Темы диссертаций по экономике » Статистика

Индексный метод в социально-экономических исследованиях тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Мазуренко, Валентина Петровна
Место защиты Киев
Год 1996
Шифр ВАК РФ 08.00.11

Автореферат диссертации по теме "Индексный метод в социально-экономических исследованиях"

J Л f4

13 m? fe

MIHICTEPCTDO ОСВГГИ УШ'ЛЙШ

кпТвськиП держшшй ЕконоличпнП ушверситет

На правах рукспнгу

Л1АЗУРЕШСО вдкитиил ПЕТРШИЛ

ШДЕКСНИЯ МЕТОД В СОЦ1ЛМЮ-ЕКОНОМ1ЧНИХ ДОСЩЖЕШШХ

О/.М. ((

Cneuiaj:b(i!srrb 08,03,01. - Статистика

Автореферат диссртаиЯГ на ' лofyrni паукового стуткя кандидата cKcnnuhimx наук

КиТп - 1W>

Дисертавдя е рукописом

Дисертащя викоиана иа кафедр: упраашшл зовш пнь'о оконои! чеов д1яльшстю 1 петиту ту 1Й2шродних в1дяосвв Кйвського Над1ональ-нбго Утверситету 1мен1 Тараса Шсвчеяка

Науковий кер1вник - доктор еконоьйчних наук, профосор Ир!иа

Антош иа ШоаМвна 0ф1ц1йш опонеитн: доктор вкокотчннх наук, професор Швець

Проз!дна Усханова - НаукоЕо-досхдний ^стзтут статнстшш Шшстерсгва с га тле теки У яра! пи

на ваиданн! Спвцгал! зовано! вчакоХ ради Д.01.53.02 при Швськоиу деряавноыу оконо:чнощ уювероитэт! за адреоозз:

3 диссртещео иокка ознайометиоя в бхбхотецт Ки!вського дэргшшого оковоьцчвбго ун*версптету.

В1кгср Григорович

кацяддаг екоаоьйчних паук Токмакова 1рина Вхихорхвна

Захист в!дбудаи,ся

252057, к.Ше, пр. Ш>ремоГЕ,54/1, ауд.214

Автореферат розслаякй

ЕчеииЗ свкре?ар итеа^аяхаовано! ьчэноI ради Д.01.53.02 кандидат твзпйчшк наук, црофэоо

Ч ОД.Парапа

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТл

I.I. .Актуальность томя доел^джеиня. В сучасних уыовах ноЧ poxiOTo еконо'яки ктенсквно зшнвються дараматрп i структура соцхальио-еконошчпнх систем, зд1йснюеться пор эр о s по Д1 л впшзу gaxTopis, jKi форцувть законовpuocii Ix фушздонувашш. Bei цi цроцеси потребуюсь систематичного В1дстожешш та анализу для оперативного забазпочення ^нформацхеи суб'ектхв управтм. В лашдоу ".oniTopiar - аишц з - првйнягтя ршень" особливу роль Biiurpaxrrb хвдокси.

1ндекои широко викориотовуються в анах 31 та ирогноэуван-iii pi зпомазппин соцхально-еконошчних явит та процесхз, перш за воз при в;шчсш: данашкн щы та вартосм шотя.За допомо-t-on innoKcin оцпоються iнтшонев!сть та збалаисоватсть днна-шкл взаеаозв'язашас какро- i шкропоказшшо, вкшрваться эфскти агкву факторов, в01?рсг.'а структурных, проводиться по-piBEibHi акагцз гиачень окреипх тарам-этргл та стану соадаль-но-екошйчшрс систем /кра1н, priouiв, галузей, сотдальни труп, о кремы o'cktib/.

Проблемам iiwettciio ыотодолоп! прксвячен! iiayKOBi npaui Адамова В.Е., Алена Р., Аидрхенко B.D., Cpino! A.M., Кова-лезоького В.Г., Мервоте У.!., Первгудова В.Н., Торвей Р., <iifl?pa . та i hdjic вадних. Рбяудьтати проведи ж ними дсс/ад-хень - цз вагомий внесок й розэ'лэаиня як еагальпсметодслойч-шк патаяь побудовц зведених 1адоко1 в, так i в розробку прикладная мотодвх 1ядексного ar.ai зу. Проте проблема itmaKciiot методолог!! далеко не в'нчзраана. З'явшшся нов! проблема, вони втагазоть нояях мятодологНках ггрккцишв вввчетм 1 розв'яээкня. 1ндокси вкйми на вироко голе суогпльпого япття та eoitiйльнот

юдцтгки, стали всхм вхдош, 1х використовують як ар1тыепт в дпскусхях г суперечках р! гшополярнг иоггичгн сияв.1'

Биникав госгра потреба в узагалькенш досвхду хндеххних досхдяэнь, у Едоскоиалеанх методик прикладного хидексного ана-Л1зу. До стосуеться, порэдусхм, мотодики хидокского ыогпторхпгу таких дшгшчних процес1В як бхржопа дхялыгёсть, методики м:с-рог-анах эу темах з та аропордгй еконошчного розаигау, ыетодя-зш порхвннльнох-о анализу снладнис за статистичною природою со-хдальяо-еконошчвах явшд. Еа чаох розв'язання проблем комплексного вигсористашш хедэксхб 3 другими СТаТйСИПНШК методами.

Подальшкй розваток 1Идексно1 методолоШ та адаптащ! II до сучасяих реала й буде срЕЯтв йдыацотш каукоЕого рхвкл ста-тясшчних досхдкень та обгрунтовапостх уравхнськвх рхиень. Цо назначило вибхр теми та оснопи напрачп доспдяенвя.

1.2. Мета доол1дяернк - лызналяти аназиткчш шшгаосй, умзви та мела викорксгаши хвдокс!в црп розв'язанш сучасних вавдаш. уцравлання економхко х сощэльнеле цроцесакз.

До числа основная эащинъ, гадворадковакгх ыотг досхдаеп-к? зхдяесеяо:

- узагалыюшя теорЦ 1 практики 1кпаксного кошторхшу;

- вдосконалеиня огхпкп когашвксчогс впливу структурно: зрупень на дкнашку соцгально-еконошчнх показииЗв;

- ввзначенвя внаютвчяях мояншэостоЗ хнл'^схь, нобудогаяях на багатдраис яскавниках зоярзш <$адагсайргарс оерсдтх;

- адаптадп бататсфаяторш явдркопкг. сзотел юга оцгегя збалаг-совевосй вкоаоятаого розвзтку та. икс-сгу яй його визяачають.

е ыэтодолопчш праяцша т.обудсгк хвдоксиж: ряув -га вз.чвот-.

зв'язаишс хидекснах систем.

Об' скт досхдження - законощрност1 дцнащки, структурная зрушень та взаемозв'язшв соцхалыю-екопошчнах npouociB в су-часншс уыовах.

Джерслоы нформацЛ для anpcdatrfi анахтичшпс монливостай запропоиованих методик индексного аиал!эу слугу вали: Статистич-iii щорхчникя "Народив господарство УкраТни", mopiали aEajii тичЧ пах оглядхв Улягстерства еконемхки УкраХна, Вплетай Иац1онально-го банку Унра1иа, Огрговг бплетеш. В дсертацг? окроко викорио-товуеться специальна окопощчна i статастичаа хтаратура, материала вонферешдЯ i ce.viuapia, nepioaroa.

1.4. Теоретично? i мвтотояопчяою остовов лоогдення е дхалокгичпа лопка, загалыгонауковх срийоми скнтозу та аногзу, сЕстемаий шдххд, основи екснсшчно! тэорх!, трудп вчених -кндсксолопв.

1.5.'Наукоаз.новизна доетдудння полягае в розробц! нето-дологхчшсс пршщишв хндекснюго ацахзу, як! забезпзчуить а,дак-йагн^сть Ьщеисних характеристик реальном проносам i особливос-?яа сучасно! sKOHCMiKL, До наМльш еуттевнх розулыайв, що м!отять наукозу ноетэчу та вююоятъе? на эахгст, сл!д я1днзс?я:

- уточнения рол! i t-iсця Ьщоксхз в загальнхй cscreui' ста-тиотичнах матодгв, визчачеши мокшзих вапрям1з кдмяяоксяого Ух авкористаянк;

- обгрунтування методолог! пи их врпнцюйв. пс<Зудови-!вдвяо~

нпх рядхз i яроведскня :ндекопого .voHXTopiHry;

- модифпюцхя 1адексшсс оке тем серодя1х величин з мэтоо роэширення ix. ая&йтичвме- йжл'авоотвй для oitfratB впливу 'структурних зру'аень двох посиди в за- умози порхвняльного i.Henopla-яяльноЬо кола окладовпх сукупност1; . -

- розробка нового, бхльш ефектианого способу побудови багато-факторних хндвксншс систем - хндексю-матргчного модедовання, яке дозволяе провести encnpec-aHani з збалансованостх аконоийчного роз-витку та охунити вплив визначальних фактор! в.

1.6. дра^хична мнтпов'язана з розширенням рамок викориотання 1ндексного методу в анал!тичннх та прогнозних розрахунках на щдприеыствах, в обХ еднаннях /вклю-чаючи фхрми та корпорацхГ/, в банках i на бхрвах, в. органах державно! та вхдомчо! статистики, при об грунту ваши ековоьйчно! стратеги розвитку окремкх гадузей народного господарства та perioHiB, при розробщ законодавчо! бази та соц!альяоТ пай тики.

Викладекх в дисертадИ вксновки та цропозицИ були вякорис-танх при розробф науково-досздно! комплексно! теми "Теоретичй t науково-практичш цроблеми оргашзащ! зовшииьоеконошчних вв'язкхв Укра! ни в умовах ринково! вконошки", яка виконувалась кафедрою управл!ння зовишньоеконом!чно даялыстю хнституту шжнародних вхдносия Кйвсьиого Haul овального университету iлeHi Тараса Шевченка /* державно! peecipanit 0193У044511/.

1.7. дшФ<?.амд .та дэшэшая,РЗШШПР.ДРС^ДР^ШИ Основш положения днсартащ! догов1давсь i були схвалеш на Шжнародних науково-творетичншс конферегаЦях: "Траноформац! йя! процеси в Укра!нх: питания теорИ i noaiтики"/*Ки1 в, жовтень 1994 р./, "Реформування зовн1 шньоеконошчно! сфери Укра!ни" /Ки1в, жовтень 1995 р./.

Методика хвдеконого факторного анахзу вккористана при вив-ченн1 тенденщit i пропорщЙ ехонотчного розвитку Укра!ни Шн1-стерством еноноюки Укра!ни.

" Результатл досхдкення викоркстовуються в навчальному про--ueci, зокрема в.вкцхях i на практична занятт^' снецкурсу

"Статистичш методи а сощалыю-еконошчянх дооюдаеннях1'.'

1.8. Цубхкаш!. По том! дисертацх! онубгковано три роботи загальшоа обсягом 1,8 др.арк. .

1.9. Структура робота. Дисертащя складаеться з трьох глав, вступу I висновкхв. Лол ка 1 структура дисертада! визначем метою досл!джвння. В першхй глав! викладаш методолог!чн! основа индексного анал!зу, розами суть та функц!Т дндаксхв, методи вобудови зввдених хвдекс1в та 1вдексншс ряд!в. Друга глава прв-свячена ^дексним системам середшх величин, особлвостям тери-торхально-просторовях пор1внянь, зокрзиа на основ! багатошряих свредайх. В трет!й глав! роэглядаоться логхчщ основа побудови багатофакторчих !ндексшвс систем, особливост! вихористання 1х для оц!нхи темшв ! ропорщ Я економ!чного розвитку, внявлення дисцропорщй в систем фушсцоналию" зв'язаних параметр! в проце-су вхдтворонпя на р!внх окреыих гадузей ! всього народного гоепо-дарстза.

2. ОСНОВШЙ ЭЙСТ РОБОТИ

2.1. Мэуодогог!основу, |ндеконогд .звал! гу.

В арсенал! статпстютих метод!в хндексн посхдапть ч!льнэ ихсце. За довомогоэ !пдекс!в.умоано вгачитв диваийяу освовнях са-рамэтргв скстеми, оцхнитл ступень Гх вхдхвлеянй в!д будь-якого огадон? /чпряк, догов1рнях зсбов'язавь тоцо/, шр1ааятя з! злаченаяии аяачогхчних параметров хнгатс светел, веярпти в плев фактор! в на дкншку в я!далоняя значонь параметр!е.

В задвигает! вхд характеру црактнчпюс завдань фуккц!! !я-декс!а водхляюгь на дза ввдл: I /сштетичку, пой'язану э побудок оо узагалыгоючах характеристик дишйкк чи просторозгх по-р!виянь4 2/ анагЛ:тнчау, направвну ка вквчзкая взатаозв'язэтв в Сйе*юй'та оШкку рол! окрвяях <>ш?гор!л

1сторично хндекси створювалйсь як хнструмент впв'штя дина-шки цхн. Основгй 1ндексш теорН /тестова, fmoaipHooTiia, "Ic-пшно! вартостх життя" та хнш/ також грунтувалися на особшзос-тях цхе! еконошчко! категорхХ. Для ощшш динамки шн запропо-новано понад 150 pi зних формул хвдвкйв, що су перечить елементар-шй лойщ. Не шдтриманвй практиками i шжнароднтга статисютнп-ми оргакхзацхннп фзрщлыю-математичнкй вапрям хздексологх! посту пився шсцем зшсговвому.

Сама на засадах змхстовносп в црактичгай статксгиц: б!ль-ciocTi кра!н свхту поряд э 1вдексамп щи та вартостх жкггя обчт-ввться innsKCH ivnunx соцгально-еконоыхчних показщшв /продуктивное ri прац:, врохайноси, вародауваностх ют/ i розввэаеться анахтйчна фунгаця хпдепохв. Розрахунхова модель хндекса зал&-SETB вхд сощально-ековсмхчяого зшету показкика, який хвдоксу-еться, мети анахзу, вкххдно! iEjopMauil та с^пеня и агрегова-носта /рис.1/.

Рсс.1. Уковя ввбору розрахутжово! ьтсдех iндэ1;са

Езйбхльш .складкою иетодолоп'-пюа пре'ломею в хндпксолойг е агрегуваняя iH$opmлi I. На цьащ а га л: згеоЗххг но: а/ визаачи-ти Hadip ебмеяйв агрогувашл, 6/ забезпечвти фхзкчиу сднор!д-нгсть /сшвстаэнхсть/ циг е.тементхв. Агебрагтао агреговану iH-(еркадхю можно представши сумо добуяйв дьох показник1э -

екстенсквного w та.интенсивного X . Агрегат иг- величина, змхстовна 1 кон!фетна щодо часу, та простору. Так вармсть спо-живчого котика аа два перходи /0 - базовий, I - поточней/ мохе

бути представлений 4 агрегатами:

I---V-

,-ЕКХ ХКХ --,

л-ЕКХ ЕКХ -

Х Ч,Ч -1

На першхй дхагонал! иатрицх агрегапп шстяться фактич1Й вартост! споживчого котика в базовому та поточному перходах, на другхй - иорохрвсн! г"ртост1. По рядкал розташованг агрегати а фкоованшн вагами: ? первому - на р1 вш базового перходу, в другому - гл р!вш поточного. По стовпцям - агрегата э ф1ксоаа-ними сушрникаыи: в парному - на рхвнх базового перходу, в другому - на р1внх поточного. Пор1 вцяяня агрегапэ дае двх система хндокыв - базисйо-зважену /Ласпечреиа/ 1 поточно-зважеиу /Пяте/. Обвдвх систеыи 1вдекс!в р1ваоравн1. Реальний економхч-ний смхат мшоть не липе чиа&дъвк та знаыаннак 1вдекса, аде х рхзннщз их ж ниш. Прото р1зноэвахенг 1ндэксп 'ожуть понятно рхз-аитиоя. Проведем а диоергадИ розрахунки хйдтвердаують правило Борткевича про залезяпоть индекса вхд корелящ! динашки показ-их!а агрегату х вар!ад11 1ндивхдуальних хыдекохв кожного з них. Затору ввдаятьоя беггп1дставнши псшукп едшсго "универсального цравила" побудови хвдексйв. Пра внбор,4 схеми зваяуэання 1 фэрми конкрвтпого зодепоа пеобххдво враховувати мету аяал!зу та иавну хнфэрмйхцю /рио.Х/.

При визчонт закономерностей динам! яв винорастовуються 1н-доксн! ради - базсн! або. знцюгов!. Шра! дашь уяву про вага-льну "геадэкцхю дянаьйка, друг! - бхльш д*тальку картшг? аосл!-ловеих *ан вогзника а чао!. В дЕоер<ац11 юэглидмггься иетодв

перебаэуванкя та з!мкнення хндексних рядхв, приведения Хх до cniвставного ввду за допомогою piзнюс дефлятор!в, врчення твн-дешуй, цтшчних та сезона юс коливань.

Розвиток ринкових в!дносин та актив1зац1я ipacoBol ддяль-hoct потребуют! 1цдексвого uoHiTopirny. Eipxoei !ндекси допо-магають инвесторам oubkth кон'юнктуру фЬшнсоваго ринку та стугпнь ризику гласного портфеля ц!шшх вапер!в. Найб!лъш в!до-m в cbt ф1рми-спостер!гач!, наприклад, "Стандарт евд Пуа", обчислюють ipjKOBi hflekch як счредньозважен! ruskch ц!н акц!й певного кола ем! тени в. Вагами виотупають ipxot обороте. Оскхльки формування ваговоХ функц!! -г процедура досить трудоемка, оперативнасть MOHTOptHiy на б!льшост1 фондових б!рж, в тому числ! ка УкраХнськ1й, забезпвчусться незваженши арифлетич-нши !вдексами, як! обчислююгься рекурентннм сп!вв1дноиеншш: 1ндекси кушвл! L."L(m)*I 1вдекои цродаку

Щюведею в дисертагй! розрйжунки ipxoaax !вдекс!в за pi3HMH агоритмами дають йдставистварджуьати, пр таха процедура побудови ряд!в ipxoBxx 1нденс!в оправдана. Сам по соб! Индекс, як би точно не був розрахованкй, мало!нформативний. В 6ipxoBony MOBTopieiT ваххвво виявити тевденцИ та яоливаяня вдн ф1ваисових актявхв. ЭДщенвя нвзвахених !вдекс!в притаыанне всьому ряду i виляв його на характер данаийки HeicTOTHKfl.

jUraaidiuicib соцхально-ехоноы! чнюс процес! в супроводкуеть-ся структурниын зрушенняни, aidHos характеру динамки, оп1вв1д-ношеннь йоге динам!ки я дшшм!хоб 1наихпохазяик!в. Система взаешэв'язаних 1цдекгиях род! в а певними лагами цшшчвих яодя-вань використовують для прогаознах розрахунк!в. Точихсть прогво-зу заложить В1Д того, насильки система !ндекснкх ряд!в адаато-вана до название smh. Сама порушения умови адаптованост! ряд!

було причиною пораэки ведомого "Гарвардсьного барометра".

Статистичний показник у форш серадиьо! величина е узагалъ-

шсчою характеристикою певно! ознаки в сужупяост1. Йвень оеред-

ньоХ залехить вхд значеаь ознаки 1 структура сукухвост!. Валив названих факторхв на дшшлйку серодньо! I; визначаеться в раы-яах 1вдексно1 оиотеми: I* г 1**14 , дв ]ж показуе, як зевалась середвя за рахунок змх из значень озкак ври фхксован13 отруктурх сухуикхш, 1,1 - яи зм1ншась оерадвя эа рахунок струхтурних зрушеяь. Пол!структурность статвотичних сукупноотей вишне вивчення впливу структурннх зрупеаь т лише однх е!, а двох 1 бхльше динагйчннх структур. Для цього в 1ндексну систему оореднхх величин вводиться Ехдясзхдаа число хвдексхв структурних

Акал1тич1ц моапвоот1 роэйирено! Ьщоксно! система хвст-рупться на приклад дннашка смертноел населения У крат ни. За 2вр1од э 1980 по 1993 рока сыертя!сть зросла га 24,5 %

I; 1*2456/. 2а цей час зк1шиась з1кова структура наделения, эроола питома вага ыввкаявдв м!ст. Сгйпва впнву названих структурних зрупепь на динашку смертаост! проводилась в рамках, н-дексно! система з две: 1вдексама структурал зрушеяь:

Я0 Ь зсарактериаув вшшв зруиеяь в розпо-Д1х населенна за в!ком, а |0 - за к^сцеы проживания.

2а результатами аяахэу хвдексва система мае тахий вид: 1,2456 - 1,146 x 1,1196 x 0,971, тобто на прирхот смертности каселеяня Укра*ня вшшяули: а/ Ярир1ст смертяост! в ус!х в* ковше хрупах в середньому иа 14,6 %% й/ постар1пня населения - на 11,96 5?. Разом ц! два фхктора спри-гянкяи' пряр1 ст смертное^ иа 28,3 ЗДлыиепня чпегльяоет! 1

. питомя ваги шсытого населения, навпаки, дещо упов!льнило процео вимирання /У =0,971/.

Паредумовою побудови системи !ндекыв с вреди х величин в сшвставн! с ть складових структур сукувностх в часх. Проте ця уиова в дшшшчних сукупностях часто порушуеться. Однх складов! сукупност! эникають, натом!сть з'являються нов!: оновлюються основш фонди, асортшант товар!в, вводиться в ексолуатащю нов! родовища корисних коиалия, на фондовому ринку з

Сшвв!дношення !цдекс!в зщиного та фксованого складу також ш дпорядкову еться правилу Борткевнча. В длив структурного фактора залазить вхдвархавд! значень лока8ника, який хндексу-еться, в поточному пер!од!, теышв зшни часток окремих сюшдо-вкх сукупност! та кореляц! I мхя наш, Чт тхеншв корелящя, тим вагошиий вплив структурного фактора.

В дисертащ! розглядаються р!знх варханти багатостороннхх територ1алыю-цросторов1сс нор!внянь, визначааться умови вкбору баэи пор!вннш1я /максимального, ы!н!мального, еталонного чи середаього по сукупностх значения показника/, методов стандар-тизши! структур та агрехування хнфордахцГ в м!жнародних пор!в-ляннях /викорисгання палютних екв!валент!в ! паритета в куп!-вельноТ спромояност! валют/.

Як !нструмент пор!вняльного* анахзу складних сощально-

оконсшчних явкщ запропоноваш багатошрнх свредш, якх поедну-ють в соб1 павну мнокину рх знойменних показник1в //К /. В бага-тотрщй середой значения показяика Ху зшшеться вхдношея-

каД Якщо даагностичш властивостг показшкхв множили рхзяона-правленх, то при обчислеян! багатошрно! середньо! вони врэого-вуються по рхзному. Наприклад, при овдшй демограф чно! ситуащ! тривахсть життя буде включатись прямим вхдноиенням, а-дитяча смерти}сть - обервэним.

За дошмогои багатоихрних середах проведена оцгнка 1нвее-тешйпо! прквабливост! шдпрядаств, агай! яких цродавалися на

Укратськхй фондов1Й б1ргх. Сорзд^цшс гпдпришств най&лыве значения (й = 8,79 мав Бахшцький ы'ясоконбгнат, на другому тасцх - Золотоноська парфзмерно-космотична фабрика /2,73/, на третьому - Швденцемепт /2,08/.

При анал1з1 диношки багатоихрних середайх база порхвняння мае бути незтнною.

Анахтична функщя. хпдекс!в пов'язаяа, вора за все, з вя-вчепням фунгадональних эв'язкг:, :ая даказниками. Використову-еться багатофакторва культипхк-тивна 1адексна система типу У = Пх| ло - фактора. якх формуать реэулътативний по-внх зв'язки зеретворюються в мультжш яативш

де - багатомхряа серодня у -ого об'екта, /У - база по-р!вняння /середяе, еталоши чи крайне значения -ого показпи-

згла ною одного чи декхлькох додайок споцхалыю сконструйованими факторами-;:оеф1ш ентами.

Побудова багагофакторно! падексно! система э^йсиовтьоя посшдовнем розширеиням взшдно! двафакторио! иодеип за схеиоо:

Введения в систему нового фактора означав ш детая зац!п фуик-ц!опально! залекност! I не зшнюе II суп. Добуток будь-якого числа сушхншс факторов мае реальний ековошчвий зшст.

Структура 1ндексш1 системи 1 стушнь детамзагцТ фактор! в заложить в1д йети аналйзу, оуи явца, яке анализу сться, мо то дика розрахуику по казним в та характеру вэасыоэвязххв шж вши.

В раынах хвдексно! систеыи визначаеться в! двоений 1 абсолютной вшшв на динашку показнвка-^гнжцЦ фактор!в, як! включен! в систему.

' В поел!довно-ландюгов1 й схиЛ зв'язху, ообн внзначйти вшшв к -ого фактора на динаиЕку у , вшив реюв вкягавввх систему фактор! в $4ксуеться па одному р}вв}; Зажтори вородху к-р -ва рхвн! поточного пер! еда, шгеори аорадиу к*р - ва р!вн! базового периоду. АбсолютниЗ водив фактор1в розраховуеться аа

де и" - значения результативного воказнкка в базовому вер!о-

Ящо факторе зы!шться вер1ввом1рвог то доц!льно вептв розрахунки методом логарвфкйчяого розхяадаввя по Л.Торнкв!сту:

Чь* ЧЩ.

2 табл. I наведен! характеристики !ндексно! снстеыи рентабель-носп финансово! д!яльност! коыпанИ. Ба умови неяначно! вар!а-

ц!Т !ндекс1В розбхжноси абсолютного впливу фактор!в, якг обчио-лен! р1зиими методами, незначн!.

Багатофакторш хндексш сиотеми ошисувть !снуюч! шж показ-иккамв фу нкц! опалый зв'язнв, тобто окреш, повшсти розшифрова-н! лавки складного переплета ння взаемовояиву причинного комплексу формування будь-якого соц!алыю-економ!чного явица. Кореля-ц!йя1 овмзки цього комплексу описуються регрес!8нвми моделями, эокрема хнтПшош У- йс* Т. -ёсхг , де - коэф!ц!епт регресс, якей характеризуе чнстпй ефект вшгаву фактора Л7 на^ , Погпблепо вивчення взаемозвязмв передбачае поеднаши хвдвкс-кого ! рогросШюго методов анагзу.

Одвим !з вархангёв поеднаяня цях метода в в яел!щ8на регресс! я па !пдексах, як-то дипш-йчщ виробнич! функц!! чи функц!! пошягу, другим - йобудова сястсиа !пдвксгв рвтреоН^ ,

пор1ваяяшв*н вгрегатшп!^ кквх в та часткна рвгрес!йно! те дол!, яка вояСаэсться кизяешт в шдЛь факторами: Т. ^Хсо,

Побудовзнгй за загальпощнйпятЕМя правкз-

шкайуз, яг гйккэся покаэшю-фгюяйя за рахуяок эм!ни апачекь включен в рогрсс!&ну модель фактор!в, а

рахуяо* гм!ни коеф*ц сят! врвгфео! I. Число ! габ!р фактор! в ваять бутв оп!вотавй!.

Багатофакторй 1вдегсн! система ипроко вйкористовупться для ввопрес-енайаа сбалаясованост! коиом!чеого розвитгу. За допомогсо можно простеюгга лаидаг взаемозв'язв! елэмент!в сусп!лэного в!дтвореняя, виявити диспропорц!! та "вузьк! ийсця".

Таблиця I

Характеристики 1вдексао1 с нотами рентабельноел 1нвестщЦй /умовнх дам/

Показники

!Поз-!Значащш по-!нач-! казним в у !ки Inepjод! ! !базо-1поточ-! !вому !ному I ! ! ! ! !

1ндекс !Абсолютний npapict,

no cxeMiметодом i посх дов !логариф-1но-дая- !м1чного I шагового !розкла-{зв'язку |дання

Рентабал1нхсть хнвестш^й, % 'У 10,41 12,29 1,1809 - - '

Рентабельшоть реахзащ!, % Х1 4,36 4,85 1,1146 + 1,19 + 1,23

OiroBicTb иате-р!альних зааасхв 4,12 4,21 1,0218 Х 0,26 0,25

Частка матер1а-льних запасхв в поточннх активах 0,462 0,442 0,9557 - 0,52 - 0,50

Koe$iuieHT поточно! х квхдностх Х4 2,875 2.904 1,0100 + 0,12 + 0,11

Частка поточннх паоивхв 0,378 0,404 I.06S3 + 0,78 + 0,73

Коефхщбмт гокряття h 1,152 1,156 1,0035 + 0,05 + 0,04

Основою методика оцхвки абалансованост! екснсючного pos-витку в ворхвняння хцдексхв найв&ж/ишхвкх поназнюив s odk- < калькою цропсрцДш - еконовачною норма&лю. Врахоаувчи ionybii шх еленентаыв bдтворювзльвого процесу вгаогозв'яэкя i впмогк 1нтенса$ках1 цього процесу юказника Kopssaai ржцтъол ras, щоби k наев} результате каля вкпередтат вмпи яроотання по-рхвняяо в витрагаыи та ресуроама. В екояом*чн1й нормах макро-показникхв хкдекск отвв1двооятьоя таккм чяном:

lD>M>Ip>iT

де - иавдональняй доход, - матерхальнх витратя, Г -впробшш фондп, Т - чвселыпсть зайнятих. В табл. 2 наведен! хвдекои нормахЯК1 склавсь в УкраХщ за 1985-1993 роки.

Таблиця 2

Екоиошчях пормах УкраГни за 1985-1993 рр. Х

{ 1ндокои показншгёв_ '

Порходи !Наодопально-1 Маторхаль-! Вартостх Писольпостх !го дохода ! них витрат! осцовяях (зайнятих

| 05.. I Я* | /г

1985-1990 1,143 1,134 1,233 0,992

1991-1993 0,603 0,825 1,095 0,941

в т.ч. 1991 0,866 0,902 1,023 0,984

1932 0,625 0,917 1,054 0,980

1993 0,851 . 0,997 1,016 0,976

. Х ' п . л

Як свхдпать давг табл.2 дет сучасно! окозошки УкраЮТ ха-раз:тсрнгЛ фоодосикнй грудосйорхгатй! теп сусахлымго рхдтво-реняя. За 1935-1920 рр." акокошчва нормаль порушена з дпсх лая-ках чУаг < га С/$> < (/г , Притеюдза цьсь-у парходу

розбаяакоова.'йсть оконокз в 50--х рогса потагабяяась, дясцропор-роззгтку з'явиятзь в усьоку шздох? порг-ах.

Темпа вмвиишия паш,онавото доходу ввачно вгаередзава 56Ш1И алоняеаад KST.9piajanBx.ia трудовюс ввтрат. I згоча тешш народаэгс'Я оспопвгас 1ототоо усов хльакгиь, е>гоком1яа

У1фа1яа салишеися фоядоашаз, а е$скгави1сть вияортетаяп трудовшс га натерх альптс втттря? зягяусгься ; Я* <С/т ; (/Я^Зн)^ ! Фондоемка о.токоахка кегипуче приводить до про-тщччя з согйальигага Задачаьтг сусп! листва, фондоег-жа ровбзлап-соваяа економзка рсзв'язатп соцгалыа дробсми просто неспро-кЬзна.

Негативнх цроцеси розбалансованоси еконошки стада, з року в р1к темпи зшхення ващ овального доходу вапереджають темпи зменшаяня иатер1ахьнкх вхгарат 1 трудовик ресурсхв. Зростаючий дисбаланс в ланщ С/я <$т вказуе на роэащрення прихованого безроб!тгя, а в ланц! - на матер! ало шк!сть ви-

робнацтва. у

В дисертацх! показано, як на основ! взаоюзв'язку екожшч-но! норыах мохао побудувата Iндексво-матричну модель, в райках яко! виэначаеться дивам!ка ефективнсст! ВЕХористанця ресурс!в та ветрат, а також дксцропорц!г мхх шаш. Еконошчш нормаль покаэшяав ефекгивност! сусшльного вкробництва мае вид: 18>1/>1л>1л>1, де ^ - вродуктившсть пред!, / - ^оздоЕхддача, /я- - иатер!-алов!ддача, п - переробна 8датн1сть засобхв вхфобкицтва, Л -фондоозбровшсть вращ,

В звдекгаай штрииД /табл.З/ дхагональш елэментв - це еко-ном!чш норюлькакрошказншав, недхагональш - результат бхвар-ких ьхдеоионь гй& хвдексаш, ва перетия! якек зваходпться вхдпо-вхдшй агемеят. Згхдно данах матриц! в народному господарств! УараЗнЕ за 1920-1993 рр. ефактквахсть ьпкориотання живо* орзц! дквЕгилася прнбЕзяо на 1/3, матер!апнх витраг - на 1/4, фэн-дов!дача шанаиласЕ кй2же в 2 раза, фо!доог5роет!сть щэгд! йро- ела на 13,3 аяе шрвребне адшасть оековаих фощци здызсдасл на 25 %. Еяоиойчаа норааль еохвзвш!в в$вхтЕвясог! еусйльяого вробннцтва ерруиена в уохх ланках: Ековиачна норкаиь /^ 7 Х о/м 1

Фагтга* сз!ввхдш>&ша * * ^ Х

1адвксх 0,646 0,655 0,737 0,753 1,163

Таблица 3

1цдексно-матрична модель екоюшчного розвитку У1фа1ни за 1990-1993 рр.

Иокаэвки нормал! ! Д М Г Т

Д 0,808

Зт 0,737

1,357 1,801 1,548 1.327 1,141

а 0,825

Г $( = 0,555 0л0,759

Т = 0,646 Ус. а 0,876$-= 1,163

Бхльэ глубокий анайз в1дтаорвваяьних проискав передбачае оцхнку дсопропорцхЗ в розвитку округах галузой народного госпо-дарства. При цьому вектор ранжовзовх показютв норшх можно детал эувати в ззлевноск в!д метп досл!дкення.

3. ОСООНЙ ВЖШБХИ ТА ПР0ЮЗЩ11 сощ альпо-СЕоиогйчншс д^схдаеннях хвдекои використо-вуються як пструиспт анайзу залоношрностей динам! ки, зокрема структурних зруиень, та взаемозв'язкхв, територхально-просторових та ьйятрупових порхтянь. Ефективщсть анайэу залежить вхд того, .паснхлыш прпкладна хвдексна методика вроховуо вимоги змхстовно! хвдексолога!, принцшш агрегування нформацх! та оообливоотх тих явищ 1 процес1в, якх анал1 зуоться.

2. Дицашчи! хндексн! ряди в основов мои!тор1нгу складних за вну^пшьою структурою процесхв, виявлення цритаманних 1м тевденц1Й цшйчяпх та сезопизх коливань. Системп паралельних 1ндекснахряд1з можно втюристати для врогноэуванвл.

3, В практш! статистико-ехономхчного енахзу вплив структурного фактора на результати господарсько! 1 ф1иансово! дхяль-ноот! оц!нюеться в рамках системи хндексхв середшх величин за умови сшвставного кола складових. Динашчисть структур, яадто

на еташ переидно! экономики, вшагае ощнки комплексного впли-ву двох х бхльше структурно (акторгв, Для роэв'язання такого роду анахтичних задач пропонуеться розширена хндексна система середнхх, в якхй вхдобракаеться вплив похструктурних зрушень, зокреыа знани результативного показника за рахунок нових чи ви-бувших складовкх сукупностг.

4. 1ндоксна система взашоиов'язаних показишив-е основою факторного хндексного анахзу. Побудована ыляхом посхдовноХ датам задх I у нищ опально зв'язаних <]акторх в, така систша дае змогу оцхнити вшшв кожного фактора як на результатквний покаэ-ник, так I на фактор вищого р1вня. /горит),: ощнки абсолютних шшвхв залекить В1Д вархацхХ хвдекйв система х не може бути ушф1Ковашш. При значшй вар1ацх! хндексхв найбхлъи ефактивнш е логарц^хчний метод розкладання по Л.Торнквххту.

5. На д1агностичних властивостях !ндексних систем грунтую?!-ся методики оцхнки гемшв 1 вропорвдй екошмхчного розвитку, еко-првс-анахэу розбапансоваиостх та диспропорщй мхх елеыецтаыл вхдтворзвалыюго цроцесу. Порхвидльшш аш^з хвдоксно! опстеьтк макропоказнюив УкраЗСни за 1ЭБ5-13Э4 рр. з оптьыадьнса сропорцхсэ /еконоыхчною нормали/ свхдчигь п^о розбаласовашсть екоиомхкн.

6. Як хнструмент поглибленого военного анахзу абалансо-ваностх еконолачного розвитку виксркстовуюгься хздексночитрзчкх модех, в якех Ехдображашъся вех асиектЕ в1дтворввалыюго вро-цеоу, ув'язухш>ся характеристики дшшйкп ресурсов, вятраг г К1Н~ цевих результат в, а такок поххдш в1д нкх пок-аэшш; офеяткьност: вккорисшжя хивЫ та зрвяввваоХ працх. 1ндтено-мгтричка модель економхки УкраХнн св!дчить тгро фондоемкий тип в^дтворевня з нкзь-ккм рхвнеи ефектЕвносп вккористання ресурс!в I вктрат. '

7. Б [ЛЕнародшй та;репональий статкстщ1 хвдакси викорнс-'' тов^йться пероваяшо на оенозх двгето^онкхх пор!внйнь едно^рно

показшшв. Основнш мотодологЬшы питаниям е вкб1р способа стандартами?. Багатосторошй порхвняяня, окрхм того, передба-чавть обгруптуваняя бази горхшшшя. Такою базою мож.е бути ота-лонне, середнс чи крайне /максшально, мхтимальне/ значения по-казника. При порхвнякнх складнкх япщ доцхлънэ т- зсорнстапня 1ч-тегральнпх характеристик, до яких гядноситься х багатом'.рна со-редня. Однхеы з псродунов лобудовл пгдекса багатомхриоЗ! сер*да:;о-е :.ласиакшця иоказнгоив зиххдио! инояини за дхагнсстшаг" властивостями, Мдповхдно класифхкащ! покаэнкки штегр;лоться в багатошрну середяю прямей чи оберненш вхдноиешшм.

8.. Комплексна викорпотання 1ндексхв з хшими статкстичньмц методами, передаем э методами кореляцхйно-регресхйиого анахзу, зяачяо розиирюе анах тичш , прогнозах та газнавалыга моаливост! кожпого з них. Один з напрягав такого комплексного гшахзу - рег-ресхя на хвдексах - кимоно використовуеться п статпсттш К прав- . и'ц:, другга! - 1вдексшо1 анахз регреегй - потребуюсь подашого пвченчя.

По теш диезртшд* опубдекованг так! робота:

1. 1дексн!й метод вкг-'лэу, Методична розробка з куроу "Загальш; теоргя статистшя.-Е., ЗЩ Кйвсыой ун1в9рситет, 1155, I др. арк.

2. лидекснмй стмз тешв та пропорций экономичного розвятк? // Вхсния КиУвоькогэ ун^ерситоту Сер!я "Шжна-

. роднх В1дн0скни", К.а, 1595, 0,5 др.арк.

3. йотчокячвиё оглад. Рорзяток ектуацг! па ГкраШ. Весна-явка 1350-1991 р.// Укра1иеьний репортер, В0Д.1, Л 5, бврезаяь 1591 /англ.мовою/, 0,3 др.арк.

Ч С.\! Ч

Шзурекно В. Л.

Индексный метод в социально-эконрипческих исследованиях.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата вконоша-ческих наук по специальности 08.03.01 - Статистика. Киев,1995.

Рассмозренн методологические дршщипы построения индексных рядов, их смыкания и перебазирования, использования индексов в биржевом мониторинга и сравнительной анализе. ,

Цредоояева распаренная индексная свстша для оценки комплексного влияния структурных сдвигов двух порядков при условии сравнимого п иэсравшшого круга составите частей совокупности. .

Доказаны аналитические возможности применения ыногомер юл: средних в территориально-пространственных сравнениях, определены условия построения динамических нцденсов ыногошрных средних.

Для одеики темпов и пропорций оконоыичеоного роста, выявления диспропорций цэзду элементами воспроизводственного процесса на макро- и отраслевых уровнях кредлогена щцеконо-као-ричная модель. По результатам исследования сделаны выводы о тияе воспроизводства и степени расбалаыовровашост аконсиика Ухфашш.

Кшов! слова: 1адекс, 1 вденет! рдц, хндякспа сиовд, Iвдексио-ыатрична модель.

Annotation.

Mazurenko Y, P.

Index method in the sooial-economio investigation.The dissertation is for carpet it irai for candidates'^, degree 1 of econotnio science occordin;: to speoiality 03.03.01 - Statistics. KylV, 1996.

Thr author considers metodologlcal principles of th ',viansing use in the stoctanarket rrsonltorin? and comparative o annal'/e.

The author proposes the broaden index system for estimation of the structual shifts canpl"X ircpect of two aegrees in the condition of comparative and nonccsnparative spheres of Х totality camponaftco.

Analitio possibility of use of imltifantory average of territory of space comparison is proved in the thesis.

The condition of dynsnio rcultimtasured average are defined in the thesis. >

^The index-matrix rodel iss proposed for estimation of rates and propositions of economic grows, reveal of dispropotions airong the elements of the production process of nacro end micro levels.

The author rakes conclusion, about production type and unbalance degree cf Ukrainian economy.

Hoy rm^st itidas rango, index system, indsx-inatris tac-lal.

3amj//w twfvo

Похожие диссертации