Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Финансы, денежное обращение и кредит

Государственный дог Великобритании. 70-90 годы тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Чирва, Наталия Владимировна
Место защиты Киев
Год 1993
Шифр ВАК РФ 08.00.10

Автореферат диссертации по теме "Государственный дог Великобритании. 70-90 годы"

М1Н1СТЕРСТВ0 О С В I Т И У К Р А I И И кр!рс^кий Д^РДАВНЙЙ ЕК0Ю1ПЧНИЯ УНГВЕРСИТЕР

На правах рукопису

'ЧИРВА Натал1я Володииир1вна

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ВИШКОЕРИТАН11. .70-90 РОКИ

Спец1альн1сгь 08.00.10 - ф!канси, грошовий о.б!г I кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здооугтя паукового сгупеня кандидата економ1шшх наук

КИ1В - 1993

Дисертац}йна робота виконана на кафедр! ф!нанс!в Ки1'вського державного економ!чного . ун!верситету

Наукодий кер!вник - доктор економ!чних наук, профвсор

отогапнА в.-м.'- ^ ;

Оф!ц!йн! опоненти:

доктор економ!чних наук, головний науковий сп!вроб!тник 1нституту св!тово? економ!ки I м!жнародних в!дносин АН Укра'ши СГЕПАНЕНКО В.О.

кандидат економ!чних наук, доцент АРТИС Т.М.,

Пров1дна установа - УкраУрський !нститут м!ннародних в!дносин

при Ки'/вському ун1йерситет{ 1м. Т.Г.Шевченка, кафедра м!жнародних в!дносин

Захист дисертацН в!дбудеться "- 1 У ' 1993 року

годин! на зас!данн1 спец1ал1зорано'1 Ради Д.068.28.02 при КиТпському державному економ!чному ун!верситет! за адресов: 252057, м. Ки?в, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 214

3 дисертйц!ею можна ознайомитися у б!бГотец{ економ!чного уи!верситету.

Автореферат роз1слоно " ' 1993 року

ХВчений сгкретпр спец!г.л1аов.*1;ю'г' Г.оди, Кандидат екон<иФ;чих наук, ,

дгцент ' ' П.М.ОПРШ

I. ЗАГМЬНА X АР АКТ ЕРИ СТИК А Р0Б01И

АктуалыПсть теми дисертацН. Становления i розвиток рин-кових в!дпосин в УкраГШ передбачае глибоке вивченнл, узагаль-нення i викориотання багатого i р!зноман!гного досв!ду розвину-гих кра!н, в яких ринков! в!дносини пройили тривалу еволюцш. В багатоплановому спектр! ринкових виносин особливе и i с ц е пос!дають (наноово-кредигн! в1дносини, без яких сучасний ринок взагал1 немоиливий. Як складова частина багатогранних еконоч-' них вдаосин, вони об"ективно вбудовуютьоя в схладну структуру ринкових в!дпосин та стотно впнвають на II розвиток.

Одним з атрибут b державних ф!нанс!в виступае державний кредит i, зокрема, дергавний борг, який е floro насл1дкоы i виступае вавдивим джерелоы фптпсування державних витрат. Тому досл!дження, що пов"язан! з основними принципами формування державного боргу i управл!ння ним тако! класично! кра1ни ринко-во! еконошки як Зеликобрнта1пя, являють для укра!ноько! еконо-M4HO! науки не лише неоцшиме теоретична, але i, що особливо вазниво, велике практичне значения. Caue ця обсгавина i обумов-люе актуальность досл!дхення.

Об"ситом досл1д:гення с деркавний борг Великобриган!I. Ви-6ip Великобритан!I як Kpaini, на приклад! яко! простереться розвиток державного боргу не е випадковим, а пов"язаний з тим, що буржуазна еволюцхя з прнтамашшми !1 ринковими механхзиашг у цiй icpalii почалась значно paniue, ni* в шиих. Цей вибip обумовлюстьоя таком мо:елив!сгю викориотання досв1ду Великобри-Taiiil для становления ринкових в!дносин в УкраТн!. В гМсляво-енн!п icTopi! Англ i I пер i о.ди висх^дного розвитку чергувалися з далеко не крагдо.ш часами, коли економгка з аз на вал а економ!ч~ них криз I в1дбувалося падхння життевого р!вня населения. За цих у?/о в держава проводила певну ф!нансово-кредитну пол!тику, метою яко! було знайти ефективн! важел! впливу на руйн bh! процеси, припинити пад!иня виробництва, досягти стаб 1лiaaqIT GKOHOMKH.

Методолог iчноп основой дисертац!йно1 роботи е метод теоре-тико-емп!ричного досл!д*ення, який передбачае анал!з I синтез, пор!вняльн1 характеристики процес!в ! явиц та !сторячяу аргументами. Досл!дхення проводиться вхд абстрактного до конкрог-

ного, вд загального до часткового. Виходячи з в!домого методо-лог1чного положения про те, що теоретичний анал1з може мата справу лише з тендешпями, в дисертацН робиться спроба на основ! тенденц1й, що склалися за 50-р1чний пер1од, визначити 1мов1рп1 масштаби зм!н динамга державного боргу Великобрига-н11, а також напр ямки його формування .5 принципи управл!ння ним.

Мета доел ужения полягае у виявленн! ооновних тенденц1й та специф!чних особливостей розвитку системи державного кредиту 1 управшня державним боргом ВеликобританП. Досл1дження охоплюе период в 50 рок^в, починаючи з 1939 року, але особливо повно численн! проблемы державного боргу Ц1е1 кра!ни висв!т-люються за останн1 20 рок1в. Воно проводиться кргзь призму виявлення позитивного досв1ду, який в г 1й чи нпнй м!рI може1 бути викориотаний при формуваши та розвитку вадповхдних ф1-нансово^кредитних шетитупв 1 проведенн! фшансово-кредитно! политики в умовах ринкового реформування еконо1пчно! системи УкраГни.

В1дпов1дно эаоначен!й мет! були визначен1 завдання дисер-тац!Иного досл!дження. Основниш з них е:

- виявлення на основ! офщШю! статистики та оригдальних джерел перевавдючих тевденщй в розвитку державного боргу ВеликобриганП, його сучасного масштабу I структуру

- анал!з основних принцип 1в формування державного боргу зазначено! кра1ни та управляя ним;

- з"ясування рол-1 Банку АнглII, як кредитора держави у формувшш! державного боргу;

- досл1дження Епливу державного боргу на грошовий об!г ВеликобританП}

виявлення позитивного досв!ду в управЬш! дериавним боргом I в орган 1зац II- очадно! справи ц!е! кра1тш з точки зору його адаптацП до специфпших улов рипково! трансформацП економГки УкраТни.

У своему доел 1дассш11 диссртант спирався на численн! робо-ги росП:сы:ил 1 угра1псы:их вчепих, а такох вчених Всликобри-таиП, С!'!А ! Кападн, но прнспячсп! тпорстичшш 1 практичним аспектам РК0!10м1'яшх 1, п порпу чрргу, (Чнансого-кредитних и!^цос"и. Та::, п 1д час роботи над дис1ртац1'-'и бу.т пипчон! та

використан! прац1 А.Опта, Д.Р^кардо, Дж.Кейнса, Дг.Бьюкпгена, Х.Бр1теша, Х.Розена, Р.Майсгрейва, I.'.Фрдиена, Лернера. Серед праць вченпх Рос 11 та УкраТни за зазначеною проблематикою в першу чергу СЛ1Д назвати роботи А.В.АнIпа, 3.В.Атласа, М.Б.Бога-чевського, Б.Г.Бодирева, Е.в.Брегеля, Л.О.Дробозно!, Л.М.Краса-в!ноТ, В.К.Ломак1на, 1.Х.Озерова, .М.ОсадчоТ, М.1.Савлука, Г.П.Солюса, В.0.Степаненка, В.И.СуторипюТ, В.М.Федоренка, В.М.Федосова, Л.I.Фрея, В.П.Усоскша, и.С.Хес1на, Р.М.Ентова.

Гн^ормацIина база. НаЧваанвшш методолог чшш принципом доедоения бун принцип опори на факти, широкого використання статистичного I фактологйшого ма?ер1алу. Доел д^еннл проводилось на основ I оригшалышх дирел - монографии та росШысих, украТнських I англ сысих пер10дичних вндань, урядових документов, статисхичних цор^чншив 1 гюмхсячнпкв ВенкобрптанП, р1з-них довинтив, гопо. Дисертанг виходив з того, що глибоке знания реальностей з досладкувано! проблеми равнозначно знанию самого предмета досл!дження.

Первинним натер1алои для дисертац! Иного дocд)feння була виг-дання держаниях статистичких орган 1в ВеликобританП, ориНнальн! статистичн! з<Нрники ч1жнародних фп1ансово-кредитш1х орган1зац!Я, цо мають статус спецазованих установ ООН, а сане: Ланародно-го валютного Фонду г 'Пннародного банку реконструкцхГ га розвиг-ку, а також Органхзац!I еконоьичного сп пробшшцгва I розвитку. В дисергацП використовуються такох додаткп до журналу "Св^хова екопомпга 1 и 1 народи I л1днос1ши", но пидасться нститутои з такою * назвоь РоЫисько! Академ! Т наук, бюлетенх шозссноТ комер-цШю! 1к;ор^ац1Г та додагки до них, нвн пер10дичн1 та нформа-ц Ино-дов дкоз I рнданпл.

Науковп нопнзна. У пауковл тсрагурI Укра1ни нсмае годного специального доел д:-ення на 1.;оиограг чному чй дисертац иному Р1ВН1, приспчсного дор:.-:ап:гоиу боргу ВеликобританП - краШ, в якI м теоретики розробяи проблем дертавного кредиту взагал! та державного боргу зокрема, нап1гь за захвдшми зразками, е най-б!льш гпСокнми, а практика упраплишя осташпм приносить адек-ватнип економптий ефект.

Иаукоиа иовиаяе ксертац!Т полягас в тому, цо

- впер:^е ч !1ау"оп!й окопомчни пэратурх УкраТни виконано специально доел д:;;ештл *ер:..авного боргу Великобригап!!}

- державний борг ВеликобриганН досдауеться комплексно як складова частина загально! економ!чно! политики, у нерозрив-ному зв"язку з грошовою полthkod, з Банком Англ i!j

- вперше в наш!й еконоы!чн1й л!тератур! доевджуюгься питания ощадно! справи у ВелияобританП, як друго! за значениям, Шел держпозик, форми державного кредиту.

Практична значения та апробахпя результат в досл^цження. Практична значения дисертац1йно1 робот полягае в доол!джанн1 проблем розвигку державного боргу Великобритани, визначеши основних шлях!в управл1ння ниц i анал!31 найбыьи iiioBipimx тенденций oro еволюцП. Проведене досЦження дало змогу зро-бити впеновок, по дераавний кредит i дертавний борг е вавдиви-t.ui вахолямн державного регулюванля ринкових вдаосин uiс! кра!ни i в тон se час висловити рад рекомендаций стосовно потливое г i Ix внкористашш в умовах переходу Укра!ни до ринку.

Ociioeh результат, методолог4h та теоретнчи! положения, fio сформульован! в дпсертац!Шпй роботх, були використан1 в учбовому npoyeci в КиТвському державному економ^чноыу ун1верси-ieii п1д час читання лекц1й та проведения сем1нарських занять з курс i в "1нанси" та "Ф!нанси i кредит". Ряд полотень дисерта-цП KDjcyib стати складовими елеиентаии ново! структура курсу "sinaiici!", що розробветься, а такоас лягти в основу курсу "Державний кредит". Х

Иатерхали даногр досцяення, його висновки i узагальнення, великий фактолог i чний та статистичний imTepian представляють iHrepec для иаукових cniBpo6iTHHKB, що досл1джують проблеми м1жнародних ф1нансових i валютно-кредитних в днос'нн заруб кних icpaii.

Основн! висновки та пропозицП, що мхстяться в дисертацхйий робот i,Х доповдались пошукувачем на таких наукових конферешиях: "Теория 1 практика перебудови господарського механ1зму" (Ки!в, К1НГ, 1990 р!к)}

"Проблема*и1хнародних валютно-кредитних i ф!нансових в!дносин" (Иосква, Ш, 1990 pk).

'*атер1али дксертацП були викорисган! при розробцх науков- цямя liItcbKoro дер-sarnoro еконмпчного университету бюдхетно! наукопо-досл!дно! тени "Формувашш фхпансових структур в умовах сгамг.л^нкя рннкового господарства i економ1чно1 иозалежност,!

УкраТни".

Структура дисертацН. Дисергац1йна робота складаеться 1з вотупу, трьох глав, заключения, списку л1гературних дхерел, до-датку.

2. ЗШСТ РОБОТИ

Коло досл1дгувшшх проблемдисертацII окреслено 1Г структурою. Виходячи з мети га эавдапь досл1джоння, в дисертецИ розглядамьоя три групи проблей.

Пержа група проблем пов"язана з роэвиткои теор!й дергав-ного кредиту. Передусхм доел джуютьсл основн! теоретичн! положения з дано! проблеми, що м1стяться в працях A.Cuira i Д.Р1-кардо. Дал! розглядаеться розвиток 1х погляд1в у "Кап1гал1" К.Маркса, анал!зуегься теор!я "деф1цагного ф1нансування" Дх.Кейнса та його посл1довник!в, а гакож в1дповЦн1 концопцП сучасного неокланичного напрянку.

В епоху форуування економ1чно1 системи, для яко! притаыан ним е панування ранкових виносин, у ВеликобританН з"явилаол наукова пкола, що вира^ала нтереси молодого класу промислов-UiB i торгозц!в. Бона доел джувала eicoiiot.tiчн 1 пЦвалинн, що необхадн! для фориування риш:у "вхлыго! конкуренцП" i "вольного пЦприемнпцтва". i наяб1льи вхдошши представниками, HKi започаткувал TcopiB державного кредиту, були Л.Ci.iiT i i.Pi-кардо. Вони розгл;щан держали позики як антиципацию податк!в. В цЫоиу вони негативно ставились до державного кредиту i вва-жали за неоСх1дне пообазптись в!д тягаря державного боргу шляхом юго Епкупу. Кшл! започатковапо принцип "здорових фп1анс1вп, який передбачае щор^чне обов"язкове збалансування бюджету, в!д-суппсть бюдхетних деф1циг1в i боргib. One, класична школа по-л1теконоы11 в Англ И заклала основн георМ дерхавних ф1нано!в, у тому числ! державного кредиту.

Марксистська теор!я державного кредиту виникла внасл1док розвитку теорП державного кредиту анипясько! класично! пол!г-е к он ом i I Х Внесок К. Парке а полягав у тону, що в!н р озгл ядав'дер-давний кредит як ^орму руху позичкового кап1галу. Грош!, що держава боре в лоситсу, идшчав 1,.аркс, витрачаиться нею на псвиробппч1 'дШ. Такпи зисновок Bin робить на пЦстав! анал1зу iciopil розвтгку 7ср..:а"ного боргу ВеликобританН, яка св1дчить,

с;о основною причиною випуску деркавних позик були военн! вит-рати. Нк вхдзначав К. Маркс, канцлера державно! скарбниц! нхяк не нояугь упорагися з "гелитенським чудовисысом, по зветься державним боргом ВеликобригшШ". При цьоцу непродуктивна ви-трати державних позик призводяхь до того, що "каптал е спо-житим, виграченим деркавою. Bin б!льие не снуе."

Каркс показуе ррац!ональния характер обiry. цшних папе-piB, в н в дм чае, що за своею суттю обл1гацП державних позик е формою ф[ктивного каП1Талу, тобто капиталу, який реально не снуе. За його думкою державна обл!гац!я е наяг!ршою формою ф!ктивного кап1талу. JSepiaBH обл5гацП утворюють ринок ц!нних nanepiB, як! е складовою частиною ринку позичкових кап!тал!в.

Ekohom4h! Teopi! ангЫського eKOHOMicia Дя.Кейнса появи-лиоя в пер!од наШльыого загострення npornp4 каП1тал1стичного виробництва, коли вадбувався новий виток Пого концентрацП центразацП, з"явилися галуз! пр отелов ост i, як! потребуван державно! пЦтркшш, а отке державного втручання i регулювання. Розвитокгфизи 1929-1933 рок i в показав, до саморогулювання еко-houkh пов"язано з колосальнш.ш вшрахами. Стало зрозум!ло, що дер-авне втручання в еконоц!ку е неминучий. Дж.Кевнс кригикував неокласик!в, як! виходили з обмеженого впливу держава на еконо-1.пку, що оаморегулюегьоя.

До розв"язання проблем економ!чно! р!внозаги Дж.Кейнс пдаодить з точки зору попиту. Bh вводить поняття "ефектив--ного попиту", яке означав р!вновагу me виробництвом споги-ванняи, мire доходами i заЧнят стп. "Ефективний попит" е макро-еконои!чним показчиком, який т!сно пов"язаний з сукупним сусп:ль-ним продуктом, I е вираженим у грошов!й форм!. Таким чином, ви-х!дним моментом економ!чного анал!зу Дк.Кейнса виотупае попит, а тому-головне завдвния держави полягае у сприянн! п1дтримц! р'!вповаги Mist попитом i -пропозицию.

. Х Заклавши Шдвалини антицикл!чно! reopi! фшанс!в, Дж.Кейнс приходить до висновку, що у paai недостач* податкових надход-аень для фптпеувашш деркавних витрат, уряд нояе вдагися до випуску позш;. Дерадвний кредит, таким чином, перетвориеться на один з метод в державного регулювання. У сво!й робот! "Загальна теор!я зайнятосг!, проценту та грошей" Дж.Кейнс присвяхив цьоыу' питанию Нлыа редкий i написав з цього приводу: "3 Оагатьох пкпадках: орупго порвогугвгися lepuinou "впграти,'що фшансурть-

ся за допомогою позик", ... строго ка:::учи, осгшшс cji,; Си розгл;.-датн як негативна заоцадження, але Д1льн1сть деркавних орган в не П1длягае впливу тих самих психолог^чних спонукань, hk управ-ляють приватними заощадженнями. Танин чином, "витрати, !цо ф1нан-суються за допомогою позик" - зручне вираження для загального чистого приросту :заборгованост1 деркавних i (.псцевих органin влади незалевдо' в!д того, проводиться ц\ суми по рахунках каги-тальних вкладень чи г.нетупапть у форм) поточного бюджетного дегМциту. У перыому випадку впгратн, цо (.нансуптьсл за рахунок позик, виявлявть свою дш у в дпов дноку розширеннi нвесппий, а У другому - в зб1лыяешп cximbiioct до с поливания". Саме ui рядки nisiiiuia поклали початок розвитку теорП "дефицитного фи нансування".

1дея про те, цо зростання державного боргу можна розгладати як фактор державного втручання з метою зб льмння плат о с про мощного попиту привела до того, :о концепцГт "здорових i;iiiaHCiB" була П1ддана критицК P::hoi: позичковпх кап!тал1в став вкорисю-вуватися для досягкення "е' ективного попиту", покрмтя "дог; 1циту державного бюджету. На;;С1лы1 рразнвпм положениям в reopi! Дж. Кейнса було посднання "дефицитного <; нансування" та грошово! Teopil.

Ортодоксальнi neuncimmi рооглядавхь f-iuririricть держав-них бюджет в як cae 16 регулигашгя еконошкн. Тик, амерпкансышй okohomct Г.Дпщхольм зауважус, ">о глаенчне правило передбачало обов"язкоье збалансуваппя бюджету, згЦно з иовпм правилом, бюджет повинен зба'лансовуваг:! ei:ono:.!ii;y. Мота локально! политики, пшие iнiiiiil амерш'.апський okohoct - У.Хелор, полягае не в то., му, цоб збалансозунатп бюджет, а в тому, ноб збалансовувати економiку в циюму. Поедовники Дж,Кейнса пхддац критиц! кла сичнпй принцип "рдоровнх фМшнсхв". Яг. в1дзначав УДелер, значна чазпша лодських та чатер^алышх ресурс в кидасться на отар фальшиво! концепцП "здорових ф inane i в

Один з поеловнн;:в Дж.Кеинса - америкаисышй економст А.Лернор розвивас копцепцш подо насш^в внутршнього i зов-ншнього боргу. В in вваяае, цо кгю уряд поэичае грош i у своТх громад ян, то гаке :>ос,ов"язаннн буде називатися внутршйм боргом, весь тгар япогэ згедо." ляде на нас ту ин i покопшя. Члени май-бутнього сус1пльстпа будуть впгпй один одному. При погашенн!

3 - <T9

боргу буде вЦбуватися перекачу вання "гроиових кошт в в1д однхе! групп громадян до пшо1, а сане в!д тих громадян, хю не утримував оСхгац!й до тих, хто 1х утримував. Зовс1м шза ситуация, в 1дмI Ч чав А.Лернер,складаеться, коли держава бере позику за кордоном- для фшансування сво!х поточних витрат. Зовн1шн1й борг, цо виникае за дих умов, лягае важкип тягарем на наступи 1 покошня, ос кальки р1вень 1х споживання скорогигься;на величину, цо дор1внюе поэиц1 нозешшх кредитор1в га вшратам по П обслуговуванню (оплата проценпв).

Неокласичний напрямок, який представляв соб! ринкову еконо-М1ку як автоматично функцхонуючу систему, панував в буржуазьпй еконоьичнхй науц! до 30-х рогв XX схорхччн, тобхо до появи кейн--с1анства. Побудова неокласикаыи свое! фхнансово! доктрини базува-лася на класичних принципах "здорових фшаисхв". Концепц!! представник!в ц!е1 сколи з 40-х рок^в- були внпснен! розвиткоы кейнс анства.'Проте, не дивлячись на це згедапа школа посгШю розвпвалась. Зах!дн! еконоьпсги в!дм!чають,. цо з середини 50-х рок!в починае посилюватись вплив нескласицизиу. Б1Н пост!йно завоповуе пров!дн! позицП ! не лише в теорП, але I в економ1Ч-н 1й практиц!. 70-т1 роки - пер!од справкнього "неокласичного в!д~ родмння". Представники неокласичного напрямку ввааали дефщит-н!сть державного бюджету серйозною перешкодою на шляху стаб!льно-го розвитку економ!ки. Зростання бюджетного деф!циту, за !х думкою, призводить до. зростання державного боргу ! посилення Х нфляц!I, що негативно впливае не лише на економхчну ситуацию, . але 1 на загальний соц1альний розвиток суспхльства. В центр! досл!д*ень неокласик1в перебувае суб"ективний фактор, тобхо "еконоьична людина", II штересн та повед!нка при певних еконо-м!чинх умовах. Зокрема вони розглядають як реал!зуюгься його нгервси I як змпшеться його економхчне становище за умов зростання державного боргу.-

Х Такой треба п!дкреолити, цо сучасн! еконоьМчн! теор11 державного втручання в економПгу виходять з пр^ритету грошово! пошпш, увага до яко! була пов"яэана з шфляцШшми процесами, "Ю посклювались, ! утворенням значних-дер^вних борг!в. Взасмо-ап"япок дсрлавним боргом ! гроковою пол1тикою знаШнов най-б1льше в !,гобращения в працях вЦомого амориканського економ!ота,.' лауреата Нобевевко! премИ - И.Фр!дмпна. Одним з найб!лып ц!-

кавих моиенпв в його працях була концетйя "тиьки векселя" i критика "юридичного обмеления процонишх ставок". Суть першо! полягае у покладешп В1дпов1дальноог1 за структуру боргу по строках погашения на Казначейство. Що стосуеться пошнси "юридичного обмеження зростання процентних ставок", го за думкою М.Фр^дмена, гака политика не ноге буги ефекгивною, бо пору-шуе процео ц1Ноутворення на грошовому I ф!нансовоиу ринках. Якл що одночасно проводиться пол1тика скорочення терм1н1в борг!в 1 регулювання проценгних ставок, то ц 1 дП будуть взаемосупереч-ливими. !.1.Фр1диен вважае, що продаж Центральним банкой цшних nanepiB комерцiйним банкам призводигь до hiJviяцI Г,- продаж же ocraniiix корпорациям га население пас цв ripiai насгдки, оск!ль-ки кожний долар Центрального банку пЦвищУе на дек1лька долар^в депозити юридичних та ф1эичних oci.

Вадкидаючи позики як aaci фптксування державшие витраг, Г.фрщмен проионус заходи, як i покращили б структуру 1снупчого боргу за строками, гпходячи з .ого аде! "тиьки векселя". 3 Hcb мехон, за лого думкой, леобхщно: випускагп ринков i держав-н! обл!гацП Т1льки в двох формах: короткострокових ц!иних nanepiB для заосзпочсшгя сезошшх погреб i помIpiiо довгостроковнх в обмежсних poouipaxj продаваги u папери з регулярнми нтервала-ми1 г'отижнево або ":он1счио, п;о буде сприяти поре творении боргу в сталип i персдбачуваний фактор на ринкуj продаж uhhix nanepiB повинен зд^йсввагисл гао на aymjJoiiJ без будь-яких обмежень, цодо процентних ставок.

1ниий вхдоиия ачериканськиа екопомicг, лауреат Нобел1всько1 премП Дж.Еызкпюн посднав ке1нс1анськия принцип "деф!цитного ф! насування" з основшши науковими положениями неокласично! школа. Базуючись на reopi "сусп1льного товару", початок яко! був нокладе-ний шведськими окопомстами Е.шдалем i {.Векселей i яка в по-далыаому була розвинута П.Самуельсоном, bh створюе свою влаону концепц1ю державного кредиту. Дж.Бьюкшон розвивас цпшву думку про В1ди1нност1 и ж реально снуючим боргом i так зван им псевдоборгом, до пов "jiGaHiiii з у творениям "прихованнх гроиел".

Злачна частина державного боргу не е насл1дком реально1 иозики, а влс собою так зван i "держашп штори", як i погано приховують г.роцес збьчьшення грошово! мае и. Державний борг, що розм|цустьоя у банках, с по cyii приховашш euic йнии доходом,

тобто Б1дбувастьоя монетаризат-ия боргу. От;;е, лише та частина державного, боргу, яка вхдобра^ас результат реальних позик у минул ому, uosce бути названа реальнш.; державним боргом.

Якими ж с насл1дки створення грошей, як i приховуються П1Д виглядом випуоку державних позик? Заххдта еконси-псти у зв"язку з дим проводять 1идм1нност1 msc еконошкою з виоокою зайнятктю

i екопоьпкою з високим piBHeti бозроб^ття. При bhcok зайнятос-

ii створення додатково! куивельно! спроможностi набувае кфляц1й-ного характеру, тобто призводить до зростання цш. Насл1дки такого процесу 1дентичн1 оподаткуванню, тобто вилученню у власник!в наявних грошей. Ц1каво в!дм{тити в!дпотення до процентних дохо-д!в банку. Вони розглядаться Дж.Быииненом як субсидН faHKiB-cbKi систем!, що займаеться випускои гроаей. Охже, у ц!н иодол! тягар внплат процент 1в не мохна розглядати як тягар оплати державних витраг.

В економШ з високим р!внем безроб!ття ситуация складаегь-ся !накше. При певних умовах eMicifl грошей виявляеться бажаним' процесом. 3<Яльщення грошово! маси повинно викликати зростання реальних доходхв i pbhh зайняюсх! без !нфляцИ. В таких випад-ках не можна використовувати в! оподаткування, п! реальп! позикн. Пряма еы!с я грошей стае ефективким ! алыернативниы з ас об ом ф!-нансування державних витраг. Tpomi повинн! випускатися прямим способом, при необх!дност 1-можливо використовувати прихован! позики в банк i вс ьк i й систем!. Ном!нальн! проценти, що сплачу-ються по боргу, який утворився в цьому процесс ыожуть бути riei] малою ц1Н'ою, яку необхщно сплатиги з метою одервдшя значних вигод.

Зах1дн1 еконоц1Сти нав!гь в!дм1чають переваги прямо! euicii грошей, як! полягають у в!дсутност! процентb за кредит. Кредитив винвоини в цьому розумшн! в1доутн1. Випуск грошей не повезший з процентами Тх утримувач1в, а уряд, що випускае rpomi, створпе тягар для наступних платник!в годатк!в.

Амерятанськ'ии euououici Р.Каисгреяв в своТх працях торка-егься питачь, по поЕ"япан! з державним боргом ! вислог-лые 4-гав5 думки чодо перенос ення тягаря боргу на наступи i покол!ння. За loro думкою, при ро;;гляд! гехн1ко-сконоы1чного об грунту вання вппуску hoboI позгли, було б баиано вдопремиги цю проблему г1д проблей "'.ират, "тобто здхйснонпя <! ii; аксупашш витрат. У

зв"язку з тим, що суепЬшп послуги за рахунок позик ф!нансу-ються державою, населения отрину с пхльги. Козне поколения повинно платити за свою влас ну частину огриманих пп1ьг. Р.Найсг-рейв розглядас цей принцип як спос1б розпорядхення сусп1льним капталон у майбутньому 1 робить висновок про те, що перекачка тягаря державного боргу необхдаа як эв"язок ни покол!нняш1.

Друга трупа проблем пов"язана з доел дхенням форм державного кредиту, а саые державних позик та ощадно! еправи, х спе-циф1ки I особливоетей формування у ВеликобританП. Зипуск державних позик, строки I час х роэмщення I погашения тепер виз-.начаються не же дефщитом державного бюджету, що мало /сце ранше, але I потребами у ф1наноуванн1 капиалыщх вклацень. Дерзавний борг утворюеться внасл!док моб 5л1зац11 ф!нансових ресурс1в шляхом випуску обл^ац!й 1 являс собою вей суну випу-щених I несплачених позик з нарахованими процентами на певну дату. ВдпсертацП доел джусться дергавний борг ВеликобританП як в абсолютних сумах, гак I в!днооно до валового внутршнього продукту (ЗВП).

Поняття "нац!Оналышй борг", що е прийнятим в англ1йськ!й ф!нансов1й Л1тератур1, включае в себе лише заборговшпеть центрального уряду, проте в робот! поряд з нацдональним боргом, досл^жуегься вся заборгован!сть державних орган!в I установ, яка складаеться з таких елеиен^в: борг центрального уряду заборгован1сть м!сцевих органв влади$ заборговаюоть державних корпораций} нш! борги. Спквадношення цих частин боргу вадоб-ракае оообливост! екониПчного розвитку ВеликобриганН на певних .етапах I е результатом дП таких фактор в, як, по-перие, поси-лення тенденцШ кредитування шецевих орган1В влади I державних корпораций центральним уряд он, , по-друге, скорочення те:.:п!В зростання боргу сцевих орган в влади I державних корпорацхй при зб1льшенн1 випуску дерзавних позик, що необхдцI для фх-наноування власних потреб центрального уряду. Таким чином, у наявносх 1 тенденцхя до центршпзаци фпгансових ресурс 1в, що притаманна еучасному сусп^льетву I виявляетьоя у сфэр 1 державного кредиту.

Основною час гиною загальнодерсавно! заборговшюст! с борг центрального уряду в нац10нальни та шозвшНй аальп. дноер тацП розраховано показник, який представляв супу трьох с клад о-

вих елеменг!в державно! заборгованост! у Великобритан i I. Цей по-казник, за думкою автора, моле бути використаний при визначенн! нитомо! ваги державно1 заборгованост!, що розм^цена у недержавно-ыу секторi. Bin наибиьи повно показуе участь адмiнicтрацiГ Ве-ликобританП bcix рibhхв на ф!нансовому ринку. Статистика св!д чить, що основна сума заборгованостi розм^ена саме в недержав-ноыу сектор1 (понад 80%).

За строками сплачування нац10налып позики у Великобританil под1нвтьсп на короткостроков 1, середньострок'ов!, довгостроков!. кщо розглнути всю суму заборгованостi, го переваздс середньо-строкоьа (46% в 1991 р.). Тендешня до зб1льшеннл пигомо! ваги ссредпьостроковоJ заборгованостi почала дхяти з 1985 року. Що стосуетьсл короткостроково! 1 довгостроково! заборгованост!, то туг, навпаки тенденция до зниження 1х питомо! ваги'в загальн1й заборгованост!, яка складала в 1991 poui вадповхдно 28,5л i 25,5%.

Державна позики розьищуються у Великобритан Г головним чиной на финансовому ринку, а також у державних установах (див. мал.1). 2 дпсертацП доел даусться эаооргован!сть, що розмщена па ^нансовому ринку (див.мал.2).

Малюнок I

Динамка структур!! надопального боргу за Ы1сцем розм1щення в загалыпй сум! заборгованост!

100 90 80 70 60 50 40 30 20 Ю О

заборгован1С1ь на финансовому ринку

Ч "Ч" +

I--1- -t- ь

_ tЧ -t- -4- Чt + Ь

4--U -f--j- 4-14Ч 4- 4- + 4-

Х+-1Ч4-4-4- + +- 1-4--Н->-4- 4- 4 +- -1- -t- 4 -+- 4- +- -f* + 4" "+ +" + ^

4--hi- |_+--)--(fi-4--|..+-

4- J- J- !-,(-, 4" i- +4- .-4-4- -f

4- 4 +Х L.

+ 4- 4- f- + > -i- 4- 4r -+- 4-

1у5ь Ш ть "iyyi 1531

заборгован1огь у державних установах

Складено i роэраховано за: tonual Abstrnct of Statistlcs

S Э7Х 1970, с. 3C5:

1903, И II$,C.3S9;_199Z; нив,' c. Jc.

Малюнок 2

Структура нац10нальногс> боргу за строками погашения, цо розм1щений на финансовому ринку

довгостроко-311"; борг

90 -80 -70 -60 -50 -40 -30 20 -10 -

сородньостро-ковнд борг

короткостро-ковий борг

~Ш5-1УЬЬ 1УЬЬ 1У7Ь 1УЬЬ 1УУ0" 1У91 "роки

Складено 1 розраховано 3aSAnmial Abstract of Statistics,

1960, N 97, С.Р4-6; 1970, И 107, с .3 03 ; 1983, н 119,с .289! 1992, N 12В, О.270.

Оке, за останн! 10 рок в в^дносно стабШзуваласл частка короткостроково! заборгованостi, середньострокова заборговашсть характеризуемся хенденц^ею до зросгання, щодо довгосгроковоГ заборгованостi, то I! питома вага скоротиласл майЗД в 3,5 раза в пор1внянн! з доеоснним пер1одом.

Б деркавних установах зяаходиться в1дносно незнатна частика заборгованост! (в 1991 р. 12,6%). Структура цього борг/ за строками спЛачення зазнала значних зм!н (дпв.мал.З).

Малюнок 3

Структура нацопального боргу за строками погашения, [до розн1щений в деряавних установах

довгостроковий

Ч середньосгроковий -борг ИГЕ! короткостроковий борг |

~Г9о5 1955 1955 ГО75 19Б5 19 УО 1УУ1 роки Складено I розраховано за:

. сзЗ; 19Гно, с.Й9; 1992?,N133, Б п!слявоенн1 роки спосгер!галася тенденц1я до зб^ыпення2-2?0' середньостроково! заборгованост!, п!к яко! досяг 51,7% в Т985 ,роц1, хоча в останн! роки в!н дещо знизився (47% у 1991 р.). Спостер!гаехься гакок р1зке скорочешгя довгосгрокового боргу пор^вняно з довоенним передом (з 72% у 1935 р. до 20,6% у 1991р.) Що стосуеться короткосгрокового боргу, то порхвняно з 1935 роком, його частка зросла з 13,1% до 54,2% у 1980 роц1 ! в осташп роки е вддпосно сгаб!льною.

Головшш покупцеч ц1нних папер1в Британського ураду к Банк АнгН.В активах ем!С1йного управпшя Банку АнгН частка урядо-вих Ц1нних паперв досить зиачна I знаходигься осгаши роки практично, на одному р1вн! (1990-1991 рр. близько 83%).

Урядов! ц1ни1 папери обертаються тако;; на Лопдонсыай фон-дов1й б 1рж1. Проте там мае !.исце тевденц!я до эшиення !х ппто-мо! ваги. Так, якзд у 1939 роц! урядов 1 цшп папери складали .35,6% вад загально! су!.:и ус х продаиих цшшх папорп), а в 1952

роцi нав!гь 54,6%, ю в осгапнi роки Ix часта на згаданШ 6ip*л жi катастрофично скоротилася i складала у 1991 poui липе 5,5%, що пов"язано з розширенням швестиц!й у приватному cer.iopi i от-же з збшыпенням внпуску Ix акц!й i обхгацЫ.

Bei piBHi державно! ад.мШстрацП мають мо';лив1Сть випуска-ти державнх позики. Центральни уряд ВеликобрнтанН майже вс 1 сво? позики розм1щуе у внутршньому приватному coKropi (98,7% в 1990 р.) i лише незначну частину - у мхецевих органах влади i- в державних корпорациях. Kpiu цього, нацЮналышй борг Великобри-тани розмщуетьея за кордоном (15,1% загально! суми заборгова-ност! центрального уроду в 1990"poui). Що стосуетьоя рози!щення боргу .пецевих орган в влади, то тут спостер1гаеться дечо im:а картина. До 1982 року бишяе половини цього боргу було розмгдено у приватному сектор!. Проте з 1963 року ситуацхя докорЬто smi-нилася i вжо у i9s0 роц! на центральнии уряд припадало 91,5% позик uicueBiix opraHiB влади i лише 8,2% з них були розмщен! у приватному eeKiopi. Державн1 корпораци .розьнцувап у 1990 ро Ц1 95,3% cboIx позик у центральному уряд! i ше 4,4% у приватному coKropi. В мхецевих органах влади позики державних корпораций до 1979 року не розм щувелись взагал!, а в остани! роки хоча i розмщуються, але Ix питона вага е дуже позначною.

В диеертацхйнхй роботi проаназована динам ка нацхонального боргу ВеликобританН за 50-pi'nmii пэр1од. У 1938-1939 рр. цей борг був наст!льки значким,'!то напже в 1,5 рази перевицував ВВП. У 1965 poui його вхднокення до ВВП досягло 98,3%, П1сля чого почало поотупово скорочуватись до 78,2% в 1970 poui i до 35% у .I9SD poui.

Основною причиною скорочення вадношення нацЮнальнкй борг/ ВВП стала стабШзац!я економпш, що створила uoawuBicib для зб1лыленпя податкових надход;кень i для выносного скорочення за-позичення на фондовому ринку. На це скорочення впливало такок нфляц!йне зростання ВВП в той час як снуючий борг був Баф1ксо-ваний в грошовому В1!разi у вдповдност! з ценами того перiоду, коли випускалися позики.

Для ф1нансування державних вктрат уряд викориеховус не лише рссурси финансового ринку, па в i пшчасово в!льн! коаш населения. 3 ц!сю sei od держаза угворве систему о;;здних нас. В п'л iHCbiciii л!торагур! поширеио с душ:а, апдно ь яг.ою zv:< д-нив pyiiimiOB сплои роавику нгц!олильш:х заоаджонь t но ф1нин-

сування дер^авних витрат, a скорше коиб iHauin таких причин: тур-Орта про (Задних; незадоволошсть засобами допоиоги бщнп} обгрун-тована впевне1псть у иоратьн1й сил! економчного упразшня i сачоэабезпечення. Проте на практиц! соцёалым питания в кпщево-му рахунку були пшюрядковшп фёнасовим. Фондн, по акумулюва-лися ощадниш банками, потЬл розмпчувались у боргов! зобов"язан-Хн я ураду.

Оцадна справа у ВеликобританП мае тривалу сторш. OpraHi-зацхя нац1оналышх заоцаджень почалась у I8IO роцё теля ьаснувал-ня банку Рутвел в Готланд i Г. В наш i Д1П оцадний банк випускас три фории облirauii доходи 3 шдекеованиы доходом i депсзипп, яке прий-ли на зиёну оцадниы оо'гацёям маркам. Процент, цо Х одерлуигься за очодними облёгацеяии ус ix вид в, податками не об-кладоються. Особливёсть цшшх nanepiB, -до випускаються Нацшт-лышм очадниы бакой, пол яга е у тому, що вони гарантован! державною скарбницею. Проте, якщо говорити про питому вагу державного боргу за нацональними заощадженнями у загальнёй сум! державно1 заборгованостi, то треба bUuthth, цо вона не е дуке високою i у 1990 poui складалаLi%>

Англ!йськ! економёсти вваз'ають, rio уряду сл!д би nirn на будь-якё зн ни в юридичн1й та .JinaircOBi cjepax, як i б полегшили розвиток Д1Яльноегх Нацопального оздцного банку. jio з другого боку, в дм часться, по в сучасних уловах уряд прагно роз'гивати ринков rcxaniaim. У цьому гпдномнп 1 коротка дитерьйновано державой д1яльн!сть Национального оцадного банку пьому суперечть. Одним о шхёв агтиз зацП лого д1ялыюс1! могло б бути, с а думкою aimiiiicbKnx вчешгх, обучения державних rcnaiB заозадаепь для фшансування капёталышх вклад ень. Це о при ял о б дёлогни актив-носг всередин! кра!ни таким чипом Управления з нац1оналышх за-ощаджень перетворнлось бп у белыл важшзий сло:.:ент Британсько! фшансоаоё системи.

Третя трупа проблем, цо розглядасться у дксертацП, пов"яза-на з управнням Державина боргом га .ого Бзае::озв"яэкои з громовою политикою.

Управления держазешы боргом у БенпобританП е центральною ланкою управления гроыовою системою в той ж о час ваш ивою с:ла-довою финансово! полешки ^значейсхва, цо поз"язано о такиш причинами:

- по-перае, управл ннл ринком "ьолотообр^зни;:" цшних папе-Рхв (гак у ВеликобритапП називаються обЛ1гацп, по випускаються Казначейством), здШнюютьсл пляхом раршвакня баш'вськш:л ставками. "ай^е вс i ставки з державпих позик чес в1д часу фпксуються в засжпссгi в д поточних надходжень них nnepiB на фшансовий рпнок. У свою чергу структура державпих цшшх nanepiB здШснюе силышй вплив на структуру перзштих процентних ставок. Тому уряд проводить потику процентних ставок шляхом запуску па ринок каэ-начейських цшних nanopiBj

- по-друге, управл ння ринком "золотообрЬних" цшних nanepiB, а також цпш га обсяг куп вл -продажу в оф1ц!йних операциях icrcrHO впливамь на кредитну пошигу i псввдн^сгь банкв та пших кредитних усганов, створюючи учови, цо покрадують або norip-шують отрицания банкхвських позик. Проте кредитна потика не е довгостроковою домшантою у сферi управления боргом. II мета ско-pine полягае в забезпечеши протягом максимально нохливого перf-оду часу зручного способу фшансування казначейства, цо виключае нeoбxiднicть використання в надм^рних обсягах короткосгрокових позик.

Heo6xiflHicTb забезпечуваги оплату боргу в певн1 строки, 1з року в piK е в^правною точкою при визначенн! мети управл1ния боргом. Уряд вишукуе hobi фонди кожний pik, що створюс додатков! проблеми при norameiiHi боргу у майбутньому. Виникае потреба рсф1~ нансування боргу, строк якого наступив, поряд з неэбхщзйств вп-пускатп позики для фп!?нсування нових кагигалышх складень. Отже, головною метою управляя боргом, е пдтркманнл. рпнкоы;х умов, ~ ,яких тепер i у майбутньому у внутршнхх та ьо:емких покутив дер'1-обл1гац!й буде иаксшальве бгиання ф1нансузаги Ьригаиський уряд.

Банк Англ il вступае як касир Казначейства, bh управляв надходженнями державних дoxoдiв i виграг, покривао дефицит бюджету шляхом випуску i розмщеиня позик. Кр1н того, bh е 6aiiKipO!j комерцШшх банк iB, hk утримують у нього сво! резерзи i рахункя для зд1йонення miarexiB уряду в1д 1менI cboIx micaiis, а такоа для взасмних платеж!в.

Взасмов 1днооини м1* Банком Англ И 1 г.оисрц1шпт банками п1д-тримуюгь ряд уставов, як i в!дом! п1д назвою Лопдоиського грозового ринку. Bin складаегься в основному з уотенов, по торгушь ц]нншш па порами з дисконтом i включас до ссСе ряд обл пготгх г.: плорсь^кх

агенств, управляю грошово! торПвл! та комерцШи баки.

о метою запобхгання краху в 70-тI роки Банк АнгП органхзу-вав опорачП, ";о були спрмованх на гпдтрпыку деякпх другорпдпих бакк1в, як1 перевивали порход геликочасигабних вилучень вкладхв еносл хдок пбиткхв при управпшх влаенхетю. Ц! збитки призвен до краху довхрп I втрати впевненоегх, а тако:.: до загрозп набхгу кл!-ентури на ц! банки. Ьаш: Англ И проводив вщпогидпу политику, роз-робив схему пхдтриыкн з метою иодаьпя допомоги тим банкам, як! иважалися по сутх надШо платоспроможшши, бо обсяг !х вклад!в перевищ'вав заборгованхеть, хоча деяка частила !х була нехквхд на. II подхбкнх ситуац!ях ця функцхя в пеший Цхр 1 суперечкла рол! Центрального банку в контролювашп грошовпх надходжекь.

1! ангхйсыий л1гера!ур1 висловлюегьон думка, до бажахшй результат досягаегься частшо, ш;."№ Банк Англ!! в сьо!х операндах на вдарит ому ринку зай.'.:ас акпшну позиции. Пост хина присутнхсть Банку Англ!! на ринку цхнних паперхв ! проведения операцхй за цхнаии, о а хддзеркалюиги похгику Казначейства, забезпечуе :.:о*ли-хпеть державного впливу на цши навхть у тх дн!, коли пропозицхя вхдповхдас попиту. Така участь в поденному оборот х на вхдкритоиу ринку дозволяс банку безперервно переедувати влаенх ции, а та-кож забезпечувати гнучкхсть на випадок необххдност! змхни пол!ти-ки ц!н.

Иеханхзм грошового ринку забезпечуе достатне поглинання казначейских вексел!в, а банк!вськ! методи управпшя цим ринк он згладжують повсякденн! нертюмхрносгК Головна нега ринку казна-чейоьких ц!нних папер!в - стимулювання максимально можливого числа покупц!в 1 збхдьшення !х покупок, тобто заохочешш ринку довгострокових цпших папер!в. 2 к!нцовому рахунку успхх, да в!дм!чаыь ангЩськ! економхети, залечить В1д ^пэ^нсностх покупав в надхност! ринку, цо в спо& чергу аелездгь п1д !х досг. ду Х'операц1й на цьому ринку. Чао ахд часу п!дв1пусгьсл значения 1 роль хниих цхлей управления боргом. Так, незмишо вайшьи:.! ь об-ыежаиня зростання вартост! урдового боргу.

Урдоза пол^пка упрапхння боргом тхено пов"язана з гроло-вою пол тиков 1 являе собою узгоджонх дп Банку АнгИ та >нх-стерства ф!нансхв, як! спрямованх на визначення розм!ру гроиово! мае и, регулювання !1 структури, управЬшя р!внем ! структурою процентних ставок, що в немал 1й р! пов"язано з змпхою розм1ру

1 покращенням структури державного боргу. На Банк Англ И поклада-ються найважлив1ш! завдання по регулюванню грошового об1гу I державного боргу.

Шнхстерство ф1нан0 1В регулюе щоденний продаж казначейских вексел1в з урахуванням розм1р1В наступних урядових витрат та над-ходжень ! досить точно визначае суми 1х нових випуск1в. При цьоыу можлив! щоденн! вхдмптоег!, особливо у випадках виплаги великих сум протягом одного дня. Так, наприклад, продаж казначейских век-сел1В зростас при видач! субсид1й фермерам, яка мае мЬце дв 1ч1. на /аояць. У випадку, коли чист1 ypядoвi виграги перевпщують над-ходження в 1д продажу казначейских вексел!в на минулих торгах, Казначейство ф!нвнсу& сво! витрати шляхом запозичення у Банку Англ И, який у свою чергу одержуе ц! кошти за рахунок продажу вексел!в на грошовому ринку. I, навпаки, перевищення доход !в Казначейства над 1 витратами, може супроводжуватися куп!влею вексел(э Банком АнгИ.

Банк АнгП знаходиться у постШюыу контакт! з !ншиыи банками I 0бл1К0вими домами за допомого зддйенеяяя так званих "згладжуючих" операц!й. Ней контакт м1ж грошовнм ринком I Банком Англ И дозволяв осханньому постШю контролювати процептну ставку грошового ринку без эмп:и власно! ставки. ОперацП "згладжуван-ня" створюють можлив1Сть наближення ставок грошового ринку до ставок Банку ' АнгИ.

Мастерство ф1нанс1в ! Банк АнгИ проводять пол^ику кон-сол1дування державного боргу. Зворотн1м процесом консоЦування с розконсол!дування, яке зд!йсиюетьоя у випадках, коли Банк АнгИ одночаспо продае вексел1 облйсовим; будинкам I купляе обл1гац!1 в небанквських шститутах, що призводить до п!двишення банк1вськах депозит!в 1 вкладень у Л1кв1д}п активи в однаковому розм1р1. Головкой мегсю урядово! политики при копоодуваня! с контроль над р!внем вклад в I п движения процентних ставок по довгострокових цшних паперах. Продаж облегший нобант:1веьк;:м установам буда зни-аунати Тх депозит;!. Ней процес може в дбупаг.юл гНд вплизом гНдви-цинпя процентних с тапок.

. Ьппп ставки Банку АнгИ па банк1всък1 вкладн в нал час в значили ыIрI заложить ид Л1кв1дних актив!в, як 1 банки намага-вгься п^гршувагл на пояночу р1и!. Треба грахоиу^агн, г;о значка частина банкхвських актива] громового ринку складасться 1з казначейских вексел!в. Тому п 1,пг>и:цоття банк!пеько! ставки не гпливавяа

1Нну кредиту для Казначейсгь-а I -на бажання оетаннього позичаш. хШив ставки Банку АнгП як гранично! ставки базусться на I! омыл високому р!выI пороняно з ставками громового рннку. П вплив на граничн! ставки ьнтсуеться, якщо р1зеиь ставок грозового ринку нижний, але достатньо близький до рхвня ставки Банку Англ 11.

Банк Англ Л ноже допустити нростання р1вня хквдаих акти-В1В за умов зб1льшення банками сво!х нвестицхй. При цьому вш виходить з того, цо розширення позик 1 зб1льшбння банкхвських портфел!в нвестиц!й збыьшуе вклади, як! створен! банкхвськими позиками, а тому е !нфляд!йними, але використовуються безпосеред-ньо для покриття витрат б той час, як вклади, цо створен! придбан-ням ц!нних паперхв банками, бхльш схож! на непрацюючий залишок.

На основ! досл!дження, цо здШнено, дисертант' прийшов до таких висновк1в:

1) Формування ! розвиток ринково! економхки пов"язан! з роз-витком державних ф!нанс1В , зокрема, з державним боргом.

2) Деркава як суб"ект ринкових вЦносин е великий позичаль-никоы грошових кошт1в як на грошовому, так ! на ф1нансовому ринках.

3) Д!яльп!сгь дерхави як позичальника грошових кошт!в впли-вае на р 1зн1 сторони економНного життя, перед ус!м, на нагромад-ження кап!талу, оск!льки частина заощаджень вилучаеться державою.

Державний борг завади спричиняе вплив на грошовий обхг.

Биходячи з цього, можна зробити висновок про те, що в Укра-1Н1 необхщно етворювати ! розвивати систему державних позик. Вони повинн! бути и е примус овш.ш, тобю добровхлышми I залучати кредитор в.. Необххдно, щоб держава залучала Гонди кридичних I фЬич-' них ос 16, а не лише використовувала банкхвськ! копии.

Об г цшних папер!в створыс основу для вгзначеаня цхнн акцхй ! обхгац!й, цо будуть випускагися акцхонервим!! товариства.ит. В &ах!дп1П хгературх державнх цшн1 паперп розгл.'даються .як бззри-зиков! активи.

Проведене доел!дження дае змогу зробити таих пропознц!!:

I. Касовия деф!цит бюджету в Укра!н1 можна було б фптнеу-вахи вляхом випуску казначейських всксехв, основшШ портфель яких зпаходився б у Национальному банку. М!х 1 сгерстьо фЬханс !в у свою чоргу повинно сплачуваш казначсЯсыи вексел! вдповдно

з1 .строками, що. сгприяло б актив зацИ грошового ринку.

2. Доц1льно поступово вводит phhkob обл1гацП, цо обер-гаються на фондовому ринку. Для залучення кредиторв необх{дно враховувати вплив нфляцП i всгановлювати деяк! п1льги, 140 повязан! з приватизацией i високими процентами.

3. Удосконалення сиетеми оцадно! справи. Запропопувати Ощад-ноыу банку Укра!ни випуокати ц!нн1 папери - так зван! кацшгаль-н1 оцадн1 сертификат, гарантувчи при цьому фасований процент протягом п"ти poKiB з обов"язково 1ндексац1ею.

4. Введения додаткових сертиф!кат1в, тобто вппуск таких ц!н-, них nanepis, hk приймакся- б податковою шспекцеею в рахунок оплати податк!в. Еконои1чния зм1ст цього заходу полягатиме в

айМципацН податгв, тобто держава буде одергувати fx paniie

EayKOBi публ!кац11.

Ociiobh положения дисертацП надрукован! у таких роботах:

1. Антиинфляционные методы и практюса//Теория и практика пересгройки хозяйственного иеханзма. Материала 'республиканской научй'о-йрактической конференции. - Киев, 1990 'л. 0,1 п.л.

2 Антиинфляционная политика Великобритании на современно1! этапе-. // Проблемы международных валютно-гредихных и финансовых oHOeiratt. Материалы всесоюзной научно-практической конференции-.-M. МФК, 199I - 0,2 п.л.

3. Формування банк1воько! еистеми, утворення Нац1онального банку Укра1ни // Шжв1домчйй науковий зб!рник "Проблэни формувеи-нл> рии-ково! економ1ки". Вип.2. - Ки5в, 1992. - 0,4 др.арк.

П1ДГ1. до друку l-rr.ts, . Формат лOxMVn.

H'anip- друк. № S. Спос1б друку офсетний. Умов!), друк. г.рк. ,

Умовн. фарбо-в|дб. f,l . Обл.-вид. рк. f,. Тираж -feo Х Зам. № STJ? Бмилатно.

Ф1рма В1П0Л> 252151, КиГв, вул. Волииська, 80.

Похожие диссертации