Организационно-экономический механизм управения плодородием почвы тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат

Автореферат диссертации по теме "Организационно-экономический механизм управения плодородием почвы"

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВ НИЙ АГРАРНИЙ УНВЕРСИТЕТ

Мшньова Наталя Андрÿвна

УДК 631.45:338.24

ОРГАНИ;Ацгано-Економчний МЕХАНЗМ УПРАВЛННЯ РОДЮЧСТЮ ГРУНТВ

СпецальнсгПдпримництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат дисертацÿ на здобуття наукового ступеня кандидата економчних наук

Суми - 1998

Дисертацúю  рукопис

Робота виконана в Сумському державному аграрному унверситет Мнстерства агропромислового комплексу Укра

Науковий кервник - кандидат економчних наук, доцент

Царенко Олександр Михайлович, Сумськм; державний аграрний унверситет, доцент, завдуючий кафедрою економки природокористування

Офцйн опоненти: - доктор економчних наук, професор Полякав О.М.

Сумський державний аграрний унверситет Мнстерства АПК Укра

- доктор економчних наук, професор,

МартТянов Вктор Павлович завдуючий кафедрою органзацÿ сльськогосподарського виробництва та агробзнесу, Харквський державний аграрний унверситет Мнстерства АПК Укра

Провдна установа - Днпропетровський державний аграрний унверситет

Мнстерства АПК Укра

Захист вдбудеться "___25____"_грудня_1998 р. о _______14_______ годин на

засданн спецазовано

З дисертацúю можна ознайомитися у бблотец Сумського державного аграрного унверсггету, м.Суми, вул.Пегропаввська 57.

Автореферат розсланий"______25

Вчений секретар спецазовано

листопада 1998 року

Актуальнсть теми.

Перехд сльськогосподарських пдпримств на ринков вдносини вдбуваться в умовах кризового становища вс㺿 економки Укра

В сучасних умовах поглиблються кризовй стан сльськогосподарськй пдпримств, що спричиня також падння родючост грунту. Це призводить до зниження урожайност сльськогосподарських культур, зменшення обсяг:?. валово

Практика успшно

З метою пдвищення родючост грунт/ ? утриманн на необхдному рвн доцльно розробити регональн" програшТ, реазаця яко

пошук найдешевших альтернативних варантв, пдтримки пдвищення родючост грушу та аназ

оптимзаця витрат на впровадження методв пдвищенн родючост грунтуг;

нвестицйна привабливсть методв пдвищення родючост грунту; удосконалення системи оподаткування; .

розвиток де

розробка системи позабюджетного фнансування програми збереження пдтримкн родючост грунту1;

розробка системи органзацйних заходв шляхом впровадження Акт/ приймання-повертання земельно

Рзн форми власност серед сльськогосподарських товаровиробникв, як працюют> в умовах конкуренцÿ як самосггйн товаровиробники зацкавлен у збльшенн обсягв готово

обовТязково зменшенн витрат на ? виробництво з метою отримання вагомого прибутку вд 3реазацÿ.

Тому, враховуючи неплатоспроможнсть сльськогосподарських пдпримств необхдно впроваджувати у виробництво науково обгрунтован економчно еигдн методи пдвищення родючост грунт)', замсть тих традицйних, що використовувались ранше, не залучаючи для цього додаткових фнансових вкладень.

Отже важливо вибрати альтернативний варант управння родючстю грунту конкретного господарства з урахуванням його фнансового становищ рвня родючост груну. Висока родючсть грушу забезпечить також високу економчну та грошову оцнку земл що знаходиться в землекорилувача. А це стане важливим аргументом кредитоспроможност сльськогосподарських товаровиробникв при спроб одержання потечного кредиту.

Проблеми пдвищення родючост земл та ? економчно

A. Вернеш, С.Черемушкн, Т.Магазинщиков, В..Шиян, .Михасюк,

B.Дшпренкс, Ю.Махоргсш, В.Дмитрúв, Т.Хача

Рацональний вибр оптимального методу' пдвищення рода

ЗвТязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Досдження дисертацÿ  складовою частиною науково-досдних робт, що виконуються у Сумському державному' аграрному унверситет, а саме "Розробка рекомендацй ко формуванню функцонуванню нфраструктури аграрного сектору' схдною регону Укра

замовленням Головного управння з питань координування та освоння НТП Мнсльгосппроду Укра

В цлому роботи велись в рамках комплексного плану проблемно

Мета задач досдження.

Мета досдження поляга у формуванн науково-практичних основ розробки методичних рекомендацй для створення економчного механзму пдвищення родючост грушу, кльксно

Для досягнення мети виршувались наступн завдання: досдити, сформулювати розвинути поняття економчна нтерпретаця категорÿ "родючсть грунту";

виконати системно-структурний аназ факторв що впливають на родючсть грунтв, визначити найбльш суттв з них;

визначити основн елементи органзацйно-економчного механзму пдвищен ня родючост грунту;

розробиш структуру дати кльксну оцнку механзму пдвищення родючост грунту;

досдити визначити структуру органзацйно-економчного механзму' пдвищення родючост грунту;

досдити склад витрат альтернативних варантв технологй пдвищення родючост грунтв;

розребити методологчн пдходи щодо визначення економчно

розробити органзацйно-економчнй механзм приймання-повертання земельно

Наукова новизна результатв досдження поляга в тому, що:

Т - уточнено змст поняття "економчна нтерпретаця пдвищення

родючост грунту";

- зроблений аназ снуючих методв пдвищення родючост грунту, визначен економчн аспекти удосконалення цього процесу;

- уточнений механзм оцнки земл з урахуванням фактора родючост для рзномантних органзацйно-господарських процесв;

- розроблено агоритм оцнки альтернативних варантв пдвищення родючост грушу;

- досджено можливсть використання податкового кредиту як складово

- розроблен методичн рекомендацÿ по економчних аспе

Практичне значення роботи поляга в тому', що отриман результати досджень надають можливсть приймати економчно обгрунтован

управнськ ршення при вибор варантв методв управння родючстю грунту.

Розроблен рекомендацÿ можуть бути застосован сльськогосподарськими пдпримствами усх форм власност рзних форм господарювання. Запропонован заходи по рацональному вибору методу управння родючстю грунту будуть сприяти утворенню балансу гумусу подальшого збльшення його концентрацÿ при найменших затратах, свочасному внесенню органчно

безперервного процесу грунтоутворення що сприятиме свочасному

виконанню комплексу робт в сльськогосподарському виробництв,

попшенню фнансового становища пдпримства.

Результати досджень передан до Мнстерства агропромислового комплексу Укра

Особистий внесок здобувана визначений у роздл автореферату "Наукова новизна одержаних результатв". Пубкацÿ автора пдтверджують цей факт.

Вс роботи виконан особисто, без спвавторв опубкован в фахових наукових виданнях економчного профлю.

Апробаця результатв дисертацÿ'. Основн положення та результати проведених досджень викладен, обговорен опубкован в матералах Мжнародних науково-практичних конференцй: "Маркетинг у систем

управння пдпримством" (Ки

нвестицйних проектв" (Ки

Матерали досдженм використовувались гри розробц методичних рекомендацй по розробц економчних аспе

Пубкан.ÿ. За результатами проведених досджень опубковано 5 праць загальний обсягом 3,0 друкованою аркуша. Ес роботи виконан особисто автором.

Структура змст роботи. Дисертаця складаться з в~гупу, трьох роздв, висновкв, списку використаних джерел та додаткв. Викладена на 148 сторнках друкарського тексту, мстить 31 таблиця, 4 рисунки, 8 додаткв. Список використаних джерел начу 156 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМСТ

У вступ обгрунтовано актуальнсть теми досдження, сформульована мета та завдашя досдження, характеризусться тукова новизна та практична значимсть отриманих результатв, розкриваться основний змст роботи. .

У першому роздл "Управння родючстю грунтв яж обТкт економчних досджень" досджено економчну нтерпретацю поняття "родючсть грушу". Досджен вдмни "економчно

Механчне поднання природно

природних економчних факторв вдтворення родючост в затежносг вд рвня виробничих вдносин.

Особливсть земл покращуватися при правильнй агротехнц та поповненню органчною речовиною грунту ми вважамо найбльш ц ннок> якстю грунту.

Родючсть грушу може змнюватись в залежност вд управння нею. Застосування певного методу характеризу ступ ?ь вдновлю вального процесу

пдвищення гумусу, також показу, на протяз якого часу цим методом КОЖЛИВО ПОНОВИШ! вмст гу^су винесеного урожам, чи пдвищити його вмст понад цю кльшсть.

Значення цього показника постйно коливаться. Щороку при формуванн урожаю частша запасв гумусу з рунту виноситься а на то мснь утворються певна його нова частша., за рахунок коренв рослин та пояанивних решток. Досджено, що в такому раз створються дефцит гумусу. Отже цим процесом необхдно управляти.

Сд зазначити, що на рвень ефективност методв управння родючстю рунту впливають як внутршн так зовншн фактори. До внутршнх факторв, як безпосередньо впливають на рвень забезпечення виконання органзацйних ршень по управнню родючстю с д вднести: спецазацю господарства;

сбсяг тих органчних добрив, що знаходяться ; розпоряджен пдпримства;

фнансов можливост пдприг.мства для придбання недостатнх добрив; рвень компетенцÿ кервництва сльськогосподарських пдпримств в питаннях управння родюч сто грушу, та

До зовншнх факторÿ, що перешкоджають управнню родючстю гру

неадекватну потик т деркавн щодо розвитку галуз тваринництва; вдсутнсть державщ то контролю за формами умовами средитування; дискргтгет цн на с ьськогошодарську ту промислову продукцю, яка вжористовуться в сльськогосподарському виробшцгв.

Традицйно викорисг зву вали велику кльксть органчних добрив (гною велико

За нормативну оцнку оптимального забезпечення органчними добривами в.зажали те господарство, де утримували одну бльше голову велико

органки. Вивчення питання показало, що значною мрою на поповнення органчною речовиною грунту вплива коренева система та пожнивно-коренев рештки багаторчних трав - на другий рк розвитку псля першого укосу коренева система становила 36-45 и/га сухо

Внесення соломи зернових культур з додаванням азоту (7-10 кг на 1т соломи) суттво збльшу утворення в грунт гумусу. Якщо ж замсть оранки застосовувати грунтозахисн технологÿ обробтку грунту, то утворення гумусу збльшиться в 10-17 разв.

Таблиця 1.

Кльксть гумусу, що може утворитись з соломи та пожнивно-кореневих

решток зернових культур багаторчних трав.

Культури Кльксть Утвориться гумусу, кг/ га Середнй коефцúнт гумфкацÿ

рослинн рештки, т/ га солома, т/ га

Пшениця озима 2-4 4 1005 0,15

Ячмнь 1-2 4 825 0,15

Овес 1,5-2 3 750 0,20

Жито 1,5-2 3 1107 0,20

Люцерна. 2го року 5-8 - 500-800 ОГеО

Трави багаторчн 3го року 16-18 - 750-900 0,05

Рапс 1-1,5 - 200 0,15-0,20

Важлива роль сльськогосподарських культур свозмн в формуванн запасв гумусу: в свозмн з чистим паром, двома полями зернових по одному полю картопл, льону та конюшини - за рахунок пожнивно-кореневих решток вмст мнеразованого гумусу пдвищився на 27%, а в свозмн без чистого пару - на 38%.

Якщо в свозмн багаторчн бобов трави займають 40% то пожнивно-коренев рештки повнстю поповнюють винесений урожам гумус. Якщо ж трави займають 75% площ свозмни, то вмст гумусу в грунт щороку збльшуться на 2 т/ га. нтенсивне, неконтрольоване використання великих доз мнеральних добрив призводить до виникнення кислотност грунтв та пдвищенй ? на вже кислих грунтах. Для попшення такого грунту' 1 раз за свозмну використовують метод вапнування - як необхдну умову

пдвищення родючост, В результат дÿ вапняних добрив пдвищуться ефективнсть мнеральних: добрив на 30-90%, а органчних на 20-40%, кислотнсть грз'нгв знижуться. -

Важливе мсце в управнн родючстю грунту належить науково-оЕгрунтованому спввдносенню рл, природних снокосв та пасовищ. Вивчення досвду вкорис ттш сльськогосподарських угдь в ноземних державах показало, що там третину

Ступнь розорюванй: земель у США - 26,5%, Францÿ - 41,5%, Нмеччин - 33%, талÿ - 31%, на Укра

США Франця Нмеччина таля Укра

область

, кра

Мал. 1. Плогда рл в структур сльськогосподарських угдь, %. Вивчення нами 'снуючих методв управння родючстю грушу показало, що в сучаснй: умов;: кризи непяатжоспроможност сльськогосподарських пдпримств найбльш рацональними будуть т з них, що не потребують значних матеральних коштв часу для

Пдсумовуючи вивчений матерал нами запропонован заходи, що не поребукш. додаткового ф. ансувашя. Замсть органчних. добрив тваринного походження, якими область забезпечена на 20-40% вд по греби рекомендумо використовувати органчну речовту рослинного походже.ня, а саме:

- солому зернових кульгу з;

- побчну продукцю нхш;гх культур галуз росшишцтв ;

- вирощування сидератв,

- впровадження свозмн з вмстом багаторчних трав вд 50 до '75%;

- поетапну реструктуризацю сльськогосподарських угдь.

Крм тего пропонумо провести поетапну реструктуризацю сльськогосподарських угдь.

В другому роздл "Науково-практичн основи управння родючстю грунту" нами проведений аназ взамозв'язку родючост грунту оцнки земл.

Економчна та грошова оцнка вдображають рвень нтеисивлост використати земл - урожайнсть, яка значною мрою залежить вд родючост грушу. Тобто при визначенн сцнвп поряд з показником ефективност ? використання береться до уваги показник продуктивно

Високу родючсть грунту, а отже високу його грошову оцнку ми пропонумо застосовувати як механзм захису вд нерацонального використання земель в сльськогосподарських пдпримствах. -

Фактори, що впливають на розмр грошово

До пдвищуючих факторв ми вдносимо високу родючсть группу сприятливий кмат, оптимальн показники фзико-хмчних властивостей, бологчн фактори, вигдне мсцезнаходження длянки та нш.

До понижуючих факторв ми вдносимо низкяу родючсть грунту7, а також част посухи або затоплення мсцевост, ураганн втри, пересчена мсцевсть, несприятлива нфраструктура, законодавче обмеження щодо використання длянки, висок податки та нш.

Проблем? грошово

Ця методика, як вс ранше пропонован, ма трудЕюиц в процес застосування. Отже проблема удосконалення методу грошово

Для нас особливо важливою здаться обТктивнсть визначення розмру грошово

основних засобв сльськогосподарських пдпримств досяглÿ значного ступеню зносу (60-80%) не можуть бути прийнят пд заставу. Отже обТктивна грошова оцнка земель та

При аназ родючост грунтв Сумсько

Аназ економчно

Габлищ 2.

Внесення органчних добрив баланс гумусу у 1997 рсц.

Агрокмат ичн ЗОШ Середнй вмст гумусу, % Внесено органчних добрив в 1997 роц, % до 1990 Баланс гумусу, +- кг/ га Дефцит гумусу, всього рн.

состепова 4.08 38,9 -814 -9768

Перехдна 2,58 19,7 -1255 -15060

Посся 1,35 22,0 -1612,3 -Ш44

По област 3,37 32.2 -18375 -22020

Ц дан свдчать, що використання тльки гною ВРХ не дозволя уникнути дефциту гумусу а це означа, що на формування урожаю використовувались запаси гумусу з грунту, що  недопустимим. Одержаний дефцит гумусу в грошовй оцнц дорвню 22020 гривень. Цей дефцит можна назвати прихованими витратами галуз рослинництва на формування урожаю.

Ми проаназували поповнення запасв органчно

вирощування та заготвлю ц㺿 соломи марна. А мж тим вона може суттво поповнити вмст гумусу в грунт. До того ж солома дешевше органчних добрив тваринного походження.

гТаблиш 3.

Утворення гумусу його вартсть_____________________

Може утворитись гумусу, кг/ т Вартсть органчних добрив, грн. 1 т. витрати на, внесенй: 1 т, грн. Взртсп. 1 ц гумусу, гри.

солома зернових гнй В?Х соломи гною солома гнй Ь соломи з гною

68-150 90-120 6,0-10,0 3,0-3,50 1,60-2,0 5,45-9,00 5,0-5,10

Проведеш розрахунки дозволяють зробити висновок, щс утворення гумусу з со леми майже дорвню його вартост з гною Отже сд використати солому зернових для внесення ? в груш як органчну речовину для утворення гумусу.

В останн роки в Сумськÿ! област створилось багато селянських (фермерських) господарств, багато земл передано в оренду. Практика показу, що законодавчо не визначена здповдальтсггь цих землекористу3ачв за зниження родючост грунту та погршення фтосантарного стану. Власники земл при одержанн ? вд; них землекористувачв будуть терпти збгло, :шоб потм вивести бурТяни, вдновити рода

Нами досджено можливсть використання податкового .кредиту, як складово

знизив ? родючсть, вн все одно повинен вддати повну суму податку держав.

У третьому роздл визначено обгрунтовано практичне застосування матерав оцнки земл при передач ? пд заставу. Проведене детальне досдження сут потеки ? рол в покращенн фнансового становища пдпримства.

Принципова змна кредитування сльськогосподарських пдпримств суттво вплине на поновлення

Використання земл як обТкту застави не може не вдображати ? вартсну оцнку. Найбльш прийнятою для кредиторв ми вважамо буде земля з високою родючстю навпаки, земл низько

Грошову оцнку рл ми пропонумо визначити за формулою:

Узк*Фр * Бобл . Kz *10

Цз=--------- ЧЧ------*-----------* К

Уобанку Бобл

Де Цз - грошова оцнка 1га земл; '

У.к - урожайнсть зернових культур;

Фр - фнансовий результат вд реазацÿ зерна, грн.;

Б0бл - бал бонтету грунту середньообласний;

% банку - норма банквського % за використання позики;

Кг - кльксть гумусу конкретно

К - поправочний коефцúнт вдстан до земельно

На сучасному етап формування розвитку потечних кредитв пропонумо створити спецальну земельну нформацйну систему при Сумському флал нституту землеустрою "УкрНДЗЕМПРОЕКТ" де спецасти високого рвня нададуть квафковану допомогу . кредиторам власникам земельних длянок орендаторам фермерам.

снуюче спввдношення рл, снокосв та пасовищ ми характеризумо як нерацональне його недоки ми вже довели.

В област низька вддача рл, особливо в пвнчних районах област, в той же час. там рвень розораност великий: в зон Посся 70,3%, в Перехднй зон 73,4%. Враховуючи природно-кматчн особливост, нтзьку родючсть грушу вплив цих факторв на результати економчно

ефективност використання рл, пропонумо змнити спввдношення с.г. угдь з мстою зменшення рл в зон Посся на 25% (35,6 тис.га), в Перехднй зон на 22,3% (31,7 тис.га).

Переведення рл в багаторчн кормов угддя, снокоси пасовища пдвищу родючсть грунту, що  метою пропонованих заходв; крм того ц пропозицÿ оправду бльш висока ефективнсть виробництва багаторчних трав на сно та випас тварину цй зон порвняно з вирощуванням зернових та нших культур через

В состеповй зон пропонумо зменшити площ рл на 27% або на 234,5 тис.га шляхом переведення ц㺿 площ для вирощування багаторчних трав перевÿжно з метою одержання

Реструктурта цю пропонумо проводити поетапно, переводячи по черз в кормов багаторчн угддя спочатку площ, де впрошуються тепер пропашн та кепропашн кормов культури, а потм рлю. Таким чином переведення рл пд вирощування багаторчних трав значно пдвищить вмст гумусу в грунт.

Альтернативн методи поповнення гумусу в грунт пропонован"нами основан на застосуванн таких варантв, що забезпечують мнмальн затрати господарств при

Так, використання соломи зернових культур не створю няких додаткових витрат. По перше, комбайни обладнан подрбнювачами. Роботу по подрбненню соломи розсюванню ? по полю вони виконують одночасно з збираншм зерново

Згдно з пропозицями вчених, доцльним буде солому не заорювати, а додати 8-Ю кг азоту на 1 тону соломи поле обробити, лущильниками чи дисковими боронами. Це в 10-17 разв збльшить утворення гумусу порвняно з варантом заорювання соломи.

Розрахунки пдтверджують наш висновки про доцльнсть регулювання балансу гумусу в свозмнах, використовуючи солому зернових культу р та ншу побч;гу продукцю рослинництва а також спецальн свозмни насичен

багаторчними трапами. Нами запропоновано 4 варанти регулювання балансу гумусу без використання додаткових матеральних та фнансових засобв. Дан табшц4свдчатч-, що впровадження усих варантв забезпечило створення позитивного балансу гумусу для господарств рзно

Таблиця 4.

Економчна ефективнсть регулювання балансу умусу з свозмнах

состепово

№ варант/ Спецазаця господарства Кльксть БРХ н 1 га. Виграти гумусу на 1 га Утвориться гумусу на 1 га Балан: гумусу, +/- т. * Умовний чистий прибуток, тис.грн.

1 Виробнишво касння зернових 0,25 0,870 1,01 +0,140 133,0

2 Зерново- мяооыояочна ОВОЧ 1,17 0,855 0,985 +0,130 277,1

3 »уряк.о-зерново-молочна + багаторчн рави 0.3 ' 1,01 1,21 +0,204 29,4

4 Оермгрсьхе господарство зернова свозмна 1,05 1 1.. . 1,07 +0,02 23,2

*Примтка: знак + показу кльксть гумусу, що перевищу винесену урожам кльксть; знак - показу його дефцит

За рахунок пдвищення родючост грунту можливо пдвищити урожайнсть зернових до такого рвня: по состеповй зон - на 39 ц/га, в Перехднй зон - на 2:9 п/га, в Поськй зон - на 20,7 ц/га, що  критичною межею для Сумсько

В осгшн роки у звТязку з кризовм станом сво

землю повертають власникам. При поверненн земл ? стан не контролються, а вона, як травило, виснажена.

Пропонован нами заходи не можна розглядати як штраф, вони передбачають компенсацю власникам земл витрат на вдновлення ? родючост та належного фтссантарного стану.

Сума вдшкодував на вдновлення родючост земл та ? фтосантарного стану визначаться по розмру прямих витрат на компенсацю гумусу, необхдно

Висновки.

Результати досджень, викладен у дисертацÿ, дозволяють зробити так висновки:

1. снуюча система регонального управння родючстю грунту у Сумськй, Потавськй та Чернгвськй областях в сучасних умовах не дозволя забезпечити необхдний рвень родючост грунту. Для виходуТ з ц㺿 ситуацÿ необхдно впровадити принципово новий механзм управння родючстю грунту.

2. До основних напрямкв удосконалення органзацйно-економчного механзму управння родючстю грунту належить застосування нетрадицйних органчних добрив рослинного походження, замсть органчних добрш тваринного походження. Реструктуризаця сльськогосподарських угдь змна спецазацÿ господарств доповню *х-

3. Обгрунтована на конкретних прикладах показана методика економчно

4. Запропонован спввдношення площ рл та природних кормових угдь дозволяють пдвищити ? родючсть культуру землеробства шляхом сконцентрованого використання наявних засобв для управння родючстю на значно менших площах, що значно пдвищить рвень агрофтотехнчного догляду ефективност ? використання.

5. ОбгруЕггована доцльнсть використання удосконалено

6. Створений органзац йно-економóчний механзм вдшкодування землевласнику витрат на вдновленй родючост земл та ?

фтосантарного стану, дозволя пдвищити вдповдальнсть землекористувачв за насдки свого недбалого ставлення до земл.

Список опубкованих праць.

За результатами проведених досджень опубковано 5 праць загальним обсягом 3,0 д.а.

1. Альтернативн методи управння родючстю грунту в сучасних умовах. -Суми "Унверситетська книга",- 1997 - 42с. 2, д.а.

2. Реформування орних земель - шлях для оздоровлення

. сльськогосподарського виробництва // Всник Сумського державного

аграрного унверситету. Серя Фнанси кредит - 1997 - №2, с. 150-153;

. 0,2д.а.

3. Управння окремими факторами родючост грушу в Сумськ област// Всник Сумського державного аграрного унверситету. Випуск 2. 1998, с.220-222. 0,2д.а.

4. Економчний аназ виробництва цукрових бурякв та цукру // Всник

Сумського державного аграрного унверситету. Випуск 2. 1998, с.223-226. 0,2д.а. '

5. Органзацйно-економчн аспекти управння родючстю грушу' в

сучасних умовах // Всник Сумського державного аграрного унверситету.

Серя Фнанси кредит - 1998 - №1, с._163_, 0,3 д.а.

Анотацÿ

Мшньова Н.А. Органзацйно-економчний механзм управння родючстю грунту.- Рукопис.

Дисертаця на здобуття наукового ступеня кандидата економчних наук за спецальнстю 08.06.02 -Пдпримництво, менеджмент маркетанг-Сумський державний аграрний унверситет, Суми, 1998.

В робот досджене мсце земл як основного обТку менеджменту в

сльськогосподарському виробництв, та найбльш цнну яксть -

покращуватися, тобто набувати родючсть. Розкриваються основн показники

як характеризують яксть земл та фактори цо вшивають ? погршення.

Обгрунтована необхднсть управння родючстю в сучасних умовах.

Досджено звТязок родючост земл з ? оцнкою. Зроблений економчний

аназ ефективност використання земельних ресурс з, досджено вплив

родючост на економчн показники. Розроблено методику регулювання

балансу гумусу органчною речовиною рослинного тваринного походження,

а також основн напрямки органзацйно-економчетх заходв дй пдапщешга:

.  родючост фнансово

Ключов слова: управння, родючсть грушу, гумус, неумфкована

речовина, методи реструктуризацÿ, потека, ефект,вдшкодування.

Мишнева Н.А. Организационно-зкономгческш мехаиизм управлення

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02. - Предпринимательство, менеджмент, маркетинг.- Сумский государственный аграрный университет. Сумы' 1998.

В рС:бсте исследовано место земли - как основного объекта менеджмента в сельскохозяйственном производстве и наиболее ценное ее качество - улучшаться, тоесть приобретать плодородие. Раскрываются основные показатели, которые характеризуют качество земли и те фасторы, которые вызывают ее ухудшение. Обоснована необходимость управления плодородием в современных условиях. Исследована взаимосвязь плодородия земели и ее оценки. Сделан экономический анализ ефективносте использования земельных ресурсов, исследовано влихние плодородия га экономические показатели. Разработана методика регулирования баланса

плодородием почвы. Рукопись.

гумуса органическим веществом растительного и животного происхождения, а также основные направлен ия организационно-экономических мероприятий для повышения плодородия и финансовой стабилизации сельскохозяйственных предприятий.

КлючеЕ;ые слова: управление, плодородие почвы, гумус,

мегумифнитрованное вещество, методы, реструктуризация, ипотека, эффект, .зозмещение.

, N.A. Mishneva. The Organizational and Economical Mechanism of the Soil Fertility Management.

The Dissertation is aimed at receiving of the scientific degree 'Candidate of Economic Science" in specialization 08.06.02. "Entrepreneurship, Management, and Marketing"ЧТThe Sumy State Agrarian University, Sumy, 1998.

The role of soil as the main management object in agriculture and its fertility are researched in the paper. The main indicators of fertility and the factors, which cause it to worsen are analyzed. The necessity of fertility management is grounded The dependence of fertility on soil evaluation is researched. The economic; analysis of land use efficiency is done, the influence of fertility an economical indicators is researched. The methodology of the humus halan.ee regulation by organic fertilisers has been worked out. The main directions of economical ways of fertility and improvement and financial stabilization are suggested.

The key words: management, land fertility, humus, humusless substance, rc,structurization method;, land mortgage, effect, compensation.

Annotation.

Похожие диссертации

• Организационно-экономический механизм выбора и реализации приоритетных направлений науки и технологии
• Организационно-экономический механизм управления инвестициями в региональном АПК
• Организационно-экономический механизм развития лизинга в отраслях АПК
• Развитие организационно-экономического механизма повышения эффективности производства зернового сорго
• Совершенствование организационно-экономического механизма выхода сельскохозяйственных организаций из кризиса