Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Инвестиционные процессы в условиях глобализации (методология системных исследований и оптимизации) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень доктор экономических наук
Автор Губский, Богдан Владимирович
Место защиты Киев
Год 1998
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Инвестиционные процессы в условиях глобализации (методология системных исследований и оптимизации)"

Нащональна акадспя наук Украпш 1нститут cbtobo' ckoiiomkii мЬкнародннх в1дн0син

Pf Qjj На правах рукопису

УДК 339.727.22

' * Р I9SS

Губський Богдан Володимирович

1НВЕСТИЦ1ЙН1ПРОЦЕСИ В УМОВАХ ГЛОБАЛ13АЦН (МЕТОДОЛОГ1Я СИСТЕМНЫХ ДОСЩЖЕНЬ I ОПТИ1УПЗАЦ1Я)

pfpo./y

Спещальшсть" 08.05.01 - cbtobs господарство i м1>кнародш eKOHOM4H в1дносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобутгя наукового ступеня доктора економ1чних наук

Кшв-1998

Дисертащя е рукопнс

Робота виконана у в1ддш м1жнародних ватотно-фшансових вщно-син 1нституту CBiTOBOi економки i м1жнародних вщносин HAH УкраТни.

Науковий консультант - доктор еконопчних наук, професор, академш

HAH Укра'ши Пахомов Юрш Миколайвич, директор 1нституту свково! економ1КИ i м!жнародних вщносин HAH Укра'ши

Оф 'щшш опоненти: доктор еконо\ичних наук, професор, академж

HAH Укра'ши Геець Валерш Михайлович, директор 1нституту економ1чного прогнозування HAH Укра'ши

доктор еконо\ичних наук, професор Фшшенко Антон Сергшович,

науковий консультант Президента Укра'ши з питань шституцшнальноТ пол тики

доктор еконо\чних наук, професор Супрун Володимир Олексшович,

завщувач кафедри економ1чно! теорй' Державно! академи легко! промисловост! Укра'ши

poeidHa установи - Кшвський нащональний економ1чний ушверситет

Захист вщбудеться л кв1тня 1998 р. о 15.00 годин! на засщанш спещал!зовано1 вчено\' ради Д 26.176.01 1нституту свггово! економжи i \пжнародних вщносин HAH Укра'ши за адресою: 252030, м.Кшв-30, вул. Леонтовича, 5.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ 1нституту CBiTOBOi економ1ки i кпжнародних вщносин HAH Укра'ши за адресою: 252030, м.Ки1в-30, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розюланий л

/9 ^e/L&f/ZJ? 1998 р.

Вчений секретар спещатзованоТ вченоТ ради, кандидат економ1чних наук

А.М. Хахлюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалъмстъ теми достдженпя. Сучасна свгеова економ1ка характеризуемся ягасними структурними трансформащями, а це обумовлюе штенсивний пошук hoboi парадигми економ1чного розвитку. На формування hoboi парадигми, з одного боку, сутгево впливають досщження нацюнальних (внутршшх) джерел економ1чного зростання, а з шшого - розумшня того, що нацюнальш економки, незалежно вщ i'x кшыасних i ягасних параметр1в, функцюнують в умовах всеохоплюючоУ i динам1чно1 штернацюнал1зацп.

Виршальний вплив на масштаби i глибину економ!чно1 взаемодп мае диверсифжована м1жнародна швестицшна Д1ялыпсть. Бона стае найвагом1шим чинником економ!чного доступу, що обумовлено: яюсними змшами у жнародному подш npani з прюритетом швестицшно-1нновац'1Йно1 кооперацп; поглибленням штернацюнатзащ1, основу яко! становить 1нтенсивна швестицшна д!яльшсть транснацюнальних корпорацш (ТНК); розвитком м1жнародних нтеграшйних макроугруповань, в яких поряд i3 вшьним рухом TOBapiB, послуг i робочоТ сили забезпечуеться вшьний рух капггал1в; ринковою ушфжащею економ1чного доступу тощо.

Tenepiiimifi стан св1тово*1 економки В1ддзеркалюе Miinyjii тенденци руху катталу, а вщ нишшшх масштаб1в i темшв м1жнародноТ швестицшно'Г д!ялыгосп багато в чому залежать напрями розвитку структури сагового господарства у майбутньому. Залежно вщ ступеня зршосп нащоналыгоТ економжи, р1вня и штегрованосп у св!тове господарство формуеться мотиващя та пол^ика щодо нвестищй за pyбiж та 1ноземних.

Cbitobhh досвщ свщчить, що краТни з перехщними економ1ками не в змоз1 вийти з eKOHOMiHHOi кризи без залучення i ефективного використання ноземних швестицш. Акумулюючи тдприемницький, державний та змпианий кап!тал, забезпечуючи доступ до сучасних технолопй га менеджменту, ефективно використаш ноземн! нвестищк сприяють формуванню нацюнальних швестицшних риныв, динам1зують iHuii факторш ринки та ринки TOBapiB i послуг; шдтримують заходи макроеконом1чно'1 стабЫзацп, дозволяють вир!шувати OKpeMi сощальш проблеми трансформацшного периоду. 1нвестування за руб1ж сприяе оргашчшй штеграцп перехщних економш у св1тове господарство.

Зрозумшо, що лижнародне швестування займае особливе мюце i в структур! зовшшньоеконом1чних прюритет1в УкраТни.

Проблеми М1Жнародно1 нвестицшноТ д1яльност1 особливо актуал!зуються сьогодш - в умовах глобал1зацп еконопчного доступу. Саме розвиток i системна трансформация сучасних швестицшних процеив формують глобальне конкурентне середовище. Тому вкрай важливо досщити умови утворення, перемщення та використання св!тових швестицшних pecypciB.

Характерною е зростаюча кшьысть наукових праць стосовно м1жнародно1 швестищйноУ д1яльноста. Спираючись на фундаментальш теоретичш основи швестування, закладеш i розвинут! G.BpirxeMOM, Л.Вальрасом, Л.Птманом, Дж.Кейнсом, М.Мшлером, Ф.Мод1ппаш, У.Филером, М.Фрщменом та н., заруб5жна наукова думка ор1ентована на розробку методологи ефективного швестування в умовах диверсифшацп м1Жнародно\' д!яльност1, перш за все, для транснащональних промислових i фшансових корпорацш у контекстт швестицшного глобатзму (пращ П.Баюи, Р.Вернона, Дж.Данншга, М.Кессона, У.Юндбергера, Д.Лонга, Р.Лукаса, Г.Марковща, А.Ругмана, А.Тобша, С.Хаймера, У.Шарпа та ш.). Загальш i спсщальш питания швестування в умовах штернацюнатзацн фшансових ринтв висвгаеш в роботах росшських вчених М.Алекссева, Б.Альохша, А.Белорусова, А.Березного, А.Буренша, А.Киреева, Я.М1ркша, Б.Рубцова та н.

Вггчизняш науковщ opieHTOBaHi на обгрунтування нацюнальних швестицшних прюритепв, знаходження дшових мехашзм1в залучення i ефективного використання ноземних швестицш у контексп розвитку зовшшньоеконом1чно1 д1яльносп. Серед найбшьш значущих сщ В1дзначити досщження О.Бшоруса, В.Будкша, В.Гейця, В.Сременка,

A.Кредкова, ГЛуюнова, Д.Лук'яненка, ГМайбороди, Ю.Макогона, О.Мозгового, С.Мочерного, В.Новицького, С.Панченка, Ю.Пахомова, О.Плотшкова, М.Погорелова, А.Поручиика, А.Рум'янцева, В.С1денка,

B.Степаненка, В.Супруна, А.Фшшенка, В.Федосова та iH.

Одночасно розробляеться глобальна проблематика з акцентащею досщницького iHTepecy на м1жцившзацшних взаемод1ях у npoueci глобально!" економ1чноГ трансформаций Йде штенсивний пошук i оцшка певних альтернатив розвитку, яы б грунтувалися на критер1ях сощалыю-ckohomihhol доцшьност1 i po3ymihhi потенщалу загальноцившзацшних ценностей. Глобатстика займае чшьне мюце у досщженнях наукових шкш 1нституту CBiTOBOi економ1ки i м1жнародних вщносин HAH УкраТни, Кшвського нацюнального университету iM. Т.Шевченка, Кшвського

нащонального економ1чного ушверситету, 1нституту економжи HAH УкраТни, 1нституту економ1чного прогнозування HAH УкраТни.

Однак, масштаба та р1вень науково!' проробки швестицшних проблем сконом1чного розвитку Укра'ши залишаються, на наш погляд, недостатшми i некомплексними, що призводить до вщсутностч значимого методолопчного вггливу на швестицшну ситуащю. Внутр1шня швестицшна криза, з одного боку, i неспроможшсть залучення необхщних зовшшшх швестицшних pecypciB - з ншого, роблять проблематичними неодноразов! спроби украТнського уряду усталеноТ стабшзацй' економ1чно'1 ситуаци i створення умов для економ1чного зростання.

У цыому анашз проблематики розвитку сучасних швестищйних процеав свщчить про необхщшсть i можливкть певпоУ трансформацн елеменпв теоретично'1 бази ор1ентовно процедур практики на засадах системного шдходу до моделювання.

Зе'язок роботи з планами науково-досгдних poim. Дисертацшна робота TicHo пов'язана i виконувалась у межах науково-досщних тем 1нституту CBiTOBoi економки i м1жнародних вщносин HAH Укра'ши: II 93/0295 Шляхи стабшзацй' i розвитку валютно-фшансовоТ системи Укра'ши в контексп свггового досв1ду, II 93/0397 Проблеми ринковоУ трансформацй" валютно-фшансовоТ системи Укра'ши з використанням CBiTOBoro досвщу", I 93/0797 Перехщний стан суспшьства i св1тов1 цившзацшш процеси, II 93/0797 Взаемозалежшсть глобалышх, репональних i нащональних процест у сучасному свт.

Метою роботи е виявлення та оцшення мехашз\пв впливу швестицшних фактор/'в на розвиток нащональних екоиом\к у еволющошзуючш св1тогосподарськш систем! та розробленш теоретичних i практичних рекомендацш з оптим5заци м1жнародних швестицшних процес:в в умовах глобал1заци.

В основу досщження було покладено загальну гшотезу про усталену конкурентоспроможшсть тих краГн, яю ефективно використовують нацюнальш i мшнародш швестицшш ресурси. При досщженш перехщних ckohomik акцента було змщено у площину пошуку нащональних швестищйних прюритета задля оптим1защ1' масштаб1в та структури поземного нвестування. Такий шдхщ обумовив певну лопку дисертащйного досл1джсння (рис. 1)

Рис. 1. Логжа дисертацшного досщження

Особшп теоретичш завдання полягали в:

Х досщженш системно! сутносп швестицшного процесу, включаючи анал13 мотивацп, канашв та шфраструктури м1жнародно! швестицшно! взаемодн;

Х анал!з1 умов, тенденцш 1 особливостей глобатзаци швестицшних ршшв, мехашзм1в глобально! регуляцп нвестування 1 конкурентное^;

Х ощненш швестицшних проблем кра!н в процеа ринково! трансформаций

Х виявленш проблем нвестування поземного I за руб1ж.

Обгрунтуванню рекомендацш з розроблення 1 реатзаци ефективно!

швестицшно! стратеги Украши передував теоретичний та практичний анаиз особливостей формування нацюнального швестищйного ринку. -Як ключова досщжувалась проблема оптимзацп масштаб1в 1 структури ноземного нвестування. Одночасно ощнювались передумови, можливост1 1 напрямки розвитку заруб1Жно! швестицшно! дшльносп.

Предмет досщження являють собою взаемовщносини, яю формуються в процеа розвитку м1жнародно! швестицшно! д!яльност1 в умовах глобал1зацп.

Об'ектом досщження е нацюналып економки, що знаходяться на тому чи ншому р1вш М1жнародно! швестицшно! взаемоди. У теоретичному план! дисертацшне досщження було ор1ентоване, перш за все, на виршення найбшьш актуальних швестицшних проблем розвитку економк, що знаходяться у стади ринково! трансформацп. Прикладний анал1з концентрувався на стратепчних I тактичних потребах Украши з мобиизацп \ ефективного використання швестицшних ресурЫв у процеа становления конкурентоспроможно! нацюнально! економ1ки.

Теоретико-методологгчною основою дисерташйно! роботи е критично осмислене використання досягнень в^тчизняних I заруб1жних вчених в економ!чшй наущ стосовно проблем економ5чного розвитку, М1Жнародних економ1чпих вщносин та нвестування. Досщницька мета I завдання, склэдшсть предмета 1 об'екта анашзу, з одного боку, та наявшсть значних обсяпв теоретико-анапично! 1 статистично! нформацп, що постшно оновлюеться, - з ншого, спонукали до пошуку нтегративних

теоретичних моделей ефективно'1 швестицшноТ поведшки у глобал!30ванш структур! економиш.

Досдасення базуеться на системному осмисленш сукупносп сучасних нвестицшних явшц, процеыв i проблем з видшенням MiKpo- та макроскладових нацюнального, м1жнародного i наднационального (глобального) piBHie анатзу. Для виршення конкретизованих теоретичних i практичних завдань використовувались методи науковоТ абстракци i лопчного анализу, пор!внялыюго i факторного анатзу, прогнозування, економжо-статистичш i економжо-математичш методи, методи соцюлогтчних досшджень, графоанаштичш методи.

Статистичну i фактолог1чну базу досщження становлять дан!: М1н1стерства статистики, Мшютерства фшанав, М1н1стерства економки, МЫстерства зовшшньоеконом1чних зв'язив i торпвл1, Державного Митного ком1тету, Нацюнального агенства реконструкци та розвитку, Державно1 KOMicii з цшних nanepiB та фондового ринку, Адмиистраци Президента УкраТни, шших оргашв державного регулювання; ООН, ЮНКТАД, МФВ, Свггового банку, ГАТТ/СОТ, ЕБРР, Експертно-анаштичних систем BERI, Institutional Investor, Euromoney, Internet; впчизняпих i заруб1жних монографш та спещалыюТ пер1одично1 ггератури; шформацшш бюлетеш, украшсью i заруб1жш щор1чники, статистичш зб!рники тощо.

Наукова новизна пропоновано! до захисту дисертацшноТ роботи полягае в отриманш результат:

А. Теоретико-методолог1чних

Х запропоновано тдхщ до теоретичного анаизу нвестицшного глобал1зму як новггнього об'ективно обумовленого явища i процесу, що розвиваеться у структур! сучасноТ свггогосподарськоГ системи гид впливом сукупност1 геопошгчних та геосощальних фактор1в у pycni науково-технолопчного прогресу i мае яскраво виражену штегративну природу;

Х суттево доповнена методолопя досщження проблем конкурентоспроможноси нацюнальних економж, котра в умовах глобашзащУ забезиечуеться, насамперед, ефективним використанням внутршшх i м1жнародних швестицшних pecypciB у оптимальних

масштабах I структур^ ткно взаемопов'язаних з ключовими макроеконом1чпими пропорщями;

Х розвинута теор!я перехщного перюду за рахунок виявлення, структуризаци 1 обгрунтування його загальних законом!рностей з урахуванням: стартових умов ринкового трансформування; поточних його результата; сощально-економ!чних суперечностей, що породжуються, швелюються чи стимулюються нащональною специфжою; нвестицшних фактор1в м!жнародно1 взаемодП'; динашчноТ взасмозалежносп швестування \ трансформацшних ринкових процес1в;

Х з'ясовано 1 оцшепо традицшш та новши тенденци розвитку мЬкнародного нвестшцйного ринку як одного з найскладшших акумулятивно-розподшьчих мехашзм1в св1товоТ економки через анал1з: сучасних умов розвитку його структури 1 виявлення глобальних регулятор1в швестування 1 конкурентности особливостей формування I адаптаца нашональних нвестицшних рштов краш з перехщними економжами у м1жнародно ушфжованому середовипц;

Х показано багатогранну роль б1ржових технолопй нвестування, котр1, з одного боку, е продуктом глобашзащУ нвестицшних ринюв, а з ншого - найважлившою нфраструктурною а передумовою; виявлено ! ошнено потенщал позитивного 1 негативного впливу термшових б1ржових операцш на нащональш, регюнальш 1 св1тов1 господарсыи структури i процеси;

Х на системному р1вш поставлено проблему значущосЩ нвестицшного ктмату для залучення прямих 1 портфельних шоземних нвестицш; визначено, обгрунтовано I структуровано його елементний склад, параметри, методи 1 засоби мошторингу; запропоновано шляхи вир1шення Ц1Е1 проблеми через узагальнення адаптованих до умов перехщних економж форм локатзаца сприятливого нащональному та ноземному катталу нвестицшного юпмату;

Х обгрунтовано напрямки розвитку концептуальних тдход1в щодо визначення 1 впровадження селективних метод1в регулювання ноземноТ швестищйно!' Д1яльност1 в У крапп, базуючись на позитивному

заруб1жному досвда I синтезованих нкро- та макромоделях яюсно! 1 кшыисно! оттаизащ!"швестицшних процес!в.

Б. Анатико-прикладних

Х виявлено ключов! тенденцн м!жнародного швестування, з'ясовано усталеш канали швестишйноГ взаемодп перехадних економж у процес! х штеграцп у сучасну св1тогосподарську систему, ощнено деклароваш I реалыи масштабы ноземного нвсстування в економ!ку Укра'ши та за руб1ж, показано напрями [ ефективш форми IX актив!заци 1 розвитку структури;

. систематизовано 1 критично осмислено емшричний досвщ краТн-донор1в щодо поточно! 1 перспективно!' результативноси дво- 1 багатосторонньо! офщшно! допомоги, дано практичш рекомендацп щодо и використання в економщ! Укра'ши;

Х узагальнено 1 запропоновано для практично! реал!зацп новггш методи швестицшного анал1зу на основ! сучасно! методологи та шструментар!ю моделювання швестицшних процес!в на макро- ! м!кроеконом!чному р!внях.

Особистий енесок здобувача в отриманш ! обгрунтуванш окремих наукових результат!в з використанням концептуальних розробок та дей украшських вчених-сп1вавтор!в колективних досщжень полягав у:

Х розробщ проблематики швестицшно! конкурентоспроможноеп нащональних економк через поглиблення анашзу транснацюнал!защ!, економ!чного регюнашзму, оцшенш швестицшно! привабливост! Укра'ши на нац!ональному, региональному! галузевому р!внях;

Х виявленш механ!зм!в дп, позитивных ! негативних насл!дк!в для кра'ш з перехщними економисами 1 особливо Укра'ши, глобальних м1ждержавних та макроеконом1чних регулятор!в конкурентноеЩ ! руху каштал!в;

Х оновленш ! опрацюванн! !нформац!йно-анал!тичних масив!в щодо розвитку м!жнародно1 швестищйно! д!яльносп в Украпп. з метою поновлення! обгрунтування селективних метод!в п регулювання;

Х поглиблення анал!зу реальних проблем залучення шоземних !нвестиц!й в економжу Укра'ши, зокрема у и агропромислову сферу.

Практичне значения одержаних результатов полягае у i'x використанш органами державного регулювання УкраУни: Адмшстращею Президента, Державною KOMiciao з цшних nanepiB i фондового ринку, Нацюнальним агенством з реконструкци i розвитку, УкраУнським шститутом розвитку фондового ринку.

Окрем1 положения дисертащйноГ роботи використано в навчальному npoueci у Кшвському нашональному економ1чному университет!.

Результата емшричного анал1зу щодо оцшення масштаб! в, структури i динам1ки м1жнародного швестування, розвитку технологш та шструментарпо здшснення б1ржових ф]'нансових операщй використовуються в практичшй д1яльност1 УкраУнськоУ аграрноУ б1рж1 (автор - Голова Б1ржового компоту) i УкраУнського промислово-фшансового концерну Славутич (автор - Голова Ради директор1в).

Апробащя результатов досгдження та пубЫацй.

Результата роботи доповщались на м1жнародних науково-практичних конференщях: "1нвестицшна Д1яльшсть в УкраУш: проблеми розвитку та регулювання", 1997, м.Чершвщ; "Проблеми економ1чноУ нтегращУ УкраУни в бвропейський Союз: мкроеконом1чний аспект", 1997, м.Тернопшь-м.Форос; Щор1чнш зустр1ч1 CNF А Залучення катталу i технологш в агроб1знес нових незалежних держав, 1997 м.Амстердам; засщаннях Американсько-УкраУнського Консультативного комггету, 19961997 рр., всесоюзних та украТнських науково-практичних конференщях, семшарах, парадах у 1985-1997 рр.

OcKOBHi положения дисертащйного досщження обговорювались на засщаннях в1дд!лу мгжнародних валютно-фшансових вщносин 1нституту CBiTOBOi економки i м1жнародних вщносин HAH УкраУни (1997-1998 рр.).

За тематикою дисертащйного досщження автором або з його участю подготовлено дв1 ндивщуальт та одну колективну монографй', навчальний пос1бник, брошури, стагп, науков1 доповщк Загальний обсяг пубжацш з теми дисертащУ становить 37,5 друкованих аркупнв.

Структуру дисертащУ складають вступ, п'ять глав, висновки, список пературних джерел з 232 найменувань. Робота М1стить 391 стор1нку тексту, у тому числ! 7 рисунюв, 17 таблиць, додатшв А-Т на 19 стор.

Роздш 1. СИСТЕМНА СУТШСТЬI ПАРАМЕТРЫ МШНАРОДНИХ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В

1.1. Мжнародш швестицй в розвитку конкурентоспроможносп нацшнальних економк

1.2. М1жнародна швестицшна взаемод1я

1.3. Нова парадигма швестицшного глобатзму Висповки

Роздш 2.1НВЕСТИЦШНИЙ РИНОК В УМОВ АХ ГЛОБАЛ13АЦН

2.1. 1УПжнародний швестицшний ринок I розвиток його структури

2.2. Б1ржов1 технологи швестування

2.3. Глобальна регулящя нвестування 1 конкурентноеЩ Висповки

Роздш 3. МШНАРОДН11НВЕСТИЦП В ПРОЦЕС1РИНК0В01 ТРАНСФОРМАЦП

3.1. 1нвестицшш проблеми краш з перехщною економкою

3.2. Детермшанти швестицшного кшмату Висповки

Роздш 4. СТРАТЕГ1Я УКРА1НИ НА РИНКУМ1ЖНАРОДНИХ 1НВЕСТИЦШ

4.1. Особливосп розвитку нащонального швестицшного ринку

4.2. Проблеми формування сприятливого швестицшного юнмату

4.3. Оптим1защя масштаб1в та структури шоземного нвестування

4.4. Конкурентоспроможшсть економ!ки Украши в умовах швестицшного глобатзму

Висповки

Роздш 5. МЕТОДОЛОГШ ТА ШСТРУМЕНТАРШ МОДЕЛЮВАННЯ ШВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В

5.1. Моделювання швестицшноТ д1яльност1 у систем! макроеконом1чних фактор1в

5.2. М1кроеконом1чш модел1 ефективноТ швестишйно1 Д1ялыюсп Висповки

ВИСНОВКИ

ОСЫОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У Встуш обгрунтовано актуальшсть, визначено мету та завдання дисертацшного досщження, дана його загальна характеристика.

Роздт 1. Системна сутшсть I параметры лиэюшродних твестицшних процеав включае три пщроздши.

Роздш присвячено виявленню системно!' сутноеп м1жнародних швестицш, анал!зу форм 1 мехашзм1в м1жнародно1 швестицшноТ взаемоди, досщженню природи швестицшного глобашзму { фактор1в нацюнально'1 конкурентоспроможносп в сучасних умовах.

Показано, що швестування лежить в основ1 функцюнування сучасноТ економши, а динампса i сшввщношення нвестицшних макропоказниюв та IX функшонально-елементний склад вщбивають характер економ1чного розвитку краТни на тому чи ншому еташ.

УПжнародними е т1 нвестицп, реал1защя котрих передбачае взаемодш учасниюв, яю належать р1зним державам (резиденв та нерезидентов по вщношенню до конкретно! краши). Це може бути швестишя за руб!ж (нвестуючого суб'екта краУни базування) або ноземна (в об'ект швестування приймаючо!" краши). На основ! поглибленого анатзу сутносл 1 структури м1жнародних швестицш розроблена IX розширена систематизащя за традицшними та агрегованими ознаками: шституцшна природа (державш, приватш, м1жнародш оргашзацп, змшаш), цшьова ор1енташя (прям!, портфельш, допомога), види, форми, величина (маш, середш, велию), термш (коротко-, середньо-, довготерм1нов1), джерело (первишн, решвестицп). Така систематизация м1жнародних швестицш забезпечуе досить повний охват Ух ур13номанггненоТ сукупност1, враховуе ушфьковаш критерп законодавчого визначення 1 регулювання, маючи потенщал розвитку в процеа штеграцп, диференщацп 1 м1жнародноТ диверсифжацн швестицшноТ дальность

У сучасшй структур! експорту Л м порту капралу формуються усталеш канали М1ЖнародноТ швестицшноТ взаемоди (рис. 2).

TS я о J

43 2 v: CD Р

я ш п> о H

На сьогодш превалюють портфельш та прям! нвестици, що юльюсно оцшюються майже у 900 мрд.дол. США щор1чно. Вони бшыне, як на 90% реал1зуються у розвинутих кра'Унах. Масштаби шоземноУ допомоги ошшоготься бшьше як у 70 мрд.дол. США проти 5 мрд.дол. США у 1960-1 роки. Донорами е майже виключно промислово розвинуи краУни, а реципиентами - краУни, що розвиваються, та краУни з перехщними економками. Проблеми оцшення ефективност1 шоземно'У допомоги, характеру и впливу на економжу краУн-рецишетчв, як 1 аналопчш проблеми стосовно поземного швестування, в щлому залишаються дискуе!йними.

Принципово важливим е висновок про те, що швестищйш фактори лежать в основ! конкурентоспроможносп нацюнальних економк. Стабшьну перевагу одних краУн над шшими в процеа жнародно! конкуренщУ гарантуе ефективне використання 1 розвиток факторно!" та швестицшно-шновацшноУ конкурентоспроможност1 з прюритетом останньоУ.

Через розумшня м1жнародноУ взаемод11 на мшро- I макрор!Внях як об'ективно обумовленоТ 1 необх1ДноУ передумови ефективного економ[чного розвитку доведено, що в сучасних умовах така взаемод!я мае переважно швестицшний характер (прямий або опосередкований). 1нвестори (шдивщуальш, корпоративна шститушоналып, уряд) приймають ршення про вкладення кашталу у нацюнальш 1 заруб1жш об'екти швестування на власнш мотиващйнш основ], використовуючи можлив1сть доступу як до нацюнальних, так 1 до пжнародних швестицшних ресурс1в. Останш акумулюються 1 перерозпод1ляються переважно через св!тов1 фшансов1 ринки, мшоть можливосп 1 мехашзми "самозбшьшення", хоча Ух першоджерела формуються у структур! нацюнальних економш.

До швестицшного процесу постшно залучаються Т1 хто мае вЬтьш швестишйш ресурси 1 Т1, хто в1дчувае в них потребу. Виявлено складну мотивацшно-функцюнальну 1 географ^чну структури м1жнародних швестицшних процеав. Причини м1жнародного перерозподыу швестищйних ресурав пояснюють як загальш класичш, неокласичш та

штегративш теорн м1жнародних економ1чних вщносин, так 1 безпосередньо модел! м!жнародного руху капралу, прямих 1 портфельних швестицш, м1жнародних корпорацш.

На мотиващю, обсяги та напрями м1жнародного швестування впливають глобально-, пол'пико-, ресурсно- 1 загальноеконопчш фактори. Для поглибленого 1 деташзованого досл!дження макро- 1 мжромотиваца м!жнародного швестування вщносно самост1йно анатзувались м1жнародна шдприемницька швестицшна д!яльшсть, М1Жнародш опсрацп з цшними паперами, м1жнародна допомога. В робот! комплексно ощнено !х дощльшсть, привабливкть, потенциал негативного впливу у контекст1 як шгереав краш базування та приймаючих краш (макрор1веиь), так 1 через призму прагматично!' ор1ентацп безпосередшх швестор1в та рецишатв (м1крор!вень).

Актив1заци м1жнародно! швестицшноТ д1яльност1 сприяе випереджуючий розвиток вщповщного шфраструктурного забезпечення. Показано, що шфраструктура м1жнародного нвестування не тшьки забезпечуе обслуговування руху конгпв вщ швестора до рецишента, але й задае можлив! схеми такого руху.

Розвиток 1 поглиблення репонально! економ1чно! штеграцц в умовах переважно глобально! ор1ентацп транснащональних корпорацш формуе сучасну структуру економши, котра за ключовими ознаками стае глобальною. Посилений д1ею геопол1тичних 1 геосощальних фактор1в, розвиваючись у русл1 науково-технолопчного прогресу, економ!чний глобашзм (рис. 3) у сво'ш штегруючш основ1 можна розглядати як нвестицшний.

Глобальш швестицшш процеси структурно неоднорщш, в них перепггаються I В1ддзеркалюються визначалып для свиового економ1чного розвитку нацюнальш, м1жнародш й м1жцившзацшш протир1ччя та проблеми. Умови, напрями 1 мехашзми !х вир1шення з урахуванням штерес1в вах груп кра!н (розвинутих 1 тих, що розвиваються; з зршими ринковими ввдносинами 1 з перехщними економжами; багатих 1 бщних на ресурси, нвестици, шноваци) формують новшпо парадигму економ1чного поступу.

Рис. 3. Формування структури сучасного глобал1зму

Роздал 2. л1нвестицшний ринок в умовах глобанаци включае три пщроздши.

У роздш висв1Тлено питания розвитку м1жнародного нвестицшного ринку, детально розглянуто б1ржов1 технологи нвестування, досщжено умови I мехашзми глобально!' регуляцн 1 конкурентность

М1жнародний швестишйний ринок, як регулятор сукупност1 еконо.чпчних вщносин, що виникають м1ж продавцем швестицшних ресурс!в та Тх покупцем, яга е резидентами ргашх кращ, являе собою складний у функцюнально-структурному план! акумулятивно-розподшьчий мехашзм. Досщжено умови, законом1рност! 1 сучасш особливост1 його формування у процеЫ взаемоди нащональних факторних 1 фшансових рингав через штеграцпо грошового ринку 1 ринку каштал1в (кредитного та цшних папер1в), ринюв продукцп та послуг, земл1 \ природних ресурав, накопичених у матер1алыпй форм1 швестицшних ресурив. Внутршня функщональна структура м1жнародного

нвестицшного ринку представлена ринком об'екпв реального нвестування та ринком шструмекив фшансового нвестування.

Анашз м!жнародного нвестицшного ринку проведено на основ! нформаци, що надходить з р1зних друкованих 1 комп'ютерних джерел,м1жнародно ушфжованих систем мошторингу. Виявлено, що його кон'юнктура складаеться у сшввщношеннях попиту 1 пропозици з вщображенням особливостей мотиваци р1зних груп швестор!в. У цьому контексте розглянуто вкрай актуальн1 завдання оштпзацп ключових макроеконом1чних пропорцш на нащональному, м1жнародному 1 наднацюнальному (глобальному) р1внях.

Показано, що особливе мкце фондового ринку у структур! сучасного м1жнародного нвестицшного ринку обумовлено: тенденщями сек'юритизащ!' фшансових операц1й через ушкальш особливост1 цшних папер1в як нвестицшних нструменпв; його значениям як основного нституту здшснення 1 регулящ!' м1жнародного нвестування i фактора прискорення свггового економ1чного розвитку. Комплексно оцшено його реальш можливост1 1 потенщал з урахуванням особливостей розвинутих фондових ришав I ринк1в, що виникають, первинних 1 вторинних ринюв, б1ржових та позаб1ржових.

Функцюнування жнародного фондового ринку 1 особливо його базового сегменту - евроринку - забезпечують ушверсальш фшансов1 нструменти, переважно обл1гаци, акци та Тх похщш. Розглянуто специфнсу 1 сучасш особливосп нацюнальних фондових ринив кра'ш, котр1 суттево впливають на масштаби, структуру I динам1ку м1жнародного ринку нвестицш - США, Японп, Швейцар!!', Велико!' Бриташ!', Шмеччини.

1нфраструктурне забезпечення м!жнародних фондових операцш зд!йснюсться cyкyпнicтю нацюнальних 1 мжнародних нститут!в, серед яких найважлив!шими е фондов! б!рж1. Виявлено тенденцп, що обумовлюють !'х специф1чну 1 все зростаючу роль у розвитку технолопй нвестування. Дано яюсну оцшку двох сторш в д1яльност! б1ржового фондового ринку - об'ективнш, пов'язашй з реальним фшансуванням економ1ки 1 суб'ективнш, обумовленш можливостями одержувати cпeкyлятивн доходи.

Концентр ащя м1жнародних б1ржових центр1в в краТнах з розвинутою ринковою економкою обумовлена, з одного боку, високим р1внем розвитку нацюнальних фондових ришав цих кра!'н, а з ншого - !'х глибокою м1жнародною взаемод1ею. В останш роки в процеси глобального нвестування активно включаються окрем1 краши, що розвиваються. Використовуючи сучасш комп'ютерш технологи, б1рж1 цих кра'ш стають

невщ'емним i все бшыде значущим елементом глобально! бфжово! шфраструктури. У робот! виявлено характерну особливють - кореляцпо м1Жнародно'1 б1ржово1 активное^ краш (наприклад, ГПвденно! Коре!, Гонконгу, Сингапуру, Фшпшн, Ташанду) з темпами Тх економ1чного зростання. Водночас у таких краТнах найбшьш вщчутними стають i негативш впливи глобальних фшансових криз.

Окремо оцшено роль б1рж в систем! шформацшного забезпечення нацюнальних i м1жнародних ршгав. Б1ржа легко i швидко реагуе на фшансову кон'юнктуру i тому вона являе собою найбшын над1Йне джерело ринково! шформацн по сотнях i нав1ть тисячах MiKpo- i макроеконом1Чних ндикатор!в. Фондов! ндекси провдаих м1жнародних б!рж не тшьки нтегративно в5дображають динам1ку розвитку транснащональних корпорацш, але й характеризують стан евково! фшансово! системи у цшому.

М1жнародна швестицшна Д1яльшсть регулюеться взаемопов'язаними правовими, адмшютративними, економ1чними, сощально-психолопчними методами на нащональному, М1Жнародному та наднацюнальному р1внях. Система регулювання швестицшно! д!яльност1 формувалась протягом десятил1ть за активно!" учаси провщних держав i м1жпародних оргашзацш (ООН, ОЕСР, МВФ, МБРР, МФК). В цшому напрацьована сукупшсть багатостороншх норм i домовленостей, створено ряд спеш&тзованих м1жнародних петитуuiй. Водночас не знижуеться роль двосторошнх швестицшних, як правило, м1журядових угод, KOTpi, як показано в робот1, здатш суттево акпшзувати взаемш швестицгаш потоки. Дшов1 нституцюнал!зоваш регулятори забезпечують вшьний рух нвестицш м1ж крашами-членами зрших репональних штеграцшних угруповань (епшьних ринюв та економ1чних союз1в).

Досщжено специф1ку регулювання швестицшно! д1яльност1 на ринках цшних nanepie, яке здшснюеться засобами прямого втручання у !х функцюнування (законодавчо-нормативт акти держав, спещально створен! виконавч1 органи), а також у вигляд1 непрямого впливу (фккальна i зовшшньоеконом1чна пол1тика держави). Як у структур! нацюнальних, так i м1жнародних фондових ринмв дтоть переважно асошативш регулятивш шетитути, KOTpi виконують важлив! шформацшно-анал1тичш i координуюч1 функцп.

В умовах глобал1заци суттево змщуються акценти в регулюванш м!жнародного швестування. Доведено, що глобальн} регулятори визначають ключов1 вектори руху швестицшних потоюв, а значить -pecypciB, технологш, готово! продукцй. В цих умовах не знижуються, а

набувають рашше невщомого значения фактори могутносй держави, и здатност1 реал1зувати власш швестицшно-шновацшш прюритети, ефективно взаемодмти з кра'шами-партнерами та впливовими мшнародними фшансовими оргашзащями. Це особливо важливо в реальних умовах сьогодення, коли в регулятивних блоках свкогосподарськоТ глобалютики мае мкце, на думку автора, свщомс порушення екв1валентност1 на користь високорозвинутих краш

Роздт 3. Мхжнародт твестицй в процеЫ ринково! трансформация включае два шдроздши.

В роздш досщжено швестицшш проблеми краш з переходного економжою, оцшено вплив параметр1в \'х швестицшного юимату на розвиток М1жнародного нвестування.

В результат новгтьо? геопол1тичноТ трансформаций масштаби 1 значуццсть яко! для перспектив свггогосподарського розвитку важко, а може й неможливо оцшити з позицш сьогодення, у св1товш економщ1 визначилась велика група держав, економки яких з 1990-их роюв прийнято називати перехщними. Незважаючи на невизначешсть I дискусшшсть окремих аспегпв щодо шлюав 1х економ1чного розвитку, практично безальтернативною бачиться модель "вщкритоТ економши". Принципово важливого значения набувають проблеми виявлення макро-1 мкрокритерпв та еташв переходу до вщкритосп краш з перехщними економжами, оскшьки цей перехщ коршним чином видозмшюе нацюнальну економ1чну структуру.

Вивчення досввду ринково!' трансформацп постсощактичннх кра'ш дозволило виявити певш загальш законом1рносп перехщного перюду, котр1 обумовлеш, перш за все, переходом вщ центратзовано-регульованих до в!льних (нерегульованих) цш. Майже неминучою стае, бшьших чи менших масштаб!в I глибини, вщносно короткотермшова чи затяжна економ1чна криза, в основ! яко! лежить криза швестицшна. Внутршш швестицшш проблеми пщсилюються або швелюються стартовими умовами ринкового трансформування, поточними його результатами, сощально-економ1чними протир!ччями, що породжуються чи стимулюються нацюнальною специфжою.

Виявлено загальну для перехвдних економш динам1чну взаемозалежшсть м1ж швестуванням 1 трансформацшними ринковими процесами: нвестицп е I передумовою I водночас насщком усшшного проведения економ1чних реформ. Тому необхщним, на думку автора, е прюритет формування швестицшного потенщалу у процес1 л1берал!зацп,

приватизацп, макроеконокичноТ стабЫзацп для пожвавлення економжи, що при такому niflxofli переходить у економ!чне зростання.

Гкштика переходу до вщкритоТ ckohomikh, в цшому, об'ективно обумовлена тимчасова швестицшна криза, формують макро- i пкромотивацда прискореноУ iHTerpanii перехщних економж у м!жнародш швестицшш ринки. У практичному плаш принципово важливого значения набувають i'x потенцшш можливост! приймати шоземний капитал у певних масштабах i формах, умови його використання i3 забезпеченням достатнього для 1нвестора прибутку (доходу) з допустимим piBHeM ризику. Гнвестицшний потенщал (переважно кшьгасш умови нвестування) та швестицшний ризик (переважно ягасш характеристики приймаючо!" краши) формують сприятливий або несприятливий швестицшний юимат краши. На сьогодш ведеться його постшний мошторинг, визначаються i пубшуються вщповщш нацюнальш рейтинги багатьма м1жнародними експертно-анал1тичними системами (Institutional Investor, Euromoney, BERI та iH.).

Для GmbiiiocTi кра'ш з перехщними економками, KOTpi, як правило, мають neBHi територ1ально-галузев1 диспропорций актуальними i практично значущими е оцшення швестицшно'Т привабливост1 регюшв i галузей, а в npoijeci приватизацп - вщповщне оцшення на piBiii шдприемств i окремих швестицшних проеюов. Пропонуеться методика комплексно!' оцшки нвестищйного юпмату, яка передбачае як розрахунки штегральних показниюв, так i диференщацно параметр!в стосовно прямого i портфельного {нвестування, офщшно!' допомоги (рис. 4).

За умов проблематичное^ для кра'ш з перехщними економками досягти i утримувати сприятливого за yciMa параметрами швестицшного кл1мату актуал1зуються питания його локал1зацп. У цьому плаш виявлено значний потенщал позитивного впливу на поточну i, особливо, перспективну швестицшну ситуацпо вшьних економ1чних зон pi3Hiix TiraiB. i'x розвиток дозволяе не тшьки залучати масштабш i щльово opicHToeaHi ноземн1 швестици, але й прискорюе ринков! реформацию заходи, актив1зуючи внутршню i м1жнародну дтову актившеть.

Рис. 4. Схема ощнки швестицшного юпмату

Роздиг 4. Стратегя Украти на ринку мгжнародних твестицш включае чотири шдроздьли.

В роздии досщжено особливост1 розвитку нащонального швестицшного ринку, проблеми формування сприятливого швестицшного юпмату, обгрунтовано рекомендацп по оггптзаци масштаб!в та структури шоземного швестування з метою шдвищення конкурентоспромжносп економки УкраТни в умовах глобал1защ1.

Сучасна стратегш щодо розвитку м1жнародноТ швестицшно! д1ялыюст1 в УкраТш формуеться у контекст1 завдань з забезпечення умов для економ1чного зростання. Криза внутршнього швестування актуашзуе проблему залучення ноземних нвестицш, а ефективна штегращя нацюнально!' економ1ки у св1тогосподарсыа структури повинна забезпечуватись активною заруб!жною швестицшною Д1яльшстю укра'шських шдириемств. Як показав анал1з реальних ноземних 5 заруб^жних нвестицш Укра'ша поступово включаеться в м1жнародну швестицшну Д1яльн1сть. Незважаючи на вщносно незначш масштаби ноземно!' , особливо, зарубежно!' швестицшно!' д1яльност1, вона використовуе ва доступш канали м1жнародно1 нвестишйноТ взаемодп.'

Оцшено потенщал для розвитку М1жнародного швестування, який формуеться шд впливом переважно ресурсно-економ1чних фактор1в 1 е значним та здатним для подалыного розвитку. Цьому сприяе створення необхщних поггико-економ1чних умов м1жнародноТ швестишйноТ д1яльност1, розвиток вщповщно!' нормативно-правовоТ бази. Разом з тим макроеконом1чна незбалансовашсть породжена, на думку автора, об'ективними 1 суб'ективними причинами перехщного перюду, не тшьки призвела до внутршньоТ швестицшно! кризи, зробила практично неможливим лептимне заруб1жне швестування, й стала на перепош, в першу черту, приватних прямих 1 портфельних ноземних нвестицш.

В умовах, коли шоземний каштал стае на певний час практично единим фактором стабшзаци 1 подалыного пожвавлення економши без руйшвних сощально-пол1Тичних насщюв принципово важливого значения кабувають як питания збшыпення обсяпв шоземного нвестування, так \ бшьш складш проблеми оптим!зацп його структури 1 шдвшцення результативность

У ор1ентовану на так! завдання методолопю формування системи селективного регулювання ноземно!' швестицшно!" д1яльност1 включено кшьшсш та яюсш критерп щодо: загальних обсяпв залучення ноземних нвестицш, розмфу та термпнв конкрстних ноземних нвестицш, суб'екив ноземного швестування, джерел ноземних нвестицш.

Найбшьш детально в робот! оцшено р1зн1 шдходи щодо обсяпв нвестувань в економ1ку УкраТни, яю в цшому ор!ентован! на прюритет зовшшнього фшансування та нвестування нацюнально!" економгки у перюд п ринково!' трансформацп Це немов би очевидно в реальнш швестицшшй ситуаци, що розвиваеться в умовах скорочення обсяпв нагромадження, суттевого падшня його частки у ВВП, резкого скорочення бюджетних катталовкладень, слабко!' швестицшно! мотиваци приватних

шдприемницышх структур (пор1вняно з 1991 р. внутршш каттало-вкладення в УкраТш скоротилися бшьш шж у 10 раз!в).

Дшсно, без масштабного залучення ноземного кашталу у форм! крсдит1В, прямих та портфельных швестицш стають неможливими не тшьки економ1чне зростання, а й усталена економ1чна стабипзащя, особливо з огляду на об'ективно обумовлеш критерп нвестування економ!ки (19-25

Одночасно важливо враховувати вплив бшыис як 10 мрд. дол. США зовшшньо! заборгованосп Укра'ши на межу обсяпв ноземного нвестування, а також реальный м!жнародний швестицшний потенщал (обсяги зовшшнього фшансування краТн, що розвиваються, склали у 1996 р. 138,9 мрд. дол. США при його досить усталенш функцшнальнш ! географ1чнш структур!).

Сьогодн! проблема регулювання обсяпв залучення ноземного кашталу в економ!ку Украши е актуальною на практичному р!вш лише стосовно крупних кредит!в, в тому числ! вщ м!жнародних ф!нансових оргашзацш. Щодо прямого ноземного нвестування, то така проблема матиме певний час лише науково-методичний нтерес через !х незначш реалыи обсяги 1 проблематичшсть р1зкого пошшення швестицшного климату, з огляду на спрямовашсть законодавчих та нституцюнальних макроеконом!чних заход!в. Масштабне 1 водночас ефективне портфельне ноземне !нвестування видаеться нереальным навггь у середньотермшовш (3-5 рогав) перспектив!, що обумовлено незринстю !нфраструктури фондового ринку Укра'ши. Иого прискорена л!берал!зац!я, на думку автора, може призвести до залучення спекулятивного кашталу з рушпвними насщками для м!кро- 1 макроструктур економ!ки Укра'ши. Не випадково, що ! в бшьш усшшних економ!ках переходного перюду не спостер!гаеться суттевого зростання обсяпв портфельних швестицш.

Проте, зважаючи на можлив!сть не лише позитивного, а й негативного впливу ноземного кредитування та нвестування на нацюнальну економку в умовах !'х глобально!" залежност1, важливо посилити регулятивну функцно держави щодо пропорщй внутр1шнього I зовшшнього нвестування. Заходи вщповщно! пол^ики повинш бути синхрошзованими з масштабами \ напрямами ринково! трансформацГ!,

враховувати сукупшсть об'ективно обумовлених внутршнпх ! зовшшшх фактор1в (оф!1иЙ1Г1 розрахунки ор1ентують на необхщшсть залучення в економку УкраТни ноземного капиталу в обсяз1 40 мрд. дол. США, що становить приблизно 37% вщ усього ноземного нвестування у кра'ши, що розвиваються). Та навггь, якщо абстрагуватися в1д усшяких пересторог, то сл!д визнати, що можливосп освоения ноземних нвестицш в таких обсягах е неймов!рними, про що свщчить непривабливють для заруб1жних швесторш бшыдост1 конкретних пропозицш украТнських шдприемств.

Важливе значения мае оцшка потенщалу ноземного нвестування в ракурс!: розм1р!в конкретних нвестицш - малих, середшх, великих (очевидною е дощльшсть сприяння розвитку в Укра'пп малого, середнього та крупного м1Жнародного б1знесу); суб'екпв нвестування (принципове значения для Украши мають нвестицшш взаемовщносини з транснацюнальними корпоращями); термшв нвестування (стимулювати потр1бно насамперед середньо- та довготермшов1 шоземш швестицп); вид1в ноземного нвестування (необхщно ор1ентуватись на перехщ вщ товарних та фшансових нвестицш до нтелектуальних або матер!ал1зованих у сучасних технолопчних процесах).

Напрями, галузева та репональна структура використання ноземних нвестицш повинт формуватись у вщповщносп з Ч1ТК0 визначеними у державних програмах прюритетами, з урахуванням критернв нащональноТ безпеки.

У контекст! перспектив глобал!зацп небезпечною для Украши може стати переважно нфраструктурна, а не технолопчно-шновацшна ор1ентацш. Переваги економшо-географ1чного положения Укра'ши разом з гострою для не! проблемою енергозабезпечення створюють умови для пр1оритетного ноземного нвестування в м1жнародш, репональш 1 нав1ть глобальш транспортно-шфраструктурш проекта переважно у галуз1 енергопостачання. I, якщо до останнього часу спостер1галась бшын-менш диверсифжована галузева структура м1жнародного нвестування, то найближчими роками сщ оч1кувати п нфраструктурно1 "монопол1зацп"" в процес1 практично! реал!за1щ крупних проектсв альтернативного енергозабезпечення. В той час, коли економ1чний розвиток переводиться на нову технолопчно-шновацшну основу, зосередження вкрай обмежених нвестицшних pecypciв в одшй сфер! видаеться принайми! необгрунгованим.

Визначення регюналъних прюритетгв розвитку шоземно1 швестицшноУ Д1Яльност1 мае принципове значения для становления

нащональноУ економки УкраУни як збалансованоУ системи галузевих та територ1альних взаемовщносин.

Багатокритер1альш селективш гадходи створюють середовище, в якому ноземш нвестицп реал1зуються в умовах пшьгового, обмежувального або нацюнального режим!в. Сучасш форми заохочення шоземноУ швестицшноУ дшльноси (фшансово-кредитне та податкове стимулювання, стимулювання шфраструктурного забезпечення, стимулювання конкретних проеюпв) повинш узгоджуватись з певними протекцюшстськими заходами. В робот! показано, що протекцюшстсьи заходи по захисту окремих галузей вщ заруб!жних експортер1в е важливим стимулом для шоземних швестор1в, котр1 переважно освоюють за допомогою прямих швестицш ринки, закритс для заруб1жних товаров та послуг. Це, в свою черту, робить доцшьним узгодження та синхрошзащю напрям1в I конкретних форм регулювання шоземноУ швестицшноУ та експортночмпортноУ д1яльность

Обмежувати сщ ноземне швестування з метою безпосередньоУ експлуатащУ природних ресурав, у стратепчш об'екти виробничоУ шфраструктури, телекомушкащУ, супутниковий зв'язок, банювську ! страхову сфери. Обгрунтована обмежувальна пол1тика забезпечить баланс м1ж внутр1шшми та зовшшшми джерелами швестування у стратепчно важливих сферах та галузях, дасть змогу цшеспрямовано проводити структурну перебудову нацюнальноУ економжи, захистить культурне середовище УкраУни вщ негативного зовшшнього впливу.

Для шоземних швестицш, яю не шдпадають шд шльпш або обмежувалып режими, дощльно застосовувати нацюнальний режим.

У робот! обгрунтовуеться положения про досягнення нацюнальноТ конкуренгоспроможноеп за умов не тшьки ефективного внутршнього та ноземного швестування економжи, але й цшеспрямованих швестицш за руб1ж.

3 точки зору мшро1нтегращУ у м1жнародш ринки прямих швестицш оценено можливост1 ! виявлено проблеми транснащонашзащУ економжи з урахуванням р!вня ефективноУ спещашзащУ та кооперащУ в науково-техшчних 1 виробничих сферах р!зних п галузей. Виявлено реальш передумови формування транснащональних, насамперед, укра'Унсько-росшських промислово-фшансових груп. При цьому необхщна селективна, очевидно досить жорстка державна покика, ор1ентована на формування д1ездатних ТНК.

У контекст! глобатзащУ швестицшних риншв принципове значения для актишзащ! портфельного нвестування мае розвиток фондового

бхржового ринку Украши за рахунок: формування цшсноГ б1ржовоГ фондовоТ системи на баз! снуючих фондових б1рж та фондових секщй шших б1рж; електрошзаци б1ржових операцш в рамках ушфшованоУ, з ор!ентащею на жнародш стандарта, нацюнально!' системи електронного об1гу цшних папер1в; рашонал!заци структур позаб1ржового та б1ржового рингав цшних папер1в з прюрнтетним розвитком останнього; включения у б!ржову торпвлю шдприемств загальнонацюнального значенння \ розрахунок на цш основ! нац!онального фондового ндексу;

У геоиол!тичному ! геоеконом!чному план! принципово важливою е виважена штеграцшна пошпса Украши у межах СНД, з об'ективною оцшкою нових взаемов!дносин на двостороннш основ!, потенц!алу секторальних (галузевих), субрег1ональних та !нституц!ональних (наднац!ональних) штеграцшних структур. Водночас Укра'ша мае ор!ентуватись на !нтеграц!ю в Свропейський Союз, враховувати позитивш та негативн! впливи ткно!" взаемод!!' з шшими крашами-щерами ! впливовими м1жнародними ф1нансовими оргашзащями.

У ц!лому, виходячи з сучасних теоретичних уявлень та св!тогосподарського досв!ду необх!дно розробити ч!тку державиу стратепю досягнення конкурентоспроможност! нац!онально1 економ!ки шляхом трансформаш! очевидних факторних початкових пор!вняльних переваг у переваги !нвестиц!йн! та науково-технолопчш.

Роздш 5. "Методолог1Я та шструментарш моделювання швестищйних процеЫв " включае два п!дрозд!ли.

У роздш узагальнено теоретико-методичн! п!дходи по макро- ! м!кромоделюванню !нвестиц!йних процес!в з ор!ентащею на 1'х використання у практичнш д1яльност1.

1нтеграц!я нац!ональних ринюв обумовлюе необх!дн!сть стандартизащ!' п!дход!в до швестицшного анал!зу на основ! м!жнародно\' ун!ф!кади нвестиц1йних моделей. Методи та шструментарш моделювання слугують за базу сучасного апарату анал!зу !нвестиц!йних процеЫв. Д!яльн!сть нвестор1в тесно пов'язана з факторами макро- та м!кроеконом!чного впливу.

На макрор!вн1 нвестиц!йна повед!нка господарських суб'екпв багато в чому залежить в!д цикл!в д!лово1 активносте, котр! у св1тов1Й теор!"1 та практиц! е важливими об'ектами досл!дження ! моделювання. У робот! розглянуто основш базов! апробован! модел! цього класу (цикли Ктина, Кондратьева, Джугара, Фрша, Х!кса, Слутського, р!вноважна модель Лукаса, модель реального циклу Лонга). Показано, що прийняття

швестицшних ршень на м1крор1вш мае розвинуте теоретичне шдгрунтя у випицц моделей двох категорш: так зван! класичш модел! (ощнки пер!оду окупносп, сучасно!' вартост! потоку платеж!в, внутршнього коеф!ц!ента дох!дност!) ! модел! швестищйжи д!яльност! в умовах невизначеност! (оптимального портфеля швестицш Марков!ца, САРМ та IX модифкацп). Як найбшьш !нтегративна \ практично значуща модель ощнки м!жнародних швестицшних проекпв розглядаеться модель скорегованоГ сучасно!' вартост!.

Важливо розумки, що прийняттю лижнародних швестицшних ршень повинен передувати синтез макро- та мкромоделей. Через !х адаптоване до реалышх умов використання можливою стае розробка ефективних швестицшних стратегш. Одночасно розвиток кон'юнктури сучасного м!жнародного швестицшного ринку, його глобал!зац!я потребують швидкого реагування теоретичних досщжень на яысно нов! явища ! процеси, насамперед, стосовно динам!чних змш ринюв, що розвиваються. Це вкрай актуально! для укра'шських науковгцв ! практишв.

ВИСНОВКИ

1. У розвитку свгговоТ економ!ки о'станн!х десятил!ть дом!нують процеси глобал!зацн. Для економ!ст!в-практик!в, як! беруть безпосередню участь у розробщ стратегш нащонального економ!чного розвитку, принципово важливим е усвщомлене сучасною економ!чною думкою розумшня того, що саме глобатзацш визначае напрями ! пр!оритети сучасного етапу нтернацюнатзацп, впливаючи на стратепчш нтереси вс!х краш св1ту.

2. На сьогодш глобальна економ!ка формуеться через поглиблення ! взаемодто транснацюнал!зацп та м!жнародно1 репонально!" економ!чно1 штеграцн пщ впливом сукупност! об'ективно дшчих пол!тичних, економ!чних ! соц!альних фактор!в. Системн! трансформацГ( св!тогосподарських структур у контекст! м!жцившзацшних взаемод1й спонукають до пошуку нових щей, прогнозування розвитку економ!чних явищ! процес!в у межах науковоТ глобал!стики.

3. 1нвестищй1шй глобал!зм, як нов1тне явище, формуе як!сно нове середовище економ!чного розвитку, видозмшюе масштаби, структуру ! мехашзми м!жнародно1 конкуренцн. Стае звичним, що не внутршне життя Т1И1 чи шшо1 кра1ни само по соб1, а його симб!оз з! св!тогосподарськими регуляторами визначае пщнесення або спад економ!ки щеа краши, масштаби бщносп чи благополуччя. Синхронно до глобальних рух!в

кашталу вщбуваеться економ!чний розвиток як окремих краУн, так 5 великих иланетарних репошв, кордони яких багато в чому збкаються з межами буття св1Тових цившзацш.

4. Розширення меж 1 поглиблеиня М1жнародноУ швестицшноУ взаемодн обумовлюють формування м1жнародного швестицшного ринку. Його структура постшно трансформуеться тд впливом фактор1в глобального характеру, у процеа динам1чного розвитку шформацшно-комушкацшних систем на баз1 комп'ютеризацн постшно продукуються нов! фшансов!, в першу чергу, б!ржов! шструменти.

5. Глобагазащя свгтогосподарських процеав суттево змщус акценти в регулюванш м1жнародного нвестування. Традицшш нацюналып I м^жнародш правов^ адмнпстративш та економ1чн1 методи та нструменти стимулювання 1 обмеження м1жнародноТ нвестицшно! д!яльносп доповнюються регуляторами, що набирають силу в глобальному масштаб!. Вони дедал1 бшьше визначають вектори руху нвестицшних потоюв, а значить - ресурав, технологш, продукци, послуг.

6. Особливого значения проблеми м!жнародно\' швестицшноТ взаемод11 набувають для краТн, що знаходяться у стади ринковоТ трансформаций коли можливосп мобшзацп внутр1шшх нвестицшних ресурав на певний час стають вкрай обмеженими. Полянка щодо прямих шоземних нвестицш повинна враховувати об'сктивш тенденцп транснащонашзацп, потенщал як позитивного, так 1 негативного впливу ТНК на економжу приймаючих краТн. Розвиток портфельного ноземного нвестування потребуе випереджаючого розвитку нацюнальноТ швестицшшп нфраструктури з реальною оцшкою конструктивних 1 деструктивних мехашзм1в дГГ глобальних фшансових ринюв. Залучаючи прям! ! портфельш ноземш нвестицц необх!дно забезпечувати IX опттозащю за масштабами ! структурою у взаемозв'язку з розвитком нац!ональних макроеконом!чних пропорц!й. Стосовно офщшнсн шоземноТ допомоги, яка надаеться переважно м!жнародними ф!нансовими орган!зац!ями ! мае яскраво виражений пов'язаний з рекомендованими МВФ моделями економ!чного розвитку характер, особливо важлива виважена урядова пол1тика краУн-донор!в.

7. В умовах високо'1 конкурентност! на досить обмежен! !нвестиц!йн! ресурси важливе значения мають параметри швестицшного юимату, що формуються на нацюнальному, рег!ональному, галузевому та шдприемницькому р!внях. При цьому важливо враховувати взаемозв'язок м1ж параметрами !нвестиц!йного кл!мату та мотиващею безпосередн!х

швестор1в, використовувати форми I метода його локатзацп, зокрема вшьш (спещальш) економ1чш зони р1зних тишв.

8. Особливого значения в сучасних умовах набувають фактори ;иездатност1 держави, яка повинна, з одного боку, створювати умови для реал1зацп зростаючого потенщалу м1жнародно! швестицшно! взаемоди, а з шшого - забезпечувати нащональш прюритети економ!чного розвитку.

9. Сучасна нвестицшна пол тика Украши потребуе суттево! корекцп з всеб1чним и науковим обгрунтуванням, спираючись, з одного боку, на врахування об'ективно обумовлених тенденцш транснацюнал1зацн 1 економ!чного репонал13му, глобально! швестицшно! взаемодн, ключових фактор1В, науково-технолопчного 1 сощального прогресу I фактор1в нов1тньо1 геопоггики, а з шшого - на виявлення I об'ективну ощнку особливостей розвитку нацюнально! економжи в перюд и ринково! трансформацп. Держава мае селективно сприяти нвестищям (нацюнальним та шоземним) передусш у реальний сектор економ1ки з метою його ефективно! реструктуризацп у процес1 ринкових перетворень.

10. Усталена нащональна конкурентоспроможшсть може бути забезпечена лише через ефективне використання власних 1 м!жнародних швестицшних ресуршв у оптимальних пропорщях або, шшими словами, у процеа оргашчно! нтеграци нацюнальних швестищйних ринюв у м1жнародш, глобальш. В м1ру формування реальних, адаптованих до еволюцюшзуючоТ свггогосподарсько! системи ринкових структур 1 регулятор!в, акценти у наукових досщженнях 1 практичних д1ях змютяться у площину виршення методолопчних проблем системно! опттшацп нвестицшних процеав на основ! синтезованих мкро- I макромоделей ефективно! швестицшно! поведшки та м1жнародно ушфкованого шструментарш.

OCHOBHIПУБЛ1КАЦП ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП Монографи i навчальш noci6iniKii

1. Губський Б.В. Гнвестищйт процеси в глобальному середовищк -К.: Наукова думка, 1998. - 392 с.

2. Губський Б.В. BipjKOBi технолопУ ринку. - К.: Нора-пршт, 1997. -296 с.

3. Пахомов Ю.М., Лук'яненко Д.Г., Губський Б.В. Нацюнальш економ1ки в глобальному конкурентному середовинц. - К.: УкраТна, 1997.

- 237 с. (автором подготовлено 90 е.).

4. Mi-жнародна нвестицшна д1яльн1сть: Навчальний пос;бник / Д.Г.Лук'яненко, О.М.Мозговий, Б.В.Губський та ш. - К.: Пол1граф1чний центр "Дельфш", 1996. - 113 с. (автором тдготовлено 26 е.).

Брошури

5. Губський Б.В. Нагалып потреби пошшення швестицшного юимату в Укра'ш1. Виступ на засщанш Американсько-Украшського консультативного ком1тету. - К.: Пол1граф1чний центр "Дельф1н", 1996.

6. Gubsky В. Ukrainian agrarian market formation policy. Report at the CNFA 1997 Annual Meeting "Putting agribusiness capital and technology to work in the NIS" Amsterdam, November 3-4, 1997. - К.: Пол1граф1чний центр "Дельфш", 1997. - 12 с.

7. Сшьське господарство i ринок продовольства: проблеми розвитку i розмщення / Дорогунцов C.I., Губський Б.В., Лисецький А.С. та ш. - К.: Рада по вивченню продуктивних сил Укра'ши НАН Укра'нш, 1997. - 84 с. (автором тдготовлено 14 е.).

Статп в журналах та 36ipniiKax

8. Губський Б.В. Проблеми М1жнародного нвестування в УкраТги // ЕкономшаУкраУни,- 1998,-№ 1.-С. 51-57.

9. Губський Б.В. Економ1чш реформи та швестицшш процеси в yKpai'Hi // Пол1тична думка. - 1997. - № 3. - С. 71-80.

10. Губський Б.В. М1жнародш iHBecTimii в умовах глобально!' взаемозалежност1 економ1к // Вкник Терноп1льськоТ Академ!!' народного господарства. - 1997. - №1 спец.випуск. - С. 64-66.

11. Губський Б.В. Становления Украшсько-Росшського економш-ного партнерства // Покика i час. - 1997. - № 11. - С. 10-17.

12. Губський Б.В. 1нтернацюнал1зац1я швестицшних npouecis: особливосп i глобальна ор1ентащя // Зб1рник вчених праць. Вип.14. - К.: 1нститут CBiTOBO економши i м1жнародних вщносин НАН Украши. - 1998. -С. 3-7.

13. Губський Б.В. 1нвестицшш процеси ринково'1 трансформацн' // Зб1рник вчених праць. Вип.15. - К.: 1нститут cbtobo економ11ш i \нжнародних вщносин НАН Украши. - 1998. - С. 3-9.

14. Губский Б.В. Принципы построения композиционных моделей баз данных // Управляющие системы и машины. - 1994. - № 6. - С. 31-37.

15. Губський Б.В. Аграрний сектор: реформування i розвиток потенщалу // Економпса АПК. - 1997. - № 10.

16. Губський Б.В. Ринок цукру: девальващя "бшого золота" // Агрошком,- 1997.-№2-3.-С. 12-14.

17. Губський Б.В. Проблеми б1ржового ринку // Агрошком. - 1997. -№4-5.-С. 19-22.

18. Губський Б.В. Методолопя i методичш основи анашзу та оцшки нвестиц!Йного к л мату // HayKOBi доповщ! Мжнар.конф. "1нвестицшна д1ялыпсть в yKpaHi: проблеми розвитку та регулювання". Частина II. -Чершвщ, 1997. - С. 76-79.

19. Басараб И.А., Никитченко Н.С., Губский Б.В. и др. Композиционные модели баз данных // Труды семинара Перспективы развития систем баз данных и информационных систем ADBIS'93, Май 11-14, 1993. - Москва: Российская Академия Наук, Институт проблем информатики. - С. 19-32.

20. Gubsky В., Red'ko V. Semantics of Data Hampulation Languages: A Compositional Approach // Pvoc 12th Lnt. Sem on DBMS, Suzdal, USSR. - 1989.-P. 65-76.

21. Gubsky B. Regular Program Algebra's of Generalized Computable Functions \\ Bulletin of the European Association for Theoretical Computer Science (EATCS), June 1991. - № 44, - P. 442-444.

Анотащя

Губський Б.В. 1нвестищйш процеси в умовах глобагизаци (методолопя системних досщжень i оштапзащя). - Рукопис.

Дисертацш на здобуття наукового ступеня доктора економ1чних наук за спещальшспо 08.05.01 - свггове господарство i м1жнародш економ1чш

вщносини. 1нститут cbitoboi економки i м1жнародних вщносин HAH Украши, Кшв, 1998.

Дисертащю присвячено дооидженню швестицшних процеав у глобальному конкурентному середовипц. Запропоновано i обгрунтовано концепту алый шдходи до яюсного i кшьюсного анаизу швестицшного глобал1зму з урахуванням сучасних тенденщй транснацюнал1зацп, м1жнародно! економ1чно1 штеграш! у систем! геопоштчних i геосощальних фактор в. Досщжеш канали м1жнародно1 швестицшноТ взаемоди, виявлено i ошнено швестицшш фактори розвитку конкурентоспроможносл нацюнальних економк, що знаходяться у стадн ринкового трансформування. Сформульоваш основш напрями державно! швестицшно! политики через оптим1зацпо масштаб1в i структури м1жнародного нвестування на основ! синтезованих мшро- i макромоделей ефектнвно! швестицшно! поведшки.

Ключов1 слова: швестицшний процес, м!жнародш швестици, швестищйний глобал1'зм, м1Жнародшш швестицшний ринок, б1ржов1 технологи нвестування, нацюнальна конкурентоспроможшсть, швестищйний ктмат, модел1 швестицшно! поведшки, швестицшна покика.

Губский Б.В. Инвестиционные процессы в условиях глобализации (методология системных исследований и оптимизации). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.05.01 Ч мировое хозяйство и международные экономические отношения. Институт мировой экономики и международных отношений HAH Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена исследованию инвестиционных процессов в глобальной конкурентной среде. Предложены и обоснованы концептуальные подходы к качественному и количественному анализу инвестиционного глобализма с учетом современных тенденций транснационализации, международной экономической интеграции в системе геополитических и геосоциальных факторов. Исследованы каналы международного инвестиционного взаимодействия, выявлены и оценены инвестиционные факторы развития конкурентоспособности национальных экономик, находящихся в стадии рыночного трансформирования. Сформулированы основные направления государственной инвестиционной политики посредством оптимизации масштабов и структуры международного инвестирования на основе синтезированных микро- и макромоделей ефективного инвестиционного поведения.

Ключевые слова: инвестиционный процесс, международные инвестиции, инвестиционный глобализм, международный инвестиционный рынок, биржевые технологии инвестирования, национальная конкурентоспособность, инвестиционный климат, модели инвестиционного поведения, инвестиционная политика.

Bogdan V. Gubsky Investment Processes in the Conditions of the Globalization (Methods of System Researches and Optimization).

The thesis for obtaining the academic Degree of a Doctor of Sciences in Economics, specialty 08.05.01 - World Economic and International Economic Relations The Research Institute of World Economy and International Relations NAS (National Academy of Sciences of Ukraine), Kiev, 1998.

The thesis is devoted to the investigation of investment processes in the global environment of competition. The conceptual approach to the qualitative and quantitative analysis is suggested and based, the modern tendencies of transnationalization, world economic integration in the system of geopolitical and geosocial factors being taken into the account. The channels of international investment relationship have been investigated, the investment factors of the development of competition within economies being in the stage of market transforming are shown appreciated.

The main trends of the state investment policy by means of optimizing the scale and the structures of international investing on the basis of synthesis micro- and macromodels of effective investment behavior are presented.

Key words: investment process, international investments, investment globalism, international investment market, stock exchange technologies of investing, national compatibility, investment climate, models of investment behavior, investment policy.

Похожие диссертации