Формирование механизма стратегического управления крупными производственно-финансовыми системами промышленности тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
| Ученая степень | кандидат экономических наук |
| Автор | Казаченко, Галина Владимировна |
| Место защиты | Донецк |
| Год | 1998 |
| Шифр ВАК РФ | 08.00.00 |
Автореферат диссертации по теме "Формирование механизма стратегического управления крупными производственно-финансовыми системами промышленности"
НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕШЯ НАУК УКРАНШ 1НСТИТУТ ЕКОНОМ1КИ ПРОМИСЛОВОСТ1
> 7 ОКТ 1998 УДК 38.24+658.152+336.647Л648
КОЗАЧЕНКО ГАННА ВОЛОДИ1МИР1ВНА
ФОРМУВАННЯ МЕХАН13МУ СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ ВЕЛИКИМИ ВИРОБНИЧО-Ф1НАНСОВИМЙ СИСТЕМАМИ ПРОМИСЛОВОСТ1
Спещальшсть 08.07.01-Еконотка гфомисловосп
АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобутгя наукового ступеня доктора економ(чних наук
Донецьк - 19 98
Дисертац1ею е рукопис.
Дисертац1Ю вихонано у СждноукраТнському державному уншерситет) ММстерствг освгги УкраТни (м.Луганськ).
Науковий консультант -
Оф1Ц1йн) опоненти:
Провщна установа -
доктор економ|'чних наук, професор, член-кореспондент HAH УкраТни Амоша Олександр 1ванович, Ыститут економ!ки ромисловосгп HAH УкраТни, директор.
доктор економжних наук, професор Прокопенко Микола Дмитрович, Ыститут економти промисловости HAH УкраТни, зав1дувач вщдшу проблем репональноТ экономики {м. Донецьк);
доктор економЫних наук, професор Яковлев Анатолий 1ванович, Харйвський державний погтехимний университет MiHicrepcrBa ocbito УкраТни, зав'щувач кафедри економжи та маркетингу (м. Харгав);
доктор економмних наук, професор Орлов Ол'шер Олекайович,
Технолопчний уншерситет Подшля Ммстерства ocb'itu УкраТни, зав1дувач кафедри економ!ки та менеджменту (м.Хмельницький).
Одеський державний економ'шний ун1версите MiHicrepcTsa осегги УкраТни, кафедра економки оргам'заци промислового виробництва та кафедр, репональноТ економжи i пщприемництва (м.Одеса).
_1998 р. о
_годин! на заадань
Захист вщбудеться "_" _
спец!ал'|ЗованоТ вченоТ ради Д 11.151.01 в Ыститул економти промисловосп HAf УкраТни за адресою: 340048, Донецьк-48, вул. Ушверситетська, 77. 3 дисертац|ею можна ознайомитися у 6i6nioTeqi Ыституту економ^ки промисловосп HAH УкраТни за адресою: 340048, Донецьк-48, вул. Уншерситетська, 77.
Автореферат розюланий
Вчений секретар спец|ал!зоааноТ вченоТ ради
й J Хехе^тьмл-?
1998 року.
Поклонський Ф.Ю.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальгасть теми. Екопомкш перетворення, запроваджеш в УкраМ у зв'язку з переходом до ринкових шдносин, охоплюютъ уС1 сфери господарського мехатпзму национально! економ1ки. Поступовий перехщ до ринкових вдоюсин потребуе яюсного перетворення снугочих оргашзащйних структур, створення нових та формування шдходав до управшня такими структурами.
Органгзацшш структури промисловосп засновукгться на об'еднакш за певними ознаками суб'еюпв господарювання р1зпих титв власносп, що функцюнують у р13номаштних оргашзацйно-правових формах. В еконоинщ адмш1стративно-централ13ованого типу оргашзацшт структура господарювання створювалися здебшыпого як об'еднання пщприемств на баз1 виробничо-техш'чних критерйв, що 1 спричинило появу таких оргашзащйних структур, як галузеве мшстерство, виробниче та науково-виробниче об'еднання, комбшати, треста. У ринковш економнц оргашзацшт структури господарювання утворюються 1 на баз! шших критерйв, таких, як оргашзащйно-правов1 та фшансово-економ1чш. В украшсыай економнц вже з'являються створеш на баз1 таких критерйв нов1 оргашзацшш структури, як наприклад, державш aкдioнepнi компанй, ходинги, концерни, промислово-фшансов! групи.
Внасшдок об'еднання суб'екгпв господарювання за виробничо-техшчними, оргашзацшно-правовими та фшансово-економ1чними кригер1ями в промисловосп утворюються велига виробничо-фшансов! системи (ВВФС), функцюнування яких мае голий ряд переваг порвняно з одиничними тдприемствами: поширюеться база каштану, пошшуеться управшня, з'являеться можлив1Сть ращонального швестування копгпв, поширюеться ринок збуту товар1в 1 одержання матер1альних ресурав, об'еднуютъся кошти на проведения науково-доогадних роба прикладного характеру.
Переваги великих виробничо-фшансових систем можуть бути у повшй М1р1 реал1зован1 у тому випадку, коли розроблено ращональну систему управшня такими системами, яка враховуе особливосп структурно! оргашзацн, що забезпечуе оргашчне поеднання нтереав як вЫе! системи в цшому, так кожно! а структурно! одинищ та збалансований !хшй розвиток, незалежно вщ ступеню гхкьо! господарсысо! самоспйносп. У зв'язку з цим проблема формування механизму управшня великими виробничо-фшансовими системами промисловосп та окремими аспектами Ьснъо! д1яльносп вимагае свого теоретичного обгрунгування практичного ршення.
Ефективним методом управшня даяльшспо великих ексном1Чних систем у ринкових умовах господарювання е стратепчне управшня, принципи та способи якого розглянуп й одержали значний розвиток у працях заруб1жних вчених, серед яких перевага належить вченим США.
Незважаючи на високий р1вень та р1зномаштшсть заруб1жних досщжень з пигань стратепчного управл1гшя, приведет в заруб1жшй ператур1 положения щодо оргашзацн стратепчного управшня великими економ1чними системами навряд чи можна використовувати у незмшному вид! внасщок значних
вщмншостей украшсько! економЬси вщ економйси розвинутих у промисловому вщношенш зарубикних краш. Викорнстання результа-riв, яю були одержан! заруб1жнимн вченнми в галун стратепчного управления, без вщповщно1 адаптадп до умов укршнсько'л' економки, без розвипсу власно! теорй може виявитися недостатньо ефекгавним. Ix адресне застосування в умовах украТнсько'! проми-словосп шляхом прототипування! гиражування недоцшьке.
У вггшзнянш наущ також склалися иауков1 школи, ям застосовують принцшш та способы стратепчного управления. Серед таких шкш слад вщзначити московську школу, що склалася насамперед у Державному ушверситето управшня im. С. Орджошидзе, основним предметом досщжень якого е управления гадприемствами i р1зними формами ixiiix об'еднань, а також кишську (Гнститут економ1ки HAH Украши) та донецьку (1нституг економши промисловосп HAH Украши), досцркення та розробки котрих присвячено питаниям управшня репональною економшяо. Сучасна впчизняна та росшська б1блюграфш з питань стратепчного управншя як одиничними шдприемствами, так i рпними формами ххшх об'еднань, носить, в основному, описовий характер, розглядае питания формування окремих стратегш розвитку, практично не торкаеться таких питань, як забезпечення збалансованосп стратепй, зм1ст та процедура формування мехашзму стратепчного управшня, оргашзащйно-управшсью аспект формулювання i розробки стратеги. Розробки донецько! школи не зав жди м о жуть бути застосоваш в управшш великими виробничо-фшансовими системами, тому що 'к Д1яльшсть мае сво! особливосп на вщмшу вщ розвитку репошв.
Стосовно до даяльносп великих виробничо-фшансових систем сщ вщзначити вщсупгсть теоретичного обгрунтування мехашзму стратепчного управшня такими системами, недостатню опрацьовашстъ теоретичних та методолопчннх питань стратепчного управшня в окремих сферах даяльносп. Таким чином, необхщшсть узагальнення та подальшого розвитку методолопчно! бази стратепчного управшня та формування на и ocHOBi мехашзму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами промисловосп визначае актуальшсть теми дисертащйно! робота та й практично значения.
Зв'язок робота з науковими програмамн, планами, темами. Дисерташйну роботу виконано у вщповщнрсп з тематикою держбюджстиих науково-досшдних po6iT Схщноукрашського державного ушверситету, запроваджених у 1995-1998 роках ( ДН-125-95 "Виб1р та методи обгрунтування джерел нвестування для реашзацн шноващйних ршень на промислових пщприемствах Украши", ДН-17-96 "Розробка системи оргашзацн швестицшного менеджменту на шдприемствах Украши", ДН-35-98 "Досщження та формування теоретичних основ забезпечення стшкосп великомасштабних економ1Чних систем"), а також у вщповщносп з Координацшним планом досщжень у rany3i оргашзацн виробничих та сощальних систем на 1997-1998 рр. за проблемою "Теоретичш проблеми оргашзацн виробничих та сощальних систем" М1жнародко1 академн науки та практики оргашзацн виробницгва, який затверджено Презщцею академи 28 березня 1997 року (протокол № 6).
Предмет та об'ект досвдкення. Предметом досщження е попка, принципи, метода та пракгачш аспекта формуваиня мехашзму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами. Об'екгом досгадження 1 базою експериментальноГ переварки, впровадження результате робота стали велим виробничо-фшансов! системи промисловосп.
Мета та завдання досливкення. Метою дисертащйно! робота е комплексна розробка теоретичних, методичних i прикладаих питань тдвищення ефекгивносп управгиння великими виробничо-фшансовими системами промисловосп в умовах ринкових вщкосин на щдстав! узагальнення й розвитку методологи стратепчного управшня, теоретичного обгрунтування мехашзму стратепчного управшня та рекомендащй щодо його реагазацд.
Осковш науков( 1 пракгичш завдання дисертащйно! робота зумовлено постзвленою метою та миггять:
доевдження передумов формування у промисловосп великих виробничо-фшансових систем, способов х утворення та форм взаемодц структурних одитвдь у таких системах;
обгрунтування дощлытосп збереження у промисловосп Украши снуючих та сгворення нових великих виробничо-фщансових систем;
систематизацно органвацшних форм даяльносп великих виробничо-фшансових систем промисловосп;
визначення змилу, структури й елеменпв мехашзму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами промисловосп та способов 1хш>бГ реатзацн;
об1рутування щдходав до оргашзацп управшня розробкою комплексу частаових стратепй розвитку велико! виробничо-фшансово! системи, що припускае визначення пршздишв управшня, суб'екпв виконання функщй управления, меж компетентносп та встановлення взаемодц суб'екпв реал1заци функцш управшня М1Ж собою;
системно-структурний анатз етатв розробки комплексу стратепй розвитку велико! виробничо-фшансово! системи, в результата якого виявляеться цшьова функщя та зм1ст етапу, його зовшшш та внутршш зв'язкн, -а також збалансоватсть часткових стратепй;
класифйсадйо кригернв оцшки доцшьносп швестищйно! щдтримки нововведень;
розробку рекомендащй щодо доцшьносп швестицшно! пщтримки нововведень з урахуванням результата ощнки нововведень та шновацшно! стратеги великих виробничо-фшансових систем у цшому;
формування тдхода'в до розробки швестцшно! стратеги велико! виробничо-фшансово! системи, що припускаютъ оцшку й анахоз гаестищйно! привабливосп об'екпв нвестування, прогнозування швестишйних можливостей структурних одиниць систем 1 обгрунтування cпocoбiв формування швестицшного бюджету;
проведения анагазу ефективносп практичного використання тдхошв до формування мехашзму стратепчного управшня великими виробяичо-
фшансовими системами промнсловосп та промислове впровадження методик, яю розроблено на основ! теоретичних досщжень.
Методолопя та методика досщжень. Теоретичною та методолопчною основою теоретичних I експериментальних досшджень стали робота провщних впчизняних та заруб^жних вчених-економ1(тв, в яких розглянуго сучасш наушм погляди на проблеми управшня оргашзацШними структурами промисловосп, нормативно-методичш 1 законодавч1 документа з гогтань управшня виробничими та фшансовими системами, способи системного анаву з використанням економжо-математичного моделювання. В|ропдшсть та обгрунтовашстъ результатов 1 висновгав, ям одержано в робоп, зумовлено застосуванням системного методу, метода системно-структурного та сшуацшного анал1зу, балансового методу, методов срармчно!' декомпозици та експертних оцшок.
Гнформацшною базою дисертацшно1 робота е теоретичш та методичт розробки вчених та практиив, результата проведених автором наукових досщжень, офщшш статистичш матер!али, законодавч! та нормативт документа, що регламентуклъ швестицшну та нновацшну дотынсть суб'екпв господарювання в Украйи.
Наукова новизна робота. Основной науковий результат дисертацшшл робота полягае у подальшому розвитку. методологи стратепчного управшня стосовно особливостей дЬтьносп великих виробничо-фшансових систем промисловосп та формування мехашзму стратепчного управлйшя такими системами.
Наукова новизна найсутгевших здобутих результата доандження, що виносяться на захист, полягае у такому:
отримала подальший розвиток теорш цшапчносп, у рамках яко? обгрунтовано житгевий цикл даяльносп велико! виробничо-фшансово1 системи та ц структурних одиниць, а також сформовано структуру життевого циклу стратегий розвитку системи;
сформовано концетцю мехашзму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами, яка передбачае розробку комплексу стратегш розвитку системи на тдстав! вибору прюритета фундаментально! стратепчно! установки, стратеги забезпечення конкуреигоспроможносп, довгострокового планування та загальши стратеги розвитку;
сформульовано основш принципа управл!ння розробкою комплексу стратепй розвитку велико! виробничо-фшансовоГ системи, що випкаютъ з визнання комплексу стратегш, так само, як 1 одше? стратеги, закшченим та придапшм до використання продуктом управшсько! Д1Яльност1;
визначено способи оцшки стратегш розвитку великих виробничо-фшансових систем, ям розглядають стратегш як гапузь кашталовкладення, що вимагае особливих швестищйних рццень, та оцшки взаемозв'язку стратепй;
розроблено методику об'ектного анагпзу, який передбачае иггегральну оцшку виробничого потенщалу та ринкових можливостей об'екга швестування 1
результата якого е основою формування комплексу стратепй розвнтку велико! виробничо-фшансово! системи;
удосконалено способи оцшки нововведеяь, ям передбачуваш до розробки у рамках реашзанп шновацшно! стратеп!, шляхом обку ртня значущосп* нововведения, ступеня його готовносп до реашзацй та масштабу впровадження;
обгрунтовано напрями оцшки шновацШно! стратеги великих виробничо-фшансових систем промисловосп, що враховуюгь р1'вень прогресивносп, реальносл, ризику та швестяцшних витрат у процесс розробки шновацШно! стратеги;
запропоновано метода формування загального швестацшного бюджету велико виробничо-фшансово! системи, що враховують стугань господарсько! самоспйносп, вид взаемозв'язку, результата прогнозу швесппцйних можливостей и структурних одиниць та масштаб реашзацй нововведень.
Особистий внесок здобувача полягае в обгрунтуванш падходв до формування мexaнiзмy стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами промисловосп. Здобувачем безпосередньо розроблено концепцйо мехашзму стратепчного yпpaвлiння великими виробничо-фшансовими системами промисловосп, що враховуе особливосп 1Хньо1 оргашзащйно! структур и та даяльносп. У рамках ща концепцй визначено зм1ст, структуру, елементи мехашзму стратепчного управшня i способи !х реашзацй, а також запропоновано оргашзащю управшня розробкою комплексу часткових стратепй, що е централыпш елементом мехашзму. Автору належать способи оцшки стратепй та ГхньоГ збалансованосп, основт напрями оцшки шновацшно! стратеги. До особистого внеска здобувача входить методика об'ектного амал!зу стану структурних одиниць велико!" виробничо-фшансово! системи, а також запропоноваш подходи до формування швестацшного бюджету та метода формування загального швестищйного бюджету системи.
Наукове значения досцркень полягае в обгрунтуванш теоретичних I методичних пигань формування мехашзму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами промисловосп та розробщ оргашзащйно-управшського аспекту формулювання та розробки комплексу стратепй стосозно до особливостей д^яльносп таких систем.
Пракгачне значсшм дисертаци полягае в розробщ методичних пщходав до формування збалансованого комплексу стратепй розвнтку великих виробнкчо-фшансових систем та способ!В оцшки стратегш.
Практичне значения та реапащя результатл досщження. Розроблеш в дисертаци тдходи, способи та одержат результата являюгь собою теоретичиу \ методолопчну основу формування мехашзму стратепчного управления великими виробничо-фшансовими системами промисловосп. Вони дозволяють сформувати збалаисований комплекс часткових стратепй розвитку великих виробничо-фшансових систем, оргашзацШно-управшсыа аспекта якого враховують ступшь цекграгпзацн управшня, форми взаемодп структурних одиниць таких систем та особливосп прийняття стратепчних рипень у рамках часткових стратегш.
Практична цшшсть досщження обгрунтовуеться наступним: на основ! структуризацй житгевого циклу велико? виробничо-фшансово! системи можливо здшснекня ращонального шдбору структурних одиниць в початковШ стад функцюнування системи, визначення неефективних фаз й цшапчного розвитку та обфушування за допомогою методов економко-математичного моделювання ново! структур и системи при знижешп дохцдаосп окремих структурних одиниць або системи у цшому;
розроблеш правила та крнгери забезпечують виб1р стратеги конкурентоспроможносп, яка е адекватною прюритетам фундаментально! стратепчно! установки розвитку велико! виробничо-фшансово! системи;
структуризация житгевого циклу частково! стратеги дозволяе оргашзувати процес розробки комплексу стратегш розвитку велико! виробничо-фшансово! системи, провести системно-структурний анагиз кожного етапу розробки, вибрати споаб формування функщональних груп для peaлiзaцц функцш уравшня розробкою комплексу стратегш та встановити форми взаемоди функщональних груп;
основш напрями оцшки нововведень, ям передбачувано до розробки в рамках реал1зац11 шновацшно! стратеги велико! виробничо-фшансово! системи, забезпечують можлив1сть оцшки значущосп нововведения, ступеня його готовносп та масштаб1в реал1занд, обсягу швестицш, що потр1бт для цього, а також ризику при реаинзацн нововведения;
за допомогою систематизаци критерии доцшьносп швеспщшно! шдтримки peaлiзaцi нововведень у швестицшнш стратеги, яка розробляеться, забезпечуються пропорци М1Ж корисними результатами та витратами на йене одержання внасщок використання нововведень в практичней даяльносп велико! виробничо-фшансово! системи;
напрями оцшки шновацшно! стратеп! велико! виробничо-фшансово! системи сприяють визначенню ртня прогресивносп, реальноеп, ризику та нвестицшних витрат в процеа розробки шноващйно! стратеги й встановленню й вщповэдиосп прюритетам фундаментально! стратепчно! установки розвитку та обрано! стратеп! конкурентоспроможносп;
споаб нггегрованих оцшок вироб1Шчого потенщалу та ринкових можливостей об'екту швестування може бути використашш для прийнятгя нвестицшних р1шень щодо формування комплексу часткових стратегш, а також щодо оцшки виробничого потенщалу та ринкових можливостей промислових пцдариемств з метою визначення напрямш падвищення хнього техшчного р!вня та змщнення ринкових позицш;
тдоод до прогнозування нвестищйних можливостей щцприемства за допомогою матриф фшансових можливостей та фшансових потреб дозволяе одержат !хню загальну попередню оцшку, дата прогноз тенденци !хньо! динамки, розглянути вар1анти формування швестищйних можливостей шдприемства шляхом комбшування значень фшансових можливостей 1 фшансових потреб та обрати поггику використашш {нвестищйних ресурсов;
використовуючи запропоповат способи формування гнвеспгишйного бюджету велико! виробничо-фшансово! системи, можна обрати вид бюджету та сформувати загальний твестишйний бюджет системи з урахуванням ступегао господарчо! самостеШносп, виду взаемозв'язку а структуриих одиниць, масштабу реатзацп нововведень та результата прогнозу нвестищйних можливостей структуряих одиниць.
Результата досгдження реализовано ид час розробки вказаних вище держбюджетних тем, що виконувалися за безпосередньою участю автора в Схдаюукршнському державному ушверситеп у 1995-1998 роках.
Концепидю формування механизму стратепчного управшня великими виробничими структурами використано при розробщ теми "Стратегия развития крупных организационно-правовых форм производства", яку виконано у державши ходинговл! компани "Луганськтепловоз" (1997-1998 рр.) у вщповщюсп з Координащйшш планом досшджень у галуз1 оргашзацй виробничих та сощальних систем на 1997-1998 роках МЬкнародно! академа науки та практики оргашзацй виробницгва.
Одержаш в дисертацй результата знайшли також вщображення у стратега стабшзацп та формування швестицШних ресурив, яку сформовано в рамках Концепцй програми сгабшзаци та оздоровления сощально-економ1чноГ обстановки в Лугансьюй обласп за умов реформування екожшчних вшюаш (1997 р.).
Результата дисертацшних досщжень впроваджено на великих промислових тдприемствах.та в навчальному процеа. Основш з них таи.
1. Державна ходингова компани "Луганськтепловоз". Впроваджено методичш рекомендацй щодо формування мехашзму стратепчного управшня при розробщ стратегй розвитку та методичш рекомендацй щодо прогиозування швестищйних можливостей за допомогою матрищ фшансових можливостей та фшансових потреб при розробщ фшансового плану. Впровадження зазначених методичних рекомендацш дозволило сформувати методичну базу планування дальности компани за умов ринкових вщносин.
2. ВАТ ЬгаестицШна компагяя "Укр-Кор-Гнвест" (м. Луганськ). Впроваджено методику об'екгаого анашу швесгищйно! ривабливост1 гадприемств при формуванга швесгищйно! стратега. Внасладок використання впроваджено! методики бшьш обгрунтованим став виб1р об'ектгв швестування,
3. ЗАТ "Лугакський трубний завод". Впроваджено методику кгегровано! оцшки виробничого потешцалу та ринкових можливостей шдприемства. Методику було використано при складанш плану гадвищення техшчного ршня I розробки стратега конкурентоспроможносп акционерного товариства.
4. АТ "Лисичанськнафтооргсинтез". Впроваджено методичш рекомендацй щодо ощнки шновашйно! стратеп!. Використання методичних рекомендацш дозволило виявити перспективи техшчного розвитку товариства та визначити доциьшсть швесгищйно! шдгримки реагазаци нововведень.
5. Схщноукрашський державний университет Мнистерства освгги Украйш. Розроблено та впроваджено у навчальний процес методичш рекомендацй щодо
вивчення дисципш "Управшня швестищями" (для студента спещальностг "Менеджмент оргашзащй", для подготовки мапстр1В державного управшня) та "1нвестицШна даяльшсть" (для студенпв спещалыюсгп "Мжнародна економша" 1 студента та слухач^в Центру тслядипломно! освгги ушверситету).
Апробацш робота та пубжаци результатов досладження. Результата наукових досщжень повщомлено, обговорено та ухвалено на засщанш наукового товариства машинобудування Угорщини, яке проходило у рамках М1жнародно1 Свропейсько! конференцп "Ремонт-96" (Угорщина, м. Печ, 1996 р.), на розширеному засщанш вчено! ради 1нституту оргашзацй та управшня у промисловосп "ОРГМАПГ' (Полыца, Варшава, 1996 р.), на засщати президц Мхжнародно! академп науки та практики оргашзацй виробницгва (Росш, м. Воронеж, 1997 р.), на мiжнapoдниx економ1чних конференщях "Функционирование предприятий в период становления рыночных отношений" (Роая, м. Орел, 1994 р.), "Ремонт-96" (Угорщина, м. Печ, 1996 р.), "Экономические и социальные технологии переходного общества" (Росш, м. Перм, 1997 р.), "Управление инвестиционными процессами в экономике на современном этапе" ( Роая, м. Челябшськ, 1997 р.), на ВсеросШсыай науково-практичнш конференцп "Проблемы экономики и организации производственных и финансовых систем" (Роек, м. Новочерскаськ, 1998 р.), на репональних науково-пракгачних конференщях в м. Луганську (1997 р.) та конференциях професорсько-вшшадацького складу Схщноукрашського державного утшерситету.
Основш результата досшджень вщображено в 42 пубнеащях. Серед них - 3 монографп (з них одна - шдивщуальна), 3 навчальних пособники, 2 брошури, 21 статгя, 13 тез доповщей в матер1алах наукових конферепцш. Загальний обсяг пубшацш- 69,7 д.а., зяких 55,1 д.а. належать особисго автору.
Структура та обсяг робот. Дисертащя складаеться з вступу, п'ята роздшв, висновйв, яга викладено на 466 сторшках друкованого тексту, в тому чиоп 63 табшц та 41 рисунок на 46 сторшках. Список використаних джерел гз 238 найменувань наведено на 21 сторшщ 13 додатки - на 11 сторшках.
ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЩЙН01 РОБОТИ
В дисертащйшй робот! на основ! проведеннх автором досщжень захищаються таи основш положения.
Роздал 1. Особливосп створення та функщоиування великих виробиичо-фигаисових систем у промисловосп за умов ринковнх в1диосин.
Сильна даяльшеть суб'екпв господарювання в рамках шп>ох цшгсно! системи в сучасних умовах розвигку промисловосп характеризуеться широкомаспггабними штеграидйними процесами, що е основою формування великих виробничо-фшансових систем (ВВФС), в яких спшьна дояльшеть пщприемств здшснюеться тимчасово або постшно в рамках одного оргашзащйного утворення.
Утворення великих виробничо-фшансових систем передбачае добровшьне або примусове об'еднання у широких масштабах на певних умовах, на тимчасовш чи постшшй основ! суб'екпв виробничого, финансового та комерцшного кашталу, що зберпають щком або частково юридичну та виробничо-господарську самостштсть, з метою здшснення сшльно! дальност у певних сферах в нггересах як об'еднання у цшому, так 1 кожно! його структурно! одинищ, яке дге у дозволешй законодавчими документами держави оргашзацшно-правовШ форм! та справляе сутгевий вшгав на дощьшсть нащонально! економиш, окремо! галуз! промисловосп або репону.
Велим виробничо-фшансов! системи, ям юнують у промисловосп Украши, переважно було створено в економвд центрагзованого типу. Найбшына юлыасгь великих систем характерна для галузей важко! промисловосп. Так, щери мета-лурп'йно! промисловосп - ДМК "Кривор]'жсталь", МК мет' Гшнча та "Азовсталь" - по бшыност! позихцй держать мшмум половину украшського ринку, а вироб-шщгво електроенергц в У крана здшсгаоегься пдстьма акцюнерними товариства-ми. Цшому ряду з великих систем украшсько! промисловосп у тепершшш час наложить значна частка нацюнального ринку певного виду продукцн, що шдтаерджують наведет у табл.1 даш.
Таблиц* 1
Питома вага продукцн деяких великих систем украшсько! промисловосп на национальному ринку, %
Найменування велико! системи Галузеаа належн!Стъ Найменування продукцн Займаема частка нацюнального ринку у 1997 роц|, %
ДМК "Кривор!Жотапь" Металурля Сортовий прокат Катанка Прокат з низьколе-гованоТ стал! 35.5 61.6 50,2
ДАЕК "Донбасенерго" Енергетика Електроенерпя 14,1
Концерн "Снрол" Жм'тна МЫеральн добрива 18,0
АТЗТ "Оберон-Центр" Машинобудуаан-ня Стартерш акумулятори 16,5
Концерн "Посередник" Пол'1граф1я Газетно-книжюва продуюуя 10,1
УАК 'Мотор С)ч" Машинобудуван-ня Двигунидо автомоб'|л'[в 23,4
АТ "Оболонь" Харчова Пиво М|неральн1 води 19,0 12,3
Навряд чи дощльно разукрупнять снуючг в украшськш промисловосп велим виробшга системи з метою боротьби з високим ршнем монополизму в промисловосп Укрз5ни, який е наатдком концентраци шдприемств при горгоонтальшй
штеграцп. Бшьш доцшьно перетворения великих виробничих систем на основ! змши форми IX власносп, використання нових оргашзацшних форм даяльносп та формування механизму управшня такими системами. В промисловосп УкраГни не "пльки економ1чно випдно зберегги снуюча велик! виробнич! системи, але й ство-рювати нов1, що, як показано у роботт, зумовлено необххдшстю посгпривати-зацшно! шдтримки малих та середних акцюнерних товариств та недостатшстю фшансового кашталу у поодиноких, навггь пор1вняно великих, шдприемсгв,потребою Його залучення, що може бути здшснено при об'еднанш шдприемсгв. Ос-новним джерелом фшансування в останш роки е власш кошти шдприемсгв. У се-редньому по кршнах СНД питома вага каштальних вкладень, яи фшансуються за рахунок власних кошгв шдприемсгв, у загальному oбcязi нвести цш склада 66%, у тому чисш в Украш - 82% (проти 46% у Биоруа, 66% у Роен, 49% в Узбекистан^. Акгуальшсть нтеграцй фшансових ресурав, як показують проведеш досщжеиня, зумовлеио також високим р1внем зносу основних фонд1в, потребою в значних швеегищях для становления та реал1зацй шновацщно! поггики.
Велию виробничо-фшансов! системи функщонують у певних оргашзацшних формах, р1зноманпгасть яких зумовлюе необх1дшсть !х упорядкування та системагизацй, для викоиаиня котрих пропонуеться використати таю ознаки, як принцип об'еднання, перюд функщонування системи, стушнь об'еднання засоб^в виробницгва та фшаншв, вид нтеграцН д1яльност[ та ступшь центрашзаци управления. Проведеними у робст досщженнями встановлено особливосп д1яльносп великих виробничо-фшансових систем у таких оргашзацшних формах як консорщум, ходингов! структура, концерн, синдикат, трест. В украшсько! промисловосп велию виробничо-фшансов! системи дштсъ переважно у таких оргашзацшних формах як державш акщонерш компаш!, акщонерш товариства, ходингов! компани та концерни. Як приклад, можиа навести державну акцюнерну компашю "Вупля УкраГни" (вугшьна промисловють), АТ "Укрнафта", АТ "Укргазпром", Укра!нський газовий консорщум (иафтогазова промислов1сть), державну ходингову компашю "Луганськтепловоз" (машинобудування), концерн "Содействие" (багатогалузева дьяльшеть).
Функщонування велико! виробничо-фшансово! системи в будь-яюй з оргашзацшних форм здшснюеться протягом життевого циклу. Життевий цикл розглядаеться як сукушнсть етатв д'шльносп системи, яга посщовно змшюють один одного 1 кожний з яких характеризуемся певною метою даяльносп i станом як ВВФС в цшому, так I и струетурних одиниць, особливою формою оргашзацшного мехашзму, то реа-шуе досягнення стратепчних та оперативних цшей дояльносп системи.
На першому еташ життевого циклу, метою якого е створення ново? або реформування снуючоГ великоГ виробничо-фшансово! системи, визначаеться и' склад 1 характер взаемозв'язюв структуршгх одиниць, стушнь Гхньо! господарсько! самоспйносп, розробляеться оргашзащйна структура системи, вир1шуютъся питания оргашзацп виробництва. Метою другого етапу життевого циклу системи е оргашзащя рацюналъно! взаемодй уих и елеменв. У вщповщносп з шею метою формуеться оргатзацшно-економ1чний мехашзм функщонування велико!
виробничо-фшансово! системы, який пропонуеться визначити як систему ор-гашзацн сшлыкй' д1яльносп й структурних одишщь, яка, використовуя переваги великих систем i вщповщний комплекс стимул1'в, забезпечуе досягнення мети роз-витку системи i отримання ефекгивних результатов сильно! Д1
Третш етап житгевого циклу великих виробничо-фшансових систем характеризуеться сильною д1яльшстсо bcx структурних одишщь на ochob оргашзагцйно-економ1чного мехатзму функцюнування системи. Тривал1сть третього етапу залежить вщ якосп yпpaвлm^я системою, а також стану та тенденщй розвитку зовнйпнього середовшца. Четвертий етап житгевого циклу великих виробничо-фшансових систем, коректуючий, не мае чггко! меж, що вщокремлюе його вщ третього. Про його наступ свщчить зшшення дохщносп системи. Метою даного егапу е корегування розвитку системи, яке припускае проведения р!зномаштних реоргатзащй, що маюгь характер виб1ркового корегування, бо зниження дохщносп на четвертому еташ, як правило, ще не е катастроф^чним, i його ще можна запобнти. На четвертому erarii житгевого циклу може вирннуватися питания про перетворення структур и велико! системи. Для вибору ново! структури можуть бути застосоваш економнсо-математичга мегоди. Для забезпечення ефекгавно! д1яльносп велико! системи необхщно 4tko вщсщковувати наступ неефективних фаз Ti цикгачного розвитку та своечасно застосовувати вщповщш коректукта да.
Виршгення проблеми довгострокового розвитку та забезпечення сталого зростання великих-виробничо-фшансових систем в значтй Mipi залежить вщ обгрунтованосп методов управления, що повишн бути адекватто складному iepapx4HOMy та багатощльовому характеру таких систем.
Роздал 2. Мехашзм стратепчного управшня великими виробничо* фшансовнмн системами промисловосп.
Мехашзм стратепчного упраагашш великими виробннчо-фшансовими системами промисловосп розглядаеться як сукупшсть управшських елементгв та способ1в ххньо! оргашзащ'йно!, шформацшно! та правово! тдтримки, шляхом використання яких з урахуванням особливостей оргашзацшнсн структури велико! системи та ступеня центр ал1зацй управшня i структурними одиницями здшснюегься прийнятгя та реаЬащя стратепчних ршкнъ, що забезпечують стадий розвиток як системи в цшому, так i П структурних одиниць. 1ерарх1чну
декомпозицио управшсысих елеменпв мехашзму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами показано на рис. 1.
Рис. 1. Структура мехашзму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами
Основою мехашзму стратепчного управшня великими 'виробничо-фшансовими системами е фундаментальна стратепчна установка, яка може передбачати ргзш прюритети, тага, як одержання максимально можливого прибутку, розширення частки на загальнонащональному або репональному ринку,
забезпечення "жятгеспромржносп" системи, завоювання нових рннив збуту продукцй, поепйне освоения нових видав продукцй, зростання системи.
Паралельно з формуванням прюригетсв фундаментально! стратепчно! установки велико! виробничо-фшансово! системи 1 в залежносп вщ них здшснюеться вибф стратеги забезпечення та шдтримання конкурентоспроможносп. Поведшка кожно! велико! виробничо-фшансово! системи на ринку визначаеться ттльки ш однш властивш комбшащею прюрите-пв фундаментально! стратепчно! установки та обраною стратеп оо конкурентоспроможносп. При формуванш фундаментально! стратепчно! установки системи дуже важливо забезпечши вщповщшсть обраних прюритепв фундаментально! стратепчно! установки 1 вшив стратеги конкурентоспроможносп. 3 шею метою в робот! розглянуто правила вибору стратеп! конкурентоспроможносп для великих виробничо-фшансових систем.
Конкретне формулювання прюритетхв фундаментально! стратепчно! установки являе собою встановлення довгострокових цшей. У рамках довгострокового планування, що е невщ'емною частаною стратепчного управшня, довгостроков1 ции одержукггь конкретну кшыасну ощнку в форм! таких показниив, як показ ники щодо р1вня виробшщтва, якосп продукцй, обе ягу продажу, чаеттц ринку, р1внк> прибутку на швестований кап1тал та т. ш. На основ:' довгострокового планування формуеться долова пол1тика ВВФС, формою яко! е загальна стратеги розвитку, шо розробляеться для досягнення довгострокових цшей та що формулюеться бшьш детально, шж фундаментальна стратепчна установка.
3 позицш системного гадходу загальна стратеги розвитку велико! системи повинна охоплюваш уЫ галуз! внробшгчо-господарсько!, фшансово! та комерцшно! даяльност як системи в цшому, так 1 кожно! з н структурних одиниць. Зважаючи на те, що до складу велико! виробничо-фшансово! системи можуть входитя найр!зномаштншп виробнич! та фшансов! структурщ одинтн, в загальшй стратеги дуже тяжко вщбити майбутню даяльшеть як системи в цшому, так 1 ус1х и структурних одиниць. Яйцо ж спробуваги це зробити, то така стратегтя або буде мати загальний характер, або буде дуже неосяжною та непрацюючою. У зв'язку з цим пропонусгься викорнстовувати як розвиваючий, декиизуючий та дезагрегуючий загальну стратегио розвитку збалансований комплекс часткових стратепй, що мае ерарх1'чну структуру та ор1ентований на реагпзащю загально! стратеп!.
П1д частковою стратепею розвитку велико! виробничо-ф1нансово! системи розум^еться програма Г! дай на певну перспективу з урахуванням прийнятого ризику у в1дпов1'дностг з встановленими цшями розвитку системи та можливостями !хнього досягнення в окремш сфер1 Я дмлыюсгп або в рамках окремо! структурно! одинищ, що забезпечуе ефекгившеть дояльносп системи у цшому. У комплет часткових стратепй розвитку велико! виробничо-фшансово! системи видшено стратеги розвитку кожно! структурно! одинищ системи, а також функщонатьш та ресурсш стратеги. До числа функщональних ввднесено стратеп!, що визначають перспективну даяльшеть системи щодо кожно! функционально!
сфери: маркетингова, шновацшна, швестицШна, виробнича, адаптацшна стратеги. Ресурсш стратеги визначають перспсктивну даяльшсть ВВФС в галуз1 забезпечегам виробничо-господарсько! дальносп й структурних одиниць необхщними ресурсами. Вщповшю до снуючо! класифисаци чиншшв виробницгва, пропонуеться розробляти стратегда матер1ального забезпечення виробницгва, стратегно забезпечення трудовими ресурсами та стратепю формуваиня фшансових ресурс1в.
При розробщ комплексу стратегш важливим е виб1р критерия формування стратегш. Такий критери! розум1еться як ознака або гадсумок ознак, на шдспин яких визначаютъся найбшьш суггев1 функцюнальш зв'язки М1ж стратепчними ршеннями з метою об'еднання !х у единий комплекс. Вщповгдно до них критернв вЬначеш стратечш ршення та вщповщш ш в иди робгг вкшочаються до то! чи ншо! частково! стратеги. Найбшьше загальними критермми формування функцюнальних та ресурсних стратегш пропонуюгься таи: максшмзащя ло-кал1заци сгратепчних ршень та вцщовадних ш видав робгг у однш стратеги та забезпечення комплексносп стратеги. У свою чергу максишзащю локашзацп сгратепчних ршень та вщповщних м вида робгг у однш стратеги може бути здшснено або за ознакою !х однорщносп, або за мкцем реашзади.
КритерШ максим!зади лошизаци сгратепчних ршень та вщповщних !м вид1в роб)т за ознакою !х однорвдност найбтьше вщповадае особливосгям формування ресурсних стратепй, тод1 як при формуванш функцюнальних стратегш бшьш доцшьно використовувати критерШ забезпечення комплексносп стратеги. Критерш максимваци локашзацй сгратепчних рппень та вщповщних ш вид!в робп: за ознакою мюця к реапацп е ефективиим при формуванш стратегш роз-витку структурних одиниць ВВФС.
В робоп показано, хцо при загальшй важливосп та значущосп будь-яко! стратеги з 1х комплексу для сталого розвитку велико! виробничо-фшансово! системи значения функцюнальних та ресурсних стратепй неоднакове на кожному з еташв життевого циклу системи, що обумовлено особливостями й" розвитку на р!зних етапах циклу. Значения функцюнальних стратепй 1, як насщок, детатзащя та масштаб 1хньо'1 розробки, зумовлено також вибраними приоритетами фундаментально! стратепчно! установки розвитку велико! виробничо-фшансово! системи та вщювщними !м стратепями конкурентоспроможносп.
Для оцшки цшей часткових стратегш та результате, ям одержуються при !х реагизацн, у робел запропоноваш економчш показники. Для ресурсних стратепй осиовним показником, який характеризуе й цш!, й результат реатзацп стратеги, е обсяг ресурсов (ресурсш можливосп), що можугь бути одержат для задоволення потреб ВВФС. Для оцшки результапв реашзацц фуницональних стратепй пропонуеться використовувати показник приросту прибугку системи. За допомогою зютавлення результата реанацн частково! стратеп! 1 витрат на й розробку та реатзаццо, яю подашоться на дв1 групи - витрати на розробку стратегй й витрати на ц реашзацио - пропонуеться ощнити ефектившеть розроблено! стратеги. Для оцшки ефекгивносп ресурсно! стратеп! пропонуються загальний та частков! показники економ1чносп. Загальний показник економ1чносп
ресурсно! стратеги розраховусться як вщюшення обсягу ресурав, що одержуютъся в результат) реага'заца ресурсно! стратеги, до величини витрат на розробку та реатзацйо стратеги. Частхов! показники економ1чносп ресурсно! стратега показуютъ величину ресуршв, яга одержано на 1 грн. витрат, вщповщно, на розробку стратеги та и реал1зацно.
Для оцшки ефективносп функшональних стратепй запропоновано використовувати показник чистого наведеного ефекту, оскшьки будь-яка функцюнальна стратепя с, по суп, значним за масштабом швестицшним проектом з певними особливостями, що повинш бути враховаш при прийнятп швестищйних ршень. Показник чистого наведеного ефекту дозволяе одержати 1мов1рну оцшку приросту кашталу велико! виробяичо-фшансово! системи у випадку прийняття функщонально! стратеги до реализаций Цей показник у повнШ М1р1 вщповщае основнш цга кожно! функщонально! стратега - нарощуванню потенщалу системи. Показник чистого наведеного ефекту мае властивгсть адитивносп, що дозволяе тдсумовувати його значения за вс[ма функцюнальними стратегиями 1 використовувати агреговану величину чистого наведеного ефекту при ощнщ комплексу стратепй. Оцшка ефективносп функщонально! стратеги по показнику чистого наведеного ефекту може бути доповнена розрахунком показкика внутрганьо! норма дохщност! Пор^вняння внутрштьо! норми дохадносп може здШснюватися не лише з середньою вар-пстю авансованого кашталу, яка розрахована за даними минулого перюду, але 1 з граничною цпгою кашталу, що визначаеться на основ! спрогнозованих значень витрат, яга система змушена буде зазпатн для вщтворення потр1'бно'1 стр>тсгури каппалу при снуючих умовах фондового ринку. Якщо показник внутршшьо! норми дохщносп значно перевищуе середню або граничну варпсть авансованого кашталу, то у цьому випадку функщональгай стратеги претаманний пщвищений р1вень ргоику.
Одшоо з умов ефективносп механизму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами е збалансовашсть часткових стратепй, що встаношпосгься на основ! виявлених взаемозв'язив та пропорцш мш ними. Виявлення внутршшх взаемозв'язив комплексу стратепй розвитку системи здшснено за допомогою структурного анашзу, що дозволяе досладити структуру комплексу та мехашзм взаемодп стратепй з урахуванням прямих та посередих зв'язюв, визначитн взаемозв'язок М1Ж стратепями та збалансовашсть комплексу стратепй, встановити рацюнальт пропорщ! мгж уЫма стратепями. Як шструмент структурного анал1зу комплексу стратепй розвитку велико! виробничо-фшансово! системи використано балансов! модел! - матрицю розподшу ресурс!л шж функцюнальними стратепями, матриц учасп структурних одшшць у реал1зацп ресурсннх та функщональних стратепй 1 шахову таблицю взаемоди стратепй.
Матриця розподшу ресурсш мш функцюнальними стратепями дозволяе визначити ресурсоемшсть кожно! функщонально! стратеп!, виявити переважний вид витрат в реагзацц тте! чи шшо! функщонально! стратега та встановити причину щ'е! переваги. На основ1 вартосп уск ресурств, що спрямовуються на реал)зац!ю функщонально! стратега, може бути розрахований коефцденг и економ1чнос11, якнй харакгеризуе величину чистого наведеного ефекту втд
рееийзацц функщонально! стратеги на 1 грн. вгарат ВС1Х ресурав. Коефиценти економ1чностт функшональних стратегш дозволяють оцшити яисть швьо! розробки в першу чергу з позицш ресурсозбереження, що в умовах рннку мае важливе значения.
1нформашя балансових моделей зведена до системи балансових сшввщношень. Так, балансов! сшввщношення матрищ розподшу ресурав мЬк функцюнальними стратепями дозволяють встановити наявшсп. р1вносп обсягу ресурсш, що будуть одержан! в результат! реавацп ресурсно! стратеги, потребам у розглядаемих видах ресурсов функционально! стратеги. На основ! шформацп матриць учасп структурних одиниць системи в реатзацй ресурсних та функщональних стратегш складаються таи балансов! сшввщношення:
обсяг ресурс!в, що формуються у рамках стратегш структурних одиниць системи, повинен вщшдадати обсягу ресурав, що забезпечуються ресурсною стратепею в цшому;
витрати на реагазащю функщонально! стратеги в структурних одиницях системи повинш ввдповщати загальшй величин! витрат на реат!зацш функщонально! стратеги.
М1ж частковими стратепями, кр!м прямих, кнуютъ ! битып складш -посередш зв'язки, як! проявляються у тому, що частков! в иди стратепчних рццень та в1дпов!дн! !м вида робгг, яю увшшли до функщонально! чи ресурсно! стратеги, е умовою реал1зац11 шших стратегШ. Для кшыасно! оцшки ступеню взаемозв'язку двох стратепй пропонусться використовувати коефццент взаемоди стратегш, що являе собою питому вату витрат на реатзацда тих стратепчних рццень ! в!дпов!дних !м роба в рамках функщонально! або ресурсно! стратеги, виконання яких е умовою реал1зацц шшо! функт'онально! або ресурсно! стратеги та сприяе завдяки цьому досягненню тхшх щлей. Для анализу розрахованих коефнйеттв взаемоди стратепй використовуеться шаховий баланс, я кий вщностъся до числа вартюних баланав, е анагтичним та прогнозним.
Кшыасть коефщекпв взаемоди по кожнш функщоиальнш та ресурснш стратеги визначае концентрован!сть м!жстратепчних зв'язив: чим менше гальисть таких коефицент!в та нижче !хне значения, там бшьш незалежною е часткова стратегия, яка формуеться, як на етап! и розроблення, так 1 на еташ реамзаци, у тому чист ! в ситуацн внесения до не! змш та навпаки. Незалежшсть частково! стратеги виявляе вплив на и спйюсть - чим бшьш незалежна стратегтя, там бшьш вона сттйка, ос гальки при низькому р!вш залежносп стратеги вщпадае потреба проведения велико! юлькосп узгоджень з !ншими стратетми. Велика юльгасть коефииеипв взаемоди стратеги та !хне високе значения свщчать про високий ступшь залежносп стратеги, що знижуе и спйисть. Компенсашйним фактором зниження сттйкостт стратеги повинна виступати висока квал!ф1кащя персоналу, який зайнятий супроводом стратеги, та яюсть загального менеджменту мехатзмом стратепчного управшня.
Анагаз структури комплексу часткових стратегш буде бшьш глибоким та повним, яйцо шформацио, яка наведена у матричних та шахов!й таблицях
балансу, доповнити шшими видами економшно! шформаци, такими, як витрати на розробку кожно! стратеги, динамиса розвигку об'екпв стратепчного управшня по кожнш стратеги та специфгчш особливосп стратепй.
Роздал 3. Оргатзащя управл1ння розробкою комплексу стратепй розетку велико! виробничо-фшансово? системи.
Органпащя управшня розробкою комплексу часткових стратепй базуеться на певних принципах, яга випливають з визнання деТ, за якою комплекс стратепй, так само, як i будь-яка часткова стратегтя розвитку системи, е закшченим та придатним до використання продуктом управшсько! даяльностт. До цнх принцишв вщнесено щльове управншя, економгапсть, iepapx4Ha декомпозищя процесу розробки стратегй, системшсть, альтернатившсть, адаптившсть, зворотннй зв'язок, управляем1'сть, сумюшсть, систематичний контроль процесу розробки стратеги. Подобно будь-якому продукту, часткова стратепя мае свш життевий цикл, що розпочинаеться з моменту формування фундаментальних стратепчних установок даяльностз велико? виробничо-фшансово! системи i закшчусться або реагизащею стратегй', або вщмовою вщ не/. Пропонуеться видшита ппсть перекриваючихся етатв житгевого циклу процесу розробки частковоГ стратеги розвитку ВЗФС, що наведено на рис.2, стушнь затемшовання на якому характеризуе Mipy учасп оргатзацшних шдроздипв у виконанш певних функщй: чим бшьше затемнения, там акгивнша участь вщповщшх пщроздипв.
Системний тдмд, що використовуеться при розробщ комплексу стратепй розв1ггку велико! виробничо-фшансово! системи, дозволяе розглядати кожний етап формування стратеги у взаемозв'язку з Ьшшми егапами в !хшй зумовленоеп. При такому ш'дход! кожний етап гадлягае системно-структурному aнaлiзy, при якому визначасться щльова фушаця етапу, його структура та зм1ст, внутршш та зовншпм зв'язки. Анал1зуючи етап розробки частково! стратеги шляхом вщокремлення floro структурних елеменпв, можна визначити чишшки та шляхи його протисання. У такому випадку можливо використання нтегрального ш'дходу, що дозволяе уявити увесь етап в цшому, зосередиги увагу на основних його рисах та характеристиках задля досягнення головно! мети - розробки комплексу стратегш розвитку ВВФС. 3mct системно-структурного аналиу еташв розробки стратеги обумовлений й видом та ступеней центратзаци управшня у систем! в тш сфер1 Д1яльносп, яка е об'ектом розробки стратеги. Проведения системно-структурного анализу етатв розробки комплексу стратепй розвитку велико! виробничо-фшансово! системи у робочт пропонуеться за схемою, що наведено у табл. 2.
Оргашзащя розробки комплексу часткових стратепй розвитку велико! виробничо-фшансово! системи припускае визначення суб'екпв виконання функщй управл1ния розробкою стратегш при посщовшй реал^зацн eranie процесу розробки, меж !хньо! компетентносп та вспгановлення взаемода М1'ж собою. Необхадшстъ в тому або шшому оргашзацШному шдроздш для виконання кожно! функци", а також дощльшсть об'еднання функщй залежать вхд виду стратег!! та ступеню центрашзацн стратепчного управшня у систем^ яка у значнш Mipi обумовлена видом взаемода н структурних одиниць. В результат! спаднього
анашзу з'являеться можяив1сть вщокремлення функций, яи розосереджуються по р!зних р!внях управшня системою (на р1вш структуриих одиниць та на ршш органу управшння системою - головного шдприемства (материнсько! компани) або функционального штабу) I по р^зних оргашзащйних шдроздшах кожного ртия управшня.
Розробка та планування
Обслугоаування
Пщготовка документов
Апробац1я
ГКдтримка
Супровщ
Етап Цше- Анал!3у Вироб- Конст- Оцшки Реал1-
визна лення рую- зацп
чення прогно- вання
Рис. 2. Матриця "стапи-функцй"
Функцй, що вимагаються, у повному обсяз1 можуть виконуватися вщповщними пщроздшами структуриих одиниць при розробщ стратеги структурно! одинищ, що можливо при вщносно високому стуиеш децентратзацй управшня. При розробщ стратепй структур них одиниць у систем! з високим р1внем центрагизацй стратепчного управления, а також при розробщ функщональних та ресурсних стратепй потр!бен пцрид, що грунтуеться на принциш щльового управшня розробкою стратепй розвитку ВВФС, у вщювщносп з яшм управления процесом розробки стратеги розглядаеться як управшня проектом.
У роботт запропоновано два пщходи до формування функщональних груп, яга виконують функцй управшая розробкою стратегш. Перший тдхщ базуеться на запропонованш концепцй здшснення стратепчного управшня великою системою у форм1 створення комплексу часгкових стратепй ёхнього розвитку та визнання будь-яко! стратеги' з розроблюваного комплексу закшченим продуктом управшсько! даяльносп. Прийнятгя щс! концепцй' дозволяе видшити стратепчне управшня системою у самостшний вид даяльностт, який здшсшоеться постшно, для чого необхшго створення постшно дйочих функщональних груп, яю
займаються розробкою часткових стратепй розвитку велико! виробничо-фшансово! системи, тобто створення на р1вш системи у цшому вщповщких оргашзацёйних пщроздшв - групи розробки та планування, групп обслуговування, групи подготовки документ, групи апробаци, групп пщтримки та групи супроводу.
Таблица 2
Елементи системно-структурного анашу етатв розробки комплексу часткових стратеги розвитку ВВФС
Етап розробки стратеги Елементи системно-структурного анализу
Цшьова фунгауя Змкгг' Зовшшнё та внутрщш зв'язки
Цшевизначен-ня Виявлення сумёсносп цтей комплексу стратеги Формування системи цтей стратепй Фундаментальнё стратег1чн1 установки та цМ эагальноТ стратепТ розвитку ВВФС
Аналёз Формування базових макетт стратепй розвитку ВВФС Оценка досягнутого рвня та перспектив розвитку системи Зовншне середовище
Прогнозування Вироблення економ1чного прогнозу Визначення вёдповщносп базових макета стратепй прогнозованому стану зовнёшнього середовища Зовнёшне середовище (дослёдницький прогноз); результати етапу анаш'зу (пошуковий прогноз)
Конструювання Формування стратепй у вэаеммй зумовленосп у вщповёдносл з прогнозом ЗОВНШНЬОГО середовища Розрахунок юльюсних показниюв стратепТ та вироблення плану дм у залежи осп' в!д сп1ВВ1дношень внутрёшнк та зовн!шн1х фактор1В Результата прогнозу ЗОВН1ШНЬОГО середовища та оцшка вёдповщносп Тм базових макетёв стратепй
0ц1нка Виб1р та оцЫка варёанту конструкцЛ стратеги э числа альтернативных 1м(тац'!Йнв модепювання процесу реалйацм стратепй Результати прогнозу зовнёшнього середовища та конструювання стратепй
Реалёзацёя Супровщ процесу реал1зацГ( стратепТ та трансформацш И зм!сту в тактичн! та оперативш' плани Мониторинг процесу реагаацц стратепй та динамёки ЗОВНЦНЬОГО середовища; корегування стратепй Результати реалёзацё'Т стратепй; динамёка ЗОВНёШНЬОГО середовища
Такий гадал до оргашзацц виконання функцШ управшня розробкою комплексу стратегш забезпечуе спещал^зацйо управшсько! даяльносп 1 дозволяе залучити до стратепчного управления квашфжованих фамвщв. Наряду з перевагами розгляиутого щцходу юнують 1 недоки, наприклад, вщрив стратепчного управшня вщ тактичного та оперативного або не зав жди виправдане збшьшення чисельносп управшського персоналу.
Другий пцрад до формування функцюнальних груп для розробки комплексу часгкових стратегш припускае максимальне використання можливостей снуючо! оргашзацшно! сисгеми управшня ВВФС. Посгшно диоч! функщональш групп можуть створюватися на баз! вщповщних вже кнуючих оргашзащйних гадроздагав головного щдприемства система з включениям до складу функцюнальних груп фах1вцш структур них одиниць. Кожна така функщональна група мае поспйиого кер1вника з певними повноваженнями. До складу функционально! групи можуть входити експерта-анаггаки, яю залучаються для учасп в розробщ та! або шшо! стратега. Такий пщхщ до створення функцюнальних груп забезпечуе Хпсншгай взаемозв'язок стратепчного, тактичного та оперативного управления системою шляхом скорочення часу проходження шформацшних потоюв. Недошом цього гидходу е вже не подвйгне, а потршне гадпорядкування розробшпав комплексу стратегш - адмшкггратору стратеги, керЬнику функщональпо! групи та кер1внику оргатзацйного гадроздшу. Виб\р шдходу до створення функцюнальних груп розробки комплексу стратегш розвитку велико! виробничо-фшансово! системи залежить вщ конкретних особливостей прийнято! оргашзащйно! структура управшня системою.
Функщональш групи, яю займаються розробкою комплексу часгкових стратегш, незалежно вщ того, кому конкретно вони шдкоряються, повинш взаемодаяти. Сукупшсть ycix точок, в яких дв! функшональщ групи взаемодають одна з одною, являе собою оргашзацшну межу. Основною власпшсио оргашзацйно! меж! е розподш вщповщальносп (хто що робить, яким чином, для чого, з ким та для кого). У робота показано, яким чином встановлення оргашзацшних меж дозволяе безперервно у р!зномаштних формах, таких як поетапш огляди, правд спещальних комкай, яю ддать безперервно або по завершению етапу, контролювати прочее розробки стратеги.
Роздш 4. Формування стратепй розвитку велико! виробничо-фшансовоТ системи з внкористання.м об'сктного анаЬу.
Прийшгггя стратепчних р^шень при розробщ комплексу стратепй розвитку великих виробничо-фшансових систем у значнш М1р1 пов'язано з швестуванням коштхв. Прийюптя швестищйних рппень при розробщ комплексу стратегш розвитку ВВФС мае ряд особливостей, яга зумовлеш оргашзацшною структурою системи. 3 одного боку, сгратепчш рппення повинш передбачати перспективи розвитку не одного шдприемсгва, а вае! сукупносп структурних одиниць, яга входять до складу системи, а, з шлого боку, приГшяття нвесгищйних рйпень у рамках кожно! стратеги залежить вщ оргашзащйно-техшчного р1вня виробництва структурних одиниць та р!вня управшня ними, а також обумовлено конкурентоспроможшстю продукци, роба, послуг, що випускаються ними.
Внаслиок цього для формування стратепй розвнгку велико! внробничо-фшансово! системи необхадна комплексна оцшка стану кожноТ структурно! одиниш, причому оцшки повинш буш з!ставлеш. На ochob комплексно! оцшки виробничого потенщалу та ринкових можливостей структурних одиниць системи визначаеться змют стратепй г, у першу чергу, функщ'ональних стратепй та стратепй розвитку структурних одиниць. Для одержання оцшки стану структурних одиниць у роботт пропонуегъся використовуваги об'ектний анализ, при якому кожна структурна одиниця розглядаеться як об'ект швестування, а твестицшш ршення приймаютъся на ochob кшыасно! оцшки и внробничо-техшчних, економ!чних, комерцшяих можливостей. Результатом об'ектного анаш'зу е портняш нтегроваш оцшки виробничого потенщалу та ринкових можливостей кожно! структурно! одинищ.
Об'ектний анап може бути використаний не лише для оцшки стану структурних одиниць системи при формуванш комплексу стратепй. Bh е основним шструментом формування та прийняття рхшень в рамках швестищйно! стратег велико! системи вшносно зовншпи'х об'екпв швестування, а також дозволяе приймати ршення по складу системи як на erara и формування, так i в процесс корегування и складу.
Ощнку виробничого потенщалу об'екта швестування запропоновано проводит по таких напрямах: анатз i ощнка стану та використання основних фондш, визначення наявних в дальносп структурно! одинищ обмежень, достдження прогресивносгп технолопчних процеа'в, анал!з використання трудових pecypcie, анал13 та оцшка якостт управшня структурною одиницего. Ринковт позищ! об'екта швестування у рамках об'ектного анаш'зу визначаються конкурентоспроможш'стго його продукцй (po6iT, послуг), можлив1стю зберегга або поширити ринок збуту. В рамках анал1зу ощнки ринкових позицш об'екта швестування запропоновано розглядати штенсившсть конкуренцй в галуз1-, де bh Д1е, його продукцда та здшснювати i' пор1'вняння з продукщею конкуренпв, визначити стадн життевого циклу продукцй, що випускаеться, та Г! ринкову ш'шу, а також вщловщшсть продукцй (po6T, послуг), що випускаеться, стратеги конкурентоспроможносп системи у цшому, досщжувати шноващйний задал по шдвтценню конкурентоспроможносп продукцй. Одержання оцшок конкурентоспроможносп продукцй в залежносп В1д !! особливосгей можливо або на ochob точних юлыасних параметров продукцй, або шляхом використання метод) в експертно! ощнки.
Результата оцшки виробничого потенщалу та ринкових можливостей зовнцпнього об'екгу тнвестування, яга наведено у вигляд! системи показниюв та експертних оцшок, важко викорнстовувати для прийняття етратепчних швесгищйних ршень, осюльки вони ускладнеш наявтспо велико! кшькосп показниюв та експертних оцшок, що вимагаготь подальшого узагальнення. Особливо важко викорнстовувати результата ощнки виробничого потенщалу та ринкових можливостей зовшшнього об'екгу швестування у випвдц системи показниюв i експертних оцшок, ягацо в процесс прийняття швестищйного решения розглядаються альтернативш об'екта швестування. Без штеграцп цих ощнок
висновки можуть носити суб'ективний характер, що в!дображае прихильшсть, схильшсть оаб, яи приймають швестишйне ршення.
3 метою одержання узагальнених оценок виробничого потенциалу та ринкових можливостей зовншшього об'екту нвестування в робот! пропонуеться використання штегрованих показниюв оцшок виробничого потенщалу та ринкових можливостей, яи дозволяють забезпечити пор1вняшсть оцшок об'екпв. Рпномантп способи нтеграци показниюв, яи використовуються в статистищ, основан! переважно на розрахуику середтих величин. У даному випадку вони не можуть буш застосоваш, осюльки цшком тгнорукггь ф!зичну та економ^чну суттев!сть ощиюваних показншав. У зв'язку з цим для штегращ! показниюв, що характеризують виробничий потенщал та ринков! можливосп зовшшнього об'екту швестування, запропонований такий пщхщ.
Для кожного показника з числа тих, що характеризують виробничий потенщал та ринков! можливосп зовшшнього об'екту швестування, розроблений диапазон його можливих значень. Такий д!апазон роздшено на десять штервал1в, в кожному з котрих можливим значениям показнигав вщповщае певна ыльюсть бал!в: чим краще (вшце або нижче в залежноеп вщ характеру показника) значения показника, там бтльша юлыисть батв йому вщповщае. Ьггервали значень для кожного показника розраховувались вщповщно до реально можливих коливань показника на ш'дпрнемствах Украши. Шкала кожного показника дозволяе перейти вщ ф!зичних значень показника до його бапьнсн ощыки.
Для показнигав, що характеризують виробничий потенщал об'екту нвестування, використовувалися р!виом!рш шкали. Для показншав, що характеризують його ринков! можливосп, використовувались як ршнопрш, так 1 нер!вном!рш шкали, що визначаютъся Б-образним характером продукгивносп просування товару на ринок. В розробленш методищ в залежносп вщ характеру показниюв використовуеггься деюлька тишв шкали - з напрямом змши значень вщ миимального до максимального, з напрямом зм!ни значень в'щ максимального до мгамального, порогов! шкагш, шкали, як! обмежено важкодосягненими значениями показнигав.
1нтегрована оцшка виробничого потенщалу (1овп) або ринкових можливостей (1орм) зовшшнього об'еету нвестування визначаеться таким чином: а
НЮО^Охп, (1)
де I - штегрована оцшка виробничого потенщалу (1овп) або ринкових можливостей (Горм) об'екта нвестування; О, - бальна оцшка -го показника, що характеризуе виробничий потенщал або ринков! можливосп об'екта нвестування; ! - шдекс показника; а - юлыасть показншав, що використовуються для оцшки виробничого потенщалу або ринкових можливостей зовшшнього об'екта нвестування.
Чим вшце значения нтегрованого показника (I), там бшын значним е виробничий потенщал об'екта швестування, там бшьш сталими е його ринков!
позицй. На оскорл значеяь йггегрованих показкиюв виробничого потенщалу та ринкових можливостей зовшшнього об'екта швестування визначаеться клас його швестицшно! привабливос-л, для чого пропонуеться використовувати матрицю швестицШнсн привабливосп (рис. 3), в який дев'ять клас^в швесгащйно! привабливосп розмодено по визначених зонах, кожна з котрих харакгеризуе умови 1'нвестування, яю наведено у табл. 3.
Матриця швестишйно! привабливосп може бути побудована з разним цггервалом значеяь штегрованих показниив виробничого потенщалу та ринкових можливостей об'екту швестування, але, як показали результата практичного застосування матриц), бш.ш доцшьним е штервал значень показниюв 0,2. Видалення зон в матрищ нвестицшно! привабливосп здшснено таким чином, щоб один 1 той же клас швестищйно! привабливосп надходив до одас' зони.
!нтегрована | оценка ; виробничого 1 (нтегрованэ оценка ринковоё привабливосп
потенциалу
] до 0.2 0.21-0.4 0.41-0.6 0.61-0.8 0.81-1
До О, 2 | 1 2 3 - 4 ^ ^ Х 5 - -
_ 0.21-0.4 2 -' 3 4 I , .5 - 6
0.41-0.6 3 4 Х [ ' в. 7
0.61-0.8 /1 8
0.81-1,0 | 5 . 6 7 8 _ * э _
1 зона низькоТ нвестиц|'йно1 привабливосп;
зона припустимо! нвестицмноё привабливосп; зона високоГ нвесгицёйноТ привабливост!.
Рис. 3. Матриця нвестицёйноТ привабливосп об'екв нвестування
Зона низькоТ щвестащйно1 привабливосп об'еднуе тага об'екти, при швестувашн в яга згодом можуть бути тщибш значш додатков! швестицн для забезпечення надежно? ефекгнвност первгсних швесшцш. Гнвестування конгпв в об'екти, ям належать до зони низько? швестицшно! привабливосп, означае, що нвесшщина стратепя будуеться на придбанш необхщних промислових площ 1 комушкащй та практично повшй замп виробничо! бази об'екту. Наявшсть в швесгащ'йшй стратеги велико? виробничо-фшансово! системи об'екп'в швестування першого, другого та третъого клас1в швестишйно! привабливосп може свщчити про ризикований характер швестування, при якому розширення виробництва здшсгдаеться не за рахунок нового будёвництва, а за рахунок придбання об'егпв з низькою швеспщшною приваблив!стю з наступним х техшчним переозброенням та реконструкщею.
Об'екти швестування, що потрапляють до зони припустимо! швестацШно! привабливосп, мають в щлому задовигьний виробничий потентцал 1 достатньо
висок! рииков! можливосп, що можуть одержати подальший розвиток при цшьових швестищях. Зона припустимо! швестицшно! привабливосп харакгеризуе активний характер нвестування.
Таблиця3
Характеристика зон нвестицшноГ привабливосп
Зона нвестиц!йно'1" привабливосп Характеристика умов нвестування
Зона низько! нвестицмноТ привабливосп" Ризиковане нвестування, що вимагае значних додаткових нвесгиц1Й для пдоилення виробничого потенцталу та ринкових можливостей .. об'екту нвестування; термин окупносп нвестиц'|й можуть бути тривапими; ефектиэн>стъ нвестування може бути незначною. Характер нвестування -ризикований.
Зона припустимо! нвесгиц|'йноТ привабливосп 1нвестування з пеаною часткою ризику, цо вимагае додаткових нвестищ'й для гндтримання виробничого потенц1алу та ринкових можливостей об'екту нвестування; терм'жи окупносп середш; ефективжстъ нвестування визначаеться динамкою економши краТни. Характер нвестування - активний.
Зона високо! нвестицмно! привабливосп (нвестування з незначною часткою ризику; експлуатащ'я об'екту можлива протягом певного терм1ну без значних додаткових швестицм; термЫи окупносп висою; ефективнсть нвестування эначна. Характер нвестування -пасивний.
Зона високо! ишестицшно! привабливосп охоплюе об'екти, що мають високий виробничий потенщал та вщмшш ринков! можливосп. В найближчий час додатков! швесгацп в тага об'екти навряд чи знадобляться. Зона високо! швестшцйно! привабливосп' - це зона пасивного нвестування, оскшыси швестоваш кошти практично можуть одразу окупится та приносите прибуток. Пасивне швестування не викпючае фшансування змиш профгао виробництва, стилю i метода поведшки на ринку.
У вщповщносп до класу швестищйио! привабливосп зовшшнього об'екта швестування 1 характеристики зони швестищйио! привабливосп, з одного боку, а, з шшого боку - до мети швестування {швестицшних можливостей, приймаються рццегшя щодо формування нвестищйно! стратега ВВФС. Визначення класу нвестищйно! привабливосп зовшшнього об'екта нвестування 1 встановлення характеру нвестування за допомогою зони щвестицШно! привабливосп попереджуе оцшку об'екта за критер1ями екоиашчнсп ефекгавносп.
Роздал 5. 1нвестищйна пщтримка шиовацшно! стратега велико! виробннчо-фшансово! систем.
Решения проблеми конкурентоспроможносп та стшкосп великих виробничо-фшансових систем на ринку самим пеним чином пов'язане зг зм1стом та шбидюстю реалаацн шиовацшно! стратеги, яка вимагае швестицшно!
шдтримки. 3 метою прийняття ршення щодо нвестищйно! пщтримки шноващйно! стратеги пропонуеться ощтовати нововведения, яга передбачаюгься до розробки в рамках нноващйно! стратеги таких систем. Ощнку нововведень пропонуеться здШстовати за яюсними та кшыасними критергями з наступних напрямюв: значутщсть нововведения, стутнь йога готовностт до реал1'зацн, р|'вень ризику при реашзацп нововведения, масипаби реал!зацн1 обсяг швестищй, яга потр1бш для реал1заци нововведения.
Значутщсть нововведения - це його ощнка з точки зору оч1куваних результате вй його реал1зацй. Нововведения по р{вню значущосп в залежностт кщ очшуваних результата в!д !х реашзаци у самому загальному вид! лодшяються на п'ять груп: науково-техшчт вщкритгя (А1), новнй споаб виробництва (А2), принцкпово нова техника, технологи, матер1али, енергоносй (АЗ), поточна модершзашя, яка спрямована на шдвищення техничного р^вня виробниитва, якосп та конкурентоспроможносп продукци, яка випускаеться, збереження навколишнього середовища (А4) та нов1 форми оргашзаци виробництва I управшня (А5).
В основу розподшу нововведень на групи за ступеней готовносп до реашзащ! покладено стадй життевого циклу нововведения. На основ! узагальнення впчизняного та заруб1жного досваду ощтеи нововведень за ступенем готовносп до використання у господарсыай практищ ус( нововведения укрупнено подшено на С1М фуп. Таке угруповування необхщне для обгрунтованого вибору критерио дошльносп швестищй в реал^защю нововведень при формуванш нвестищйно! стратеги велико! виробничо-фшансово! системи.
За масштабом реатзацп нововведения можуть буш загальними та локальними. Загальш нововведения реатзуються в рамках вае! системи або, якщо вони реашзоваш в однШ структурнШ одинищ, то впливають на даяльтсть нпшх гадприемств, яш входягь до складу системи. Локальга нововведения реалиуються в окремих структурних одиницях системи 1 не виявляють скшыш-небудь вагомого впливу на д1яльн&ть шших структурних одиниць.
Доцшьшсть нвестищйно! пщтримки нововведень при розробщ комплексу стратеги! розвитку велико! виробничо-фшансово! системи ощгаоеться за допомогою системи критерии, до складу яко! входять еконоМ1'чш, техш'чш, оргашзащйш, виробнич), сощальш, еколопчш, нравов! кркгерн та кригерш певщаци. Вибгр критернв залежить в1д значущосп нововведения та ступеню його готовносп до реалазаци. На рис. 4 наведено схему прийняття нвестицйного ршення щодо пщтримки нововведения з використанням згаданих критерйв.
На ш'дстав! результата оцшки нововведень пропонуеться здшснювати ощнку шноващйно! стратеги велико! виробничо-фшансово! системи. Така оцшка передбачае визначення р)'вня прогресивносп, реальносп та ризику стратеги, а також обсягу швесгищйного та ресурсного забезпечення стратеги 1 дозволяе визначита и тип та вщповщшсть фундаментальним стратепчним установкам д!яльност11 стратеги конкурентоспроможносп системи.
Ощнка нововведень за такими напрямами, як масштаб впровадження нововведения та обсяг швестицшних ресурав, що необхвди для його реал1заш!,
дозволяе Ч1ТКО визначиги ступшь учасп кожно! структурно! одиншп системи в реагазащ! нвестицшно! стратеги, а також миру вцтовщальносп за ухвалеш нвестицшш ршення, яи перебувають в и компетенци..
Не вщповщае перев!рочним критер1ям
Вщмова вщ швестицЮно! пвдтримки нововведения
Рис. 4. Схема прийнягтя ршень щодо нвесгицмно! пщтримки нововведення
Спроможшсть структурно! одиниц! велико! виробничо-фшансово! системи здшснювати прям! швестици в нововведення виявляегься у хода оцшки и швестицшних можливостей, пщ якими розу4петься сума кошта, яет структурна одиииця може використовувати для швестування у нововведення. Для оцшки швестищйних можливостей структурно! одшшщ пропонуеться використовувати матрицю фшансових можливостей та фшансових потреб, яка дозволяе виявити прогнозовану тенденцию швестицшних можливостей (1М) на найближчий перюд (рис. 5).
Гнвестицшш можливосп структурно"! одинищ ВВФС визначаються як р1зниця и фшансових можпивостей та фшансових потреб, порядок розрахунку яких наведено у робот!. Прогнозуючн змшу фшансових можливостей та фшансових потреб внасщок впливу ендогенних та екзогенних чиншшв, можна прогнозувати швеспщшш можливосп структурно! одинищ! !х можлив1 змши ( на рис. 5 показано стрижами), !хнш масштаб 1 передбачуване використшшя, а також розглянути перспективи учасп структурних одиниць у формуванш единого або загального швестищйного бюджету велико! виробничо-ф1'нансово1 системи, який являе собою кошти, що будуть направлеш на фшансування швестищйно! стратеги системи.
ФЫансов! можливосп' Ф]нансов1 потреби
>0 л0 <0
>0 1 . ? 3
1М>0 1М=0 ..... 1М>0 У 1М>0
0 | 1М<0 6 Ч-4М>о
\ !М<0 1М>0 Ш>0 1М=0 1М>0
Рис. 5. Принципова схема матриц! фшансових можливостей та ф!нансових потреб структурно! одиниф ВВФС
У роботт запропоновано формування однор1вневого або двор^вневого швестнцшного бюджету велико! виробничо-фшансово! системи. Однор(вневий бюджет формуетъся лише на р!вш системи в цшому 1 е единим. За його рахунок фшансуються ва швестицшш проекта системи. Единий бюджет формуетъся по методу повно! центраващ! швестицшних ресурйв структурних одиниць системи. Повна центратзашя швестицшних ресурс!в структурних одиниць доцшьна в поргвняльно невеликих виробничо-фшансових системах, яю поеднують декшька структурних одиниць, однотипних за розм!ром та видом дояльносп, технологтчно пов'язаних М1Ж собою. Визнаючи вади центршизованого гадходу до формування единого швестищйного бюджету, необхщно вщзначиги, що його використання е виправданим при певних умовах. ДворЬневий швестицшний бюджет ВВФС формуетъся на двох р1внях. На р1вш системи в цшому формуетъся загалыпш бюджет, який призяачено для швесгування в зовншш об'екти, а також у веша та особливо значуцц внутршпн проекта, яга мають загальний характер. На р1вш кожно! структурно! одинищ створюеться автономний швестицшний бюджет, що являе собою джерело фшансування кагатальних вкладень, яю передбачено стратепею розвитку структурно! одинищ.
Для формування загального швестицшного бюджету велико? виробничо-фшансово! системи запропоновано метода залишкових вщрахувань та частково! цеитрал1защ1 копшв струкгурних одиниць системи. -
Формування нвестицшЕЮго бюджету ВВФС за методом залишкового вщрахування дощльио використовувати у тих системах, де структурш одинищ збернаютъ статус повио! юридично! особи, мають високий стугань господарсько! самостШносп, що характерно для систем, структурга одинищ яких мають незначш розшкнуп технологию зв'язки або взаемозв'язаш на фшансовш осиовг 1нвестищйш проекта таких систем чггко локал1зоваш, практично вщсупи проскти загального характеру. При використанш методу залишкового пщходу у формуваши загального швестищйного бюджету вщрахування вщ швесгищйних ресурс!в струкгурних одиниць визначаються розрахунково; нормативи вщрахувань вщсутш. Посщовшсть розрахуигав при формуванш швестищйного бюджету велико! системи за методом залишкових вщрахувань наведено на рис. 6.
Залишок швесгищйних ресурав (+Д1Р) структурно! одинищ розглядаеться як П внесок до загального швестищйного бюджету. Ягацо в швестищйшй стратеги переважають проекта локального характеру, то такий залишок буде невеликим. При паритетному сшвввдношенш швесгищйних проекпв загального та локального характеру залишок швесгацшних ресурсов по свош величин! може бути достатшм для формування загального швестицшного бюджету системи, тобто повинна виконуватися наступна рёвтсть: п
ЦПр^Ш* (2)
де I - индекс швестацШного проекту загального масштабу; п - кшьгасгь проекпв загального масштабу; Шр - варпсть швестищйного проекту загального масштабу; - величина загального швестищйного бюджету системи.
При невиконанш р1Вносп (2) локалып швестищйш проекта, ям реал1зуються структурними одиницями, та швестищйш просюги загального характеру шдлягають анашзу! можливому наступному корегуванню. Ягацо 1 теля анатзу й корегування локальних та загальних швесгищйних проекта не досягнута р[вшсть (2), то в цьому випадку для завершения формування загального швестицшного бюджету доцшьно залучення позикових ресуров. У тому випадку, коли швестищйш ресурси структурно! одинищ щком вшрачаються в структуршй одинищ або, бшып того, !х не вистачае на фшансування локальних швестшцйиих проекпв, внесок структурно! одинищ до загального швестицшного бюджету не здшснюеться. Якщо величина швестицшних ресура'в менша, мок потреба в них, то у цьому випадку структурна одиниця повинна або скорочувати швестищйш потреби, або звертатися за фшансовою шдтримкою до оргашв управления ВВФС (головне шдприемство або функщональний штаб), ям приймають решения щодо способ!в вщшкодування нестатку швестицШних ресурсов.
В(дб[р нвестицмних проектов, яю реал1зуються в структурно одиниц! ВВФС, та визначення потреби в нвбстиц1йних ресурсах для ТхньоТ реатзацп (1П)
Розрахунок залишку нвестиц!йних
ресура'в Д1Р = 1П-!Р
Визначення
внеску структурно! единиц! до загального нвестицйного бюджету (В)
Формування загального наестиц(йнаго бюджету 1Бо=В
Визначення обсягу нвестиц!Йних ресурав структурно'!' единиц! велико? виробничо-фЫансо8оТ системи (1Р)
Поргеняння нвестиЦ1Йно1 потреби та лотенцмного _обсягу нвесту|ц1йних ресурав (1П та 1Р)
Реал'1зац1я нвестицмних
проектов структурно! одиниц!
Скорочення нвестиц(йних потреб
Фжансова гкдтримка функцюнального штабу чи головного пщприемства
Вщсутсть внеску до загального нвестиц!Йного бюджету
Вщрахування в1д наестиц!Йних ресурса нших структурних одиниць
Цшьов! креди-ти 3 30ВН1ШН1Х джерел
Дотацм з загального нвестиц!Йного бюджету
Реал!зац|'я нвестиц'|йних проектов загального характеру
Реал!зац1Я локальних
проектов *_
Рис. 6. Формування загального нвестицмного бюджету ВВФС за методом залишкових вщрахувань
Частково централизований метод припускае центрагнзований порядок зовшшшх виплат вс1х структурних одиниць велико! системи 1 формування загального швестиадйного бюджету на основ1 норматтшв вйрахувань вщ тнвестицшних ресура'в структурних одиниць.
висновки
В дисертащйнш робоп на основ! проведених досщжень здШснено теоретичне узагальнення та практичне рипення актуально! комплексно! проблеми методолопчного забезпечення формування механизму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами промисловосп, Основш висновки та результата, яи виникли 13 наукоаого досщження, зводяться до такого:
1 .Показано, що основною передумовою формування у промисловосп великих виробничо-фшансових систем с штеграцшш процеси в eкoнoмiцi. Доцшьшсть функщонування великих виробничо-фшансових систем обгрунтовано перевагами шшн дояльносгп. Наведено систематизацйо оргашзащшшх форм ддльно<гп великих виробничо-фшансових систем промисловосп 1 розглянуто особливосп !хнього утворення та даяльносп.
2. Дана структура житгевого циклу великих виробничо-фшансових систем, цш та зм1сг кожного етапу життевого циклу, визначено критерй наступу неефективних фаз циюичного розвитку ВВФС. Показана можливють моделювання рацхонального гадбору структурних одиниць на першому етат жиггевого циклу I для обгрутування ново! структур велико! виробничо-фшансово! системи на етат корегування при знижент дохщносп окремих сгрукгурних одиниць або системи у цшому.
3. Визначено змют оргашзацшно-економ1чного мехашзму функщонування великих виробничо-фшансових систем, основшш призначенням якого е забезпечення процесу взаемодц век сгрукгурних одиниць; розглянуто форми взаемодй струетурних одиниць та досщжено фактори, що обумовлюють виб^р таких форм.
4. Теоретично обгрунтовано елемети мехашзму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами та способи !хньо! реашзацн. Розроблено концепщю формування мехашзму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами промисловосп, що враховуе особливосп !хньо! даяльносп. Мехашзм стратепчного управшня такими системами передбачае виб1р прюритепв фундаментально! стратепчно! установки розвитку системи, стратеги забезпечення конкурентоспроможносп, довгострокове планування, розробку загально! стратеги розвитку та комплекс часткових стратегш, яю одержан! як насгадок ерармчно! декомпозицй мехашзму.
5. Розроблено способи ощнки часткових стратегш I шляхом структурного анагйзу обгрунтовано шдходи до забезпечення збалансованосп комплексу часткових стратегш розвитку великих виробничо-фшансових систем промисловостх.
6. Запропоновано оргашзащю управшня розробкою комплексу стратепй розвитку велико! виробничо-фшансово! системи промисловосгп на осшш принципов управшня, яга е насщком визнання комплексу стратегш, так само, як I окремо! стратега, заюнченим ! придатним до використання продуктом управшсько! даяльносп. Наведено структуру житгевого циклу частково! стратеги, яка складаеться з иистьох еташв, що перекриваються. Показано реалиацш
функщй управления розробкою частково! стратеги на кожному етат життевого циклу. Обгрунтовано шдходи до визначення суб'екпв виконання функцш управмгая розробкою комплексу стратегзй при посладовшй реал1зацн еташв процесу розробки, меж компетентностг та встановленню взаемоди суб'екпв реашзаци функщй управпшя М1ж собою.
7. Визначено основш напрямки ощнки нововведень, ям передбачувано до розробки в рамках реашзаци шноващйно! стратеги велико? виробничо-фшансово! системи, що припускаютъ оцшку значущосп нововведения, ступеию готовносп нововведения до реашзаци, ризику при реашзаци нововведения, маспггаб1в реапаци нововведения та потр1бного обсягу швесгищй для реашзаци нововведения. Наведено укрупнене угруповування швестихцй в нововведения в залежносп В1Д ршня значутцостт нововведень 1 ступеня тхньо! готовносп до реатзацц; таке угруповування необхадне для обгрунтованого вибору критерию доцшьносп' швестицш в peaлiзaцiю нововведень при формуванш тнвестицШно! стратеги велико? виробничо-фшансово! системи. Обгрунтовано систему критерйв доцшьносп швесттдйно! шдтримки peaлiзaцi нововведень та наведено класифкащю таких критернв.
8.3апропоновано напрямки ощнки шновацШно! стратега великих виробничо-фшансових систем, що дозволяють визначити ргвень прогресивносп, реалыюсп, ризику та швестициших витрат у процеа розробки яноващйно'1 стратеги 1 и вщповщшеть прюритетам фундаментально!' стратепчно! установки розвитку та обрано! стратеги конкурентоспроможносп системи.
9. Розроблено методику об'ектного анал1зу, що використовуеться як при ощнщ стану струкгурних одиниць великих виробничо-фшансових систем з метою визначення напрям^в удосконалення йснього техничного р!вкя та ринкових позищй при формуванш комплексу стратегш, так I для визначення швестищйно! привабливосп зовшшнях об'екпв швестування. 'Гака методика основана на штегральнш ошнщ виробничого потенщ'алу й ринкових можливостей об'екпв, котра визначаеться за допомогою матрищ ивестицШно! привабливосп. Для побудови матрищ швестишйно! привабливосп запропонований шдхщ до штегрування показниив ощнки виробничого погенщалу й ринкових можливостей об'екту 1нвестування, що грунтуеться на бальшй ощнщ показнигав, яю характеризують виробничий потенщал та ринков1 можливосп.
10. Запропоновано щдходи до формування швестацшного бюджету великих виробничо-фшансових систем, що дозволять, виходячи 31* ступеню господарсько! самостшносгт та виду взаемозв'язку струкгурних одишщь, визначити вид бюджету - однор1вневий або двор1вневий. Розроблено метода формування загального нвестицшного бюджету велико! виробничо-фшансово! системи, що враховують масштаб реашзаци нововведень та результата прогнозу швестицшних можливостей струкгурних одиниць. Для прогнозування швестицйиих можливостей струкгурних одиниць велико! виробничо-фшансово! системи використано матрицю фшансових можливостей 1 фшансових потреб, яка дозволить одержати загальну попередню оцшку швестищйних можливостей, дата прогноз !хньо! динамки, розглянути варианта формування шляхом комб1нування
значень фшансових можливосгей та фшансових потреб i вибрати политику використання нвестищйних pecypciB структур! toi одинищ.
ПЕРЕЛ1К ОСНОВНИХ ОПУБПСОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДНСЕРТАЦП
1. Козаченко A.B. Механизм формирования стратегического управления крупными производственно-финансовыми системами промышленности. - Донецк: ИЭП HAH Украины, 1998. - 348 с.
2. Козаченко A.B., Житный П.Е., Автономов C.B. Инвестиционная поддержка инновационных решений в крупных производственных системах /Под ред. В.Н. Гончарова. - К.: Техника, 1998. -127 с.
Особистий внесок автора: досщжено передумови формування великих форм оргашзацн виробництва, наведено структуру 1хнього житгевого циклу, обгрунтовано мехашзм взаемоди елеменпв великих форм оргатзацй виробництва, визначено принципов! щцходя до оргашзацн стратегтчного управл1ння та запро-поновано шдходи до розробки та реатзаци шноващйно! стратеги у великих формах оргашзацн виробництва.
3. Козаченко A.B., Осыка А.П. Управление инвестициями: Учебное пособие. - Луганск: ВУГУ, 1996. - 136 с.
Особистий внесок автора: викладено питания швестищйного капиталу й швеспщшного процесу, формування швестищшкп стратеги гадприемства, формування та оцшки швестицшного портфеля шдприемства, планування кашталовкладень по швестицшному проекту (nporpaMi), анатзу швестицшно! привабливосп об'екпв нвестування та йшестицшних цшних nanepi.
4. Козаченко A.B., Гончаров В.Н., Дубина А.К. Сбалансированное планирование заготовительного производства. - К.: Техника, 1987. -142 с.
Особистий внесок автора: розроблено модет вну^виробничих баланшв, ям викорисговуються у поточному й оперативному плануванш виробництва.
5. Поздеев С.И., Козаченко A.B. Учет, экономический анализ и комплексное планирование конечного продукта с учетом промежуточных звеньев производственного цикла методом внутриотраслевых производственных балансов: Методические рекомендации.- Ворошиловград: ВМЦНТИ, 1976.-46 с.
Особистий внесок автора: розроблено рекомендацц щодо матричного побудування внутртгалузевого балансу та формування коефйценпв матрищ.
6. Козаченко A.B. Планирование капиталовложений на промышленных предприятиях Украины // Вестник Восточноукрайнского государственного университета. - Луганск: ВУГУ. - 1996. - С. 44-49 .
7. Козаченко A.B. Стратегия развития крупных организационных форм производства // BicHHK Схадноукрашського державного уншерситету. - Луганськ: СУДУ. - 1997. - №2(6). - С. 81- 87 .
8. Козаченко A.B. Концепция разработки стратегий крупных организационно-правовых форм производства //Вюник Схщноукрашського державного ушверситету. - Луганськ СУДУ. - 1997. - №3(7). - С. 12-17 .
9. Козаченко А.В. Форшфованне стратегических решений в управлении крупными производственно-финансовыми системами в промышленности //Бизнес-информ. -1998. - № 6. - С. 89-93.
10. Козаченко А.В. Концепция стратегического управления крупными производственно-финансовыми системами в промышленности //Bicmnc Харювського державного економтгого ушверситету. - Харюв: ХДЕУ. - 1998. - №1(5). - С. 1824.
11. Козаченко А.В. Крупные производственные системы в экономике Украины // Материалы междунар. иаучно-практ. конф. "Экономические и социальные технологии переходного общества". - Пермь: ПТУ, 1997. - С. 203-205.
12. Козаченко А.В. Предварительная оценка инвестиционных возможностей предприятия //Материалы междунар. научн. конф. " Управление инвестиционными проектами в экономике на современном этапе." - Челябинск: ЧГУ, 1997. -С.91-93.
13. Козаченко А.В. Управление портфелем ресурсов предприятия // Предпринимательство: проблемы и решения. Вып.]. - Донецк: Юго-Восток, 1997.-С. 123-126.
14. Козаченко А.В Организация взаимодействия структурных единиц в крупных производственно-финансовых системах // Организатор производства. -1998:-№1(6). -С. 88-91.
15. Козаченко А.В. Формирование инвестиционного бюджета крупных производственных структур //Вестник Харьковского государственного политехнического университета. - Харьков: ХГПУ. - 1998. - №14. - С.13-24.
16. Козаченко А.В. Классификация крупных производственно-финансовых систем в промышленности // Проблемы развития предприятий региона в условиях рыночной экономики. - Луганск: ОАО "ЛОТ", 1998. - С. 77-78.
17. Козаченко А.В. Организационно-управленческие аспекты разработки комплекса частных стратегий крупных производственно-финансовых систем промышленности// Проблемы экономики и организации производственных и социальных систем. 4.2 - Новочеркасск: НГТУ, 1998. - С.65-75.
18. Козаченко А.В. Организация стратегического управления. - Луганск: УЖ "УкрНТЕГ", ЦНТЭИ, №2-98, 1997.- 4 с.
19. Kozachenko A.V., Ivaschenko Е.А. The objective analysis in organization in of maintenance // Borsodi muszaki-gazdasagi elet. - Budapest: ESST, 1996. - №5. - C. 25-26.
Особистий внесок автора: визначено 3mct та структуру об'ектного анашу.
20. Козаченко А.В. Инвестиционная поддержка инновационной стратегии крупных производственно-финансовых систем //Бизнес-информ. - 1998. - №12. -С. 49-53.
21. Козаченко А.В. Использование балансовых моделей при разработке комплекса стратегий крупных производственно-финансовых систем промышленности // //BiCHHK Схшюукрашського державного ушверситету. - Луганськ: СУДУ. - 1998.-№2(12). -С. 105-108.
22. Козаченко A.B., Мельникова Л.Т. Способы снижения риска в финансовом менеджменте промышленных предприятий// Резюме докладов междунар. на-уч.-пракг. конф. "Функционирование предприятий в период становления рыночных отношений". - Орел: Российская Ассоциация организаторов производства. -1994. - С.254-255.
Особистий внесок автора: запропоновано способи зниження фшансового ризику у дальносгп промислових пцдариемств.
23. Козаченко A.B., Логвинова Е.И. Налоговая система как стимулятор ускорения научно-технического прогресса //Труды третьей Всесоюзн. научн.-практ. конф. "Экономические проблемы ускорения научно-технического прогресса в промышленном производстве. - Одесса: ГКНТ СССР, 1990. - С.18-19.
Особистий внесок автора: запропоновано ввести до складу налогу гадприемств плату за ресурси, яи викорисговуються у виробнищш.
24. Карповский Е.Я., Козаченко A.B. Экспертная система в управлении предприятием// Автоматизация управления машиностроительным производством в новых условиях хозяйствования. - Барнаул: Ат. политех, ин-т. - 1989. - С. 73-78.
Особистий внесок автора: розроблено подходи до управшня пщприемством, яга ор1енговаш на викорнстання експертних систем, визначено сукупшстъ управшсышх завдань, яга ефекгивно вирппуються за ix доломогою.
25. Козаченко A3. Некоторые вопросы системного анализа концентрации и специализации заготовительного производства машиностроения в регионе //Тез. докл. науч. конф. "Актуальные вопросы повышения эффективности региональной экономики". - Минск: ИЭ АН БССР, 1983.-С.36-37.
АНОТАЩЯ
Козаченко Г.В. Формування механизму стратепчного управления великими виробничо-фшансовими системами промисловосп. - Рукопис.
Диссртащя на здобуття наукового ступе ня доктора економ1чних наук за спещальшспо 08.07.01 - економтка промисловосп. - 1нститут економнси промисловосп HAH Украши, Донецьк, 1998.
В дисертацй розглянуго питания формування механизму стратепчного управшня великими виробничо-фшансовими системами (ВВФС) в промисловосп: дана структура жигтевого циклу ВВФС, обгрунтовано елементи механизму стратепчного управшня та пщходи до ixHbot реалйацй, опрацьовано оргашзащйно-управшський аспект розробки комплексу часткових стратепй ВВФС. Обгрунтовано пщходи до ощнки нововведень в рамках формування шновацшно! стратеги; розроблено структуру та зм1ст об'екгаого анашзу, що с основою формування швестищйно! стратеги.
Юпочов! слова: мехашзм, стратегш, анаЬ, система, нововведения, ощнка, оргашзащя, швестицй.
АННОТАЦИЯ
Козаченко А.В. Формирование механизма стратегического управления крупными производственно-финансовыми системами промышленности. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.07.01 - экономика промышленности. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 1998.
В диссертации рассмотрены вопросы формирования механизма стратегического управления крупными производственно-финансовыми системами (КПФС) в промышленности: дана структура жизненного цикла КПФС, обоснованы элемента механизма стратегического управления и подходы к их реализации, исследован организационно-управленческий аспект разработки комплекса частных стратегий КПФС. Обоснованы подходы к оценке нововведений в рамках формирования инновационной стратегии; разработаны структура и содержание объектного анализа, являющегося основой формирования инвестиционной стратегии.
Ключевые слова: механизм, стратегия, анализ, система, нововведение, оценка, оргшшзация, инвестиции,
ANNOTATION
Kozatchenko AV. The formation of mechanism of strategy management in large manufacturing and financial systems of industryManuscript.
Thesis for a doctor's degree by speciality 08.07.01 - industrial tconomics. - The Institute of Industrial Economics in Power of National Academy of Science of Ukraine, Donetsk, 1998.
The thesis covers the following issues of formation of strategy management mechanism in large industrial manufacturing and financial systems : life cycle structure of LMFS; basis for strategy management mechanism elements and approaches to their realization; organizational and managerial aspect of complex of LMFS particular strategies working out. The approaches to innovations' evaluation within the innovation strategy formation, structure and contents of object analysis which is the basis of investmentstrategy formation have been worked out.
Key words : mechanism, strategy, analysis, system, innovation, evaluation, organization, investments.
Щцшсанододруку 1.10.1998 p. Формат60x84 1/16 2д.а.
Тираж 100 екземпляр|'в. Заказ № 693_
Ротапринт СУДУ. 348034, м. Луганськ, квартал Молодтжний, 20А.
Похожие диссертации
- Методология формирования механизма стратегического управления предприятием
- Формирование механизма стратегического управления корпорациями сферы естественных монополий в системе макроэкономики
- Совершенствование методов стратегического управления предприятием как экономической системой
- Организационно-экономический механизм стратегического управления крупными инновационными комплексами
- Формирование механизма стратегического управления затратами на промышленном предприятии: теоретико-прикладной аспект