Ukraine integration into world economy.
Key words: foreign economic activity, investments, joint venture, free (special) economic zone.
АННОТАЦИЯ
Лясковец O.A. Организация внешнеэкономической деятельности промышленного комплекса региона (на примере Донбасса). - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности. - Институт экономики промышленности HAH Украины, Донецк, 2000.
Диссертация посвящена теоретическим проблемам и современным тенденциям интеграционного развития мировой экономики, формам адаптации внешнеэкономических связей предприятий к требованиям мирового рынка как существенного фактора в механизме мер по стабилизации экономики Украины. Разработаны научно-методические рекомендации и направления развития внешнеэкономических связей региона. Обоснованы: необходимость организации новых форм внешнеэкономической деятельности в масштабах региона и страны, необходимость законодательного и нормативного обеспечения условий привлечения иностранных инвестиций в экрномику Украины, проанализированы изменения в законодательной базе.
Две трети основных фондов экономики Украины требуют обновления. Процесс возрождения экономики следует начинать не с экспорта угля, металов и других природных богатств, а чрезвычайно важно размещать на ее территории новое производство, искать и находить свою нишу в мировой экономике, используя в основном относительно низкий уровень оплаты рабочей силы. Привлекать инвестиции не только в производственную сферу, айв образование - самый выгодный вид инвестиций со стороны государства, поскольку они тем самым запускают механизм воспроизводства высококачественной рабочей силы, способной обеспечить стране необходимую конкурентоспособность на мировой арене.
Современное положение экономики страны обязывает к проведению активной инновационной и инвестиционной политики. Украина относится к странам с высоким уровнем спроса на иностранные инве-
стиции. Определена потребность в иностранных инвестициях. По данным Министерства экономики, потребность в иностранных инвестициях составляет свыше 40 мрд. дол. США. В допонительных средствах более всего нуждается металургия - 7 мрд. дол., машиностроение -5,1 мрд. дол., химия и нефтехимия-3,3 мрд. дол. США, Обоснованы инвестиции в экономику Донецкого региона. Определены: емкость, источники, направления использования. С целью организации работ по привлечению иностранных инвестиций прежде всего необходимо решить следующие проблемы: создание в стране благоприятного инвестиционного климата и эффективной системы приемки иностранных инвестиций; создание равных стартовых условий для отечественного и иностранного капитала; определение гибкой системы национальных приоритетов в ходе привлечения иностранных инвестиции; решение проблемы инвестиционного валютного курса в процессе приватизации; сокращение времени оформления гарантийных обязательств правительства под предоставление кредитов иностранным фирмам; развитие институциональной структуры с разветвленной сетью, осуществляющей не только прием, размещение, страхование иностранного капитала, но и самостоятельный поиск актуальных для Украины и ее регионов проектов, а также инвесторов, заинтересованных в их реализации и оперативном оформлении сделок под ключ; обеспечение нормальных условий труда занятым на предприятиях с иностранными инвестициями, включая соответствующую международным стандартам технику безопасности; разработка подходов к определению степени участия иностранных инвесторов в развитии соответствующих отраслей и регионов.
Проведенные исследования доказывают, что проигрыш жесткой борьбы как раз за иностранные инвестиции (а не кредиты международных финансовых организаций или правительств разных стран) приведет к вытеснению Украины с мировых рынков капитала и сворачиванию экономических реформ. Тем не менее нужно принимать во внимание и инвестиционную безопасность государства. Под этим следует понимать достижение такого уровня инвестиций, который позволяет удовлетворять текущие потребности экономики в капиталовложениях по объему и структуре с учетом эффективного использования и возвращения инвестиций, оптимального соотношения между объемами иностранных инвестиций в Украину и отечественных за рубежом, поддержки положительного национального платежного баланса.
Структурный анализ деятельности СГ1 на территории Украины, проведенный в диссертационной работе, определил противоречия, ко-
торые возникают между отечественными и иностранными партнерами при создании и деятельности СП. Дана оценка их эффективности и особенностей внешнеэкономической деятельности.
Обоснованы предложения об актуальности, необходимости и направлениях создания свободных экономических зон в масштабах региона и Украины. Важным направлением развития Донецкого региона в условиях СЭЗ является наращивание экспортного потенциала путем создания благоприятных экономических условий для увеличения выпуска отечественной продукции и оказания услуг за счет усовершенствования производства на качественно новом уровне, использование современных технологий, утверждение на традиционных рынках сбыта и выхода на новые. Необходимо давать государственные гарантии по кредитам. Украина дожна быть заинтересована в создании в первую очередь внешнеторговых, производственных ..и научно-технических зон. Всесторонняя и объективная экбло'гйческая экспертиза проектов СЭЗ дожна быть наиболее важным условием при формировании их в разных регионах.
Определены основные направления во внешнеэкономической деятельности Украины, которые предопределят сбыт продукции предприятий страны на мировых рынках, пути преодоления тенденций рос-га негативного сальдо во внешнеторговом обороте Украины.
Все перечисленные вопросы рассматриваются с практической точки зрения интеграции Украины в мировое хозяйство.
Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, инвестиции, совместное предприятие, свободная (специальная) экономиче-:кая зона.
Похожие диссертации
- Механизм совершенствования внешнеэкономической деятельности промышленного комплекса региона
- Механизм реализации экспортного потенциала промышленного комплекса региона
- Методические основы организации управления развитием промышленных комплексов в малых городах Приморского края
- Стратегия формирования кластерных групп в отраслях промышленного комплекса региона
- Факторы и механизм влияния макросреды на внешнеэкономическую деятельность промышленного предприятия